Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

ВСТУП

У пропонованому сімнадцятому випуску збірника наукових праць “Лінгвістичні студії” окреслено і
відображено стійке зацікавлення науковців цілою низкою мовознавчих проблем й у своєму змісті він охоплює
перебіг вивчення й аналізу різноманітних аспектів і вимірів мовних ярусів: морфологічного, лексичного,
словотвірного, морфемного, семасіологічного, синтаксичного, стилістичного і власне-текстового з
простеженням особливостей внутрішньомовної між’ярусної взаємодії, взаємокореляції і взаємовпливу,
взаємовідношення і взаємовияву з визначенням спектрів взаємопроникнення і взаємозумовленості,
вияскравлює різноманітні спектри науково-теоретичного і теоретико-прикладного осмислення
фундаментальних проблем теорії мови, її історії; охоплює розгляд еволюції, динаміки і статики, статусу,
структури, семантики і функцій мовних одиниць. Актуальним постав розділ з проблем прикладної лінгвістики
(розпочатий у минулому збірнику), що цілком закономірно, оскільки сьогодні цей напрям у своєму розмаїтті не
постає рівнорядним, охоплюючи проблеми прикладної фонетики, морфології, синтаксису, лексикології,
лексикографії, термінознавства, не менш вагомими в цьому розрізі постають питання корпусної лінгвістики і
прикладного спрямування перекладознавства, прикладного опрацювання проблем комунікативного впливу і
штучного інтелекту, особливо значущими виступають питання нейролінгвістичного програмування, судової
(кримінальної) лінгвістики, прикладні аспекти патопсихолінгвістики, усього того, що пов’язано з людиною. У
цьому розрізі показовим є те, що в широкому сенсі проблеми прикладної лінгвістики охоплюють і методику
викладання іноземної мови і багато іншого (див., наприклад: [Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: напрями та
проблеми: Підручник. – Полтава: Довкілля-К, 2008. – С. 640-710]. Ці проблеми активно опрацьовуються на
кафедрі української мови та прикладної лінгвістики Донецького національного університету завдяки активній
співпраці з відділом структурно-математичної лінгвістики Інституту мовознавства ім. О.О.Потебні НАН
України (завідувач відділу професор Є.А.Карпіловська), відповідними кафедрами Національного університету
“Львівська політехніка”, Московського державного університету імені М.В. Ломоносова (Росія) та
Воронезького державного університету (Росія; професор О.О. Кретов). Від самого першого випуску серії і до
сьогоднішнього (див.: [Лінгвістичні студії: Вип. 1 / Укл.: А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін.– Донецьк: ДонДУ,
1994.– 210 с.; Лінгвістичні студії: Вип. 2 / Укл.: А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін.– Донецьк: ДонДУ, 1996. – 351 с.;
Лінгвістичні студії: Вип. 3 / Укл.: А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін.– Донецьк: ДонДУ, 1997. – 214 с.; Лінгвістичні
студії: Вип. 4 / Укл.: А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонДУ, 1998. – 271 с.; Лінгвістичні студії: Вип.
5 / Укл.: А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонДУ, 1999. – 318 с.; Лінгвістичні студії: Вип. 6 / Укл.:
А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонДУ, 2000. – 352 с.; Лінгвістичні студії: Вип. 7 / Укл.: А.П.Загнітко
(наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2001. – 301с.; Лінгвістичні студії: Вип. 8 / Укл.: А.П.Загнітко (наук. ред.)
та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2001. – 319 с.; Лінгвістичні студії: Вип. 9 / Укл.: А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін. –
Донецьк: ДонНУ, 2002. – 237 с.; Лінгвістичні студії: Вип. 10 / Укл.: А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк:
ДонНУ, 2002. – 223 с.; Лінгвістичні студії: Вип. 11 / Укл.: А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ,
2003. – Ч. І. – 330 с.; Ч. ІІ. – 306 с.; Лінгвістичні студії: Вип. 12 / Укл.: А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк:
ДонНУ, 2004. – 432 с.; Лінгвістичні студії: Вип. 13 / Укл.: А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ,
2005. – 408 с.; Лінгвістичні студії: Вип. 14 / Укл.: А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2006. – 291
с.; Лінгвістичні студії: Вип. 15 / Укл.: А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2007. – 556 с.;
Лінгвістичні студії: Вип. 16 / Укл.: А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2008. – 439 с.])
започатковано і збережено основні концептуальні розділи, в межах яких й уміщено заявлені дослідження1. У
силу певних об’єктивних причин, на жаль, не знайшов розвитку, започаткований у чотирнадцятому випуску
розділ „Лінгвістична спадщина кафедри української мови Донецького національного університету”, в якому
передбачено публікацію наукових праць викладачів, що в різний час працювали на кафедрі української мови та
прикладної лінгвістики і дослідження яких сьогодні з тих чи інших причин є мало доступними, але такими, що
активно використовуються у вишівській практиці. Його продовження вкрай необхідне і буде зреалізоване в
майбутніх випусках.
Випуск розпочато розділом “Теорія мови”, в якому з’ясовано питання статусу мови в структурі
світоутворення, системності мови, зінтерпретовано статус категорії «діяльність» у лінгвофілософському
ракурсі, охарактеризовано мовні категорії і логічній граматиці, запропоновано окремі студії з нових етимологій,
запропоновано типологічну анкету для дослідження семантики лексичних одиниць, креативність
проаналізовано як лінгвістичний феномен.
У сімнадцятому випуску уміщено проблемні матеріали з актуальних питань теоретичної (теоретично-
описової, теоретично-порівняльної, теоретико-зіставної, теоретично-ідеографічної та ін.) і функційної
морфології, значна частина з-поміж яких приділена проблемам: 1) функційного статусу похідних прийменників
в мові українського законодавства; 2) ядра і периферії функційно-семантичного поля застереження;
3) дистрибуції й наповнення іменникової парадигми в українській мові; 4) формування просторового значення в

