Загнітко Анатолій Панасович - Теоретична граматика сучасної української мови. Морфологія. Синтаксис.

2. ПАРАДИГМА РЕЧЕННЯ ЯК СИСТЕМА ЙОГО ФОРМ

загрузка...
Цей аспект проблеми парадигми речення у вітчизняній лінгвістиці здобув найповніше висвітлення. Цим і пояснюється те, що більшість лінгвістів дотримується вузького тлумачення парадигми речення як

 

РОЗДІЛ XII. Парадигма речення


621


системи його форм, протиставлених за граматичними значеннями, при цьому: 1) граматичним значенням речення є предикативність, тобто комплекс модально-часових значень; 2) предикативність, подібно до граматичних категорій морфологічного рівня, існує у вигляді частко­вих значень модальних (значення реальності / ірреальності різних видів) і часових (значення давноминулого, минулого, теперішнього, майбутнього); 3) часткові модально-часові значення виражаються пев­ними видозмінами формальної організації речення: такі видозміни називаються формами речення, а вся система форм речення, що вира­жає категорію предикативності загалом, називається парадигмою ре­чення.

загрузка...

У цьому розрізі можна виділити п’ять видів модального значення речення — синтаксичних способів: 1) дійсний спосіб (індикатив): Дівчи­на співає; У лісі тихо; 2) умовний спосіб: Учень співав би; Хлопець працював би; 3) бажальний спосіб: Якби принесли книжку; Якби на­дворі було тепло; 4) наказовий спосіб: Дівчино, співай пісню; Учне, пиши; 5) спонукальний спосіб: Прийди б він вчасно, все було добре. Узагальнюючи співвідношення видо-часових і способово-часових форм, можна констатувати восьмичленність парадигми речення як системи його форм. Вона включає: 1) давноминулий час дійсного способу, 2) ми­нулий час дійсного способу, 3) теперішній час дійсного способу, 4) май­бутній час дійсного способу, 5) умовний спосіб, 6) бажальний спосіб,

5)  наказовий спосіб, 8) спонукальний спосіб. Водночас речення може варіюватися: 1) щодо особової (Я працюю//Ти працюєш//Він працює),

2)   числової (Я працюю//Ми працюємо), 3) родової (Дівчина читала// Хлопець читав), 4) аспектуальної (Хлопець читає книгу//Хлопець прочитає книгу) семантики.

Не кожне речення характеризується повним набором форм, окремі з формальних класів не мають форм бажального способу, зрідка спону­кального способу. Це стосується речень, побудованих за однокомпо­нентною інфінітивною структурою: 3 тобою не домовитися; Нам зав­тра додому їхати.

Зрідка речення може характеризуватися тільки однією формою, що пов’язано у більшості випадків із конкретним лексичним складом його конститутивних компонентів. Така характеристика властива речен­ням, побудованим за схемою Сорл,, що включають до свого складу вказівну частку: Ось наша хата. Ось і літо. До таких речень належать також однокомпонентні інфінітивні речення зі значенням категорич­ного волевияву: Не командувати! Відкласти поїздку!

Учення про парадигму речення дало можливість зіставити семантич­но споріднені і формально різні структури. Так, було встановлено, що номінативні речення характеризуються в усіх часово-способових фор­мах, крім теперішнього часу, наявністю дієслова-зв’язки бути: Зима/ Була зима/Буде зима/Була б зима/Ось була б зима/Нехай буде зима; Зима вітряна/Зима була вітряна/Зима буде вітряна/Зима була б вітряна/Ось була б вітряна зима/Нехай зима буде вітряна. Учення про парадигму речення в сукупності його форм розкриває особливості

 

622

 

Синтаксис

 

вираження в його структурі значення ірреальності та різноманітних стилістичних забарвлень.

Підставою для твердження про парадигму речення як систему видо- часово-способових форм дієслова є те, що зміни дієслова-предиката одночасно зумовлюють зміну всього речення. Ніяка інша морфологіч­на зміна не може навіть наблизитися за значущістю до цієї, пор.: Мама співала колискову/Мама співала колискові /Мами співали колискові і Матуся співала колискову/Мату ся була співала колискову/Мату- ся співає колискову/Мату ся співала б колискову/Мату ся нехай співає колискову/Співати б матусі колискову /Співала б матуся ко­лискові, але не було на все те часу.

 .

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.