Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Катерина Брітікова — РОЛЬ ЮКСТАПОЗИЦІЇ У ТВОРЕННІ ЕКСПРЕСИВНО-ОЦІННИХ НОМІНАЦІЙ ОСОБИ

У статті розглядається активізація юкстапозиції як способу творення нових слів. Аналізу підлягає
структура інновацій-юкстапозитів, яка реалізується у двочленних і тричленних моделях. Визначається роль
юкстапозитів у творенні оцінно-експресивних назв осіб у сучасній українській публіцистиці.
Ключові слова: спосіб творення, юкстапозиція, юкстапозит

Роль засобів масової інформації в житті нашого суспільства невпинно зростає, що зумовлене силою
їхнього впливу на реципієнта, швидкістю поширення відомостей, обширом читацької аудиторії. З огляду на це
дослідників сучасної української мови не можуть не цікавити нові тенденції словотворення в текстах мас-медіа.
Серед них вирізняємо перерозподіл активної і пасивної лексики, розширення сполучуваності слів,
детермінологізацію спеціальної лексики, активне поповнення словника інноваціями, дедалі більшу розмовність
текстів тощо. Не можна не брати до уваги й те, що на мову найбільш доступних сьогодні газет, часописів,
інших періодичних видань, мову виступів відомих осіб і дикторів радіо та телебачення орієнтується сьогодні
пересічний український громадянин, засвоює її часом скоріше від літературного стандарту.
Мова сучасної публіцистики, відображаючи загальний розвиток українського суспільства, в усіх своїх
аспектах стає нині полем для різноаспектних досліджень як вітчизняних, так і зарубіжних лінгвістів (див. праці:
О.Стишов [12], В.Костомаров [6], Н.Валгіна [1], Т.Коць [7], Л.Павленко [8], Т.Полякова [9], Г.Шаповалова [13],
О.Дорофєєва [3] та інші). Зважаючи на вищесказане, а також на те, що розвиток сучасної української мови
дослідники трактують неоднозначно, в україністиці ще немає цілісного аналізу стану і нових тенденцій
розвитку мови кінця ХХ – початку ХХІ століття, вважаємо актуальним розгляд окремих способів
словотворення в межах певних частин мови і певних словотвірних категорій.
За мету нашої розвідки ставимо дослідження інноваційних процесів у межах відіменних іменників-назв
осіб за матеріалами текстів засобів масової інформації. Об’єктом аналізу обираємо інновації-юкстапозити у
сучасних українських публіцистичних текстах, а основним завданням ставимо з’ясувати їхні семантичні
розряди та властиві кожному з них словотвірні моделі, а також обґрунтувати прогноз щодо поповнення
подібних розрядів юкстапозитів та їхнього функціонування в публіцистичних текстах.
Фактографічним підґрунтям роботи стали 112 юкстапозитів, відібраних методом суцільної вибірки з
текстів сучасних українських періодичних видань різної тематики та суспільно-політичного спрямування: з
журналів „Політика і культура” (далі – «ПіК»), „Бізнес”, „Критика”, „Урок української”, газет „Коментар”,
„Літературна Україна”, „Обрій ПІБ”, „Шлях перемоги”, „Голос України”, „Україна молода”), виданих протягом
2004-2005 років.
Аналіз (у тому числі й кількісний) складних слів різних типів (композитів, юкстапозитів та абревіатур)
уже здійснювався на матеріалі тлумачного «Словника української мови» в 11 томах, «Інверсійного словника
української мови», «Словника-довідника з правопису та слововживання» С.І. Головащука та «Словника
іншомовних слів» за ред. О.С.Мельничука. За відомостями, які подає Н.Ф.Клименко, „слова цього типу
становили до десяти відсотків словникового складу мови” [5: 83] (зауважимо, що кількісні підрахунки не було
диференційовано за окремими семантичними розрядами складних слів: назвами осіб, істот-неосіб, предметів і т.
ін.). Натомість дослідження словників нової лексики, даних комп’ютерного Морфемно-словотвірного фонду
української мови Інституту мовознавства ім.О.О.Потебні НАН України засвідчило зростання кількості
складних слів до 13,4 % мовних одиниць (Там само, с. 84). Якщо врахувати відомості академічного
„Словотвору сучасної української літературної мови”, перше місце за активністю творення нових складних слів
посідає композиція, друге – абревіація, а третє – юкстапозиція, причому юкстапозитів менше від абревіатур
приблизно у 2,5 раза [11: 366]. Обчислення зібраних нових тільки відіменних лексем засвідчує значне зростання
потенціалу складних слів взагалі до 20 % (приблизно двісті одиниць з майже тисячі нових відсубстантивних
іменників-назв особи), а зокрема юкстапозитів до 10 %. Отже, дедалі частіша фіксація юкстапозитів у реєстрах
словників нової лексики, їхня активність у текстах різної тематики спонукає до уважного вивчення тенденцій та
особливостей творення і функціонування в мові складних слів цього типу.
У сучасній теорії словотворення немає одностайної думки щодо виділення юкстапозиції в окремий спосіб
творення слів. Наприклад, І.І.Ковалик у переліку способів словотворення виділяє єдиний складний спосіб
словотворення, який належить, на його думку, до „другої групи способів словотвору з двома і більше твірними
© Брітікова К.В., 2006 ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 14

