Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Надія Загнітко — МАТЕРІАЛИ ДО СЛОВНИКА УКРАЇНСЬКИХ СХІДНОСТЕПОВИХ ГОВІРОК (НАЗВИ ЇЖІ)

У статті подаються матеріали до словника східностепових українських говірок, що охоплюють один
сегмент побутової лексики говірок Донеччини – назви їжі, й відображають діалектні особливості
новостворених українських говірок, розташованих на периферії українського діалектного континууму.
Ключові слова: діалектна лексика, семантична структура слова, східностепові говірки.

Одним з актуальних завдань сучасної української діалектології залишається дослідження лексико-
семантичної системи народних говорів у лексикографічному та лінгвогеографічному аспектах.
Лексикографічне опрацювання української діалектної лексики стосується переважно південно-західних та
північних говорів, значно менше – південно-східних. У другій половині ХХ століття з’явилися словники
діалектної лексики середньонаддніпрянських [Ващенко 1960, Сизько 1990] та нижньонаддніпрянських говірок
[Чабаненко 1992]. Наприкінці ХХ – початку ХХІ ст. активізувалася робота над укладанням діалектного
словника Харківщини [Сагаровський 2001], Словника східнослобожанських говірок [Словник 2002], Словника
східностепових говірок [Східностепові говірки 1998]. На сьогодні вже видано перший випуск „Матеріалів до
cловника східностепових українських говірок” [Матеріали 2006]. Укладання Словника східностепових
українських говірок і досі залишається одним з найважливіших завдань, над яким активно працює група
мовознавців кафедри української мови.
Пропоновані „Матеріали до словника українських східностепових говірок (назви їжі)” є черговим етапом
роботи над Словником східностепових українських говірок. У цій статті подається лише частина номенів однієї
тематичної групи лексики – назв їжі.
У „Матеріалах до словника українських східностепових говірок (назви їжі)” уміщено специфічно
східностепові слова (каймбк, с’урпб), слова, поширені в інших південно-східних говорах (вудтка, зажбрка) й
загальновідомі українські назви, які в говірках Донецької області виступають з іншим значенням, ніж в
літературній мові або в інших українських говорах (об’нд „ранкове (приблизно о 9-10 годині) прийняття їжі”,
полъвка „бульйон” тощо).
Усі реєстрові слова записано фонетичною транскрипцією й розташовано в алфавітному порядку.
Тлумачення значення слова здійснюється переважно описово.
Послідовно подаються граматичні ремарки. При відмінюваних іменниках, записаних у називному
відмінку однини, указано закінчення родового відмінка однини та рід. Якщо іменник уживається тільки в
однині, це позначається скороченням одн., якщо слово вживається тільки в множині, на це вказує ремарка мн.,
збірні іменники позначаються скороченням збірн. Реєстрові слова-прикметники наводяться в називному
відмінку однини чоловічого роду й також зазначається закінчення родового відмінка однини.
У переважній більшості випадків словникова стаття містить ілюстративний матеріал, який розкриває
особливості функціонування слова в говірці. Ілюстрації вживання реєстрового слова передаються фонетичною
транскрипцією після викладу значення слова.
Кожне реєстрове слово, крім односкладових, подається з наголосом.
За умови функціонування в східностепових говірках фонетичних або словотворчих варіантів реєстрового
слова, вони також подаються у словниковій статті. Фонетичні варіанти наводяться у дужках поруч з реєстровим
словом, а словотворчі варіанти розміщено в кінці словникової статті й позначено горизонтальною стрілкою
(→). Синонімічні назви також наводяться в кінці статті й позначаються зірочкою (*).
У багатозначних реєстрових словах кожне окреме значення позначається цифрою й наводиться у
словниковій статті з нового абзаца.
© Загнітко Н.Г., 2008 ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 16

298
Кожне реєстрове слово паспортизується літерним скороченням назв населених пунктів, у яких воно
зафіксоване.

