Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Ірина Носенко — ОСОБЛИВОСТІ ПРИСУБСТАНТИВНОГО ВЖИВАННЯ ВІДНОСНИХ АД’ЄКТИВІВ, УТВОРЕНИХ ВІД ІМЕННИКІВ – НАЗВ МЕТАЛІВ

У пропонованому дослідженні розглядаються особливості вживання відносних прикметників, утворених
від іменників – назв металів із субстантивами різних семантичних груп. Особлива увага приділена
ідентифікації зазначених ад’єктивів у контекстах, що зумовлюють їхню міграцію із лексико-семантичного
розряду відносних до функціонально-якісних прикметників.
Ключові слова: ад’єктив, відносний прикметник, функціонально-якісний прикметник, субстантив,
семантичні групи іменників.

Предмети позамовної дійсності номінуються іменниками, семантична ж основа прикметника – поняття
ознаки, що завжди супроводжує предмет і є його атрибутом. Своєю семантикою прикметники зорієнтовані на
приіменну залежність, насамперед субстантивну. Саме поняття ознаки «створюється передусім через
усвідомлення відношень між двома предметами – предметом означуваним і предметом, що має якусь спільну з
ним рису або якоюсь властивістю зв’язаний з ним» [СУЛМ 1969, с.142]. Основними критеріями розподілу
ад’єктивів за розрядами є вираження ними 1) невіддільної від суті самого предмета ознаки, або
2) опосередкованої ознаки – результату взаємодії в об’єктивній реальності двох предметів, відображення
опосередкованого зв’язку об’єкта з іншими об’єктами, обставинами, явищами тощо. За типами семантики
прикметники об’єднуються в лексико-семантичні розряди – якісні та відносні.
Більш-менш чітко можна диференціювати прикметники за розрядами поза контекстом і текстовим
оточенням, адже «у художньому мовленні слово [і ад’єктив також – І.Н.] зазнає багатогранних трансформацій:
збагачується його смисловий обсяг, ускладнюється емоційно-оцінне життя, змінюються взаємовідношення з
іншими словами, виявляються нові образні можливості» [Штонь 1997, с.13]. Межі семантичних груп
прикметників не завжди чіткі, і приналежність конкретної ад’єктивної одиниці до того чи того семантичного
розряду може змінюватися залежно від особливостей її лексичного оточення, оскільки значення окремих слів
існують в мові не ізольовано, а в тісних зв’язках із семантикою інших лексичних одиниць. Є.М. Галкіна-
Федорук слушно зауважує, що план змісту слова містить у собі лексичне, логічне, граматичне, емоційне та
експресивне значення [1956, с.41]. В ад’єктивній системі окрему підсистему утворюють лексеми, що входять до
різних семантичних груп. У пропонованій статті аналізуються відносно-якісні (або якісно-функціональні)
прикметники, тобто ті лексичні одиниці, що можуть вживатися як з якісним, так і з відносним значенням. «У
природі кожного відносного прикметника певною мірою закладені якісні потенції, міститься та чи інша оцінка
<…> Закладений у семантиці відносного прикметника якісний відтінок може трансформуватися в окреме
значення» [Степаненко 1997, с.62]. Семантична структура відносного ад’єктива членується на окремі лексико-
семантичні варіанти, що впливає на валентні можливості цього прикметника. Проблему міграційних процесів в
ад’єктивній системі мови порушено в працях багатьох мовознавців, зокрема В.Виноградова, Л. Катлінської,
Б. Ісмагулової, Т. Архангельської, В. Чернова, О. Гориної, О. Штонь, М. Степаненка. На думку В. Чернова,
«проведення основної лінії розподілу між якісними та неякісними прикметниками нерідко не вважається
необхідним або доцільним» [1973, с.82]. Т. Архангельська зазначає, що процес розвитку якісності в семантиці
відносних прикметників це не що інше, як вияв системності не лише в лексиці, але і у взаємозв’язках
різноманітних значень полісемантичних слів [1973, с.4]. Відносні ад’єктиви, переходячи до розряду
функціонально-якісних, переживають метафоричну та метонімічну еволюцію. Основну масу лексичного фонду
функціонально-якісних прикметників становлять ад’єктиви 1) утворені від власних імен та 2) ті, що позначають
ознаку до речовини. Розглянемо особливості функціонування прикметників золотий, срібний, мідний, залізний,
свинцевий, сталевий у контекстах, які надають їм здатність трансформуватися від основного первинного
відносного значення до функціонально-якісного, зумовленого детермінативними зв’язками з іншими
компонентами та спробуємо з’ясувати семантичний характер цих компонентів.
Аналізовані прикметники поза будь-яким контекстом мають конкретне значення, чітко зафіксоване у
лексикографічних джерелах [Бусел 2007]: 1) який має в собі зазначений метал як складник чогось, напр.:
Закінчивши навчання зі срібною медаллю, дівчина дебютувала в театрі в операх «Фаворитка» та «Сільська
честь» (Л. Громовенко); 2) зроблений із металу або покритий, оздоблений ним, напр.: Лавошник перебирав
монети, й пальці в чоловіка тремтіли, немов корчились на золотих жаринах, на срібних жаринах, на мідних
жаринах, на бронзових, алюмінієвих, залізних (Є. Гуцало); 3) призначений для обробки металу, напр.:
Основними залізними інструментами для занять художнім ковальством є: кувалда, ручник, фасонні молотки
© Носенко І.Ю., 2009 ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 18

