Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Олена Материнська — ТИПОЛОГІЧНА АНКЕТА ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ СЕМАНТИКИ ЛЕКСИЧНИХ ОДИНИЦЬ

Стаття присвячена розробці параметрів типологічного дослідження семантики лексичних одиниць на
базі проведеного дослідження семантики найменувань частин тіла людини у індоєвропейських та урало-
алтайських мовах. У представленому дослідженні створено модель типологічного вивчення лексичного складу
мови на прикладі окремої тематичної групи, розроблено критерії комплексного емпіричного аналізу
тематичних груп лексики. Представлена модель типологічного опису тематичної групи слів сприяє
розширенню методологічної бази лексико-семантичних досліджень та лексичної типології в цілому.
Ключові слова: типологічна анкета, модель типологічного опису, семантичні закономірності, індекс
полісемічності, продуктивність семантичних моделей.

1. Створення лексичної типології потребує кропіткої праці не тільки над вивченням структурно-
семантичних особливостей окремих тематичних груп лексики, але й над застосуванням чітко продуманої
методики дослідження семантичних закономірностей у цих групах лексики, створенням та перевіркою списку
семантичних універсалій, виведенням типологічних узагальнень щодо розвитку семантики досліджуваних
лексичних одиниць з метою систематизації отриманих даних, формуванням моделі обробки, узагальнення та
накопичення знання про семантичну систему мови, вивченням особливостей відображення у мовній картині
світу національно-культурної специфіки, сприйняття дійсності носіями різних мов. Систематизація та
© Материнська О.В., 2008 ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 17

36
типологізація отриманих у процесі дослідження результатів є можливою лише за умови застосування чітко
визначених єдиних параметрів відбору та опису матеріалу дослідження [Материнська 2008]. У пропонованому
дослідженні модель типологічного опису тематичної групи лексики розроблено на прикладі тематичної групи
базової лексики, наявної у всіх мовах світу, а саме тематичної групи найменувань частин тіла (НЧТ) людини.
1.1. Серед параметрів опису лексичної системи мови та окремо взятої її частини (наприклад, тематичної
групи слів): тип семантичного зв’язку або відношення між досліджуваними лексичними одиницями,
семантична продуктивність та глибина семантичного членування лексеми, особливості логічної сегментації та
концептуалізації досліджуваної тематичної групи слів (наявність лакун, описових словосполучень,
відповідність однієї лексеми в одній досліджуваній мові декільком у іншій досліджуваній мові, динаміка
семантичної структури. Заключним етапом вивчення певної частини лексичної системи є виведення
семантичних закономірностей та типологічних узагальнень щодо розвитку семантики досліджуваних
лексичних одиниць та виявлення семантичних універсалій.
Моделювання системи НЧТ як ієрархічно організованого цілого для зіставно-типологічного дослідження
їх семантики передбачає створення семантичної класифікації НЧТ, яка б базувалася на спільних ознаках,
наявних у їх прямому значенні, дослідження розвитку переносних значень НЧТ відповідно вимагає створення
класифікації основних моделей метафоричних та метонімічних переносів у процесі розвитку полісемії НЧТ
[Материнська 2005а,б,в], визначення продуктивності цих моделей у мовах набору, встановлення рівня
полісемічності НЧТ та внутрішньосистемних кореляцій між полісемією та партонмією, лексичною стійкістю,
частотністю НЧТ, їх типом походження, між їх структурною та семантичною організацією [Материнська 2004а;
Материнська 2007б], структурою їх прямого та переносного значення. Функціонування НЧТ у лексичній
системі передбачає вивчення їх семантики не тільки у стандарті мови, але й у нон-стандарті, слензі
[Материнська 2004б] та термінологічній галузі [Материнська 2005г], такий комплексний підхід дозволяє
визначити та повністю описати семантичний потенціал НЧТ, універсальні та культурно-специфічні риси їх
семантики. Результатом дослідження семантики НЧТ у мовах набору є визначення семантичних універсалій,
лексичних закономірностей та виведення типологічних узагальнень щодо семантичного розвитку НЧТ
[Материнська 2007а,в].