борошн’бнка, -и, ж. Страва з густо запареного борошна (Сів)
з бурошна звбрена густб кбша / туже сбмойе борошн’бнка // (Сів)
*лем’ншка

вудтка (вутка), -и, ж. Міцний алкогольний напій, що є сумішшю винного спирту й води у певній пропорції;
горілка (в усіх східностепових говірках)
гор’нлка / це вутка / вутку пйут’// (Бл Амв) самоагун крйпч’е / ч’ім вутка // (Гр Кр) вутка булб й йе вонб
/ бодбй йійн і ние булу / нашу вонб нэжна // (Н-дон ВН ) вутка / гор’нлка р’нтко називбйец’:а / самогун /
гор’нлка / виену / настуйки рбзн’і / налъвки // (Ямп)
ш*напс
*гор’нлка

галэшка рвбна, -и –ойі, ж. Страва з відірваних шматочків прісного тіста (Стмл ВН)
на молоц’н / а хот’ на вод’н / рвбними називбйут’ / це галэшки рвбн’і кбжут’ // (Стмл ВН)
*кл’уцик
*галэшка

глъз’авий, -ого. Про в’язку їжу (Гр Кр, У Кр, С, Срібне)
кбша неи должнб бут’ глъз’ава / глъз’аву кбшу йа неи л’убл’э // (Гр Кр)

горбэшка, -и, ж. Скибка, відрізана від непочатого краю хлібини (Гродівка, Мих Кр)
кбжемо горбэшка / окрбйец’ / скъбушка / йа т’нки так кажэ // (Гродівка)
*окрбйец’, скъбушка

друж’:і (др’нж’:і), -ів, мн. Речовина з мікроскопічних грибів, що здатна викликати бродіння (у більшості
східностепових говірок)
йа пиклб так хл’еп тод’н д’йлал’і домбшн’ійе друж’:і на хм’іл’э к’іп’ачуной водуй запбр’ували хм’ел’
забавл’бли в’іц’:нтували там на мбрл’ічку / такй густйн’ке / а тоуд’н на йт’іх дрож’бх пиклъ хл’іп / а
колъ опбра стбла т’упл’ін’койу / дабавл’бли друж’:і і тоуд’н п’ідн’імбйец’:а / нач’інбйе п’ідхудит’
дабавл’бли мукэ / вад’нчку і д’йлали опбру // (Стмйр ВН) тоуд’н робъли др’нж’:і свойн / хл’іп же на
др’нж’:ах п’нкс’а / отэт у нас оту хл’іп св’ій був / нариевбйем хм’іл’ / а хм’іл’ рвбли йак / трушки аж
пръморозки п’ндут’ / рвбли хм’іл’ / посэшений той хм’іл’ / в’ін абу в м’ішкэ / йак багбто / а н’і / сэмка
здорува / тоуд’н той хм’іл’ провбр’ували / охлаждбли / тоуд’н п’ід’нбйэт’ др’нж’:ами / і трушки мукъчки
тудъ // (С)

жбйворонки,- ів, мн. Борошняні вироби, які мають форму жайворонка (С)
жбйворонки / такб красъва птъчеичка / і то йак напич’эт’ / то нам на неид’нл’у хватбйе / покладэт’ йіх
у туму / у корът’і деиреивйбному / на сп’ід п’ідстеил’бли скатеиртъну // (С)

жир внэтрен’ій, -у -’ого, ч. Нутряне сало (Н-Дон ВН, Вт Я, Бл Амв, Стмл ВН, М М, К Ст, Новоукр, Ол В,
У ВН, Є М, М, Срібне, ОО Ш, С-М Ол, Гродівка, В ВН, С, Мих Кр, СВ НА)
ну йест’ внэтрен’ій / кбжут’ / жир / смблец’ / жир / котръй в порос’унку нл’і в гус’б накопъвс’а / сируй /
це кбжут’ / внэтрен’ій жир / а колъ вже ж:бривс’б / кбжут’ / смблец’ // (Стмл ВН) жир внэтрен’ій
дэже пол’йзний // (Н-дон ВН) це колъ жир топъли / то смблец’ казбли / а м’бсо смбжили на смбл’ц’і //
(Вт Я) колъ жбрите / то оц’нй жир / а то остаййц’:а / то шквбрка / въшкварки / ну і въжарки кбжут’ //
(Бл Амв)

жувка, -и, ж. Відкушений подрібнений зубами шматочок хліба (СВ НА)
жувка кажут’ / неи жвбчка / йак пожуййш хл’нбп / оту жувка // (СВ НА)

