Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Людмила Островська — ФОРМИ ОРУДНОГО ВІДМІНКА ЯК РЕАЛІЗАТОРИ АТРИБУТИВНОЇ СЕМАНТИКИ

Висвітлено формально-синтаксичні особливості та семантичні вияви атрибутивних конструкцій із
залежним орудним відмінком.
Ключові слова: атрибутивні відношення, атрибутивна конструкція, система атрибутивних
компонентів.

У сучасному мовознавстві актуальним є дослідження периферійних зон функціонально-семантичної
категорії атрибутивності, що пояснюється здатністю периферійних утворень виражати складні синкретичні
відношення, які являють собою поєднання (синтез) диференційних компонентів, що протиставляються один
одному й пов’язані явищами транспозиції. Вибір варіантів вираження певної атрибутивної конструкції
залежить від комунікативних настанов мовця.
Видається важливим розгляд атрибутивних конструкцій з відмінково-прийменниковими формами
залежного іменника. Деякі з них попри те, що потенційно не призначені виражати атрибутивні відношення,
можуть виконувати ознакову функцію. Визначну роль тут відіграє семантична природа носія ознаки. У
змістовій структурі носія ознаки (конкретного іменника) закладено ознаковий елемент, що експлікується за
допомогою залежного компонента. Як відзначає К.Г.Городенська, на атрибутивне функціонування іменникових
форм впливає характер відмінкових значень [Городенська 1991: 184]. Крім цього, А.М.Мухін підкреслює, що
до такого атрибутивного вживання іменників та інших словоформ спричиняється семантичне ущільнення
максимально інформативних конструкцій [Мухин 1980: 75], тобто, на думку Л.П.Давидової, відбувається
згортання присудка і, як наслідок, поява нехарактерного для власне-словосполучень поєднання слів [Давидова
1971: 20-24].
Метою пропонованої статті є висвітлення формально-синтаксичних особливостей та семантичних виявів
периферійної зони атрибутивності, а саме атрибутивних конструкцій із залежним орудним відмінком.
Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких конкретних завдань: 1) встановити
частиномовну приналежність, лексичне значення опорного слова; 2) з’ясувати функціонально-семантичне
значення залежного елемента; 3) охарактеризувати прийменник як формальний показник вираження певного
відношення; 4) визначити можливість морфологічного відповідника залежного елемента; 5) встановити вихідну
структуру досліджуваної конструкції.
© Островська Л.С., 2008 Розділ ІІІ. Теоретичні питання синтаксису

117
За своєю системною семантикою орудний відмінок реалізує значення знаряддя і засобу дії. Водночас ще
О.О.Потебня наголошував, що орудний відмінок «є не одна граматична категорія, а декілька різних, генетично
пов’язаних між собою, власне, у нас декілька відмінків позначуваних ім’ям орудного» [Потебня 1958: 64].
Первинні для цього відмінка семантико-синтаксичні функції знаряддя і засобу дії не реалізують суто
визначальну для іменника предметність, адже первинна «інструментальна функція не входить в основну
предикативну-суб’єктно-об’єктну рамку речення» [Вихованець 1987: 127]. Атрибутивна семантика орудного
відмінка є вторинною семантико-синтаксичною функцією його форм і постає наслідком транспозиційних
переходів. Орудний атрибутивний, як відзначає К.Г.Городенська, спеціалізується на вираженні локального,
темпорального та соціативного значень [Городенська 1991: 191].
Атрибутивно-локальне значення орудний виражає з просторовими прийменниками, які розрізняють
локалізацію щодо просторового орієнтира в різних напрямах, зокрема горизонтальне, вертикальне, бічне, на
однаковій щодо орієнтира висоті розташування. Формальним показником диференціацій локального значення
орудного атрибутивного стає прийменник. Вертикальну локалізацію вище просторового орієнтира визначає
прийменник над: Цей чорно-сизий дим над весняним Подолом. Дух фарби свіжої.. (Рильський 1979, с.89); …
дзвінки, мінливі та дрижачі, засяяли зорі над столом (Антонич Б.-І. // Золотий гомін 1995, с.132).
