Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Надія Загнітко — ЗАГАЛЬНІ НАЗВИ ЇЖІ В СХІДНОСТЕПОВИХ ГОВІРКАХ

У статті здійснено структурно-семантичний аналіз загальних назв їжі, уживаних у східностепових
українських говірках. Докладно розглянуто мікропарадигми загальних назв їжі донецьких говірок,
проаналізовано семантику кожного елемента, у результаті чого побудовано наддіалектні моделі назв їжі
однієї лексико-семантичної групи.
Ключові слова: діалект, східностепові говірки, моделювання, семантична структура слова, лексема,
сема.

Лексико-семантична група загальних назв їжі в донецьких говірках, як і в інших діалектах, є чітко
структурованим утворенням, що складається з тісно пов’язаних лексичних мікропарадигм. Особливістю
загальних назв їжі є те, що вони перебувають у гіперо-гіпонімічних відношеннях щодо інших назв, пов’язаних з
харчуванням. Про родо-видові відношення загальних та конкретних діалектних українських номенів на
матеріалі різних тематичних груп уже неодноразово йшлося в працях українських дослідників: Є.Д.Турчин
[Турчин 1982: 114], Г.І.Мартинової [Мартинова 1993: 5], Н.Б.Клименко [Клименко 2001: 5] та ін.
У східностепових українських говірках семема “те, що вживають для харчування” репрезентується
лексемами: йнжа – Стародуб, Пр НА, Стмл ВН, Ямп КЛ, Стмй ВН, Н-дон ВН, Самс Т, Времівка, Новоукр, Макс
М, Сів, Кр Кр, С, М, Гр Кр, Серд Ш, Петр-2 Ол, Мик В, Біл Д; йідб – Новоукр, Макс М, С, Р Т, М, Стмй ВН,
Сів, Кр Кр, Гр Кр, Серд Ш, Н-дон ВН, Н-мих М, Міч Т, Є В, С-В НА, Н-гр Вол, Пр Арт, Гродівка, Різн Арт,
Петр В, Рівнопіль, Некр Ол, Кост, Березове, Мик В, Бл Амв, Верх Яс, Нмйр ВН, Мих Ол, Окт В, Зл В, Зач В, Св
В, Ул Кр, М Ст, Ст Ол, Шевч ВН, М Амв, Андр ВН; йедб – Міч Т, Зап Т, С-В НА; харч’н – Березове, Різ Арт,
С-В НА, Мик В, Петр-2 Ол, Бил Сл, Р Т, Олекс ВН, Пр Арт, Новоукр, Макс М, Некр Ол, Міч Т, Н-мих М, Шевч
ВН, Олекс ВН, Кост М, Є В, Андр ВН, Н-гр Вол, Кост, С, М, Ст Ш, Рівнопіль, Гродівка, Кост М, М Амв, Петр
В; харч – Р Т; пъшч’а – Новоукр, Макс М, Березове, Бил Сл, Р Т; йнсти – С; харчовб – Стмл ВН; хбрч – Макс М,
Новоукр; йіству – Шевч ВН; пожъвн’іс’т’ – Березове.
Наведені загальні назви їжі, уживані в східностепових говірках Донеччини, засвідчують варіативність
формальної структури компонентів аналізованої лексичної мікропарадигми, що було помічено дослідниками не
тільки в українських говорах [Турчин 1982 : 112], а ще в давніх писемних пам’ятках. Так, Г.М. Лукіна в роботі
“Про назви їжі в мові пам’яток давньоруської писемності ХІ-ХІVст.” зазначає, що саме загальні найменування
їжі, засвідчені в першоджерелах, характеризуються не чіткою структурованістю мікросистеми, а значною
варіативністю назв, що входять до складу декількох мікрогруп слів, утворених від різних коренів [Лукіна
1983:160].
Таку варіативність, наявну не тільки в межах однієї говірки (порівняймо: йідб // йедб – Міч Т; йідб //
йнжа – Стмл ВН, Сів, Кр Кр, С, М, Гр Кр, Серд Ш, Н-дон ВН, Мик В, Новоукр, Макс М, Кост М), а й на
наддіалектному рівні (харч’н – С-В НА, харчовб – Стмл ВН, харч — Новоукр), слід відрізняти від широко
вживаної в говірках Донеччини абсолютної синонімії. Так, у багатьох східностепових говірках активно
© Загнітко Н.Г., 2008 ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 17

