Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Орєхов Валерій — ОСОБЛИВОСТІ АКТУАЛЬНОГО ЧЛЕНУВАННЯ АТРИБУТИВНИХ ПРИІМЕННИКОВИХ СКЛАДНОПІДРЯДНИХ РЕЧЕНЬ

Стаття присвячена вивченню комунікативної будови атрибутивних приіменникових складнопідрядних
речень з інтерпозитивною та постпозитивною підрядною частиною. Розглядається залежність актуального
членування зазначених складнопідрядних конструкцій від їхньої організації у формально-синтаксичному та
семантико-синтаксичному аспектах.
Ключові слова: тема, рема, комунікативний, ярус.

© Орєхов В.В., 2006 Розділ ІІІ. Теоретичні питання синтаксису

163
Вивчення комунікативної організації складного речення належить до актуальних питань сучасної
лінгвістики. Комунікативна структура поліпредикативних конструкцій, внаслідок багатоплановості їхньої
функціональної перспективи, відзначається складністю, і уявлення про неї різняться залежно від поглядів на
природу актуального членування речення, підходів щодо виділення компонентів актуального членування
речення тощо (пор. роботи І. П. Распопова, О. А. Крилової, Г.О. Золотової). Особливо проблематичним, на
паш погляд, є дослідження повного спектру комунікативної організації складного речення — від першого ярусу
членування до глибинних ярусів актуального членування.
Метою нашої роботи є розгляд комунікативної структури атрибутивних приіменникових
складнопідрядних речень, простеження залежності їхнього актуального членування від ознак формально-
синтаксичного та семантичного характеру.
Зазначена мета зумовлює наступні завдання:
1) детально проаналізувати комунікативну будову різних структурних типів атрибутивних
приіменникових складнопідрядних речень з інтерпозитивною та постпозитивною підрядною частиною;
2) простежити залежність актуального членування розглядуваних складнопідрядних конструкцій від
функціональної специфіки їхньої підрядної частини;
3) зазначити про вплив даності/новизни компонентів головної частини на характер темо-рематичної
організації висловлень.
В атрибутивних приіменникових складнопідрядних реченнях з інтерпозитивною підрядною частиною
підрядне речення виконує роль теми [Шешукова 1970].
Опорний субстантив, який у конструкціях цього типу займає позицію початку речення, у більшості
випадків також є тематичним і складає з підрядною частиною цілісний комплекс, що характеризується
внутрішньою динамічною рівновагою. Тематичність комплексу “субстантив + підрядна частина”
обумовлюється передусім його даністю, яка може бути як об’єктивною, так і такою, що випливає з контексту.
При тематичному характері опорного слова актуальне членування розглядуваних атрибутивних
конструкцій не збігається з їх граматичним членуванням, і схема членування першого ярусу виглядає так:
Р
атшеРГЧ
Т
енропОоволсПЧ
+−
Наприклад:
[Новий абзац.] Степан Петрович, що в понурій задумі був спустив руку з аркушиком на коліна (Т)/, знову
підніс його до ока (Р) (В. Винниченко).
[Коли в Києві було замордовано козацьких послів, що скаржилися на Вишневецького, чотиритисячне
Запорозьке Військо облягло столицю Подніпров’я.] Шляхта, що зібралася на сесію земського суду (Т)/, марно
намагалася схилити козаків до переговорів (Р) (О. Апанович).
[Оскільки конгресові передували великі партійні, кооперативні та селянські з’їзди, його організатори
вже мали практику, яку вони вміло використали.] Головними питаннями, довкола яких точилися вичерпні
дебати (Т)/, були питання автономії та перебудови Росії на федеративну демократичну республіку (Р)
(Т. Гунчак).
[Новий абзац.] Малуші, що слухав з поблідлим лицем (Т)/, бігла по плечу заморозь враження (Р)
(К. Гриневичева).
Виділення подальших ярусів актуального членування у реченнях такого типу розглянемо на прикладах:
[Новий абзац.] Біль, що вогнем запік у грудях/, перервав/ плин/ його думок (В. Малик).
[Новий абзац.] Другим твором, що має скандинавську паралель/, є оповідання/ про четверту помсту/
Ольги/ деревлянам (Д. Чижевський).
На другому ярусі у межах реми першого речення відбувається виділення рематичних елементів:
“перервав”, “плин”, “його думок”.
Аналогічний процес має місце на другому ярусі актуального членування у ремі наступного речення, яке
поділяється на рематичні елементи: “є оповідання”, “про четверту помсту”, “Ольги”, “деревлянам”.
Слід зазначити, що в атрибутивних приіменникових складнопідрядних реченнях з інтерпозитивною
підрядною частиною частіше, ніж у більшості інших структурних типів прислівних складнопідрядних
конструкцій, трапляються випадки актуалізації опорного слова, викликані наявністю при ньому рематизатора.
За таких умов підрядна частина речення лише своїм складом утворює тему, а актуалізоване опорне слово разом
з рештою головної частини складає двовершинну рему висловлення, і актуальне членування на першому ярусі
виглядає наступним чином:
12
Р
атшеРГЧ
Т
ПЧ
Р
енропОслово
−− ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 14

