Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Ольга Виноградова, Євгенія Коваленко — ФУНКЦІОНУВАННЯ КОНСТРУКЦІЙ ЕКСПРЕСИВНОГО СИНТАКСИСУ В РЕКЛАМНИХ ТЕКСТАХ

Стаття присвячена дослідженню функціонування різних типів конструкцій експресивного синтаксису в
сучасних українських рекламних текстах. У роботі подано аналіз і класифікація рекламних текстів, які мають
структуру сегментованих, парцельованих та приєднувальних конструкцій, з’ясовано роль і функціональне
призначення експресивних конструкцій на рівні рекламного тексту.
Ключові слова: експресивний синтаксис, рекламний текст, сегментація, називний теми, парцеляція,
приєднування.

Останні десятиліття позначені активною розробкою питань експресивного синтаксису в лінгвістиці.
Питання про експресивний синтаксис уперше сформулював Ш. Баллі, який вважав афективний фактор
(експресивний) обов’язковим компонентом будь-якого висловлювання. До проблеми експресивного синтаксису
також зверталися В. В. Виноградов, Л. В. Щерба, А. П. Сковородников, Ю. В. Ванников, А. П. Загнітко,
С. М. Марич, Л. І. Конюхова, М. О. Вінтонів, Г. А. Коцюбовська, В. Я. Мороз та інші. Але у лінгвістиці це
питання і дотепер залишається суперечливим, оскільки навіть ключові поняття (парцеляція, сегментація,
приєднування) не обмежені чіткими граматичними нормами. Провідною вважається думка, що експресивний
синтаксис – це спеціальні синтаксичні конструкції, породжені писемним мовленням, які базуються на
синтаксичному членуванні, тобто порушенні синтагматичного ланцюжка словоформ, які організовані
морфологічними показниками синтаксичних зв’язків.
Рекламний текст як елемент суспільної комунікації є безпосереднім носієм не тільки інформаційного,
але й емоційного впливу комунікатора на одержувача повідомлення. Використання конструкцій експресивного
синтаксису в рекламних текстах є закономірним, що обумовлено основною функцією реклами – здійснити
вплив на споживача з метою досягнення бажаного комунікативного ефекту. В сучасній україністиці питання
про функціонування експресивних конструкцій у рекламних текстах окремо не розглядалося вченими. У працях
В. В. Ворошилова, О. І. Зелінської, Б. А. Зільберта, Д. Е. Розенталя, М. М. Кохтєва, Л. І. Конюхової, Ю. Булика
це явище характеризується побічно, аналіз здійснюється лише щодо окремих аспектів досліджуваної проблеми.
Актуальність статті обумовлена необхідністю проведення аналізу сучасних українських рекламних
текстів в аспекті їх синтаксичної будови, що як правило презентована конструкціями експресивного
синтаксису. Такий аналіз визначає успішне функціонування та дієвість рекламних звернень – важливої
складової частини сучасної української мови.
Метою нашого наукового дослідження є аналіз типів конструкцій експресивного синтаксису, які
функціонують у сучасних українських рекламних текстах.
Експресивні конструкції у рекламних текстах презентовані сегментованими, парцельованими і
приєднувальними конструкціями, значно рідше ланцюжками номінативних речень: Йогурти President. З
молочної країни; Ласкава. Своїм смаком цікава; Життя кличе. І ключ у твоїх руках; МегаЛот. МегаГра.
МегаГроші.
