Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Ганна Ситар, Олена Милостна — БАЗА ДАНИХ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЛІНГВІСТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ (НА ПРИКЛАДІ АНАЛІЗУ ЛЕКСИЧНИХ КОНВЕРСИВІВ)

У статті проаналізовано теоретичні засади й принципи укладання електронної бази даних «Українські
лексичні конверсиви», розглянуто її структуру. Подано вигляд таблиць і форм бази даних, наведено приклади
запитів.
Ключові слова: база даних, запит, конверсив, конверсивність.

Сучасний етап розвитку лінгвістики характеризується поглибленням і видозміною традиційних підходів
до вивчення мови й мовлення й опрацюванням нових методів аналізу мовних явищ і процесів. У межах
структурної, а пізніше і комп’ютерної лінгвістики мовну інформацію розглядають як особливий різновид
інформації (детально про ознаки мовної інформації див.: [Белецкий 1979: 11-18; Карпіловська 2003: 14-15]), що
зумовлює залучення до її дослідження методів інших галузей знань, які вивчають процеси зберігання,
оброблення, одержання, репрезентації інформації, зокрема інформатики, кібернетики і програмування.
В арсеналі комп’ютерної лінгвістики провідне місце посідають бази даних (далі БД) як найпоширеніший
спосіб організації мовних даних. За визначенням К. Дж. Дейта, система баз даних – комп’ютеризована система
зберігання записів, головна мета якої – вміщувати інформацію й надавати її за потребами користувача [Дейт
1998]. Бази даних використовують у різних галузях знань і в повсякденному житті, скрізь, де доводиться мати
справу з великим обсягом інформації. Мета пропонованої статті – показати можливості застосування бази
даних у лінгвістичному дослідженні (на прикладі створення бази даних «Українські лексичні конверсиви»).
Актуальність обраної теми зумовлена двома чинниками.
1. Бази даних мають ряд переваг порівняно із традиційними методами лінгвістики: компактність
репрезентації даних, швидкість їх оброблення, придатність (точність інформації та зручність її використання),
низькі працезатрати [Дейт 1998: 22-23]. Дані, об’єднані в БД, мають єдиний формат, властивості внутрішньої
інтерпретованості, структурованості й пов’язаності. Саме тому база даних виявилася найбільш ефективним
інструментом для аналізу лексичних конверсивів в українській мові.
2. Слова-конверсиви типу продати ↔ купити, батько ↔ син, більший ↔ менший і відповідно
конверсивність (або конвертованість) як здатність речень відображати ту саму ситуацію з різних позицій
[Апресян 1995; Всеволодова 2000; Есперсен 1958; Лайонз 1978 та ін.], тобто відрізнятися за напрямом
відношення (пор.: Оленці стара жінка приходилася бабусею (Т. О. Кравець. Сонячні країни) ↔ Старій жінці
Оленка приходилася онукою; Тихий голос рибалки розтав у темряві (Ю. Яновський) ↔ Темрява розчинила
тихий голос рибалки), досі не були предметом спеціального аналізу на матеріалі української мови.
Теоретичним підґрунтям створення бази даних «Українські лексичні конверсиви» став аналіз поглядів
лінгвістів на конверсивність [Апресян 1995; Виноградова, Чекалина 2007; Виноградова, Ситарь, Чекалина 2007;
Вихованець 1993; Всеволодова, Дементьева 1997; Всеволодова 2000; Есперсен 1958; Кацнельсон 1972; Лайонз
1978; Ломтев 1969; Ломтев 1972; Милостна 2006; Минчук 2007; Ситар 2002; Ситар 2007; Степанов 1981;
Хомякова 1976 та ін.], визначення її типів. Услід за С.Д.Кацнельсоном розуміємо конверсиви як відносні
предикати, що відображають ту саму ситуацію, але відрізняються напрямом відношення [Кацнельсон 1972:
182].
Лінгвісти розмежовують переважно два типи конверсивності:
© Ситар Г.В., Милостна О.К., 2008 ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 16

