Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Вікторія Александрова — ЕЛІПСИС У СИСТЕМІ БЛИЗЬКИХ І СПОРІДНЕНИХ СИНТАКСИЧНИХ ЯВИЩ СУЧАСНОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

У статті показано порівняльний аналіз еліпсису із іншими спорідненими синтаксичними явищами, в
основі яких лежить спрощення, укомпактнення предикативних одиниць.
Ключові слова: еліпсис, редукція, компресія, контамінація, субституція, парцеляція.

Еліпсис / еліпс, будучи пов’язаним із варіюванням реченнєвих одиниць у мовленні, є одним із активних
синтаксичних процесів [Иванова 1981: 228], що вирізняється неоднозначністю, а іноді й суперечливістю свого
визначення в сучасних лінгвістичних студіях. Так, в одному випадку він виступає як “опущення частини
речення, при якому ця частина є зрозуміла з контексту” [CEL 2000: 426], а в іншому – як “явище, що
виражається в невербалізованості певних мовних одиниць у мовленнєвому ланцюгу” [Михайлов 1994: 188]. Ми
розуміємо еліпсис (Ш) у широкому сенсі цього терміну як опущення того чи іншого конструктивно та
семантично значущого компоненту словосполучення або речення в ході мовленнєвого спілкування.
Опущення суть логіко-семантична операція, спрямована на спрощення матеріального (конструктивного)
аранжування думки, що в кінцевому рахунку прагненням мовної особистості до гармонізації своїх висловлень.
Оскільки воно характерне й для інших синтаксичних процесів, виникає необхідність порівняльного аналізу
еліпсису із тими близькими чи навіть спорідненими явищами, в основі яких лежить спрощення, що й складає
мету цієї статті, а основним завданням – розгляд таких явищ, як контамінація, субституція, парцеляція,
компресія та редукція. При цьому основними критеріями будуть слугувати структурно-семантичні та
функціонально-комунікативні параметри, що їх зображено в табл. 1: логіко-семантична (лінгвокогнітивна)
операція, телеологія використання інформаційного ресурсу (ставлення до «упаковочного» компоненту
речення), кількість задіяних конструктивних частин (предикативних одиниць, ПО), сфера дії – словосполучення
(Ссп), просте речення (ПР), складне речення (СР).
© Александрова В.Г., 2007 Розділ ІІІ. Теоретичні питання синтаксису

221
Таблиця 1.1.
Порівняльні параметри еліпсису та інших синтаксичних процесів
Синтаксичні
процеси
Логіко-се-
мантична
операція
Телеологія використання
інформаційного ресурсу
Кількість
задіяних ПО
Сфера дії
Еліпсис опущення спрощення «упаковки» ін формації без обмежень Ссп, ПР, СР
Редукція відсікання скорочення зайвих компонентів у
аранжуванні інформації
— Ссп, СР
Компресія стиснення лаконізація висловлення — Ссп, СР
Контамінація поєднання ук«омпактнення» інформації 2 ПО Ссп, ПР
Субституція заміна усунення повторів, тавтології 2 ПО Ссп, ПР, СР
Парцеляція роз’єднання досилання кластерів інформації 2 ПО Ссп, ПР, СР

