Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Тамара Слободинська — РЕАЛІЗАЦІЯ ТАКСИСНИХ ВІДНОШЕНЬ У СКЛАДНОПІДРЯДНИХ РЕЧЕННЯХ З ПІДРЯДНИМ ЧАСОВИМ

У статті з’ясовано місце складнопідрядних речень з підрядним часовим у ієрархії мовних засобів
функціонально-семантичної категорії таксису, а також розглянуто різновиди таксисних відношень, які
можуть бути зреалізовані реченнями цього типу.
Ключові слова: складнопідрядні речення з підрядним часовим, таксисні відношення одночасності,
попередності й наступності подій.

Дослідники складнопідрядних речень із підрядним часовим [Вихованець 1993; Бондарко 1987;
Семенюченко 1969; Бокова 2001; Всеволодова 1975; Зорихина-Нильссон 2001; Канеса 1984; Кострова 1985;
Фєфєлова 2006 та ін.] так чи інакше відзначають той факт, що загальносемантична основа формування цих
речень – зв’язок часових планів як мінімум двох дій чи станів. Видо-часові характеристики присудків речень
цього типу виявляють себе у таких показниках, як одночасність дій, послідовність їх, повний або ж частковий
збіг тривалості дій чи станів, вказівка на початок чи кінець однієї дії чи стану у зв’язку з повідомленням про
інші дії, співвідношення між діями в аспекті їх моментальної зміни тощо. Зокрема, І.Р.Вихованець підкреслює,
що часові складнопідрядні речення – це один із семантичних класів детермінантних складнопідрядних речень,
підрядні частини яких вказують на означену чи неозначену тривалість часу, фази перебігу явищ, відношення
одночасності та різночасності [Вихованець 1993: 324]. Складнопідрядні речення з підрядним часу
відрізняються від інших розчленованих речень тим, що в них складові частини завжди пов’язані одним часовим
планом – одночасністю чи послідовністю і не може бути поєднання прямо протилежних часових значень
[Слинько та ін. 1994: 523]. У межах часового відношення також може бути подана інформація більш детального
характеру, наприклад, вказівка на повну або ж часткову одночасність, на відсутність чи наявність часового
інтервалу і його тривалість, на обмежувальний момент, на переривання, регулярність, узуальність,
випередження, передчасність, несподіваність [Русская грамматика 1980, Т.ІІ: 542].
Однак попри таку увагу з боку лінгвістів до аналізованих конструкцій, складнопідрядні речення з
підрядним часовим у структурі функціонально-семантичного поля таксису на матеріалі української мови
практично не розглядалися, за винятком дослідження О.І. Бондаря [Бондар 1998]. Тому мета нашої статті
полягає у наступному: 1) з’ясувати місце складнопідрядних речень з підрядним часовим в ієрархії мовних
© Слободинська Т.С., 2008 Розділ ІІІ. Теоретичні питання синтаксису

145
засобів функціонально-семантичного поля (далі ФСП) таксису; 2) розглянути різновиди таксисних відношень,
які можуть бути зреалізованими за допомогою складнопідрядних речень з підрядним часовим.
Відразу ж зазначимо, що складнопідрядні речення з підрядним часовим належать до центральних
компонентів ФСП незалежного таксису, причому серед інших синтаксичних конструкцій (безсполучникових
складних речень, речень з однорідними предикатами, складносурядних речень та надфразних єдностей), які
також є центральними у сфері незалежного таксису, названі конструкції посідають перше місце [Бондарко
1987: 240], тому що «цей тип синтаксичних структур являє собою спеціалізований засіб вираження семантики
таксису» [Там само: 275]. Окрім цього, складнопідрядні речення з підрядним часовим «є такими синтаксично
розгорнутими комунікативними одиницями, у яких з найбільшою повнотою і точністю (підкреслення наше –
Т.С.) реалізуються часовий зв’язок і залежність між явищами об’єктивної дійсності» [Семенюченко 1969: 32].
Факти мови засвідчують, що вкрай необхідною є подальша категоризація таких семантичних сутностей
як значення часової попередності, часової наступності й одночасності, тому що всі названі семантичні
величини мають свої варіанти.