386
а) лексичну конверсивність, яка виражається різними словами2: Антонич був молодший на два роки від
Ірини Вільде (Д.Павличко) ↔ Ірина Вільде була старша на два роки від Антонича;
б) граматичну конверсивність, що виражається формами одного слова (наприклад, формами активного /
пасивного стану дієслова): Банківська система України складається з Національного банку України та інших
банків, що створені і діють на території України відповідно до положень цього Закону (Про банки і
банківську діяльність. Закон України) ↔ Національний банк України та інші банки, що створені і діють на
території України відповідно до положень цього Закону, складають банківську систему України3.
Проектування бази даних «Українські лексичні конверсиви» здійснювалося у два етапи:
1) інфологічний етап включав відбір слів-конверсивів, визначення їх властивостей, установлення
класифікаційних параметрів речень із конверсивами;
2) датологічний етап передбачав вибір системи керування базою даних (СКБД) (детально про етапи
створення баз даних див.: [Карпіловська 2003: 34]).
На сьогодні наш реєстр нараховує 300 лексичних конверсивів, і він постійно поповнюється. Аналіз
зібраного фактичного матеріалу засвідчив доцільність виділення таких параметрів лексичних конверсивів
(і відповідно речень із конверсивами, оскільки зміна напряму відношення реалізується тільки в реченні4):
1. Частиномовна належність слів-конверсивів. За цим критерієм розмежовуємо п’ять підтипів
конверсивів:
1.1. Іменники: Григорій Іванович став шефом Горлюка (О. К. Витяжко) ↔ Горлюк став підлеглим
Григорія Івановича;
1.2. Дієслова: Франсіско втікав від смерті (В. С. Драчук) ↔ Смерть переслідувала Франсіско;
1.3. Прикметники: Він вибирає тебе, хоч ти і молодший за свого брата (К. Є. Чавера) ↔ Він
вибирає тебе, хоч твій брат і старший за тебе;
1.4. Прислівники: Старий матеріал пропонує більше прав, ніж новий (У. Еко) ↔ Новий матеріал
пропонує менше прав, ніж старий;
1.5. Прийменники: Зойка впевнена, що зошит лежить під нашим талмудом (П. Р. Ольгов) ↔
Зойка впевнена, що наш талмуд лежить на зошиті.
2. Валентний потенціал. За здатністю слова прогнозувати при собі певну кількість і якість позицій
виділяємо дві групи конверсивів:
2.1. Двовалентні: Рябий віл сильніший за чорного (Українські народні казки) ↔ Чорний віл
слабший за рябого.
2.2. Тривалентні: Хлопець купував квіти у посередника (Україна козацька. – 2005. – № 15) ↔
Посередник продавав квіти хлопцю.
3. За семантичним типом (належністю до лексико-семантичної групи) розмежовують кілька різновидів
конверсивів. Найбільш повною на сьогодні є класифікація Ю. Д. Апресяна, який пропонує виділяти 18 груп
з-поміж двовалентних і 6 серед тривалентних одиниць [Апресян 1995: 268-273], при цьому враховано й
лексичні, і граматичні конверсиви. У нашому фактичному матеріалі зафіксовано такі семантичні типи
лексичних конверсивів (підкреслимо, що цей перелік залишається відкритим):
3.1. Склад: Багатомандатний округ включає всю територію України (Про вибори народних
депутатів України. Закон України);
3.2. Перетворення: З того борошна вийшло п’ять коржиків (Василь Барка);
3.3. Наявність, володіння: Бабакови – власники невеличкого магазину будівельних матеріалів
«Євродекор», що на вулиці Наваринській (Урядовий кур’єр. – 1999. – 14 вересня);
3.4. Втрат а: … дядьки ж на той час витратили всі гроші (М. Кропивницький);
3.5. Перед ача: Він отримав щедру нагороду від царя (К. Брукнер);
3.6. Відносне розташування двох тіл у просторі: Наш район ближчий, ніж цей (Т. О. Кравець
Сонячні країни);
3.7. Відносне розташування двох тіл у часі: Старший від мене лише час (Киргизькі народні казки);
3.8. Залежність: Довжина сторони трикутника залежить від градусної міри протилежного кута
(Математична хрестоматія);
3.9. Інформаційні процеси: Лежандр вважав ліпшим більш суворе доведення ірраціональності
чисел (Математична хрестоматія);
3.10. Емоційні й інші внутрішні стани5: Любив дід гарну бесіду й добре слово (О. Довженко);
3.11. Соціальні відносини: Він навіки був його рабом (К. Брукнер);

2 Наша база даних уміщує саме лексичні конверсиви.
3 О.О.Тараненко розмежовує лексичні, лексико-синтаксичні, морфолого-синтаксичні й синтаксичні конверсиви (див.:
[Енциклопедія 2000: 246]).
4 Виділення конвертованості як однієї із граматичних категорій речення обґрунтував Т.П.Ломтєв [Ломтев 1969;
Ломтев 1972].
5 Назви семантичних типів конверсивів подаємо за Ю.Д.Апресяном. На нашу думку, більш доречним є термін
“емоційні (емотивні) відношення” [Всеволодова 2000: 138 і далі; Ситар 2007: 23], оскільки предикат стану типово не
передбачає наявності другого учасника ситуації, пор.: Мені погано. Розділ IХ. Прикладна лінгвістика: напрями й аспекти дослідження