За своєю логіко-семантичною презумпцією найближче до еліпсу знаходиться редукція, яка становить
собою процес «зведення конкретних речень до деяких основних (ядерних) структур як метод формалізованого
опису в синтаксисі» [Ахманова 2005: 382], в основі якої лежить операція відсікання тих компонентів
матеріальної структури речення, що є зайвими з точки зору упаковки інформаційного ресурсу. Відсікання
певної граматичної ланки в синтаксичній структурі речення призводить до скорочення його словесних
компонентів. Зокрема, у другій частині фрази (1) You look exhausted. – I am Ǿ /L. Edmonds/ не повторюється
частина присудка як така, що є надлишковою, оскільки тільки-но пролунала, а відсічений додаток у (1) She
alone knows Ǿ /реклама парфумів/ має підштовхнути адресата до самостійного його домислювання, що сприяє
кращій інтеріоризації знання. Останнє якраз і є основною перлокутивною настановою будь-якого рекламного
тексту.
Конструктивне розвантаження речення характерне й для одного з найбільш близького до еліпсу
синтаксичного процесу – компресії, яка є засобом стиснення, «укомпактнення» інформації. Компресія
пов’язана не в останню чергу із прагматичним фактором, бо вона найбільшим чином відповідає першому із
постулатів кооперативності спілкування П. Грайса – максимі кількості, що декларує істину «Будь лаконічним»
[Grice 1975: 46].
Оскільки компресія передбачає стиснення знакової структури, то й не дивно, що вона має широке
розповсюдження у сфері як номінативних (3), так і предикативних (4-7) синтаксичних одиниць. Зокрема, у
словосполученні (3) Alzheimer’s із двох слів, що мають конституювати словосполучення Alzheimer’s disease,
залишається одне, яке вбирає до себе значення двохскладової конструкції. Задля розвантаження матеріальної
структури цілого речення можуть «відсікатися» сполучники (4) та інші конструктивні елементи, що призводить
до утворення вторинно-предикативних одиниць (5), ґерундіальних конструкцій (6) і прийменникових
конструкцій з інфінітивом (7). Пор.: (4) I’ve no doubt Ш your father will be writing to you /V. Holt/; (5) I want you to
come and tie up some tomatoes /E. Blyton/; (6) And speaking of money, the oil people called and said they won’t deliver
until the account is settled /R. Cook/; (7) So, with nobody there to stop Lem, he slipped over a fast one on you, Dick /S.
Payne/. У реченні (7) під стиснення підпадає підрядна частина.
Стиснення торкається здебільшого форми конструкції, але зміст, втілений її синонімічним варіантом, теж
дещо модифікується. Таким чином, компресія – це процес, а еліпсис – один із можливих результатів цього
процесу, як, наприклад, у (3-4). Синтаксичну компресію іноді розглядають як збільшення кількості інформації
на одиницю плану вираження. Як вважає Н.С. Валгина [2000: 15], підкоряючись структурі думки, синтаксис
економить свої засоби, постійно працюючи у пошуковому режимі. Одним із проявів цих пошуків якраз і є
компресія та редукція, які сприяють стисненню декількох повідомлень в одне і супроводжують майже кожен
текст, оскільки його зміст має характеризуватися континуальністю: один кластер інформації «чіпляється» за
інший, а тому кожна його структурна одиниця прагне до зручності, компактності та водночас ефективності. Це
досягається прагненням до позбавлення від словесної надмірності, що в кінцевому рахунку призводить до
дифузії конструктивних елементів речення.
Редукція та компресія – процеси, результатом яких є еліпсис, – це явища одного порядку, а їх
використання робить мовлення більш лаконічним, стислим і виразним.
Як показує аналіз емпіричного матеріалу, найбільш віддаленим від еліпсису процесом є контамінація,
яку О.О. Селіванова визначає як взаємодію, об’єднання номінативних одиниць або їхніх частин на підставі
структурної, функціональної або асоціативної близькості чи з певною комунікативною метою, що зумовлює
творення нової мовної одиниці [Селіванова 2006: 251]. Процес контамінації можна спостерігати на
синтаксичному рівні, коли в результаті взаємодії різнотипних структур виникають нові синтаксичні конструкції
– узуальні та оказіональні синкретичні побудови. Так, наприклад, контамінація може мати місце при передачі
невласно-прямої мови, при цьому вона може як включати еліпсис (8), так і не включати його (9). ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 15

