Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Наталя Іваницька — МОВНЕ ВИРАЖЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО МІКРОДЕНОТАТА „ВЛАСНЕ БУТТЯ (ІСНУВАННЯ)” В УКРАЇНСЬКІЙ ТА АНГЛІЙСЬКІЙ МОВАХ

Подано зіставну характеристику системи українських та англійських номінацій одного із варіантів
процесуального денотата буття – „власне буття (існування)”. Показана специфіка вираження цього
мікроденотата описовими конструкціями та з’ясована методика виявлення умов семантичної корелятивності
виражальних засобів процесуального мікроденотата „власне буття” в українській та англійській мовах.
© Іваницька Н.Б., 2008 Розділ IV. Функціональна семантика лексичних і фразеологічних одиниць

171
Ключові слова: зіставне мовознавство, українська мова, англійська мова, дієслово, мікроденотат
„власне буття”, корелятивність.

Буття розглядаємо як об’єктивну реальність, що існує незалежно від нашої свідомості і поза нею(матерія,
природа) та як сукупність умов життя суспільства (життя, існування). Вивченням буття займається онтологія
[Єрмоленко 2006, с.45]. Мовне вираження онтологічних процесів вивчає когнітивна лінгвістика, основні
принципи якої ґрунтуються на розумінні денотативної природи повнозначного слова в його проекції на
членовану позамовну дійсність [Іваницька 2007 1, с.26].
Буття як інваріантна семантична категорія виступає своєрідним засобом відтворення всезагального
осмислення реальності в її трьохвимірному представленні: початок – тривалість – закінчення, що найчастіше
увиразнюють тривалість та завершеність буття. Згадаємо у Т. Шевченка: „Все йде, все минає – і краю немає.
Куди ж воно ділось? Відкіля взялось? І дурень, і мудрий нічого не знає. Живе… Умирає… Одно зацвіло, а друге
зав’яло… (Т. Шевченко).
Така трьохвимірність буттєвості дає змогу виділяти три мікро денотати „початкова стадія буття”, „власне
буття” і „кінцева стадія буття”, кожен із яких являє собою узагальнення чи „третій член” („tertium
comparations”) зіставного вивчення дієслівної лексики, онтолоігчно „закодований” свідомістю носіїв мови і
закріплений мовною практикою [Кочерган 2006 1, с. 37; Кочерган 2006 2, с. 96]. Мікроденотат „власне буття”
входить у систему мікроденотатів, інваріантом яких виступає „денотат буття (існування)” і виокремлюється за
такими основними ознаками: буття, процесуальність, тривалість буття.
Дослідження мовних засобів вираження мікроденотатів конкретною мовою є процесом своєрідного
„розкодування” мовних структур у межах мови. Зіставний аналіз включає розуміння „розкодованих” мовних
одиниць кожної мови, об’єднаних у семантичне поле і призначених для відтворення мікроденотата.
Отже, мікроденотат „власне буття” є підкатегорією, що являє собою єдність значення і певної тотожності
різнорідних форм вираження обома мовами, а сукупність форм вираження є системою із наявними в ній
абсолютно еквівалентними одиницями та такими, в яких простежуються ознаки часткової еквівалентності.

