Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

ВСТУП

У пропонованому шістнадцятому випуску щорічника “Лінгвістичні студії” окреслено і відображено
стійке зацікавлення науковців цілою низкою мовознавчих проблем й у своєму змісті він охоплює перебіг
вивчення й аналізу різноманітних аспектів і вимірів мовних ярусів: морфологічного, лексичного, словотвірного,
морфемного, семасіологічного, синтаксичного, стилістичного і власне-текстового з простеженням особливостей
внутрішньомовної між’ярусної взаємодії, взаємокореляції і взаємовпливу, взаємовідношення і взаємовияву з
визначенням спектрів взаємозумовленості, вияскравлює різноманітні спектри науково-теоретичного і
теоретико-прикладного осмислення проблем теорії мови, її історії; охоплює розгляд еволюції, динаміки і
статики, статусу, структури, семантики і функцій мовних одиниць. Уперше в збірнику наявний розділ із
проблем прикладної лінгвістики, що цілком закономірно, оскільки сьогодні цей напрям надзвичайно активно
опрацьовується на кафедрі української мови та прикладної лінгвістики Донецького національного університету
завдяки активній співпраці з відділом структурно-математичної лінгвістики Інституту мовознавства
ім. О.О.Потебні НАН України (завідувач відділу професор Є.А.Карпіловська), відповідними кафедрами
Московського державного університету та Воронезького державного університету (професор О.А.Кретов). Від
самого першого випуску серії і до сьогоднішнього (див.: [Лінгвістичні студії: Вип. 1 / Укл.: А.П.Загнітко (наук.
ред.) та ін.– Донецьк: ДонДУ, 1994.– 210 с.; Лінгвістичні студії: Вип. 2 / Укл.: А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін.–
Донецьк: ДонДУ, 1996. – 351 с.; Лінгвістичні студії: Вип. 3 / Укл.: А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін.– Донецьк:
ДонДУ, 1997. – 214 с.; Лінгвістичні студії: Вип. 4 / Укл.: А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонДУ,
1998. – 271 с.; Лінгвістичні студії: Вип. 5 / Укл.: А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонДУ, 1999. –
318 с.; Лінгвістичні студії: Вип. 6 / Укл.: А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонДУ, 2000. – 352 с.;
Лінгвістичні студії: Вип. 7 / Укл.: А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2001. – 301 с.;
Лінгвістичні студії: Вип. 8 / Укл.: А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2001. – 319 с.; Лінгвістичні
студії: Вип. 9 / Укл.: А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2002. – 237 с.; Лінгвістичні студії: Вип.
10 / Укл.: А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2002. – 223 с.; Лінгвістичні студії: Вип. 11 / Укл.:
А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2003. – Ч. І. – 330 с.; Ч. ІІ. – 306 с.; Лінгвістичні студії: Вип.
12 / Укл.: А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2004. – 432 с.; Лінгвістичні студії: Вип. 13 / Укл.:
А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2005. – 408 с.; Лінгвістичні студії: Вип. 14 / Укл.:
А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2006. – 291 с.; Лінгвістичні студії: Вип. 15 / Укл.:
А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2007. – 556 с.]) започатковано і збережено основні
концептуальні розділи, в межах яких й уміщено заявлені дослідження1. У силу певних об’єктивних причин, на
жаль, не знайшов розвитку, започаткований у чотирнадцятому випуску розділ “Лінгвістична спадщина кафедри
української мови Донецького національного університету”, в якому передбачалася публікація наукових праць
викладачів, що в різний час працювали на кафедрі української мови і дослідження яких сьогодні з тих чи інших
причин є мало доступними, але такими, що активно використовуються у вишівській практиці. Його
продовження буде в шістнадцятому випуску.
Випуск розпочинається розділом “Теорія мови”, в якому з’ясовуються питання синергетичного підходу
до розкриття статусу модальності в системі мовних категорій, простежується її обсяг, розкриваються
особливості етноцентризму мовного сприйняття світу, запропоновано аналіз вербальних асоціацій у
психолінгвістичних дослідженнях, проаналізовано теорію поля як складник загальної структури ідеографічної
парадигми, розглянуто співвідношення концептуальної й мовної картин світу як похідних етнічних
менталітетів та ін.
У шістнадцятому випуску уміщено проблемні матеріали з актуальних питань теоретичної (теоретично-
описової, теоретично-порівняльної, теоретико-зіставної, теоретично-ідеографічної та ін.) і функціональної
морфології, значна частина з-поміж яких приділена проблемам: 1) взаємопереходів у семантико-граматичних
категоріях іменника; 2) релятивному потенціалу імені; 3) основ семантичної типології прийменникових
еквівалентів та простеження парадигматики прислівника, розкриття особливостей прийменників з кількісним
значенням у російській та білоруській мовах; 4) референційної семантики займенників та ін.
Аналіз теоретичних проблем синтаксису охоплює розгляд: а) закономірностей опису синтаксичних
архаїзмів у сучасній білоруській мові; б) функціонування описових предикатів у білоруській та російській
мовах у зіставному аспекті; в) типів предмета допомоги та специфіки його вираження в синтаксичних моделях
дієслів допомоги; г) специфіки реалізації структурно-семантичних різновидів парцельованих конструкцій у
межах простого речення в текстах публіцистичного типу; ґ) структури і поетичних функцій атрибутивних
словосполучень (на матеріалі параметричних прикметників гомерівського епосу); д) онтологічних параметрів
часової локалізованості та фазовості в канві структурно-семантичного аналізу предикатів; е) орудного відмінка
з об’єктним значенням на поверхневому рівні сучасного українського речення в зіставленні з англійським;
є) лінгвосинергетичного механізму парцеляції синтаксичних одиниць; ж) емоційної оцінки в семантиці речень з