248
функціонують два й більше номенів, що є маніфестантами семеми “те, що вживають для харчування (загальна
назва)” і є лексичними дублетами. Порівняймо: йнжа // харч // пъшча – Новоукр, Макс М; йнжа // харчовб –
Стмл ВН, йнжа // харч’н – Петр-2 Ол, Мик В, йідб // пъшч’а // харч’н // пожъвн’іс’т’ – Березове, йідб // харч’н –
Н-мих М, Міч Т, Є В, Н-гр Вол, М Амв, Андр ВН, Пр Арт, Гродівка, Різн Арт, Петр В, Рівнопіль, Некр Ол, С-В
НА, Кост, Мик В; йідб // йіству // харч’н – Шевч ВН, йідб // пъшч’а // харч’н – Р Т, пъшч’а // харч’н – Бил Сл. В
одній східностеповій говірці було зафіксовано дієслівну назву загального поняття “те, що вживають для
харчування” – йнсти (С). Порівняймо: йнсти / це капэста / мъска солуних ог’ірк’нв / помастът’ ол’нйкойу / і
йіму пйат’ірнййу / отό вже мбмка гукбйут’ / ід’нт’ / вже готуво йнсти // (С).
Рідко вживаною в досліджуваних говірках є назва пъ(і)шча. Такий номен, хоча й має спільнослов’янське
походження, сприймається носіями східностепових говірок переважно як ненормативний, “чужий”, а тому й
зафіксований у говірках небагатьох населених пунктів – Новоукр, Березове, Макс М, Бил Сл, Р Т. Показово, що
Є.Д.Турчин простежує функціонування назви п΄н(и)шч(’)а у бойківських, середньополіських та східнополіських
українських говорах [Турчин 1982:115].
Розглянемо докладніше парадигму загальних назв їжі та на її основі спробуємо проаналізувати
семантику кожного елемента, а також побудувати наддіалектні моделі назв цієї лексико-семантичної групи.
Реалізація ряду суттєвих диференційних ознак (ДО) зумовила формування декількох семантичних
опозицій у моделі організації загальних назв їжі. Так, регулярною в усіх досліджуваних говірках є опозиція сем
“варена їжа (загальна назва)”: “неварена їжа (загальна назва продуктів харчування)”. У донецьких говірках вона
реалізована в декількох типах лексичних протиставлень: стрбва : харч’н – С-В НА, Рівнопіль, Петр В, Кост,
Стародуб, Бл Амв, Міч Т; стрбва : продэкти – Ул Кр, Стмл ВН, Св В, Різн Арт, Пр Арт, Петр-2 Ол, Зап Т, Є В,
Верх Яс, Сів, Новоукр, Н-дон ВН, Времівка, М Ст, Зл В; готувка : продэкти – Окт В; стрбва : харч’н //
продэкти – С, М, Гр Кр; стрбва : йнжа – Біл Д, стрбва : йідб – М Амв. В інших східностепових говірках не
існує розрізнення між назвами вареної їжі та їжі загалом.
Цікаво, що лексема стрбва вживається в досліджуваних говірках не тільки на позначення вареної їжі
загалом, а може виступати і репрезентантом семеми “будь-яка їжа”. У частині донецьких говірок назва стрбва
функціонує саме з таким значенням – Олекс ВН, Шевч ВН, Березове, Н-гр Вол, Пр НА, Зач В, Олекс В, Мих
Ол, Н-мих М, Нмйр ВН, Ст Ол, Кр Кр, Серд Ш, Сп-мих Ол, Р Т, Андр ВН, Бил Сл. Зрідка назва стрбва
використовується в східностепових говірках на позначення семеми “святкова їжа” – Гродівка, М, А М. Таким
чином, модель семантичної структури лексеми стрбва в східностепових українських говірках матиме такий
вигляд (табл. 1).
Таблиця 1
пиТСемантична структура лексеми стрбва
моделі
“варена їжа” “будь-яка їжа” “святкова їжа”

Говірки

1

+


С, Ул Кр, С-В НА, Св В,
Рівнопіль, Стмл ВН, Петр
В, Кост, Різн Арт, Пр Арт,
П-2 Ол, Зап Т, Є В, Зл В,
Ст Ш, Верх Яс, Сів, М, Гр
Кр, Стародуб, Новоукр, Бл
Амв, Н-дон ВН, Времівка,
М Ст, Міч Т