164
Наприклад:
[Довелося ходити по воду до джерела мудрого шейха і, як дорогоцінність, нести в долину холодну вологу
його цівок.] Навіть рибалка Нур’яли (Р1)/, що жив по той бік затоки (Т)/, приходив сюди двічі на день і ніс до
саклі важкий, потьмянілий від роси глек, спритно підтримуючи його на тім’ї (Р2) (З. Тулуб).
[Знущанням над народом можна назвати ті “вільні вибори”.] Навіть жандарми (Р1)/, що снували тут
же (Т)/, усміхалися з того маскараду (Р2) (Українське слово, книга перша).
[Освоювати щось нове – це відмовлятися від старого, активізувати додаткові зусилля для засвоєння
нового і тому не дивно, що доводиться чути “Не на часі”, “це вимагатиме великих коштів”, “навіщо
переучуватися”…] Навіть учителів української мови та літератури (Р1)/, на яких у цій справі лягає великий
тягар (Т)/, можна зрозуміти… (Р2) (О. Сербенська, М. Волощак).
Повний спектр актуального членування таких конструкцій розглянемо на прикладах:
[В саду темно, запущено.] Тільки з боку/, де стоїть кілька вуликів/, синіє вікно (Б. Харчук).
[Він лише “плаче” за тими, хто кидає монастир, та радо приймає їх назад, навіть і кілька разів.]
Навіть злодіїв/, що пробували пограбувати монастир/, він/ відпускає/ на волю (Д. Чижевський).
Перше речення має одноярусний характер актуального членування. Воно поділяється на тему і
двовершинну рему, виражені відповідно підрядною і головною частинами.
Актуальне членування другого речення є багатоярусним.
На першому ярусі виділення компонентів відбувається відповідно до схеми актуального членування
такого типу конструкцій.
Друга рематична частина речення – “він відпускає на волю” – має складний характер і на другому ярусі
поділяється на тему “він” і рему “відпускає на волю”.
Третій ярус передбачає виділення рематичних елементів у складі реми попереднього ярусу: “відпускає” і
“на волю”.
Схема актуального членування другого речення виглядає наступним чином:
3
2
3
1
22
1
12
1
1
PP
TP
PTP