198
основами” [11: 32]. Проте ми в своєму дослідженні дотримуємося позиції тих учених, які обстоюють
доцільність відокремлення словоскладання, або юкстапозиції від основоскладання, або композиції. Цілком
погоджуємося з твердженням Н.Ф.Клименко, що завдяки вивченню цих двох способів творення складних
номінацій вдається „виявити характерні тенденції словотвору… мови, з’ясувати синтаксичну та семантичну
основу формування різнотипних складних слів” [4: 4]. Крім того, такий підхід відповідає історичному розвитку
процесів номінації: від юкстапозита через композит до простого афіксального утворення.
Юкстапозиція найчастіше спостерігається серед іменників. „Представлені серед складних іменників –
назв людей і юкстапозити (їх менше, ніж абревіатур, у ~ 2,5 раза). Більшість із них використовує запозичені в
українській мові слова або комбіноване поєднання запозичених і питомих слів. Вони бувають назвами професій
(інженер-економіст, технік-механік, читець-декламатор), військових і наукових звань (віце-президент, член-
кореспондент, генерал-полковник, інженер-контр-адмірал). Іноді такі юкстапозити означають назви посад,
належність до певних партій, угруповань, національностей: бурят-монгол, комі-зирянин, комі-перм’як, прем’єр-
міністр, радикал-соціаліст. Значно рідше вживаються юкстапозити, що підкреслюють зовнішні ознаки людини
(чудо-богатир) або виражають збірні поняття (батько-мати, отець-мати, отець-ненька – батьки),” – зазначає
Н.Ф.Клименко [11: 366], [4:123].
Дібрані нами нові, не засвідчені досі словниками юкстапозити можна поділити на дві групи за
наявністю/відсутністю в їхній семантиці оцінних конотацій. До першої групи відносимо юкстапозити, що
складаються зі слова-домінанти і слова-ідентифікатора без оцінного значення, а до другої – юкстапозити, в
складі яких об’єднано слово-домінанту та слово-характеризатор з оцінною семантикою. Нові лексеми в межах
першої групи за значенням поділяємо на назви осіб: 1) за професійною діяльністю (куратор-наратор),
2) характером суспільної діяльності (прохач-ґрантоїд). Серед лексем-юкстапозитів другої групи виділяємо
назви осіб-характеристики 1) за особливостями поведінки, ставлення до інших осіб, ознаками характеру
(вівчарка-продавщиця), 2) оцінкою (переважно негативною) професійної діяльності (м’ясник-кіношник).
За словотвірною будовою в досліджуваній групі вирізняються дво- і трикомпонентні юкстапозити. Для
творення двокомпонентних юкстапозитів у дослідженому масиві нових номінацій застосовано такі моделі
поєднання слів. При цьому у символьних записах моделей стрілками позначаємо приєднане до опорного слова
залежне слово — ідентифікатор чи характеризатор:
1. N1 ≈ N2, де обидва слова в складі юкстапозита мають тотожне денотативне значення, проте перше
слово має додаткові конотації: За борги й досі інколи доводиться платити не менш трагічною ціною. Мова йде
не про кілерів-вбивць (Донеччина. – 25 лютого, 1999. – С. 4); Дизайнер-оформлювач у магазин – оголошення
про вакансії (Бізнес. – №3 (574). –19 января, 2004. – С. 107). У цих юкстапозитах слова-складники попри
розбіжності в їхній семантичній структурі перебувають у рівноправних відношеннях кореляції за спільним
денотативним значенням. Вони називають особу за різним характером виконання однієї дії, пор.: кілер
«найманий убивця»1 і убивця або дизайнер «фахівець, який займається художнім конструюванням та
оформленням речей (перев. знарядь праці, промислової продукції та інтер’єра)» і оформлювач « той, хто
оформлює що-небудь». У нашому матеріалі ця модель виявилася малоактивною. За нею створено лише 2
юкстапозити зі 112 аналізованих. Отже, її питома вага в дослідженому масиві нових номінацій дорівнює 1,8 %.
2. Для структур двокомпонентних юкстапозитів, що складаються з опорного слова-номінації особи і
слова-характеризатора такої особи, що виражає додаткову ознаку її найменування, виділяємо два різновиди
моделі творення залежно від місця слова-характеризатора:
а) N1 ￿ N2, де N2 становить слово-характеризатор. Воно може до номінації особи, вираженої опорним
словом N1, додавати уточнення за широким спектром ознак: професійна діяльність, риси вдачі, походження,
національна належність, належність до певної соціальної групи, нахили, уподобання, вікові особливості,
соціальний стан тощо). Таке розташування частин складного слова відповідає вимогам прямого порядку слів: …
Варто описати кілька типів кураторства. Перший, і мені найменш цікавий, — це куратор-менеджер. …Другий
тип кураторської роботи – це куратори-історики чи куратори-критики. …Третій тип роботи (він інтригує
мене найбільше) – це куратор-наратор (Коментар. – 2004. – №1 (3). – С.10); Акція була доволі естетична:
акуратний мангал, на якому спалювали рукописи, влучні промови й навіть низка солдатів-штурмовиків, котрі
в якийсь момент меланхолійним підтюпцем пробігли попри бровку тротуару (Коментар. – 2004. – №1 (3). –
С.12); У гіршому разі парламентом керують у „ручному режимі” – через підконтрольних і залежних
депутатів-мажоритарників, які торпедують небажані для Банкової законопроекти ще в сесійній залі (Шлях
перемоги. – 2002. – 3 липня. – С.3).
б) N2  N1, де слово-характеризатор передує опорному слову, що відіграє роль основної номінації особи.
Препозиція слова-характеризатора в структурі юкстапозита підсилює емоційне забарвлення такої складної
номінації, фокусує увагу адресата повідомлення з таким юкстапозитом саме на додатковій, експресивно-
оцінній, характеристиці особи: Головне, щоб м’ясники-кіношники не лишалися без роботи (ПіК, 23-29.05.2003.
– С.42); А, відповідно, може переплюнути у снобізмі отих вівчарок-продавщиць, які ставляться до відвідувачів

