Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

ВСТУП

Пропонований вісімнадцятий випуск “Лінгвістичних студій” окреслює і вияскравлює стійке зацікавлення
лінгвістів цілою низкою мовознавчих проблем й у своєму змісті він охоплює перебіг вивчення й аналізу
різноманітних аспектів і вимірів мовних ярусів: морфологічного, лексичного, словотвірного, морфемного,
семасіологічного, семіотичного, когнітивного, синтаксичного, стилістичного і власне-текстового із
простеженням, встановленням і визначенням особливостей внутрішньомовної між’ярусної взаємодії,
взаємокореляції і взаємовпливу, взаємовідношення і взаємовияву з визначенням спектрів взаємопроникнення і
взаємозумовленості, вияскравлює різноманітні спектри науково-теоретичного і теоретико-прикладного
осмислення фундаментальних проблем теорії мови, її історії; охоплює розгляд еволюції, динаміки і статики,
статусу, структури, семантики і функцій мовних одиниць. На часі постав розділ із проблем прикладної
лінгвістики (розпочатий у шістнадцятому випуску), оскільки сьогодні цей напрям у своєму розмаїтті не постає
рівнорядним, охоплюючи проблеми прикладної фонетики, морфології, синтаксису, лексикології, лексикографії,
термінознавства, не менш вагомими в цьому розрізі постають питання корпусної лінгвістики і прикладного
спрямування перекладознавства, прикладного опрацювання проблем комунікативного впливу і штучного
інтелекту, особливо значущими виступають питання нейролінгвістичного програмування, судової
(кримінальної) лінгвістики, прикладні аспекти патопсихолінгвістики, усього того, що пов’язано з людиною.
Показовим є те, що в широкому сенсі проблеми прикладної лінгвістики охоплюють і методику викладання
іноземної та рідної мов і багато іншого (див., наприклад: [Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: напрями та
проблеми: Підручник. – Полтава: Довкілля-К, 2008. – С. 640-710]. Ці проблеми активно опрацьовуються на
кафедрі української мови та прикладної лінгвістики Донецького національного університету завдяки активній
співпраці з відділом структурно-математичної лінгвістики Інституту мовознавства ім. О.О.Потебні НАН
України (завідувач відділу професор Є.А.Карпіловська), відповідними кафедрами Національного університету
“Львівська політехніка”, Московського державного університету імені М.В. Ломоносова (Росія) та
Воронезького державного університету (Росія; професор О.О. Кретов). Від самого першого випуску
“Лінгвістичних студій” і до сьогоднішнього (див.: [Лінгвістичні студії: Вип. 1 / Укл.: А.П.Загнітко (наук. ред.)
та ін.– Донецьк: ДонДУ, 1994.– 210 с.; Лінгвістичні студії: Вип. 2 / Укл.: А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін.–
Донецьк: ДонДУ, 1996. – 351 с.; Лінгвістичні студії: Вип. 3 / Укл.: А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін.– Донецьк:
ДонДУ, 1997. – 214 с.; Лінгвістичні студії: Вип. 4 / Укл.: А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонДУ,
1998. – 271 с.; Лінгвістичні студії: Вип. 5 / Укл.: А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонДУ, 1999. –
318 с.; Лінгвістичні студії: Вип. 6 / Укл.: А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонДУ, 2000. – 352 с.;
Лінгвістичні студії: Вип. 7 / Укл.: А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2001. – 301с.; Лінгвістичні
студії: Вип. 8 / Укл.: А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2001. – 319с.; Лінгвістичні студії: Вип. 9
/ Укл.: А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2002. – 237 с.; Лінгвістичні студії: Вип. 10 / Укл.:
А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2002. – 223 с.; Лінгвістичні студії: Вип. 11 / Укл.:
А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2003. – Ч. І. – 330 с.; Ч. ІІ. – 306 с.; Лінгвістичні студії: Вип.