зажбрка, -и, ж. Засмажка, те, що додають до страви для поліпшення її смаку, запаху тощо (С, Гр Кр, Бл Амв,
Н-дон ВН, Самс Т, С-М Ол, Гродівка, Серд Ш, Мих Кр, Ямп, СВ НА, У Кр, Ст Ш, Кр Кр, Ст Ол)
лук із жъром жбр’ат’ і кбжут’ зажбрка // (Бл Амв) борш це / украйннс’ка стрбва / тудъ нбдо і
картупл’а і капэста і бур’ачук і моркувка і тамбт / і хоруша зажбрка / шквбрки з сбла кладйм // (Гр Кр)
зажбрка / дэшче пахэшч’ін’ке булу // (Н-дон ВН ) зажбрка д’л’а сэпу / сбло / ол’нйа / циебэл’а / сушйн’і
грибъ / або баклажбни п’ідпбрит’ і доббвит’ у суп // (Гродівка) зажбрка булб / лук / пусне мбсло / ол’нйа /
в куго йе сбло / знбч’іт’ зажбр’ували сблом // (Серд Ш) Розділ VIІ. Особливості говорів української мови та проблеми соціолінгвістики

299
*запрбвка
*засмбжка

йбг’ідник, -а, ч. Киселиця, драглиста страва із свіжих вишень, слив, груш або яблук та борошна або крупи
(Серд Ш)
рбн’ше варъли к’іс’нл’/ густйн’кий / із фрэкт’ів / заправл’бли бурошном / варъли йогу з йбг’іт / ну йбгоди
киедбли вс’бк’і / і мал’нна там / клубн’нчка / оцй називбли йбг’ідник / а йак варъли із слив / назиевбли
слъвниек і так дбл’і // (Серд Ш)
*слъвниек

йад, -у, ч. Речовина, здатна викликати отруєння живого організму (в усіх східностепових говірках)
йад йе рбзний / д’л’а миешйй / д’л’а крис / д’л’а коларбц’кого жукб йе йад // (Срібне)
*отрбва

йаййшниц’а (йайншниц’а, йаншн’іца), -і, ж. Страва з підсмажених яєць, яєчня (Стмл ВН, Бл Амв, Серд Ш,
Б М, СВ НА)
у нас називбйец’:а йаншн’іца / йанч’к’і жбреині // (Бл Амв)
→йаййшн’а
*глазэн’а
*глазэр’

каймбк (кал’мбк), -б, ч. Коричнева чи кремова плівка, що виникає на молоці, довго пряженому на малому
жару в печі (СВ НА, Ст Ш)
*п’йнка
*шкэрка
*шкуръноачка

канхвйта (коанхвйта, канфйта, коанф’йта), -и, ж. Солодкий кондитерський виріб, виготовлений з різних
продуктів, зварених з цукром, що має вигляд невеличкого шматочка, кульки, плиточки тощо (в усіх
східностепових говірках)
а на прбзник шче й канхвйт’ів дадэт’ / а ми рад’н // (Гродівка) коанф’йти укэс’н’і / солутк’і // (Бл Амв)

к’нсто, -а, с. В’язка маса різної густоти з борошна, замішаного на воді, молоці тощо часто з додаванням
дріжджів (С, К М, Гр Кр, А М, Є М, Гродівка, Срібне)
к’нсто м’нсим / ййсл’і йест’ йаййчко / на йаййчку / а немб йаййчка / на кисл’ачкув’і або молочкув’і /
зам’нсили к’нсто / а тод’н др’ібнйн’ко рвему і кидбйемо у бул’йун // (К М) к’нсто / шо пристбло / к’нсто
поаприл’іпбло / остбтк’і к’нста / кусуч’ки к’нста оастайэц’:а // (Гр Кр)

колотэха (колотэша), -и, ж. 1. Топлене незбиране молоко, заквашене сметаною, ряжанка (НА В)
2. Суміш із сиру, ряжанки або сметании (Вт Я)
3. Посуд, у якому збивали масло (Серд Ш, Самс Т, Н-2 Я)
4. Сварлива жінка. (ОО Ш, Ол В)
* р’бжеинка
* рубленка

лбдик (олбдик), -а, ч. Невеликий товстий млинець (Н-дон ВН, В ВН, Н Ол, Ст Ш, Б М)
лбдики / смитбнка / лбдиеки / та так дубре поас’н’ндайемо // (Н-дон ВН) преидбвл’ували в’:нде олбдика / і
дэже вкэсно получбйец’:а / йак йе см’етбна та с’імйб веилъка // (В ВН)