Атрибутивне значення вертикальної локалізації нижче просторового орієнтира позначає прийменник під
в конструкціях з орудним відмінком: А тоді, обмінявшись поглядами з килимком під дверима, пішов у коридор
(Хома 2003, с.57); Дзеркальна куля під стелею, дзеркальна стіна в глибині сцени, різке біле світло і на диво
багато народу (Там само. – С.139);
Аналізована конструкція з прийменником під може набувати значення місцезнаходження поблизу
просторового орієнтира: Повернувшись до Києва 1013 р., [Антоній Печерський] усамітнився в одній з печер під
Києвом, у князівському селі Берестовому (Ілюстрована енциклопедія історії України 1998, с.8) – печери під
Києвом (печери поблизу Києва).
Вертикальну локалізацію на однаковій висоті з просторовим орієнтиром в атрибутивних конструкціях з
орудним відмінком передають прийменники нарівні з, в рівень з: Але не встиг я пройти і десяти метрів, як
мою увагу привернуло інше ледь видиме сяйво десь нарівні з моєю головою або трохи вище (Вільчинський 2003,
с.94); … рідкий туман в рівень з ніжним гіллям дерев піднявся над річкою і поволі ворушився, як живий
(Смілянський Л. // Словник епітетів 1998, с.367).
Орудний атрибутивний позначає локалізацію спереду просторового орієнтира за допомогою
прийменника перед: … І крізь квіти перед образом Матері Божої їй марилося щось блакитно-срібне, немов
хвилі чогось містичного, небесного, осяяні промінням незбагнутої зірки моря (Леся Українка // Словник епітетів
1998, с.150); А наш храм зостався в розвалинах … і в перших рядах перед престолом – колишні оборонці
України – загнуздані козаки (Іваничук Р.// Там само. – С.168);
Горизонтальну локалізацію позаду просторового орієнтира передає прийменник за: Стрункі смереки за
грабом валялися в хаотичному безладі (Панч П.// Словник епітетів 1998, с.318).
Орудний атрибутивний може також позначати горизонтальну локалізацію з боку просторового орієнтира
за допомогою прийменників поруч з, поряд з: У черзі переді мною стояв тільки один молодий араб, очевидно, із
студентів медакадемії поруч з кафе, і я жестом показав Ліані, що пропускаю її перед себе (Вільчинський 2003,
с.10); Вони зупинилися під мостом поруч із входом до метро (Курков 2003, с.450).
Атрибутивну локалізацію між двома чи кількома однотипними просторовими орієнтирами орудний
відмінок виражає прийменниками між, поміж: І ще довго потім було чути музики та співи між вербами та
поміж хатами (Нечуй-Левицький І. // Терлак 1999 с.63); Мерехтить на землі сонячне сяйво, пробиваючись
примхливими узорами поміж розімлілим листям (М. Стельмах // Там само. – С.98).
Можливе вираження атрибутивно-локального значення поза межами окреслених просторових орієнтирів
за допомогою прийменника поза: Проблема погодження в Шевченкові, висловлюючись термінологією
М. Бубера, світу «зовнішнього» … й світу «субстанційного», того, що проявляється в духовному онтогенезі
через усвідомлення людиною свого родоводу, спільності крові як гаранта часотривності індивідуального
буття поза його фізичними межами, справді не надумана – але проблема ця аж ніяк не спеціально Шевченкова
(Забужко 2001, с.47); Життя поза межами мого побуту мені дуже подобалося (Курков 2003, с.56).
Деякі просторові прийменники під впливом лексичного наповнення відмінкових форм часто
видозмінюють свої значення. Зокрема, прийменник під, що вказує на вертикальну локалізацію нижче
просторового орієнтира, поєднуючись з іменниками, які означають сільськогосподарські культури або
покрівельний матеріал, частково нейтралізує своє просторове значення, набуваючи при цьому певною мірою
значення матеріалу: поле під пшеницею, дах під черепицею, ниви під житами тощо.
Просторово-локативне значення може виражати орудний атрибутивний без прийменника: Я подумав, що
прогулянка лісом ніяк не погіршить її самовідчуття (Вільчинський 2003, с.86); Усе це відбулося якось
автоматично, але зараз його пересування Хрещатиком проти вечора підкреслювало елемент гри, елемент
газарду (Курков 2003, с.18).
