Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Вікторія Колосова — МЕТОД ДОСЛІДЖЕННЯ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ЯК ОДИН ІЗ ПРІОРИТЕТНИХ МЕТОДІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Стаття дає розгорнутий аналіз методу дослідження під час навчання на уроках української мови,
взаємодію методу дослідження з іншими методами навчання. Пропонується підбір вправ для використання на
уроках української мови.
Ключові слова: метод дослідження, метод спостереження, система методів.

«Учитель готується до свого найкращого уроку все життя»
В. О. Сухомлинський

Кожен сучасний учитель-філолог повинен розуміти, що його основне завдання – учити дітей, любити
нашу рідну і співучу мову, самостійно мислити, формувати комунікативне мовлення, тому вчитель української
мови та літератури повинен перебувати в постійних пошуках нового, цікавого, нестандартного. Мета статті –
виявити особливості застосування методу мовного спостереження (дослідження) на уроках української мови.
Будь-яке спостереження є керованим процесом, тож, хоча метод спостереження потребує особливої
самостійності в роботі учнів, усе ж від учителя великою мірою залежить правильна організація початкового
етапу пізнання, формування в них уміння спостерігати, уміння слухати, відчувати й уміло синтезувати
побачене, прочитане в підручнику чи почуте від учителя [Лук’янчикова 2007].
У визначеннях сучасних дидактів наголошується, що методи навчання – це способи взаємовизначальної
діяльності вчителя й учнів, за допомогою яких досягається оволодіння знаннями, реалізуються завдання
розвитку і виховання школярів, формується їх світогляд [Саудівська 1999]. Слід зауважити, що сучасна
дидактика збагатилася значною кількістю знань про методи навчання, виник цілий ряд дидактичних систем,
кожна з яких будується на тій чи іншій сукупності аргументів. Тому перед нами стоїть перша задача – це
визначити місце методу спостереження в загально-дидактичній системі методів навчання.
Вихідним у процесі навчання є інформаційний метод (ілюстративно-пояснювальний), другий –
репродуктивний. Як відомо, інформаційний метод характеризує таку взаємодію педагога та учнів, при якому
вчитель викладає і демонструє навчальний матеріал, а учні його асимілюють. Репродуктивний же метод
визначає діяльність учнів, котрі під керівництвом педагога відновлюють навчальний матеріал. Фактично
інформаційний метод виступає передумовою для вияву репродуктивного методу.
Далі в процесі навчання на основі інформаційного та репродуктивного методів розгортається
евристичний (частково – пошуковий) метод. Він відрізняється від них тим, що процеси асиміляції та
репродукування навчального матеріалу проходять у вигляді діалогу вчителя з учнями, при якому пошук
відповідей на питання (завдання) педагога є оперування тими засобами, які є в учнів, за допомогою яких вони
частково вирішують пізнавальні задачі [Біллєв 2002].
Над інформаційним методом надстроюється проблемний метод, у якому вчитель демонструє учням
вирішення проблем. У формі риторичного діалогу він показує учням не тільки шлях вирішення проблеми, але і
засоби, прийоми, за допомогою яких вона вирішується. Проблемний метод у процесі навчання може бути
зрозумілий та сприйнятий учнями тільки за умовою, якщо в ньому присутній інформаційний метод. Іншими
словами, проблемний метод – це шлях до оволодіння зразками та еталонами минулою творчою діяльністю.
Наступний крок аналізу процесу навчання приведе нас до виділення проблемно-репродуктивного
метода, що ніби вбирає та реорганізує репродуктивний метод. Цей метод орієнтований на те, щоб школярі
оволоділи в «готовому вигляді» досвідом творчої діяльності [Кучерук 2006].
На основі набутого арсеналу зразків рішення проблем різного ступеню, засобів та прийомів їх рішення,
досвіду їх відновлення та оперування створюються передумови для успішного використання методу
дослідження (спостереження). Іншою передумовою для методу дослідження є евристичний метод, який формує
метод часткового пошуку. Тобто, метод дослідження спирається на проблемний, проблемно-репродуктивний та
евристичний методи, реорганізуючи їх у собі. Метод дослідження являє собою якісно нову сходинку
внутрішньої організації діяльності учнів, у яку згорнуті всі попередні характеристики.
Часто методом дослідження педагог організовує самостійну діяльність учнів, котрі вирішують нову для
себе пізнавальну проблему. Цей метод створює найкращі можливості для формування та вияву творчих
здібностей учнів, пізнавального їх розвитку.
Систему методів навчання можна зобразити у вигляді схеми (див. схему 1).
© Колосова В.В., 2008 ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 16