2

+


Олекс ВН, Шевч ВН,
Березове, Н-гр Вол, Пр
НА, Зач В, Окт В, Мих Ол,
Н-мих М, Ст Ол, Нмйр
ВН, Кр Кр, Серд Ш, Р Т,
Андр ВН, Бил Сл
3 – – + Гродівка, А М, М
Наявність у семантичній структурі лексеми стрбва значення “будь-яка їжа” показує, що донецькі говірки
зберегли давню семантику цієї назви – порівняймо: стрбва < травъти “споживати” [Фасмер, ІІІ, 770].
Дифузність семантичної структури назви стрбва в східностепових говірках порівняно з іншими українськими
говорами зумовлена, можливо, тим, що така назва не є вже настільки кодифікованою в цих говірках.
Свідченням цього є, на нашу думку, труднощі в багатьох інформантів при відповіді на питання щодо вживання
назви стрбва, а також той факт, що для деяких східностепових говірок така лексема є нерелевантною – Мик В,
Некр Ол. Розділ VIІ. Особливості говорів української мови та проблеми соціолінгвістики

249
Для частини східностепових говірок релевантною є опозиція “їжа (загальна назва)”: “продукти
харчування (загальна назва)”. Зазначені семи перебувають у відношеннях привативної опозиції, оскільки
другий опозит охоплює не тільки продукти харчування, а й приготовлену, варену їжу. У говірках Донеччини
аналізована опозиція лексично реалізована таким чином: йнжа : харч’н – Стародуб, Ямп Кл, Гр Кр, М, С; йнжа :
продэкти – Пр НА, Стмл ВН, Стмй ВН, Н-дон ВН, Самс Т, Времівка; йідб (йедб) : харч’н – Бл Амв, Нмйр ВН,
Кост, Гр Кр, Андр ВН, Серд Ш; йідб (йедб) : продэкти – Верх Яс, Мих Ол, Окт В, Стмй ВН, Зл В, Зач В, Св В,
Ул Кр, М Ст, Ст Ол; йідб (йедб) // харч’н : продэкти – Шевч ВН, Березове, Олекс ВН, Пр Арт, Некр Ол, Ст Ш;
йнжа // харч’н : продэкти – Сів, Різн Арт. Таким чином, наддіалектна модель семантичної структури назви
харч’н в східностепових говірках Донеччини матиме такий вигляд (табл. 2):
Таблиця 2
іледом пиТСемантична структура лексеми харч’н
“продукти (загальна
назва)”
“їжа (загальна назва)”
Говірки

1

+


С, Ст Ш, Гр Кр, Кост, Рівнопіль, Петр В,
Стародуб, Гродівка, Кост М, Бл Амв, М,
Ямп Кл, Андр ВН

2

+
Різн Арт, Березове, Петр-2 Ол, Олекс
ВН, Пр Арт, Новоукр, Макс М, Некр Ол,
Шевч ВН, Кост М, Є В, Сів, Н-гр Вол
3 + + Мик В, С-В НА, Н-мих М, Міч Т
Особливістю східностепових говірок є вживання лексеми харч’н як стилістично маркованої, такої, що
відображає іронічне ставлення до денотата. Таке явище спостерігаємо в усіх досліджуваних говірках, яким
відома ця назва. У ряді центральних, а особливо південних, східностепових говірок назва харч’н не вживається –
порівняймо: Зач В, Кр Кр, Мих Ол, Пр НА, М Ст, Нмйр ВН, Ул Кр, Св В, Окт В, Стмл ВН, Зап Т, Самс Т,
Времівка, Н-дон ВН. Цікаво, що в донецьких говірках лексема харч’н вживається переважно у формі множини,
за винятком говірок населених пунктів Олекс ВН, Р Т, у яких використовується і форма однини харч на
позначення їжі загалом. Українській літературній мові назва харч (харч’н) відома як і в формі однини, так і
множини – порівняймо: харч “харчи, съhстные припасы, кормъ” [Грінченко, ІV, 388], харч “1. Те саме, що харчі.
2. Те саме, що харчування” [СУМ, ХІ, 27], харч’н “1. Те, що споживають, їдять і п’ють. 2. Те саме, що
харчування” [СУМ, ХІ, 28].
Таким чином, внаслідок реалізації домінантної диференційної ознаки “стан приготування їжі” в
східностепових усі загальні назви їжі можна поділити на дві групи, по-різному репрезентовані в усіх
досліджуваних говірках (схема 1):
Схема 1

