Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Петро Грабовий — МОЛОДІЖНИЙ СЛЕНГ У СИСТЕМІ СОЦІОЛЕКТІВ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

У статті проводиться виокремлення молодіжного сленгу серед інших підсистем нелітературного
мовлення та досліджується взаємозв’язок українського молодіжного сленгу з іншими позалітературними
підсистемами мови.
Ключові слова: арго, жаргон, молодіжний сленг, соціолект.

Сучасна тенденція до розгляду всіх структурних елементів мовної системи визначає необхідність
повного вивчення та опису тих елементів, що не були предметом детального розгляду.
На початку 90-тих українські лінгвісти звернули увагу на «проблемні» сторони мови. Дослідженню
україномовної жаргонної та субстандартної лексики присвячені праці Л. О. Ставицької [Ставицька 2005].
Окремі аспекти функціонування сленгової лексики в українській мові досліджують Ю. Л. Мосенкіс [Мосенкіс
2004] та О. С. Фурса [Фурса 2002]. Варто виокремити дослідження функціонування сленгової лексики з позицій
соціолінгвістики міста Т. М. Миколенко [Миколенко 2006] та дисертаційну роботу С. А. Мартос [Мартос 2006],
присвячену молодіжному сленгу м. Херсона. Український комп’ютерний сленг розглядається у дослідженні
І. І. Щур [Щур 2006]. Важливий внесок у розвиток української соціолінгвістики також зробила
Л. О. Кудрявцева [Кудрявцева 2001], у праці якої досліджується функціонування жаргонної та сленгової
лексики в російській мові в Україні.
Сучасні студії, присвячені дослідженню функціонування позалітературних елементів мови, приділяють
значну увагу розмежуванню різних субстандартних систем та їхньому співвідношенню. Проте, незважаючи на
досить значну кількість праць, сучасний стан дослідження проблеми розмежування ненормативних підсистем
мови залишається досить актуальним.
Завданням статті є виокремлення молодіжного сленгу серед інших підсистем нелітературного мовлення
та дослідження взаємозв’язку українського молодіжного сленгу з іншими позалітературними підсистемами
мови.
Однією з нагальних проблем є термінологічне розмежування різних підсистем позалітературної мови.
Порівняно з лінгвістичними дослідженнями схожої проблематики в інших національних мовах (зокрема
англійській, французькій, німецькій), де термінологічне визначення не підлягає такому детальному аналізу, в
україністиці і русистиці ще відбуваються палкі дискусії щодо термінологічного розмежування дефініцій, що
використовуються на позначення нестандартних елементів мовлення. У сучасній україністиці поруч
використовуються такі терміни, як «жаргон», «арго» та «сленг».
Л. О. Кудрявцева послуговується терміном «сленг» через його необтяженість конотаціями і розрізняє
загальний сленг і спеціальний сленг [Кудрявцева 2004: 38].
Про необхідність диференціації сленгу і жаргону говорить Л. О. Ставицька: «Поняття «жаргон» і «арго»
історично вказують на обмеженість групи їх носіїв, а також на вузькість семантичного поля лексичних одиниць.
Мовне середовище спілкування великої кількості людей, яке відрізняється від мовної норми, отримало
найменування «сленг» [Ставицька 2005: 40]. Дослідниця визначає сленг «як практично відкриту мовну
підсистему ненормативних, стилістично знижених лексико-фразеологічних одиниць, які виконують
експресивну, оцінну (звичайно негативну) та евфемістичну функції» [Ставицька 2005: 42].
Варто зважати на той факт, що мова розвивається і змінюється під впливом екстралінгвального фону, в
якому вона функціонує. Термінологічне визначення залежить, як від історичного розвитку терміна, що
безпосередньо залежить від екстралінгвальних чинників, так і від лінгвістичної традиції, підходів, що
утвердилися у певному соціумі.
Окремі екстралінгвальні фактори впливають на термінологічне визначення: при появі нових підвидів
нестандартного мовлення виникає потреба в термінологічному визначенні нових лінгвістичних явищ, що
відбувається у більшості випадків за принципом аналогії. Так виникли такі поняття, як «бізнес сленг», «SMS-
сленг». Варто, на наш погляд, зважати на той фактор, що сам термін «сленг» є запозиченням із англійської
мови, що перейшов до української через посередництво російської. Запозичення було зумовлене
інтенсифікацією досліджень в англістиці, що проводились такими лінгвістами, як І. Р. Гальперін [Гальперін
1956], М. М. Маковський [Маковський 1962]. Щодо таких варіацій, як сленг гомосексуалістів, рокерів, реперів,
© Грабовий П.М., 2008 Розділ VIІ. Особливості говорів української мови та проблеми соціолінгвістики