410
Схема1
Методи навчання

Процес навчання буде проходити успішно тільки за умови органічної взаємодії методів «першого» та
«другого» рівня. Ігнорування «другого» рівня веде до зниження темпів творчого розвитку учнів. Ігнорування
«першого» рівня уповільнює організацію проблемного навчання, адже без інформаційного, репродуктивного та
евристичного методів неможливо забезпечити пізнавальну діяльність учнів.
Метод дослідження і спостереження є найвищим етапом самостійного мислення школярів. Отже, метод
спостереження і аналіз мовних явищ є найважливішим методом, що допомагає осмислити мовні факти і явища.
Він поступово наближує учнів до самостійного розв’язання навчальних проблем. Проведення спостережень над
мовним матеріалом допомагає учневі вникнути в сутність мовних фактів, явищ, процесів, осмислити зв’язок
між ними і теоретичними висновками. При цьому в учнів формуються вміння оцінювати мовне явище, навички
його аналізу, що полегшує розв’язання тренувальних завдань. У системі методу спостережень і досліджень
мовних явищ важливою ланкою є лінгвістичний експеримент [Варзацька 2004].
Часто спостереження над мовним матеріалом починається з проблемного завдання. Наприклад, учням
пропонується порівняти, коли вживається дієприкметниковий зворот, а коли – дієприслівниковий. Для цього
дається матеріал:
Тут було людно і шумно; безнастанно мчали машини з боєприпасами, брели, обливаючись потом, бійці і
офіцери…(О.Гончар)
Тут було людно і шумно; безнастанно мчали машини з боєприпасами, брели бійці і офіцери, облиті
потом.
Учням з розвиненим мовним чуттям вдається встановити, що дієприслівниковим зворотом
увиразнюється дія, а дієприкметниковий – підсилює ознаку.
Застосування методу спостережень і аналізу мовних явищ вимагає від учителя вдумливого підходу до
матеріалу, що він виділяє для вивчення цим методом, правильної постановки основного завдання (проблеми),
цілеспрямованої системи допоміжних підзавдань, що наближають учнів до розв’язання основної проблеми.
Результати спостережень повинні обов’язково фіксуватися письмово у вигляді висновків, чи графічно як певна
модель.
Таким чином, слід визначити, що використання методу дослідження на уроках узагальнення та
систематизації знань з української мови є необхідною умовою для розвитку самостійної діяльності учнів.
Аналіз показав, що метод дослідження створює найкращі можливості для формування та прояву творчих
здібностей учнів, пізнавального їх розвитку, готує фундамент для реалізації критичного мислення дітей.
У додатку А пропоную підбір вправ з теми «Правопис приголосних» для учнів 5 класу гімназій, ліцеїв,
класів з поглибленим вивченням української мови загальноосвітніх шкіл. Вправи № 3, 4, 7, 8, 11
репродуктивного характеру, які дозволяють учневі закріпити вивчений матеріал. Прийом зіставлення допоможе
учням зробити попередній аналіз мовних явищ. Вправи № 1, 2, 5, 6, 9, 10, 12 творчого, дослідницького
характеру, вони вміщують у собі елементи більш глибокого аналізу мовних явищ, примушують дитину
вдумливо підійти до виконання завдання, досліджуючи питання змін приголосних у поданих словах. Завдання
доцільно пропонувати учням на вибір для самовизначення дітьми рівня засвоєння вивченого матеріалу.
Отже, уміло організована робота над спостереженням мовних явищ сприяє розвиткові лінгвістичних
здібностей учнів.

Додаток А
Пропоную підбір вправ з теми «Правопис приголосних» для учнів 5 класу. Засвоюючи цю тему, діти
повинні ЗНАТИ:
• правила написання подвоєних букв для позначення на письмі збігу однакових приголосних звуків та
подовження приголосних;
• випадки спрощення в групах приголосних;
Інформаційний
метод
Проблемний
метод
Проблемно-
репродуктивний
метод
Метод
дослідження

)
Репродуктивний
метод
Евристичний
метод
Процес
навчання Розділ Х. Актуальні проблеми методики викладання мови

411
• зміни приголосних при словотворенні та словозміні;
ВМІТИ:
• знаходити в словах орфограму «подвоєння» та «подовження» приголосних;
• зіставляти слова, у яких відбувається спрощення, з відповідними словами російської мови;
• обґрунтовувати зміну приголосних при словотворенні та словозміні;
• порівнювати вимову і написання слів іншомовного походження;
• користуватися орфографічним та орфоепічним словниками, словником іншомовних слів.

