Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Марина Полосіна — ОСОБЛИВОСТІ НАЙМЕНУВАНЬ ПІДПРИЄМСТВ М. ДОНЕЦЬКА ТА М. МАКІЇВКИ

загрузка...

У статті висвітлюються актуальні питання ергонімної бази Донецької області (м. Донецьк та
м. Макіївка). Комплексний характер дослідження дав змогу окреслити структурні моделі ергонімів, з’ясувати
основні принципи номінації у сфері сучасної ергонімії, дослідити мотиваційні аспекти формування назв
підприємств, виявити частотність вживання певних структурних моделей.
Ключові слова: ергоніми, структурні моделі, мотивація, номінація.

Економічна трансформація українського суспільства 90-х рр. ХХ ст. – початку ХХІ ст. зумовила різке
збільшення та структурне урізноманітнення типології українських ергонімів, однак кількість досліджень,
присвячених даній темі залишається незначною, що зумовлює актуальність нашого дослідження.
На cьогодні в українській мові склалася багата і розгалужена система ергонімів, тому необхідність
вивчення структурних та лексико-семантичних особливостей, виявлення загального та індивідуального в
принципах номінації даних лексичних одиниць не викликає сумнівів. Комплексне дослідження сучасної
української ергонімної бази є, на наш погляд, одним з актуальних завдань мовознавчих студій.
Метою нашого дослідження є вивчення лексем на позначення назв підприємств, визначення їх типології
на структурно-семантичному та логіко-граматичному рівнях. Мета роботи зумовлює розв’язання таких завдань:
1. Окреслити структурні моделі лексем, на позначення назв підприємств.
2. З’ясувати основні принципи номінації у сфері сучасної ергонімії.
3. Дослідити мотиваційні аспекти творення ергонімів.
Об’єктом дослідження стали власні назви підприємств м. Макіївки і м. Донецька (за винятком
російськомовних) у кількості 530 одиниць. Джерельною базою дослідження є ергоніми, що зафіксовані в
Макіївському (2004 р. видання) та Донецькому (2002 р. видання) телефонних довідниках.
Питання дослідження власних назв підприємств у сучасній українській лінгвістиці є недостатньо
опрацьованим. У вітчизняних і зарубіжних дослідженнях ергоніми аналізуються переважно на лексико-
семантичному рівні (праці З.І. Бузинової, Ю.О.Карпенка, Є.М. Бєлицької та ін.). Проте комплексний підхід до
вивчення ергонімів, що має на меті всебічне й ґрунтовне висвітлення особливостей їх семантики, структури,
мотивованості й функціональних характеристик лише започатковується.
Питання ергонімії вивчають у різних областях України з різною інтенсивністю. Здійснюється вивчення
ергонімії Закарпаття (О.О. Белей), Києва (Л.Н. Соколова), Одеси (Н.В. Кутуза, А.В. Беспалова), Харкова
(С.О. Шестакова).
У зазначених працях акцентовано на дослідженні лінгвістичного статусу ергонімів, семантичних
особливостях цих ономастичних одиниць, класифікації ергонімів, яка ґрунтується на врахуванні внутрішньої
лінгвістичної природи твірного слова. Також представлений психолінгвістичний аналіз ергонімної лексики
[Кутуза 2003].
Окреслено теоретичні проблеми сучасної української фірмоніміки, проаналізовано репертуар
мотиваційних ознак, що лежать в основі сучасних власних назв фірм [Белей 1999].
Досліджено лексико–семантичні інновації в системі номінації власної назви: акцентовано на лексико–
семантичній системі словотворення, здійснено розподіл ергонімів на мотивовані та рецесивні [Шестакова
2002].
У Донецькому реґіоні питання ергонімії досліджують такі мовознавці як Є.С. Отін, Г.П. Лукаш,
Б.І. Маторін та ін. Розглядалися переважно питання конотаційного аналізу онімів, їх мотивованість
(Г.П. Лукаш). Також приділено увагу розгляду російської ергонімії, питанням семантичної характеристики
терміна, конотації власних імен (Є.С. Отін).
Однак, слід відзначити, що більшість дослідників обирає провідною темою дослідження семантичну
класифікацію ергонімів. Наше дослідження присвячено розгляду типології ергонімів на структурно-
семантичному, лексико-семантичному та мотиваційному рівнях.
Особливу увагу приділено класифікації назв за джерелами виникнення. Здійснений нами аналіз дозволяє
розподілити ергонімну базу м. Донецька та м. Макіївки на:
1) ергоніми відонімного походження;
2) ергоніми відапелятивного походження.
1. Твірною базою ергонімів відонімного походження найчастіше виступають антропоніми.
Похідною основою подібних ергонімів виступають імена, прізвища власників підприємств:
“Діана”,“Адрова” та подібні. Відантропонімні ергоніми представлені власне українськими прізвищами:
“Беденко”, “Бондарчук”, “Тимошенко” та ін. (всього 17 одиниць), а також іншомовними: “Каба”,
© Полосіна М.О., 2007 ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 15