лапшб, -і, ж. Виріб із прісного пшеничного тіста у вигляді тонких висушених смужок (Самс Т, Н-2 Я, У ВН,
Макс М, Гр Кр, М, Н-дон ВН, Гродівка, Бл Амв, Серд Ш, Ямп, СВ НА, Ст Ш, У Кр, Б М)
найчаст’нше ми кбжемо лапшб / а ннод’і і лукшина // (Гродівка) тонк’б такб / це лапшб // (У ВН) лапшб
кръшиц’:а м’йлен’ко / м’йлен’ко / на однуй водъчк’і і качбйут’ / тод’н ужй пеичэт’ і р’нжут’ // (Макс М)
давбйте нар’нжеимо лапшъ с’огудн’і та звбримо лапшъ / т’нстичко на вад’нч’к’і / йайнчка вбййш тудъ /
сахар’кэ къниеш / шоп слбтке булу // (Н-дон ВН ) лапшб / у нас лапшб / локшъну тут у Йбмпол’і н’ікули
не готувл’ат’ / а йакшу рубл’ат’ / то рубл’ат’ сбм’і / йа л’убл’э такэ / ну це р’ндтко / лишй разс у годт йа
йійн робл’э / йакшу хучеиц’:а меин’н / йа йійн самб робл’э / ну вонб тучно тбк же / йак / допэстимо /
готэйеш на пирогъ / пеичйш / т’нсто зам’ншуйеш / і йогу роскбтуйеш тонйсеин’ко / тонйсеин’ко / в
сантиемйтер / в п’івторб / неи бнл’ше толшчинб / тоуд’н спеиклб беиз ол’нйки / беиз н’ічуго корж’н / спеклб
йіх / і биерйш / р’нжеиш др’ібнйн’ко / ну солумкойу / оцй лапшб // (Ямп) ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 16

300
*лукша
*лукшина

лукша, -і, ж. Виріб з прісного пшеничного тіста у вигляді тонких висушених смужок (Н-дон ВН, Гр Кр, С-М
Ол)
лукша назиевбли / т’нсто м’нсиш / корж’н роскбчуйіш тонйн’ко і р’нжиш скъбочками // (Н-дон ВН)
м’іс’ат’ к’нсто на й’бйц’ах / м’нс’ат’ / а тоад’н р’нжут’ / а тоад’н сэшат’ / т’нсто / йак на галэшки /
т’нл’ки твйрде / поатум тунко раскбчуйец’:а / складбйец’:а гармушич’кой і р’нжиц’:а тун’ін’ко / це
лукша чи лапшб // (Гр Кр)
→лукшина
*лапшб

лапшйвник, -а, ч. Печена страва з локшини (СВ НА)
йак зап’ікбнка / веирмишйл’і одварът’/ на друшлбк откънут’/ йбйц’ів накидбт’ / посолът’ / і в духовку / і
въйде у вас лапшйвниек // (СВ НА)

мбсло пусне, -а -ого, с. Олія, жир, вироблений з соняшникового насіння (Бл Амв, Н-дон ВН)
потсулн’іч’не мбсло іл’і олнйу називбйем пусне мбсло // (Бл Амв) ол’нйа / йа вчура он получъла
п’ітнбц’:ат’ к’ілогрбм / пусне мбсло // (Н-дон ВН )
* ол’нйа
*потсулн’іч’не мбсло

молоку кип’ачуне, -а -ого, с. Перекип’ячене молоко (Стмл ВН, С, Мих Кр, Н Ол)

нач’ннка (нбчинка, нбч’інка), -и, ж. Начинка для пирогів з печінки, вишкварок тощо (Стмйр ВН, Бл Амв, С,
Мих Кр, Н-дон ВН, Серд Ш, Кр Кр, Ст Ш, СВ НА)
начънка йак / рбзна бувбйе / іс творогу нач’інка / с картόшеич’ки / картόшеич’ка сп’еч’όнкойу бувбйе
з:ажбркойу / зажбрка слэка / рбзна бувбйе нач’ннка / із м’бсом бувбйе нач’ннка ш / нач’ннка так і йе
нач’ннка / потр’нпка / чим начиен’айут’ там пиерожкъ нл’і шуто там / варйниеки // (Бл Амв)
*потр’нпка (путребка)

об’ндт (об’нт, об’нд, оаб’нд), -у, ч. 1. Прийняття їжі опівдні (приблизно о дванадцятій годині) (в усіх
східностепових говірках)
дв’інбц’іт’ часув дн’а то ми звем об’нт / це об’нт / боршч / кбша там йакб // (Н-Дон ВН)
2. Ранкове (приблизно о 9-10 годині) прийняття їжі (Рівнопіль, П В, Пр НА, Зл В)