Найбільш поширеними репрезентантами зазначених сем у східностепових говірках є лексеми йнжа, йідб,
харч’н, спорадично зафіксовано найменування йіству, йнсти, пъшча (пъшч’а п’ншч’а), пожъвн’іс’т’, харч,
харчовб, що відрізняє досліджувані говірки за даними лексики їжі від південно-західних та поліських говірок.
Порівняймо: родова сема “їжа” в наддністрянському діалекті, як і в інших південно-західних говорах,
передається лексемами стрбва (західна частина), йндло (східна частина), йідйн’е, йідзйн’а (е, і), йнджен’а (е),
потрбва (спорадично), йнжа, вбриво, йідб. Наведені лексеми вживаються в інших південно-західних говорах: у
волинських – йнд’ін’е, у бойківських – стрбва, у подільських та буковинських – йндло, йідлу [Бичко 2001: 105].
У східнополіських говірках найбільш поширеними є такі загальні назви їжі: йнжа (ййжа, йіежа), йідб (йеда,
йеадб), йід’нн’а (йід’нн’е, йіден’й), йідуме (йедумойе), найндки, харч’н (харчіе), вбрене (вбренойе, вбренайе),
привброк, привбрка та ін. [Турчин 1982: 114-115].
Реалізація ряду диференційних ознак (призначення їжі, смакові якості, поживність) в аналізованій групі
лексики зумовила наявність у досліджуваних говірках ще декількох типів протиставлень загальних назв їжі:
“їжа для людей” : “їжа для худоби”, “поживна їжа” : “непоживна їжа”, “ласощі” : “звичайна їжа”.
“їжа (загальна назва)”
“варена їжа” “продукти харчування” ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 17

250
Сема “їжа для худоби (загальна назва)” в усіх східностепових говірках реалізується однотипно –
лексемою корм. Цікаво, що в одній східностеповій говірці н. п. Пр НА маніфестантом семи “їжа для худоби” є
граматичний варіант лексеми корм – кормб, що пов’язує дві тематичні групи – назви їжі й назви човнів та їх
частин (порівняймо: кормб – “задня частина судна” [СУМ, ІV, 293]), хоча сумнівним видається пояснення цього
явища вторинною номінацією або одиничною транспозицією лексеми з однієї ТГЛ в іншу. Наведений матеріал
переконує в наявності тісного зв’язку лексичного, семантичного рівнів українських і російських говірок,
“співіснування у свідомості мовців двох мовних систем, що взаємодіють, а це забезпечує порівняно легкі і
численні міжмовні транспозиції” [Гриценко 1984: 152]. Порівняймо: рос. кормб – мн. для корм [ОСРЯ 1994:
223].
Вживання назви корм спостерігаємо ще в давньоруських писемних пам’ятках ХІ-ХІVст. Так, в уривках з
оригінальних та перекладних пам’яток, наведених Г.М. Лукіною, можна простежити, що поширені на той час
номени кърмъ і кърма вживаються як загальні назви людської їжі [Лукіна 1983: 161]. Семантична структура
назви корм в сучасних українських говорах складається з двох лексико-семантичних варіантів: “їжа (загальна
назва)” та “їжа для худоби (загальна назва)”. Первинний характер семи “їжа (загальна назва)” підтверджується
не тільки фактами, засвідченими в давніх писемних пам’ятках, а й збереженням цього значення в старожитніх
українських говорах, наприклад східнополіських [Турчин 1982: 115]. Очевидно, що значення “їжа для худоби
(загальна назва)” є вторинним, виникло пізніше, і поширене не тільки в давніх українських говорах, а й
виступає єдиним семантичним наповненням лексеми корм у новостворених східностепових говірках. У цьому
випадку, на нашу думку, актуальним залишається твердження П.Ю.Гриценка про важливість просторової
проекції семантики спільних у формальному відношенні лексем, що розкриває етапи змін значення слова
аналогічно до того, як зміни формальні постають у певній послідовності завдяки їх розгляду в ареальному
контексті [Гриценко 1990: 151]. Отже, опозиція “їжа для людей (загальна назва)” : “їжа для худоби (загальна
назва)” є регулярною в усіх донецьких говірках, другий компонент якої репрезентовано лексемою корм.
Опозиція сем “поживна їжа” :“непоживна їжа” також є регулярною в усіх східностепових говірках, однак
реалізована у 18 типах лексичних протиставлень (табл. 3).
Таблиця 3
Їжа (загальна назва)
Номер
моделі яка містить багато поживних
речовин, добре насичує
яка містить мало поживних
речовин, погано насичує