Провідним, зокрема і на рівні рекламного тексту, є процес сегментації — вичленовування окремого
компонента речення і винесення його або в абсолютний початок, або в абсолютний кінець реченнєвої структури
з метою максимальної концентрації на ньому уваги [Загнітко 2000; 146]. У рекламних текстах сегмент
найчастіше утворює самостійну форму і відокремлюється від основної частини не тільки крапкою або тире, але
й шрифтом (іноді без розділового знака). Це визначає загальну експресивно-розмовну тональність рекламного
тексту, зближує його з розмовним мовленням: „Миргородська”// МАЄ БУТИ ПОРУЧ; Durasel. Витримує до
десяти разів довше; Мівіна. Вермішель швидкого приготування; Oral-B // чистить як стоматолог; Vit. Знають
навіть малюки. На нашу думку, превалювання сегментованих конструкцій у рекламних текстах над іншими
конструкціями експресивного синтаксису обумовлюється потребою рекламодавця наголосити на назві товару
чи послуги, якнайбільше повторити його назву в ході рекламного звернення, акцентувати увагу на
характеристиках рекламованого об’єкта.
Найяскравішою (в сучасних текстах української мови, але не в рекламних) сегментованою конструкцією
є називний теми – словесно виражена “тема” висловлення, яка, підготувавши слухача, у наступному базовому
реченні репрезентована займенником [Вінтонів 2003; 125]. Причому називний теми не можна вважати
© Виноградова О.В., Коваленко Є.С., 2006 Розділ ІІІ. Теоретичні питання синтаксису

127
самостійною предикативною одиницею (реченням), оскільки в ньому не міститься висловлення і не
виражається ні судження, ні поняття, а лише згадується раніше пізнане явище.
Аналізований фактичний матеріал свідчить, що називний теми в рекламних слоганах здебільшого
називає товар, торгівельну марку, якої буде стосуватись подальше рекламне повідомлення: “Академія” – все
для найкращого життя; Біленька… така рідненька; Корона. Таким має бути шоколад; Ardo. Ми даруємо
свободу.
Способи вираження називного теми і його структурні типи досить різноманітні. У рекламних текстах
називний теми може виражатися іменником у називному відмінку (Visa. Все, що вам потрібно!; Синдек. Нас
рекомендують друзям!; UMC. Ми з тобою), непредикативним словосполученням з іменником у називному
відмінку в ролі стрижневого слова (Sim-sim від UMC. Це твоя sim-sim сім’я); субстантивованими
прикметниками (Біленька… така рідненька). Наведені приклади свідчать, що називний теми в рекламних
текстах (а це, як правило, назва торговельної марки) часто виражається іншомовними лексемами, не
адаптованими графічно в українській мові (UMC, Visa, Sim-sim). Таке оформлення текстів надає засобам
вираження називного теми певної умовності. З погляду маркетингу, це обумовлено тим, що зареєстрований
торгівельний знак забезпечує ідентифікацію назви товару чи послуги з самими товаром чи послугою, з фірмою-
виробником; сприяє тому, що ця назва легко пізнається споживачами.
На думку дослідника В. Я. Мороз, сегмент може бути непоширеним (виражатися формою називного
відмінка іменника) і поширеним (виражатися називним відмінком іменника із займенником або порядковим
числівником, які виконують функцію узгодженого означення), а також неускладненим і ускладненим.
Структурного ускладнення надають сегментові однорідні члени речення, прикладки, вставні слова,
відокремлені члени речення тощо [Мороз 1997; 16]. На рівні рекламного тексту значно активнішими є
структури, в яких називний теми виражений непоширеною та неускладненою конструкцією у формі іменника у
називному відмінку. Менш активними виступають тексти, в яких називний теми є поєднанням іменника в
називному відмінку з іншими відмінковими формами (Казино без церемоній. Так ти ще не грав). Лише
поодинокими випадками в аналізованому матеріалі представлені рекламні тексти з ускладненим називним
теми: Макарони „Тая”. Ми теж гарно співаємо (сегмент ускладнений прикладкою).
Отже, двочленність і особлива інтонація вимови конструкцій з називним теми підпорядковані реалізації
експресивного завдання – актуалізації інформації, поданої сегментом (як правило, це назва рекламованого
товару чи послуги), що цілком відповідає завданням рекламного тексту.