Одночасність. Залежно від того, дії головної й підрядної частин охоплюють той самий час чи одна з них
збігається з іншою, більш тривалою, лише в певному моменті і функціонують вони ніби паралельно,
розрізняють одночасність повну і неповну [Грамматика русского языка, т.ІІ, ч.2, 1954: 300]. Лінгвальний
матеріал репрезентує три логічні можливості одночасного існування подій.
1. Подія Р1 займає той же часовий період, що й подія Р2 (повна, або ж синхронна, одночасність): Коли
мати готувала обід, діти гралися.
2. Подія Р2 локалізується в межах часового періоду, який зайнятий подією Р1 (неповна, або інклюзивна,
одночасність): Коли майстриня шила костюм, зайшов відвідувач.
3. Подія Р1 локалізується в межах часового періоду, зайнятого подією Р2 (неповна одночасність): Коли
зайшов відвідувач, майстриня шила костюм.
Часова наступність.
1. Подія Р1 прямує за подією Р2, перериваючи її (перервана наступність): Аж поки сонце зійшло, ходила
все коло хліва й прислухалась до шамотіння корови (М.Хвильовий).
2. Подія Р1 прямує безпосередньо за подією Р2 після її природного завершення (контактна наступність):
І перше ніж учити нас, Європо, на себе ліпше збоку подивись (Б.Олійник).
3. Подія Р1 прямує за подією Р2 через деякий інтервал після її природного завершення (дистантна
наступність): Перед тим як їхати на відпочинок, тітка отримала подарунок.
Реалізація таксисного відношення одночасності подій
У складнопідрядних реченнях з підрядним часовим, які реалізують семантику одночасності подій,
найчастіше функціонують сполучники коли, як, поки, доки (останні два вживаються рідше) та сполучники,
складені за будовою: у (в) той час, як (коли); в ту пору, як (коли). Однак не всі сполучники, які звичайно
оформляють семантику одночасності, виступають безпосередніми показниками цього таксисного відношення.
Пор.: Як іде селом, зустрічні дівчата полум’ям займаються (Г.Тютюнник); Була злива і буря велика, коли
ховали Мазепу в приходській церкві села Варниця (Р.Іваничук) (таксисне відношення одночасності) і А як все
вже було пороблено і прилаштовано до вимаршу хоч раз, старий Сірко подивився з-під долоні через падь та: —
А катни-но, Грицю, он туди…(І.Багряний); А коли пекучий туск відпустив серце, Єпіфаній узяв костура і
вдруге вирушив у світ, спонукуваний тепер наказом білої душі своєї (Р.Іваничук) (таксисне відношення
різночасності: часової попередності-часової наступності).
Щодо сполучників у (в) той час, як (коли); в ту пору, як (коли), то вони своєю «більш конкретною
семантикою» підкреслюють одночасність подій, тому що в них «загальна підрядна функція часто вживаних
сполучників уточнюється спеціальними словами займенникового характеру» [Мельничук, 1966: 222]. Значення
одночасності двох подій «виступає у складнопідрядних реченнях з цими сполучниками чіткіше, ніж при
наявності сполучників коли, як, навіть якщо вони не відрізняються іншими лексико-структурними засобами»
[Семенюченко, 1969: 33]. Пор.: За даними літопису, в той час, коли орда печенігів обложила Київ, Ярослав
перебував у Новгороді (І.Кочерга) і А вже як розв’ючували коней гуртом, старий Сірко додав: — І коня
матимеш, синку… (І.Багряний).
Співвідношення видо-часових форм дієслів-присудків обох частин складнопідрядного речення
вважається чи не вирішальним для вираження таксисних відношень. Проте, на думку Семенюченко М.Л., «цей
засіб стає провідним у відтворенні одночасності головним чином у конструкціях з полісемічними
сполучниками коли, як, поки, доки. При одночасності присудки головного й підрядного речень найчастіше
виражаються дієсловами минулого часу недоконаного виду, що змальовують «минулу дію в її перебігу, а не в
результаті» (повна, синхронна, одночасність – Т.С.), або співвідношення форм недоконаного й доконаного
виду, який передає короткочасну дію (неповна, інклюзивна, одночасність – Т.С.) [Там само: 33]. Наприклад:
Синхронна одночасність Інклюзивна одночасність
Поки вони говорили, жінка Була пізня осінь, коли дромон Феофано
сиділа під насадом і одірвався від берегів Вірменії
слухала (С.Скляренко); й поплив на захід (С.Скляренко). ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 16

146
У вираженні таксисного відношення одночасності певну функцію виконують також лексичні засоби,
зокрема обставини: ввесь час, тоді, тепер, іноді, потім, поти, доти, щоразу, кожен раз тощо: Тоді, як навколо
усі танцювали, я тільки таємнії сльози лила (Леся Українка); Ввесь час, коли мати сидить у «своїх» – у діда
або у дядьків, Володько бавиться (У.Самчук); Поти ягнятка скачуть, поки матір бачать (Нар. тв.).
