Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Катерина Виноградова, Ганна Ситар — ТИПОЛОГІЯ МОДЕЛЕЙ МОДАЛЬНИХ МОДИФІКАЦІЙ РЕЧЕНЬ В УКРАЇНСЬКІЙ І РОСІЙСЬКІЙ МОВАХ. СТАТТЯ 1: ЕКСПЛІЦИТНІ МОДЕЛІ

У статті запропоновано типологію модальних модифікацій речень в українській та російській мовах.
Виділено експліцитні моделі, спільні для трьох основних типів модальності – бажання, можливості,
необхідності, та моделі, за якими будуються модифікації одного з указаних типів. Здійснено спробу зіставного
аналізу моделей модальних модифікацій у двох мовах.
Ключові слова: модальність, модель речення, модифікація речення, парадигма речення, структурна
схема речення.

Пропоноване дослідження є частиною спільної роботи українських і російських лінгвістів у межах
міжнародного проекту «Моделі слов’янських простих речень з урахуванням їх типових значень і мовленнєвих
реалізацій» (про завдання й перспективи проекту див. [Всеволодова 2005]). Головними завданнями проекту є
виділення типів простих речень у слов’янських мовах і з’ясування особливостей їх реалізацій у мовленні
(визначення граматичних і структурно-семантичних модифікацій, простеження актуалізаційних та
інтерпретаційних перетворень)1.
Аналіз модальних модифікацій із позицій теорії моделі речення й системи парадигм речення є
актуальним і на сьогодні нерозв’язаним завданням граматики. Окремим аспектам категорії
внутрішньосинтаксичної2 модальності в російській мові присвячені дослідження [Слесарева 2004, 2004а, 2004б;
ТФГ 1990; Федорова 2000]. Українські модальні модифікації, а також їх зіставлення з російськими, досі не були
предметом спеціальних досліджень.
Аналіз засобів вираження різних типів внутрішньосинтаксичної модальності в українській і російській
мовах дає підстави диференціювати їх за такими критеріями: наявність / відсутність спеціальних лексем, тобто
експліцитність / імпліцитність вираження модальності, синтаксично незмінений / змінений суб’єкт,
частиномовна належність модального компонента, частиномовний статус залежного від модального
компонента та ін.
Моделі речень з експліцитним модальним компонентом (власне-модальні моделі) характеризуються
наявністю слів із модальним значенням: укр. Я можу / хочу / мушу працювати; Можна / бажано / треба
працювати; рос. Я могу / хочу / должен работать; Можно / желательно / нужно работать. Такі речення
становлять ядро функціонально-семантичного поля внутрішньосинтаксичної модальності, оскільки передають
значення можливості, бажання або необхідності найбільш точно й однозначно, мають велику частоту вживання.
Імпліцитним модальним моделям властива відсутність спеціальних модальних компонентів, такі речення
належать до периферії функціонально-семантичного поля внутрішньосинтаксичної модальності: укр. Бо то,
пане добродзею, чиста загибель тепереньки чоловікові: заробити нема де, землі зроду не було, комірне плати,
кругом злидні, а їсти мусиш! (М. Коцюбинський) (імперативна модель: Комірне плати = Треба комірне
платити); рос. Ты – заинтересованное лицо, тебе и платить, дражайший (М. Веллер) (інфінітивна модель:
Тебе платить = Ты должен заплатить). Розгляду особливостей моделей імпліцитного типу буде присвячено
окрему розвідку (див. статтю 2 у наступному випуску «Лінгвістичних студій»).
У цьому дослідженні ми ставимо за мету виділити типи експліцитних модальних модифікацій речень в
українській і російській мовах. Поставлена мета передбачає розв’язання таких завдань: 1) визначення
максимально повного списку модальних моделей експліцитного типу в українській і російській мовах;
2) класифікація виявлених моделей; 3) порівняння моделей, які виражають основні семантичні різновиди
модальності – необхідність, бажання, можливість; 4) зіставлення моделей модальних модифікацій в українській
і російській мовах; 5) виявлення інтерпретаційної парадигми модальних модифікацій. Матеріалом дослідження

1 Аналіз простого речення і його парадигматики ґрунтується на понятті синтаксичного поля речення [Золотова 1973;
Золотова, Онипенко, Сидорова 1998], або системи парадигм речення [Всеволодова 2000].
2 Розмежування зовнішньо- і внутрішньосинтаксичної модальностей запропоновано Г.О. Золотовою [Золотова 1973].
© Виноградова К.М., Ситар Г.В., 2009 ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 18

