Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Наталія Клименко — ОСОБЛИВОСТІ ЛЕКСИКИ ОДЯГУ МАР’ЇНСЬКО-ВОЛНОВАСЬКОГО ТА ЗАХІДНОГО МІКРОАРЕАЛІВ СХІДНОСТЕПОВИХ ГОВІРОК

Стаття продовжує цикл публікацій автора про ареальне членування говірок Донеччини, у ній
аналізуються лексичні особливості двох східностепових мікроареалів – мар’їнсько-волноваського та
західного, обґрунтовується їх виділення.
Ключові слова: діалект, ареал, мікроареал, східностепові говірки.

Як уже зазначалося в попередніх публікаціях, за даними лексики одягу в межах східностепових
говірок можна виділити декілька мікроареалів: 1) північну групу говірок, що охоплює населені пункти
Краснолиманського, Слов’янського районів, частково північної частини Артемівського району Донецької
області; 2) південно-західну групу східностепових говірок, що охоплює говірки Добропільського,
Олександрівського, Костянтинівського районів і деякі населені пункти Красноармійського та
Ясинуватського районів; 3) південну групу східностепових говірок, що охоплює говірки Володарського,
Першотравневого, Новоазовського і почасти Тельманівського районів; 4) східну групу досліджуваних говірок,
що охоплює говірки Амвросіївського, Старобешівського, частково Шахтарського районів Донецької області;
5) говірки мар’їнсько-волноваського мікроареалу, що максимально наближені до 6) західного мікроареалу
говірок досліджуваного континууму. Іноді в окрему групу виділяються говірки Артемівського району, але
найчастіше вони утворюють діалектну мозаїку [Клименко 2005: 374]. Виділення таких мікроареалів,
безперечно, є умовним, оскільки межі їх є досить розмитими, що зумовлене характером новостворених
периферійних говорів. Але й не можна залишати поза увагою ті діалектні особливості, що детермінують
ареальне членування говірок Донеччини. Докладніше зупинимося на характеристиці двох східностепових
мікроареалів – мар’їнсько-волноваського та західного.
Мар’їнсько-волноваський мікроареал досліджуваних говірок включає н.п. 14-22,24-30,36,90,102,23,-
12,13, розташовані на південь від обласного центру. На півночі й північному заході ці говірки межують із
західного групою східностепових говірок, на заході й півдні – з південними східностеповими говірками, на
сході – зі східним мікроареалом досліджуваних говірок (картосхема 149, 150). Таке центральне розташування
детермінувало збереження мар’їнсько-волноваськими говірками типових ознак східностепового діалектного
континууму. Подібними до мар’їнсько-волноваських є західні східностепові говірки, що пояснюється
наявністю спільних материнських говорів [Фроляк 1999]. Однотипність лексичного репертуару виявляється
передусім у близькості східностепових назв одягу до загальнонародних українських – порівняймо лексичну
реалізацію сем: “загальна назва спідниці” – сп’іднъц’а (лексема йэпка може вживатися тільки як дублетна
назва); “спідні жіночі штани” – панталуни; “вишита сорочка” – въшита соручка або вишивбнка; “чоловіча
сорочка зі стоячим коміром і маніжкою коло горловини” – косоворутка; “вставка в чоловічій сорочці народного
крою від плечей до половини грудей і спини” – п’ідупл’ічка; “одяг з тканини, шкіри тощо для кистей рук з
відділенням для великого пальця” – рукавъц’і; “рукавиці з відділенням для кожного пальця” – перчбтки;
“невелике простиральце, в яке загортають немовлят” – пел’эшка; “одяг для немовлят у вигляді штанців зі
шлейками й панчішками” – повзункъ.
Однак аналіз лексики одягу східностепових говірок дає підстави до розмежування мар’їнсько-
волноваського та західного мікроареалів за різними лексичними й семантичними явищами. Лексична
диференціація цих східностепових говірок відбувається за кількома ознаками: наявністю / відсутністю
лексичних репрезентантів певної семи; відмінностями в лексичному репертуарі; фонетичними
особливостями найменувань одягу; різними напрямами розвитку семантичної структури назв одягу.
1. Західні східностепові говірки відрізняються від мар’їнсько-волноваських збереженням ряду
раритетних назв одягу: кобеин’бк “відлога у сіряка”; троакбр “видовжений жіночий осінній піджак
особливого крою”, хоча в н.п. 27-29 Мар’їнського району вживається фонетичний варіант тройекбр “т.с.”
– порівняймо: тройекбр “костюм з трьох частин” – 80,85,86 н.п.; козбчка “жіноче зимове півпальто” або
“полушубок”. За нашими спостереженнями, назви троакбр, тройекбр не вживаються в інших говорах,
тому можна припустити вузьколокальний характер поширення таких номенів. У західних досліджуваних
говірках і північній частині говірок мар’їнсько-волноваського мікроареалу можна простежити збереження
архаїчних назв: кахтбн, кафтбн “старовинний рукавний верхній одяг середньої довжини”, чумбрка, чумброчка
“чоловічий осінній піджак з фалдами”, лапс’ордак “ірон. назва будь-якого одягу” – на півдні говірок
© Клименко Н.Б., 2006 Розділ VIІ. Особливості говорів української мови