укр. з’являтися
(появлятися)
народжуватися

англ. to appear,
to begin

укр. бути, жити, існувати,
перебувати, знаходитися

англ. to be, to exist,
to live
укр. зникати (щезати),
умирати, закінчуватися

англ. to disappear,
to die, to finish

Мета дослідження полягає у з’ясуванні онтологічної природи мікроденотата „власне буття” як третього
члена зіставного вивчення української й англійської дієслівної лексики у їхній проекції на денотат, виявлення
ознак еквівалентності формального вираження цієї підкатегорії.
Предметом дослідження є система однослівних (дієслівних) та неоднослівних (описових конструкцій)
найменувань мікроденотата „власне буття”.
У загальній процедурі зіставного аналізу вираження мікроденотата „власне буття” засобами української
та англійської мов насамперед береться за основу значення („власне буття”) як вихідний момент вираження
думки („третій член”), на фоні якого розглядається сукупність текстового матеріалу в обох мовах. Такий
матеріал складає базу даних зіставного аналізу. У нашому дослідженні матеріалом виступають дієслова й
описові конструкції, вибрані із тлумачних словників української та англійської мов, із перекладних українсько-
англійського й англо-українського словників та із синонімічних словників. Усього проаналізовано 85 дієслів
української мови, 46 дієслів англійської мови та 77 різного роду описових конструкцій, переважно англійських,
зафіксованих у словниках [Мюллер 2003; Словник 1970-1980; Толковый словарь 1999; Cambridge Dictionary
1995; Dictionary 2004].
Інваріантний денотат „буття”
Мікроденотат
„початкова стадія
буття”
Мікроденотат
„власне буття”
Мікроденотат
„кінцева
стадія буття” ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 16

172
Мікроденотат „власне буття” характеризують в основному два параметри: концентрація буттєвості в
рамках однослівних найменувань та певна протяжність буттєвої ознаки, що найчастіше вкладається в часо-
просторові координати [Лазуткина 1980, с. 52].
Аналіз під цим кутом зору дієслівної системи української та англійської мов дав змогу виділити дієслова
української та англійської мов абсолютивної семантики, що виражають буттєвість у межах дієслівної лексеми, а
також дієслова релятивної семантики, вираження буттєвості яких спроектоване на розчленований денотат.
Співвідношення уживань таких дієслівних словоформ у мікротекстових масивах української й англійської мов
приблизно складає 1/9.
Буттєва реальність (мікроденотат „власне буття”) у плані її мовного вираження концентрує чималу
кількість як однослівних, так і описових найменувань у обох зіставлюваних мовах. Нейтральним за семантикою
і водночас таким, що найбільш адекватно відтворює понятійний зміст мікроденотата, є дієслово укр. бути –
англ. to be.
Окрім усього іншого, роль цього дієслоа у нашому дослідженні розширюється через використання його
як своєрідного еквівалента (маркера), до якого умовно „зводиться” семантика інших слів у реченнях із метою
виявлення їхньої здатності (нездатності) виражати названий мікроденотат. Так, у реченнях укр. О боже мій
милий! Тяжко жить на світі, а хочеться жити: хочеться дивитись, як сонечко сяє, хочеться послухати, як
море заграє… О боже мій милий! Як весело жити! (Т. Шевченко) – значення дієслівної лексеми жити якоюсь
мірою зводиться до значення базової лексеми бути.
Аналізований матеріал показав, що одні дієслова є семантично близькими до базових лексем, які
виражають мікроденотат „власне буття”, інші є дещо віддаленішими, хоча й такими, що їх можна розглядати в
цій системі дієслівних найменувань. Так українські дієслова існувати, жити найбільше корелюють із
дієсловом бути, як і англійські to exist, to live – із англійським дієсловом to be. Інші ж дієслова (укр.
перебувати, розташовуватися, розміщуватися, бідувати, блаженствувати, раювати, розкошувати,