загрузка...

524
“Симонова”, “Маркович” (13 одиниць). Також похідною основою назв підприємств виступають загальновідомі
імена, прізвища історичних осіб та інших відомих особистостей: “Мономах”, “Ширак”, “Герц”, “Колумб”,
“Монро” та ін. Широко використовується іншомовна форма імені: “Алекс”, “Брюс” тощо. На словотвірному
рівні виокремлюємо зменшувальну форму імені: “Ліза” або дериваційну форму з емоційним забарвленням та
зменшено-пестливим значенням “Ганка”. Скороченою формою імені представлені ергоніми: “Вітал” –
Віталій, “Владіс” – Владислав.
У багатьох випадках назвами підприємств виступають топоніми, вказуючи в основному на
місцезнаходження підприємства. За цим показником та за іншими принципами відтопонімні ергоніми можна
розподілити на ті, що відображають назву реґіону: “Донеччина”, назву міста: “Прага”, “Макіївка-Онлайн”,
назву країни “Україна”, “Корея”. Також як назви представлені й інші географічні об’єкти. Наприклад, частина
материка, мис, гори: “Європа”, “Казантип”, “Арарат” та інші.
Серед топонімічних назв, що функціонують як назви підприємств, в окрему групу варто виділити
гідроніми: “Дніпро”, “Рось”, “Славутич-Інвест” (давня назва Дніпра + Інвест). Характерно, що серед
гідронімів, які виступають назвами підприємств, не зафіксовано назв озер та морів.
Досить продуктивним джерелом найменувань є міфологія. Так серед назв міфологічного походження
виділяємо лексеми на позначення міфічних об’єктів:“Олімп”; богів: “Гефест”, “Юпітер”, “Геліос”, “Уран”;
персонажів: “Дракон”, “Фенікс”, “Пегас” та под.
Також у невеликій кількості серед ергонімів зафіксовано назви – зооніми. Їх можна розподілити на дві
групи: тварини: “Барс”, “Дельфін”; птахи: “Колібрі”, “Ворона”, “Чайка”.
Таким чином, серед досліджених ергонімів антропонімічне походження мають 58 одиниць, що
становить 11% від опрацьованої нами кількості фактичного матеріалу. Топонімічні – 9 одиниць (1,6%),
гідронімічні – 3 (0,5%), міфонімічні – 14 (2,6%) назви обираються власниками підприємств у меншій кількості
випадків. Назви, що походять від зоонімів, представлені лише у п’яти випадках, що становить 0,9% від
загальної кількості назв.
2. Ергоніми відапелятивного походження найчастіше відбивають характер діяльності підприємства:
“Агроторг-3”, “Автодеталь”, “Діагностика”, “Українська торгівельна компанія”, “Копіцентр” та ін.
Специфіка ергонімів відапелятивного типу полягає в тому, що ці назви відбивають реальні явища або реальні
риси того чи іншого об’єкта [Соколова 1993, с. 13].
Не менш важливе місце займає лексика рекламного характеру, спрямована на виникнення певних
асоціацій, які, у свою чергу, зумовлюють відповідні дії з боку споживачів, клієнтів, відвідувачів: “Бест” (з
