Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

ЗРИМЕ СПРИЙНЯТТЯ

Ачилова В.П. Синтаксис і пунктуація української мови в таблицях і схемах:
навчальний посібник. – Сімферополь: Доля, 2006. – 172 с.

Сучасна і загальна синтаксична теорія і синтаксична теорія української мови набула суттєвого розвою,
внаслідок чого досить складно у жорстких рамах вишівського курсу синтаксису сучасної української
літературної мови вмістити увесь обшир різних концепцій і тлумачень тих чи інших синтаксичних форм,
одиниць, категорій тощо. Навчальний посібник В.П.Ачилової покликаний суттєво полегшити не тільки
загальне сприйняття загальнотеоретичних підходів і концепцій, але й подати схематичне зображення тих чи
інших класифікацій. Поза усяким сумнівом, на сьогоднішньому тлі подібних навчальних посібників
(Н.В.Гуйванюк та ін.) рецензована праця вирізняється прагненням охопити теоретичне висвітлення тієї чи
іншої проблеми і подати відповідну класифікаційну таблицю з дефініціями та підтвердженням теоретичних
висвітлень відповідним фактичним матеріалом.
Загальна структура навчального посібника – охоплює 125 таблиць з усіх розділів синтаксису, містить усі
типи синтаксичного розбору (від словосполучення до пунктуаційного розбору), список літератури – цілком
задовольняє вимоги сучасного навчального процесу у вищій школі, водночас його виконання засвідчує
можливість використання у загальнотипологічній шкільній практиці (загальноосвітні школи, гімназії,
колегіуми, колежі, коледжі та ін.).
Належним чином поціновуючи аналізований навчальний посібник В.П.Ачилової, слід наголосити на
тому, що назви окремих таблиць вимагають корекції. Так, авторка подає в таблиці 36 «Еквіваленти речення»
типи цих речень, а в таблиці 37 «Різновиди слів-речень». Тому постає питання, чи це те саме синтаксичне
явище, чи це різні явища? Якщо те саме, то навіщо різні назви, якщо ж різні, то яка дефініція є повноцінною для
останніх? У таблиці 87 «Класи складнопідрядних речень (за С.Ломакович)» подано класифікацію
складнопідрядних речень за проф. С.Ломакович, що знову ж таки спонукає до міркувань на кшталт: чому
наведено тільки класифікацію С.Ломакович, висвітлену в одному з навчальних посібників, а не запропоновано
ознайомлювальну з класифікаціями І.Вихованця (наведена в першому університетському підручнику),
І.Чередниченка (авторський навчальний посібник), І.Слинька, Н.Гуйванюк, М.Кобилянської (ґрунтовно
прокоментована у навчальному посібнику), що є досить оригінальними і творчо зреалізованими? У таблиці 89
«Складнопідрядні речення з підрядними обставинними. Порівняльні речення. Супровідні речення» у
висвітленні підрядних місця (четверта позиція) не зовсім коректною видається примітка 7 щодо кваліфікації
речень типу А на тому, (якому?) де стояла тінь, іскрило сонце широкою плямою (Панас Мирний) на підставі
тільки питань, оскільки саме питання є похідними від автосемантичного / синсемантичного статусу опорного
іменника. У таблиці 86 «Принципи класифікації складнопідрядних речень» наведено тезу про те, що
структурно-семантична класифікація складнопідрядних речень, обґрунтована М.С.Поспєловим, розвинута і
деталізована В.Бєлошапковою та її школою, а також О.Мельничуком (О.Мельничук завжди був прихильником
логіко-граматичної класифікації, про що свідчить і його участь у другій загальній дискусії щодо
складнопідрядних речень у 50-ті – 60-ті роки ХХ століття), І.Вихованцем, І.Чередниченком, але не згадано
І.Слинька, Н.Гуйванюк, М.Кобилянської, С.Ломакович (а її класифікацію подано в наступній таблиці 89) та ін.
Водночас тут наявне твердження, що ця класифікація в різних модифікаціях «представлена в академічних
граматиках російської мови», але яких? Мені відома тільки одна академічна граматика російської мови (1980),
граматика російської мови чеських лінгвістів та коротка граматика російської мови. В окремих випадках
навчальний посібник вимагає прискіпливішого прочитання (Таблиця 99 та ін.) для зняття технічних та
коректорських огріхів. Можливо, варто подумати над назвою посібника, умістивши уточнення таблиці і схеми
як підзаголовок.
Рівень виконання навчального посібника, ступінь репрезентативності охоплених тем, ґрунтовне бачення
статусу тих чи інших синтаксичних одиниць, відповідне їхнє висвітлення, ступінь новизни та суто авторські
підходи до поєднання вишівського і власне-шкільного тлумачення лінгвістичних явищ засвідчують
актуальність цієї праці, її необхідність широко друку з наданням грифу навчального посібника Міністерством
освіти і науки України.

Анатолій Загнітко

Надійшла до редакції 1 жовтня 2007 року.

Категорія: Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.