Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Олена Гурко — ТЕРМІН ГРАФІЧНОГО ДИЗАЙНУ І ЗАГАЛЬНОВЖИВАНЕ СЛОВО

Стаття продовжує цикл публікацій автора з лексикології та термінології графічного дизайну. У ній
аналізується загальновживана лексика у терміносистемі графічного дизайну, досліджуються способи її
термінологізації (лексична спеціалізація і вторинна номінація).
Ключові слова: загальновживана лексика, термін, способи термінологізації, вторинна номінація,
метафоричне/метонімічне перенесення найменувань.

Як засвідчують дослідження з термінології різних галузей, основу будь-якої сучасної термінології
становлять лексичні одиниці, перенесені із загальномовного фонду [Годованова 1994; Кочан 1987; Левун 1983;
Наконечна 1994; Овчаренко 1996; Покровська 1995; Шекера 1986 та ін.].
Термінологізація загальновживаної лексики може здійснюватися різними способами. Перший спосіб
полягає в спеціалізації загальновживаного лексичного значення, коли останнє немовби відсікається й
провідним стає значення наукового поняття, що виникає на основі узагальнення. Зазнають термінологізації
слова, у смисловій структурі яких наявні “опорні смислові пункти” для узагальнень. При відведенні під таке
слово наукового визначення відбувається спеціалізація його семантики, поширення поля значення, причому
конкретність значення поступається перед вищим ступенем абстракції [Панько 1979, с.98].
Лексичні одиниці, що піддаються термінологічній спеціалізації, умовно можна поділити на такі групи:
1) слова, у яких спеціалізоване значення стає яскравіше вираженим внаслідок парадигматично або
синтагматично зумовлених семантичних змін, а загальномовне значення відсувається на другий план: бані,
гадючка, макет, скетч, фон тощо;
2) слова, семантика яких і в загальномовному значенні містить певну спеціалізацію, а термінологізація
їх здійснюється внаслідок закріплення за ними чіткого наукового визначення: альбом, візерунок, вуглина,
картон, логотип тощо.
Результати спеціалізація загальновживаної лексики в терміносистемі графічного дизайну зазначеним
вище способом подаємо в таблиці:
© Гурко О.В., 2008 Розділ IV. Функціональна семантика лексичних і фразеологічних одиниць

167
Загальномовне значення Термінологічна одиниця
Альбом – “книга або зошит з чистими листками
для малювання, вписування віршів, зберігання
фотографій, листівок, марок” [Великий тлумачний
словник української мови 2001, с.23].
Альбом – “в Давньому Римі дерев’яна
дошка, покрита білою фарбою чи гіпсом, на якій
писали оголошення” Д[екоративно-ужиткове
мистецтво 2000, т.1, с.19].
Абрис – “обриси предмета, контур” [Великий
тлумачний словник української мови 2001, с.2].

Абрис – “контурний малюнок”
[Декоративно-ужиткове мистецтво 2000, т.1, с.7].
Афіша – “надруковане або написане за певною
формою оголошення про концерт, виставу, лекцію і т.
ін, що вивішується на видному місці” [Великий
тлумачний словник української мови 2001, с.73].
Афіша – “плакат або великоформатне
оголошення” [Словник термінів з реклами 1998,
с.18].
Взірець – “зразок якого-небудь виробу,
матеріалу, що дає уявлення про інші подібні вироби,
матеріали” [Великий тлумачний словник української
мови 2001, с.424].
Взірець – “оригінал рекламного тексту чи
ілюстрації, виконаний від руки або у вигляді
набору чи кліше і призначений для репродукування
будь-яким із способів друку” [Словник термінів з
реклами 1998, с.23].
Візерунок – “малюнок із різних ліній, кольорів,
тіней” [Великий тлумачний словник української мови
2001, с.186].
Візерунок – “проект вітражів і настінних
розписів, виконаних лінійним, штриховим або
тоновим малюнком, чорно-білим чи кольоровим”
[Декоративно- ужиткове мистецтво 2000, т.1,
с.118].
Емблема – “умовне, символічне зображення
якого-небудь поняття, ідеї; лицарський герб” [Великий
тлумачний словник української мови 2001, с.349].
Емблема – “вставка; зображення
предметів” [Декоративно-ужиткове мистецтво
2000, т.1, с.225].
Етикетка – “ярличок на чому-небудь для
визначення назви предмета, ціни” [ Великий тлумачний
словник української мови 2001, с.267].
Етикетка – “рекламний засіб, що
повідомляє суттєві особливості твору, що
вирізняють його з-поміж творів конкуруючого
виробництва” [Словник термінів з реклами 1998,
с.47].
Заставка – “малюнок звичайно на всю ширину
сторінки, перед початком тексту розділу, частини”
[Великий тлумачний словник української мови 2001.
с.532].
Заставка – “статистичні ілюстративні
матеріали, що їх демонструють перед камерою
(фото, малюнки)” [Словник термінів з реклами
1998, с.55].
Картон – “товстий твердий папір особливого
виготовлення” В[еликий тлумачний словник
української мови 2001, с.527].