Допоміжним засобом у вираженні семантико-синтаксичного відношення одночасності подій є також
частки лише, якраз, навіть, ще, й, саме, аж, вже, тільки, які вносять у синтаксичну конструкцію додаткові
відтінки підсилення, обмеження, виділення, уточнення: На небі тремтіли ще досвітні зорі, коли зимовий ранок
засівав уже над землею, як перлами, срібним снігом… (Г.Косинка); Це було давно-давно у карпатськім краї, ще
коли літали там лебедині зграї (Д.Павличко); Була ще ніч, як він уїхав у двір до кума Терешка й постукав до
його в темне віконце (Б.Грінченко).
Отже, семантика одночасності подій має такі варіанти:
а) часові межі процесів збігаються (зі сполучником поки): Поки варився немудрий сніданок, Микола з
прив’яленого брусочка вирізав Маркові ручку (М.Стельмах); Поки я, вдарившись об кілька пеньків, скочив на
ноги, з моїх очей, як з коминів, розліталися іскри й підпалювали дерева (М.Стельмах); Поки генерал переписував
своє добро, справився й Мирін (Панас Мирний);
б) паралельність розгортання процесів у конструкціях із сполучником в міру того як тощо: В міру того,
як пісня голоснішала, жінка заспокоювалась; Коли мій батько руки вмиває, б’ють у скелі долонь моря зелені,
плаває сонце, немов черешнина, у величезній батьковій жмені (Д.Павличко).
Іноді подія, подана у підрядній частині, зумовлює подію, названу в головній, наприклад: Коли проходила
вулицею, жінки замовкали й дивилися на неї порожніми очима (В.Шевчук).
в) включення часу перебігу одного процесу в час іншого, при цьому один із процесів ніби
«розширений», віднесений до широкого періоду часу, інший же прив’язаний до конкретного часового відрізку:
Коли гуцули копали котлован, з-під каміння люто вдарила, зануртувала підземна вода (М.Стельмах). Названа
семантика може бути зреалізована й за допомогою парцельованих складнопідрядних речень з підрядним часу:
Я бачив її. Коли другий раз був у Німеччині (Ю.Щербак);
г) паралельність одиничного, тривалого за часом, і повторюваного (в межах конкретної ситуації)
процесів: Як жили в селі вони, то, було, не зрідка пирогами з бузини пригощала тітка (Д.Білоус).
Реалізація таксисного відношення різночасності подій
1. П о в н а р і з н о ч а с н і с т ь. Таке семантико-синтаксичне відношення експліцитно виражається
часовими сполучниками зі значенням наступності після того як, як тільки, ледве як (інтервал між діями може
бути позначений лексично): Відсмоктувальні насоси перестали працювати…після того, як провід обірвався
(Ю.Щербак); Ледве Ігор торкнувся до регулятора, як залунав задушевний баритон, дружній, інтимний голос
(Ю.Щербак).
Повна різночасність дій виражається також в складнопідрядних реченнях із сполучником коли при
препозиції підрядної частини: Коли в хаті всі, окрім цвіркуна, засинали, я навшпиньках підходив до печі,
витягав з її челюстей жарину, роздмухував вогник, засвічував каганець і забирався з ним на піч (М.Стельмах);
Коли у храм упхався і рогато до образів посунув навмання, з ікони одсахнулась Божа Мати, від нього
затуливши немовля (Б.Олійник); Коли я прибув у штаб-квартиру, бос доручив мені приїхати сюди і вислухати
вас (Л.Кононович); Коли нас облишає голодний біль, ми, нахиляючись над собою, прозріваємо в полисках синю
вічність (В.Стус).