295
хіп-хоперів, то означені терміни перейшли разом із новими поняттями, що не існували раніше в
українськомовному суспільстві. Це значною мірою вплинуло на збільшення частотності використання терміну
«сленг» для позначення шару лексики, що традиційно позначалась словом «жаргон».
Щодо позиції терміна «сленг» в англістиці, то варто зауважити, що він є набагато популярнішим від
свого часткового синоніма «жаргон», про це свідчить кількість словників нестандартного мовлення із назвою
певних різновидів сленгу.
Важливим, на нашу думку, є той факт, що ставлення дослідників до означуваного поняття, визначення
його головних функціональних характеристик значно впливає на термінологічне визначення самого поняття.
Варто згадати дослідження радянських часів, коли розуміння молодіжного соціолекту зводилось до
нелітературних, нестандартних елементів мови, що практично дублюють нормативні. Для позначення такої
лексики традиційно використовувався термін «жаргон», що за радянських часів навіть у лінгвістичних
дослідженнях був обтяжений негативною конотацією.
Одним із важливих аспектів термінологічного визначення сленгу та його розмежування зі жаргоном та
арго є врахування того факту, що терміни, як і будь-які номінативні засоби, можуть з плином часу змінювати
свої функціональні характеристики, зазнавати семантичних змін. Якщо термін «сленг» використовувався для
позначання професійних жаргонів, то під впливом внутрішньомовних та позамовних факторів відбулось
розширення значення терміна, що в свою чергу спричиняє розмитість поняття сленг.
Одним із факторів, що ускладнюють диференціальне розмежування термінів «арго», «жаргон», «сленг», є
те, що і в самих мовах, із яких терміни були запозичені, відбувається уточнення та розширення їхнього
значення. Можна припустити, що з плином часу відбудеться наступна зміна конотативного значення термінів
«жаргон», «сленг» та «арго», пов’язана з диференційним розмежуванням означених термінів.
У сучасній україністиці більшість дослідників вказують на повну взаємовідповідність термінів «сленг» і
«жаргон», відсутність негативної конотації терміна «жаргон». Ми використовуємо термін «сленг» як найбільш
загальний.
Розмежування нелітературних підсистем мови є однією із нагальних проблем української
соціолінгвістики. Слушною, на наш погляд, є думка О. С. Фурси, що «з’ясування місця молодіжного сленгу в
системі соціальних типів (діалектів) мови винятково важливе для розуміння сутності молодіжного сленгу,
особливостей та шляхів формування й дальшої динаміки його лексики» [Фурса 2002: 62].
Проводячи розмежування сленгу на загальний та спеціальний, виникає необхідність уточнення поняття
«молодіжного сленгу». Вбачається суперечливою приналежність молодіжного сленгу до групи спеціальних
сленгів, якщо керуватися лише позицією соціально-вікової приналежності молодіжного субкоду до мовно-
вікової групи молоді. Досить складно розмежувати такі поняття, як молодіжний сленг та загальний сленг. Адже
сам молодіжний сленг може мати ознаки загального. Складність, на нашу думку, також полягає в тому, що і
молодіжний, і загальний сленг мають багато спільного (зокрема, проблематичність конкретного виокремлення
лексики, що відноситься до спеціальних сленгів та лексики, що належить до ядра загального сленгу). Так само
досить складно розмежувати лексику, що належить до спеціалізованих сленгів (комп’ютерного сленгу, сленгу
наркоманів, музикантів, членів неформальних угрупувань) і сленгізми, що належать до молодіжного сленгу.
Фактор, що респонденти можуть пояснити значення слова, на наш погляд, не є визначальним при віднесенні
лексеми до певного сленгу. Натомість, важливим постає функціональний аспект використання мовного знаку.
Варто зважати на прагматичне навантаження сленгізму. Наприклад, прагматика мовного знаку, що
використовується у мовленні комунікантів старшого віку та в мові засобів інформації часто не збігається з
прагматикою тих же слів, що використовуються у невимушеному спілкуванні молоддю.
Молодіжний сленг ми розуміємо як особливий мовний субкод, що характеризується використанням
ненормативних, часто стилістично знижених, лексико-фразеологічних одиниць, які виконують оцінну,
евфемістичну та номінативну функцію і використовуються у невимушеному спілкуванні молоддю.
Досить складною виявляється і диференціація у межах молодіжного сленгу. При дослідженні
молодіжного сленгу варто говорити про пласт лексики, що входить до загального ядра і використовується
переважною більшістю молоді. Не варто ототожнювати молодіжний сленг та спеціальні сленги, що, по суті, є
лише дотичними підсистемами і не входять повною мірою до системи молодіжного сленгу. Наприклад, сленг
наркоманів активно влився у мовлення молоді, проте наркомани, що не входять до соціально-вікової групи
молоді, теж послуговуються цим сленгом. У такому разі можна говорити лише про сленгізми, що були
запозичені молодіжним сленгом і активно використовуються в мовленні молоді. На складність розмежування
впливає і той факт, що, на жаль, переважна кількість наркоманів є особами молодого віку і, фактично, належать
до обох груп комунікантів. Сленгізми, що активно використовуються у молодіжному сленгу (ґандж
(марихуана), трам (трамадол)), є відомими і використовуються у мовленні переважної кількості молоді.
Окремою проблемою є дослідження співвідношення молодіжного та комп’ютерного сленгів. Низка
спільних рис пов’язує молодіжний та комп’ютерний сленги. На це впливають, перш за все, екстралінгвальні
чинники: носії комп’ютерного сленгу є людьми, переважно, молодого віку, хоча прогресивний розвиток
людства сприяє розширенню вікових меж користувачів комп’ютерів, що, у свою чергу, впливає на розширення
вікових меж мовців, що послуговуються комп’ютерним сленгом у спілкуванні. Проте велика кількість ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 16