На рівні атрибутивно-локального значення присубстантивного орудного відмінка морфологічні
прикметникові кореляти можливі тільки для прийменниково-іменникових словоформ із значенням вертикальної ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 17

118
локалізації вище просторового орієнтира, функцію якого виконують назви річок – село над Дніпром і
наддніпрянське село; горизонтальної локалізації позаду просторового орієнтира, у ролі якого вживаються власні
географічні назви – регіон за Карпатами і Закарпатський регіон; і часткові локалізації між двома просторовими
орієнтирами – двері між кімнатами і міжкімнатні двері.
Семантично орудний атрибутивний, що виражає темпоральну ознаку, менш розгалужений, ніж
локальний орудний, тому що він уживається з прийменниками, які вказують на два параметри часу щодо
часового орієнтира, а саме часову попередність та одночасність. Часову попередність передає прийменник
перед: … увійшла Катря, Андрієва подруга з тих прекрасних років перед в’язницею й засланням (Багряний 1991,
с.279); Кав’ярня перед закриттям майже зовсім змінила вигляд: залишилося не більше двох-трьох кавоманів
(Курков 2003, с.71).
Одночасний перебіг повідомлюваного явища щодо часового орієнтира виражає прийменник за: … тут і
гостинна («біленька!») хата, і мила родина, і традиційна чесна бесіда за доброю вечерею (Забужко 2001, с.57);
А сама думка, що він зараз умоститься в кав’ярні не для дозвільних міркувань за філіжанкою кави, а для
роботи, тішила його не менше за морозяне повітря, виповнювала бадьорістю (Курков 2003, с.434). У
наведених прикладах на значення темпоральної ознаки накладається значення способу дії, пор. Міркування за
філіжанкою кави – міркування (які? коли? яким чином?) за філіжанкою кави.
Часовий відрізок, обмежений двома однаковими часовими орієнтирами, орудний відмінок позначає
прийменником між: У перервах між військовими діями Військо Запорізьке несло прикордонну службу
(Ілюстрована енциклопедія історії України 1998, с.41); Після ділової розмови інша розмова вже якось не йшла, і
ми, заповнюючи павзи між чарками анекдотами, просиділи так з півгодини, перш ніж розійтися (Курков 2003,
с.67).
Темпоральна ознака виражається у формі орудного відмінка без прийменника, опорний іменник при
цьому може бути як непохідним конкретної семантики, так і девербативом: Але я можу показати вам мої ранні
підйоми, моє безсоння ночами, пролитий мною на полі піт (Збірник 2002, с.302); А він мовчить і держить
страж ночами, А він мовчить, затявся раз на все (Костенко 1999, с.102).
Широко презентований орудний атрибутивний із соціативно-посесивним значенням. На думку
мовознавців, порівняно з іншими значеннями орудного атрибутивного в присубстанстивній сполуці з
соціативно-посесивним значенням окреслюється більш поглиблена ад’єктивація (К.Г.Городенська [Городенська
1991: 180]), що спричиняє відповідно й виникнення атрибутивної семантики.
Соціативно-посесивний орудний атрибутивний є значеннєво розгалуженим, що зумовлене лексичним
наповненням відмінкової форми, зокрема може називати: а) зовнішні і внутрішні ознаки осіб, предметів: Вузькі
щілини його очей на плескуватому тлустому обличчі з набряклими щоками і мішками під очима обурено
блиснули (Тулуб 1988, с.228); Була це суха, немічна жінка з жовтим обличчям і чорними, колись красивими, а
тепер змученими, як після хвороби, очима (Тютюнник Гр. // Словник епітетів 1998, с.230); б) осіб, за якими
характеризуються інші особи: Коли мати з дочкою, обминаючи віз, обертається до парубка, Дмитро стрічає
їх швидким поглядом (Стельмах М. // Словник епітетів 1998, с.257); І я бачив, як пані із сторожем ходила до
озера (Вільчинський 2003, с.63); в) зовнішньоархітектурні атрибути будівель та їхніх частин: Брат чекав на неї
біля помпезного триповерхового будинку з великочарунковою огорожею (Хома 2003, с.52); Вікна з подвійними
рамами мали знадвору віконниці… (Тулуб 1988, с.209); г) основні та допоміжні складники страви, наповнювачі
страв: Основу щоденного раціону скандинавів складають бутерброди і холодні закуски: салат із рису з крабами
в солодкому соусі, салат з молодої кукурудзи і картоплі з майонезом, рибні салати з яблучними і сливовими
соусами, оселедець копчений, маринований, кілька, лососина та ікра (Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2005.
