Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Наталія Покора — МЕТОД ПРОЕКТІВ: ВИТОКИ, СЬОГОДЕННЯ, ПЕРСПЕКТИВИ

У статті висвітлені шляхи розвитку сучасної школи, зокрема впровадження у навчальний процес
новітніх технологій. Акцентується увага на одному з найпопулярніших методів навчання у сучасній школі –
методі проектів. Висвітлюється суть проектної технології, її джерела, розвиток, структура, актуальність.
Визначено мету методу, спрямованого на виховання цілісної особистості, здатної застосовувати знання на
практиці у всіх сферах економічного, культурного та політичного життя.
Ключові слова: проект, проектна технологія, портфоліо.

У сучасній педагогіці гостро відчувається потреба в різноаспектному підході до навчально-виховного
процесу. Стрімкий розвиток нашого життя вимагає від освіти гнучкості, нових технологій, інноваційних форм і
методів навчання.
Інноваційна освіта – це оновлення освітніх процесів, це створення сприятливих умов для творчості, це
активна розумова та практична діяльність як учителя, так і учня. Завдання новітньої освіти – навчити жити –
пізнавати світ, працювати, жити в суспільстві. Адже школою навчання не закінчується, а починається.
Серед найважливіших вимог до положень сучасної школи такі:
• оволодіння учнями базовими навичками і фундаментальними процесами (читання, письмо,
мовлення, математичні поняття і дії);
• інтелектуальний розвиток (розвиток логічного мислення, здібність до самостійних суджень і
прийняття рішень, вміння вирішувати проблеми);
• підготовка до вибору подальшої освіти;
• розвиток творчих здібностей;
• моральне виховання.
Отже, у сучасній школі пріоритетними є не самі знання, а особистість учня, його інтелект, духовний світ,
інтереси.
Одним із способів створення таких умов є проектна діяльність, яка останнім часом широко
впроваджується в практику навчання й орієнтується на стимулювання самостійної пізнавальної діяльності
школяра.
© Покора Н.В., 2008 ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 16