28
(В. Корженко); 4) затканий, витканий, вишитий, гаптований нитками з додаванням металу (стосується
прикметників золотий, срібний), напр.: З-за рогу випливло щось, сяючи золотим шитвом, здалося, що ведуть
попа в празниковій ризі (Ю. Яновський). Відносні ад’єктиви, утворені від назв металів, регулярно
сполучаються із субстантивами на позначення назв конкретних предметів: 1) знарядь праці: Кузька хутко
обнишпорює темні покутки й натрапляє на своїх давніх знайомих:залізні граблі, лопату, сапу (Г. Тютюнник),
2) хатніх предметів: Нарешті – вдарилась вона в срібну жирандолю і впала на оксамитовий турецький килим
(М Хвильовий), 3) елементів одягу, прикрас, тканин: …поверх такої-то шиї на чорній бархатці, широкій, так що
пальця, мабуть, у два, золотий єднус і у кольці зверху камінець червоненький (Г. Квітка-Основ’яненко), Міцно
зшив нашу державу Мухаммед Завойовник, ще краще одягнув її в золоту парчу Сулейман Законодавець
(Р. Іваничук), 4) зброї та військового спорядження: Два десятки закованих у сталеві панцирі сейменів ішли
поруч з ханським достойником (Р. Іваничук), Тапур наздогнав Ольвію і на скаку ткнув їй у руки гнучку
плетеницю, скручену із сталок волячої шкіри, з важкою свинцевою кулею на кінці (В. Чемерис), 5) механізмів та
їх частин: Данило прив’язав його до міцної та довгої мотузки, почепив недалеко від ганка свинцеве грузило
(Г. Тютюнник), …я дотепер пам’ятаю ті плацкарти, вогкі, як намоклий папір, простирадла радянських сталевих
колій (С. Жадан), 6) музичних інструментів: Музиканти покірно дмухають у мідні свої страховища
(Ю. Яновський), 7) будівель, споруд та їхніх частин: …духи всіх дітей …на Святий Вечір злітаються до своїх
матерів на таємну вечерю, і ніякі віддалі, кордони, кам’яні мури і залізні брами цьому перешкодити не можуть
(О. Воропай), 8) грошових одиниць: Вже за часів Київської Русі карбувалися золоті й срібні монети з княжим
портретом та зображенням тризуба на зворотньому боці (Ю. Щегельська).
На відміну від іменників, які є назвами конкретних понять, прикметникам властиве узагальнене
значення. Відносні ад’єктиви не містять модальних ознак (на відміну від якісних) і характеризуються вищим
ступенем семантичної залежності від мотивувальних слів. Вони вільно сполучаються як валентні партнери з
іменниками-носіями валентності, що називають неоднакові але подібні якоюсь рисою предмети (мідний казан,
мідна грива, мідна жарина, мідні гроші). Семантичну структуру відносного прикметника визначає система його
типових лексичних дистрибуцій, обумовлених двома чинниками: тематичним класом похідної основи та
тематичним класом означального іменника. Відносним прикметникам, утвореним від субстантивів-назв
металів, «властива як образність твірного іменника, так і чітка настанова на характеристику, а не на номінацію,
емоційність переносного значення» [Штонь 1997, с.13]. Отже, переходячи до розряду функціонально-якісних,
такі ад’єктиви набувають насамперед експресивного, образного значення. Спектр іменників, з якими ці
прикметники сполучаються, значно ширший у порівнянні з відносними ад’єктивами. Його формують
субстантиви таких тематичних груп:
• Найменування механізмів та їхніх частин, напр.: Золоте кермо заснулої хмарини понад полем
(М. Вінграновський); Чи вас не переконує цей залізний причинно-наслідковий ланцюг, пане Можар?
(Ю. Щербак).
• Назви речовин, напр.: …а тут і увесь путь став мов золотим піском по червоному полю посипаний
(Г. Квітка-Основ’яненко).
• Фітоніми, напр.: …і починається місяць квітень, коли все зацвітає – біла береза і проліски, золотий
горицвіт та срібно-бузковий сон (Ю. Яновський); І солодко торкнуло білоту — не видихай – вона тонка як небо,
стікає з тебе, витікає з тебе, виказуючи бруньку золоту (І. Андрусяк); Остюки в ковилі шовковисті, срібні
(В. Чемерис)
• Зооніми, орнітоніми, ентомоніми, напр.: А котра [абрикоса] й сама за пазуху впаде, полоскоче
золотою мишкою і пригріється, і вже її не чути (Г. Тютюнник); Кінь ірже, сміється сурмистими очима, б’є
копитом по воді так, що срібна риба з бризками-жуками віялом спалахує над річкою (Є. Гуцало);
• Соматизми, напр.:…а Половчиха тримала хату в залізному кулаці (Ю. Яновський); …наказую шанувати
його золоті руки, його похилий вік і звання робітника вчителя (Г. Тютюнник); …бери ту сонячну щітку до рук
– і мий кінські здухвини та груди, мий мідну гриву та ноги точені! (Є. Гуцало); …і молодий поручик, що в
ладанці носить віхтик вашого вельможного золотого волосся (Ю. Щербак).
• Антропоніми, найчастіше за такими ознаками: професія та рід занять — Тоді святили царини, і золоті
попи вимахували кадилами (Ю. Яновський); родинні стосунки — Золота моя жінко, золота моя муко, я до неба
злітав, я тинявсь, як мана (А. Кичинський); типові зовнішні та внутрішні ознаки – Видно, згадав Сокіл славу
залізного кульгавця Тімура (Р. Іваничук).
• Назви сукупності подібних або однакових предметів, істот, осіб, напр.: Може, всьому цьому надали
іншого смислу зірки, що сповнили твою душу тим відчуттям полегкості, від якого ти начебто опинився отам,
серед золотих роїв, і якого ще не встиг розтратити (Є. Гуцало).
• Назви природних явищ, напр.: Луги, струшуючи срібну росу, розлягалися співами своїх соловейків
(Панас Мирний); З-за лісу, над сахарнею, тихо зійшла зірка, миготячи срібним світлом, наче веселими очима
(І. Нечуй-Левицький); І золоті промені від нього обсипали усю землю, і самії небеса стали ніби краще
(Г. Квітка-Основ’яненко).
• Назви фактів, подій, явищ, напр.: Густо й багато їх [віт] нападало – мабуть давно горить золота
пожежа (С. Васильченко). Розділ ІІ. Актуальні проблеми морфології