мучитися, бовваніти, мешкати, горювати; англ. to settle, to camp, to suffer, to loom, to sit, to stay, to live, to
happen, to occur, to sleep, to slumber) виражають значення буття разом із додатковими нашаруваннями
семантичних відтінків [Іваницька 2007 1, с. 63-65].
Процесуальний буттєвий стан предметної субстанції може мати різне семантичне увиразнення в мовах,
варіюючись від абсолютно семантично збідненого до експресивно забарвленого в його лексично виражених
варіантах повнозначних слів-дієслів. Пор., наприклад: укр. бути, існувати – англ. to be, to exist; укр. лежати,
стояти – англ. to lie, to stand; укр. валятися – англ. to wallow (in the mire), to roll (on the floor).
Абсолютне семантичне збіднення є властивим для дієслів укр. бути – англ. to be. За цими дієсловами
закріплена семантично-граматична здатність обох мов виражати процесуальний мікроденотат „власне буття”
виробленими і закріпленими в мовах граматичними засобами – структурою речень, властивою цим мовам.
Збіднення семантики буття мислиться, зрозуміла річ, не стосовно дистрибутивних виявів значеннєвих варіантів
самої дієслівної лексеми бути, оскільки в такому плані значеннєва „сила” цього дієслова є максимальною (пор.:
Влітку він полюбляв бути у бабусі = Влітку він полюбляв жити у бабусі і Він був головою громади). У плані ж
мовного відтворення мікроденотата „власне буття” ці дієслова виступають збідненими: вони виконують
функцію констатації семантики буття як факту процесуальної буттєвості предметної субстанції.
Корелятивність (еквівалентність) мовних структур може бути абсолютною та відносною. Під
абсолютною корелятивністю розуміємо наявність семантичної та граматичної (формальної) еквівалентності.
Так вираження мікроденотата „власне буття” дієсловами укр. бути – англ. to be виявляє себе, наприклад, у
структурах: укр. Він був у Києві – англ. He was in Kyiv. Відносна еквівалентність передбачає при наявності
тотожної семантики відсутність формальної тотожності: укр. Закон функціонує – англ. The law is in action.
Процесуальний мікроденотат „власне буття” в українській та англійській мовах має два способи мовного
вираження: однослівний (дієслівний) та описовий. Загалом поле дієслівних найменувань процесуального
мікроденотата в обох зіставлюваних мовах є дещо обмеженим, порівнюючи з іншими мікроденотатами: укр.
бути, жити, існувати, рахуватися, коротати (життя), не вистачати, обходитися, виявлятися, переживати,
виживати, продовжуватися, протягуватися, складатися, полягати, співіснувати, тягнутися, горювати,
вікувати, парубкувати, спати, продовжуватися, лежати та ін.; англ. to be,to live, to exist, to occur, to abound, to
linger, to lack, to miss, to manage (with, without), to experience, to survive (on), to dwell, to stand, to bear, to endure,
to pass, to stop, to stay, to remain (at a place), to last, to continue, to lay, to subsist (on), to consist (of), to include, to
lodge, to comprise, to compose, to co-exist etc.
Мікроденотат „власне буття” типово виражають нейтральні за семантикою дієслова укр. бути – англ. to
be у значенні „бути, знаходитися, перебувати в певному місці”. У проекції на денотат вони відтворюють
розчленовані денотати, виражаючи процесуальне буття предметної субстанції, яке реалізується в обов’язковому
поєднанні процесуальної та адвербіальної ознак. Онтологічно буття в такому випадку відтворює другий
елемент розчленованого процесуального денотата: укр. Він був у Києві – англ. He was in Kyiv. Реченнєвотвірний
потенціал українського дієслова бути в цій функції, зреалізований обов’язковими словами обставинного
значення придієслівної залежності, виявляє себе в завершеній парадигмі, включаючи також нульові форми
вираження: Він – у Києві – Він був (буде, був би) у Києві. На відміну від української мови, в англійській Розділ IV. Функціональна семантика лексичних і фразеологічних одиниць