Вправа 1. Напишіть правильно слова, підібравши відповідну літеру з дужок. Поясніть вимову і
написання.
Горо(д,т), ї(ж,ш)те, про(с,з)ьба, доро(ш,ж)чий, во(х,г)ко, пі(щ,ч,ш)аний, сере(ш,ж)ка, шви(д,т)кий,
ро(з,с,)адити, моло(д,т)шати, бе(з,с)илий, бе(з,с)характерний, ле(х,г)кість, сте(ш,ж)ка, пі(д,т)мести, брі(д,т).

Поясніть різницю в значенні співзвучних слів казка і каска, гадка і гатка, мимохідь і мимохіть, гриб і
грип. Які ще подібні пари слів ви можете назвати?
Чому в слові вітчизна на початку пишеться віт-, а в слові відчинити – від-? У слові ростити – рос, а в
слові розтяти – роз?

Вправа 2. Дослідіть, добираючи споріднені слова, при словотворенні чи при словозміні відбувається
чергування приголосних. Свою думку обґрунтуйте.
Різати, пекти, книга, сніг, сікти, приїздити, ходити, яблуко, писати, чистити, повага, капелюх, берег,
лице, радити, колиска, аптека, гасити, вухо, рука, бібліотека, стерегти, дорога.

Вправа 3. Випишіть із поданого тексту слова, у яких відбулось чергування приголосних. Проаналізуйте
доцільність чергування в словах.
Вік риби визначають по лусці, на якій щороку відкладається річне кільце. Для цього досить підсушити
луску і уважно її розглянути.
Кількість лусок у риби встановлюється на першому році життя і в майбутньому не змінюється.
Змінюється лише розмір луски. (З календаря)

Вправа 4. Запишіть слова, розкриваючи дужки, в дві колонки: 1) ті, в яких букви, що в дужках,
подвоюються; 2) ті, у яких вони не подвоюються.
Заня[т]я, (багато) столі[т]ь, (перед) могутніс[т]ю, бездорі[ж]я, (покритий) ема[л]ю, зра[н]я, дозві[л]я,
(з) лю[т]ю, коше[н]я, яка[н]я.

Ключ. З перших букв прочитаєте другу частину прислів’я: «З праці радість, …!»

Вправа 5. Утворіть вищий ступінь порівняння прикметників, поясніть зміни приголосних.
Дорогий, довгий, глибокий, важкий, багатий, короткий, низький, високий, вузький, дужий, тяжкий,
далекий, близький, товстий, легкий.

Вправа 6. За допомогою суфікса -н- утворіть прикметники від поданих іменників і поясніть їх правопис
та вимову звуків.
Серце, пшениця, молоко, торік, синтетика, гусениця, одиниця, синтаксис, публіка, смак, рука, яйце,
криниця, сонце, рік.

Вправа 7. Перекладіть російські слова українською мовою. Дослідіть зміни, які відбуваються при
перекладі. Запишіть і поясніть правопис, а також перевагу при вимові слів.
Гигантский, кременчугский, полесский, крепостничество, иракский, прусский, казанский, братский,
рижский, воронежский, калужский, тбилисский, французский, туристский, ужгородский, бухарестский.

Вправа 8. Зіставте подані групи слів. У якій групі прикметників з суфіксом -ськ- не відбувається
чергування приголосних? Чому?
1. Кременчуцький, золотоніський, люксембурзький.
2. Гаазький, тюркський, казахський, угорський.
3. Ладозький, таганрозький, сіракузький, словацький.
4. Виборзький, водолазький, криворізький.
5. Карабаський, чуваський, норвезький, лейпцизький.
6. Черкаський, воронезький, дворянський.
ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 16

412
Вправа 9. Записати слова в три колонки: в першу – зі збігом однакових приголосних, у другу – з
подовженням м’яких приголосних між голосними, у третю – з подовженням приголосних у словах
іншомовного походження. Проаналізуйте спільне та відмінне у наведених словах.
Діккенс, беззвучний, ранній, лібретто, колосся, молоддю, Дарданелли, зрання, Голландія, ванна, тонна,
миттю.