Явище парцеляції, що також активно функціонує на рівні рекламного тексту, стало наслідком членування
єдиної реченнєвої структури на кілька окремих висловлень з метою актуального наголошення виокремлюваних
компонентів, при цьому загальний обшир та ємність інформації реченнєвої структури не змінюється, оскільки
парцелюється здебільшого корпус обов’язкових членів речення [Загнітко 2000; 145].
Питання про сутність явища парцеляції, а також про те, які члени речення можуть парцелювати ся,
неоднозначно тлумачаться лінгвістами. Проблему зокрема становить парцеляція головних членів речення
(підмета і присудка). Учені Ю. В. Ванников та А. П. Сковородников стверджують, що це явище оказіональне, а
поодинокі приклади такої парцеляції допускають можливість іншої інтерпретації. Це помітно і на рівні
рекламного повідомлення. Так, рекламний текст „Штурман”. Переконує! можна трактувати як сполучення
двох речень – номінативного та двоскладного контекстуально неповного. А. П. Загнітко зазначає, що
парцелюватися головні члени речення можуть тільки за наявності однорідності між ними [Загнітко 2001; 529].
Т. Марченко у своєму дослідженні „Парцеляція як явище речення й тексту” взагалі обходить питання
парцеляції головних членів речення. У дослідженнях же останніх років все більше утверджується думка про те,
що парцельованим може бути будь-який головний і другорядний член речення, але найчастіше парцеляції
піддаються залежні члени речення [Звєрєва 1998; 7].
У рекламних текстах здебільшого спостерігається членування синтаксичної конструкції на межі підмета і
присудка: Comet гель. Відчистить складні плями одним рухом; Ecme color. Фарбує обережно!; Налгезін.
Швидко знімає біль; Містер Мускул для кухні. Любить роботу, яку ви терпіти не можете. Але ми аналізуємо
такі конструкції у межах явища сегментації, оскільки тут наявна парцеляція суб’єктної синтаксеми, яку ми,
спираючись погляди А. П. Загнітка, і поєднуємо з процесом сегментації [Загнітко 2000; 146]. Для таких
рекламних текстів важливим є виділення одного сегмента (назви торговельної марки) і винесення його на
початок тексту для того, щоб споживачеві було зрозумілим, який товар або послуга будуть характеризуватися
далі. Ми вважаємо, що таке тлумачення аналізованих синтаксичних конструкцій у рекламних текстах є
обґрунтованим і обумовленим специфічною настановою самого рекламного тексту.
Передача висловлювання способом парцеляції призводить до утворення парцельованих конструкцій, що
складаються із базової структури і парцелята, який завжди постпозиційний. Це зумовлюється актуальним
членуванням парцельованої конструкції: нова інформація міститься після основного повідомлення і вносить
новий відтінок у зміст усього повідомлення. Парцеляти сприяють вираженню підтекстової інформації, тобто
несуть на собі відповідне семантичне навантаження. ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 14

128
У сучасній лінгвістиці існує декілька класифікацій парцельованих конструкцій. У своєму дослідженні ми
будемо спиратися на класифікації, запропоновані вченими Ю. В. Ванниковим та А. П. Сковородниковим, а
також на роботи А. П. Загнітка, М. О. Вінтоніва, Т. Марченко та ін.
Дослідник Ю. В. Ванников виділяє два різновиди парцеляції залежно від характеру відношень словесних
елементів синтаксичного ряду: інтенсіональні (прогнозовані) і екстенсіональні (непрогнозовані). Парцеляція
інтенсіональних елементів структури речення охоплює структурні ланки: підмет – присудок, присудок –
додаток, присудок – обставина. Парцеляція екстенсіональних елементів охоплює усі види означень,
відокремлені та однорідні члени речення. Дослідивши обидва різновиди парцеляції, Ю. В. Ванников робить
висновок про те, що більша пов’язаність інтенсіональних елементів у структурі речення призводить до
більшого мовленнєвого ефекту при парцеляції: ефективніше здійснюється емоційно-експресивний і логіко-
семантичний акцент, досягається більша стилістична виразність. Ця класифікація враховує тільки парцеляцію
простого речення [Ванников 1979; 58].