англ. — найкращий), “Браво”, “Ваш юрист”, “Гарант”, “Добра справа”, “Еталон”, “Люкс”, “Hi-Fi” (вища
якість), “Берегиня”, “Мода” тощо.
Певний психологічний вплив мають назви з елементом “+”, який представлений у літерній чи знаковій
формі: “Люкс+”, “2000+”, “Плюс”, “Стар+”, “Старт+”. Знак має певний візуальний вплив на людину і дає
установку на додаткові пропозиції.
Специфічні якості психологічного впливу мають двокомпонентні назви, одним компонентом яких є
займенник “ваш”. Наприклад, “Ваша аптека”, “Ваш стиль”, “Ваш юрист”. Вже сама назва “запрошує”
звернутися саме в це підприємство, бо воно ніби створено спеціально для “Вас”. Подібні ергоніми
характеризуються позитивним емоційним забарвленням. Однак, серед досліджених нами назв зафіксовано
такі, що викликають неприємні асоціації, наприклад: “Холод”, “Торнадо” та под.
Каузальну побудову виявлено у досить цікавій з погляду походження назві автомобільного салону
“Шкода”. На перший погляд – це типово українське слово, що означає певні збитки або жаль. Але насправді
це слово є транслітерацією від назви автомобіля “Skoda” (Шкода).
Досліджені нами назви підприємств м. Донецька та м. Макіївки можна розподілити за структурними
моделями на: 1) однослівні; 2) словосполучення; 3) складні поєднання.
Слід зауважити, що переважають однослівні назви (475 один. – 89% від загальної кількості): прості та
складні.
Прості поділяються на назви іншомовного та українського походження. Так, нами був здійснений
розподіл однослівних назв на основі походженням лексем. Окрім питомих українських слів, у лексичному
складі сучасної української мови певне місце займають запозичення з інших мов, які в свою чергу
використовуються власниками для найменування підприємств. Зазначимо, що близько 80% однослівних назв
(135 одиниць) представлені запозиченими лексемами. Першість належить латинським лексемам: “Кредо”,
“Форум”, “Магістраль” і т. д. та грецьким лексемам: “Синтез”, “Ритм”, “Панорама” тощо. Також серед
назв функціонують варваризми як адаптовані (фонетично), так і неадаптовані (ті, що пишуться латиницею).
Наприклад, адаптовані: “Бест”, “Драйв” та ін. Неадаптовані варваризми використовуються власниками
всупереч чинному законодавству. Це зумовлено певним рівнянням на Захід. Наприклад: “Auto”, “City” та
інші.
Складні назви представлені іменниково-цифровими утвореннями: “Пошук-97”, “Союз-1”, “Ліберті-
95” та абревіатурами, які розподілено за способом творення на усічені (усічені всі компоненти): “Донмет” (26
одиниць, що становить 23% від загальної кількості абревіатур); складноскорочені (один компонент має повну Розділ VIII. Проблеми ономастики