29
• Назви водних об’єктів, рельєфу, напр.: Зайві тут чудеса: під стопою не прогнеться залізна ріка
(І. Римарук); Не йшла [Маланія], а ніби напливала із золотого духмяного моря, гордо випроставшись, легко і
ритмічно подзвонюючи у свої золоті литаври (О. Гончар)
• Астрономічні назви, напр.: Срібні зорі пишно стояли в чистому небі, миготіли й бризкали світлом у
сухому прозорому повітрі (І. Нечуй-Левицький); Його [Сахарова] позбавили трьох золотих зірок Героя
Соціалістичної праці, інших нагород (В. Шиляєв).
• Назви темпоральних понять, напр.: Вечорами тихими, коли спадала літня спека, мальви стояли
урочисті серед золотого надвечір’я (І. Цюпа).
• Назви локативних понять, напр.: Із глибини золотих плантацій білою чаєчкою виринула чиясь косинка
(О. Гончар).
• Назви явищ духовного життя, психічної діяльності, напр.: Ти сам себе зірвав, каже баба Килина, сам
понівечив свою золоту думку (Є. Гуцало); …але ж мав залізне правило, якого ніколи не порушував (Є. Гуцало);
О мелодіє молода, я повірю, що ти незвичайна, я зійду, як під землю вода, — лиш твоє освітила б звучання
золота коляда (І. Римарук).
• Назви дій, станів, ознак, напр.: Зима на Княжій горі сміялась безмежною срібною усмішкою
(Є. Гуцало); Нас зостанеться двоє і життя золоте і настояна хвоя наші сни обплете (І. Андрусяк); Ти
проходила мимо золотою ходою, зачепила крилом золотим (А. Кичинський); Затріщали баляси, і повалився
Пегас зі своїм хазяїном у прірву, у свинцевий плин Богунки (Ю. Щербак).
Як бачимо, розглядувані прикметники мають здатність сполучатися з іменниками найрізноманітнішої
семантики (особливу активність виявляє лексема золотий), вільно їх характеризувати шляхом образного
перенесення й метафоричного осмислення. Розвиток якісного значення в семантиці відносних прикметників
являє собою перманентний процес, відтінки якісності можуть розвиватися в цілий спектр самостійних значень,
пов’язаних семантично з основною базовою якістю. З одного боку, прикметник, ужитий при іменнику, звужує і
конкретизує його зміст, з іншого боку – десемантизований ад’єктив розшифровується словом-конкретизатором,
як зазначає М. Степаненко: «функціонально-якісні прикметники <…> не можуть виражати набуте ними
переносне метафоричне значення ізольовано, без сполучення з іншими компонентами» [1997, с.65], напр.: Уві
сні йому ввижався великий чорний птах, що підступився до нього покрадьки й цілився своїм залізним дзьобом
просто в око (Г. Тютюнник); …з острахом подумав Степан, ніби залізні зуби тварини вже зімкнулись на його
горлі (Є. Гуцало); Чубенко стояв і стояв, а загонові здалося, що він весь залізний (Ю. Яновський). Як бачимо,
усі речення містять словосполучення з лексемою залізний, ужитою в переносному значенні в поєднанні з
відповідними іменниками. Однопланові асоціації, що виникають унаслідок цього сполучення, утворюють
відповідні значення: залізний дзьоб, залізні зуби – дуже міцні, сильні; залізний Чубенко – людина, що
відзначається непохитністю, твердістю, незламністю. Широким спектром переносних значень вирізняється
також лексема золотий, напр.: Ще раз окиньмо поглядом ці прекрасні далі, золоті хліба, що тануть у мареві,
рясні сади (О. Гончар); Вогонь через відчинені дверцята плити щось розказує аж десятком золотих язиків
(Є. Гуцало); Золота моя птахо, золота моя осене, так ніхто ще не міг золотіти мені (А. Кичинський); …на
місці сонця вирує в небі тільки жовто-бура гаряча туманність, сповнена пахощів цвіту й золотої бджолиної
музики (О. Гончар). У поданих контекстах ад’єктив золотий є носієм різнопланових значень: золоті язики
(полум’я) – своїм кольором і блиском нагадують золото; золоті хліба – значення формується за допомогою
комплексної асоціації [Штонь 1997, с.13] за кольоровою схожістю й наявністю оцінного, вартісного елемента
(традиційне сприйняття хліба людською свідомістю); золота птаха, золота осінь – прекрасна жінка, об’єкт
кохання, що дарує щастя, радість (переважає оцінний компонент); золота (бджолина) музика – комплексне
значення, що складається з кількох елементів: кольорова схожість (характерне бджолине жовто-чорне
забарвлення) та оцінне значення «дає людям радість, щастя; прекрасний, щасливий».
Отже, прикметники, утворені від назв металів, надзвичайно активно функціонують в сучасній
українській літературній мові. Їхнє присубстантивне вживання характеризується специфікою значення
ад’єктива, приналежністю його до групи відносних чи функціонально-якісних прикметників. Відносні
ад’єктиви сполучаються з іменниками-назвами конкретних предметів (золота прикраса, срібна намистина,
залізна руда), прикметникові одиниці у функціонально-якісному статусі мають значно ширші сполучувальні
властивості, здатні вступати в синтагматичні зв’язки із семантично неоднорідними субстантивами майже всіх
семантичних груп. Такі ад’єктивні одиниці завжди несуть певне стилістичне навантаження, експресивно
доповнюють і прикрашають художнє мовлення, породжуючи нові значення й асоціації.