1 Дефініції нових слів подаємо за «Великим тлумачним словником сучасної української мови» [2]. Розділ V. Словотвір: напрями, аспекти дослідження

199
із затятістю а-ля „Смерть тарганам!” (ПіК, 16-22.05.2003. – С.46); Зайда-турист відійшов убік від
туристичної групи, відбився від звичного маршруту, відмовився від зручних ракурсів і широких панорам
(Коментар. – 2004. – № 4. – С.13); Серед журналістів „ходить-бродить” ще одна теза: ця ефемерна посада –
просто працевлаштування без п’яти хвилин відставника-Президента (Шлях перемоги. – 2003. – 5 лютого. –
С. 2); Якщо протягом 12 років лідерам не вдалося перетворити СНД на конкурентноспроможну компанію, то
що може зробити з нею невдаха-менеджер? (Шлях перемоги. – 2003. – 5 лютого. – С. 2). Обидва різновиди
цієї моделі виявили найбільшу продуктивність; за нею створено 87 з 112 проаналізованих юкстапозитів. Отже,
її питома вага у дослідженому масиві нових номінацій найвища — 77,7 %).
3. Третю, властиву виявленим двокомпонентним юкстапозитам, модель можна зобразити як N1 = N2.
Обидва слова у складі таких юкстапозитів є рівноцінними характеризаторами особи („хтось (без нейтральної
опорної номінації особи) є і таким, і іншим”): Можна не сумніватися: знайдуться герострати-ґрантоїди, які
на замовлення ЦРУ чи Мосаду спробують спростувати наші положення (Критика.– Квітень, 2004. – С.32).
Автор статті, з якої взято цей приклад, називає так осіб, які ладні знищити або заперечити історичне минуле
Батьківщини (Герострат, як відомо, спалив видатний храм Артеміди в Ефесі, одне із семи чудес світу, заради
слави, нехай і поганої, що залишиться про нього у віках) заради одержання певної суми грошей чи інших вигод
(грантів) для задоволення своїх власних потреб, а не для загального добра. До цієї моделі відносимо й новотвір-
юкстапозит «папа-гарант», обидва складники якого є різними характеризаторами однієї особи, а саме: екс-
Президента України Л.Д.Кучми. Уживання цього експресивно-оцінного юкстапозита-новотвору в лапках
свідчить не про його оказіональність, незвичність, а скоріше – про іронічне, стилістично знижене забарвлення:
Насамперед, звичайно, про спроби спершу прем’єра Кінаха, а потім і „папи-гаранта” Кучми навісити на
Ющенка проблему нерозв’язаних газових боргів за попередні роки (приклад подаємо за: 10: 37). Продуктивність
такої моделі «чистого характеризування», моделі без опорної нейтральної номінації особи невисока: 16
юкстапозитів зі 112. Її питома вага в проаналізованому масиві новотворів 14,3 %.
4. Двокомпонентні юкстапозити цієї групи також містять у своєму складі рівноправні слова-
характеризатори переважно у формі множини і мають модель творення, формально подібну до моделі
попередньої групи – N1 = N2. Проте їхня семантика скоріше нейтральна, аніж експресивно-оцінна. З огляду на
це є підстави виділяти їх як самостійну модель творення юкстапозитів з характеризувальним означенням не
окремої особи, а сукупності осіб. До попередньої моделі за своєю словотвірною структурою близькі і слова
