Загнітко Анатолій Панасович - Теоретична граматика сучасної української мови. Морфологія. Синтаксис.

3.3. Третій блок, однокомпонентний

загрузка...
Блок однокомпонентних структурних схем характеризується виявом тільки предикативного центру, поза його валентними гніздами: 1) V п — [ Світає (Т. Шевченко); А завтра, як почне світати, — готово військо виступати… (І. Котляревський); Надворі вже зовсім розвиднілось (М. Стельмах); Якби на ці перелоги та води вдосталь… Зацвіло б! (О. Гон­чар); 2)У(р13 — Латину тільки що сказали, що од Енея єсть посли. Панів за те там мордували і жарили зо всіх боків, Що людям льготи не дава­ли і ставили їх за скотів (І. Котляревський); Пісенні, мальовничі й чарів­ні Карпати… їх у народі ще звуть Верховиною (С. Пушик); 3) Сорг. Ргаес? м— Листоношу було кинуто на пісок, на плечі й ноги йому сіли німці, розлютовані з того, що їх обдурено (Ю. Яновський); 4) Сорг>3 ИГ..РГ/А<ІУ — Нехай буде й по-твоєму (В. Самійленко); Було вже дале­ко за північ, коли вони вступили в село і потривожили всіх людей (І. Вершигора); 5) Сор Ай] — Йому були раді, привітали, нагодува­ли і тільки потім зачали розпитувати (О. Слісаренко); 6) Сорг ,N2 / Ас1ург — Від нього були у захопленні (В. Підмогильний); 3 ним у будь-якій ситуації було дуже просто (Я. Мельник); 7) Сор^ — Вечір. Зорі в не­бозводі. Блиск над синіми снігами (П. Тичина); Велике місто. Будин­ки високі. Людей тих — без ліку! (Леся Українка); Осінь. Похмурий час. Перший мороз. Листопад (П. Дорошко); Зоря… Цвіти… І гай, і поле… Над ставом верби золоті (В. Сосюра); Вечір. Спалах зорі. Золота доли­на. Перехрестя доріг. Молода калина (0. Лупій).

загрузка...

, Речення типу ІпіСорл1/5, ІпіСорг Іпї розглядались як двоскладні й ототожнювались із реченнями типу їлСорл (І. П. Распопов та ін.). Структурний підхід до їх аналізу розкриває специфіку кожного з на­званих розрядів.

Речення типу ІпїУ£, Іп£СорДс!іп/5, і п ї С о р л г/АЙУ гпо-різному тлу­мачилися: 1) всі вони зараховувалися до односкладних речень, а інфінітив кваліфікувався як поширювач предикативного центру (О. М. Пєшковський); 2) пропонувалося диференціювати такі структу­ри, одні з речень небезпідставно відносилися до двоскладних, інші — до односкладних, при цьому висувалися різні критерії (можливість/ неможливість вживати на місці інфінітива називний відмінок, поря­док компонентів, наявність/відсутність паузи, характер лексичного значення предиката (О. О. Шахматов)); 3) вони відносилися до одно­

 

РОЗДІЛ XI. Структурна схема простого речення

 

617

 

складних. Водночас підкреслювалося, що в них наявні ознаки, які істот­но відрізняють їх від класичних двоскладних речень.

Очевидно, є всі підстави погодитися із кваліфікацією таких речень як особливого різновиду двоскладних речень, при цьому не ототожню­ючи інфінітив з називним відмінком, хоча за своїм семантико-синтак- сични’м статусом він наближається до нього (набуває визначальних для підмета морфологічного значення називного відмінка і граматич­ної предметності), а другий компонент — з присудком у двоскладному дієслівному реченні.

Перший і другий блоки структурних мінімальних схем простого речення істотно розрізняються між собою морфологічним вираженням першого компонента. О. М. Пєшковський підкреслював: «Інфінітив — надзвичайно погана заміна для підмета — він занадто характерний і дієслівний для нього» (див.: [Пешковский 1956, с. 357-358]) і далі: « Передбачається поїхати » відображається у нашій думці зовсім не так, як «Передбачається поїздка» [Там само, с. 365]. гЛСорЛсІ] — не ви­магає поширювачів і не залежить від лексичного наповнення; М,УГ — вимагає об’єктного поширювача при перехідних і непрямо-перехідних дієсловах; У1р13; Сорґр13А<1і(1>1; СорГр13М2 рг/АЙУрг2І0С — обов’язково роз­ширена структурна схема. Розширені або поширені структурні схе­ми — це повніші, ніж мінімальні структурні схеми, зразки, за якими можуть будуватися реальні речення, яким притаманна семантична ав­тономність і закінченість смислової організації, тобто здатні до вико­нання номінативної функції — називати певну подію, ситуацію поза контекстом.

 .

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.