Сполучники тільки, як також функціонують у складнопідрядних реченнях з підрядним часовим із
семантикою повної різночасності подій, наприклад: Тільки зупинишся, впаде на тебе стіною (П.Загребельний);
Як виростеш і будеш великим, тоді знатимеш усе! (Ю.Смолич); Ну, як виросту, то я за них працюватиму
(У.Самчук); Іноді й на мене находить туга, особливо, як згадаю матір (І.Багряний); А як почує, так і пошле
бабцю подивитися (В.Винниченко).
2. Ч а с т к о в а р і з н о ч а с н і с т ь. Такий підтип таксисних ситуацій «часова попередність – часова
наступність» містить елемент одночасності: при вираженні попередньої дії дієсловом із значенням початку чи
конструкцією з фазовим дієсловом передається наступна за початком імпліцитна тривалість, на фоні якої
відбувається наступна цілісна дія: Коли всі почали шикуватися, хлопець подивився вбік.
Часткова різночасність передається також і в тих випадках, коли попередня дія виражається формою
минулого часу доконаного виду, яка має перфектне значення: Коли навесні дівчина одужала, мати попросила її
про допомогу.
Складнопідрядні речення з підрядним часовим на позначення семантики різночасності подій охоплюють
більше змістових різновидів, ніж синтаксичні конструкції цього виду на позначення семантики одночасності
подій.
Реальна послідовність подій в часі може бути подана в мові іконічно і неіконічно [Якобсон, 1983]. З цим
пов’язуються варіанти таксисних ситуацій: 1) часова попередність – часова наступність; 2) часова наступність –
часова попередність. Перший варіант реалізується при препозиції підрядної частини по відношенню до
головної, другий – при постпозиції підрядного, в якому передається попередня дія [Бондарко, 1987: 277]. Розділ ІІІ. Теоретичні питання синтаксису

147
Часова попередність – часова наступність:
Коли лодії стали наближатись до Києва, Боричевим узвозом з гори спустився оточений воєводами й
боярами і князь київського столу Ярополк (С.Скляренко); Коли оглянувся Лесь, біля нього теплою хвилею стояв
народ…(М.Стельмах); Коли Василь із щеням відійшов, Володькові стало самому сумно (У.Самчук); А коли
помітила, зніяковіла ще дужче й спалахнула до кінчиків вух (Ю.Мушкетик); А як тільки почало смеркати,
Володько не всидить в хаті(У.Самчук).
Серед синтаксичних структур, де попередня дія названа у підрядній частині, розрізняють такі різновиди:
1. Складнопідрядні речення з підрядним часовим, де сполучники коли, як виражають загальні часові
відношення (часовий період між різночасними діями у таких реченнях окреслений нечітко): Вже коли починало
сіріти за вікном, аж тоді провалювався в глибокий сон (К.Мотрич); Назавтра, тільки що світало, уже народ
заворушивсь; все вешталося, все кишало, на бой дивитись всяк галивсь (І.Котляревський); А коли ніч
розпустила сині поділки над степом, кіннота Чорта базар руйнувала…(Г.Косинка); Коли сонечко стає нижче
по небу ходити, в темному лісі прокидається золотокоса бабуся (В.Сухомлинський).
2. Складнопідрядні речення, у яких часовий період між головною і підрядною частиною конкретизовано:
Уже скоро півроку мине, як вам це саме щоночі сниться (М.Стельмах).
3. Складнопідрядні речення з підрядним часовим, у яких акцентується увага на початковому моменті дії
головної частини: Відколи слов’яни-венети поселились на побережжі Холодного моря, відтоді (це пам’ятають
їхні роди і їхні волхви) їм доводилося битися з готськими дружинами, з германськими і датськими
нападниками (Р.Іванченко). Часовий проміжок між діями тут відсутній, тому що кінець однієї дії збігається з
початком іншої.
