Загнітко Анатолій Панасович - Теоретична граматика сучасної української мови. Морфологія. Синтаксис.

4.1. Відокремлені обставини

загрузка...
Обставини, виражені одиничним дієприслівником або дієпри­слівниковим зворотом, у реченні майже завжди відокремлюються. Такі відокремлення виконують особливу семантико-синтаксичну функцію. Виражаючи другорядну дію, вони відносяться як до присудка, так і до підмета. Тому в реченнях із відокремленою обставиною виконавець

 

РОЗДІЛ IX. Синтаксис ускладненого речення


549


основної і другорядної дії спільний: З лави, стогнучи, підвівся Барабо­ля (М. Стельмах)*.

Дієприслівникові звороти О. О. Шахматов вважав другорядними присудками, відносячи до них тільки такі, які предикативно пов’я­зувалися з підметом. При втраті такого зв’язку дієприслівник перехо­дить у прислівник і виступає обставиною. Дієприслівники та дієприс­лівникові звороти пов’язані з підметом і присудком напівпредикатив- ним зв’язком, суть якого полягає в тому, що цей зв’язок виражає до­даткову предикацію за допомогою відносного часу, модальності і пер- гональності (див. праці [Камьінина 1974, с. 34; Сиротинина 1980, с. 103]).

Дієприслівники недоконаного виду на -чи звичайно означають до­даткову дію, перебіг якої відбувається одночасно з головною: /, бриз­каючи іскрами. коваль вигострює мечів двосічних сталь (М. Бажан). Дієприслівники доконаного виду здебільшого означають попередню додаткову дію, особливо при присудках минулого часу: Міст останній зірвавши, фашисти сховалися у Буду (Л. Первомайський).

Можливі й відхилення, коли дієприслівники недоконаного виду означають попередню дію: Лихе виполюючи зілля, ви виростили з краю в край наш багатий урожай (3 газ.).

Для усвідомлення особливостей зв’язку дієприслівників із присуд­ками необхідно звертати увагу на значення дієприслівників:

1) дієприслівники зі значенням конкретних фізичних дій здебіль­шого виражають часову співвіднесеність між основною і другорядною діями: Причепирившись. почистивши зброю, більшість бійців лягає спати (0. Гончар);

2) причиновий відтінок посилюється при наявності заперечення у дієприслівника: Проте в сріблистім верболозі, таємні спільники мої, не підкоривши серия прозі, співають пізні солов’ї (М. Рильський);

загрузка...

3)дієприслівники доконаного виду, що означають дію, яка виникає внаслідок якоїсь іншої дії, виражають значення наслідку: Поранені достойно залишили цей світ, збудивши ше дижче бажання перемоги (Ю. Яновський);

4)дієприслівники зі значенням прагнення чогось або до чогось типу шукаючи, добиваючись, добуваючи, сподіваючись, знаходячи передають значення мети: Схопився руками за гриву, сподіваючись, що кінь дове­зе до загону (Ю. Яновський);

5) умовної семантики набувають дієприслівник та дієприслівникові звороти за наявності присудків у формі умовного способу: Знаєш, добре життя: проговорившись, пильнувався б (А. Яна).

‘ Не відповідають нормам сучасної української літературної мови ре­чення, у яких присуДок основної частини і відокремлена обставина ха­рактеризуються різними виконавцями дії. Такі речення поширені у тво­рах письменників XIX ст.: Вже смеркаючись, через велику силу доповзли (іони до города (Г. Квітка-Основ’яненко); ненормативні також речення, підмет яких стоїть у середині дієприслівникового звороту: Прослухавши Кней Охріма, укрившись на полу ліг спать (І. Котляревський).