Лінгвіст А. П. Сковородников усі парцельовані конструкції поділяє на три різновиди:
1) сильна парцеляція (побудови, єдність яких як речень в аспекті статичного синтаксису обумовлюється
обома компонентами розчленування, оскільки і базова структура, і парцелят не мають структурної і смислової
завершеності [Сковородников 1978; 60]);
2) середня парцеляція (конструкції, єдність яких як речення в аспекті статичного синтаксису
прогнозується тільки одним компонентом розчленування – базовою структурою або парцелятом, який і містить
у своєму складі показник синтаксичної і семантичної незавершеності [Сковородников 1978; 63]);
3) слабка парцеляція (складні безсполучникові речення, в яких жодна з частин розчленування з
необхідністю не передбачає іншу саме як частину речення [Сковородников 1978; 64]). Цей різновид парцеляції
на рівні рекламного тексту не представлений фактичним матеріалом, що можна пояснити слабким
експресивним забарвленням таких конструкцій.
Аналізуючи парцельовані конструкції в рекламних текстах, ми виділяємо, спираючись на класифікацію
А. П. Сковородникова, три їхні різновиди:
1) конструкції, в яких парцелят – невідокремлена словоформа чи група. Наприклад, парцеляція речення з
розчленованим словосполученням, що являє собою синтаксичне або фразеологічне ціле: Moccona. Для
закоханих… в каву; Краще життя з цифровими технологіями. LG; Наш сік. З м’якоттю! З гордістю!; Нова
розвага! З сиром. Подібні приклади А.П.Загнітко пропонує визначати як хвилеподібну парцеляцію,
особливістю якої є членування єдиного смислового цілого, при цьому парцелят виступає максимально
спрямованим на попередню структуру, оскільки в останній міститься не тільки опорне слово, але й сама
атрибутивна сутність парцелята деформується і розмивається поза основною структурою. Такий парцелят
відтворює специфіку людського осмислення явища і надання певному предмету атрибутивної характеристики
як визначальної, заради її наголошення компонент виокремлюється [Загнітко 2000; 146]. Таке виокремлення
атрибутивного компонента висловлення відповідає завданню рекламного тексту наголосити на позитивних
якостях товару, виділити їх із суцільно тексту для кращого їх запам’ятовування. Такі ж приклади
Ю. В. Ванников трактує як висловлення з парцеляцією означень (екстенсіональні елементи), у наведених
прикладах неузгоджених [Ванников 1979; 222]. Досліджуваний матеріал фіксує також випадки парцеляції
узгодженого означення: Соняшникова олія „Сонячна долина”. Чиста! Потім все інше; „Златогор”. Справжня.
Чиста. Золота; ”Олейна”. Якісна. Корисна. Економна; Соки „Садочок”. Своє. Рідне; „Біла ніч”.
Нефільтроване. Темне. Проте, на нашу думку, такі випадки доцільніше розглядати в межах явища сегментації,
оскільки тут наявна парцеляція суб’єктної синтаксеми (назва рекламованого товару), яку ми поєднуємо з
процесом сегментації. У межах першого різновиду виділимо також парцеляцію речень з членуванням дієслівно-
іменного словосполучення з обов’язковим підрядним зв’язком між компонентами: Хлібний дар. Тобі.
Справжньому; Відкрий для себе… „Винодел”;
2) конструкції, у яких парцелят – відокремлена структура. У дослідженому корпусі рекламних текстів
представлений один зразок парцеляції речення на межі між членом речення, що уточнює, і тим, який
уточнюється і являє собою інформативно недостатній компонент базової структури: Durasel. Працює
довше… набагато довше!;
3) конструкції, у яких парцелят – предикативна одиниця або сполучення предикативних одиниць.
Наприклад, парцеляція безсполучникових речень із значенням зіставлення: Новий вигляд. Нова ти; Краще
захист. Краще ціна.