Картон – “допоміжний рисунок,
виготовлений у масштабах найбільшого твору”
[Декоративно-ужиткове мистецтво 2000, т.1,
с.283].
Логотип – “комбінація початкових букв, що
являє собою скорочену назву якої-небудь установи,
підприємства” В[еликий тлумачний словник
української мови 2001, с.625].
Логотип – “набір знаків, виготовлених як
оригінальна графічна структура з символічною
характеристикою товару, послуги чи
виробництва” [Словник термінів з реклами 1998,
с.86].
Макет – “зразок чого-небудь, звичайно в
зменшеному розділі” [Великий тлумачний словник
української мови 2001, с.638].
Макет – “попередній ескіз, що містить усі
головні елементи оформлення книги, буклета та
інших видів поліграфічної продукції до їх
тиражування” [Декоративно-ужиткове мистецтво
2000, т.2, с.26].
Модель – “зразок якого-небудь нового виробу,
взірцевий примірник чогось” [Великий тлумачний
словник української мови 2001, с.638].
Модель – “виріб, з якого знімається форма
для відтворення в іншому матеріалі”
[Декоративно- ужиткове мистецтво 2000, т.2,
с.51].
Начерк – “малюнок, що намічає лише
найважливіші, загальні риси того, що повинне бути
зображене” [Новий тлумачний словник української
мови 2006,с.532]
Начерк – “попередній ескіз рекламного
повідомлення, поданого на затвердження ще до
виготовлення окремих ілюстрацій чи макету”
[Словник термінів з реклами 1998, с.106] ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 16

168
Оригінал-макет – “оригінал рукопису для
видання, надрукований на машинці або набраний на
комп’ютері з точним відтворенням шпальти набору
книги” [Великий тлумачний словник української мови
2001, с.854].
Оригінал-макет – “монтаж елементів
рекламного повідомлення, який дає уявлення про
відносний розмір цих елементів та про їхнє взаємо
розташування” [Словник термінів з реклами 1998,
с.112].
Симетрія – “розмірне, пропорційне розміщення
частин якогось цілого щодо центру, середини”
[Великий тлумачний словник української мови 2001,
с.1197].
Симетрія – “це властивість композиції, в
основі якої лежить однакове розташування
елементів і форми щодо площини осі або центра”
[Дизайн 2004, с.62].
Скетч – “невелика естрадна п’єса жартівливого
змісту з гострою фабулою” [Новий тлумачний словник
української мови 2006, с.227].
Скетч – “набросок” [Дизайн 2004, с.24].
Трафарет – “загальноприйнятий або визнаний
зразок, що його наслідують звичайно сліпо” [Великий
тлумачний словник української мови 2001, с.1471].
Трафарет – “найпростіша техніка
розмноження нескладних рисунків і орнаментів”
[Декоративно- ужиткове мистецтво 2000, т.2,
с.249].