 

550


Спитаке


Слід пам’ятати, що відокремлювані дієприслівник та діеприслівни кові звороти тільки умовно можна відносити до обставин, оскільки на відміну від останніх вони характеризуються особливим напівпредика- тивним зв’язком та особливими семантико-синтаксичними функція­ми (обставини ґрунтуються на детермінантному зв’язку). Таким ре- ченнєвим компонентам притаманна відносна автономність, підтвер­дженням чого постає їх співвідношення з підрядними частинами відпо­відної семантики: Андрій біг попереду і був здивований, побачивши за собою Благого з гвинтівкою (П. Т1анч)/Андрій біг попереду і був здиво­ваний, бо побачив за собою Благого з гвинтівкою’. Відокремлюються дієприслівники та дієприслівникові звороти в тому разі, коли висту­пають:

1) У функції обставини способу дії: Томилася вільха, безсило опус­тивши крила (М. Хвильовий). Такі звороти можуть поєднуватися з дієсловом-присудком за допомогою сполучників мов, немов, наче, нена­че, ніби, що надають зворотам уявного (ірреального) значення: Спо­кійно, наче зважуючи иіни кожного слова, господинин розпочала свою розповідь (А. Яна)**.

2) У функції обставини часу: Увійшовши в дім Верби. Олена спини­лась на порозі великої кімнати (О. Бойченко);

‘Якщо дієприслівник входить до складу семантичного предиката і пов’язується з присудком підрядним прислівним синтаксичним зв’яз­ком у синтаксичній формі прилягання, він починає виконувати функ­цію прислівного поширювача. Здебільшого це дієприслівники на по­значення перебування предмета у певному стані, вираження внутріш­нього стану особи, заперечення зовнішнього/внутрішнього стану, по­рівняння тощо: Ми мовчки лежали, живі лиш злобою, не ївши три дні і не пивши три дні (Л. Первомайський). їх не можна вважати другорядними присудками, оскільки вони «не називають вже самого процесу дії і не виявляють у зв’язку з цим самої часової співвіднос­ності з дією присудка, а подають нібито додаткові, роз’яснювальні відомості про сам предмет, які зумовлюють, пояснюють виконання дії присудком» [Сасинович 1963, с. 57]. Про неспіввідносність із предика­тивними одиницями таких дієприслівників свідчить також їх синонімі­ка з прислівниками, при цьому вони легко можуть витворювати су­рядні ряди з такими прислівниками: ївга ходила тихо і прибирала мовчки, прислихаючись до розмови (О. Копиленко).

«Одиничні дієприслівники, пов’язуючись міцно з присудком, мо­жуть адвербіалізовуватися. Такі дієприслівники разом із дієсловом- присудком становлять один ритмомелодійний комплекс і комами на письмі не виділяються: Якби ви знали, паничі, де люди плачуть жи­вучи. то ви б елегій не творили (Т. Шевченко). Здебільшого у функції обставин способу дії виступають дієприслівникові звороти фразеологіч­ного типу. Якщо вони становлять разом з присудком одну ритмомело­дійну групу, то вони в реченні комами не відокремлюються: Годі вже панами сидіти згорнивши рики (І. Нечуй-Левицький). Якщо такий зворот віддалений від присудка, то він набуває статусу напівпредика- тивного: Чіпка пішов додому, повісивши голови, про все, що чув, роз­думуючи (Панас Мирний).

 

РОЗДІЛ IX. Синтаксис ускладненого речення

 

551

 

3)у функції обставини причини: Старий, люблячи Варивона. хотів пригасити суперечку (М. Стельмах);

4) У функції обставини мети: 3 одного місця переходили люди на друге, шукаючи волі (Панас Мирний);

5) У функції обставини умови: Не піймавши, не кажи, що злодій (Нар. тв.);

6)у функції обставини допусту: Не хотячи. образив я людину (Леся Українка)*.

Особливої уваги у структурі формально ускладненого простого ре­чення вимагає порівняльний зворот, що за своїм функціональним на­ші нтаженням та структурою виступає досить складним явищем і ви­магає глибинного розгляду та врахування особливостей співвідношен­ня з граматичною структурою, смислових зв’язків з граматичною ос­новою речення тощо.

 .

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.