У межах середньої парцеляції А. П. Сковородников також виділяє три різновиди:
1) конструкції, у яких парцелят – невідокремлена словоформа чи група. На рівні рекламного тексту це,
наприклад, парцеляція окремих поширювачів структурної схеми речення: Щастя є. Кожен день…; Загаси
печію. Надовго!; Приватна колекція. Для Вас. Персонально! Такі тексти Ю. В. Ванников кваліфікує як
висловлення з парцеляцією інтенсіональних елементів структури речення (присудок – обставина) [Ванников
1979; 243]. До цього різновиду відносимо також і парцеляцію рядів однорідних членів речення (головних і
другорядних): „Златогор”. Справжня. Чиста. Золота; ”Олейна”. Якісна. Корисна. Економна; Наш сік. З
м’якоттю! З гордістю! (Т. Марченко конкретизує у своїй класифікації подібні конструкції, визначаючи їх як Розділ ІІІ. Теоретичні питання синтаксису

129
парцеляцію однорідних означень [Марченко 2000; 134]); Onix. Тренуйся. Відпочивай; Ринза. Зупинить біль.
Прискорить одужання (парцеляція однорідних присудків). Щодо останнього прикладу, то тут немає
одностайного погляду: учені А. П. Сковородников [Сковородников 1978; 63] та Ю. В. Ванников [Ванников
1979; 126] трактують ці конструкції як парцеляцію однорідних присудків, натомість Т. Марченко наголошує на
тому, що такий приклад не можна віднести до парцельованих конструкцій через наявність залежних членів при
однорідних присудках, які допомагають створювати цій конструкції свій модально-часовий та особовий план, а
це є ознакою речення [Марченко 2000; 133]. Останній погляд нам видається найбільш обґрунтованим;
2) конструкції, в яких парцелят – відокремлена словоформа або група. Наприклад, парцеляція
відокремлених членів речення і зворотів: Хлібний дар. Тобі. Справжньому; Артеміда. Оброблена сріблом! Такі
конструкції можна визначати як, відповідно, парцеляцію відокремленого одиничного означення та означення,
вираженого дієприкметниковим зворотом;
3) конструкції, в яких парцелят – предикативна одиниця. Найчастіше це парцеляція складнопідрядного
(крім речень із взаємообумовленими частинами) та складносурядного речень: Procter & Gemble. Десять років в
Україні. Щоб життя було кращим (парцеляція складнопідрядного речення з підрядним мети); Контроль може
втратити твій приятель. Але не твоє волосся (парцеляція складносурядного речення з протиставним
відношенням). Зазначимо також, що парцеляція в цьому випадку гармонізує конструкцію складної структури та
порівняно великої протяжності, робить фразу динамічнішою [Конюхова 1999; 12].
Таким чином, парцеляція на рівні рекламного тексту виконує функцію повідомлення (актуалізація
окремих смислових центрів; розширення змісту базового речення в парцеляті; винесення найбільш значимої
інформації в парцелят; оформлення в парцеляті недомовленості чи затемнення інформації). О. О. Скоробагатова
зазначає, що парцеляція підвищує інформантивність вислову, тому що до об’єктивної інформації, яка міститься
в структурі речення та його вербальному наповненні, додається авторська оцінка того, що відбувається, яка
виражається шляхом актуалізації частини виразу [Шевченко 2005; 367]. Крім того, парцельовані конструкції в
рекламному тексті виконують прагма-комунікативну (вплив закладеної в парцеляті інформації на споживача) та
емоційно-експресивну (імітація розмовного мовлення, надання текстові невимушеності, легкості, динамізму)
функції. Парцеляція допомагає мовцеві не тільки експресивно виділити деталі своєї думки, а й надати окремим
лексемам більшої самостійності й семантичної вагомості, що є досить актуальним для рекламного
повідомлення.