525
форму): “Укрспецодяг ” (68 одиниць – 67%); ініціальні: “ТНК”, “О.Д.” (10 одиниць – 10%). Також існують
назви з буквеним компонентом: “Універсал-П”, “Вест-К”.
Назви-абревіатури “Санава” та “Юнна”, утворені оказіональним способом. Обидві назви утворені від
складових частин імен власників. У назві “Санава” зашифровано аж чотири імені та їх мовні варіанти: Саша,
Наталія, Влад, Анна.
Незрозумілим є утворення назви фірми “Юнна”. Як нам повідомили працівники підприємства, назва
складається з двох жіночих імен – Юлія та Надія. Але, зважаючи на принципи словотвору, видається
нелогічною наявність двох літер Н. Звичайно, власник має право називати своє підприємство як забажає, але
варто дотримуватись елементарних правил словотворення. У такій справі лише фантазії недостатньо.
Як на наш погляд, серед складноскорочених абревіатур варто виокремити такі словотвірні моделі:
1) імен. + імен.: “Альфаком” (альфа + компанія) та ін. (3 одиниці); 2) прикм. + імен. : “Промресурси”
(промислові ресурси), “Пожтехніка” (пожежна техніка) та под. (35 одиниць); 3) прикм. + прикм. + імен.:
“Укрспецодяг” (український спеціальний одяг), “Донбудсервіс” (донецький будівельний сервіс) і т. п. (26 од.);
4) прикм. + імен. + імен.: “Донаудитконсалт ” (донецький аудит + консалтинг) і таке ін. (4 од.).
Характерно, що серед двокомпонентних моделей абревіатур переважають побудови на зразок
прикметник + іменник, а серед трикомпонентних прикметник + прикметник + іменник. Назв-абревіатур
(серед 530 найменувань) зафіксовано 104 одиниці, що становить 20 % .
Зафіксовано назви, які, на наш погляд, обрано невдало, з метою економії мовних засобів. Проте, вони
лише ускладнюють вимову, тому не відбиваються у пам’яті носіїв: “Агропромкомплект”, “Східукртент” та
под.
Назви зі складним поєднанням слів розподіляємо на кілька груп за походженням їх компонентів: 1) укр.
+ укр.: “Безпека-Схід”, “Гетьман-Донецьк”, “Мак-Дон” (Макіївка-Донецьк) – 4 одиниці; 2) укр. + іншомов.:
“Лелека-колор” (англ. адаптоване), “Агро-союз”;
“Дон-Кар”, “Друк-Інфо”, “Славутич-Інвест” та ін. (всього 6 одиниць); 3) іншомов. + іншомов.:
“Бон-Контакт”, “Норд-Маркет” (21 назва).
Досить багато назв становлять лексеми, які адаптовані в українській мові, однак мають іншомовне
походження: “Контроль-Аудит”, “Агро-Нафта”, “Документ-Центр”, “Еліт-Таксі”, “Парк-Авеню” та ін.
Такі назви, утворені складним поєднанням слів, становлять приблизно 7% від кількості зібраного нами
фактичного матеріалу (31 одиниця). Більшість назв обрано власниками, посилаючись на рекламні апперцепції.
Продуктивною моделлю побудови ергонімів є словосполучення. Серед назв-словосполучень (24
одиниці) виявлено: 1) двокомпонентні безсполучникові моделі: “Ваш стиль”, “Новий дім”, “Світ
канцелярії”, “Центр моди” та под. Зафіксовано одне словосполучення, що має сполучниковий зв’язок –
“Податки і аудит”, а також одне адаптоване – “Фудз-н-Гудз”. Незначну кількість (2 одиниці) становлять
словосполучення, представлені словами іншомовного походження: “Liberty company”, “Magic clean” та
адаптовані: “Юнайтед Форест”.
Трикомпонентні і чотирикомпонентні моделі утворені безсполучниковим зв’язком: “Східний
видавничий дім”, “Українська торгівельна компанія”, “Індустрійний союз промисловості Донбасу”. Серед
трикомпонентних моделей зафіксовано одну адаптовану назву — “Кампус Коттон Клаб”.
Абсолютна більшість належить двокомпонентним моделям (20 одиниць). Нами були виокремлені такі
моделі двокомпонентних словосполучень:
1) моделі імен. + імен. реалізуються таким чином:
Називн. відм. + називн. відм. :
Чол. рід + чол. рід: “Старт Плюс”.
Множ. + чол. рід: “Податки і аудит”.
Називн. відм. + родов. відм.:
Жін. рід + родов. відм.: “Формула ремонту” та под.
Чол.рід + родов. відм.: “Світ канцелярії”, “Центр моди” і т. д.
Множ. + родов. відм.: “Дарунки природи”.
Називн. відм. + інші відмінки – не зафіксовано.
2) також зафіксовано моделі займен. + імен.:
Займ. + жін. рід: “Ваша аптека, “Медицина для Вас”.
Займ. + чол. рід: “Ваш стиль”, “Ваш юрист”.
3) зафіксовано одну назву, побудовану за моделлю: числ. + імен.: “Три мушкетери”.
4) прикметниково-іменникові моделі ергонімів структуруються з прикметника та множини чи
однини іменника:
Прикм. + імен.множ. : “Нові технології” та под.
Прикм. + імен.жін. рід: “Добра справа”, “Модна цирульня”, “Нова канцелярія” та ін.
Прикм. + імен.чол. рід: “Новий дім”, “Торгівельний центр”, “Маленький принц і т. д.
Прикм. + імен.сер. рід: “Нетрадиційне лікування”. ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 15