1 Усі матеріали випуску авторизовані (редколегія). Усю відповідальність за правильність і достовірність викладених
фактів, оригінальність думок покладено на авторів статей. Редколегія може не поділяти поглядів авторів статей.
7
предикативом емоційного стану та інфінітивом; з) реалізації таксисних відношень у складнопідрядних реченнях
з підрядним часовим тощо. Водночас значна увага приділена простеженню структурних і семантичних
особливостей базсполучниково-сурядних складних речень в українській мові та ін.
Аналіз функціональної семантики лексичних і фразеологічних одиниць охоплює 1) аналіз умов вибору
етикетних одиниць в епістолярній спадщині українських письменників ХІХ ст.; 2) дослідження ролі символів
прецедентних феноменів у формуванні глибинного смислу повідомлення; 3) простеження мовного вираження
процесуального мікро денотата “власне буття (існування)” в українській та англійській мовах; 4) вияв
символічності соматизмів як фразеотворчого чинника; 5) встановлення типів конкурентних номінацій у
сучасній українській мові; 6) простеження гіперо-гіпонімічних відношень в українській маркетинговій
терміносистемі і под.
Досить ґрунтовно прокоментовано аспекти вивчення словотвірної продуктивності, проаналізовано
когнітивно-ономасіологічні особливості предикатно-аргументного різновиду пропозиційно-диктумної
мотивації, розглянуто композицію та юкстапозицію як засоби формування оцінного потенціалу слова тощо.
З-поміж актуальних проблем лінгвістики тексту варто наголосити на: а) аналізі внутрішнього мовлення
як основи психологічного портрета персонажа; б) розгляді превентивна як мовленнєвого жанру; в) дослідженні
суті та місця натяку у сучасній лінгвістиці; г) простеженні структурно-граматичних моделей і типологічних
виявів простих метафор; ґ) з’ясуванні тексту як категорійної одиниці комунікативного рівня мови та з’ясуванні
особливостей поклону як невербального маркера нижчого соціального статусу особи; д) розгляді мови
тоталітарного суспільства в аксіологічному аспекті; е) дослідженні дискурс-аналізу як способу досягнення
своєрідності сучасної драматургії та ін. Суттєвим постає також аналіз категорії модальності та її ролі у
негопозитивних висловлюваннях.
Належна увага приділена питанням сучасних східностепових українських говорів та сучасної
соціолінгвістики, де подано матеріали до словника українських східностепових говірок та простежено
соціолінгвістичні типи внутрішньо містечкового мовлення в кількісному та якісному вимірах та ін.
Актуальними питаннями ономастики постали: 1) фонетичні процеси, що супроводжують освоєння
німецьких топонімів у російській мові ХVIII століття; 2) білоруські ойконіми, мотивовані географічними
термінами; 3) принципи номінації “людини як такої” у псевдонімії; 4) особливості найменувань осіб в
оповіданнях Івана Франка про школу та дітей і под.
Особливим постає розділ з проблем сучасної прикладної лінгвістики, в якому простежено 1) мовно-
правописні питання в листуванні І.Франка з М.Драгомановим; 2) модифікацію функції розподілу Лавалетті як
адаптації рангово-частотного закону Зінфа для текстового корпусу природної мови; 3) національну специфіку
концептосфери німецької мови крізь призму російського лексикону; 4) деякі аспекти аналізу комунікативної
стратегії ухильності засобами лінгвістики та логіки; 5) структуру та опис програмного комплексу для
проведення лексико-семантичного аналізу мови та ін. Знайшли також висвітлення в цьому розділі питання
опису явищ архетипів у поезії О.В.Кольцова та опис бази даних як інструменту лінгвістичного дослідження.
У розрізі проблем методики мови проаналізовано метод дослідження в процесі навчання як один із
пріоритетних методів на уроках української мови та розкрито витоки, перспективи та сучасний стан методу
проектів.
Не обійдено увагою і нові лінгвістичні праці, які розглядаються у розділі “Рецензії та анотації”,
висловлюється оцінка їхньої актуальності та значущості для розвитку сучасного мовознавства.
Автори випуску “Лінгвістичні студії” сподіваються, що уміщені в ньому статті спонукатимуть до
міркувань та дискусій. Відгуки і пропозиції слід надсилати на адресу: Редакція серії “Лінгвістичні студії”,
кафедра української мови та прикладної лінгвістики, вул. Університетська, 24, Донецький національний
університет, корп. І, 83055, м. Донецьк, Україна.
Анатолій Загнітко, науковий редактор

Категорія: Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.