414
Метод проекту належить до методів активного навчання: ми говоримо, слухаємо і робимо водночас, але
домінує все ж творчий пошук учня. У світовій педагогіці це не новий винахід: його витоки сягають ще доби
Відродження. Розглядаючи еволюцію методів навчання з цього періоду, помічаємо в ній дві основні тенденції.
Перша – прагнення посилити активність учня в процесі навчання, друга – наблизити його до життя. Ці
тенденції активного навчання, узгодження їх з потребами життя та особливостями дитячої вдачі, розумне
поєднання волі і порядку, імпровізації й розсудливості ще на початку XX ст. лягли в основу освітянської
концепції Дж. Дьюї, американського філософа і педагога, а також його учня В.Кільпатрика. Їх вважають
засновниками методу проектів (первісна назва – метод проблем).
Біля джерел методу стояли і російські, й українські вчені-педагоги. Під керівництвом російського
педагога С.Т.Шацького була організована невелика група ентузіастів, що намагалась активно використовувати
проектні методи в педагогічній практиці. Ідеї методу проектів (концепцію активного навчання) зустрічаємо в
працях українських метрів педагогіки – В.Сухомлинського, С.Русової. У 20-х роках ХХ ст. метод привернув
увагу радянських педагогів, які, намагаючись удосконалити його, зрозуміли, що це єдиний засіб забезпечення
творчої ініціативи та самостійності учнів у навчанні. Впровадження нової технології було недостатньо
продуманим і послідовним. У 1931 році метод проектів постановою ЦК ВКП (б) був засуджений. З тих пір і
донедавна більше не було спроб у пострадянських країнах відродити цей метод у шкільній практиці. Разом із
тим у світовій педагогіці ідеї гуманістичного підходу до освіти Дж. Дьюї та В. Кільпатрика набули великої
популярності.
В останні роки ХХ століття інтерес до проектної технології відродився в педагогіці Росії, України.
З’явилися публікації з цієї тематики (проф. Є.С. Полат та інші). В Україні метод проектів успішно застосовують
у своїй роботі випускники програм академічного обміну, які ознайомлені з досвідом американських колег.
Відповідні розробки друкує «Вісник програм шкільних обмінів», що видається відділом преси, освіти та
культури Посольства США в Україні з 1999 року. Активним популяризатором ідей Дж. Дьюі та ініціатором
застосування проектної педагогіки у практиці роботи шкіл України є старший науковий співробітник Інституту
педагогіки АПН І.Г. Єрмаков.
У чому суть методів проектів?
За визначенням В. Кільпатрика, метод проектів – це метод планування цілеспрямованої діяльності у
поєднанні з розв’язанням навчально-шкільного завдання в реальній життєвій ситуації. На перший план
виходить діяльна людина, яка пізнає світ у процесі дослідів, ставить власні завдання і виконує проекти, нею
створені, свідомо регулюючи своє життя.
Дитинство – це повноцінний період людського життя. Тому завдання методу – дати дитині знання, які
знадобляться їй не тільки в майбутньому, але також знання, вміння і навички, які здатні допомогти їй жити у
сучасному світі. Тому навчання повинно відповідати принципам життєвості, близькості до дитини і її
безпосередніх інтересів.
Метод проектів надає великого значення принципу самостійності учня. Увага дітей увесь час напружена,
від них вимагається постійна активна робота, вони повинні самі визначити програму занять та інтенсивно її
виконувати.
Навчальна програма, яка послідовно застосовує метод проектів, будується як серія взаємопов’язаних
проектів, що передбачають вирішення цікавих і корисних життєвих завдань. Це здійснюється на основі
комплексної реалізації низки педагогічних принципів: самостійності, дослідницько-пошукової роботи,
інтегрованих знань, співпраці дітей та дорослих, взаємозв’язку з навколишнім світом. Основне навантаження з
виконання проекту лягає на учнів, учитель лише виконує роль консультанта, надає методичну допомогу,
здійснює проміжний контроль. Дуже важливо активізувати учнів до роботи над проектом, зважаючи на такі
аспекти: цікавість, актуальність та практичність теми. Отже, метою методу проектів є підвищення мотивації
навчання через оволодіння певною сумою знань.
Термін «проект» в перекладі з грецької – «шлях дослідження». Існує чотири типи проектів [Кільпатрик
1928]:
1. Виробничий проект (втілення ідеї в реальну форму).
2. Споживацький проект (споживання того, що виробили інші: читання цікавої книжки, споглядання
картини).
3. Проект розв’язування проблем (дослідження, наприклад, ролі преси в житті людини).
4. Проект спеціалізації (проект-вправа) (отримання певних вмінь, навичок, знань).
Сьогодні пропонується кілька варіантів класифікації проектів, а саме:
• за видом діяльності: дослідницькі, пошукові, творчі, рольові, прикладні, ознайомлювально-
орієнтуючі;
• за характером контактів: внутрішні (у межах закладу), регіональні (у межах району, області,
країни);
• за змістом: моно проекти (у межах однієї галузі знань), міжпредметні проекти;
• за кількістю учасників: особистісні, парні, групові; Розділ Х. Актуальні проблеми методики викладання мови