62
стали речення з акціональними предикатами3, почерпнуті з різних функціональних стилів сучасних української
й російської мов.
Такому узагальненню передували дослідження окремих типів модальних значень (необхідності, бажання,
можливості) та окремих груп моделей (зокрема, експліцитних та імпліцитних), здійснені протягом останніх
чотирьох років (детальніше див. [Виноградова, Ситар 2005а; Виноградова, Ситарь 2005б; Виноградова, Ситарь
2006; Виноградова, Ситар 2007 та ін.]).
Загальну типологію моделей речень з експліцитним модальним компонентом можна подати у вигляді
дихотомії:
1. Моделі із синтаксично незміненим суб’єктом.
1.1. Моделі з дієслівним модальним компонентом.
1.1.1. Моделі, у яких модальне дієслово приєднує інфінітив.
1.1.2. Моделі, у яких модальне дієслово приєднує іменну групу.
1.2. Моделі з недієслівним модальним компонентом.
1.2.1. Моделі з іменним модальним компонентом.
1.2.1.1. Моделі з модальним компонентом-іменником.
1.2.1.1.1. У складі описових предикатів (далі ОП).
1.2.1.1.1.1. Речення, у яких модальний іменник приєднує інфінітив.
1.2.1.1.1.2. Речення, у яких модальний іменник приєднує іменну групу.
1.2.1.1.2. Без ОП.
1.2.1.2. Моделі з модальним компонентом-прикметником.
1.2.1.2.1. Речення, у яких модальний прикметник приєднує інфінітив.
1.2.1.2.2. Речення, у яких модальний прикметник приєднує іменну
групу.
1.2.2. Моделі з неіменним (прислівниковим) модальним компонентом.
2. Моделі із синтаксично зміненим суб’єктом.
2.1. Моделі з дієслівним модальним компонентом.
2.1.1. Моделі, у яких модальне дієслово приєднує інфінітив.
2.1.2. Моделі, у яких модальне дієслово приєднує іменну групу.
2.2. Моделі з недієслівним модальним компонентом.
2.2.1. Моделі з іменним модальним компонентом.
2.2.1.1. Моделі з модальним компонентом-іменником.
2.2.1.1.1.У с кладі ОП.
2.2.1.1.1.1. Речення, у яких модальний іменник приєднує інфінітив.
2.2.1.1.1.2. Речення, у яких модальний іменник приєднує іменну групу.
2.2.1.1.2.Без ОП.
2.2.1.2. Моделі з модальним компонентом-прикметником.
2.2.2. Моделі з неіменним (прислівниковим) модальним компонентом.
Розглянемо докладніше виділені моделі.
1. Моделі речень із синтаксично незміненим суб’єктом. У межах цієї групи подальша диференціація
здійснюється за частиномовним статусом модального компонента. На цій підставі розмежовуємо:
1.1. Моделі речень із дієслівним модальним компонентом, які охоплюють дві підгрупи:
1.1.1. Мо делі речень, у яких модальне дієслово приєднує інфінітив. Ці речення мають
структурну схему S1Vmod Inf, пор.:4
— необ хідність (модальними дієсловами зі значенням необхідності в українській мові є мати, мусити,
у російській мові цю модель не реалізовано): укр. Ще не пiзно. Я мушу будь-що побачити її. Я мушу сказати
їй… (Ю. Мушкетик);
— бажа ння (укр. хотіти, хтіти, бажати, воліти, прагнути, жадати, мріяти; думати, намірятися,
збиратися, пориватися, розм. намилитися; рос. хотеть, желать, стремиться, жаждать, мечтать; думать,
намереваться, собираться, порываться, грозить, розм. намылиться, навостриться5): укр. …вони хочуть

3 Термін «акціональний предикат» об’єднує предикати власне дії і предикати процесу (детальніше див. [Всеволодова
2000: 136-137]). Свідоме обмеження тільки одним типом предиката зумовлено тим фактом, що, як засвідчують наші
спостереження, речення з різними типами предикатів можуть реалізувати модальне значення через різні моделі, що може
стати предметом спеціальних студій.
4 Символом S у структурній схемі позначаємо суб’єкт з метою наочної репрезентації суб’єктної синтаксеми і
розмежування формально тотожних моделей з різним значенням, Nнепр – іменник у непрямому відмінку (за умови, що різні
дієслівні предикати в межах однієї моделі мають відмінності в керуванні, тобто передбачають іменний компонент у різних
відмінкових формах), індексом mod – модальний компонент, дужками – факультативність компонента.
5 У цій статті ми не розмежовуємо власне модальні дієслова і дієслова, які виступають у цьому значенні
[Всеволодова 2000: 219-220], оскільки: 1) вони вживаються в однакових моделях; 2) таке розмежування було здійснене під Розділ ІІІ. Теоретичні питання синтаксису

63
зіпхнути нас звідси, щоб вирватись на шосе, – пояснював сержант … (О. Гончар); рос. Повесть – это то, что
чаще всего у нас гонятся называть романом… (А. Солженицын);
— можливість (укр. могти / змогти, уміти / вміти, спромогтися, приловчитися, примудритися,
умудритися, ухитритися; рос. мочь / смочь, уметь / суметь, изловчиться, умудриться, ухитриться):
укр. Проте заспокоював її – весною справ зразу поменшає, він буде вільніший, потім і кімнату цю вони
зможуть покинути, перебравшись у природу, де їх не зв’язуватимуть години (В. Підмогильний); рос. Я могу
оплатить в таком случае самолет (А. Вампилов);
1.1.2. Мод елі речень, у яких модальне дієслово приєднує іменну групу. Структурна схема
цих речень має вигляд S1 Vmod (Prep) Nнепр:
— необхідність (речення з українським дієсловом потребувати мають структурну схему S1VmodN2, з
російським нуждаться – S1Vmod в N6): укр. Загатний потребував слухачів і надибав мене (В.Дрозд); рос. … и он
почувствовал, что слаб, что нуждается в совете (М. Булгаков);
— бажання (укр. хотіти, хтіти, бажати, воліти, жадати (S1 Vmod N2), прагнути (S1 Vmod (до) N2),
тягнутися (S1 Vmod до N2), мріяти, думати (S1 Vmod (про) N4), гнатися, ганятися (S1 Vmod (за) N5); рос. хотеть,
желать, жаждать (S1 Vmod N2), мечтать, думать (S1 Vmod о N6), стремиться, тянуться (S1 Vmod к N3), гнаться
(S1 Vmod за N5))6: укр. Вони жадають розправи (О. Гончар); Будь-який артист тягнеться до великих ролей
(Дзеркало тижня. – 12-18.04.2008 (№ 14 (693)); рос. … бедная жертва своего легкомыслия и страсти к нарядам
… мечтала только об одном – провалиться сквозь землю (М. Булгаков);
— можливість (укр. домогтися, спромогтися (S1 Vmod (на) N2/4)), рос. добиться (S1 Vmod N2)): укр. – Кіно,
– тільки й спромоглася на слово серед скандальної тиші Шпачиха (О. Гончар); рос. …органы власти
Ленинградской и Костромской областей… добились снижения количества посягательств из расчёта сто
рублей за человека (НКРЯ) 7.
1.2. Моделі з недієслівним модальним компонентом.
1.2.1. Модел і з іменним модальним компонентом об’єднують дві групи.
1.2.1.1. Моделі з модальним компонентом-іменником. До них зараховуємо:
1.2.1.1.1. Речення з описовими предикатами, у яких модальним компонентом є іменник. Такі моделі
утворюють дві групи:
1.2.1.1.1.1. Речення, у яких модальний іменник приєднує інфінітив (структурна схема
S1 Vf expl (Prep) N mod непр Inf):
— необхідність (укр. відчувати потребу, мати потребу, відчувати необхідність, мати необхідність;
рос. чувствовать потребность, ощущать потребность, иметь потребность, чувствовать необходимость,
ощущать необходимость, иметь необходимость (структурна схема S1 Vf expl N4 mod Inf)): укр. Моя рана майже
загоїлася, я відчуваю потребу подякувати Вам за Вашу щиросерду турботу (Дзеркало тижня. – 9-15.11.2002
(№ 43 (418)); рос. Я иду, например, по улице и вдруг чувствую острую потребность оглянуться (НКРЯ); Со
вчерашнего дня Зина ощущала настойчивую потребность встретиться с Ксенией Павловной и Лерой (НКРЯ);
— бажання (укр. відчувати бажання, мати бажання, горіти / згорати від бажання, палати
бажанням / від бажання, мліти від бажання; рос. испытывать желание, чувствовать / почувствовать
желание, ощущать / ощутить желание, иметь8 желание, гореть / сгорать желанием / от желания,
изнемогать от желания, ловить себя на желании9): укр. Термінатор особисто мене не кликав. Але решта є
чистою правдою – зокрема, те, що я мрію підкорити Голлівуд. Принаймні палаю великим бажанням
продемонструвати свої здібності (Україна молода. – 01.03.2007 (№ 39)); рос. А я … испытываю желание
закусить и выпить большую ледяную кружку пива (М. Булгаков);
— мо жливість (укр. мати змогу, мати можливість10, мати час, мати навички, мати право,
мати привілей, мати сили, мати здібності, мати шанс, здобути можливість; рос. иметь возможность, иметь