12 / Укл.: А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2004. – 432 с.; Лінгвістичні студії: Вип. 13 / Укл.:
А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2005. – 408 с.; Лінгвістичні студії: Вип. 14 / Укл.:
А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2006. – 291 с.; Лінгвістичні студії: Вип. 15 / Укл.:
А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2007. – 556 с.; Лінгвістичні студії: Вип. 16 / Укл.:
А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2008. – 439 с.; Лінгвістичні студії: Вип. 17 / Укл.:
А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2008. – 347 с.]) започатковано і збережено основні
концептуальні розділи, у межах яких й уміщено заявлені дослідження1. Щоправда, лінгвістична думка постійно
розвивається, поглиблюється, внаслідок чого постають відчутними нові напрями, що й зумовили висвітлення в
“Лінгвістичних студіях” проблем дискурсу, когнітивної лінгвістики та ін. У силу певних об’єктивних причин,
на жаль, не знайшов розвитку, започаткований у чотирнадцятому випуску розділ „Лінгвістична спадщина
кафедри української мови та прикладної лінгвістики Донецького національного університету”, у якому
передбачено публікацію наукових праць викладачів, що в різний час працювали на кафедрі української мови та
прикладної лінгвістики й дослідження яких сьогодні з тих чи інших причин є мало доступними, але вони є
такими, що активно використовуються у вишівській практиці, їхнє вивчення дозволяє по-іншому простежити
окремі знакові проблеми. Його продовження вкрай необхідне й буде зреалізоване в майбутніх випусках.
Випуск розпочато розділом “Теорія мови”, у якому з’ясовано питання статусу категорії оцінки у
філософському та психологічному аспектах, проаналізовано антропоцентричні та егоцентричні концепції в
лінгвістиці, зінтерпретовано інтелектуалізацію мови як один зі шляхів її розвитку (пор. також докторську
дисертацію з цієї проблеми І. Шевченко), простежено категорію персональності у світлі філософського
осмислення опозиції Я–ТИ–ВІН.
У вісімнадцятому випуску вміщено проблемні матеріали з актуальних питань теоретичної (теоретично-
описової, теоретично-порівняльної, теоретико-зіставної, теоретично-ідеографічної та ін.) і функційної

1 Усі матеріали випуску авторизовані (редколегія).
7
морфології, значна частина з-поміж яких приділена проблемам: 1) присубстантивного вживання відносних
ад’єктивів, утворених від іменників-назв металів; 2) співвідношення категорійних класів; 3) встановлення
статусу часток як репрезентантів волітивних-субкатегорійних суб’єктивно-модальних значень; 4) функційності
прикметників типу бахувріхі в даньогрецькій мові; 5) укладання функційного словника прислівників;
6) простеження особливостей форми наказового способу й неімперативному використання); 7) встановлення
специфіки “нульового” граматичного значення як наслідку рейтралізації і под.
Аналіз теоретичних проблем синтаксису охоплює розгляд: а) типології моделей модальних модифікацій
речень у зіставному параметрі (російська та українська мови); б) вторинних предикатів із визначенням
лінгвального статусу, особливостей реалізації в сучасній мові; в) семантики й типології предикатів статальних
інтенсивно-допустових конструкцій зі значенням місця; г) загальної типології синтаксичної омонімії;
д) особливостей морфолого-синтаксичних форм відмінків з об’єктним значенням (родового й знахідного
відмінків) сучасного українського речення в зіставленні з англійським; е) специфіки значення речень з
реалізованими темпоральними валентностями часток ще та вже; є) прислівникових форм реалізації категорії
предикатності в семантико-синтаксичній структурі речення; ж) семантичних особливостей займенниково-
співвідносних речень симетричної та несиметричної структури тощо.
Аналіз функційної семантики лексичних і фразеологічних одиниць охоплює 1) розгляд концептуальних
різновидів художньої метафори; 2) аналіз похідних ад’єктивних одиниць зі вторинним колоративним значенням
в українській та англійській мовах; 3) дослідження взаємозв’язків конотативного й денотативного компонентів
у лексичному значенні дієслів; 4) простеження функційних особливостей слів широкої семантики; 5) вияв
взаємозв’язків фразеології та граматики у слов’янських мовах; 6) аналіз структури моделі лексикалізації
етимологічних дублетів і под.