415
• за терміном виконання: короткотермінові (розробляються протягом кількох уроків),
середніх термінів (від тижня до місяця), довгострокові (від місяця до кількох місяців).
Робота над проектом передбачає певні етапи виконання, а саме:
1. Підготовчий етап:
• визначення теми та мети проекту;
• обговорення теми;
• мотивація учителем теми;
• розподіл завдань по групах;
• обговорення способів кінцевих результатів, засобів збору інформації.
2. Реалізація проекту
• самостійна робота учнів, пошук;
• відбір інформації;
• формування портфоліо;
• систематизація й аналіз отриманих даних;
• висновки;
• підготовка учнів до презентації проектів;
• графічне оформлення;
• створення виставкового варіанту портфоліо.
3. Оцінка результатів, презентація проекту
• усний і письмовий звіт про проведену роботу;
• колективне обговорення проекту;
• підготовка приміщення;
• конкурс портфоліо;
• презентації;
• захист проектів;
• виступи опонентів;
• колективне обговорювання можливості реалізації проекту;
• оцінювання;
• висновки.
Портфоліо (portfolio – «папка цінних паперів») – цілеспрямовано відібрані до відповідних критеріїв праці
учнів, колекція матеріалів з певної теми та добірка робіт учня (або групи учнів) над даною проблемою. Існують
два види таких портфоліо.
Перший варіант – «робочий». Це колекція робіт учня, що всебічно демонструє не тільки результати
роботи, але й зусилля, яких він доклав для їх досягнення, а також очевидний прогрес у знаннях і вміннях
порівняно з його попередніми результатами. Сюди входить: планування роботи; зібрана інформація з даної
проблеми; записи інтерв’ю; щоденник дослідницької діяльності; тези, реферати, твори, доповіді відповідного
змісту; фотографії, малюнки; опис виконаних учнем завдань, пов’язаних з даною темою; чернетки висновків,
що відображають хід думок учнів; зауваження і рекомендації вчителя.
Другий варіант – остаточний «виставковий». Цей розділ вимагає естетичного оформлення результатів
роботи над проектом і використовується під час презентації. Виставковий варіант не повинен бути просто
зібранням усього, що учні знайдуть з даної теми; таке портфоліо повинно містити матеріал, що відображають
найкращі спроби учнів вирішити проблеми. Як правило, виставковий варіант портфоліо має два розділи: І – для
показу, який виконується на плакатних аркушах з метою розміщення їх на стендах; ІІ – документальний, в який
відбираються найкращі документи, що відображають роботу над проблемою. Пропонуємо структуру проекту.

Зразок структури проекту
1. Титульна сторінка (назва навчального закладу, клас, автор, назва проекту, науковий керівник, місце
видання, рік).
2. Зміст (перелік складових проекту).
3. Коротка анотація.
4. Епіграф.
5. Вступ.
6. Основна частина (розділи, параграфи, якщо є).
7. Висновки.
8. Перелік використаних джерел.
9. Додатки (фото-, відеоматеріали, таблиці, малюнки, схеми).
Варто визначити, що реалізація методу проекту на практиці змінює роль учителя під час навчального
процесу. Із носія готових знань він перетворюється на організатора пізнавальної діяльності своїх учнів. Він
може підказати джерела інформації, а може просто направити думки учнів у потрібному напрямку для ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 16

416
самостійного пошуку. Змінюється і психологічний клімат у колективі, так як учителю необхідно
переорієнтувати свою навчально-виховну роботу і роботу учнів на різноманітні види їх самостійної діяльності,
на пріоритет діяльності дослідницького, пошукового, творчого характеру.
Подаємо опис лінгвістичного проекту за темою «Числівник. Вживання числівника в усному і писемному
мовленні», що був виконаний учнями сьомого класу загальноосвітньої школи № 63 м. Львів, під керівництвом
Покори Наталії Василівни (див. додатки А, Б).
Отже, проектний метод є результатом спільних дій, але це треба розуміти не тільки як спільну роботу
учня і вчителя. Відповідальним за навчання стає суспільство в цілому, а саме: батьки, вчителі, роботодавці,
засоби масової інформації, громадськість.
Сучасна система освіти стикається з багатьма проблемами, одна з яких – прискорення економічного
розвитку та іноді непередбаченість результатів цього розвитку. Діти, закінчуючи школу, не мають ніякого
уявлення про характер тих вимог, які будуть їм пред’явлені у професійному житті, про те, що від них
вимагатиметься вміння працювати в групі, наявність командного духу та здатність ризику, що особливо буде
цінуватися почуття відповідальності та особиста дисципліна, любов до знань, творчий підхід, почуття
суперництва, прагнення до саморозвитку.
Нестабільність, яка ще існує в Україні, визначає потребу в людях, здатних приймати нестандартні
рішення, творчо мислити, орієнтуватись у проблемах сьогодення.
Саме впровадження проектної технології у педагогічну практику сприяє формуванню в учнів знань,
умінь і навичок, які допомагають скорочувати шляхи, необхідні для розв’язання життєвих питань. Отже, метод
проектів – це система навчання, зорієнтована на дослідницько-пошукову діяльність учня, його самореалізацію
шляхом розвитку інтелектуальних можливостей, творчих здібностей і вольових якостей.
Проектно-діяльнісний тип освіти – поклик часу, оскільки забезпечує раціональне поєднання теоретичних
знань з їх практичним застосуванням для вирішення конкретних проблем сучасності у сферах економічного,
культурного та політичного життя.