час окремих досліджень моделей необхідності, бажання, можливості [Виноградова, Ситар 2005а; Виноградова, Ситарь
2005б; Виноградова, Ситарь 2006; Виноградова, Ситар 2007].
6 Порівняно з реченнями, у яких модальне дієслово керує інфінітивом (див. п. 1.1.1), у цій моделі є деякі обмеження,
пов’язані з індивідуальними характеристиками слів, що виявляються на рівні синтаксичної валентності. Дієслова укр.
хотіти, хтіти, бажати, воліти, жадати, мріяти, думати, прагнути, пориватися, рос. хотеть, желать, стремиться,
жаждать, мечтать, думать керують як інфінітивом, так і іменною групою, а дієслова укр. збиратися, намилитися
(розм.), рос. намереваться, собираться, порываться, намылиться (розм.), навостриться (розм.) – тільки інфінітивом, укр.
гнатися, ганятися, рос. гнаться, гоняться – тільки іменниково-прийменниковим комплексом.
7 Приклади, позначені абревіатурою НКРЯ, почерпнуто з Національного корпусу російської мови
(www.ruscorpora.ru).
8 У російській мові ОП иметь желание є непродуктивним. Він використовується переважно в заперечній
модифікації: Впрочем, я-то еще мог бы чем-нибудь заняться. Но я не хочу. Желания не имею (А.Вампилов).
9 Інші іменники, наприклад, укр. жага, рос. жажда, в описових предикатах використовуються рідко: укр. Гафійка
відчула жагу до цих занять (І.Фарина); І саме в цей момент вона відчула жагу до життя, жагу до незалежності від
програмного забезпечення (slix-noop.by.ru/index-2.html).
10 Дієслівно-іменна конструкція мати можливість кваліфікується як російська калька [Вихованець 2003]. ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 18

64
время, иметь навыки, иметь право, иметь привилегию, иметь силы, иметь способность, иметь шанс,
обладать навыками, обладать умением, добиться возможности (структурна схема укр. S1 Vf expl N4 mod Inf;
рос. S1 Vf expl N 2/4/5 mod Inf)): укр. Натомість держава велика має змогу належно покарати зрадливих порушників
світового порядку, провчивши і їх, і всіх тих, кому б запраглося наслідувати нечестивців (П. Загребельний);
рос. Но в этом году в связи с необычной для этого времени бесснежной погодой животные имеют
возможность полакомиться паданцами (НКРЯ).
1.2.1.1.1.2. Речення, у яких модальний іменник приєднує іменну групу (структурна
схема S1 Vf expl (Prep) N mod непр (Prep) N непр):
— необхідність (укр. відчувати потребу, мати потребу, відчувати необхідність, мати необхідність;
рос. чувствовать потребность, ощущать потребность, иметь потребность, чувствовать необходимость,
ощущать необходимость, иметь необходимость, структурна схема укр. S1 Vf expl (Prep) N4 mod N2 / у /вN6,
рос. S1 Vf expl (Prep) N4 mod N2 / в N6): …Медіатори руху в Степаниди накопичувалися продовж тривалого часу,
відтак вона відчувала потребу кипучої діяльності і вносила в професорове життя такий розгардіяш, що він
зрештою почав її боятися (Р. Андріяшик); Якщо ж влада відчувала потребу у створенні площі
загальнодержавного значення, то потрібно було створювати її з нуля й, очевидно, в іншому місці (Дзеркало
тижня. – 25-31.05.2002 (№ 19 (394)); рос. Именно в это утро, более чем когда-либо, император ощущал
потребность в государственной деятельности (НКРЯ); Проделав и конкретно пережив это, вы чувствуете
потребность в дальнейшем его развитии (НКРЯ);
— бажання: моделей, що містять ОП із залежною іменною групою, на позначення бажання в нашому
матеріалі не зафіксовано;
— мо жливість (укр. мати дозвіл, мати здібність, мати змогу, мати можливість, мати навички, мати
право, мати привілей, мати сили, мати час, мати шанс; рос. иметь возможность, иметь время, иметь
навыки, иметь право, иметь привилегию, иметь силы, иметь способность, иметь шанс, обладать навыками,
добиться возможности (структурна схема укр. S1 Vf expl N4 mod (Prep) N непр; рос. S1 Vf expl N 2/4/5 mod (Prep) N непр)):
укр. Закордонний українець має право на оформлення візи для тимчасового перебування в Україні у приватних
або службових справах на період до трьох років без подання будь-яких запрошень Української сторони (Про
правовий статус закордонних українців. Закон України); рос. Потом он играл хотя и очень интересно, во всех
партиях имел шансы на победу, но не выигрывал (НКРЯ).
Для вираження модальних значень зафіксовано ОП двох різновидів. Описовим предикатам першої
групи (власне ОП) відповідають однослівні кореляти: укр. мати змогу – могти; рос. обладать умением –
уметь, обладать способностью – (быть) способным та ін. За моделлю таких ОП утворюються конструкції, що
не мають однослівних відповідників: укр. мати шанс, мати час; рос. обладать навыками і под. На наш погляд,
конструкції другого типу є аналогами ОП.
1.2.1.1.2. Моделі без описових предикатів. Речення із предикатами, вираженими поєднанням
іменника з модальним значенням (укр. право, сила, змога11; рос. право, сила, состояние) і дієслова-зв’язки. Такі
речення побудовані за структурною схемою укр. S1 Copf у / в N6 mod Inf, рос. S1 Copf в N6 mod Inf, вони реалізують
тільки значення можливості: укр. Дорогий Андріє Самійловичу! Звертаюсь до Вас за порадою. І прошу – коли
Ви в змозі це зробити – зарадьте, будь ласка (В. Стус); рос. В этом случае вы не только в праве игнорировать
такое требование заимодавца, но и … (НКРЯ).
1.2.1.2. Моделі з модальним компонентом-прикметником:
1.2.1.2.1. Речення, у яких модальний прикметник приєднує інфінітив (структурна схема
S1 Copf Adj1mod Inf для обох мов).
— необхідність (укр. повинен, змушений, вимушений, зобов’язаний, рос. должен, вынужден, обязан)12:
укр. Великі пани з Речі Посполитої дають мені пізнати, що це я повинен зробити своїм коштом
(А.Чайковський); рос. … Бенгальский … службу в Варьете вынужден был покинуть… (М. Булгаков);