Говірки
1 съта пустб Олекс ВН, Врхт Яс
2 сътна // п’ітбт’ел’на пусна Некр Ол
3

съта

пусна
Окт В, Шевч ВН, Н-2 Яс,
А М, Н-гр Вол, Ул Кр, Зап
Т, Ст Ол, Зл В, Н-мих М,
Березове
4 сътна // навбриста п’існб Є В
5 тримкб п’існб // пусна Різн Арт
6 сътна // скорумна п’існъй // пустъй Гродівка

7
сътна // жърна п’існб Гр Кр, Пр НА, Макс М,
Кост М, Стародуб
8 сътна п’існъй // пустъй Петр-2 Ол, Ямп
9 ситна п’існб // пусна Мик В, Рівнопіль, М Ст,
Сп-Мих Ол
10 съта п’існб Св В, Мих Ол, Кост М, Кр
Кр, Петр В, С
11 треивкб п’існб Ст Ш, С-В НА
12 насътна // сътна // здубрена пусна Стмл ВН
13 треивнб // сътна пусна Ол-Ор Ш, Новоукр
14 сътна // пожъвна п’існб Стмйр ВН, Нмйр ВН
15 съта // пожъвна пусна // пустб // гула Міч Т
16 дубра пусна Зач В
17 жърна п’існб Пр Арт
18 сътна п’існб // пусна Бл Амв, Самс Т Розділ VIІ. Особливості говорів української мови та проблеми соціолінгвістики

251
Найбільш поширеними загальними назвами смачної їжі (переважно десертів) у східностепових говірках є
номени: лбсошч’і і слбдос’т’і. Причому найчастіше в говірках Донеччини проступає назва лбсошч’і, що
необмежено вживається в інших українських говорах та літературній мові. У багатьох обстежених населених
пунктах назва лбсошч’і виступає єдиним репрезентантом семеми “смачна їжа (загальна назва)”: Ямп, Серд Ш,
Бл Амв, Гр Кр, Ур ВН, Ол В, Є М, Врхт Яс, Олекс В, Стмл ВН, Н-2 Яс, М, Кост М, Макс М, Н-мих М, Гродівка,
Новоукр, М Ст, Зл В, Петр В, Кр Кр, Кост М, Н-гр Вол, П-2 Ол, Р Т, Бил Сл, М Амв. У деяких східностепових
говірках назва лбсошч’і паралельно функціонує з іншими загальними назвами смачної їжі. Порівняймо: лак’івки
// лбсошч’і – Нмйр ВН, Олекс ВН; слбдос’т’і // лбсошч’і – Ст Ш, Мик В; лбсошч’і // лбкоме // лбкомки //
мънтусти – С.
Лексема слбдос’т’і в досліджуваних говірках також може виступати як єдиний репрезентант семеми
“смачна їжа, переважно десерти (загальна назва)”: С-В НА, Пр Арт, Ул Кр, Зач В, Рівнопіль, Окт В, Зап Т.
Порівняймо: нбда слбдос’т’ів купът’// (С-В НА). Значно рідше, порівняно з назвою лбсошч’і, номен слбдос’т’і
в межах однієї говірки вступає в дублетно-синонімічні відношення з іншою назвою однієї й тієї ж реалії.
Порівняймо: слбдос’т’і // лбсошч’і – Ст Ш, Мик В.
Серед загальних назв їжі, пов’язаних ДО “смачна”, у східностепових говірках рідше використовуються
номени: лбшч’і – Н-дон ВН; дубре – Некр Ол, Андр ВН; добрйн’ке – Є В, С, Пр НА; гостън’ц’і – Березове;
лбкоминки – Кум Ст; лбкомки // мънтуси – Різн Арт, С; лбшч’іни – С-М Ол; лбкомки – Мих Ол, Біл Д;
лбкомство – Ст Ол, смачнй – Андр ВН. Таким чином, серед репрезентантів семи “смачна їжа (загальна назва)” в
донецьких говірках переважають фонетико-морфологічні варіанти лексем лбсошч’і та слбдос’т’і.
Отже, особливістю цієї лексико-семантичної групи назв їжі є наявність великої кількості фонетико-
морфологічних, словотвірних варіантів та дублетних назв, що підтверджує мозаїчний характер донецьких
говірок. Така різноманітність типів лексичних протиставлень зумовлена впливом зовнішньолінгвальних
чинників, викликаних зіткненням чи змішуванням різних діалектних структур, взаємодією літературної і
діалектної норм, що приводить до зміни внутрішньої структури діалекту [Толстой 1974: 18].
Загальні назви їжі, уживані в східностепових говірках Донеччини, становлять організовану систему,
елементи якої тісно пов’язані як між собою, так і з компонентами інших ЛСГ та ТГЛ. Об’єднуючись навколо
однієї гіперонімічної назви, загальні назви – гіпоніми перебувають у відношеннях опозиції, реалізуючи різні
ДО: стан приготування їжі, призначення їжі, поживність, смакові властивості. У досліджуваних говірках ЛСГ
загальних назв їжі характеризується не такою складною структурною організацією, як в інших – старожитніх
українських говорах, тобто не заповнює всі гнізда наддіалектної моделі, виробленої Є.Д.Турчин [Турчин 1982:
115], що зумовлено особливостями структури реалемного плану, однак відзначається динамікою гіпонімічних
відношень – одна назва може позначати різні сегменти семантичного простору, що вже було помічено
дослідниками східностепових українських говірок [Клименко 2001: 224]. Для частини аналізованих номенів
характерно звуження або (частіше) розширення семантичної структури, що детермінує виділення однієї з
основних особливостей говірок пізнього творення – семантичної спеціалізації окремих найменувань (стрбва,
йнсти, пожъвн’іст’).