387
3.12. Сімейні відносини: Оля була йому за матір (П. Ольгов).
4. Контекстуальна вільність / зв’язаність. Окрім незалежних від контексту конверсивів типу програвати
↔ вигравати, мати – належати, виділяємо семантично (контекстуально) зв’язані, напр.: Абітурієнт складає
іспит професорові ↔ Професор приймає іспит в абітурієнта.
5. Симетричність / несиметричність відношення (див.: [Ломтев 1972; Всеволодова 2000 та ін.]).
Конверсивне відношення вважається симетричним, якщо зміна напрямку відношення при тій самій лексемі-
конверсиві не відображається на істинності/неістинності судження. Так, наприклад, речення Я сидів у човні
коло діда Платона (О.Довженко) виражає симетричне відношення, оскільки наслідком істинності цього
відношення є справедливість оберненого відношення: Дід Платон сидів у човні коло мене. Пор. речення з
несиметричним відношенням: Ця територія належить дівчині (Французький детектив) ↔ Дівчина володіє цією
територією, але не * Дівчина належить території; Сергіївна була її дочкою (Ж. Посипайко) ↔ Вона була
матір’ю Сергіївни.
6. Тотожність / нетотожність структурних схем речень, пов’язаних конверсивними відношеннями. За цим
критерієм речення можна поділити на два типи:
6.1. Речення, що мають тотожні структурні схеми: Ужко давно вже був викладачем Леона
(Р. Д. Рижунь) (структурна схема N1 Cop3s N5) ↔ Леон уже давно був студентом Ужка
(N1 Cop3s N5);
6.2. Речення з нетотожними структурними схемами: Юнаки мали невелике господарство
(Киргизькі народні казки) (структурна схема N1 V3pl N4) ↔ Юнакам належало невелике
господарство (N1 V3s N3).
Система керування базою даних (СКБД) ґрунтується на відповідній моделі репрезентації даних:
ієрархічній, мережній або реляційній [Поспелов 1990]. Створена база даних «Українські лексичні конверсиви»
належить до реляційних, тобто відображає відношення у двовимірних таблицях [Гаєвський 2003]. Як зазначає
О. В. Рахіліна, БД цього типу становить «таблицю з двома входами …, у якості входів вона буде мати, з одного
боку, лексеми, з іншого – параметри певної класифікації, тобто ознаки, значення яких приписуються лексемам
у клітинах таблиці» [Рахилина 1994: 108].
Для створення БД було обрано програму системи керування базами даних (СКБД) Microsoft Access,
оскільки вона є найбільш поширеною реляційною СКБД у Microsoft Windows і забезпечує зберігання,
сортування й пошук даних [Канноли, Бегг 2003: 283]. Під час роботи з нею користувач має справу з кількома
об’єктами, головними з них є таблиці, запити й форми. Таблиці є основою БД, вони, за термінологією Microsoft,
складаються зі стовбців (полів) і рядків (записів). У її сьогоднішньому вигляді БД «Українські лексичні
конверсиви» описує 300 слів-конверсивів і подає понад 700 прикладів з усіх стилів української мови XІX –
початку XXI ст. Відповідно наша БД складається з 300 записів. Для повного й коректного опису конверсивів ми
вважаємо достатнім виділення дев’яти полів:
1) лексема;
2) конверсив;
3) частина мови;
4) валентність;
5) семантичний тип;
6) контекстуальна вільність / зв’язаність;
7) симетричність / несиметричність відношення;
8) структурні схеми речень;
9) приклади (див. мал. 1).
Малюнок 1
Фрагмент таблиці «Українські лексичні конверсиви»

Дані можна вводити безпосередньо в таблицю, але зручніше робити це за допомогою об’єкта Microsoft
Access ФОРМИ. Крім цього, форми дозволяють користувачеві переглядати й редагувати дані, що зберігаються
в основних таблицях БД, подавати дані в упорядкованому й налаштованому вигляді. Для тих, хто не має
великого досвіду використання СКБД, Access надає майстра форми (Form Wizard), який проводить користувача
через ряд діалогових сторінок для того, щоб визначити: ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 16