11 На відміну від російської, в українській мові речення з прийменниково-відмінковими комплексами у змозі, у праві
є нечастотними і ненормативними, вони з’являються під впливом відповідних російських конструкцій. У зібраному
матеріалі зафіксовано тільки одиничні приклади: Сучасна людина, в бутті якої домінують її цивілізаційні потреби, у змозі
перебороти становище відчуженості від іншої людини, світу в цілому (Артеменко Я.І. Імпресіональні модуси людської
присутності. Філософсько-культурологічне осмислення: Автореф. дис. … канд. філос. наук, Харків, 2001); Будь-яка людина у
праві заявити, що повною мірою вона не дотримується жодного з вище згаданих стереотипів (Дзеркало тижня. –
15-21.09.2001 (№ 36 (360)). На позначення подібних ситуацій в українській мові використовується модель з ОП, пор.:
Сучасна людина має змогу перебороти становище відчуженості…; Будь-яка людина має право заявити… Більш
продуктивними виявилися речення з модальним комплексом у / в силі, у / в силах, але переважно в контамінації із
заперечними модифікаціями: У плітках потоплять, у брутальнощах. Ніхто не в силі спинити потік – ні голова, ні подруги.
Оганьблена, легковажна постане в його очах, найгірша в селі… (О. Гончар); Що з неї за хосен, коли вона уже не в силі
допомогти його державі, яку він сам споруджував, зміцнював, вірячи в її велике призначення на землі (Р. Іваничук).
12 Зауважимо, що наявність в іменних та прикметникових моделях дієслова-зв’язки визнається не всіма вченими, це
питання залишається дискусійним та остаточно не розв’язаним. Розділ ІІІ. Теоретичні питання синтаксису