1 Усі матеріали випуску авторизовані (редколегія).
7
семантико-синтаксичній структурі речення з префіксально-прийменниковою кореляцією; 5) співвідношення
російських і казахських прийменників; 6) типології аналітичних конструкцій (на прикладі перфекта в окремих
германських мовах); 7) вторинних прийменників у польській мові; 8) засобів вираження простору в російській
та персидській мовах.
Аналіз теоретичних проблем синтаксису охоплює розгляд: а) зокремих синтаксичних явищ у контексті
комунікативної лінгвістики; б) модифікаційних співвідношень у сфері предикатних синтаксем; в) лінгвальної
природи обов’язкових приприкметникових компонентів формально-граматичної структури речення; г) стійких
дієслівних сполук як об’єкта лінгвістичного дослідження у проекції на історію української літературної мови;
д) особливостей синтаксичного зв’язку в складних сполучникових реченнях із пояснювальними відношеннями;
е) предикатної основи дієслівних зв’язок; є) форм орудного відмінка як реалізатора атрибутивної семантики
тощо.
Аналіз функційної семантики лексичних і фразеологічних одиниць охоплює 1) розгляд назв
спорідненості і свояцтва в епістолярній спадщині письменників-класиків; 2) аналіз семантико-стилістичних
модифікацій застарілої лексики, актуалізованої в сучасній періодиці; 3) дослідження описових конструкцій;
4) простеження особливостей функціонування авторських слів на позначення мовленнєвої діяльності в
художніх текстах; 5) вияв співвідношення поняттєвих категорій і номінативних підсистем; 6) встановлення
національно-культурної специфіки українських фразем весільної семантики і под.
Досить ґрунтовно прокоментовано аспекти вивчення словотвірної продуктивності, проаналізовано
особливості нульсуфіксальних назв осіб спільного роду, розглянуто префіксальний спосіб творення
прикметників, виявлено словотвірні засоби опредметненої ознаки новотворів в українському соціально-
політичному назовництві та ін.
З-поміж актуальних проблем лінгвістики тексту, дискурсології, дискурс-аналізу варто наголосити на:
а) аналізі граматичних індикаторів вираження ввічливості; б) розгляді мовних особливостей відображення того
чи іншого концепту в рекламних текстах; в) дослідженні суті та місця перформативів у структурі мовленнєвого
етикету та спробі критичного осмислення класифікацій перформативів у лінгвістиці; г) з’ясуванні типових
дискурсивних слів як показників комунікативної компетенції мовної особистості; д) розгляді синергетичного
аспекту художнього дискурсу; е) дослідженні особливостей вияву категорії модальності в епістолярному жанрі
мовлення та ін. Суттєвим постає також аналіз категорії ідеології як чинника впливу на дискурсивні практики
та ін.
Належна увага приділена питанням сучасних українських говорів та сучасної соціолінгвістики, де подано
аналіз художніх функцій гуцульських діалектизмів у белетристичних текстах, проаналізовано сучасні теорії
білінгвізму та прокоментовано загальні назви їжі в східностепових говірках і под.
Актуальними питаннями ономастики постали: 1) особливості периферійної частини українського
чоловічого іменника Центральної Донеччини з к. ХІХ до поч. ХХІ ст.; 2) розвиток словотвірно-структурних
типів прізвищ сучасної Середньої Наддніпрянщини; 3) морфологічні варіанти мікротопонімів південно-
східного Полісся; 4) морфологічна парадигматика прикметникового типу в українській мові тощо.
Особливим постає розділ з проблем сучасної прикладної лінгвістики, в якому простежено
1) антропоцентричну парадигму сучасної лінгвістики зі з’ясуванням ідеології і програми досліджень;
2) займеннико-кореляційні складнопідрядні речення в системі автоматичного опрацювання писемних текстів;
3) технологію автоматичного визначення тематики тексту; 4) проблеми комп’ютерного моделювання мовної
поведінки та ін. Знайшли також висвітлення в цьому розділі питання розділення тематичних напрямів та вив
спорідненості спеціалізованих наукових праць.
У розрізі проблем когнітивної лінгвістики проаналізовано лінгвальну інтерпретацію ідеї достатку в
традиційній концептуальній картині світу слов’ян, охарактеризовано антропоцентризм у лінгвістиці та предмет
когнітивної граматики, прокоментовано дискусійність виокремлення “синтаксичного концепту” в сучасних
лінгвокогнітивних дослідженнях, виявлено особливості концепту голодна кутя в міфологічній картині світу.
У розділі “Ювілеї видатних лінгвістів” уміщено дослідження концептуальних постулатів функційної
комунікативності проф. М.В. Всеволодової та наукове есе про співпрацю лінгвістів різних країн у
Міжнародному проекті “Слов’янські прийменники в синхронії і діахронії: морфологія і синтаксис”.
Не обійдено увагою й нові лінгвістичні праці, які розглядаються в розділі “Рецензії та анотації”,
висловлена оцінка їхньої актуальності та значущості для розвитку сучасного мовознавства.
Автори випуску “Лінгвістичні студії” сподіваються, що вміщені в ньому статті спонукатимуть до
міркувань та дискусій. Відгуки і пропозиції слід надсилати на адресу: Редакція серії “Лінгвістичні студії”,
кафедра української мови та прикладної лінгвістики, вул. Університетська, 24, Донецький національний
університет, корп. І, 83001, м. Донецьк, Україна.
Анатолій Загнітко, науковий редактор

Категорія: Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.