526
Трикомпонентні моделі будуються за принципом прикм. + прикм. + імен.: “Східний видавничий дім”.
Чотирикомпоненті – прикм. + імен. + імен. + імен.: “Індустрійний союз промисловості Донбасу” тощо.
У дослідженні ергонімів особлива увага приділяється питанням мотивації, яка є важливою ознакою
аналізованих номінацій. Мотивованою вважаємо таку власну назву, яка має прозору семантичну структуру, що
допомагає розкрити мотив номінації – понятійний чи асоціативний блок лінгвістичної та екстралінгвістичної
інформації, закріпленої в індивідуальному чи колективному знанні про світ, традиції, досвід, на чому й
ґрунтується той чи інший вибір ознаки, покладеної в основу найменування [Соколова 1993, с. 6].
Нами здійснено класифікацію ергонімів за функціональною ознакою підприємства, що є одним з
провідних мотиваційних чинників для формування назви. Як на наш погляд, можливо виокремити:
1) торгівельні підприємства, 2) виробничо-торгівельні, 3) п ідприємства невиробничої діяльності,
4) посередницькі, 5) промислові (харчові/ інші), 6) будівельні, 7) транспортні, 8) сільськогосподарські,
9) лізингові (обладнання), 10) туристичні.
Зазначимо, що особливою мотиваційною ознакою, яка є найбільш впливовою, є характер діяльності
підприємства. Серед зібраного нами фактичного матеріалу найбільшу кількість становлять назви торгівельних
підприємств 194 – назви (36%) та підприємства невиробничої діяльності – 124 (23% від загальної кількості).
Опрацьований фактичний матеріал дозволяє стверджувати, що універсальними чинниками, які лежать
в основі мотивації ергонімів, є: 1) належність підприємства певному власникові, 2) місцезнаходження
підприємства, 3) його зв’язок з іншими об’єктами, 4) специфіка діяльності тощо. Узагальнюючи мотиваційні
ознаки, виділяємо три основні принципи номінацій, які слід розглядати як ономастичні універсалії:
а) відантропонімний: “Вероніка”, “Адрова” та ін.; б) відтопонімний: “Гетьман-Донецьк”, “Казантип” і под.;
в) відапелятивний (назви відбивають реальні явища або риси об’єкта): “Мода”, “Колос”, “Педіатр”
і т. д.
Урахування чи неврахування ознак об’єкта у назві зумовлює виділення двох основних груп ергонімів:
1) мотивовані; 2) рецесивні.
Відповідно до цього за способом втілення ознаки у назві мотивовані ергоніми розподіляємо на:
1) реально мотивовані; 2) умовно мотивовані.
1. Реально мотивовані ергоніми безпосередньо вказують на реальний факт, пов’язаний з характером
діяльності підприємства та продукцією, яку воно випускає, з його місцезнаходженням, з приналежністю
окремій особі чи групі осіб. Таких назв досить багато: “Автодеталь” – автозапчастини, “Педіатр” – лікарські
послуги, “Закон” – юридичні послуги, “Мода” – ательє, “Вояж” – туристичне агентство, “Торгівельний
центр”, “Нетрадиційне лікування”, “Меблі”, “Артем”, “Якубенко”.
Умовно мотивовані ергоніми ґрунтуються на асоціативних зв’язках, які містять лише натяк на ознаки
чи характеристики назви: “Пам’ять” – ритуальні послуги, “Право” – юридичні послуги, “Гефест” (бог вогню)
– заправочна станція, “Арніка” (“лікарська рослина” – аптека), “Норд” (англ. “північ”) – завод холодильників,
“Вінтер” (англ. “зима”) – фабрика морозива, “Ширак” , “Монро” – мотиваційний акцент за відомим
прізвищем.
Рецесивні ергоніми не містять інформації про предмет номінації і найчастіше репрезентовані штучно
утвореними словами, побудованими шляхом механічного поєднання або комбінацією літер. Вони
характеризуються не відсутністю мотиву номінації, а його прихованістю: “О.Д.” – спортивний клуб,
“Апельсин” – рекламні послуги, “Авіс”, “Алвема”, “Алет”, “Талт”, “Ок-2”, “Моріон”, “2000+” та інші.
Ті підприємства, які за формою власності є приватними, мають певну специфіку найменувань. У
переважній кількості випадків подібні назви утворені від антропонімів, а саме – від прізвищ власників:
“Адрова”, “Загоруйко”, “Анненко”, “Каба”, “Вареник”, “Бондарчук” та ін. Для надання підприємству назви
ім’я обрано власниками у 26 випадках.
Таким чином, слід зауважити, що більшість назв обирається власниками невипадково. Найчастіше
мотиваційним чинником для надання назви виступають продукція чи послуги, які підприємство пропонує
споживачам, клієнтам. Однак, створення назв потребує відповідальності й уваги з боку мовців, які обирають
різноманітні джерела їх творення, щоб назви не створювали якихось негативних асоціацій чи не завдавали
незручності при використанні.
Перспективним напрямком майбутніх досліджень з ергонімії вважаємо здійснення контекстуального
аналізу насамперед на матеріалі публіцистичних текстів.

