| Детермінант — це самостійний семантичний поширювач речення, наявність якого зумовлюється комунікативними потребами висловле- ня: Гармошка десь на другій вилииі виводила добре знайомий мотив довоєнної пісні (В. Собко). На конструктивному рівні детермінант виступає факультативним поширювачем, який може бути опущеним без порушення формальної будови речення.
Фактор «опущення» такого компонента із структури речення без впливу на його семантику є доказом на користь виділення детермінанта. У цьому — головна відмінність детермінантів від прислівних поширювачів — конструктивно зумовлених елементів, які включені в речення за законами валентності. |
| РОЗДІЛ VII. Структура простого речення. |
| 517 |
| Детермінант — категорія реченневого рівня, він характеризується особливим детермінантним зв’язком. Зв’язок детермінанта з реченнєвою предикативною основою є непередбачуваним і необов’язковим: По самого ранки битва лютувала з перемінним успіхом (І. Малик); Другого дня ми були в Києві (Ю. Щербак). Словоформа в Києві є валентно зумовленою, поза нею семантика дієслова не виявляється, а словоформа другого дня є семантично непередбачуваною і виступає детермінантом.
3-поміждетермінантів за семантикою вирізняються: 1) фонові детермінанти, 2) детермінанти зумовленості, 3) детермінанти з характери- зувальним значенням. 6.1.1.Фонові детермінанти. Фонові детермінанти виконують атрибутивну функцію щодо всього висловлення і є своєрідними експозиціями до нього. Вони об’єднують локальні і темпоральні детермінанти: Скрізь владно вторгалася весна (С. Скляренко); Шумить на сотні кілометрів приморська тайга (О. Довженко); Інколи я вже дуже хочу додому повернутися (О. Іваненко); ТПопанку я зустрічаюся з морем (В. Логвиненко); Знову пролунала команда до бою (Ю. Яновський); А вона весь вік мала на думці лише власну персону (Ю. Мушкетик). 6.1.2. Детермінанти зумовленості. Детермінанти зумовленості називають ситуацію, подію, яка перебуває у відношенні зумовленості з основною подією. Вони поділяються на детермінанти причини, мети, допусту, умови та наслідку, пор.: Під впливом своєї вчительки Леся ще більше полюбила музику (Л. Костенко); Од знемоги бійці хиталися (В. Сосюра); Пля захисти від обростання підводні частини різних споруд покривають необростаючими фарбами (Ю. Липа); Попри незвичайність події, запорожці вели себе стримано, спокійно (В. Малик); При бажанні він міг би цілком законно уникнути відрядження (О. Гончар); На біди зустрілись ми з тобою (О. Гончар). 6.1.3. Детермінанти з характеризувальним значенням. Детермінанти з характеризувальним значенням уміщують різноманітні відтінки якісної характеристики основної події: Василь поглянув здивовано (В. Міщенко). Детермінанти характеризувального типу поділяються на: 1) детермінанти з означувальною характеристикою: радісно, ніжно, спокійно, нервово, голосно, несміливо та ін., наприклад: Спокійно і чемно батько ступив у тамбур (М. Вінграновський); 2) детермінанти із значенням уточнення/обмеження: зовні, практично, фактично, психологічно, наприклад: Зовні він здавався спокійним (В. Малик); 3) детермінанти сукупності/роздільності: вдвох, гуртками, разом з сином, поодинці тощо, наприклад: Разом з Григорієм вони розробили кілька спеціальних маршрутів для найбільш безпечного переходу з сектора в сектор (Ю. Дольд-Михайлик). |