Література
Архангельская 1973: Архангельская Т. Развитие лексико-грамматических свойств качественности у
относительных прилагательных в современном русском языке: Автореф. дис. … канд. філол. наук. – М., 1973. –
23с.
Бусел 2007: Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.,
2007. – 1736с.
Галкина-Федорук 1956: Галкина-Федорук Е. Слово и понятие. – М., 1956. – 56с. ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 18

30
Степаненко 1997: Степаненко М. Взаємодія формально-граматичної і семантичної валентності у
структурі словосполучення та речення. – К., 1997. – 216с.
СУЛМ 1969: Сучасна українська літературна мова: Морфологія / За заг. ред. І.К. Білодіда. – К.: Наукова
думка, 1969. – 583с.
Чернов 1973: Чернов В. О функциональном аспекте лексико-грамматической классификации имен
прилагательных // Русский язык в школе. – 1973. — №5. – С.82-87
Штонь 1997: Штонь О. Семантика відносних прикметників, утворених від іменників-назв металів //
Дивослово. – 1997. – №8. – С.13-15

The subject matter of the article is the peculiarities of usage of relative adjectives, which were formed from
nouns – names of the metals with the nouns of different semantic groups. The main attention was paid by identification
of such adjectives as a relative or functional-qualitive.
Keywords: adjective, relative adjective, functional-qualitive adjective, noun, semantic groups of noun.
Надійшла до редакції 16 жовтня 2008 року

Категорія: Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.