Загнітко Анатолій Панасович - Теоретична граматика сучасної української мови. Морфологія. Синтаксис.

7.1. Детермінант

загрузка...
Детермінант — це самостійний семантичний поширювач речення, наявність якого зумовлюється комунікативними потребами висловле- ня: Гармошка десь на другій вилииі виводила добре знайомий мотив довоєнної пісні (В. Собко). На конструктивному рівні детермінант ви­ступає факультативним поширювачем, який може бути опущеним без порушення формальної будови речення.

Фактор «опущення» такого компонента із структури речення без впливу на його семантику є доказом на користь виділення детермінан­та. У цьому — головна відмінність детермінантів від прислівних по­ширювачів — конструктивно зумовлених елементів, які включені в речення за законами валентності.

 

РОЗДІЛ VII. Структура простого речення.

 

517

 

загрузка...
Детермінант — категорія реченневого рівня, він характеризується особливим детермінантним зв’язком. Зв’язок детермінанта з реченнєвою предикативною основою є непередбачуваним і необов’язковим: По самого ранки битва лютувала з перемінним успіхом (І. Малик); Другого дня ми були в Києві (Ю. Щербак). Словоформа в Києві є валентно зумовле­ною, поза нею семантика дієслова не виявляється, а словоформа друго­го дня є семантично непередбачуваною і виступає детермінантом.

3-поміждетермінантів за семантикою вирізняються: 1) фонові детер­мінанти, 2) детермінанти зумовленості, 3) детермінанти з характери- зувальним значенням.

6.1.1.Фонові детермінанти. Фонові детермінанти виконують атрибу­тивну функцію щодо всього висловлення і є своєрідними експозиціями до нього. Вони об’єднують локальні і темпоральні детермінанти: Скрізь владно вторгалася весна (С. Скляренко); Шумить на сотні кілометрів приморська тайга (О. Довженко); Інколи я вже дуже хочу додому по­вернутися (О. Іваненко); ТПопанку я зустрічаюся з морем (В. Логви­ненко); Знову пролунала команда до бою (Ю. Яновський); А вона весь вік мала на думці лише власну персону (Ю. Мушкетик).

6.1.2.               Детермінанти зумовленості. Детермінанти зумовленості нази­вають ситуацію, подію, яка перебуває у відношенні зумовленості з ос­новною подією. Вони поділяються на детермінанти причини, мети, допусту, умови та наслідку, пор.: Під впливом своєї вчительки Леся ще більше полюбила музику (Л. Костенко); Од знемоги бійці хиталися (В. Сосюра); Пля захисти від обростання підводні частини різних споруд покривають необростаючими фарбами (Ю. Липа); Попри не­звичайність події, запорожці вели себе стримано, спокійно (В. Ма­лик); При бажанні він міг би цілком законно уникнути відрядження (О. Гончар); На біди зустрілись ми з тобою (О. Гончар).

6.1.3.               Детермінанти з характеризувальним значенням. Детермінанти з характеризувальним значенням уміщують різноманітні відтінки якіс­ної характеристики основної події: Василь поглянув здивовано (В. Міщенко). Детермінанти характеризувального типу поділяються на: 1) детермінанти з означувальною характеристикою: радісно, ніжно, спокійно, нервово, голосно, несміливо та ін., наприклад: Спокійно і чемно батько ступив у тамбур (М. Вінграновський); 2) детермінанти із значенням уточнення/обмеження: зовні, практично, фактично, пси­хологічно, наприклад: Зовні він здавався спокійним (В. Малик); 3) де­термінанти сукупності/роздільності: вдвох, гуртками, разом з сином, поодинці тощо, наприклад: Разом з Григорієм вони розробили кілька спеціальних маршрутів для найбільш безпечного переходу з сектора в сектор (Ю. Дольд-Михайлик).

 .

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.