Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

ВСТУП

Пропонований п’ятнадцятий випуск серії “Лінгвістичні студії” окреслює і репрезентує стійке
зацікавлення науковців цілим рядом мовознавчих проблем й у своєму змісті охоплює перебіг вивчення й
аналізу різноманітних аспектів і вимірів мовних ярусів: морфологічного, лексичного, словотвірного,
семасіологічного, синтаксичного, стилістичного з простеженням особливостей міжярусної взаємодії і
взаємовпливу, взаємовідношення і взаємовияву з визначенням спектрів взаємозумовленості, вияскравлює
різноманітні спектри науково-теоретичного і теоретико-прикладного осмислення проблем теорії мови, її історії;
охоплює розгляд еволюції, динаміки і статики, статусу, структури, семантики і функцій мовних одиниць. Від
самого першого випуску серії і до сьогоднішнього (див.: [Лінгвістичні студії: Вип. 1 / Укл.: А.П.Загнітко (наук.
ред.) та ін.– Донецьк: ДонДУ, 1994.– 210 с.; Лінгвістичні студії: Вип. 2 / Укл.: А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін.–
Донецьк: ДонДУ, 1996. – 351 с.; Лінгвістичні студії: Вип. 3 / Укл.: А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін.– Донецьк:
ДонДУ, 1997. – 214 с.; Лінгвістичні студії: Вип. 4 / Укл.: А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонДУ,
1998. – 271 с.; Лінгвістичні студії: Вип. 5 / Укл.: А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонДУ, 1999. – 318
с.; Лінгвістичні студії: Вип. 6 / Укл.: А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонДУ, 2000. – 352 с.;
Лінгвістичні студії: Вип. 7 / Укл.: А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2001. – 301с.; Лінгвістичні
студії: Вип. 8 / Укл.: А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2001. – 319с.; Лінгвістичні студії: Вип. 9
/ Укл.: А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2002. – 237 с.; Лінгвістичні студії: Вип. 10 / Укл.:
А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2002. – 223 с.; Лінгвістичні студії: Вип. 11 / Укл.:
А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2003. – Ч. І. – 330 с.; Ч. ІІ. – 306 с.; Лінгвістичні студії: Вип.
12 / Укл.: А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2004. – 432 с.; Лінгвістичні студії: Вип. 13 / Укл.:
А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2005. – 408 с.; Лінгвістичні студії: Вип. 14 / Укл.:
А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2006. – 291 с.]) започатковано і збережено основні
концептуальні розділи, в межах яких й уміщено заявлені дослідження1. У силу певних об’єктивних причин, на
жаль, не знайшов розвитку, започаткований у попередньому випуску розділ „Лінгвістична спадщина кафедри
української мови ДонНУ”, в якому уміщуються наукові праці викладачів, що в різний час працювали на
кафедрі української мови і дослідження яких сьогодні з тих чи інших причин є мало доступними. Його
продовження буде в шістнадцятому випуску.
Випуск розпочинається програмною статтею І.Дзюба з проблем української культури та її статусу в ній
донецького складника. Це, власне, доповідь, що була виголошена на пленарному засіданні VІ Міжнародного
конгресу асоціації україністів, що проходив з 28 червня по 2 липня 2006 року в м. Донецьку на базі Донецького
національного університету. Проблеми мови і культури нерозривно пов’язані, тому уміщення цієї проблемної
статті у суто мовознавчому виданні є цілком логічним і мотивованим.
Увесь обсяг наукових досліджень нинішнього випуску складають оригінальні виступи учасників
міжнародної науково-теоретичної конференції “Граматичні читання – ІV” (м. Донецьк, Донецький
національний університет).
Питання співвідношення концептуальної й мовної картин світу як похідних етнічних менталітетів,
корелятивності / некорелятивності функціонально-семантичних полів і функціонально-семантичних категорій,
системи мови як системи і системності як атрибуту мови в аспекті функціональної граматики, інтегрального
підходу до інтерпретації концепту (філософський та лінгвокультурологічний вектори) та засобів його
вираження, постання двомовності з окресленням причин і наслідків висвітлено в розділі „Теорія мови”.
У п’ятнадцятому випуску уміщено проблемні матеріали з актуальних питань теоретичної (теоретично-
описової, теоретично-порівняльної, теоретично-ідеографічної та ін.) і функціональної морфології, значна
частина з-поміж яких приділена проблемам: 1) семантичної структури морфологічних категорій в
еволюційному аспекті; 2) квалітативно-квантитативному аналізу функціонально-семантичного кількості;
3) встановлення реєстру прийменників слов’янських (білоруської, української мови) мов та простеженням
особливостей їхньої еквівалентності, визначенням специфіки їх семантичної і/або формальної співвідносності в
різних слов’янських мовах (українська і польська, російська і польська), з’ясуванням закономірностей
семантичної еволюції службових слів, зокрема прийменників; характеристики перспектив розгляду
прийменників та їхніх еквівалентів у різних розрізах з простеженням особливостей сучасних підходів та
інтерпретації специфіки граматики прийменника; опису прийменників у синхронії та діахронії; 4) морфо-
синтаксичних типів російських прислівників; 5) транспозиції форм наказового способу та утворення
паралельних форм минулого часу в українській мові; 6) визначення особливостей морфологічної варіативності і
под. Прокоментовано також статус займенникової семантики в частиномовній системі з окресленням еволюції
поглядів та ін.
Дослідження теоретичних проблем синтаксису охоплюють розгляд: а) еліпсису в системі близьких і
споріднених синтаксичних явищ сучасної англійської мови; б) синтаксичної і фразеологічної варіативності:
особливості утворення та функціонування варіантів; в) моделей модальних модифікацій можливості речень з