296
лексичних одиниць, що відносяться до комп’ютерного сленгу, утворюється за моделями схожими на ті, що
використовуються в інших соціолектах, перш за все у молодіжному: мамка (материнська плата), флопік
(дисковод для гнучких дисків), клава (клавіатура). У молодіжному сленгу за подібною схемою утворені такі
сленгізми, як бутік (бутерброд), анік (анекдот), фотік (фотоапарат). В означених прикладах досить яскраво
простежується тенденція до мовотворчості, що є притаманною молодіжному сленгові. До речі, варто згадати
утворення прізвиськ у молодіжних групах: Федяєв – Федя, Петровський – Петя, Артур – Арчі, Філімонов –
Філя.
За функціональними параметрами молодіжний та комп’ютерний сленги є теж досить близькими. Така
характерна риса молодіжного сленгу, як семантичний гумор [Ставицька 2005: 191], а також поведінка як мовна
гра виступають яскравими прикладами і комп’ютерного сленгу. Однією із характеристик властивих для
комп’ютерного та молодіжного сленгу є їх метафоричність. Мовна гра, що притаманна молодіжному сленгу,
досить яскраво виявляється в мережі Інтернет, користувачами якої є молоде покоління, що володіє як
комп’ютерним сленгом, так і молодіжним. На нашу думку, комп’ютерний субкод є дотичною системою до
молодіжного сленгу, що активно впливає на його розвиток та функціонування. Майже недослідженою
залишається проблема існування, так званого SMS-сленгу, що активно розвивається і функціонує серед
підліткового покоління, і, у свою чергу, має здійснювати вплив на молодіжний сленг. Доречним було б окреме
дослідження впливу комп’ютерного та SMS-сленгу на семантичні процеси, що відбуваються у молодіжній
субмові.
Окремого розгляду заслуговує взаємовплив молодіжного сленгу та кримінального жаргону. Низка
досліджень свідчить про значний вплив кримінального жаргону на молодіжний сленг. Доречно зауважити, що
найбільшого впливу кримінального лексикону молодіжний сленг зазнав у 90-ті роки. Ціла низка слів, що
увійшли до молодіжного сленгу, донині активного використовується у мові молоді: штріх, пасажир, шняга.
Проте, для розгляду сучасної ситуації цікавим було б виявлення новотворів кримінального жаргону та процесу
їх переходу до молодіжного сленгу, оскільки велика частина лексики була запозичена досить давно і навряд чи
може свідчити про значний вплив кримінального субкоду на молодіжний сленг сьогодні.
Молодіжний сленг як складне лінгвістичне утворення, якому притаманна мобільність та відкритість,
активно взаємодіє з іншими груповими сленгами та субкодами. Водночас він безпосередньо впливає на
розвиток національної мови. Молодіжний сленг постає певним акумулятором сленгової лексики з інших
мовних субкодів.
Складність дослідження молодіжного сленгу полягає у тому, що досить важко простежити динамічні
процеси, які відбуваються у його складі за допомогою спостереження. Єдиним, справді дієвим, механізмом
вбачається проведення ґрунтовних польових досліджень, виокремлення лексики, що входить до активного
шару сленгу і дійсно використовується молоддю у невимушеному спілкуванні.
Доречними, на нашу думку, виступають подальші дослідження функціональних параметрів молодіжного
субкоду, означення психолінгвістичних та когнітивних особливостей його функціонування. Відкритими
залишаються питання розгляду динамічних лексико-семантичних процесів у молодіжному сленгу на сучасному
етапі.

