Схема фонетико-стилістичного аналізу
художнього тексту
1. Виразне читання тексту (правильне інтонування, наголошення).
Стиль.
2. Пошук явищ фоноесмантики.
3. Характеристика засобів милозвучності:
а) евфонічні чергування голосних і приголосних звуків;
б) вимовна легкість (повноголосся, подовження, спрощення).
4. Звукопис: асонанс, алітерація, дисонанс, парономазія, ономатопея.
5. Роль у тропах і стилістичних фігурах фонетичних засобів.
6. Значення фонетико-стилістичних засобів для вираження головної
думки твору та створення відповідного настрою.
Схема лексико-стилістичного аналізу
художнього тексту
1. Виразне читання тексту. Стиль.
2. Лексичний коментар: з’ясування значення незнайомих слів,
нормативності, інформаційності, емоційності, експресивності.
3. Характеристика лексики за походженням і тематикою.
4. Стилістична характеристика лексики (книжна, розмовна;
нейтральна, стилістично забарвлена).
5. Функції багатозначних слів.
6. Доцільність використання синонімів, антонімів, омонімів, паронімів.
7. Роль лексичних засобів у творенні тропів, стилістичних фігур.
8. Художньо-естстична інтерпретація лексики тексту. Вплив лексико-
стилістичних засобів на вираження ідейно-образного й естетичного змісту
твору.
Схема аналізу морфемно-словотворчих засобів
художнього тексту
1. Виразне читання тексту. Стиль.
2. Пошук стилістично забарвлених морфем у тексті.
3. Інтерпретація дериватів. Характеристика словотворчих засобів, що
надають семантико-стилістичних відтінків словам (зменшуваності,
пестливості, згрубілості, урочистості, фольклорності; книжності, розмовності,
емоційності, інтимності тощо).
4. Роль морфем і словотворчих засобів у створенні образності й
уточненні змісту твору.
429
1. Виразне читання тексту. Стиль.
2. Визначення семантико-стилістичних функцій самостійних,
службових частин мови, вигуків (функції конкретизації, емоційності,
динамічності, образності тощо).
3. Характеристика тропів і стилістичних фігур, в основі яких лежать
морфологічні засоби (слова певних частин мови, граматичні форми роду,
числа, відмінка, особи, часу).
4. Відбір автором певних граматичних форм у зв’язку із типом
мовлення, жанром, стилем, темою, основною думкою твору.
5. Варіантність морфологічних форм.
6. Характеристика тексту з погляду нормативності морфологічних
засобів.
Схема синтаксично-стилістичного аналізу
художнього тексту
1. Виразне читання тексту. Стиль.
2. Стилістична роль речень за метою висловлювання (модальністю) та
емоційним забарвленням.
3. Макро- і мікросинтаксичні структури.
4. Стилістичні функції простих і складних речень.
5. Роль двоскладних та односкладних речень (описова, узагальнсно-
смислова, виражальна).
6. Функції однорідних членів речення, вставних і вставлених
конструкцій, відокремлених членів речення, вокативів.
7. Функціонально-стилістична роль прямої мови, мови авторського
введення, невласне прямої мови.
8. Синтаксичні одиниці, що стали основою тропів і стилістичних фігур.
9. Значення синтаксичних засобів у висвітленні теми та ідеї твору, у
побудові образної системи.
10. Синтаксичні особливості індивідуального стилю мовлення.
Схема повного лінгвостилістичного аналізу
художнього тексту
1. Виразне читання тексту. Стиль.
2. Автор як мовна особистість. Час і місце написання твору.
3. Визначення жанрово-стильової приналежності та
експресивно-емоційного колориту тексту.
4. Тема (підтема), основна думка твору.
5. Функціональний тип мовлення. Ритмолад тексту.
6. Монолог, діалог, полілог. Інтсртекстуальність.
7. Образ автора. Мовні засоби творення образу автора.
8. Образна система тексту. Домінанти і ключові слова.
9. Засоби зв’язку речень у тексті (послідовний, паралельний,
радіальний).
10. Аналіз мовних засобів (фонетико-орфоепічних, графічних,
лексичних, морфемно-словотвірних, морфологічних, синтаксичних), що мають
ідейно-естетичне навантаження, с основою тропів і стилістичних фігур.
11. Роль мовних одиниць у передачі головної думки, творенні
образної системи.