Вправа 10. З поданого тексту випишіть слова, в яких відбулось подвоєння або чергування приголосних.
Відповідь обґрунтуйте. Проаналізуйте, чому в інших словах не відбулось чергування і подвоєння приголосних.
Рушник – символ українського народу. «Дім без рушників, – говорилось у народі,– як сім’я без дітей».
Вони – старовинні обереги дому. Вишитий різними візерунками, рушник був неодмінним атрибутом багатьох
обрядів: з рушником приходили до породіллі вшанувати появу нової людини, зустрічали дорогих гостей,
виходили в поле чи справляли обжинки; дівчина подавала рушник на знак згоди при сватанні, молоді ставали
на рушник під час шлюбного обряду, з рушником проводжали в останню путь. У житті кожної людини бувають
радість і смуток. Так і на рушниках люди відтворювали свою долю.

Вправа 11. Випишіть у колонку лише слова, в яких букви, взяті в дужки, подвоюються.
Доне(ч)ина, о(б)ризкати, за(б)ризкати, (с)ати, ві(д)ячити, на(д)ворі, іме(н)ий, Туре(ч)ина, ві(д)окремити,
на(д)дністрянський, іме(н)ик, ро(з)умний, о(в)а, гайдама(ч)ина, бе(з)успішний, небе(з)захисний, істи(н)ий.

Ключ. З перших букв прочитайте назву вірша Лесі Українки.

Вправа 12. Закріплення теми «Правопис приголосних». Розв’яжіть кросворд, у кожному слові-відповіді
назвіть орфограму. Відповідь обґрунтуйте, наведіть приклади.
За горизонталлю.
1. Їх здобувають школярі та студенти щодня. Тому що …….. – це сила!
2. «Після довготривалої подорожі по морю нарешті під нашими ногами з’явилась……»
3. Донецьк – ….. центр Донбасу.
4. Його з нетерпінням чекають усі жінки 8 березня.
За вертикаллю.
5. Спільнокореневе із словом дорога.
6. «Детективне ….. Шерлока Холмса дуже популярне і в наш час».
7. Його розпалюють туристи.
8. «У рідному краї і ….. співає,
Лелеки здалека нам весни несуть,
У рідному краї і небо безкрає.
Потоки, потоки мов струни течуть».
9. Козак – лицар честі та відваги українського народу, мужній ….. Вітчизни.
10. Пісня – це ….. українського народу.

6
5
10
1

2

3 7 8
9

5

Розділ Х. Актуальні проблеми методики викладання мови

413
Література
1. Варзацька Л. Дослідницька діяльність у системі особистісно-орієнтованого розвивального навчання //
Українська мова та література в школі. – 2004. – № 7-8. – С. 40 – 44.
2. Біллєв О. Методика мови як наука // Дивослово. – 2002. – № 11. – С.20 – 24.
3. Донченко Т. До проблеми методів навчання української мови // Українська мова та література в школі.
– 2005. – № 7. – С. 2 – 5.
4. Дорошенко О. Елементи дослідницької роботи учнів з мови // Українська мова та література в школі. –
1993. – № 4. – С. 20 – 23.
5. Кучерук О. Сучасні технології навчання мови як методична проблема // Українська мова та література
в школі. – 2006. – № 6. – С. 17 – 21.
6. Лук’янчикова С. І. Дослідницько-пошукова робота на уроках словесності // Вивчаємо українську мову
та літературу. – 2007. – №17 – 18. – С. 2 -8.
7. Мельничайко В. Я., Пентилюк М. І., Рожило Л. П. Удосконалення змісту і методів навчання
української мови. – К.: Рад. школа, 1982 – 216 с.
8. Могила Н. М. Орфографія для кожного / За загальною редакцією професора А. П. Загнітка. – Донецьк:
Центр підготовки абітурієнтів, 1996. – 28 с.
9. Нешпір М. Використання елементів лінгвістичного аналізу тексту на уроках української мови та
літератури // Українська мова та література в школі. – 2006. – № 46. – С.14-15
10. Садівська В. З досвіду методичної роботи // Дивослово. – 1999. – № 4. – С.35-37.

The article gives a wide analysis of a searching method for teaching pupils at the lessons of Ukrainian Language
and its connection with teaching methods. A lot of different exercises are suggested for using at the lessons of
Ukrainian Language.
Keywords: research method, method of supervision, system of methods.
Надійшла до редакції 10 вересня 2007 року.

Категорія: Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.