1.2. На синхронічному рівні у стандартній (літературній) мові типологічне вивчення семантики НЧТ
було проведене на матеріалі 11 мов, що входять до п’яти мовних сімей. Досліджено НЧТ у індоєвропейській
сім’ї мов: у германських (англійській, німецькій), романських (іспанській), балтійських (латвійській),
слов’янських (українській, російській) мовах; у алтайській сім’ї мов, зокрема у тунгусо-маньчжурських мовах
(евенська, евенкійська); в уральській сім’ї мов: фінно-угорській групі (у мокшанській мові); у палеоазіатських
мовах (у нівхській мові) та у японській мові. Матеріал дослідження склали 665 НЧТ, 1867 лексико-семантичних
варіанти. 251 НЧТ були системно розглянуті у стандартній мові, у слензі та у галузі термінології у окремому
дослідженні на матеріалі двох германських та двох слов’янських мов, а саме англійської, німецької, української
та російської мов.
Досліджуваний мовний набір дозволяє працювати з матеріалом як споріднених так і неспоріднених мов,
що дає змогу з більшою вірогідністю говорити про виявлені спільні або відмінні риси в семантиці
досліджуваних НЧТ.
Проблема спорідненості алтайських та уральських мов, їх системного зіставлення з індоєвропейськими
мовами у семантичному аспекті досить давно знаходиться у центрі уваги вчених-алтаїстів та індоєвропеїстів
[Андреев 1971: 47-48; Герценберг 1971: 36; Кормушкин 1971: 22-23; Цинциус 1971: 78; Дыбо 1996].
Досліджувана тематична група складає спільний для індоєвропейських, урало-алтайських, семітських та
картвельських мов шар споконвічної загальновживаної лексики. Тематична група НЧТ досліджувалася в
основному на матеріалі індоєвропейських мов [Бастриков 1988; Казаков 2000; Киселева 1997; Котлярова 2002;
Седова 2000; Федуленкова 2000; Blanсo 1999; Braun 1990; Brown 2001; Dornseiff 1938; Filar, Claz 1996; Goddard
2001; Hums 1988; Leisi 1961; Lцbner 2002; Paul 1867; Wierzbicka 1996; Wildgen 1999 та ін.]. На жаль, відсутні
дослідження НЧТ у нівхській та японській мовах, у мокшанській мові виявлено лише одне дослідження,
присвячене НЧТ [Маркина 1996], тож виникають певні труднощі при зборі необхідної інформації, не вистачає й
повних лексикографічних джерел. Евенська та евенкійська мови стали писемними лише з 1931 року, що також
дещо ускладнює фіксацію необхідних лексикографічних даних. Проте НЧТ у тунгусо-маньчжурських мовах
були досить детально досліджені як у структурному [Болдырев 1976] так й у семантичному аспекті
[Колесникова 1971; Новикова 1980].
На меті здійсненого дослідження було виявити найбільш розповсюджені, частотні варіанти
досліджуваних НЧТ у мовах набору, створити списки їх еквівалентів, ґрунтовно дослідити семантичні
властивості відібраних лексем, виявити спільні метафоричні та метонімічні моделі утворення їх переносних
значень, встановити їх продуктивність, зіставити рівень їх полісемічності, описати тенденції семантичного
розвитку аналізованих НЧТ, виявити семантичні універсалії та сформулювати типологічні узагальнення щодо
розвитку полісемії у тематичній групі НЧТ окресленого мовного набору.
2. Створення типологічної анкети за результатами проведеного дослідження [Kaliuščenko 2000: 109]
дозволяє комплексно описати матеріал дослідження та запропонувати модель опису аналогічного явища у
різних мовних наборах за однаковими параметрами. Розділ І. ТЕОРІЯ МОВИ

37
2.1. Типологічна анкета для опису семантики певної тематичної групи лексики може будуватися за
такими параметрами типологічного опису:
2.1.1. Формування мовного набору є важливим етапом типологічного дослідження, мовний набір може
бути сформований за принципом зручності для дослідника (наявності лексикографічних джерел, можливості
роботи з інформантами, спеціалістами з певних мов) та принципом вірогідності (що сприяє об’єктивності
зроблених висновків).
2.1.2. Матеріал дослідження: типологічний опис тематичної групи лексики має базуватися на
авторитетних та адекватних одне одному за обсягом одномовних тлумачних та двомовних перекладних
словниках мов набору, серед лексикографічних джерел відповідно до мети дослідження можуть бути наявні
словники певного функціонального стилю мови, діахронічні лексикографічні джерела, атласи мов, тезауруси,
тематичні словники. Бажано розробити конкретні критерії відбору матеріалу: чи є доцільним використання
цільової чи суцільної вибірки? У випадку цільової вибірки: які точні критерії включення та обмеження
матеріалу дослідження слід розробити?