Ще один різновид конструкцій експресивного синтаксису — приєднувальні конструкції — у рекламних
текстах відзначаються низькою активністю. Спираючись на погляди дослідників Г. А. Коцюбовської та
М. О. Вінтоніва, ми розглядаємо приєднування як явище, що виникло в розмовному мовленні (це є важливим,
оскільки реклама активно використовує мовні засоби та конструкції розмовного мовлення з метою наближення
тексту до побутових реалій споживача) й перейшло в писемне, де реалізує логіко-смислові відношення
додавання. При оформленні аналізованих конструкцій граматичними та інтонаційними засобами можна
виділити особливий семантико-синтаксичний зв’язок, який існує у межах речення. За його допомогою
творяться приєднувальні конструкції, які мають двокомпонентний склад, відкриту будову [Коцюбовська 2002;
6]. Перший їх елемент є самостійним висловленням, до якого за допомогою матеріально виражених засобів
приєднування (синтаксичні конструкції, що складають „ядро” сфери приєднування) або без них („периферія”
сфери приєднування) додається структурний і змістовий похідний: Кава „Галка” – довіряй традиції; Більше
об’єма та сили для вашого волосся. До самих кінчиків; Actimel. Природний захист. Щоранку!; Чай „Аскольд”.
Коли ти поруч; Соняшникова олія „Сонячна долина”. Чиста! Потім все інше.
„Ядро” приєднувальних конструкцій складають конструкції: 1) з власне приєднувальними засобами
зв’язку; 2) із засобами зв’язку, омонімічними сурядним; 3) та конструкції із засобами зв’язку, омонімічними
підрядним.
Конструкції з власне приєднувальними засобами характеризуються наявністю власних специфічних
засобів, які не вживаються в інших сполучникових функціях (сполучники похідні від службових частин мови та
утворені від модальних слів, повнозначних частин мови й часток): Loreal. Адже ви цього варті (приєднувальна
конструкція вказує на мотив вибору торгівельної марки); Fairy. Справляється з жиром. Навіть у холодній воді
(приєднувальна конструкція поширює попередню досить суттєвим зауваженням); Dove не сушить Вашу шкіру.
На відміну від звичайного мила (приєднувальна конструкція повідомляє про ознаки товару, які здатні
розширити інформативність основної частини).
Меншою частотністю вживання характеризуються приєднувальні конструкції із засобами зв’язку,
омонімічними сурядним. Інформація про рекламований товар або послуги в таких конструкціях є ємнішою,
виразнішою: Життя кличе. І ключ у твоїх руках (приєднувальна конструкція містить додаткову інформацію і
водночас резюмує подану інформацію); Всі в захваті від тебе. А ти від Мейбелін (приєднувальна конструкція
виконує функцію акцентуації відрізку тексту, де міститься назва рекламованого товару).
Додаткову інформацію з указівкою, як правило, на різні обставини дії містять приєднувальні конструкції
із засобами зв’язку, омонімічними підрядним: Чай „Аскольд”. Коли ти поруч; Davidoff. Коли знаєш, чого
вартий; Strepsils. Якщо у горлі пекло. Отже, приєднувальні конструкції, що використовуються у рекламних ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 14

130
текстах, мають таке ж функціональне призначення, як і парцельовані та сегментовані конструкції, — актуалізація
товару, послуги тощо, а також їхніх основних характеристик.
Варто зазначити також, що нами були зафіксовані рекламні тексти, які оформлені як ланцюжки
номінативних речень, наприклад: Натхнення. Радість. Насолода; Braun. Якість. Надійність. Дизайн; Нотта.
Спокій. Добрий настрій. Здоровий сон; Arko. Серія для гоління. Чоловічий досвід. Справжнє гоління.
Незначна кількість рекламних текстів фіксує одночасно два явища експресивного синтаксису: Moccona.
Для закоханих…в каву (сегментація, парцеляція); Оновлена серія для гоління Arko. Для справжніх чоловіків. Усе
інше деталі (парцеляція, приєднування); Centrum. Усе від А до Цинку. Щодня! (називний теми, приєднування),
Fairy. Справляється з жиром. Навіть у холодній воді (сегментація, приєднування).