отрбва, -и, ж. Речовина, здатна викликати отруєння живого організму (Серд Ш, І ВН, Новоукр, А М, НА В,
Гр Кр, ОО Ш, Сів, К Ст, Ол В, Вт Я, Самс Т, Є М, НА В, Гродівка, С-М Ол)
*йад

п’йнка (п’ннка), -и, ж. Коричнева чи кремова плівка, що виникає на молоці, довго пряженому на малому жару в
печі (Н-2 Я, Стмл Вн, Стмйр ВН, Новоукр, Гр Кр, Є М, ОО Ш, Б М)
шкэрка на молоц’і назиевбйец’:а п’йнка // (Бл Амв)
*шкэрка
*шкуръноачка
*каймбк

пирόг (п’іруг, пеир’нг, пир’нг), -б, ч. Печений виріб із тіста з начинкою ( в усіх східностепових говірках)
печэт’ пирόг з гарбузб // (Бл Амв) пирогъ робъли із капэстойу / із квасулейу пекл’ъ / а тепйр повъдло і
йбблуко / закип’ат’э п’івл’нтри молокб / п’івпбчечки дрожйй / і зам’іс’э друж’:і / п’ідуйдут’ / зам’іс’э
т’нсто / п’ідуйде / мукб бнла / п’ідуйде раз / о тодн перем’іс’э дрэгий раз / колъ дрэгий раз нач’інбйу
викбчуват’ / розкбтуйу корж такъй веилеичйн’кий / і чбшкойу видбвл’уйу / і накладбйу тудъ і пов’ндло / і
йбблучок натрэ / і так у духувк’і теипйр пеичйм // (В ВН)
→ пир’іжук
*кубетй

пулден’ (пулуден’, полэден’), -а, ч. Підвечірок, споживання їжі після обіду перед вечерею (Стмл ВН, Новоукр,
Н-дон ВН, Самс Т, Гродівка, С-М Ол, Пр Арт, Рівнопіль, Зл В, Пр НА, С, Вт Я, М, Ол В, М Ст, Є М, П В,
Н-2 Я, Гр Кр, Пр НА, У Кр) Розділ VIІ. Особливості говорів української мови та проблеми соціолінгвістики

301
п’нсл’а об’нду переид вечйрейу у нас пулден назиевбли / полэднуват’ / так у нас назиевбли в сеил’і //
(Бл Амв)
→ пулдн’ік, пулудниек, полэдниек, полудйнок, поалэдниек, пулудн’ік, пулуднан’:а, пулдниек
*полэднуват’, полэдниечат’
*п’ідвйч’ір, п’ідвеч’нрок
*дрэгий об’нд

полъвка, -и, ж. 1. Бульйон (Серд Ш)
бул’йун йакъй ми робъли / називбвс’а полъвкойу / це робъли із пт’нци / з л’убуй пт’нци / чи этка /
чи гэска / чи інд’ййка там / чи кэриц’а / от / обд’йлана вонб / все ж / въмита / р’нзали на ч’етър’і чбст’і /
кидбли йійн / ложъли в мак’нтру / наливбли водъ / от / лаврувий листук / лук сиръй об’ізбт’іл’но / голувки
дв’і / три скръшували і в п’іч / і в п’іч’н / рбн’ч’е ж н’ічуго ж неи булу// н’і плът / н’ічуго / т’нки в п’іч’н
все готувилос’ / і варълос’ до готувнос’т’і у п’іч’н // (Серд Ш)
2. Підлива, рідка приправа до страви, соус (Серд Ш, ОО Ш, Бл Амв)
полъвка / це такъй суус дл’а стрбв / а робъвс’а в’ін так / на сковорутку криешъли лэку ч’імалйн’ко /
зажбр’ували йогу мукуйу / мукъ лушки дв’і чи три / це харашу вижбр’уйут’ вижбр’уйут’ / а тод’н
п’ідливбйут’ потрушку водъчк’і / і м’ішбйут’ / м’ішбйут’ на сковорутк’і / у кастрэл’ку все оцй
вилиевбйут’ / с’т’нки там / добавл’байут’ шч’е к’іпйачуной водъ с’т’нки нбда там / полъвк’і / і кипът’ /
киедбйут’ лаврувий листучок один чи два / душъстий пйрч’ік / і полъвка готува // (Серд Ш)