Література
1. Бичко З. Структурно-семантичний аналіз назв їжі та напоїв у наддністрянському говорі // Сучасні
проблеми мовознавства та літературознавства: Зб. наук. пр. – Ужгород, 2001. – Вип. 4. – С. 105-108.
2. Гриценко П.Ю. Ареальне варіювання лексики. – К.: Наук. думка, 1990. – 272 с.
3. Гриценко П.Ю. Моделювання системи діалектної лексики. – К.: Наук. думка, 1984. – 227 с.
4. Клименко Н.Б. Загальні назви одягу у східностепових говірках // Волинь. Житомирщина: Історико-
філологічний збірник з регіональних проблем.– Житомир, 2001.- №6.- С.217-226.
5. Лукина Г.Н. О названиях пищи в языке памятников древнерусской письменности ХІ – ХІV веков //
Общеславянский лингвистический атлас: Материалы и исследования. 1983: Сб. науч. тр. – М.: Наука,
1988. – С.133-145.
6. Мартинова Г.І. Подільсько-Середньонаддніпрянська діалектна межа (за даними побутової лексики
Правобережної Черкащини): Автореф. дис. … канд.філол.наук. – К., 1993. – 19 с.
7. Толстой Н.И. Некоторые вопросы соотношения лингво- и географических исследований // Проблемы
картографирования в языкознании и этнографии. – Л.: Наука. – 1974. – С. 16-33.
8. Турчин Є.Д. Загальна назва їжі в говорах української мови // Лексика української мови в її зв’язках з
сусідніми слов’янськими і неслов’янськими мовами: Тези доп. – Ужгород: Вид-во Ужгород. ун-ту,
1982. – С.114-116.

Джерела
Грінченко – Грінченко Б.Д. Словарь української мови: В 4-х т. – К.: Наук. думка, 1996-1997.
ОСРЯ – Орфографический словарь русского языка / Под ред. С.Г.Бархударова и др. – М.: Рус. яз., 1994. –
400 с.
СУМ – Словник української мови: В 11-и т. – К.: Наук. думка, 1970-1980. ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 17

252
Фасмер – Фасмер М. Этимологический словарь русского языка // Перев. с нем. и доп. О.Н.Трубачева. – М.:
Прогресс, 1964-1973. – Т.1-4.