388
— що лежить в основі форми – таблиці чи запити (у нашому випадку – таблиці);
— поля, які треба відобразити у формі (для головної форми нашої БД ми обираємо всі дев’ять полів);
— макет для форми (у нашому випадку – стовбчастий);
— стиль для форми;
— заголовок для форми («Українські лексичні конверсиви») (див. мал. 2).
Малюнок 2
Приклад форми «Українські лексичні конверсиви» в репрезентації Design View

Форми можуть бути трьох різновидів. Наведена вище – Design View (режим конструктора). Переглядати
дані можна також в опціях Form View (режим форми) та Datasheet View (режим таблиці). У Form View наша
форма має такий вигляд: Розділ IХ. Прикладна лінгвістика: напрями й аспекти дослідження

389
Малюнок 3
Приклади форми «Характеристика конверсива» в репрезентації Form View

ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 16

390

Бази даних дають змогу створювати запити, переглядати й аналізувати дані в різний спосіб, ураховуючи
ті або інші параметри досліджуваних одиниць. За допомогою запитів автоматично здійснюється відбирання
потрібної інформації з однієї чи кількох таблиць за заданими критеріями. Наприклад, у БД «Українські
лексичні конверсиви» нас цікавлять лише іменники, що належать до ЛСГ «сімейні відносини». У цьому
випадку послідовність створення запиту є такою:
1) обрати об’єкт ЗАПИТИ;
2) обрати СТВОРЕННЯ ЗАПИТУ В РЕЖИМІ КОНСТРУКТОРА;
3) у верхньому вікні вказати таблицю, з якої ми будемо брати інформацію: УКРАЇНСЬКІ ЛЕКСИЧНІ
КОНВЕРСИВИ;
4) у перший стовпчик, що розташований внизу, перетягнути поле ЛЕКСЕМА;
5) у другий стовпчик – поле ЧАСТИНА МОВИ;
6) у другому стовпчику напроти УМОВИ ВІДБОРУ зазначити умову: «іменник»;
7) у третій стовпчик перетягнути поле СЕМАНТИЧНИЙ ТИП;
8) у третьому стовпчику вказати умову «сімейні відносини»;
9) зберегти зміни структури запиту;
10) здійснити перехід із режиму конструктора в режим таблиці.
У результаті створення запиту отримали всі конверсиви, що за частиномовним статусом є іменниками й
належать до ЛСГ «сімейні відносини» (див. мал. 4). Розділ IХ. Прикладна лінгвістика: напрями й аспекти дослідження

391
Малюнок 4
Результат створення запиту «Конверсиви-іменники, що належать до ЛСГ сімейних відносин»

Таке сортування пришвидшує пошук даних, водночас дозволяє перевірити сформовані під час
теоретичних досліджень гіпотези про співвідношення / неспіввідношення виділених параметрів даних.
Наприклад, у нашому матеріалі всі тривалентні конверсиви є дієсловами. Цілком імовірно, що речення з такими
конверсивами мають різні структурні схеми внаслідок відмінностей у дієслівному керуванні. Відповідний запит
у БД підтвердив наше припущення.
Отже, БД є зручним та ефективним інструментом структурування мовної і лінгвістичної інформації. БД
можуть бути застосовані в різних галузях мовознавства, скрізь, де є потреба проаналізувати велику кількість
мовних одиниць, здійснити їх багатовимірну класифікацію, визначити корелятивність / некорелятивність
кількох властивостей даних.
Запропонована БД «Українські лексичні конверсиви» не є остаточним варіантом. Подальші етапи роботи
передбачають не тільки поповнення новими лексемами, але й розв’язання низки невирішених питань, зокрема
проблеми симетричності / несиметричності відношення (чи доцільно кваліфікувати симетричні конверсиви як
лексичні?), коректності класифікації, виділення додаткових диференційних критеріїв.