Другий спосіб термінологізації загальномовної лексики – розвиток термінологічного значення шляхом
вторинної номінації. Розрізняють два основних способи вторинної номінації: метафору й метонімію.
Підкреслимо, що нові термінологічні значення, які є результатом метонімізації або метафоризації, слід
розглядати як “факт мови, а не літературні тропи”, “як лексико-семантичний варіант того слова, на основі якого
вони формуються”, “як мотивовані загальновживаним значенням” [Панько 1994, с.201].
Метонімічний перенос має місце, коли загальновживане слово й термін перебувають у відношеннях
асоціації за суміжністю [Панько 1994, с.162]. Певна частина термінів графічного дизайну сформувалася на
основі метонімічного переосмислення загальновживаної лексики, що, за визначенням Д.С.Лотте, має кілька
видів (див.: [Лотте 1961, с.39-57]): вклейка – “те, що вклеєне в що-небудь чи дія за значенням вклеювати”
[Великий тлумачний словник української мови 2001, с.192] і вклейка – “гравюра, літографія чи репродукція,
виконана окремим відтиском” [Декоративно-ужиткове мистецтво 2000: Т.1, с.99] (“процес – предмет”),
випалювання – “дія за значенням випалювати” [Новий тлумачний словник української мови 2006, с.159] і
випалювання – “техніка оздоблення переважно виробів із дерева” [Декоративно-ужиткове мистецтво 2000, т.1,
с.106] (“процес – предмет”); ілюстрація – “те саме, що ілюстрування” [Великий тлумачний словник української
мови 2001, с.492] і ілюстрація – “дуже потужний, і часто-густо просто незамінний інструмент створення
візуальних образів. У деяких випадках ілюстрація є найефективнішим рішенням для завдань оформлення
сайтів, друкованих робіт і мультимедійних проектів” [Декоративно-ужиткове мистецтво 2000, т.2, с.260],
рисунок – “обрис, контур чого-небудь” [Великий тлумачний словник української мови 2001, с.1031] і рисунок –
“основа, фундамент всіх видів образотворчого мистецтва реалістичного напрямку, один із засобів
самовираження людини” [Куленко 2005, с.73] (“процес – результат”); локальний – “який не виходить за певні
межі” [Великий тлумачний словник української мови 2001, с.620] і локальний – “притаманний певному
предметові колір, тон, комплекс художніх засобів” [Декоративно-ужиткове мистецтво 2000, т.1, с.19]
(“властивість – кількісний показник” ).
Т.І. Панько зазначає, що “процес метафоризації – це вміння пізнавати одні предмети через інші, а нові
явища – через порівняння з уже відомими” [Панько 1994, с.161]. У сучасній українській термінології
графічного дизайну спосіб творення однослівних термінів на основі метафоричного переосмислення
загальновживаного слова є досить продуктивний. Терміни, утворені таким способом, є численні.
Термінологічні значення в них сформувалися: 1) на основі зовнішньої подібності: стрічка – рекламне
оголошення в газеті, розміщене внизу на всю ширину шпальти [Апполон 1997, с.518]; агіттабло – засіб наочної
агітації, форма фірмової реклами [Словник термінів з реклами 1998, с.6]; острів – рекламне оголошення на
газетній сторінці, що з усіх сторін оточене редакційними матеріалами видання – рекламоносія [Словник
термінів з реклами 1998, с.113]; щит – стенд із рекламним оголошенням, один із засобів наружної реклами
[Словник термінів з реклами 1998, с.195]; узор – малюнок, що становить певне гармонійне поєднання ліній,
фігур кольорів та їх відтінків [Декоративно-ужиткове мистецтво 2000, т.2, с.264]; вуглина – рисувальний
матеріал у вигляді тоненьких паличок, виготовлених способом випаду деревини певних порід [Декоративно-
ужиткове мистецтво 2000, т.1, с.133]; ворота – орнаментальний мотив гуцульського різьблення по дереву у
вигляді стилізованої зверненої коробки з півкруглим верхом [Декоративно-ужиткове мистецтво 2000, т.1, с.131];
2) на основі функціональної подібності, порівняймо: візерунок – малюнок із різних ліній , кольорів, тіней,
мереживо [Новий тлумачний словник української мови 2006,с.186] і візерунок – проект вітражів і настінних Розділ IV. Функціональна семантика лексичних і фразеологічних одиниць