Додаток А
Лінгвістичний проект
Числівник. Вживання числівника в усному і писемному мовленні
Опис проекту
1. Паспорт проектної роботи
Автори проекту: учні 7 Б класу СЗШ № 68 м. Львова
Науковий керівник: Покора Н.В., учитель української мови та літератури
Тип проекту: дослідницький
Характер: лінгвістичний
Термін роботи над проектом: жовтень 2007 р.
2. Анотація проекту
Завданням проекту є узагальнення та систематизація знань учнів з теми “Числівник”, формування вмінь і
навичок правильного вживання числівників в усному і писемному мовленні; розвиток інтелектуального та
творчого мислення, оволодіння мистецтвом партнерської співпраці учнів, вмінням спілкуватися, виховання
відповідального ставлення до навчання.
Основними засобами досягнення мети проекту є робота учнів у цільових групах за різними
лінгвістичними напрямками: етимологічним, морфологічним, стилістичним, бібліографічним. У процесі роботи
над проектом учні застосовують наукові методи пізнання (аналіз, синтез, оцінювання).
Результатом проекту має стати збірка публікацій, що відображає пошукову роботу учнів, рівень їх
навченості з теми «Числівник» і вміння використовувати набуті знання в повсякденному житті.
3. Етапи роботи над проектом

Зміст роботи Відповідальний
1 Підготовчий етап. Визначення й обговорення теми та мети проекту.
Тема: проект “Числівник”. Вживання числівників в усному і писемному
мовленні”.
Мета: дослідити закономірності вживання числівника в усному і писемному
мовленні, сприяти розвитку культури мовлення учнів, розвивати вміння дітей
самостійно працювати над різними лінгвістичними питаннями.
Мотивація учителем теми.
У наш час – період шаленого інформаційного вибуху – дуже важливим є
вміння самостійно орієнтуватися у вирі новин, формулювати власні судження,
творчо підходити до вирішення тих чи інших питань. Реалізація цих умінь
безпосередньо залежить від мовлення. Адже саме мовлення свідчить про культуру
людини та її інтелектуальні здібності.
Розділ Х. Актуальні проблеми методики викладання мови

417
На жаль, сьогодні дуже часто можна почути слова: “Яка різниця, як
говорити?”. Але такі люди забувають просту істину: ті, які недбало ставляться до
своєї мови, позбавлені й почуття власної гідності.
Досліджуючи сучасне життя, можна прийти до висновку, що великої
популярності набувають слова на позначення чисел. Саме використання числівників
у мовленні є нелегкою і водночас цікавою темою. Закони української мови досить
суворі і вимагають знання правил. Тому закономірності вживання числівника в
усному і писемному мовленні стають предметом нашого дослідження.
2 Планування.
Об’єм роботи досить великий, тому необхідно створити цільові групи та
визначити їхні завдання:
• Етимологи (робота зі словниками, науковими статтями, збір інформації
про походження числівників);
• Творці ідей (закріплення знань про числівник шляхом створення
оригінальних ідей: інтелектуальних ігор, кросвордів, таблиць);
• Теоретики (збір інформації з наукових джерел про числівник,
формулювання основних правил вживання числівників у мовленні);
• Стилісти (дослідження сучасної преси, мови дикторів телебачення,
побутового мовлення; укладання таблиці “Найбільш уживані помилки при
вживанні числівника у сучасному мовленні”);
• Практики (складання вправ на закріплення знань з теми “Числівник”,
співпраця з іншими групами);
• Дизайнери (художнє оформлення проекту).

3 Реалізація проекту.
Самостійна робота учнів у групах:
• робота з лінгвістичною літературою;
• творчий пошук;
• відбір інформації;
• перегляд телепередач та преси;
• формування портфоліо кожної групи;
• обговорення зібраних матеріалів, консультації;
• систематизація й аналіз отриманих даних;
• формування висновків за результатами досліджень;
• графічне оформлення, добірка схем, фото;
• створення виставкового варіанту портфоліо.

