Субстантивний компонент з об’єктним значенням є обов’язковим у структурних схемах простого речення з двома учасниками: активним (суб’єкт) і пасивним (об’єкт). Пасивний учасник дії виражається відмінковою формою з об’єктним значенням. Такі речення організуються перехідними дієсловами, зрідка непрямо-перехідними: Народ вірив у перемогу: Мама сумувала за сином: Петро повернув гроші Миколі. Форма об’єктного компонента завжди передбачена предикативним центром речення і є валентно зумовленою. |
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.
Наступна: 4.3. Адвербіальний компонент