173
парадигмі, як відомо, нульовий варіант є відсутнім, що становить „формальну” специфіку вираження цього
мікроденотата базовими лексемами укр. бути – англ. to be.
Варіацію значеннєвих відтінків дієслівного вираження мікроденотата „власне буття” за допомогою
українського дієслова бути добре ілюструє уривок Шевченкового вірша „Інтродукція”, який відтворює
переходи від абсолютної буттєвості предметної субстанції до своєрідного замовчування, аж до вживання цього
дієслова в ролі вставного синсемантичного слова, функціональну роль якого обмежують вказівки на минулий
час описаних автором ситуацій: Була колись шляхетчина, вельможная пані і мірялася з москалями, з ордою, з
султаном, з німотою… Було колись… Та що не минає? Було, шляхта, знай, чваниться, день і ніч гуляє та
королем коверзує… (Т. Шевченко).
Українському дієслову бути властиво узагальнено виражати пропозиції, конкретизовані сусідніми
реченнями чи текстовими уривками. При цьому система української мови закріпила позицію цього дієслова –
абсолютний початок чи абсолютний кінець описуваної ситуації: Було колись на Україні – ревіли гармати; було
колись – запорожці вміли панувати (Т. Шевченко); Була криниця, ні, не криниця, а селом давно колись було
межи садами, при долині, таки у нас на Україні було те божеє село; Було колись – минулося, не вернеться
знову (Т. Шевченко).
Абсолютну буттєвість мікроденотата „власне буття” в українській мові часто увиразнює позиційна
закріпленість дієслова бути на початку чи в кінці речення: Буває, в неволі іноді згадаю своє стародавнє
(Т. Шевченко); Не ходили ксьондзи по селах, а возили на людях їх з села в село, – такає-то у нас було!
(Т. Шевченко).
У поетичних творах трапляється вживання в таких випадках архаїчної форми єсть: Єсть на світі доля, а
хто її знає? Єсть на світі воля, а хто її має? Єсть море на світі – сріблом-злотом сяють, здається, панують,
а долі не знають (Т. Шевченко); Єсть у мене діти, та де їх подіти (Т. Шевченко); Я не знаю, чи єсть у бога
люте зло, що б у тій хаті не жило? (Т. Шевченко).
Значення „траплятися (трапитися), статися”, що його виражає українське дієслова бути, має формальне
часове обмеження (минулим чи майбутнім часами), препозитивне уживання якого акцентує буттєвість
предметної субстанції, водночас відносячи пропозитивний зміст висловлювання у відповідну площину –
минулого чи майбутнього: Скажи мені, що з тобою було (М. Коцюбинський); Добре чи зле буде, не відала
(Марко Вовчок).
Частими є вживання в українському мовному дискурсі дієслова бути в значенні „наставати”, коли
йдеться про час, пору року, погоду. Граматичними штампами в таких випадках виступають номінативні
речення, що їх супроводжують часово-способові дієслівні маркери (був, була, було, були) із десемантизованим
значенням останніх. Хоча категорично заперечувати наявність семантики буттєвості в таких випадках не
видається можливим хоча б тому, що окремі з них легко трансформуються в речення з синонімами наставати,
настати: Поки, каже, доїдемо, то й день буде (І. Квітка-Основ’яненко) – День буде – День настане. Типовою
англійською структурою в цих виадках виступють побудови з it: It is morning; It was autumn; It will be summer.
Семантичні відтінки мікроденотата „власне буття” варіюються в залежності від часо-просторових
обмежень процесуальної ознаки предметних денотатів. Це, в свою чергу, неоднаково виражається в
зіставлюваних мовах. Так, наприклад, просторове обмеження процесуального мікроденотата ”власне буття” в
українській мові типово виражають прислівникові чи прийменниково-відмінкові словоформи, що обов’язково
„супроводжують” відповідні дієслова релятивної семантики: жити, проживати, поживати, мешкати (десь, у
якомусь місці), знаходитись, розташовуватися, розміщуватися, міститися (десь у якомусь місці),
простягатися (від чогось до чогось). Англійськими відповідниками в таких випадках виступають як окремі
релятивні дієслова: to live(in), to dwell (in), to reside (in), to inhabit, to stay (at), to strech, to extend, to reach, to
range, to happen, так і описові конструкції: to have one’s home, to pay guests, to pay a visit (to), to take place, to be
in the progress. У такий же спосіб виражається часове обмеження процесуального мікроденотата „власне буття”.
Пор.: укр. доживати (до старості) – англ. to live (till, until), to live (out), to live till the end, to spend (the rest of
time). Окремі українські дієслова імпліцитно включають сему часової обмеженості процесуального денотата,
яка в англійській мові виражається описово: укр. вікувати – англ. to live one’s time.
Онтологічна природа мікроденотата „власне буття” включає таку його невід’ємну ознаку, як часову
протяжність буття (існування) предметних реальностей, що неодмінно відтворює онтологію останніх. Так,
ознака „бути (тривати, відбуватися, продовжуватися, тягтися, тянутися, протягуватися)” в обох зіставлюваних
мовах може стосуватися предметних денотатів, що являють собою узагальнення (опредмечення) усього того,
що сприймається у вигляді часового відтинку або є дотичним до сприйняття в часових вимірах: укр. рік, вік,
місяць, тиждень; робота, збори, зібрання, мітинг, вистава, виставка; англ. year, life, month, weak, work,
meeting, performance, concert. Наприклад, укр. Рік для неї тягнувся як вік (І. Нечуй-Левицький); Мітинг тривав
не так довго, як планувалося (З газ.); англ. The performance continued for two hours; The work continued day after
day. Крім цього, семантичну вибірковість мікроденотата „власне буття” обмежують предметні денотатати із
значенням різного роду атмосферних явищ (дощ, злива, гроза, ураган, буревій, сніг, хуртовина, мряка, погода
(тепла, холодна, сприятлива, дощова та ін.): укр. Теплий, вологий вечір. Порошить дрібний дощик
(Я. Гримайло); англ. This wet weather continues. ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 16