65
— бажання (рос. намерен): рос. Народные избранники вновь намерены поправить закон о рекламе
(НКРЯ); у зібраному фактичному матеріалі українських речень, побудованих за цією структурною схемою, на
позначення бажання не зафіксовано;
— можливість (укр. годний, готовий, здатний, спроможний, вільний, а також короткі форми годен,
здатен, спроможен; рос. готов, годен, способен, волен): Це чудово, але далеко не кожна дитина здатна
витримати таке навантаження (Дзеркало тижня. – 6-12.07.2002 (№ 25 (400)); рос. Вот об этом говорил
Сергей Шаталов, первый зам. министра финансов, как раз, и говорил в частности, что Минфин готов пойти
на снижение этой ставки…(НКРЯ).
1.2.1.2.2. Реченн я, у яких модальний прикметник приєднує іменну групу (структурна схема
S1 Copf Adj1mod (Prep) N непр):
— необхід ність (прикметникові речення цього типу функціонують тільки в українській мові,
вони мають структурну схему S1 Copf Adj1mod до N2): укр. Окрім того, з огляду на військовий час я змушений був
до маскування (П. Загребельний); … окрім самовдосконалення, задля перспективи вічного життя особистість
зобов’язана до ушляхетнення свого земного існування з огляду його корисності для суспільства, нації і Церкви
(Мищишин І.Я. Моральне виховання української молоді в процесі співпраці школи, греко-католицької Церкви і
громадськості (Галичина, кін. ХІХ – 30-і роки ХХ ст.): Автореф. дис. … канд. пед. наук. – Тернопіль, 1999);
— бажання: цю модель в обох мовах не реалізовано;
— можливість (укр. годний, готовий, здатний, спроможний, вільний, а також короткі форми
годен, здатен, спроможен (структурна схема S1 Copf Adj1mod до N2 / на N4 / для N2), рос. готов, годен, способен,
волен (S1 Copf Adj1mod кN3 / на N4 / дляN2 / в N6)): укр. Вона ж здатна на все, рішуче на все (В.Винниченко);
Женщина – істота недорозвинена й не здатна до творчої роботи (Майк Йогансен); Українська мова найбільш
здатна для передачі епічного типу цих дум (М.Старицький); рос. Правда, продолжал настаивать на том, что
отдельно взятый немец хорош и годен к пользованию, вместе же собранные – ужасны, в большом количестве
– невыносимы (НКРЯ); То есть он не годен на роль бандита и мозгового центра (НКРЯ); Компот с
разварившимися плодами годен для потребления, но отличается более низкими вкусовыми качествами (НКРЯ).
Про відмінності у сполучуваності наведених прикметників див. [Виноградова, Ситар 2007].
1.2.2. Модель із прислівниковим модальним компонентом, побудована за структурною
схемою S1CopfAdvmod Inf , виявилася характерною для російської13 мови (модальним компонентом виступає
російський прислівник вправе14): рос. При возникновении у налогоплательщика вопросов о порядке применения
закона, он вправе получить от уполномоченных государственных органов необходимую информацию (Бизнес-
журнал. – 2004.08.17 (НКРЯ)). Ця модель передає можливість дії, на позначення бажання й необхідності вона
не вживається.
2. Моделі речень із синтаксично зміненим суб’єктом. Як і в попередній групі, подальше членування
здійснюється на підставі частиномовної належності модального компонента.
2.1. Моделі речень із дієслівним модальним компонентом.
2.1.1. Моделі, у яких модальне дієслово приєднує інфінітив:
— необхідність (укр. доводиться, належить; рос. приходиться, следовать, требоваться (структурна
схема S3VmodInf)): укр. Йому знайомий цей стан – то інстинкт самозахисту зумисне притуплює нерви,
заощаджуючи їх, бо ж їм належить витримати занадто великі іспити, перед ними будуть занадто реальні
жахи і небезпеки … (І. Багряний); рос. Поэтому Варфоломеичу пришлось платить высокие страховые взносы
(И. Ильф и Е. Петров);
— бажання (укр. хотітися, бажатися, жадатися, кортіло; рос. хотеться15 (структурна схема
S3VmodInf); укр. тягнути, потягнути, поривати; рос. тянуть, потянуть, порывать (структурна схема
S4VmodInf)): укр. … усім зараз кортіло женитись, хвороба така, чи що? (О. Забужко); Великий жаль вхопив
Івана за серце. Зразу його тягло скочити з скелі у крутіж: «На, жери і мене!» (М. Коцюбинський); рос. … мне

13 Аналіз досліджуваного матеріалу засвідчив, що в українській мові подібні речення нечастотні і зафіксовані
переважно в офіційно-ділових текстах: Дитина вправі особисто звернутися до органу опіки та піклування, служби у
справах неповнолітніх, інших уповноважених органів за захистом своїх прав, свобод і законних інтересів (Про охорону
дитинства. Закон України); Для проведення митного контролю митні органи вправі одержувати від банків та інших
фінансово-кредитних установ відомості і довідки про фінансові операції та стан рахунків осіб, що переміщують товари і
транспортні засоби через митний кордон України, а також осіб, що провадять діяльність, контроль за якою покладено на
митні органи (Митний кодекс України).
14 Наголосимо тут на перехідному характері російського прислівника вправе: йому відповідає прийменниково-
відмінкова група в праве. На наш погляд, відмінність між цими двома формами обмежується тільки написанням – разом або
окремо.
15 А також похідні від них префіксальні дієслова типу укр. забажалося, рос. захотелось. ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 18

66
хотелось повидать москвичей в массе, а удобнее всего это было сделать в театре (М. Булгаков); Неживое все
кругом какое-то и до того унылое, что так и тянет повеситься на этой осине у мостика (М. Булгаков)16;
— можливість (укр. вдатися, поталанити, пофортунити, пощастити; рос. удаться, повезти,
посчастливиться, пофартить (структурна схема S3VmodInf); укр. вийти; рос. получиться, выйти (структурна
схема укр. у/в S2VmodInf; рос. у S2VmodInf)): укр. Володькові та його товариству вдалося зайняти добре місце
(У.Самчук); «Своєю відмовою Янукович також зняв гору з плечей тих членів Альянсу, для яких важливо
зберегти якнайкращі відносини з Росією та які готові визнати пострадянський простір винятковою сферою
російського впливу. Цього разу вийшло зробити все акуратно, руками самої України. Не довелося її
обманювати, водити околясом, вдаватися до дипломатичних виправдань або прийомів», – написала польська
газета Gazeta Wyborcza (День. – 5.10.2006 (№169)); рос. Ему посчастливилось открыть золотые россыпи
(НКРЯ); И взяла с собой несколько своих работ, думала, вдруг получится показать кому-то в какой-нибудь
галерее (НКРЯ). Зазначимо, що в цих моделях уживаються дієслова виключно доконаного виду.
2.1.2. Моделі речень, у яких модальне дієслово приєднує іменну групу:
— необхідність (рос. требоваться (структурна схема S3 Vmod N1)): Но для этого требуется согласие
бюро – уполномоченного постоянно действующего органа (НКРЯ). Відзначимо, що в російській мові ім’я
приєднує тільки одне з модальних дієслів, наведених у пункті 2.1.1, для української мови ця модель виявилася
не характерною.
— бажання (укр. хотітися, рос. хотеться (структурна схема S3 Vmod N2)17; укр. тягнути, рос. тянуть
(структурна схема укр. S3 Vmod до N2, рос. S3 Vmod к N3 / на N4)): укр. Хотілося свята (Смолоскип. – 2005. –
№ 11); Тягне до моря, дачної малини і спокійного відновлення знехтуваних колись конституційних норм
(Дзеркало тижня. – 16-29.07.2005 (№ 27 (555)); рос. Однако тянуло к спору одного Сологдина: у него сегодня
был день побед, они бурлили в нем, не улегались (А. Солженицын); – Поэтому и вы тоже решили вернуться к
родным пенатам? – Хочется тишины и покоя (НКРЯ);
— можливість: речень, у яких модальне дієслово приєднує іменну групу, на позначення можливості в
обстеженому матеріалі не зафіксовано.
2.2. Моделі з недієслівним модальним компонентом поділяються на дві групи (з подальшою
диференціацією у їх межах підгруп).
2.2.1. Моделі з іменним модальним компонентом.
2.2.1.1. Моделі з модальним компонентом-іменником.
2.2.1.1.1. Рече ння з ОП утворюють дві групи:
2.2.1.1.1.1. Речення, у яких модальний іменник приєднує інфінітив:
— не обхідність (укр. є потреба, є необхідність; рос. есть потребность, есть необходимость
(структурна схема укр. у / в+S2 Vf expl N1 mod Inf, рос. у+S2 Vf expl N1 mod Inf): укр. У нас є потреба визначитися з
низки питань… (Дзеркало тижня. – 9-15.09.2008 (№ 29 (708)); рос. И у него врожденная потребность помогать
(НКРЯ);
— бажання (серед цих ОП розмежовуємо два підтипи:
— так зва ні зображувальні ОП – укр. охоплювало / охопило бажання, полонило / заполонило
бажання, душило бажання, мучило бажання, охоплювала / охопила охота, взяла охота;
рос. охватывало / охватило желание, душило желание, томило желание, мучило желание (структурна схема
S4 Vf expl N1mod Inf, де в ролі N1mod в українській мові вживаються іменники бажання, охота, у російській –
желание): укр. Його полонило бажання довідатися, «чи можна якось так, щоб і мужик в одній хаті з паном
сидів» (Б.Грінченко); Молодого Радюка взяла охота піти по селі, подивиться на людей (І.Нечуй-Левицький);
рос. Его охватило паническое желание не дать этому замкнуться …, желание применить все это к себе…
(В.Набоков);
— дієслівно-іменні комплекси укр. є бажання, рос. есть желание (структурна схема
укр. у / в+S2 Vf expl N1 mod Inf, рос. у+S2 Vf expl N1 mod Inf,): укр. У нас є головне бажання – створити єдиний
економічний простір (Дзеркало тижня. – 2003. – 1-7.03.2003 (№ 8 (433); рос. У меня было острое желание
ударить его под столом мыском ботинка… (А. и Г. Вайнеры));
— можливість (укр. є змога, є можливість, є нагода, є час, є шанс; рос. есть возможность / время /
шанс (структурна схема укр. у / в+S2 N1 mod Vf expl Inf, рос. у+S2 N1 mod Vf expl Inf )): укр. Я чемно відказав, що нічим
не відрізняюся від інших, але коли є змога зекономити сто двадцять карбованців у рік, то тут не зупинишся ні
перед якими страхами (Валерій Шевчук); рос. Теперь у него есть время отдохнуть …(НКРЯ);