237
мар’їнсько-волноваського мікроареалу назва лапс’ордбк функціонує із семантикою “старовинний єврейський
довгополий верхній одяг”, що зумовлене дією позалінгвістичних чинників; сэкн’а “спідниця”, а в крайніх
західних говірках і північних мар’їнсько-волноваських – “плаття”. Лексичною невираженістю окремих сем
характеризуються західні частина говірок Донеччини: “довга шуба з натурального хутра” – порівняймо: мар.-
волн. дохб, дахб, дохй, “спідниця, частково зшита з кількох полотнищ” – порівняймо: мар.-волн. плбхта,
р’аднъна (картосхема 55). Отже, особливості лексичного протиставлення аналізованих мікроареалів полягають
у релевантності / нерелевантності частини архаїчних, раритетних назв одягу для західних і мар’їнсько-
волноваських східностепових говірок.
2. Виділені мікроареали східностепових говірок протиставляються за лексичним складом тематичної
групи назв одягу. Так, досліджувані мікроареали диференціюються за лексичним вираженням сем: “накидка на
голову від холоду й дощу” – зах. кобеин’бк і мар.-волн. кубка; “одяг від дощу” – зах. бэрка і мар.-волн.
дошчовък; “давній спідній жіночий нагрудний одяг” – зах. вбник, вбн:ик і мар.-волн. станук; “вовняна
спідниця” – зах. вувн’ана сп’іднъц’а і мар.-волн. шеирс’т’анб сп’іднъц’а; “кишеня, яку жінки носили під
фартухом” – зах. ладэнка і мар.-волн. кармбн. Хоча не можна не відзначити вживання однакових лексичних
репрезентантів у говірках мар’їнсько-волноваського мікроареалу й говірках Селидівського району∗ (н.п. 65-70),
що, очевидно, також зумовлене наявністю спільної материнської діалектної основи (порівняймо історію
заселення населених пунктів Селидове (67), Мар’їнка (103), Катеринівка (28) [Історія 1970]). Так, ареал назв
п’ідштбники, станук, бббйачий коужэх охоплює не тільки мар’їнсько-волноваські говірки, але й говірки
Селидівського району, що фактично за даними лексики одягу входить до західного мікроареалу східностепових
говірок.
3. Диференціація західних і мар’їнсько-волноваських східностепових говірок простежується також за
фонетичними і граматичними особливостями назв одягу. Порівняймо, відповідно манъшка і ман’нжка,
очкэр і учкур, жакйт і жиекйт, п’інжбк і п’іджбк, тулуб і тулэп, байдйрка і байадйрка, шинйл’а і шинйл’,
кръжмо і кръжма, махръ і махрб, навъвор’іт і навъворот, розхръстаний і розхр’нстаний.
Як у мар’їнсько-волноваському мікроареалі, так і в західному наявні говірки з північноукраїнською основою –
13,16,23,72,90, а н.п. 66,78 західних східностепових говірок є континуантами південноросійських говірок, тому в
обох досліджуваних мікроареалах функціонують “акаючі” східностепові говірки, що також позначилося на лексиці
одягу. Так, у зазначених мікроареалах уживаються лексеми ад’ужа – 72; оадйжа – 64,66,78,23,13; талэп – 72 ; кажэх
– 66,78,90; дахб – 13,23,78,90; кабеин’бк – 13,23,64, каб’ін’бк – 66; масквъчка – 12,13,23,66,78,90; кахтъна – 23;
палат’н’бна сп’іднъц’а, палат’н’бна йэпка – 12,23,66,78,90; камб’ін’ізун–16,23,66,78;саручка – 12,72,13,23,66,90;
палат’н’бна саручка – 13,23,66,72,78,12,90; касаварутка – 12,13,23,16,66,72,78,90; въшита саручка – 23,66,72,78,
падапл’нчка – 72, чахул – 72,64; гарлавъна – 23,90,78,66,72, 16,13,12; оанэча – 12,23,72,78,90; спавъвач – 66; павзункъ –
64,72,78; палзункъ – 13,16,23, 66,90; оабурка – 13,23,66,72,78,90; валбн – 16,91; валбнчик – 15,66; навъварат –
13,23,78,66,64,772.
4. Розвиток семантичної структури деяких (переважно архаїчних) назв одягу спричинив
функціонування в західних і мар’їнсько-волноваських говірках Донеччини однієї лексеми, але з різною
семантичною структурою. Як правило, варіювання семантичної структури аналізованих номінацій
відбувається в назвах, нерелевантних для всіх східностепових говірок, а локалізованих в якійсь частині
досліджуваного континууму. Нерідко такі номени є настільки архаїчними, що респонденти засвідчують
функціонування лексеми в говірці, але не можуть точно відновити її значення. Наприклад, запбска / та
казбли так / шос’ булу такй / а шо вже / йа неизгадбйу // – 67; так-о / вправл’блис’ у тих запбсках / а йак
пошъте неизнбйу // – 67. Диференціацію аналізованих мікроареалів за семантичною спеціалізацією
відображають назви: запбска, жэпан, москвъчка (табл.2.1).
Таблиця 2.1
Відмінності в семантичній структурі деяких назв одягу
Семантична структура лексеми
Лексема західний мікроареал мар’їнсько-волноваський мікроареал