2.1.3. Кількісний склад: кількість досліджуваних лексичних одиниць у мовах набору може різнитися за
рахунок виникнення лакунарності, наявності дублетів, тощо. Зафіксувавши таку різницю, необхідно визначити
її причини та надати відповідні пояснення: чим пояснюється розбіжності у способі номінації, у логічній
сегментації аналізованих лексичних одиниць? Втім кількість відібраних лексичних одиниць у мовах набору в
цілому має бути приблизно однаковою для можливості їх об’єктивного зіставлення.
2.1.4. Якісний склад: складання переліку інтерлінгвальних відповідників, списку досліджуваних
одиниць є необхідним етапом формування вибірки. Пошук еквівалентних лексичних одиниць у
досліджуваному наборі може базуватися на даних перекладних та тлумачних словників, тематичних словників,
у будь-якому разі це мають бути загальновживані, поширені варіанти досліджуваних одиниць, еквівалентні
одне одній за стилістичною маркованістю та сферою вживання. Якщо йдеться про аналіз окремої тематичної
групи лексики, частиномовна приналежність досліджуваних одиниць має бути однаковою.
2.1.5. Семантична класифікація: емпіричний матеріал для більш детального та системного опису слід
розподілити за семантичними групами, що характеризуються спільністю семантичних ознак та ретельно
описати спільні та відмінні риси, зафіксовані у їх семантичній структурі. Слід визначити, які типи семантичних
відношень є домінуючими у досліджуваній тематичній групі слів? Чи можливо встановити кореляції між
семантичними характеристиками, відношеннями цих лексичних одиниць? Чи належать встановлені семантичні
регулярності до семантичних закономірностей? Як впливає мовна картина світу на семантику досліджуваних
одиниць? Чим пояснюються спільні та відмінні риси у їх семантиці? Які мовні та позамовні фактори
обумовлюють це?
2.1.6. Кількісний аналіз: у процесі обробки та опису матеріалу дослідження доцільно використовувати
елементи методу кількісного аналізу, елементарні підрахунки, введення індексу продуктивності (наприклад,
індексу полісемічності лексичних одиниць, який являє собою співвідношення кількості досліджуваних лексем
та кількості значень, які вони виражають) виявлених типів, видів, характеристик сприятимуть об’єктивізації та
точності зроблених висновків. Встановлені у такий спосіб узагальнення будуть унаочнені конкретною
статистикою. Слід з’ясувати, який рівень полісемії у досліджуваних лексичних одиниць у мовах набору? Як
співвідноситься рівень полісемії досліджуваних одиниць із їх частотністю? Який рівень продуктивності
виявлених моделей метафоричного, метонімічного переносу у кожній з мов набору?
2.1.7. Виведення типологічних узагальнень: заключним етапом типологічного опису певної
тематичної групи лексики має бути виведення типологічних узагальнень щодо аналізованого семантичного
явища (полісемії, синонімії, антонімії, тощо). Необхідно встановити: чи можливе виявлення семантичних
універсалій у досліджуваному мовному наборі? До якого типу вони належать?
2.1.8. Діахронічний аспект дослідження лексичних одиниць у складі тематичної групи лексики: чи
можливо визначити тип походження досліджуваних одиниць? Чи можливе встановлення історії розвитку
значень аналізованих одиниць? Які відношення склалися між первинними та вторинними значеннями у процесі
семантичної деривації? Яким чином походження досліджуваних одиниць відбивається на їх семантиці?
2.1.9. Синхронічний аспект дослідження лексичних одиниць у складі тематичної групи лексики: чи
потребує комплексне дослідження семантики досліджуваної тематичної групи лексики залучення даних з інших
функціональних стилів мови? Яким семантичним потенціалом характеризуються досліджувані лексеми у
стандарті та нон-стандарті мови?
3. Зазначені параметри типологічного опису семантики лексичних одиниць, що входять до складу певної
тематичної групи лексики, не є вичерпними, вони були апробовані на матеріалі тематичної групи найменувань
частин тіла та виявилися адекватними та найбільш придатними для створення типології НЧТ. Тематична група
НЧТ входить до складу меронімічної лексики, яка пов’язана семантичним відношенням між цілим та його
частинами. Застосування розроблених параметрів типологічного опису семантики лексичних одиниць до
меронімів робить можливим створення їх типологічної класифікації.
ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 17

38
Література
1. Андреев Н.Д. Методы индоевропеистики и проблема алтайской общности // Проблема общности
алтайских языков. – Л.: Наука. –1971. – С. 47–48.
2. Бастриков А. В. Проблема семантического анализа тематической группы слов // Значение и форма
слова: Межвуз. сб.: Калинин гос. ун-т, Калинин, 1988. – С. 26 –34.
3. Болдырев Б.В. Суффиксы имен существительных, обозначающих части тела (на материале
эвенкийского языка) // Исследования по языкам Сибири: сб. научн. тр. – Новосибирск: Сибирское отделение
АН СССР, Институт истории, филологии, философии. – 1976. – С. 28–51.
4. Герценберг Л.Г. Алтаистика с точки зрения индоевропеиста // Проблема общности алтайских языков.
– Л.: Наука. –1971. – С. 31–46.
5. Дыбо А.В. Семантическая реконструкция в алтайской этимологии (соматические термины/плечевой
пояс). – М.: Шк. язык. и русск. лит-ра. – 1996. – 390 с.
6. Казаков А. В. Становление соматической лексики как образного средства в английском языке и
своеобразие ее перевода // Вопросы романо-германской филологии: сб. научных трудов. – Киров: Вятский гос.
пед. ун-т, 2000. – С. 33–37.
7. Киселева Н. М. Метафоры современной разговорной немецкой речи: Дис. … канд. фил. наук:
10.02.04. – М., 1997. – 238 с.
8. Колесникова В. Д. О названиях частей тела в алтайских языках // Проблема общности алтайских
языков. – Л.: Наука. –1971. – С. 139 –151.
9. Кормушкин И.В. К методике сравнительного изучения алтайских языков // Проблема общности
алтайских языков. – Л.: Наука. –1971. – С. 22–30.
10. Котлярова Е. И. Семантика наименований частей тела в современном английском языке: сб. –
Минск, 2002. – С. 145–147.
11. Маркина В. К. Семантика наименований частей тела человека в мокшанском языке
(парадигматический и синтагматический анализ): Автореф. дис. … канд. фил. наук: 10.02.07 / Мордовский
Дружбы народов гос. ун-т. им. Н. П. Огарева. – Саранск, 1996. – 16 с.
12. Материнська О. В. Семантика найменувань частин тіла у зіставному аспекті // Типологія мовних
значень у діахронічному та зіставному аспектах: Зб. наук. пр. – Донецьк: ДонНУ, 2004а. – Вип.9.
13. Материнська О. В. Зіставний аналіз семантики найменувань частин тіла у слензі та у стандартній
мові (на матеріалі англійської, німецької, української та російської мов) // Вісник Донецького університету.
Серія Б, гуманітарні науки, 2004б. – № 2. – С. 52–59.
14. Материнська О. В. Семантичний потенціал найменувань частин тіла в зіставному аспекті // Проблеми
зіставної семантики: Зб. наук. статей – Київ: КНЛУ, 2005а. – Вип 7. – С. 182–187.
15. Материнська О.В. Семантика найменувань частин тіла в англійській, німецькій, українській та
російській мовах: Дис. … канд.. філол.. наук: 10.02.17. – Донецьк. – 2005б. – 202.
16. Материнська О. В. Зіставно-типологічні властивості полісемії (на прикладі найменувань частин тіла
людини) // Нова філологія. Зб. наук. праць. – Запоріжжя, 2005в. – №1 (21). – С. 190 –198.
17. Материнська О. В. Динаміка полісемії найменувань частин тіла у галузі термінології // Studia
Germanica et Romanica: Іноземні мови. Зарубіжна література. Методика викладання: Науковий журнал. –
Донецьк, ДонНУ, 2005г.- № 3 (6). – С. 69–85.
18. Материнська О.В. Типологічні узагальнення щодо розвитку полісемії найменувань частин тіла //
Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах: Зб. наук. пр. – Донецьк: ДонНУ, 2007а. –
Вип. 16. – С. 49-60.
19. Материнська О.В. Типологія найменувань частин тіла в індоєвропейських та урало-алтайських
мовах // Studia Germanica et Romanica: Іноземні мови. Зарубіжна література. Методика викладання: Науковий
журнал. – Донецьк, ДонНУ, 2007б. – Т. 4. – № 1 (10). – С. 120-137.