Література
Белей 1999: Белей О.О. Джерельна база сучасної фірмонімії Закарпаття // Проблеми слов’янської
ономастики. Збірник наукових праць. – Ужгород, 1999. – С. 12-32.
Ковалик 1997: Ковалик І.І. Про власні і загальні назви в українській мові// Мовознавство. – 1997. – №3.
– С.13-18.
Кутуза 2003: Кутуза Н.В. Структурно-семантичні моделі ергонімів // Записки з українського
мовознавства. – Вип. 13. – Одеса: Астропринт, 2003. – С. 91-95. Розділ VIII. Проблеми ономастики

527
Лукаш 1999: Лукаш Г. П. До питання про класифікацію назв магазинів // Лінгвістичні студії. –Вип. 5. –
Донецьк, 1999. – С. 191-195.
Соколова 1993: Соколова Н. Типи мотивованості ергонімів // Мовознавство. – 1993. – №6. – С.65-69.
Стишов 2001: Стишов О.А. Нові абревіатури в мові мас-медіа кінця ХХ ст.// Мовознавство. – 2001. –
№1. – С. 33-40.
Шестакова 2002: Шестакова С.О. Лексико-семантичні інновації у системі сучасної української
номінації: Автореф. дис. … канд. філол. наук / Харк. нац. ун-т ім. Каразіна. – Харків, 2002. – 17 с.
Отин 1997: Отин Е. С. Номинационные процессы в русской ергонимии ХХ в.// Актуальные вопросы
теории языка и ономастической номинации: Сб. науч. тр./ Сост. Е. С. Отин и др. – Донецк: ДонГУ, 1993. –
186 с.
Бузинова 1991: Бузинова З. И. Из истории развития русской эргонимии // Восточноукраинский
лингвистический сборник: Сб. науч. тр. / Редкол.: Е. С. Отин и др. – Донецк: Донеччина, 1997. – С.83-94.
Телия 1986: Телия В.Н. Коннотативный аспект семантики номинативных единиц. – М.: Наука, 1986. –
143 с.
Суперанская 1973: Суперанская А.В. Общая теория имени собственного – М: Наука, 1973. – С.173-213.

The most expressive questions bases of names of business house are considered in article. The Complex nature
of the study enabled to outline the structured models of ergnames, realize the cardinal principles of the denomination
in sphere modern names of business house, account the structured models.
Keywords: ergоnames, structured models, cause, denomination.
Надійшла до редакції 11 вересня 2006 року.

загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.