174
Буттєвий стан предметних денотатів, обмежений ознакою „власне буття”, може варіюватися у залежності
від часових виявів: а) часове обмеження виявлення буття від певного часового орієнтира: укр. продовжуватися
з минулого року, англ. to continue since last year; б) часове обмеження виявлення буття до певного часового
орієнтира: укр. продовжуватися до осені, англ. to continue till next year; в) часове обмеження виявлення буття
на протязі часового орієнтира: укр. продовжуватися рік, англ. to continue for a year – (the whole year).
На мовне вираження зазначеного мікроденотата впливає смислове виділення вокативного компонента,
що в українській мові обмежується лише порядком слів у реченні, а в англійській мові втілюється у
спеціалізованих конструкціях there is, there are, there was, there were: укр. Там була невелика річка – англ. There
was a small river there; укр. На полиці було багато книг – англ. There were many books on the shelf.
Такі англійські структури виражають пропозиції із виразним локативним значенням поширювачів (у
формально-граматичній структурі речення їх кваліфікують як обставинні другорядні члени речення чи
локативні детермінанти). Якщо ж таке обов’язкове обмеження розчленованого мікроденотата стосується
предметних денотатів, переважно осіб, структура англійського речення включає до свого складу дієслівну
лексему to have, що є типовим виразником мікроденотата „володіння”: укр. У мене є ця книга – англ. I have this
book; укр. У них було багато роботи – англ. They had much work to do.
Часто на нейтральне значення власне буттєвості нашаровуються додаткові значеннєві відтінки, що в
багатьох випадках домінують над буттєвістю. При цьому в реченнях вони не піддаються трансформації в
структури з дієсловами укр. бути – англ. to be. Так, наприклад, мікроденотат, виражений українським
дієсловом простягатися (брати початок від чогось, що має довжину, ширину, висоту), відтворюють англійські
дієслівні синоніми to sweep (Берег простягається на північ – The coast sweeps northwards), to stretch (Ліс
простягається на багать миль – The forest stretches for miles), to extend (Степ простягається до Чорного моря
– The steppe extends the Black Sea).
Українські дієслова проживати, мешкати, пробувати, населяти (в значенні „бути жителем”) в
основному корелюють із англійськими to dwell, to abide, to inhabit, хоча, зрозуміла річ, найбільш близькими
виявляються синоніми to live, to dwell, що можуть мати описові відповідники to stay somewhere for some time.
Все ж у англійський мові трапляються дієслова із т.зв. „концентрованою” семантикою (сукупністю сем): to
bodge (жити в найманій квартирі), to station (розташовуватися).
У мікроденотатах „власне буття” своєрідною є кореляція дієслівних найменувань із базовими лексемами
укр. лежати – англ. to lie при умові втрати англійським дієсловом свого первинного значення „перебувати в
горизонтальному положенні”. Своєрідність виявляється як у наявності корелятивності дієслівних найменувань,
так і в послаблені аж до повної втрати.