останньої групи. Останню модель серед проаналізованих двокомпонентних юкстапозитів можна зобразити як
N1 + N2, де N – номінація особи зі збірним значенням. Компоненти такої моделі використовуються у
граматичній формі множини і позначають не окрему особу, а сукупність осіб: …як і європейські раціоналісти-
інтелектуали часів Просвітництва, ти віриш: досконалий світ можливий, хай поки що не на всій планеті, але,
принаймні, у межах єдиної Європи, континенту без війни, насильства, дискримінації, де є місце і твоїй нації, і
тобі (Критика. – Квітень, 2004. – С.12); У 2004 році виповнилося 80 років (хіба ж не кругле число?) відтоді, як
вірні ленінці-сталінці явили світові сексуальний кодекс пролетаріату (Українське слово. – № 53. – 29.12.2004-
11.01.2005. – С.32). За такою моделлю в матеріалі нашої розвідки створено лише 3 юкстапозити, а отже, її
питома вага сягає всього 2,7 %.
Трикомпонентних юкстапозитів-новотворів у нашому матеріалі виявлено лише 4, відповідно, низька і
їхня питома вага у дослідженому масиві слів – 3,5 %. Їм властива модель творення, в якій опорне слово –
нейтральна номінація особи поєднується з двома словами – її різноаспектними характеризаторами. Залежно від
місця в юкстапозиті опорної нейтральної номінації можна виділити такі два різновиди цієї моделі:
а) N1 ￿ (N2 + N3) („хтось (з назвою особи) є і таким, і іншим”): Менталітет торгаша часто
демонструють і діти-акселерати-бройлери (ПіК, 11-17.01.2003. – С.37);
б) N2  N1 ￿ N3 („таким є хтось і іншим”): Таких горе-фахівців-„демократів” з українських філій деяких
міжнародних грантово-благодійних установ викидали, як мовиться, пачками (10: 58). Як доводять наші
матеріали, трикомпонентні юкстапозити немає підстав вважати типовими для сучасної української мови. Проте
їх поява засвідчує зняття обмежень на творення нових типів складних слів, появу нових тенденцій в
українському словоскладанні.
Розмаїття структурних типів та семантичних розрядів юкстапозитів-інновацій і водночас невисока
продуктивність моделей їхнього творення підтверджують їхній мовленнєвий, а не системний характер. Вони
залишаються фактами переважно індивідуально-авторської словотворчості, а це, в свою чергу, пояснює їхню
відсутність у нормативних словниках нової лексики. Їх можна знайти у словниках та словопокажчиках
письменницьких ідіолектів та словниках професійної лексики. Такі складені номінації легко утворюються для
виконання певного комунікативного завдання і мають здебільшого експресивно-оцінне забарвлення. Ряди
подібних лексичних інновацій є відкритими і необмеженими, що робить юкстапозицію одним із пріоритетних
способів словотворення передусім у текстах з виразною авторською оцінкою інформації, зокрема в текстах
сучасної української публіцистики. Юкстапозити з різними наборами слів-характеризаторів здатні передавати
авторське ставлення до певної особи (осіб), їхню оцінку в стислій, експресивно насиченій формі, поєднувати в
одній складеній номінації означення різних аспектів номінації особи. ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 14