Досить ґрунтовно прокоментовано аспекти вивчення словотвірної продуктивності, проаналізовано
стримувачі у словотвірних процесах української мови, розглянуто аблативні дієслова динамічної просторової
локалізованості в українській та польській мовах, виявлено дериваційну семантику російських та німецьких
дієслів фізичного впливу, простежено ономасіологічні моделі композитів на позначення об’єднань людей у
російській мові, з’ясовано особливості словотвірних відношень у відіменній деривації дієслів та ін.
З-поміж актуальних проблем лінгвістики тексту, дискурсології, дискурс-аналізу варто наголосити на:
а) аналізі ролі оказіональних прикметників у формуванні поетичного дискурсу; б) розгляді структурних типів
аргументативних мовленнєвих актів сучасної української мови (комунікативно-прагматичний аспект);
в) дослідженні особливостей граматичного повтору в поетичному мовленні кінця ХХ – початку ХХІ століття;
г) з’ясуванні регістрово-жанрових характеристик повідомлень про стихійні лиха на українськомовних та
англомовних інтернет-сайтах; д) розгляді структурної організації рекламного тексту в аспекті його
лінгвістичного аналізу; е) дослідженні особливостей комунікативного кодексу українців (відображення дії
закону поглинання емоцій в українському паремійному фонді) ін. Суттєвим постає також аналіз текстотвірного
синтаксичного зв’язку, синтаксичної і смислової структури атрибутивних метафоричних словосполук у поезії
шістдесятників; розглянуто й особливості лінгво-позиційної реконструкції інваріанту рекурсивного тексту та
зреалізовано семантичний аналіз християнських пророцтв як основи класи їхньої класифікації та ін.
Належна увага приділена питанням сучасних українських говорів та сучасної соціолінгвістики, де подано
аналіз діалектної специфіки іменної словозміни західнополіського говору, охарактеризовано когнітивні
параметри діалектного тексту і под.
Актуальними питаннями ономастики постали: 1) первинні ойконіми Полтавської області; 2) функційна
семантика граматичних категорій власних назв; 3) особливості функціонування квантитативних транспозитів-
онімів; 4) полісемантичні прізвища сучасної Центральної та Східної Донеччини; 5) прізвища Уманщини,
утворені морфолого-синтаксичним способом тощо.
Особливим постає розділ із проблем сучасної прикладної лінгвістики, у якому простежено 1) синтез
мовлення в комп’ютерних системах; 2) довжину слова як функційний параметр слов’янської лексики;
3) технологію корпусного дослідження зон зв’язків словоформ в українському реченні; 4) проблеми
парадигматичних зв’язків слов’янської лексики; 5) роль онтологій в опрацюванні знань у “семантичному web”
та ін. Знайшли також висвітлення в цьому розділі питання про інновації в тематичній групі “місцева влада в
Україні” та аналіз особливостей реалізації мовної особистості в діалозі “людина – комп’ютер”.
У розрізі проблем когнітивної лінгвістики проаналізовано функційну семантику мовних одиниць на
позначення концепту дім в американській поезії, виявлено статус Біблії як репрезентнанта концептуальної
картини світу, а також охарактеризовано особливості вербального вияву концепту воля в поезії Тараса
Шевченка.
Не обійдено увагою і нові лінгвістичні праці, які розглянуто в розділі “Рецензії та анотації”, висловлено
оцінку їхньої актуальності та значущості для розвитку сучасного мовознавства.
Автори випуску “Лінгвістичні студії” сподіваються, що вміщені в ньому статті спонукатимуть до
міркувань та дискусій. Відгуки і пропозиції слід надсилати на адресу: Редакція серії “Лінгвістичні студії”,
кафедра української мови та прикладної лінгвістики, вул. Університетська, 24, Донецький національний
університет, корп. І, 83001, м. Донецьк, Україна.
Анатолій Загнітко, науковий редактор

Категорія: Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.