Література
Апресян 1995: Апресян Ю.Д. Избранные труды. – Т.1. – М.: Школа «Языки русской культуры», 1995. –
ХІІІ, 472 с.
Белецкий 1979: Белецкий А.А. Семиотический аспект языковой системы // Структурная и
математическая лингвистика. – К., 1979. – Вып.7. – С.11-18.
Виноградова, Чекалина 2007: Виноградова Е.Н., Чекалина В.Л. К вопросу о грамматике русского
предлога: конверсия // Русский язык: исторические судьбы и современность: ІІІ Международный конгресс ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 16

392
исследователей русского языка (Москва, 20-23.03.2007): Труды и материалы. – М.: МАКС Пресс, 2007. –
С. 267-268.
Виноградова, Ситарь, Чекалина 2007: Виноградова Е.Н., Ситарь А.В., Чекалина В.Л. Семантические
типы предложных конверсивов в русском и украинском языках // Культура народов Причерноморья. – 2007. –
№ 110. – Т. 1. – С. 87-90.
Вихованець 1993: Вихованець І.Р. Граматика української мови. – К.: Либідь, 1993. – 365 с.
Всеволодова, Дементьева 1997: Всеволодова М.В., Дементьева М.В. Проблемы синтаксической
парадигматики: коммуникативная парадигма предложений (на материале двусоставных глагольных
предложений, включающих имя локума). – М.: КРОН-ПРЕСС, 1997. – 176 с.
Всеволодова 2000: Всеволодова М.В. Теория функционально-коммуникативного синтаксиса: Фрагмент
прикладной (педагогической) модели языка: Учебник.– М.: Изд-во МГУ, 2000.– 502 с.
Гаєвський 2003: Гаевский А.Ю. Информатика. – К.: А.С.К., 2003. – 536 с.
Дейт 1998: Дейт К.Дж. Введение в системы баз данных (6-е издание). – К.: Диалектика, 1998. – 784 с.
Енциклопедія 2000: Українська мова. Енциклопедія / Ред. кол.: Русанівський В.М., Тараненко О.О. – К.:
Українська енциклопедія, 2000. – 752 с.
Есперсен 1958: Есперсен О. Философия грамматики (перевод с английского). – М.: Изд-во иностр. лит.,
1958.– 404с.
Канноли, Бегг 2003: Канноли Т., Бегг К. Базы данных. Проектирование, реализация и сопровождение.
Теория и практика. – М.: Вильямс, 2003. – 1440 с.
Карпіловська 2003: Карпіловська Є.А. Вступ до комп’ютерної лінгвістики. – Д.: Юго-Восток, 2003. –
183 с.
Кацнельсон 1972: Кацнельсон С.Д. Типология языка и речевое мышление. – Л.: Наука, 1972. – 216 с.
Ломтев 1969: Ломтев Т.П. Парадигматика предложения на основе конвертируемости отношений //
Инвариантные синтаксические значения и структура предложения. – М.: Наука, 1969. – С. 104-115.
Ломтев 1972: Ломтев Т.П. Предложение и его грамматические категории. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1972.
– 177 с.
Лайонз 1978: Лайонз Дж. Введение в теоретическую лингвистику (перевод с английского). – М.:
Прогресс, 1978. – 544 с.
Милостна 2006: Милостна Олена. Типи конверсивів в українській мові // Студентські філологічні студії
початку ХХІ століття: Збірник доповідей ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції 17-18 квітня 2006
року. – Т. 2. Мовознавство. – Ч. І. – Донецьк, ДОУ, 2006. – С. 64-66.
Минчук 2007: Минчук Инна. Понятие «конверсив» в языкознании // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць.
Вип. 15 / Укл.: Анатолій Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2007. – С. 290-294.
Поспелов 1990: Поспелов Д.А. Данные и знания // Искусственный интеллект. В 3-х кн. – Кн. 2. Модели и
методы: Справочник / Под ред. Д.А.Поспелова. – М.: Радио и связь, 1990.
Рахилина 1994: Рахилина Е.В. О лексических базах данных // Вопросы языкознания. – 1994. – № 4. –
С. 107-113.
Ситар 2002: Ситар Г.В. Конверсивність предикатів частини і цілого в українській мові // Південний архів.
Зб. наук. праць. Філологічні науки. – Вип. XIV. – Херсон. – 2002.– С. 282-286.
Ситар 2007: Ситар Г.В. Моделі речень із предикатами відношення частини й цілого в українській мові:
Монографія. – Донецьк: ДонНУ, 2007. – 238 с.
Степанов 1981: Степанов Ю.С. Имена. Предикаты. Предложения. – М.: Наука, 1981. – 360 с.
Хомякова 1976: Хомякова Е.Г. Семантико-синтаксический анализ конверсных отношений глаголов в
современном английском языке. – Л., 1976. – 19 с.

In the article the theoretical principles and principles of electronic database «Ukrainian lexical conversives»
building are analysed, its structure is considered. The type of tables and forms of database are given, the examples of
queries are resulted.
Keywords: database, query, conversive, conversion.
Надійшла до редакції 1 жовтня 2007 року.

Категорія: Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.