запбска
“робоча вовняна незшита спідниця” “два полотнища домашнього ткання,
уживані замість спідниці”

жупбн
“старовинний верхній чоловічий одяг
із сукна, пошитий до талії”
“1) старовинний верхній чоловічий
одяг із сукна, пошитий до талії;
2) старовинний верхній чоловічий
одяг із сукна, оздоблений хутром;
3) чоловічий кожух”
москвъчка “чоловіче суконне полупальто” “1) чо ловіче суконне полупальто;
2) чоловічий полушубок”

∗ Під назвою Селидівський район розуміємо населені пункти, розташовані поблизу м.Селидове, оскільки як
адміністративна одиниця такий район уже не існує. ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 14

238
Отже, західний і мар’їнсько-волноваський мікроареали східностепових говірок мають чимало спільних
рис в ареальній поведінці аналізованої лексики, однак деякі специфічні ознаки відбивають особливості двох
груп говірок, межу між якими можна провести за лінгвогеографічною проекцією різних лексичних,
семантичних, фонетичних явищ.
Таким чином, аналіз лексики одягу обстежених говірок показує, що східностепові говірки, як складова частина
південно-східних говорів, є найбільш знівельованими, тому дуже важко встановити в їх межах окремі територіальні
утворення. На формування кожного виділеного мікроареалу, безумовно, вплинула історія заселення окремих
районів Донеччини і специфіка розвитку формальної і семантичної структури аналізованих лексем. Тільки
подальше докладне вивчення ареальної поведінки лексики різних тематичних груп може уточнити виділення
зазначених мікроареалів східностепових говірок.

Література
1. Гриценко П.Ю. Ареальне варіювання лексики.– К.: Наук. думка, 1990.– 272 с.
2. Історія міст і сіл УРСР. – К.: Вид-во АН УРСР, 1970. – 992 с.
3. Клименко Н.Б. Лексичні особливості північного та північно-західного мікроареалів східностепових
говірок (на матеріалі назв одягу) // Лінгвістичні студії: Зб. наук. пр.– Вип.13. – Донецьк: ДонНУ, 2005.
– С.374-379.
4. Східностепові українські говірки: Наук.-навч. посібник / За заг. ред. А.Загнітка.– Донецьк: Вид-во
ДонДУ, 1998. – 114 с.
5. Фроляк Л.Д. Типологія українських говірок території пізнього заселення (на матеріалі говірок
Донеччини) // Вісник Луганського державного педагогічного університету ім. Т.Шевченка: Філологічні
науки.– Луганськ, 1999.– № 10.– С.99-104.