−−

В атрибутивних приіменникових складнопідрядних реченнях з постпозитивною підрядною частиною, як
зазначає Л.В. Шешукова, “комунікативне навантаження розподіляється таким чином, що підрядна частина
виконує функцію реми складного речення (самостійно або, рідше, разом з субстантивом)” [Шешукова 1970,
с. 64].
Одним із визначальних чинників, що впливають на входження субстантива до складу тематичного
компонента, є функціональний різновид підрядної частини.
За функціональним призначенням головної частини складнопідрядні речення атрибутивного типу
поділяються на атрибутивно-видільні та атрибутивно-поширювальні.
В атрибутивно-видільних конструкціях підрядна частина компенсує «відсутній член головної частини,
оскільки означуваний іменник надто загальний за значенням і потребує розрізнювальної ознаки, що
конкретизує, звужує його значення» [Валгина 2000, с. 301]. В атрибутивно-поширювальних реченнях опорне
слово не потребує додаткового поширення і підрядна частина лише поширює зміст головного речення
поданням додаткових відомостей про предмет, назва якого передається опорним словом. Наприклад:
На сей знак цілою хмарою злетіли з криші хати і з поблизьких дерев різнобарвні голуби та кинулися на
їду, яку сипала їм щедра рука Івора (Ю. Опільський).
Худорлявий Дружинін, що йшов поруч з Горобенком, сердито повернув до Нестеренка голову і
одвернувся (Б. Антоненко-Давидович).
У складнопідрядних конструкціях з атрибутивно-видільними відношеннями межі актуального і
граматичного членування збігаються. Порядок частин в них і місце розташування опорного субстантива
обумовлюється функцією підрядного речення. Субстантив, розташований у кінці головної частини речення, як
правило, є актуально малозначимим, оскільки є носієм даного або сприймається як дане. Комплекс “субстантив
+ підрядна частина” тут характеризується явищем динамічного зростання, яке й обумовлює функціонування
членів цього комплексу у складі різних компонентів актуального членування” [Шешукова 1970, с. 65]. Саме
підрядна частина тут є носієм найбільшого комунікативного навантаження, що свідчить про розбіжність
актуального і граматичного членування у смисловому аспекті. Наприклад:
[За визначенням французького філософа-постструктураліста Мішеля Фуко, дискурс є майже
“мовленням”.] Це – поняття (Т)/, що включає слова та їхні значення, увесь зміст знаків (Р) (С. Павличко). Розділ ІІІ. Теоретичні питання синтаксису

165
[Новий абзац.] Запорозька Січ очолила боротьбу (Т)/, на яку піднявся український народ проти панування
шляхетської Польщі, турецько-татарської агресії та феодально-кріпосницького гноблення (Р) (О. Апанович).
[Новий абзац.] Тучі робляться з диму (Т)/, що зібрався під небесами (Р) (П. Чубинський).
[Що ж може вона (мова – В.О.) розказати про саму себе?] Інтерес до мови та історії зростає в періоди
(Т)/, коли для народу особливо гострим виявляється питання збереження його самобутності, культурної та
мовної пам’яті (Р) (С. Єрмоленко).
Виділення подальших ярусів актуального членування цього типу атрибутивних конструкцій простежимо
на прикладі:
[Новий абзац.] Новорічні подарунки від уряду отримали під час святкової програми “Новий рік в країні
дитячих мрій” у Палаці мистецтв діти/, які/ досягли/ особливих успіхів/ у навчанні/, творчості/ та спорті
(Урядовий кур’єр. – 2000. — №3).
На другому ярусі складна рема висловлення поділяється на тему “які” і рему “досягли особливих успіхів у
навчанні, творчості та спорті”.
На третьому ярусі відбувається виділення рематичних елементів реми попереднього ярусу: “досягли”,
“особливих успіхів”, “у навчанні”, “творчості”, “та спорті”.
Схема актуального членування речення наступна:
3
5
3
4
3
3
3
2
3
1
22
11
PPPPP
TP
TP

Атрибутивно-поширювальні складнопідрядні речення характеризуються розбіжністю меж актуального і
граматичного членування. За складом рематичної частини та розподілом в ній комунікативного навантаження
можна виділити три різновиди вищеназваних атрибутивних конструкцій.
У реченнях перших двох типів даним може виступати лише підмет головної частини (або поширювач у
разі її односкладності), решта ж складнопідрядної конструкції несе у цілому нову інформацію, внаслідок чого
актуальне членування першого ярусу в них найчастіше відбувається за схемою:
Р
апурГакдусирпЧГПЧ
Т
()те мдіПчавюришопГЧ+