пусний (п’існъй), -ого. Такий, в якому відсутні м’ясні й молочні продукти (в усіх східностепових говірках)
таку стрбву мужна назвбт’ п’існб / мужна пусна назвбт’ //(Бл Амв) з оал’нйей / но беиз мйбса /
без мйбса / оал’ййкой зажбрений // (Гр Кр)
* пустъй

потбпц’і, -ів, мн. Шматочки хліба, зволожені водою та олією (С, Срібне, Мих Кр, Гр Кр, Гродівка, Є М, А М,
Новоукр)
бувбло вечйр’ат’ / а неи хучец’:а н’і боршчэ н’і сэпу / робъ потбпц’і / а шч’о за потбпц’і / хл’іп такъй /
в’ін трушки чеирствйн’кий / оту накръшут’ хл’нба у велъку мъску / трушки приебръзкайут’ водъчкойу / а
тоуд’н ол’нйкойу побръзкайут’ п’нрйачком / а тоуд’н приесул’ат’ / і отуй пеиреим’ішбйут’ / абу оту
киедбли йак варйники / і йіму / понайідбйеімос’ потбпц’ів / молокб въпйемо / пбрили булъ / йак хл’іп
спеичэт’ / вит’агбйут’ хл’іп із пйч’і / а тоуд’н в глйчиеках / булъ глйчиеки і на три л’нтри і на п’йат’
л’нтрів / і оту мбмка у п’іч от’н глйчики / вонъ пропбр’ац’:б / такй аж крбсне молоку / молочкум тим
позапиевбли і пол’агбли // (С)

рис із йбблуками, -у, ч. Рисова каша, зварена з яблуками (С, Новоукр, Мих Кр, Є М, А М)
а тод’н ужй пізн’нше стбли варът’ рис із йбблуками / так оцй помъйім йбблучка / почъстим / а тоуд’н
р’нжем м’ілйн’ко / м’ілйн’ко / і тоуд’н шар йбблучок / шар ръсу / а тод’н трушечки кладйм мбслеичка тудъ
/ ну і кбпл’э водъ ж нбда / бо приестбне / і вихудит’ дубра кбша // (С)

рубленка, -и, ж. Топлене незбиране молоко, заквашене сметаною (Стмл ВН, Серд Ш, Ямп)
молоку пбрене / заправл’бли йогу смеитбнойу / і колъ вону вже с’ідбло / звали рубленка // (Серд Ш)
*р’бжеинка (р’бжанка)
* колотэха

сел’утка (с’ел’утка, с’іл’утка, с’іл’удка), -и, ж. Невелика морська промислова риба, яку вживають у
засоленому або копченому вигляді, оселедець (СВ НА, Ямп, Мих Кр, Бл Амв, Гр Кр, Стмйр ВН, Н-дон
ВН, Самс Т, С-М Ол, Нмй ВН)
та хто йак кбжеи / хто оселйдеиц’ / хто сел’утка / хто ръба / хто йак / йа л’убъла ръбу лэч:е / чем м’бсо
/ і в одън прекрбсний момйнт йа йійн обйнлас’а / і отравълас’а нййу / йа йійн багбто зйнла / вонб булб не
дэже посулена / і йа нййу отравълас’а / а теипйр не йім йійн // (Ямп)
*осеилйдеиц’

слбдост’і, -ів, мн. Ласощі (СВ НА, У ВН, Гр Кр, Самс Т, Бл Амв)
нбда купът’ слбдост’ів // (СВ НА)
*лбсошч’і

суус, -а, ч. Густий овочевий суп з частіше з томатною заправкою (М-К НА, Пр НА)
рубиш суус так / поб’нл’ше картушечки / а вонб тод’н аж розвбр’уйец’:а // (Пр НА)
ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 16

302
с’урпб, -и, ж. Бульйон з м’ясом, переважно свининою або яловичиною (СВ НА, С, С-М Ол, Гродівка, Срібне)
б с’урпб це знбчит’ так / йак свиен’э р’нжут’ / станувл’ат’ бул’йун з’і св’нжим мн’асцйм / абу йак булъ
молодйн’к’і пеитушкъ / так укънут’ пеитушкб / пеитушук одвбриц’:б / тудъ поб’нл’ш цибэл’ки / пйрчику /
т’нл’ки туд’і ж неи булу душъстого / а був оцйй крбсний стр’учковъй / лаврувого лׁистучку // (С)
холодйц’ / це звбрине у вод’н м’бсо / ййсл’і гар’бче / це бэде с’урпб / йсл’і у лотучках / бэде холодйц’ //
(С-М Ол)