20. Материнська О. В. Семантичні універсалії у тематичній групі найменувань частин тіла // Studia
Germanica et Romanica: Іноземні мови. Зарубіжна література. Методика викладання: Науковий журнал. –
Донецьк, ДонНУ, 2007в. – № 3 (12). – С. 159–172.
21. Материнська О. В. Партоніми у лексичній системі мови // Studia Germanica et Romanica: Іноземні
мови. Зарубіжна література. Методика викладання: Науковий журнал. – Донецьк, ДонНУ, 2008. – № 2 (14). –
С. 71–80.
22. Новикова К.А. Лексика эвенского языка // Народы и языки Сибири. – Новосибирск: «Наука». –
1980. – С. 125-135.
23. Седова Н. А. Соотношение образов частичного (частей) и целостного человека в языковой картине
мира (на материале семантико-функционального макрополя «часть человека» в современном русском языке):
Дис. … канд. фил. наук: 10.02.01. – Омск, 2000. – 167 с.
24. Федуленкова Т. Н. Компонентный анализ соматизма hand-hand-hand: (на материале английского,
немецкого и шведского языков) // Теория и экология разума: Материалы Всерос. конф. «Культура. Искусство.
Наука». – Тюмень, 2000. – С. 205 – 209. Розділ І. ТЕОРІЯ МОВИ

39
25. Цинциус В.И. Вопросы сравнительной лексикологии алтайских языков // Проблема общности
алтайских языков. – Л.: Наука. –1971. – С. 77–89.
26. Blanco C. M. Das bildliche Potenzial der deutschen Kцrperteil-bezeichnungen: eine historische Darstellung
seit indogermanischer Zeit // Muttersprache. – 1999. – Jg.9. – № 3. – S. 246 – 260.
27. Braun P. Internationalismen: Studien zur interlingualen Lekokologie und Lexikograpie. – Tьbingen:
Niemeyer, 1990. – 193 S.
28. Brown C. H. Lexical typology from an anthropological point of view // Language typology and language
universals / Sprachtypologie und sprachliche Universalien. – Berlin, New-York: Walter de Gruyter, 2001. – V. 1. –
P. 1178–1190.
29. Dornseiff F. Bezeichnungswandel unseres Wortschatzes. – Lahr in Baden: Moritz Schauenburgverlag,
1938. – 226 S.
30. Filar D., Claz A. Obraz reki w jezyku polskim i angielskim // Jezykowa kategoryzacja swiata / Pod. red.
Gryegorczykowej R. I Padzinskej A. –Lublin: UMCS, 1996. – P. 199–219.
31. Goddard C. Universal units in the lexicon // Language typology and language universals / Sprachtypologie
und sprachliche Universalien. – Berlin, New-York: Walter de Gruyter, 2001. – V.1. – P. 1190 – 1203.
32. Hums L. Zur Klassifizierung der Benennungen fьr Kцrperteile in ьbertragener Verwendung //
Sprachpflege. – 1988. – Jg–37. – H.3. – S. 35–37.
33. Kaliuščenko Vladimir D. Typologie denominaler Verben. – Tьbingen: Niemeyer, 2000. – 253 S.
34. Leisi E. Der Wortinhalt. Seine Struktur im Deutschen und Englischen. – Heidelberg, 1961. – 135 S.
35. Lцbner S. Semantik. – Berlin, New-York: Walter de Gruyter, 2003. – 387 s.
36. Paul C. Ueber die benennungen der Kцrperteile bei den Indogermanen. – Ferd. Dьmmler’s
verlagsbuchhandlung, 1867. – 29 S.
37. Wildgen W. Hand und Auge: eine Studie zur Reprдsentation und Selbstreprдsentation (kognitive und
semantische Aspekte), Bd.21. – Bremen: Zentrum Philosophische Grundlagen der Wissenschaften, 1999. – 96 S.
38. Wierzbicka A. ‘Semantic primes and universals’. – Oxford, New-York: Oxford University Press, 1996. –
500 p.

This paper elaborates the principles of the typological research of the lexical semantics, based upon the human
body parts names (BPN) research in the Indo-European and Ural-Altaic languages. The paper focuses on the
typological classification of the regular semantic change paths, highlights the approaches to the semantic analysis of
the lexical items in terms of the typological approach. The conducted research resulted in formulating basic
questionnaire for the typological description of the lexical semantics, in creating semantic typology of BPN in related
and unrelated languages. The main principles of the conducted research may be applied to different thematic groups of
lexis.
Надійшла до редакції 15 жовтня 2008 року.

Категорія: Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.