Абсолютно корелятивними виступають дієслівні лексеми укр. лежати – англ. to lie у таких випадках:
коли процесуальний мікроденотат обмежують обставинні денотати, виражениі адвербіальними маркерами із
семантикою: а) місця (простору): укр. лежати на столі (на підолозі, на ліжку, на траві) – англ. to lie on the
table, on the floor, on the bed, on grass); б) способу дії (стану): укр. лежати спокійно – англ. to lie still, укр.
лежати мертвим – англ. to lie dead, укр. лежати бездіяльним – англ. to lie idle, укр. лежати з відкритими
очима – англ. to lie with one’s eyes open: Hoe does the matter lie at present? –Як зараз справи? I’ll do all that lies in
my power – Я зроблю все, що в моїх силах; The problem lies outside our present inquiry – Проблема не входить в це
дослідження. Абсолютна корелятивність дієслівних найменувань властива також дієслівній парі англ. to lie –
укр. валятися: Have you lain hear all day? та в дієслівній парі укр. покоїтися – англ. to lie: Here lies John Smith.
Послаблення ознак корелятивності спостерігається, коли процесуальний мікроденотат обмежують
обставинні денотати, виражені адвербіальними маркерами способу дії, які є значно „сильнішими” щодо
репрезентації фрагментів членованої дійсності, що подекуди переакцентовують загальний зміст
висловлювання, а отже, не можуть не впливати на відтворення його засобами іншої (української) мови: англ. to
lie asleep (лежати і спати), to lie half awake – не зовсім прокинутись, to lie ill – хворіти ets.
Відсутність корелятивності однослівних (дієслівних) найменувань англ. to lie –укр. лежати виявляється
в результаті втрати онтологічної виразності процесуального мікроденотата „власне буття”, називання якого
якоюсь мірою механічно збереглося в англійській мові за дієсловом to lie, а в українській мові з її структурно
закріпленим нульовим варіантом дієслівного елемента є відсутнім: англ. His future lies in farming – укр. Його
майбутнє – в сільському господарстві = Його майбутнє – сільське господарство; англ. The point lies more in
telling than in the tale – укр. Справа не в самій розповіді, а в тому, як розповідають. Онтологічні варіанти
предметних денотатів та їхня природна визначеність при процесуальних мікроденотатах „власне буття”,
виражених англійським дієсловом to lie, дає підстави твердити про багатий семантичний потенціал цього
англійського дієслова порівняно з однослівним вираженням його системою українських дієслівних
найменувань (англ. to lie – укр. валятися, покоїтися, розкинутися, стояти, знаходитися). Пор.: англ. Don’t lie
in bed all morning – укр. Не валяйся в ліжку весь ранок; англ. He lies in Westminster Churchyard – укр. Він
похований у Вестмінстері; англ. London lies on the Thames – укр. Лондон стоїть на Темзі; англ. My house lies
on his way – укр. Мій будинок знаходиться йому по дорозі.
Онтологія буття охоплює досить розгалужену сферу життєдіяльності людини, проникаючи в свідомо-
підсвідоме, залишаючись у обох мовах стабільними фраземами, формальною домінантою яких виступають Розділ IV. Функціональна семантика лексичних і фразеологічних одиниць