1 Усі матеріали випуску авторизовані (редколегія).
8
акціональними предикатами в українській і російській мовах; г) вокативних речень в асиметричних ситуаціях
спілкування; експресивного у структурі рекламних текстів; ґ) розрізнення описового і фразеологічного
сполучень; д) інфінітивних конструкцій як ускладнювачів синтаксичної структури сурядно-підрядного
поліному в німецькій мові; е) семантичних ознак “статичності” і “динамічності” в канві предикатної типології;
є) лінгвосинергетичного механізму парцеляції синтаксичних одиниць; ж) лінгвістичного поняття конверсива;
з) форм знахідного відмінка як репрезентанта глибинного об’єктного значення в сучасній українській мові у
зіставленні з англійською тощо. Водночас значна увага приділена простеженню закономірностей актуального
членування нерозчленованих складнопідрядних речень, аналізу лінеарного статусу тих чи інших темо- і
ремоіндикаторів і темо- та ремоідентифікаторів зі встановленням особливостей їхнього внутрішньореченнєвого
переміщення і співвідношення / неспіввідношення з формально-граматичним, семантико-синтаксичним і
власне-семантичним ярусами речення тощо.
Аналіз функціональної семантики лексичних і фразеологічних одиниць охоплює 1) розгляд сленгових
англізмів у системі української грамматики; 2) аналіз основних проблем дослідження ідіоматики в сучасній
лінгвістиці; 3) дослідження зміни семантики церковно-релігійного слова хрест у художньому тексті;
4) простеження структурних особливостей термінів-словосполучень української гірничої термінології та ін.
Досить ґрунтовно прокоментовано статус невідмінюваних назв грошових одиниць в українській мові,
роль звертань пане, пані, добродію, добродійко в українському мовному етикеті, смислове наповнення
ад’єктива красный у фольклорних і давніх літературних текстах.
З-поміж актуальних проблем лінгвістики тексту варто наголосити на: а) аналізі заголовків з логічною й
емоційною домінантою смислу та їхньої ролі у формуванні підтексту художнього твору; б) розгляді часу і
простору в східнослов’янській концептуальній картині світу та їхнє відображення в ритуальному дискурсі;
в) дослідженні редукції та експансії синтаксису сучасної художньої літератури в роботі редактора; тема-
рематичних відношень у ритуальному дискурсі; г) простеженні прагмалінгвістичних особливостей українських
рекламних текстів; ґ) з’ясуванні функціональних особливостей форм категорії зв’язності в художньому тексті;
д) розгляді проблеми тексту і текстових категорій у сучасній лінгвістиці тощо.
Досить ґрунтовним постає розгляд проблем сучасного словотвору, з-поміж яких особливу увагу
привертають студії з: 1) аналізу функціонального потенціалу та підтримки мовних інновацій; 2) вияву
механізму формування словотвірної категорії інструменталя як самостійної категорії непредикатного типу;
3) дослідження можливих реалізацій базової ономасіологічної одиниці та ін.
Належна увага приділена питанням сучасних східностепових українських говорів, де знайшли
висвітлення проблеми а) семантики і функцій дієслівних конструкцій з прийменником до у східностепових
говірках; б) словозміни іменників ІІІ та ІV відмін у буковинських говірках та ін.
Актуальними питаннями ономастики постали: 1) варіантність чоловічих імен говірки с. Мічуріне
Тельманівського району Донецької області; 2) ад’єктоніми в топонімічній системі Нижньої Наддніпрянщини;
3) відапелятивні імена та пізніші індивідуальні прізвиська в основах прізвищ Розточчя; 4) особливості
найменувань підприємств м. Донецька та м. Макіївки.
Не обійдено увагою і нові лінгвістичні праці, які розглядаються у розділі “Рецензії та анотації”,
висловлюється оцінка їхньої актуальності та значущості для розвитку сучасного мовознавства.
Автори випуску “Лінгвістичні студії” сподіваються, що уміщені в ньому статті спонукатимуть до
міркувань та дискусій. Відгуки і пропозиції слід надсилати на адресу: Редакція серії “Лінгвістичні студії”,
кафедра української мови, вул. Університетська, 24, Донецький національний університет, корп. І, 83055,
м. Донецьк, Україна.
Анатолій Загнітко, науковий редактор

Категорія: Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.