16 Окрему підгрупу утворюють речення з частками укр. би / б, рос. бы, зафіксовані з дієсловами укр. хотітися,
рос. хотеться (структурна схема S3 Vmod би / бы Inf): укр. Кажучи відверто, мені хотілося б заміщати директорів нашими
корінними кадрами (Валерій Шевчук); рос. Но мне хотелось бы выяснить… (А. Вампилов).
17 Окрему підгрупу утворюють речення з частками укр. би / б, рос. бы (структурна схема S3Vmod би / бы N2):
укр. Можливо, це і добре – не кожному хотілося б втручання в особисте життя
(www.photo.utro.ua/ukr/articles/2007/01/25/35513.shtml); рос. …в принципе мой вклад (денежный) в авто тоже велик,
поэтому хотелось бы равноправия (НКРЯ). Розділ ІІІ. Теоретичні питання синтаксису

67
2.2.1.1.1.2. Речення , у яких модальний іменник приєднує іменну групу:
— необхідність (укр. є потреба, виникає потреба, є необхідність, виникає необхідність;
рос. есть потребность, возникает потребность, есть необходимость, возникает необходимость (структурна
схема у+S2 Vf expl N1 mod в N6): укр. В мене є потреба передавати різні форми, виражати їх через живопис
(Українська газета ПЛЮС. – 17-23.05.2007 (№ 17)); Якщо внаслідок оскарження виникає потреба в проведенні
додаткових експертних робіт, що були передбачені договором, такі роботи терміново виконуються
експертною установою без додаткового оформлення та проведення їх оплати (Про кримінологічну
експертизу. Закон України); рос. Там, где у судьи возникает потребность в помощи специалиста
(консультация), он вовлекается по инициативе суда (НКРЯ);
— бажання (укр. є бажання, виникає бажання (структурна схема у / в +S2 Vf expl N1 mod до N2): укр. У
нас є бажання до створення широкої політичної коаліції, яка б консолідувала всі здорові демократичні
політичні сили і привела до нашої перемоги на парламентських виборах (Офіційний сайт Народного Руху
України: www.nru.org.ua/leader/?id=18);
— можливість р(ос. есть возможность, есть время, есть шанс (структурна схема
у+S2 N1mod Vf expl на N4 / для N2): рос. У «семьи» олигархов еще вроде бы есть время на размышление
(Московский комсомолец. – 2003.01.15 (НКРЯ)); Тогда есть шанс на быстрое и рациональное решение наших
общих проблем (Известия. – 2002.09.24 (НКРЯ))18.
2.2.1.1.2. Мо делі без описових предикатів. Речення із предикатами, вираженими поєднанням іменника з
модальним значенням і дієслова-зв’язки:
— необхідність (укр. є обов’язок, є справа, є час; рос. есть время, есть дело, есть долг, есть
обязанность (структурна схема S2/Pron1/5poss/Adj1/5poss N1/5 modCopf Inf)). У цій моделі модальний модифікатор
субстантивується, при цьому він стає у відношення предикації з акціональним дієсловом у формі інфінітива. Це
завжди неізосемічна й неізоморфна модель. Наскільки нам відомо, на сьогодні серед сформульованих ТЗ
моделей не виділено ТЗ цієї моделі. На нашу думку, його можна сформулювати так: «модальний стан
(субстантивований модифікатор) суб’єкта і його дія»: укр. І перший мій обов’язок був – врятувати вас для
науки (П. Загребельний); рос. Во всяком случае, долг вице-консула это проверить (Б. Акунин);
— бажання (укр. є бажання / мета / завдання; рос. есть желание / цель / задача (структурна схема
S2 / Pron1/5poss / Adj1/5poss N1/5 mod Copf Inf)): укр. А головне моє бажання й завдання – зберегти й розвинути
мистецтво сучасного українського танцю (День. – 10.10.2008 (№ 182)); рос. Первое мое желание было выпить
стакан чего-то крепкого (НКРЯ) (ця модель має ТЗ «модальний стан (субстантивований модифікатор) суб’єкта
і його дія»);
— можливість: для вираження можливості подібних речень не зафіксовано.
2.2.2.2. Модель із модальним компонентом-прикметником із синтаксично зміненим суб’єктом є
нереалізованою.
2.2.2. Речення із прислівниковим модальним компонентом, побудовані за структурною схемою
S3 Copf Advmod Inf:
— необхідність (укр. варто, необхідно, потрібно, треба, пора, слід; рос. надо, нужно, необходимо, пора,
впору): укр. Мені треба писати про човен, а я забув і пишу про хмари (О. Довженко); рос. Ну что ж, сынок, и
тебе пора собираться в путь (А. и Г. Вайнеры);
— бажання (укр. охота, не лінь, не ліньки, рос. угодно19, охота, не лень20): укр. Охота була побавити
Наталку… (І. Багряний); рос. Дело понятное – всякому охота посмотреть, как оппонент на подвеске ножками
дрыгает (А. и Г.Вайнеры);