175
дієслова укр. бути – англ. to be. Зрозуміла річ, історія розвитку кожної мови, звичаї, менталітет українців, як і
англійців своєрідно відтворили себе в таких структурах. Спільність тут є глибшою: вона виявляє себе в
спільності законів мислення, у властивостях людського розуму пізнавати світ і відтворювати його в мовних
структурах, що так чи інакше формалізуються у тотожних виразових засобах.
Взяти хоча б однотипні за формою структури англійської мови, що їм відповідають однослівні дієслівні
найменування української мови: to be + prep. in + N: to be in abeyance (очікувати), to be in accord (збігатися –
про погляди), to be in action (функціонувати), to be in a hurry (поспішати), to be in love (любити), to be in the
balance (сумніватися), to be in the market (продаватися), to be in the money (приятелювати з багатими), to be in
time (встигати) [Толковый словарь 1999, с. 92-100].
На відміну від попередніх, англійські структури типу to be + prep. under + N, які виражають мікроденотат
„власне буття”, здебільшого не мають однослівних українських відповідників; їх відтворюють описові
конструкції, що являють собою семантичні єдності з дієсловом бути чи сталі дієслівні словосполучення: to be
under a cloud (мати погану репутацію), to be under age (бути неповнолітнім), to be under an obligation (бути
зобов’язаним), to be under articles (бути зв’язаним контрактом), to be under fire ( зазнавати критики), to be
under petticoat government (бути під черевиком у жінки), to be under the lash (зазнавати гострої критики)
[Толковый словарь 1999, с. 126 -128].
Значення мікроденотата „власне буття” в англійській мові конкретизують постфікси: to be at, to be back,
to be away, to be down, to be in, to be off, to be on, to be out, to be over, to be through, to be up. Розгалуженою в
англійській мові є також систем усталених сполучень слів із дієсловом to be, у яких домінує семантика буття:
How are you? I am quite well; to be at one with smb.; to be in with smb.; to be down and out; to be on the beach; to be
up and about; to have been about etc.
Розгалужену еквівалентність виявляють українські й англійські найменування мікроденотата „власне
буття”, коли йдеться про означений буттєвий стан предметної субстанції у її якісних вимірах: від нейтральної,
продовженої в часі буттєвості до характеризаційного, найчастіше в плані продовження: укр. Була зима. Стояла
прекрасна погода, англ. It was winter; The weather was fine.
Деяку своєрідність щодо семантики, як і щодо формальної еквівалентності в обох мовах, виявляють
номінації, що фіксують певний „зсув” онтології власного буття. Особливо це стосується випадків часового та
просторового обмеження буттєвості предметних субстанцій. Типовими українськими дієслівними
словоформами виступають префіксальні утворення: пробути, прожити, проіснувати, які закріпила свідомість
носіїв мови і відтворила українська мовна система для вираження розчленованих денотатів, на відміну від
безпрефіксальних словоформ. Пор.: укр. бути (де?) – бути в селі і пробути (як довго? де?) – пробути місяць в
селі; жити (де?) – жити на півночі і прожити (як довго? де?) – прожити багато років на півночі.
Українські дієслівні слоформи з префіксом про- виражають один із значеннєвих варіантів цього
мікроденотата, семантика якого полягає в обмеженості процесуальної ознаки предметної субстанції часовими
рамками (деякий час). У такому контексті помітним є онтологічний „зсув” мікроденотата: від загальної
семантики буття до його локалізованої (обмеженої) концентрації, а отже, певної результативної репрезентації
процесуальної ознаки буття, що сприймається до певної міри в денотативно розчленованих вимірах [Іваницька
2007]: прогорювати (як довго?) – прогорювати увесь вік, прожити (до якого часу?) – прожити до літа і
прохворіти (як довго? з якого часу по який?) – прохворіти зиму, прохворіти з січня до березня, простоювати
(який час?) – простоювати з тиждень.
Семантика „власне буття”, як бачимо, є дещо розрихленою через її часову локалізованість. В українській,
як і в англійській мовах, такий „зсув” мікроденотата „власне буття” неоднаково фіксується виражальними
мовними засобами. Якщо англійська мова відтворює цей варіант мікродентата ”власне буття” лише
адвербіальними локалізаторами типу for sometime, a certain period, for a certain time, то українській мові
властивим є подвійна експлікація цієї семантики: засобами префіксальної морфеми (про-) та адвербіальної
частини (прислівника, прислівникового комплексу): англ. to live in great poverty for some time – укр.
прогорювати якийсь час, англ. to stay a certain time at smb’s house as a guest – укр. простоювати якийсь час.
У переважній більшості випадків англійська мова передає такі найменування розширеними структурами,
що включають до складу, крім облігаторної назви часового локалізатора процесуальної ознаки, також інші
субстанціальні визначеності (to live in great poverty, to stay as a guest etc.). Щоправда, в окремих випадках
спостерігаються еквівалентні кореляції ядерних сем у межах дієслівних найменувань: укр. прозимувати – англ.
to winter; укр. продлубатися – англ. to plod, to plug away.
Обмежені рамки статті не дають змоги детально зупинимося на характеристиці значної кількості інших
дієслівних лексем, що виражають процесуальний мікроденотат „власне буття”: укр. зимувати, ночувати,
облаштовуватися, розміщуватися, обступати, оточувати, очутитися, залишитися, дівувати, парубкувати,
господарювати, бенкетувати, безчинствувати, бриніти, блищати, виблискувати, гуляти, вечеряти, обідати,
буйніти, розквітати, вертітися і т. под.; англ. to winter (in), to hibernate (про тварин), to sleep, to doss, to settle,
to stand (round), to mass (round), to press (round), to surround, to reach, to arrive (at), to remain, to stop (in, at) і под.
Зауважимо, що, по-перше, конструкції з такими українськими дієсловами не трансформуються у
відповідники з дієсловами укр. бути – англ. to be, а, по-друге, складну семну структуру українських дієслів ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 16