200

Література
1. Валгина Н.С. Активные процессы в современном русском языке: Учебное пособие для студентов
вузов. – М.: Логос, 2001. – 304 с.
2. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т.Бусел. – К.; Ірпінь:
ВТФ «Перун», 2004. – 1440 с.
3. Дорофєєва О.М. Оказіональне слово в сучасній російськомовній газетно-журнальній комунікації
(комунікативно-прагматичний та соціокогнітивний аспекти): Автореф. дис. … канд. філол. наук
(10.02.02). – К., 2003. – 20 с.
4. Клименко Н.Ф. Словотворча структура і семантика складних слів у сучасній українській мові. – К.:
Наукова думка, 1984. – 251 с.
5. Клименко Н.Ф. Осново- і словоскладання у процесах номінації сучасної української мови // Українська
мова. – 2003. — № 3-4. – С. 83-105.
6. Костомаров В.Г. Языковой вкус эпохи. Из наблюдений над речевой практикой масс-медиа. – СПб.:
Златоуст, 1999. – 319 с.
7. Коць Т.А. Функціонування лексичних варіантів у засобах масової інформації // Мовознавство. – 1997. –
№ 6. – С. 56-63.
8. Павленко Л. Оказіональні номінації осіб у мові української газетної публіцистики // Вісник ХДУ. –
№ 491. – Серія: Філологія. – Х., 2000. – 725 с. – С. 287-290.
9. Полякова Т.М. Лексичні інновації іншомовного походження в сучасній російській мові (на матеріалі
мови ЗМІ останнього десятиріччя ХХ – початку ХХІ ст.): Автореф. дис. … канд. філол. наук (10.02.02).
– К., 2004. – 19 с.
10. Скачко В. Журналист против „мессии”. Фрагменты невосприятия. – К.: Издательский Дом Дмитрия
Бураго. – 224 с.
11. Словотвір сучасної української літературної мови. – К.: Наукова думка, 1979. – 406 с.
12. Стишов О.Оказіоналізми у мові сучасних мас-медіа // Культура слова. – 2002. – № 59. – С. 72-76.
13. Шаповалова Г.В. Інноваційні процеси в сучасному медіатексті (функціонально-лінгвістичні аспекти):
Автореф. дис. … канд. філол. наук (10.01.08). – К., 2003. – 20 с.

The reasons of the active juxtaposits formation in the Modern Ukrainian are considered, and the models with
two-component and three-component structure of this word-formation type are analyzed in the article.
Keywords: word-formation mode, juxtaposition, juxtaposit.
Надійшла до редакції 4 вересня 2005 року.

Категорія: Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.