– Січень. – С.14); …на Донбасі запропонують завиванець по-волноваськи, печеню по-мар’їнськи або фірмову
справу донецьких греків – чебуреки, на Поділлі – оладки з печінкою або підволочинські гречаники, а бойки
неодмінно запропонують квасівну з грибами або цибульники … (Там само. – С.17); ґ) наповнювачі місткостей:
Часом розмова ставала гарячою, бурхливою, слова бряжчали, немов вози з залізом (Коцюбинський М. //
Словник епітетів 1998, с.285); Біля машин валялися потрощені мідні скрині з усіляким добром, з полотном, з
квітчастими рушниками, хромовими чобітками (Вінграновський 1986, с.137).
Найчастіше атрибутивну семантику здатні виражати конструкції «з + орудний відмінок» на позначення
невід’ємної належності одного предмета іншому, характеристики предмета за його невід’ємною частиною.
Особливість таких форм становить обов’язковий супровід іменниково-прийменникової сполуки прикметником,
на який припадає основне смислове навантаження сполуки і який найбільшою мірою нейтралізує семантичні
ознаки прийменника: Грубий гетьман з грубою душею – що може бути несправедливіше? (Загребельний П. //
Словник епітетів 1998, с. 76); Тільки один маленький дідок з куценькою борідкою, як у цапа, був серед цих
[кріпаків] безжурний (Баш Я. // Там само. – С.106).
Окремі прийменникові-іменникові словоформи в соціативно-посесивному значенні співвідносяться як
синтаксичні деривати з прикметниками як ядерними атрибутивними формами і родовим присубстантивним як
співвідносною ядерною атрибутивною формою: парубок з чорними вусами – чорновусий парубок; альбоми з
фотокартками – альбоми фотокарток. Розділ ІІІ. Теоретичні питання синтаксису

119
Досить поширеними є атрибутивні конструкції з орудним соціативно-посесивним, що виражає
тимчасову ознаку предмета: Так згадується доктор Франк зі скрипкою (Драч І. // Словник епітетів 1998, с.233);
Послали сурмача з білим парламентським прапором сказати джугурцям, аби здавались доброю волею
(М. Грушевський // Там само. – С.270).
Орудний атрибутивний може виражати власне-означальні відношення при абстрактних іменниках за
допомогою прийменників над, між, поміж: Однією з найефективніших форм роботи над літописом є лекція, у
процесі якої вчитель ознайомлює учнів зі змістом пам’ятки, виховує їх патріотичні почуття, спираючись на
аналіз образів козацьких ватажків (Зайдлер Н. // Матеріали 2003, с.14); Задля того, щоб навчитися правильно,
гарно говорити, потрібно три основні передумови, а саме: володіти технікою мовлення, знати психологічні
засади стосунків між людьми, і нарешті мати що сказати! (Сербенська 2004, с.45).
Орудний присубстантивний може виражати атрибутивно-суб’єктні відношення безприйменниковою
формою, що підтверджують трансформаційні перетворення відмінкової присубстантивної форми на типову
суб’єктну позицію, зокрема: сприйняття слухачами – слухачі сприймають, розуміння друзями – друзі
розуміють.
В атрибутивних конструкціях, де орудний відмінок передає атрибутивно-суб’єктне значення, опорний
іменник є девербативом: Проведення Національним банком інтенсивних інтервенцій хоч і скоротило
міжнародні резерви майже до 9,6 млрд. дол. США (на 28.12.2004 р.), але їх зростання з початку 2004 р.
становило понад 2,5 млрд. дол. США, як і у 2003 році (Урядовий кур’єр. – 2005. – 6 січня. – С.19); Нерозуміння
сердешними дівчатами не так уже й історичного, як радше, метафізичного смислу… , нітрохи не звільняє їх
од відповідальності перед лицем негайного й суворого Божого суду (Забужко 2001, с.92).