Індекс обстежених населених пунктів Донецької області
1.М-Качкари Новоазовського району 2.Козацьке Новоазовського району 3.Старченкове Володарського
району 4.Зелений Яр Володарського району 5.Федорівка Володарського району 6. Комишувате
Першотравневого району 7. Мангуш Першотравневого району 8.Червоне Першотравневого району
9.Новоселівка Тельманівського району 10. Греково-Олександрівка Тельманівського району 11.Краснопілля
Старобешівського району 12.Хлібодарівка Волноваського району 13.Златоустівка Волноваського району 14.Степне
Волноваського району 15. Петрівське Волноваського району 16. Єгорівка Волноваського району 17. Микільське
Волноваського району 18. Благодатне Волноваського району 19. Ольгинка Волноваського району
20. Новотроїцьке Волноваського району 21. Оленівка Волноваського району 22. Миколаївка Волноваського району
23. Свободне Волноваського району 24. Олександринка Волноваського району 25. Павлівка Мар’їнського району
26. Новоукраїнка Мар’їнського району 27. Успенівка Мар’їнського району 28. Катеринівка Мар’їнського району
29. Антонівка Мар’їнського району 30. Новомихайлівка Мар’їнського району 31. Безіменне Новоазовського
району 32. Хомутове Новоазовського району 33. Українка Володарського району 34. м.Красногорівка
Мар’їнського району 35. Олексіївка Великоновосілківського району 36. Олександрівка Мар’їнського району 37. Іскра
Великоновосілківського району 38. Вільне поле Великоновосілківського району 39. Шевченко Великоновосілківського
району 40. Велика Новосілка 41. Андріївка Великоновосілківського району 42. Зелений Гай Великоновосілківського
району 43. Новопетриківка Великоновосілківського району 44. Петрівське Старобешівського району 45. Кумачеве
Старобешівського району 46. Глинки Старобешівського району 47. Новозар’ївка Старобешівського району
48. Новоселівка Старобешівського району 49. Благодатне Амвросіївського району 50. Грабське
Амвросіївського району 51. Артемівка Амвросіївського району 52. Лисиче Амвросіївського району 53. Василівка
Амвросіївського району 54. Кленівка Амвросіївського району 55. Дмитрівка Шахтарського району 56. Сердите
Шахтарського району 57. Андріївка м.Сніжного 58. Вільховчик Шахтарського району 59. Зуївка м.Харцизька
60. Петровське Єнакіївського району 61. Кобилівка м.Вуглегорська 62. Шахова Ясинуватського району
63. Опитне Ясинуватського району 64. Первомайське Ясинуватського району 65. Срібне Красноармійського
району 66. Красне Красноармійського району 67. Селидове 68. Петрівка Красноармійського району 69. Михайлівка
Красноармійського району 70. Удачне Красноармійського району 71. Сергіївка Красноармійського району 72. Гришине
Красноармійського району 73. Воздвиженка Красноармійського району 74. Вірівка Добропільського району
75. Добропілля Добропільського району 76. Золотий Колодязь Добропільського району 77. Спасько-Михайлівка
Олександрівського району 78. Старомихайлівка Мар’їнського району 79. Громова Балка Олександрівського району
80. Михайлівка Олександрівського району 81. Іверське Олександрівського району 82. Званівка Артемівського району
83. Сіверськ Артемівського району 84. Никифорівка Артемівського району 85. Привілля Слов’янського району
86. Сергіївка Слов’янського району 87. Дробишеве Краснолиманського району 88. Рідкодуб Краснолиманського
району 89. Новоселівка Краснолиманського району 90. Кирилівка Волноваського району 91. Вільне
Волноваського району 92. Хрестище Слов’янського району 93. Райгородок Слов’янського району 94. Нескучне
Великоновосілківського району 95. Роздолівка Артемівського району 96. Красне Артемівського району 97. Русин
Яр Костянтинівського району 98. Олександро-Калинове Костянтинівського району 99. Віролюбівка Костянтинівського
району 100. Первомайське Тельманівського району 101. Кам’янка Добропільського району 102. Платонівка Розділ VIІ. Особливості говорів української мови

239
м.Волновахи 103. Мар’їнка 104. Кліщіївка Артемівського району 105. Микитівка м.Горлівки 106. Дібрівка
Шахтарського району 107. м.Ясинувата 108. Роя Мар’їнського району 109. Миколаївка Красноармійського
району 110. Ярова Краснолиманського району

The article is devoted to the analysis of the areal division of Donetsk dialects. The study of special behaviour of
clothes names results in more precise definition and amplification of the information about areal amplication of the
areal division of Donetsk dialects.
Keywords: areal, microareal, dialect, Ukrainian Eastern – Stepps dialects.
Надійшла до редакції 30 серпня 2005 року.

Категорія: Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.