Література
Гальперин 1956: Гальперин И. Р. О термине «сленг» // Вопросы языкознания. – 1956. – № 6. – С. 106-114.
Кудрявцева 2001: Кудрявцева Л. А. Русское городское просторечие: Киев – 2000 // Русистика, 2001. –
№ 1. – С. 4-9.
Кудрявцева 2004: Кудрявцева Л. О. Формування загального сленгу в російській мові і відображення
цього процесу в різних лінгвістичних джерелах // Наукові записки Київського національного університету імені
Тараса Шевченка. – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2004 . – Т. ХІІІ: Інститут
філології. – С. 37-42.
Маковский 1963: Маковский М. М. Взаимодействие ареальных вариантов «сленга» и их соотношение с
языковым стандартом // Вопросы языкознания. – 1963. – №5. – С. 21-30.
Мартос 2006: Мартос С. А. Молодіжний сленг у мовленнєвій структурі м. Херсона: Автореф. дис. … канд.
філол. наук: 10.02.01 / Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка. – Луганськ,
2006. – 21 с.
Миколенко 2006: Миколенко Т. М. Український міський сленг (на матеріалі усного мовлення
тернопільців): Автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.02.01 / Інститут української мови НАН України.– К., 2006.
– 21 с.
Мосенкіс 2004: Мосенкіс Ю. Л. Стан і перспективи дослідження українського молодіжного сленгу // Alya
Universitatis Palackianae Olomoucensis. Facultas Philosopica. Philologica 82. Ucrainica I. Současnб ukrajinistika:
Problйmy jazyka, literatury a kultury. Olomouc: Univerzita Palackйho v Olomouci, 2004. – S. 100-102.
Ставицька 2005: Ставицька Л. Арго, жаргон, сленг: Соціальна диференціація української мови. – К.:
Критика, 2005. – 464 с. Розділ VIІ. Особливості говорів української мови та проблеми соціолінгвістики

297
Фурса 2002: Фурса О. Англіцизми українського молодіжного сленгу: чинники динаміки та проблеми
класифікації // Мова та історія: Періодичний збірник наукових праць. – К., 2002. – Вип. 61. – С. 57-65.
Шур 2006: Щур І. І. Українськомовний комп’ютерний сленг: формування і функціонування: Автореф.
дис. … канд. філол. наук: 10.02.01 / Київський національний університет ім. Т. Шевченка. – К., 2006. – 23 с.

In the article the Ukrainian youth slang is defined among other non-standard speech subsystems and the
correlation of the youth slang with other substandard systems of the language is studied.
Keywords: argot, jargon, youth slang, sociolect.
Надійшла до редакції 21 вересня 2007 року.

Категорія: Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.