4 Оцінка результатів:
• колективне обговорення проекту;
• конкурс на краще портфоліо;
• презентації;
• рецензія керівника.

5 Презентація проекту.
Публічний захист проекту (відкритий урок із застосуванням інтерактивних
технологій). Оцінювання. Висновки.

Додаток Б
Матеріали проекту, зібрані цільовими групами
(фрагменти портфоліо)
І. Група етимологів.
Повідомлення 1. “Про числа давніх слов’ян”.
Археологічні пам’ятки засвідчують, що 25 – 30 тис. років тому люди володіли вмінням рахувати.
Практична діяльність ставила перед ними проблему збереження і передачі числової інформації. Для цього
служили камені, черепашки, палиці, зарубки на деревах тощо. Люди носили із собою спеціальний пристрій,
який називався “нос”, де зарубки мали числову інформацію. Дерев’яні палички і дощечки були у древніх
слов’ян, їх називали бірками. Тепер зрозуміло, звідки походить вислів “зарубати на носі”.
Проте спочатку кожне число мислилося як певна кількість якихось предметів. У багатьох мовах світу
числівник п‘ять має спільні ознаки із словами долоня, рука. Зараз також можна почути іронічне звернення
дорослого до малюка: “Дай п’ять”, тобто “дай руку”, на якій п’ять пальців. Числівник сорок раніше означав
конкретний предмет – мішок, зв’язку із 40 соболиних шкурок. ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 16

418
У давньоруських рукописних арифметиках ХVII ст. використовувалися такі назви чисел: 10000 – тьма,
100000 – легіон, 1000000 – леодр, 10 млн. – ворон.
Слово “легіон” означало десять тисяч. У грецькій мові, з якої воно позичено, це ж слово означало
військове з’єднання у кількості 6 тисяч чоловік. Десять мільйонів позначили словом ворон. Справа в тім, що
його вважали вічним птахом, а це число для наших пращурів асоціювалося із чимось великим, вічним. Сто
мільйонів називали словом колода (Гліб). Тобто нескінченна вічність.
Нині існує така система чисел-гігантів: 10 – квадрильйон, 10 – квінтильйон, 10 – секстильйон, 10 –
октільйон… Американський математик Кастнер придумав “найбільше число”, назвавши його гугоя. Це 10!
Щоб уявити, наскільки воно велике, зіставимо декілька явищ. Якщо підрахувати об’єм Землі у мм, то одержимо
число трохи більше ніж 10.
Якщо перерахувати всі атомні частинки, які існують у відомому нам Всесвіті: протони, фотони тощо.
Навіть у одній пилинці їх міститься кілька мільярдів. А у Всесвіті їх 10 – тобто 1/100000 мільйонної частини
гугої.
Повідомлення 2. “Один – числівник”.
Деякі вчені не вважають слово один числівником. Це слово не означає, на відміну від інших числівників,
сукупність однорідних предметів. Сказати одна книга і просто книга у кількісному відношенні – одне і те саме.
Одні вчені вважають це слово прикметником, інші – займенником, ще інші – числівником. Справді,
слово один має форми роду. Як не дивно, має і форму множини. Така ж незвичайна якість властива і
числівникам тисяча, мільйон. Відмінюється слово один, як займенник. Це слово часто зайве. Наприклад, ми
просимо зважити не один кілограм цукру, а просто – кілограм. Дуже часто це слово вживається у значенні
інших частин мови. Наприклад: У боротьбі за щастя, за добро, справедливість ми не одні (не самі – займенник).
Учні нашого класу як одна сім’я (єдина – прикметник). Слово “один” має спільний корінь зі словами єдиний,
одинокий. Одне із значень єдиний – тісно зближений, згуртований. Водночас інше спільнокореневе слово
одинокий має протилежні значення – розташований окремо, ізольований; самотній.
ІІ. Творці ідей
2. Заповнити таблицю
Числівник
Кількісні Порядкові

?

?

Означає
Цілі числа

?

?
?

?