222
Пор.: (8) You Ш asking me can I read, mister? (9) So I says it looks like he’s been in a fight. And he laughs some
and he says that ain’t no fight. It’s like what you call a massacre. Then he asks me what’s my name and I tells him it’s
Leila and I asks him what’s his name and he tells me it’s Charlie. /H. Stone/.
Слід відзначити, що наявність еліпсису в контамінованих конструкціях (8) зустрічається досить рідко.
Навпаки, для цих конструкцій характерна надлишковість, перенасиченість, оскільки імітується процес
говоріння, формування та додавання думок і нових кластерів інформації на ходу. Отож, можна стверджувати,
що еліпс має місце і в одній, і відразу в декількох предикативних одиницях, де експліцитний та імпліцитний
компоненти виконують одну й ту ж синтаксичну функцію, тоді як контамінація втягує в орбіту своєї дії дві
предикативні одиниці, пов’язані між собою якимось одним членом речення, навантаженим двома різними
функціями. Так, у конструкції I saw him go компонент him виконує подвійну функцію – об’єкту (по відношенню
до речення I saw him) і суб’єкту (по відношенню до речення He goes).
На відміну від контамінації субституція передбачає заміну слів, груп слів чи речень їх синонімами задля
усунення надлишковості інформації або тавтологічності її «упаковочного» елемента. При цьому такий елемент,
як правило, має інший частиномовний статус. Найчастіше це спостерігається при заміні дієслівних фраз – як
правило, за рахунок модальних чи допоміжних (ауксілярних) дієслів. У такому випадку субституція змикається
із еліпсисом, а саме із такими його типами, що виділяються за квалітативним принципом [Hendriks, Spenader
2005], зокрема з псевдо-еліпсом (pseudo-gapping (10)) чи з еліпсом дієслівно-імменикової фрази (VP-ellipsis
(12)) – використання допоміжного дієслова в аналітичній конструкції (10) The economy depends about as much on
economists as the weather does on weather forecasters /J.-P. Kauffmann/.
Тут не береться до уваги заміна іменників займенниками (11), оскільки присутність субститута не
впливає на структурну організацію речення: з точки зору інформативної наповненості воно залишається
незмінним. Пор.: (11) Do you want an apron? – I won’t need one. Зустрічаються випадки комбінації еліпсису та
субституції в одній і тій же предикативній одиниці (так, у (12) – The camera either loves you or it doesn’t Ш
займенник it замінює іменник camera), а також у наявності VP-ellipsis – еліпсису дієслівної фрази. Як зазначає
A. Кошчуг, «субститут виступає як елемент, здатний не тільки замінювати якийсь відрізок дискурсу чи якусь
одиницю, а й синтезувати, узагальнювати, конкретизувати, оцінювати, інтенсифікувати, збагачувати новими
категоріальними нюансами семантичний контур ланки, що субституюється» [Cosciug 2005: 19].
Парцеляція, яка розуміється нами як “спосіб мовного представлення єдиної синтаксичної структури –
речення кількома комунікативно самостійними одиницями – фразами” [ЯБЭС 2000: 369], є синтаксичним
процесом, найбільш віддаленим від еліпсу. Якщо еліпс є феноменом усвідомленого опущення якогось
конструктивного елемента речення, то парцеляція суть надолуження мовцем якогось ненавмисне пропущеного
елемента. Обидві вони діють у рамках необхідності гармонізації структури, семантики та функції речення.
Спільною рисою еліптичних і парцельованих конструкцій у сфері простого речення є відсутність одного
із головних членів, а відмінною – їхня синтаксична будова: парцельовані конструкції складаються із базової та
відокремленої частин [Загнітко 2001], тобто з декількох предикативних одиниць, у той час як еліпс може
виникати й у межах однієї синтаксичної структури, тобто як у базовій, так і парцельованій.
Парцелят є переважно постпозитивним компонентом відносно базової частини (13) Grandma had crinkly
little laugh lines around the outside corners of her eyes because she laughed a lot. Like Mom. But not as loudly, thank
goodness /J.L. Nixon/, тоді як еліпс рівною мірою може локалізуватися як у постпозиції (прогресивний ∅ – (14)),
так і в препозиції (регресивний ∅ – (15)) відносно базової конструкції. Пор.: (14) If you don’t want to tell me,
don’t Ш Ш /R. Cook/. (15) Ш Always think they’re stringing you along /A. Christie/.
Адекватне розуміння смислового навантаження парцелята можливе за умови цілісного сприйняття всієї
розчленованої конструкції, тобто лише за наявності базової частини: (16) He stood silent for a second, mesmerized
by her beauty. Her soft, freckled face. Her piercing green eyes /E. Dreyer/. Значення еліпса розкривається не тільки
завдяки попередній конструкції (контекстуальний еліпс – (17)), але й стає зрозумілим із певної комунікативної
ситуації (ситуативний еліпс – (18), де йдеться про виграш у лотерею). Пор.: (17) She is being arbitrary. You both
are Ш /F. Kellerman/; (18) – How much Ш Ш Ш? – Ш Ш Two mil /F. Kellerman/.
Спільною рисою парцеляції та еліпса є відсутність одного й більше членів речення: парцелюються
найбільш значущі, еліптуються – значеннєво надлишкові його компоненти. Відрізняються за своєю
квалітативною вагою парцельовані та еліптовані компоненти тим, що до парцеляту потрапляють найбільш
значущі кластери інформації, тоді як еліптизації піддаються ті, без яких речення може обійтися, не втрачаючи
при цьому своєї інформативної повноти. Іншими відмінними рисами обох процесів є позиція, синтаксична
будова і специфіка подання інформації з огляду на адресата. В останньому випадку йдеться про те, що з
лінгвокогнітивної точки зору парцеляція суть спосіб виправлення дійсної чи мнимої непоінформованості
адресата (когнітивна ентропія) [Пустовар 2006: 8], а еліпс – спосіб розвантаження реченнєвої матерії від
конструктивно надлишкових елементів задля полегшення процесу сприйняття інформації адресатом.
Все вищесказане дозволяє зробити певні висновки. Синтаксичні процеси є загальною універсалією
мовлення, яка пов’язана з прагненням мовної особистості до гармонізації своїх висловлень з метою приведення
їх форми-структури у відповідність до пропозиціонального змісту та прагматичних настанов. Гармонізація
висловлення є феноменом двоєдиного порядку: в ній взаємодіють і перехрещуються процес і результат. Розділ ІІІ. Теоретичні питання синтаксису