4. Складнопідрядні речення з підрядним часовим, у яких передається раптова послідовність дій: Тільки
вийшли вони за ворота, як услід за ними вимчав і воєвода Бусл (Р.Іванченко); У суботоньку увечері, тільки
зійшлись під вербою, копитан і каже Оксані: — Знаєш що, душко? Завтра уранці ми йдемо в поход…(Г.Квітка-
Основ’яненко); Як Настина мати відчинила двері, обі мало не крикнули з дива (Б.Лепкий). Часовий проміжок
між діями у таких реченнях мінімальний: одна дія відбувається відразу ж після іншої. Сполучники тільки, як
тільки, тільки-но, тільки що, ледве, щойно, лише слугують вираженню семантики раптової послідовності дій. У
цьому допомагають їм препозиція підрядної частини, а також обставини вмить, враз, зразу, зненацька.
Показниками семантики контактної різночасності є лексеми враз, тільки; відразу, як тощо: День ввійшов
просто через вікно – враз і прекрасно – тільки мати розсунула віконниці і розчинила раму (Ю.Смолич); Їй
стало гірше відразу, як ти пішов (Є.Кононенко).
Часова наступність – часова попередність
У реалізації значення часова наступність – часова попередність бере участь постпозиція підрядної
частини (яка містить попередню дію) стосовно до головної: Я хочу бачити Феофано, тільки вона з’явиться в
Константинополі (С.Скляренко); Сон завжди лякається, коли починаєш скидати черевики, штанці й сорочки
(Ю.Смолич); Він засне, як батько сяде грати (Ю.Смолич); Вона вмре від сорому, коли довідається, що такі
поважні офіцери її ждуть (П.Загребельний); Вийшли звідти, коли вже горіли ліхтарі (Ю.Мушкетик); Зінь
тільки тоді й помітив його, як Корчунові коліна стали перед самими очима Зіня (В.Винниченко); Солдат
здригнувся, підтягнув закопчений камзол, коли, отямившись, відчув двох стрілок злий укол (М.Бажан);
Працювати в газетах я почав пізненько, тоді, як мені вже стукнуло тридцять з гаком літ (О.Вишня);
Особливо зблизилася з ним, як народила позашлюбну дитину (А.Дімаров); Не осуджуй, поки сам не витерпиш
(Р.Іваничук).
У випадках, коли форма доконаного виду, яка виражає попередню дію, має перфектне значення або
значення початку, так само як і при відношенні «часова попередність – часова наступність», передається
часткова різночасність дій.
Серед синтаксичних структур, де попередня дія названа у головній частині, розрізняють такі різновиди:
1. Складнопідрядні речення з підрядним часовим без конкретної вказівки на початок чи закінчення дії в
головному. Експліцитно таке відношення реалізується часовими сполучниками перед тим як, до того як, перш
ніж, раніше ніж: Перш ніж лягти в постіль, подивилась у вікно (Ю.Щербак). Сполучники вказують на
попередність дії головної частини.
2. Складнопідрядні речення з підрядним часовим, в яких визначено межу тривання головної частини. У
формуванні такого відношення беруть участь сполучники поки (не), до тих пір, поки (не), до того часу, поки
(не), до того, як. Наприклад: Може, з тиждень ще блукали, поки ось і причвалали до якогось-то замчища
(І.Манжура); Вони утікали й знали, що песик не вкусить, а проте з реготом бігли, аж поки потомилися й
попадали на канаві в траві (Ю.Мушкетик); Всі так кажуть, поки їх не загнуздали (П.Загребельний); Експрес не
рушав доти, доки не чіплявся останній пасажир (І.Багряний); І дивиться Демко замисленими очима на небо,
про все забуваючи, аж поки не схаменеться з якої несподіванки і знову до гірких дум про своє господарство
вернеться (Б.Грінченко). У цьому випадку цілісний факт подається як природне завершення попередньої
тривалості або як дію перервану: Отак і сперечалися з нею, аж поки одного разу не поплив з побратимом
Дмитром ловити скумбрію (М.Стельмах). ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 16

148
Отже, складнопідрядні речення з підрядним часовим широко вживані в усіх функціональних стилях
сучасної української мови. Такі конструкції характеризуються багатством семантичних варіантів, широкою
множиною засобів поєднання, структурною неоднорідністю.