169
розписів, виконаних лінійним, штриховим або тоновим малюнком, чорно-білим чи кольоровим [Декоративно-
ужиткове мистецтво 2000, т.1, с.118], підстава для переносу функція зображення.
Значно продуктивнішим є творення багатокомпонентних термінів, один або кілька із складників яких
вживається в переносному значенні, а інші – у термінологічному. У цьому разі метафоричне переосмислення
відбувається через перехрещення загальновживаного й термінологічного значень: абрис творчої палітри,
старт табірної графіки, комерційний експодизайн, ескіз оформлення коробки, фірмовий стиль галереї, серія
гравюр на картоні, фрагмент проекту буклету, розвиток товарного знаку, складні графічні композиції.
Найбільш поширеним є утворення видових корелятів родових термінів-іменників додаванням до них видових
конкретизаторів, виражених загальновживаним прикметником, що зазнав переосмислення: еластична упаковка,
студентські шрифти, вишуканий орнамент. Рідше з термінологічним значенням вживається прикметник, що
служить означенням до загальновживаного іменника, що зазнав переосмислення: рекламне звернення,
креативна місія, іміджевий календар. З-поміж багатокомпонентних термінів окрему групу становлять утворені
з двох іменників, один з яких виступає в прямому термінологічному значенні, а інший є виразником
загальновживаного значення, що в процесі набування нового термінологічного значення зазнає метафоризації:
гора ескізів, вітер рекламних новин .
Такі номінації дозволяють “сприймати схожість між поняттями різного концептуального рівня через
аналогії між процесами, функціями, властивостями, що характеризують їх”, – наголошує О.М. Бессонова у
своїй статті [Бессонова 1989, с.52]. У мові подібні аналогії відповідно маркуються в термінології, прив’язаній
до структури поняття, що продукує метафоричний перенос. Проілюструємо прикладами, як у понятійній
основі, вираженій дефініцією, відображається головна мотивувальна ознака номінації, утвореної внаслідок
метафоричного/метонімічного перенесення із однієї сфери (загальновживаної) в іншу (науково-галузеву).
Ознаку, що зазнала переосмислення й одночасно стала мотивувальною, виділимо графічно:
Флейц – широкий плаский пензель, виготовлений з м’якого волосу, з тупим кінцем [Декоративно-
ужиткове мистецтво 2000, т.2, с.313]; сграфіто – техніка монументально-декоративного живопису, принцип
якої заснований на подряпуванні спеціальними металевими інструментами верхнього тонкого шару штукатурки
до виявлення нижнього шару, який контрастує за кольором з верхнім [Декоративно-ужиткове мистецтво 2000,
т.2, с.201]; фон – основа, частина орнаментальної композиції другого плану, на якій чітко виділяється
орнаментальний мотив [Декоративно-ужиткове мистецтво 2000, т.2, с.313]; ескіз – попередній рисунок чи
модель невеликих розмірів, що фіксує задум художнього твору або окремої його частини [Декоративно-
ужиткове мистецтво 2000, т.2, с.226].
Як видно, перенесення номінації з однієї сфери в іншу здійснюється обґрунтовано, на основі
переосмислення суттєвої ознаки, покладеної в основу дефініції, що дозволяє встановити прозорий зв’язок
значення й звукової оболонки терміна на основі його лексичної й структурної співвіднесеності, тобто зробити
термін умотивованим. На відміну від термінологій більш предметних галузей знань (технічних, природничих),
у яких метафоричні значення формуються в основному на основі функціональної подібності, у термінології
графічного дизайну метафоризація здійснюється переважно за зовнішньою ознакою, що спричиняє посилення
образного сприйняття терміна, особливо на початкових етапах його існування. Т.І.Панько зазначає, що “з
часом, коли термін стає широковживаним, його метафорична або метонімічна яскравість втрачається, на
перший план висувається логічна схема або взаємозв’язок певних наукових побудов” [Панько 1994, с.163].
Багато термінів графічного дизайну, утворених за рахунок актуалізації національних мовних ресурсів на основі
семантичної структури іншомовних відповідників, з’явилися в українській мові зовсім недавно й
характеризуються, на перший погляд, надлишковою для терміна стилістичною нейтральністю. Часто це
знаходить вираження в написанні таких термінів у лапках: “алфавіт” графічних символів, “нюансована”
колірна гама, проекти “перфомансу” та ін., що, очевидно, є показником суб’єктивного сприйняття авторами
метафоричних термінологічних найменувань. Кожен з наведених прикладів термінів у лапках називає чітко
окреслене спеціальне поняття, орієнтоване на певну систему наукових знань, то як ідеальна величина він не
повинен бути стилістично маркованим. Термін як такий не вимагає лапок [Покровська, Філон 1997, с.191].
Інакше, за логікою, всі терміни, що утворюються на основі метафоричного перенесення, мали б, з огляду на
“образність”, писатися в лапках. Досить часто у джерелах пізнішого часу видання, тобто після більш тривалого
вживання подібних термінів у контексті наукового мовлення, лапки вже відсутні: алфавіт графічних символів,
нюансована колірна гама, проекти перфомансу. Оформлення терміна в лапках є особливістю, пов’язаною з
динамічністю й еволюційним характером термінології графічного дизайну, й указує на неусталений, рухливий
характер семантичної презентації нового терміна.
Отже, внаслідок дослідження нами виявлено значну кількість термінів української терміносистеми
графічного дизайну, утворених на основі національної загальновживаної лексики шляхом лексичної
спеціалізації або вторинної номінації. На сучасному етапі розвитку терміносистеми деякі її компоненти не
позбавлені окремих конотативних семантичних елементів, що, однак, не перешкоджає цілісному сприйняттю їх
як термінів. Основою термінологічного найменування стає суттєва ознака значення загальновживаного слова,
що свідчить про обґрунтованість перенесення номінації із загальновживаної в наукову сферу й забезпечує
вмотивованість термінологічної номінації. Вважаємо, що в подальшій розбудові української термінології ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 16