223
Перший є способом генерування думки, а другий – реально «омовленим» реченням. При цьому процесуально-
результуючі явища вирізняються в синтаксисі тривекторним проявом: одні спрямовані на роз’єднання
реченнєвої матерії (парцеляція), другі – на її об’єднання (еліпсис, контамінація, компресія), треті – на заміну її
«упаковочного» компонента (субституція), що свідчить про асиметричний характер структурно-семантичного
інструментарію гармонізації висловлення.
Той факт, що більшість із зазначених явищ спрямована в сучасній англійській мові на укомпактнення
предикативних одиниць, свідчить про тенденцію до зменшення їх матеріального об’єму при збереженні або
навіть збільшенні їх інформаційного об’єму. Одним із найбільш активних явищ у цій системі є еліпсис, який
може змикатися з одними процесами (компресія, редукція), так і взаємодіяти з ним, використовуючись
паралельно в межах одного й того ж речення (парцеляція). Найбільш далеко еліпс відстоїть від контамінації як
такої, що має на меті використання двох предикативних одиниць в інтегративному режимі.
Пропонований у цій роботі погляд на інтегральні та диференційні ознаки різноспрямованих
синтаксичних процесів у сучасній англійській мові в перспективі може стати предметом їх спеціального
лінгвокогнітивного та комунікативно-функціонального опису. Не менш перспективним є й їх вивчення в різних
режимах дискурсивної діяльності на матеріалі інших природних мов.

Література
Ахманова 2005: Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. – М.: КомКнига, 2005. – 576 с.
Валгина 2000: Валгина Н.С. Синтаксис современного русского языка. – М.: Агар, 2000. – 416 с.
Загнітко 2001: Загнітко А.П. Теоретична граматика української мови. Синтаксис. – Донецьк: ДонНУ,
2001. – 662 с.
Иванова 1981: Иванова И.П., Бурлакова В.В., Почепцов Г.Г. Теоретическая грамматика современного
английского языка. – М.: Высшая школа, 1981. – 285 с.
Михайлов 1994: Михайлов Л.М. Коммуникативная грамматика немецкого языка. – М.: Высш. школа,
1994. – 256 с.
Пустовар 2006: Пустовар О.В. Номінативний і комунікативний аспекти парцеляції в сучасній німецькій
мові: Автореф. дис… канд. філол. наук: 10.02.04. – Донецьк, 2006. – 20 с.
Селіванова 2006: Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – Полтава:
Довкілля, 2006. – 716 с.
ЯБЭС 2000: Языкознание. Большой энциклопедический словарь / Гл. ред. В.Н. Ярцева. – 2-е изд. – М.:
Большая Российская энциклопедия, 2000. – 688 с.
CEL 2000: The Cambridge Encyclopedia of Language / D. Crystal. – Cambridge Uni Press, 2000. – 480 p.
Cosciug 2005: Cosciug A. Particularitati de realizare a conexiunilor discursive: Autoreferat. – Chisinau, 2005. –
19 p.
Grice 1975: Grice H.P. Logic and Conversation// Cole P., Morgan J. Syntax and Semantics 3: Speech Acts. –
New York, 1975. – р. 41-58.
Hendriks 2005: Hendriks P., Spenader J. Why be silent? Some functions of ellipsis in natural language // Cross-
modular approaches to ellipsis. 17th European Summer School on Logic, Language and Information. Edinburgh, 2005. –
Р. 29-37.
ODEG 1998: Oxford Dictionary of English Grammar. – Oxford: Oxford University Press, 1998. – 448 p.

The article shows a comparative analysis of ellipsis and other related syntactic phenomena, based on the
simplification, compacting of predicative units.
Keywords: ellipsis, reduction, compression, contamination, substitution, parcelling.
Надійшла до редакції 25 вересня 2006 року.

Категорія: Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.