Найбільш чітко відношення різночасності виражається за наявності часових сполучників зі значенням
часової попередності й часової наступності. У різних варіантах таксисних ситуацій істотну роль відіграє
лексичний фактор: семантика дієслівних лексем й інших компонентів висловлення, які впливають на реалізацію
таксисних відношень. Має значення й синтаксичний фактор – порядок розміщення частин складнопідрядного
речення з підрядним часовим. Відношення різночасності подій у межах складнопідрядних речень з підрядним
часовим представлені порівняно з іншими поліпредикативними структурами багатшим набором семантичних
варіантів і більш різноманітними засобами їх мовної реалізації. Перспектива дослідження складнопідрядних
речень з підрядним часовим в аспекті вираження ними таксисних відношень полягає у тому, щоб з’ясувати
механізми, які примушують мовця обрати для спілкування саме цю, а не іншу синтаксичну конструкцію.

Література
Бокова 2001: Бокова П.М. Структурний та функціонально-семантичний аспекти складнопідрядних
речень з підрядним часу в сучасній іспанській мові. Автореф. дис. … канд. філол. наук. – К., 2001.– 21 с.
Бондар 1998: Бондар О.І. Система і структура функціонально-семантичних полів темпоральності в
сучасній українській літературній мові. Функціонально-ономасіологічний аспект: Дис. … докт. філол. наук:
10.02.01 / Одеський держ.ун-т ім. І.І.Мечникова. – О., 1998. – 369 л.
Бондарко 1987: Бондарко А.В. Общая характеристика семантики и структуры поля таксиса // Теория
функциональной грамматики. Введение. Аспектуальность. Временная локализованность. Таксис. – Л.: Наука,
ЛО.– 1987.– С.234-242.
Вихованець 1993: Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис. – К.: Либідь, 1993. – 368 с.
Всеволодова 1975: Всеволодова М.В. Способы выражения временных отношений в современном
русском языке. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1975. – 283 с.
Зорихина-Нильссон 2001: Зорихина-Нильссон Н.В. Семантика высказываний с союзом пока и признаки
длительности и контролируемости ситуации // Теоретические проблемы функциональной грамматики:
Материалы Всероссийской научной конференции (Санкт-Петербург, 26-28 сентября 2001г.) / А.В.Бондарко и
др. (отв. ред. редкол.); РАН. Институт лингвистических исследований. – СПб.: «Наука», 2001. – С. 76 – 78.
Канева 1984: Канеса П.С. Синтаксические средства выражения временных отношений в современном
украинском языке: Дис. … канд. филол. наук: 10.02.02. – К., 1984. – 212 л.
Кострова 1985: Кострова О.А. Категория таксиса и ее реализация во временных сложноподчиненных
предложениях немецкого и русского языка // Сопоставительно-семантическое исследование германских и
славянских языков. – Куйбышев, 1985. – С. 96-107.
Мельничук 1966: Мельничук О.С. Розвиток структури слов’янського речення. – К., 1966.
Русская грамматика 1980: Русская грамматика: В 2-х т. (Ред. кол.: Н.Ю. Шведова (гл. ред.) и др. Т.2. –
М.: Наука, 1980. – 709 с.
Семенюченко 1969: Семенюченко М.Л. Складнопідрядні речення з підрядним часовим у сучасній
українській мові. – Мовознавство. – 1969. — №2. – С. 32-36.
Слинько та ін. 1994: Слинько І.І., Гуйванюк Н. В., Кобилянська М. Ф. Синтаксис сучасної української
мови. Проблемні питання. — К.: Вища школа, 1994. – 670 с.
Фєфєлова 2006: Фєфєлова В.В. Складні речення з підрядним часу в сучасній французькій мові
(структура, семантика, прагматика): Автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.02.05 / Київський національний
лінгв. ун-т. – К., 2006. – 20 с.
Якобсон 1983: Якобсон Р. В поисках сущности языка // Семиотика. – М.: Радуга, 1983. – С.102-117.

The article deals with the place of the complex sentences with tense components in the hierarchy with the
linguistic means of the functional-semantic field of taxis and varieties of the relations of taxis which can be realized by
the sentences of this type.
Keywords: complex sentences with tense components, the relations of taxis in the simultaneous, previous and
consecutive actions.

Надійшла до редакції 27 вересня 2007 року.

Категорія: Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.