товч’унка (толчунка, товчунка), -и, ж. Картопляне пюре (в усіх східностепових говірках)
а йак товчунку робъли / так / оцй од’:йл’но одвбр’ат’ картушеичку / онб зварълас’а / ну на пир’іжкъ
товклъ / і товчунку так робъли / а тоуд’н зажброчку тудъ / а мужна й без зажброчки / і оту товчунка
назиевбласа // (С) ну / це ж товчунка / це ж картушка / йакэ товчэт’ / оцй ж тоб’н назиевбйец’:а вонб
товчунка / ну п’урй / п’урй / це вонб ж р’йдка вбриц’:а / так оц’:нжуйут’ йійн / кладэт’ тудб молоку ж
мбсло і товчэт’ / п’урй палучбйец’:а / товчунка // (Гр Кр) потовктъ харашу / шчоб вонб булб густйн’ка /
оцй називбйец’а товченка // (Стмл ВН)
*п’урй, п’урйшка

ухб, -и, ж. Юшка з риби (в усіх східностепових говірках)
тод’н варъли / йак йійн називбли / ухб / булу оцй так / тбтко йнздили ръбу ловът’ / отэт на Михбйл’івці
ставук отэт був / пойндут’ / так пувн’і нучви привеизэт’ / і сидиему отэ ръбу чъстимо / варъли ухэ / а
тоуд’н къдайут’ ръбу / т’нки зрбзу сбме пйрве къдали картушечки / картушечка ц’ілйн’ка шчоб йійн
роз’імн’бт’ / йійн неи въдно бэде / і кбпел’ічку пшонц’б / і тоуд’н ръпку / і тоуд’н вихудила ухб // (С)

шъйка, -и, ж. Начинена гусяча шия (С, Мих Кр)
а з гус’б / йак деиржбли гус’б / так начиен’бли шъйки гэс’ач’і / оту остайец’:б так / шоб дэжче до головъ
одруббт’ / шоп булб дувга шъйка / тоуд’н отэ шкэрку з’н’імбйеім / тоуд’н внизэ зашивбйем / де шърше / а
де эжче чйрез отй наповн’блос’ / тудъ пэпик / печ’нночка / сйрце пос’нчеине / тод’н трушки добавл’бйеш
мукъчки і однй йайцй / приесул’уйут’ / пйрчиеку трушки тудъ / циебэл’ки / пеиреим’ншуйу і оцй наповн’бйу /
ц’у шъйку / тод’н верх зашиевбйу / проваръла / тод’н шче в духувк’і зажбруйу / і дэже дубре получбйеіц’:а
// (С)

шкэрка, -и, ж. Коричнева чи кремова плівка, що виникає на молоці, довго пряженому на малому жару в печі
(Бл Амв, Гр Кр, Новоукр, У ВН, Стмл ВН, ОО Ш, О В, В ВН, С, Ямп, У Кр, Н Ол)
шкэрка / молучна шкэрка // (В ВН)
→шкуръноачка
*каймбк
*п’йнка

шнйтик, -а, ч. Печиво, солодкий виріб з тіста (С, Мих Кр)
шнйтики / це пйчиво / такй булу спйчене сдубне / а звйрху крбсним намбзували / та й так бува шо спечйш
/ коржики чи пйчики йак’нс’ / назиевбйем шнйтики // (С)
*пйчик
*маторжйник

