Загнітко Анатолій Панасович - Теоретична граматика сучасної української мови. Морфологія. Синтаксис.

3. КОРЕЛЯТИВНІСТЬ / НЕКОРЕЛЯТИВНІСТЬ СЕМАНТИЧНОЇ СТРУКТУРИ РЕЧЕННЯ І ЙОГО СИНТАКСИЧНОЇ БУДОВИ

загрузка...
Семантична елементарність / неелементарність простого речення ви­значається кількістю пропозицій, відображуваних ним. У семантично елементарному реченні реалізується тільки одна валентна рамка одно­го предиката. Валентність — це системно визначена кількість аргу-

 

Розділ IX. Синтаксис ускладненого речення


545


ментів (та їх рангів), що реалізуються на реченневому рівні. Словами Первинної валентності виступають дієслова, що є типовим зразком ре- ІЛІЗацїї предиката. Пропозиція може виражатися різними способами. Реалізація двох і більше пропозицій у простому реченні свідчить про Ного семантичну складність.

Пропозиція, оформлена як предикативна одиниця, називається ре­ченням. Пропозиція може виражатися: 1) власне предикативною струк­турою: Дощ іде; Хлопець читає книжку; Дівчина несе квіти з городу < >( Ухати матері; 2) невласне-предикативною конструкцією, що харак­теризується напівпредикативністю (дієприкметниковими та дієприслів­никовими зворотами): Дія них, проторюючи путь. Чи дух не вищу радість випив? Зате, по праці — що за насолода, Стинаючи в довір­ливій юрбі. З’ясовуються недбайливо собі Походження прохожого на­роду! (О. Ольжич); 3) предикатними компонентами із залежними сло­нами (прикметниками, іменниками тощо): Вибих снаряда розбудив хлопчика = Снаряд вибухнув + Це розбудило хлопчика.

загрузка...

Семантична структура речення — це зміст речення, реалізований у типізованому, узагальненому виді з урахуванням тих елементів смис­лу, які повідомляє йому форма речення.

Напівпредикативність (додаткова предикативність) — це синтак­сичне значення, що частково збігається з предикативним, але не утво­рює речення. Предикативність взагалі і напівпредикативність зокрема протиставлені предикатності як категорії семантичній.

Предикатність — семантична ознака мовного вираження. Поліпре- дикатність ніякою мірою не свідчить про поліпредикативність, але друга передбачає першу. Предикатна лексика у складі речення вказує на пропозиції і визначає їх кількість. Про те, що речення Мати ви­шиває рушник голкою вміщує одну пропозицію і тому є семантично елементарним, свідчить наявність у його складі тільки одного преди- катного слова вишивати, останні слова — предметні, вони виступа­ють як аргументи — суб’єктний (мати), об’єктний (рушник), інстру­ментальний (голкою).

Визначальною суттю предиката є поняття «ознаки». Для його позна­чення виступають дієслова, якісні прикметники, абстрактні іменники тощо. їх часто називають ознаковими словами: змагатися, змагання, змаг, сміливий, сміливість та ін. їх семантиці відповідає синтаксична сполучуваність: це слова, для яких сполучуваність з іменами предметів (осіб) є постійною прикметою (властивістю). Вказівку на зв’язок із пред­метом включено в граматичне значення дієслова, прикметника (а та­кож віддієслівних, відприкметникових імен). У мові наявна можливість назвати подію одним словом, не вирізняючи «учасників» певного проце­су: битва, свято, війна, негода, щастя, біда, катастрофа, пожежа, дощ та ін. Такі слова також належать до предикатної лексики і їх кваліфі­кують як подійні слова (інколи розмежовують ситуативні (передбача­ють членування на окремі елементи) та власне-подійні (подія виражаєть­ся в думці нерозчленовано) лексеми). Предикатним словам притаманна валентність, яка у своєму загалі відображає структуру пропозиції (див.:


18 «Теоретична граматика»

 

546

 

Синтаксис

 

[Загнітко 1990; Загнітко 1990а; Загнітко 1993; Загнітко 1992]). При за­повненні місць (насичення валентності) утворюється мовне виражен­ня — синтаксична структура, у якій предикату й актантам відповіда­ють компоненти синтаксичної структури (пор.: [Касевич 1988, с. 93-123]). Речення Хлопець читає книжку являє собою структуру пропозиції з трьохактантним предикатом: кожному компоненту структури пропо­зиції відповідає окремий компонент структури речення. В інших син­таксичних структурах можуть бути виражені не всі компоненти пропо­зиції. Наприклад: у словосполученні читання книжки суб’єктна ва­лентність залишилася нереалізованою.

 .

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.