Список умовних скорочень обстежених населених пунктів Донецької області
Андр ВН – с. Андріївка Великоновосілківського району, А М – с. Антонівка Мар’їнського району, Біл Д
– с. Білецьке Добропільського району, Березове – с. Березове Мар’їнського району, Бил Сл – с. Билбасівка
Слов’янського району, Бл Амв – с. Благодатне Амвросіївського району, Времівка – с. Времівка
Великоновосілківського району, Врхт Яс – с. Верхньоторецьке Ясинуватського району, Гл Ст – с. Глинки
Старобешівського району, Гр Кр – с. Гришине Красноармійського району, Гродівка – с. Гродівка
Красноармійського району, Є В – с. Єгорівка Волноваського району, Є М – с. Єлизаветівка Мар’їнського
району, Зап Т – с. Запорожець Тельманівського району, Зач В – с. Зачатівка Волноваського району, Зв А –
с. Званівка Артемівського району, Зл В – с. Златоустівка Волноваського району, Кост – м. Костянтинівна, К Є –
с. Корсунь м. Єнакієвого, Кост М – с. Костянтинівка Мар’їнського району, Кр Кр – с. Красне
Красноармійського району, Курах – м. Курахове Мар’їнського району, М – м. Мар’їнка, М Амв – с. Металіст
Амвросіївського району, Макс М – с. Максимільянівка Мар’їнського району, Мик В – с. Микільське
Волноваського району, М Ст – с. Мар’ївка Старобешівського району, Мих Ол – с. Михайлівка
Олександрівського району, Міч Т – с. Мічурине Тельманівського району, Н-2 Яс – с. Новоселівка-2
Ясинуватського району, НА В – с. Новоандріївка Волноваського району, Некр Ол – с. Некременне
Олександрівського району, Н-гр Вол – с. Новогригорівка Володарського району, Н-дон ВН – с. Новодонецьке
Великоновосілківського району, Нмйр ВН – с. Новомайорське Великоновосілківського району, Н-мих М –
с. Новомихайлівка Мар’їнського району, Н-петр ВН – с. Новопетриківка Великоновосілківського району,
Новоукр – с. Новоукраїнка Мар’їнського району, Окт В – с. Октябрське Волноваського району, Олекс ВН –
с. Олексіївка Великоновосілківського району, Ол-Ор Ш – с. Олексієво-Орлівка Шахтарського району, Ол В –
с. Оленівка Волноваського району, Олекс В – с. Олександринка Волноваського району, Петр В – с. Петрівське
Волноваського району, Петр-2 Ол – с. Петрівка-2 Олександрівського району, Пр Арт – с. Переїзне
Артемівського району, Пр НА – с. Приморське Новоазовського району, Р Т – с. Розсипне м. Тореза, Рівнопіль –
с. Рівнопіль Волноваського району, Рзн Арт – с. Різниківка Артемівського району, С – м. Селидове, Самс Т –
с. Самсонове Тельманівського району, Св В – с. Свободне Волноваського району, СВ НА – с. Сєдово-Василівка
Новоазовського району, Серд Ш – с. Сердите Шахтарського району, Сів – м. Сіверськ Артемівського району,
Сп-Мих Ол – с. Спасько-Михайлівка Олександрівського району, Стародуб – с. Стародубівка Першотравневого
району, Стмйр ВН – с. Старомайорське Великоновосілківського району, Стмл ВН – с. Старомлинівка
Великоновосілківського району, Ст Ш – с. Степанівка Шахтарського району, Ст Ол – с. Степанівка
Олександрівського району, У ВН – с. Урожайне Великоновосілківського району, Ул Кр – с. Улянівка
Красноармійського району, Шевч ВН – с. Шевченко Великоновосілківського району, Ямп КЛ – с. Ямпіль
Краснолиманського району

The paper deals with the structural and semantic analysis of the general names of meals used in the Ukrainian
Eastern steppe local dialects. It presents the microparadigms of the general names of meals, the semantic analysis of
each name and the maked up superdialects models.
Keywords: dialect, Ukrainian Eastern-Stepps dialects, modelling, semantic structure of a word, lexeme, semе.
Надійшла до редакції 6 жовтня 2008 року.

Категорія: Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.