18 Порівняно з російською мовою в українській ця модель є нечастотною: Повірте, що в Коррі є шанс на перемогу
(«Офіційний сайт братів Кличко»: www.klitschko.com/duels/duel_w_030308/ukr/inter_w_u.html), пор.: Коррі має шанс на
перемогу.
19 У нашому матеріалі зафіксовано єдиний український приклад з прислівником угодно, що виражає бажання: Я тоді
працював уже головою районного суду і добре відчував вплив Мін’юста. Коли я як голова райсуду щоразу йшов до Мін’юста
з простягненою рукою і говорив: «Дайте!», то інколи я не міг відмовити прийняти рішення, яке було «угодно» там, адже
завтра я знову піду туди просити все – від паперу до ставки друкарки (Дзеркало тижня. – 16- 22.09.2000 (№ 36 (309)). У
всіх інших випадках угодно має значення «за релігійними уявленнями – приємний богові, гідний заступництва бога» [СУМ,
т. X: 377]: Ми зі старим королем жили, як два брати, і, якщо угодно всемилостивому богу, ми житимемо з цим королем, як
батько й син (П. Загребельний).
20 Аналіз зібраного матеріалу засвідчив, что прислівник укр. бажано, рос. желательно частіше вживається на
позначення необхідності, пор.: укр. … рівень естетичної вихованості курсантів НАПВУ бажано відображати у службових
характеристиках, а також при атестації випускників та офіцерів (Джигун Л.М. Естетичне виховання курсантів
Національної академії Прикордонних військ України засобами зарубіжної літератури: Автореф. дис. … канд. пед. –
Хмельницький, 2001) = «треба відображати»; рос. Старым собакам после болезни желательно провести курс
реабилитационного лечения (НКРЯ) = «надо провести». ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 18