170
графічного дизайну шлях переосмислення загальномовної лексики залишатиметься одним із
найпродуктивніших способів творення нових термінів.

Література
1. Апполон. Изобразительное и декоративное искусство. Терминологический словарь. – М.:
Архитектура — С, 1997. – 711 с.
2. Бессонова О.М. Референция, метафора и критерий метафоричности // Логико-семантический анализ
структур знания: Основания и применение. – Новосибирск: Наука, 1989. – С.31-63.
3. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і гол. ред. В.Т.Бусел. – К.-Ірпінь:
Перун, 2001. – 1440 с.
4. Годованова М.П. Формування сучасної української термінології: Автореф. дис. … канд. філол. наук. –-
К., 1994. – 15 с.
5. Декоративно-ужиткове мистецтво. Словник у 2-х томах / за ред. Л.П.Запаско. – Т.1. – Львів: Наука.
2000. – 363 с.
6. Декоративно-ужиткове мистецтво. Словник у 2-х томах / за ред. Л.П.Запаско. – Т.2. – Львів: Наука.
2000. – 372 с.
7. Дизайн. Илюстрованный словарь-справочник. – М.: Архитектура С., 2004. – 282 с.
8. Кочан И.Н. Именное словообразование в системе украинской терминологии (На материале
терминологии радиотехники): Дис. … канд. филол. наук. – Львов, 1987. – 318 с.
9. Куленко М.Я. Основи графічного дизайну. – К.: Наукова думка, 2005. – 448 с.
10. Левун Н.В. Семантическая и словообразовательная структура украинской терминологии
художественной керамики: Дис. … канд. филол. наук. – Днепропетровск, 1983. – 208 с.
11. Лотте Д.С. Основы построения научно-технической терминологии: Вопросы теории и методики. – М.:
Изд-во АН СССР, 1961. – 158 с.
12. Наконечна Г.В. Формування і розвиток української хімічної термінології: Автореф. дис. … канд.
філол. наук. – К., 1994. – 17 с.
13. Нестеренко О.И. Краткая энциклопедия дизайна. – М.: Наука, 1994. – 334 с.
14. Новий тлумачний словник української мови. – К.: Аконіт, 2006. – 824 с.
15. Овчаренко Н.І. Способи номінації і словотворення у сучасній українській мінералогічній
термінології: Дис. … канд. філол. наук. – Дніпропетровськ, 1996. – 218 с.
16. Панько Т.І. Від терміна до системи: Становлення марксистсько-ленінської політекономічної
термінології у східно-словянських мовах. – Львів: Вища школа, 1979. – 148 с.
17. Панько Т.І., Кочан І.М., Мацюк Г.П. Українське термінознавство. – Львів: Світ, 1994. – 215 с.
18. Покровська О., Філон М. Про одну тенденцію передачі на письмі сучасної української економічної
лексики // Українська термінологія і сучасність. Збірник наукових праць. – К.: Вид-во Інституту української
мови НАН України, 1997. – С. 190-192.
19. Покровська О.А. Українська термінологія ринкових відносин: Дис. … канд. філол. наук. – Харків,
1995. – 207 с.
20. Словник термінів з реклами / За ред. Іванченко Н.В. – К.: Наукова думка, 1998. – 202 с.
21. Шекера М.П. Вторичная номинация во взаимодействии общеупотребительной и специальной
лексике. – К.: Наукова думка, 1986. – 198 с.

The article is the sequential of the author’s series of publications on vocabulary and terminology of the graphic
design. In general use vocabulary in the terminology of the graphic design and ways of its terminology are analyzed
and investigated in this article.
Keywords: general use vocabulary, term, ways of terminologization, metaphorical and metonymical transfer.
Надійшла до редакції 28 вересня 2007 року.

Категорія: Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.