Як змінюється

?
Розділ Х. Актуальні проблеми методики викладання мови

419
2. Розв’язати кросворди
Кросворд 1
1. Перше число другого десятка (одинадцять).
2. Давньоруське число два на десять (дванадцять).
3. Сто десятків (тисяча).
4. Числівник, при якому слово цілих (у десятковому дробі) залишається незмінним (нуль).
По горизонталі ключове слово – один.

Кросворд 2
1. У давньоруській мові слово, що відповідало тисячі (тьма).
2. Найменше натуральне число (один).
3. Десять десятків (сто).
4. Тридцять третя буква українського алфавіту (я).
5. Частина мови, що відповідає на запитання скільки?, котрий? (числівник)
6. Наука, що вивчає числа (арифметика).
По горизонталі ключове слово – тисяча.

Тест
1. За значенням кількісні числівники поділяються:
а) прості і складені;
б) цілі числа, дробові, збірні.
2. У числівниках від 50 до 80 при відмінюванні змінюється:
а) перша частина;
б) друга;
в) обидві.
3. Дробові числівники означають:
а) порядок при лічбі;
б) кількість предметів;
в) частину від цілого.
4. Вибрати ряд, в якому правильно записані числівники:
а) нульом цілих восьми десятими; шести десятьма, п’ятьмастами;
б) шістсот, п’ятдесят шість, тисяча дев’ятсот вісім;
в) двохсот, вісімдесятьох, чотирьма.
5. Вибрати правильний варіант відповіді:
а) трьом сьомим аркушів; ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 16

420
б) три сьомим аркушам;
в) трьом сьомим аркуша.
6. Вибрати правильний варіант відповіді:
а) два брати, три сини, півтора року;
б) два брата, три синів, півтора книжки;
в) двоє брати, три сина, півтора літра.
7. Вибрати правильний варіант відповіді:
а) шістьмастами вісімдесятьма сьома;
б) шестистами вісімдесятьома сімома;
в) шістьомастами вісімдесятьма сімома..
8. Записати числа збірними числівниками 5, 10, 16, 1, 20, 50, 90, 30.
9. Вибрати правильний варіант відповіді:
а) півтора місяці, півтора кілограмів;
б) півтора місяця, півтора кілограма;
в) півтора місяців, півтори кілограма.
10. Вибрати правильний варіант відповіді:
а) тисячі п’ятсот чотирьох;
б) тисячі п’ятисот чотири;
в) тисячі п’ятисот чотирьох.

ІІІ. Група теоретиків
Культура мовлення. Вживання числівників з іменниками.
Після числівників два, три, чотири іменник стоїть у формі називного відмінка
множини (при змінному наголосі – у формі називного множини і з наголосом
однини).
Дві сестри, три брати,
чотири книжки
Після числівників п’ять і вище та збірних іменник має форму родового відмінка
множини.
Шість місяців, двадцять
років, десятеро учнів
Після дробових числівників іменник має незмінну форму родового відмінка
однини.
Одна друга аркуша, одній
другій аркуша
Числівники нуль, тисяча, мільйон, мільярд вимагають іменника у родовому
відмінку множини.
Тисяча доріг, мільйон
примірників, нуль знань,
мільярд зірок.
Числівники півтора, півтори керують іменниками в родовому відмінку однини, а
числівник півтораста – у родовому відмінку множини.
Півтора року, півтори
доби, півтораста слів.
У датах назви місяців вживаються тільки в родовому відмінку. Восьме березня, з
Восьмим березня.
Іменники при складених числівниках вживаються в тому ж відмінку, якого
вимагає останнє слово.
Двадцять чотири зошити,
двадцять вісім зошитів.

IV. Стилісти
1. Відредагувати речення.
Три брата зустрілися під час подорожі по Середземному морі.
Вони пробігли дві десятих кілометрів.
Вага сенбернарів досяга восьмидесяти кілограмів.
Природничий музей закривається в шість годин.
2. З наведених рядків слів утворіть речення.
Десятеро, хлопці, іти, ліс.
Десять, три, на, остача, ділиться, з.
Четвірка, диктант, за, бути, заслужений.
П’ятеро, переможець, нагороджений, грамота.
3. Таблиця найбільш уживаних помилок при вживанні числівників у мовленні