Різниця комунікативної будови у реченнях цих двох типів полягає у розподілі комунікативного
навантаження у межах рематичного компонента.
Так, у конструкціях першого типу комплекс “субстантив + підрядна частина” характеризується явищем
динамічного зростання від початку речення до його кінця, внаслідок чого основне комунікативне навантаження
припадає на підрядну частину. Наприклад:
[Промовець панічно зібгав у безпорадне словесне гніття свою доповідь, закашлявся і зник, як випарився.]
Йому (Т)/ поплескали з середини столу, де напружені й похмурі сиділи Гончаренко з Щербанем, готуючись
виступити (Р) (Б. Антоненко-Давидович).
[Камінь холоду звалився і щез аж на вулиці.] Вчитель (Т)/ майже щасливим і дитинним повертався у
свою келію, де не було лакейський усмішок і рівного, байдужого Його голосу (Р) (С. Процюк).
[Новий абзац.] Він (Т)/ згадав Новгород, де перекняжив два роки і де з молодечою ненаситністю, з
упорством і захопленням розправлявся з напасниками доокола себе (Р) (К. Гриневичева).
[Обдираючи шкіру об колючки, пробралися крізь зарості глоду, шипшини та хмелю й опинилися над
глибоким урвищем.] Тут (Т)/ побачили Хорива, котрий із-за куща дивився вниз (Р). [… — Погляньте, чужинці!]
(В. Малик).
У реченнях другого типу найбільш значущим елементом реми виступає опорний субстантив, який “несе
на собі основне комунікативне навантаження самостійно або у сполуці з якимось іншим членом головної
частини – найчастіше дієсловом-присудком” [Шешукова 1970, с. 65]. Наприклад:
[Низькоякісний смердючий дим додавав тупого безвихідного смутку.] Вулицями (Т)/ сновигали іномарки,
у які пірнали і з яких виринали дорогі шуби, довгі пальта, англійські берети і німецькі демократичні картузики
(Р) (С. Процюк).
[По містах у татар були ремісницькі цехи з своєрідним статутом, об’єднані в щось подібне до
братства.] При мечетях (Т)/ були у них школи, де хлопчики-підлітки навчалися читати й писати…(Р) ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 14

166
(З. Тулуб).
[Новий абзац.] Послання (Т)/ вручене було Ізяславові папськими послами, які передали ще багато
ненаписаного… (Р) (П. Загребельний).
Варіанти ярусної структури актуального членування цих типів конструкцій розглянемо на прикладах:
[Новий абзац.] Авірон/ підійшов/ до батька/, котрий/ теж стояв/ серед купи старшин (Г. Хоткевич).
На першому ярусі актуального членування речення виділяється тема “Авірон” і рема – решта структури
складнопідрядної конструкції.
На другому ярусі в межах складної реми першого рівня актуального членування відбувається виділення
двох рематичних частин: “підійшов до батька” і “котрий теж стояв серед купи старшин”.
На наступному ярусі перша рематична частина розподіляється на рематичні елементи “підійшов” і “до
батька”, а у складі другої рематичної частини вичленовується тема “котрий” і рема “теж стояв серед купи
старшин”.
На четвертому ярусі має місце виділення рематичних елементів у межах реми попереднього ярусу “теж
стояв серед купи старшин”, яка розподіляється на “теж стояв” і “серед купи старшин”.
Схема актуального членування цього речення наступна:
4
2
4
1
33
3
2
3
1
2
2
2
1
11
PP
PPTP
PP
TP



[-Знайшла ласку в очах моїх Ларта – діва-красуня.] Чув/ я про неї/ від Фойбоса-сина/, що/ цю Країну
лебедів/ відвідує (Українське слово, книга перша).
На першому рівні актуального членування виділяється тема “я про неї” і двовершинна рема, виражена
рештою складнопідрядного речення.
На наступному ярусі у межах другої реми висловлення вичленовуються дві рематичні частини: “від
Фойбоса-сина” і “що цю Країну лебедів відвідує”.
На третьому ярусі друга рематична частина попереднього рівня актуального членування розподіляється
на тему “що” і рему “цю Країну лебедів відвідує”.
На останньому ярусі відбувається виділення елементів реми попереднього ярусу: “цю Країну лебедів” та
“відвідує”.
Схематично актуальне членування цієї конструкції можна передати так:
4
2
4
1
33
2
2
2
1
1
12
1
1
PP
TP
PP
PTP