176
здебільшого відтворюють англійські описові конструкції, наприклад: укр. бідувати –англ. to live in great
poverty, to be in need; укр. блаженствувати – англ. to enjoy fecility, to be blissfully happy, to be in (a state of) bliss.
Буттєвість предметних субстанцій, що її визначає мікроденотат „власне буття”, є поняттям надзвичайно
об’ємним через масштабність природних виявів предметів, явищ, різного роду узагальнень, які постають у
сфері матеріального чи ідеального буття із властивими їм ознаками.
Здебільшого українська та англійська мови виявляють еквівалентне вираження цього мікроденотата
структурами з дієсловами укр. бути – англ. to be разом із повнозначними словами (переважно іменниками та
прикметниками).

Література
Єрмоленко 2006: Єрмоленко С.Я., Бибик С.П., Тодор О.Г. Українська мова: Короткий тлумачний
словник лінгвістичних термінів. – К.: Либідь, 2006.
Жлуктенко 1979: Жлуктенко Ю.О. Контрактивний аналіз як прийом мовного дослідження // Нариси з
контрактивної лінгвістики. – К., 1979. – С. 5-11.
Іваницька 2007 1: Іваницька Н.Б. Система значеннєвих варіантів семантичного макрокомпонента
категорії процесуальності українських та англійських дієслів // Мовознавство. – 2007. – № 3. – С.62-68.
Іваницька 2006: Іваницька Н.Б. Дієслова української та англійської мов у їхній проекції на денотат //
Наукові записки Вінницького держаного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського: Зб. наук.
праць. Серія: Філологія. Вип. 8. – Вінниця: Вид-во „Діло”, 2006. – С. 26-34.
Іваницька 2007 2: Іваницька Н.Б. Співвідношення дієслівних найменувань процесуальних денотатів в
українській та англійській мовах // Українська мова. – 2007. – № 3.- С. 44-53
Кочерган 2006 1: Кочерган М.П. Зіставне мовознавство: історія становлення і розвитку // Мовознавство.
– 2006. – №2-3. – С.78-89.
Кочерган 2006 2: Кочерган М.П. Основи зіставного мовознавства. – К.: Академія, 2006. – 324 с.
Лазуткина 1980: Лазуткина Е.М. Событийные глаголы в аспекте их синтаксических свойств // Научн. докл.
высш. шк. Филол. науки. – 1980. – №4. – С.49-56.
Мюллер 2003: Мюллер В.К. Англо-русский словарь. М.: Алькорт +, 1991. – 844 с.
Русский язык: Энциклопедия / Ред. Н.Ю. Караулов. – М.: Научн изд-во «Большая российская
энциклопедия»: Дрофа, 2003. – 703 с.
Словник 1970-1980: Словник української мови: В 11т. – К.: Наук. думка, 1970-1980. – Т.1-11.
Толковый словарь 1999: Толковый словарь русских глаголов: Идеографическое описание. Английские
эквиваленты. Синонимы. Антонимы / Под ред. Л.Г.Бабенко. – М.: АстПресс, 1999. – 704с.
Українська мова 2000: Українська мова: Енциклопедія. – К.: Вид-во „Укр. енцкикл. ім. М.П. Бажана”,
2000. – 752 с.
Cambridge Dictionary 1995: Cambridge International Dictionary of English. Cambridge, 1995. – 1773 p.
Dictionary 2004: Dictionary of Contemporary English. – Longman, 2004. – 1688 p.

The article presents the comparative characteristics of the Ukrainian and English nominations of the processing
being denotatum in its variant – “being (existence) itself”. It has been ascertained the specific of the descriptive
constructions used for this microdenotatum expressing. The article also focuses on the methods of identification the
circumstances under which the semantic correlation of the Ukrainian and English processing microdenotatum “being
itself” means of expression can be find.
Keywords: comparative linguistic, the Ukrainian language, the English language, verb, microdenotatum “being
itself”, correlation.
Надійшла до редакції 5 вересня 2007 року

Категорія: Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.