Крім атрибутивно-суб’єктних, орудний атрибутивний виражає атрибутивно-об’єктні відношення, що
підтверджується в дериваційних перетвореннях. Опорний іменник у таких конструкціях є переважно
девербативом, що й зумовлює наявність об’єктних відношень, їх формальними показниками стають
безприйменникові форми орудного відмінка або прийменник з. Особливістю трансформаційних перетворень є той
факт, що в аналізованих конструкціях девербатив зберігає вихідне дієслівне керування: зустріч з друзями –
зустрітися з друзями; торгівля книгами – торгувати книгами тощо: Розмови з львів’янами мало що прояснили
(Вільчинський 2003, с.70); Разом з тим, обживаючи ту чи іншу нішу, люди впливають на неї, змінюють умови
існування в ній, виробляють традиції взаємодії з природним середовищем і співіснування в соціумі (Балушок В. //
Проблеми 2002, с.52).
В окремих конструкціях орудний присубстантивний виражає атрибутивно-обставинні відношення,
зокрема способу дії, порівняння, причини, мети. Виникнення таких структур зумовлене зміною детермінантної
позиції орудного відмінка на присубстантивну, де опорними словами виступають девербативи і відад’єктиви.
При подібних перетвореннях зберігається тотожною семантика вихідної позиції прийменниково-відмінкової
форми. Значення способу дії орудний атрибутивний може виражати як безприйменниковою, так і
прийменниковою формою за допомогою прийменника за: Перший керівник незалежної Польщі Юзеф
Пілсудський звільняв з війська зросійщених офіцерів, які відмовлялися віддавати команди польською мовою
(Пономарів О. // Українська мова і держава 2001, с.19); Гарнік не гадав, що коли-небудь із очей людських
можуть отак враз, так щедро заструменіти сльози, це був якийсь зойк слізьми (Задорожна 2004, с.34).
Формальним показником атрибутивно-цільових відношень у конструкціях з орудним присубстантивним
постає прийменник за: Він встав, ще ввесь в грязі і дзвоні Невтихлих дум і почуттів, Аж задихнувшись од
погоні За летом міцнокрилих слів (Бажан М. // Словник епітетів 1998, с.297); У програмі нового уряду
планується запровадити жорстокий публічний контроль за використанням бюджетних коштів (Львівська
газета. – 2005. – 3 лютого. – С.5).
Атрибутивно-причинові відношення репрезентовані формою орудного присубстантивного в поєднанні з
прийменниками у зв’язку з, за: В далечінь холодну без жалю за літом синьоока осінь їде навмання (Сосюра
1989, с.50); У тім житті в нього були обов’язки: він годував пінгвіна Мишка, творив жалобні «хрестики»,
перечитував їх і часами сам ронив скупу сльозу за майбутніми небіжчиками (Курков 2003, с.36).
Атрибутивно-порівняльні відношення можливі в аналізованих конструкціях з орудним атрибутивним
безприйменниковим або з прийменниками за, порівняно з: А входження в постколоніальний період
ознаменувалась тим, що з наївною безмитністю вмістилось чисто культове іконічне зображення свого
«Кобзаря» (в «хлопоманській» смушевій шапці за петербурзькою модою 1860-х) на купюрі найвищого номіналу..
(Забужко 2001, с.158); Особливістю Харківського університету стало те, що він був заснований на громадські
пожертвування, які, врешті-решт, і визначили його переваги порівняно з іншими містами (Онопрієнко 1998,
с.51).
Конструкції з орудним атрибутивним сприймаються як відтворювані і системно закріплені, позначаючи
відповідні реалії. При цьому диференційні ознаки останніх закріплені формами орудного атрибутивного, які
охоплюють 20,5% усього складу аналізованих неспеціалізованих атрибутивних конструкцій. Орудний
атрибутивний загалом спеціалізується на окресленні внутрішнього або зовнішнього ускладнення предмета чи
актуалізації функціональної видозміни предмета.
ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 17

120
Література
Вихованець 1987: Вихованець І.Р. Система відмінків української мови. – К.: Наук. думка, 1987. – 231с.
Вихованець 1983: Вихованець І.Р., Городенська К.Г., Русанівський В.М. Семантико-синтаксична
структура речення. – К.: Наук. думка, 1983. –220 с.
Городенська 1991: Городенська К. Г. Деривація синтаксичних одиниць. – К: Наук. думка, 1991. – 190 с.