Індекс обстежених населених пунктів Донецької області
А М – с. Антонівка Мар’їнського району; Б М – с. Березове Мар’їнського району; Бл Амв – с. Благодатне
Амвросіївського району; В ВН – с. Времівка Великоновосілківського району; Вт Я – с. Верхньоторецьке
Ясинуватського району; Гр Кр – с. Гришине Красноармійського району; Гродівка – с. Гродівка
Красноармійського району; Є В – с. Єгорівка Волноваського району; Є М – с. Єлизаветівка Мар’їнського
району; Зап Т – с. Запорожець Тельманівського району; Зач В – с. Зачатівка Волноваського району; Зл В –
с. Златоустівка Волноваського району; І ВН – с. Іскра Великоновосілківського району; К М – с. Костянтинівка
Мар’їнського району; К Ст – с. Кумачеве Старобешівського району; Кр Кр – с. Красне Красноармійського
району; М – м. Мар’їнка; М-К НА – с. Малі Качкари Ново азовського району; М М – с. Максимільянівка
Мар’їнського району; М Ст – с. Мар’янівка Старобешівського району; Мих Кр – с. Михайлівка
Красноармійського району; Міч Т – с. Мічуріне Тельманівського району; Н Ол – с. Некременне
Олександрівського району; НА В – с. Новоандріївка Волноваського району; Н-гр Вол – с. Новогригорівка
Володарського району; Нмй ВН – с. Новомайорське Великоновосілківського району; Н-дон ВН –
с. Новодонецьке Великоновосілківського району; Н Ол – с. Некременне Олександрійського району; Н-петр ВН
– с. Новопетриківка Великоновосілківського району; Н-2 Я – с. Новоселівка-2 Ясинуватського району; Розділ VIІ. Особливості говорів української мови та проблеми соціолінгвістики

303
Новоукр – с. Новоукраїнка Мар’їнського району; О В – с. Олександринка Волноваського району; ОО Ш –
с. Олексієво-Орлівка Шахтарського району; Ол В – с. Оленівка Волноваського району; П В – с. Петрівське
Волноваського району; Пр Арт – с. Переїзне Артемівського району; Пр НА – с. Приморське Новоазовського
району; Рзн Арт – с. Різниківка Артемівського району; Рп В – с. Рівнопіль Волноваського району; С –
м. Селидове; Самс Т – с. Самсонове Тельманівського району; СВ НА – с. Сєдово-Василівка Новоазовського
району; Серд Ш – с. Сердите Шахтарського району; Сів – м. Сіверськ Артемівського району; Срібне –
с. Срібне Красноармійського району; Стмйр ВН – с. Старомайорське Великоновосілківського району; С-М Ол
– с. Спасько-Михайлівка Олександрівського району; Стмл ВН – с. Старомлинівка Великоновосілківського
району; Ст Ш – с. Степанівка Шахтарського району; Ст Ол – с. Степанівка Олександрівського району; У ВН –
с. Урожайне Великоновосілківського району; У Кр – с. Улянівка Красноармійського району; Ямп – с. Ямпіль
Краснолиманського району.

Література
1. Ващенко В.С. Словник полтавських говорів. – Харків: ХДУ, 1960. – 107 с.
2. Варченко І.О. Про джерела Словника українських народних говорів // Український діалектологічний
збірник. – К.: Довіра, 1997. – С. 86-88.
3. Омельченко З.Л., Клименко Н.Б. Матеріали до словника східностепових українських говірок. –
Донецьк: Вид-во ДонНУ, 2006. – 114 с.
4. Сагаровський А.А. Лексика Центральної Слобожанщини (Харківщини) як об’єкт словництва //
Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства: Зб. наук. пр. – Ужгород, 2001. – В.4. – С. 465-469.
5. Сагаровський А.А. Фрагмент діалектного словника Харківщини // Волинь. Житомирщина: Історико-
філологічний збірник з регіональних проблем. – Житомир, 2001.- №6. – С. 249-254.
6. Сизько А.Т. Словник діалектної лексики говірок сіл південно-східної Полтавщини. –
Дніпропетровськ: Вид-во ДДУ, 1990. – 100 с.
7. Сікорська З. Про особливості Словника діалектної лексики Луганщини // Волинь. Житомирщина:
Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. – Житомир, 2005.- №14. – С. 192-195.
8. Словник українських східнослобожанських говірок / К. Глуховцева, В. Лєснова, І. Ніколаєнко,
Т. Тернавська, В. Ужченко. – Луганськ, 2002. – 234 с.
9. Східностепові українські говірки: Науково-навчальний посібник / За заг. ред. А.Загнітка. – Донецьк:
Вид-во ДонДУ, 1998. – 114 с.
10. Чабаненко В.А. Словник говірок Нижньої Наддніпрянщини. – Запоріжжя: Вид-во ЗДУ, 1992. – Т.1-4.

The article includes material for the differential vocabulary of everyday lexis of the Ukrainian Eastern steppe
local dialects. It reveals the specific features of dialectal lexis of the Donetsk region local dialects.
Keywords: dialectal lexis, semantic structure of a word, Ukrainian Eastern-Stepps dialects.
Надійшла до редакції 3 вересня 2007 року.

Категорія: Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.