Неправильно

Правильно
В двох словах Двома словами
Яка година? Котра година?
Два гривня Дві гривні
Без десяти п’ята Десять до п’ятої
Три зошита Три зошити
З однієї (другої) сторони З одного (іншого) боку
Написав дві строчки Написав два рядки Розділ Х. Актуальні проблеми методики викладання мови

421

Неправильно

Правильно
Другим разом Іншим разом
В сім годин О сьомій годині
У четвертій степені У четвертому ступені
Більша половина Значна частина, більшість
Номер три Номер третій
Сторінка двадцять п’ять Двадцять п’ята сторінка

V. Група практиків
1. З-поміж поданих слів виписати числівники.
Троє, трирічний, втроє, потроїти, тризначність, триста, п’ятірня, п’ятірка, п’ятеро, п’ятий, по-
п’яте, дві цілих і сім восьмих, цілий (ранок), в цілому.
2. Записати цифрові вирази, дібравши до них іменники у родовому відмінку однини.
2/3; 7/6; 0,9; 3 3/5; 2,4; 37/2; 1 2/7.
3. Прочитайте текст. Запишіть переказ, змінюючи цифри словами. Завершіть текст власним міркуванням,
продовжуючи думку, висловлену в останньому реченні.
При тривалості життя 72 роки 22 роки у людини йде на сон, 10 – на працю і 6 – на їжу. Склавши ці три
числа, ви побачите, що вони становлять трохи більше половини від 72. А що сталося з рештою – 34 роками?
Це вже залежить від самої людини, на що вона їх тратить…
4. Утворіть словосполучення, записуючи цифри словами. Кілька утворених словосполучень введіть у
речення в ролі підмета і другорядного члена речення.
Два (перо), чотири (ножиць), шість (двері), п’ять (зошит), три четвертих (торт), сімсот (телята).
5. Провідміняти словосполучення.
Одна друга аркуша, нуль цілих п’ять десятих дроба, тридцятеро учнів, сорок учнів.
6. Користуючись довідником, дайте письмові відповіді на запитання.
Яка з рік земної кулі є найдовшою, а яка – найбільш повноводною?
Яка гірська вершина є найвищою?
Скільки вершин мають висоту більшу за 8 тис. метрів?
Яка найбільша глибина океану?
Яке озеро має найбільшу площу, а яке – найбільшу глибину?
7. Доберіть фразеологізми з числівниками один, два, три, п’ять, сім, десять у будь-якій відмінковій
формі, складіть з ними речення. Визначте, яку синтаксичну роль вони виконують.
Довідка. В один голос; двох слів не зв’яже; двоє третього не чекають; п’яте через десяте; сім верст до
небес; обходити десятою дорогою.

Література
Дьюї Дж 2000: Дьюи Дж. Демократия и образование. – М., 2000. – 384 с.
Кільпатрик 1928: Кільпатрик В.Х. Основи методу. – М.: Державне видавництво “Народний комісаріат
освіти”, 1928. – 115 с.
Кошманова 1999: Кошманова. Розвиток педагогічної освіти у США. – Львів, 1999. – 487 с.
Метод проектів: традиції, перспективи, життєві результати 2003: Метод проектів: традиції, перспективи,
життєві результати / Практикозорієнтований збірник. – К., 2003. – 500 с.
Новые педагогические и информационные технологии в системе образования 2005: Новые
педагогические и информационные технологии в системе образования / Под ред. Е.С.Полат. – М., 2005. – 272 с.
Освітні технології 2003: Освітні технології / За ред. О.М.Пєхоти. – К.: Наук. Думка, 2003. – 255 с.
Полат 1997: Полат Е.С. Типология телекоммуниционных проектов// Наука и школа – № 4. – 1997.
Сиротенко 2003: Сиротенко. Сучасний урок, інтерактивні технології навчання. – Х., 2003. – 30 с.

The article concerns the ways of development of modern school. Particular attention is given to introduction of
advanced methods of teaching, especially project work, a very popular method of the day.
The article elucidates the structure and sources of project technologies, giving a stress on the popularity of this
method.
The article defines the main aim cultivate a highly-educated person, to economical and political aspects of our
life.
Keywords: project, project technology, portfolio.
Надійшла до редакції 17 вересня 2007 року.

Категорія: Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.