−−

Атрибутивні конструкції третього типу характеризуються даністю всього складу головної частини за
винятком опорного субстантива (даність тут може бути як об’єктивною, так і контекстуальною). Комунікативно
значущішою частиною реми в них у більшості випадків виступає підрядне речення.
Схема актуального членування початкового ярусу такого типу конструкцій є наступною:
Р
енропОоволсПЧ
Т
+те мдіПЧГкодусирпГЧ+

Наприклад:
[І що нижче вони спускалися, то важчим, солодкавішим ставав земляний дух.] Доріжка вела (Т)/ попри
ручай, де ледь сочилася смоляна водиця, переповзаючи різний непотріб – автомобільні покришки, порожні
замулені пляшки, іржаві консервні бляшанки (Р) (В. Тарнавський). Розділ ІІІ. Теоретичні питання синтаксису

167
[Батько встав з помосту.] Добриня побачив (Т)/ і Вісту, що там спала, Малушу (Р) (С. Скляренко).
[Згадка про Стару Поляну довершила справу.] Він згадав (Т)/ сад, гілки, обтяжені яблуками, килим, у
якому тонуть ноги (Р) (І. Сенченко).
Повний спектр виділення ярусів актуального членування речень такого типу розглянемо на прикладі:
[Тоді переді мною знову виростають забуті постаті й деталі.] Я бачу/ древні етажерки/, що на них під
густим серпанком пилу/ лежать старовинні пожовклі книги (М. Хвильовий).
Темою речення виступає сполука підмета і присудка головної частини, ремою – решта складнопідрядної
конструкції.
На другому ярусі у складі реми виділяються рематичні частини: “древні етажерки” і “що на них під
густим серпанком пилу лежать старовинні пожовклі книги”.
На третьому ярусі друга рематична частина попереднього ярусу членується на тему “що на них під
густим серпанком пилу” і рему “лежать старовинні пожовклі книги”.
Схема актуального членування цього речення є наступною:
33
2
2
2
1
11
TP
PP
TP


Отже, збіг меж актуального і граматичного членування атрибутивних приіменникових складнопідрядних
речень з інтерпозитивною підрядною частиною залежить від наявності в них рематизатора при опорному слові.
На актуальне членування атрибутивних приіменникових складнопідрядних речень з постпозитивною
підрядною частиною у значній мірі впливає функціональний різновид підрядної частини: конструкції з
атрибутивно-видільними відношеннями характеризуються збігом меж актуального і граматичного членування,
конструкції з атрибутивно-поширювальними відношеннями — розбіжністю меж членувань.
Атрибутивно-поширювальні конструкції можуть різнитися як за складом компонентів актуального
членування, так і за розподілом комунікативного навантаження в межах рематичного компонента. Входження
елементів головної частини цих конструкцій до складу того чи іншого компонента актуального членування
великою мірою обумовлюється даністю/новизною вміщеної в них інформації.

Література
1. Валгина 2000: Валгина Н. С. Синтаксис современного русского языка. — М.: Агар, 2000. – 416 с.
2. Вихованець 1993: Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис. — К.: Либідь, 1993.-368 с.
3. Крылова 1970: Крылова О. А. Понятие многоярусности актуального членения и некоторые
синтаксические категории // Филологические науки. — 1970. — № 5. — С. 86-91.
4. Шешукова 1970: ІІІешукова Л. В. Порядок слов и актуальное членение
присубстантивных предложений // Вестник московского университета. — 1970. — № 5. – С. 61-67.
5. Шульжук 2004: Шульжук К. Ф. Синтаксис української мови. — К.: Видавничий центр «Академія»,
2004. – 408 с.

The article is devoted to analyze communicative structure of the attributive by-substantive complex sentences
with interpositive and postpositive subordinate clause. The author considers depend actual dismemberment the
complex sentences of their formal-syntactical and semantic structure.
Keywords: theme, rherne, communicative, layer.
Надійшла до редакції 19 серпня 2005 року.

Категорія: Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.