Давидова 1971: Давидова Л.П. Із спостережень над структурою і функціями субстантивних
словосполучень // Українська мова і література в школі. – 1971. – № 11. – С.20-24.
Мухин 1980: Мухин А. М. Синтаксический анализ и проблемы уровней языка. – Л.: Наука,
Ленинградское отделение, 1980. – 308 с.
Потебня 1958: Потебня А.А. Из записок по русской грамматике. – М.: Учпедгиз, 1958. – Т. 1-2. – 536 с.

Джерела
1.Тулуб 1988: Тулуб З. Людолови: Істор. роман. – К.: Дніпро, 1988. – Т 1. – 292 с.
2. Рильський 1977: Рильський М. Вибрані твори. –К.: Дніпро, 1977. – 351 с.
3. Вінграновський 1986: Вінграновський М. Київ: Поезії. – К.: Дніпро, 1986. – 463 с.
4. Костенко 1989: Костенко Л. Вибране. – К.: Дніпро, 1989. – 357 с.
5.Багряний 1991: Багряний І. Сад Гетсиманський.– К.:Час, 1991. – 512 с.
6.Сербенська 2004: Сербенська О.А. Культура усного мовлення. – К.: Центр навчальної літератури, 2004.
– 156 с.
7.Проблеми 2002: Проблеми українського термінологічного словникарства в мистецтвознавстві й
етнології: Наук. зб. пам’яті М.Трохименка. – К.: Редакція вісника «Ант», 2002. – 264 с.
8.Шевчук 1979: Шевчук В. Крик півня на світанку. – К.: Молодь, 1979. – 240 с.
9.Забужко 2001: Забужко О. Шевченків міф України: Спроба філософського аналізу. – Вид. друге, випр.
– К.: Факт, 2001. – 160 с.
10.Проблеми 2003: Проблеми освіти: Наук.-метод. зб. – К.: Наук.-метод. центр вищої освіти, 2003. – Вип.
31. – 452 с.
11.Золотий гомін 1995: Золотий гомін: Хрестоматія. – К.: Дніпро, 1995. – 694 с.
12.Ілюстрована енциклопедія 1998: Ілюстрована енциклопедія історії України (від найдавнішого часу до
кінця ХVIII ст.) – К.: Спалах ЛТД, 1998. – 709 с.
13.Вільчинський 2003: Вільчинський О. Суто літературне вбивство. – Львів: ЛА. «Піраміда», 2003. –
232 с.
14.Хома 2003: Хома А. Провина. – Львів: А.А. «Піраміда», 2003. – 224 с.
15.Збірник 2002: Збірник текстів для переказів з української мови 9-11 класи / Укладачі Арнікова Л.Г.,
Харахоріна Т.О., Адаменко В.С., Ткачук Т.В. – Донецьк: ВКФ «БАО», 2002. – 596 с.
16.Львів 2003: Львів – місто туризму. – Львів: ЛКП «Міський центр інформаційних технологій», 2003. –
15 с.
17.Українська мова 2001: Українська мова і держава. Збірник (Київ. нац. ун-т ім Т.Г.Шевченка). – К.,
2001. – 198 с.
18.Задорожна 2004: Задорожна Л. Відстані без розлук. – К.: Акцент, 2004. – 304 с.
19.Онопрієнко 1998: Онопрієнко В.І. Історія української науки ХІХ-ХХ ст.: Навч. посібник. – К.: Либідь,
1998. – 576 с.
20.Курков 2003: Курков А. Ігри по-дорослому: Політичний детектив. У 2-х т. – К.: Грамота, 2003. – Т. 1.
– 472 с., Т. 2. – 560 с.
21.Словник епітетів 1998: Бибик С.П., Єрмоленко С.Я., Пустовіт Л.О. Словник епітетів української мови.
– К.: Довіра, 1998. – 431 с.
22.Терлак 1999: Терлак З.М. Українська мова. Збірник вправ із синтаксису та пунктуації. – Львів: Світ,
1999. – 256 с.

This article focuses on the problems of formal-syntaxes and semantic aspects of attributive constructions with
instrumental case.
Keywords: attributive constructions, attributive relations, the system of attributive elements.
Надійшла до редакції 4 липня 2008 року.

Категорія: Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.