Таким чином, проведені дослідження дають підстави стверджувати, що рекламні тексти, оформлені за
структурою конструкцій експресивного синтаксису, мають найбільшу силу впливу на споживачів.
Сегментовані, парцельовані та приєднувальні конструкції полегшують сприйняття інформації, що містяться в
рекламних текстах; нестандартне зовнішнє (графічне і звукове) їх оформлення у поєднанні з іншими засобами
реклами привертає увагу споживачів, стимулює їх до відповідних дій. Цим пояснюється тенденція до
збільшення кількості рекламних текстів, оформлених за структурою конструкцій експресивного синтаксису, що
дає можливість розширити джерельну базу наукового дослідження. Подальшим кроком у дослідженні
експресивних конструкцій на рівні рекламного тексту є конкретизація граматичних критеріїв розмежування
типів цих конструкцій, а також деталізація та уточнення класифікації парцельованих і приєднувальних
конструкцій, що функціонують у рекламних повідомленнях.

Література
Ванников 1979: Ванников Ю.В. Синтаксис речи и синтаксические особенности русской речи. – М.: Изд-
во «Русский язык», 1979. – 296 с.
Вінтонів 2003: Вінтонів М.О. Функціонально-граматичні та комунікативні вияви парцельованих та
приєднувальних конструкцій // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. – Вип.11.– Ч.1.– Донецьк: ДонНУ, 2003. —
С.124-129.
Загнітко 2000: Загнітко А.П. Комунікативно-естетичні перетворення українського речення в художньому
стилі // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. – Вип.6.– Донецьк: ДонДУ, 2000. — С.142-148.
Загнітко 2001: Загнітко А.П. Теоретична граматика української мови: Синтаксис. — Донецьк: ДонНУ,
2001.- 662 с.
Звєрєва 1998: Звєрєва О.С. Функціонування парцельованих конструкцій в сучасному російському
поетичному мовленні (у порівнянні з укр.): Автореф. канд. філол. наук. – К., 1998. – 16 с.
Зелінська 2002: Зелінська О.І. Лінгвальна характеристика українського рекламного тексту: Автореф.
канд. філол. наук. — Харків, 2002. — 17 с.
Конюхова 1999: Конюхова Л.І. Явище парцеляції в мові сучасних засобів масової комунікації: Автореф.
канд. філол. наук. — Львів, 1999. — 17 с.
Коцюбовська 2002: Коцюбовська Г.А. Приєднувальні конструкції: функціонально-текстовий аспект:
Автореф. канд. філол. наук. – Донецьк, 2002. – 16 с.
Марченко 2000: Марченко Т. Парцеляція як явище речення й тексту // Лінгвістичні студії: Зб. наук.
праць. – Вип.6.– Донецьк: ДонДУ, 2000. – С.132-136.
Мороз 1997: Мороз В.Я. Називний уявлення як функціональна і граматична категорія в сучасній
українській літературній мові: Автореф. канд. філол. наук. — Дніпропетровськ, 1997. – 23 с.
Сковородников 1978: Сковородников А.П. О классификации парцеллированных предложений в
современном русском литературном языке // Филологические науки. – 1978. — №2. – С.58.
Шевченко 2005: Шевченко Т. Парцеляція як засіб емотивної експресії в текстовій організації
мовленнєвого масиву // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. – Вип.13.– Донецьк: ДонНУ, 2005. — С.367.

The article is devoted to the investigation of the problem of functioning of different types of expressive syntax
constructions in the texts of modern Ukrainian commercial. The work gives a detailed analysis and classification of
segmented, parceled and joined constructions, determines their role and functional purpose in a commercial texts.
Keywords: expressive syntax, commercial text, segmenting, parceling, joining.
Надійшла до редакції 27 серпня 2005 року.

Категорія: Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.