68
— можливість (укр. можна, можливо, вільно, рос. можно, возможно, рос. можно, возможно): укр. І
це та щілина в залізній броні противника, в яку нам можна бити (В. Винниченко); рос. Тебе одной Свирепство
их смягчить возможно, Спаси отца (А. Пушкин).
Отже, внутрішньосинтаксична модальність має надзвичайно широкий спектр засобів вираження. На наш
погляд, виділяти одну модель як вихідну, ізосемічну є не коректним. Видається логічним визнати наявність
чотирьох вихідних моделей: S1Vmod Inf, S1Adjmod Inf, S3Vmod Inf, S3 Copf Advmod Inf.
Ядро функціонально-семантичного поля внутрішньосинтаксичної модальності становлять власне-
модальні моделі речень, які характеризуються наявністю слів із модальним значенням, є найчастотнішими,
передають значення можливості, бажання або необхідності найбільш точно й однозначно. З-поміж цих моделей
для всіх трьох типів модальності виділяємо дві групи: речення із синтаксично незміненим суб’єктом і речення
із синтаксично зміненим суб’єктом.
Диференціація в межах кожної із цих груп має специфіку для кожного різновиду модального значення.
Так, найбільшою розгалуженістю характеризуються власне-модальні моделі речень зі значенням можливості,
серед яких виділяються чотири групи із синтаксично незміненим суб’єктом (дієслівні, прикметникові,
іменникові, прислівникові) та три групи із синтаксично зміненим суб’єктом (дієслівні, іменникові,
прислівникові).
Модифікації бажання із синтаксично незміненим суб’єктом репрезентовано тільки реченнями з
дієслівним модальним компонентом та з ОП, що становить характерну особливість способів вираження
значення бажання порівняно з іншими різновидами внутрішньосинтаксичної модальності.
Моделі із синтаксично зміненим суб’єктом є спільними для всіх трьох значень (необхідності, можливості
й бажання), вони об’єднують речення з модальним дієслівним, прислівниковим або іменним компонентом.
Відмінності стосуються частотності окремих моделей. Зокрема, речення необхідності із прислівниковим
компонентом укр. треба, потрібно, рос. надо, нужно є найбільш продуктивними, водночас зафіксовано
одиничні приклади прислівникових речень на позначення бажання.
Отже, спільними для всіх трьох модальних модифікацій – необхідності, бажання, можливості – та
найбільш продуктивними виявилися власне-модальні моделі дієслівного й прислівникового типу, побудовані за
структурними схемами S1VmodInf, S1VmodN2, S3VmodInf, S3 Copf Advmod Inf.
Загалом типологія моделей речень із модальним значенням в українській і російській мовах
характеризується спільністю. Водночас системи засобів вираження внутрішньосинтаксичної модальності в цих
мовах характеризуються низкою особливостей, серед яких варто наголосити на таких:
а) невідповідність частиномовного статусу модальних слів і відповідно моделі речення (напр.: Вам
следует заплатить – Вам варто / слід заплатити; Что Вам угодно? – Чого бажаєте?);
б) наявність однієї / кількох моделей для вираження відповідного модального значення, наприклад,
російській моделі у+S2 Vf expl N1 mod Inf відповідають дві моделі в українській мові у/в+S2 Vf expl N1 mod і S1 Vf expl N4
mod Inf, при цьому перевага надається останній: рос. У меня есть желание путешествовать; укр. У мене є
бажання подорожувати та Я маю бажання подорожувати;
в) реалізація окремих моделей в одній із мов, зокрема, моделі речень необхідності, у яких модальне
дієслово приєднує інфінітив (S1Vmod Inf, див. пункт 1.1.1) і модальний прикметник приєднує іменну групу
(S1 Copf Adj1mod (Prep) N непр, див. пункт 1.2.1.2.2), властиві тільки українській мові; дієслівна модель S3 Vmod N1
на позначення необхідності функціонує тільки в російській мові (див. пункт 2.1.2) і под.;
г) ненормативність і / або непродуктивність окремих моделей в українській мові: S1 Copf в N6mod Inf,
S1 Copf Advmod Inf , у / в+S2 Vmod Inf, у / в+S2 N1mod Copf Inf, у /в +S2 N1mod Copf (Prep) Nнепр та ін.
Аналіз зібраного матеріалу дає змогу констатувати наявність своєрідної інтерпретаційної парадигми
речень, що виражають внутрішньосинтаксичну модальність. Ця парадигма побудована за тими самими
законами, що й інтерпретаційна парадигма інших речень. У ній можна виділити такі складники:
1) ОП двох типів – конструкції непредикативного (укр. Я відчуваю потребу у відпочинку; рос. Я
ощущаю потребность в отдыхе) і предикативного (укр. Мене охопило бажання спробувати себе в цій галузі;
рос. Меня охватило желание попробовать себя в этой отрасли) типів21; крім цього, з-поміж ОП можна
виділити власне синонімічні до відповідних дієслів (напр., укр. мати бажання; рос. иметь желание) і
зображувальні ОП (укр. палати від бажання; рос. гореть от желания);
2) синонімічні перефразування. Речення, що передають модальне значення, можуть одягати «маски»
інших типів речень. Для вираження внутрішньосинтаксичної модальності системно використовуються моделі
речень із такими типовими значеннями:
а) «Суб’єкт і його актуальний стан»: укр. Лише виконання цих умов зароджує надію у продовження
існування життєвих форм в їх цілісності – від вірусів до людства, на яке покладено відповідальність, і в силах
якого зберегти життя на Землі (Воловик Г.В. Життя як цілісність: соціально-філософський аналіз: Автореф.

21 Виділення ОП предикативного і непредикативного типів обґрунтовано М.В. Всеволодовою і В.О. Кузьменковою
[Всеволодова 2000; Всеволодова, Кузьменкова 2003; Кузьменкова 2000]. Розділ ІІІ. Теоретичні питання синтаксису

69
дис. … канд. фiлос. наук. – Запоріжжя, 2001); рос. Он в праве игнорировать это требование (такі речення
передають значення можливості);
б) «Модальний стан суб’єкта і його дія»: укр. Мій обов’язок – відстоювати інтереси виборців
(Хрещатик. – 23.12.2005 (№ 192 (2791)); рос. …главное желание ученика – угодить учителю (НКРЯ) (речення з
цим типовим значенням передають бажання або необхідність дії);
в) «Суб’єкт і його якість». У таких реченнях у присудковій позиції – показник ступеня інтенсивності
стану: укр. Можливості виголошення кимось своєї думки є необмеженими, але мають поважатись і думки
інших (www.referatbar.ru/referats/40D52-4.html); рос. Желание работать сейчас огромное (НКРЯ);
Доминиканская Республика – большая, богатая и красивая страна. Возможности для предпринимательства
здесь неограниченные (НКРЯ).
На наш погляд, інтерпретаційній парадигмі речень, що передають значення внутрішньосинтаксичної
модальності, властиві такі особливості:
1) відсутність конверсивних перетворень (принаймні, можна впевнено констатувати відсутність
формалізованих конверсивів);
2) наявність низки імпліцитних, у тому числі, фразеологізованих, конструкцій (див. про це статтю 2).
Наголосимо, що ОП забезпечує реалізацію структурно-семантичних модифікацій:
а) авторизаційна модифікація формується ОП типу укр. висловити бажання / побажання, виявити
бажання, виявити охоту, виявити наміри; рос. высказать пожелание, изъявить желание, изъявить намерение:
укр. Директор департаменту вищої освіти МОН України Ярослав Болюбаш виявив бажання прокоментувати
ситуацію, що склалася навколо нинішньої вступної кампанії (Дзеркало тижня. – 26.01.-1.02.2008 (№ 3 (682)); Я
висловив побажання, щоб усі поставилися до мовних питань усвідомлено і згадували про них не лише перед
виборами чи у критичних ситуаціях (І.Вакарчук // Дзеркало тижня. – 2-8.02.2008 (№ 4 (683)); рос. «Поскольку
ситуация с выборами изменилась, и слишком высока цена стабильности в такой республике, как Татарстан,
президент высказал пожелание, чтобы я остался еще на один срок», – сказал Шаймиев (Российская газета. –
11.03.2005);
б) фазова модифікація реалізується в моделях укр. у / в+S6Vexpl fin N1 Inf, рос. у+S6Vexpl fin N1 Inf (укр. у / в
кому спалахнуло бажання, рос. в ком зажглось желание) і укр. у / в+S2Vexpl fin N1 Inf, рос. у+S2Vexpl fin N1 Inf
(укр. у / в кого з’явилось бажання, з’явилась потреба, з’явилась змога, з’явилась можливість, виникло
бажання, виникла потреба, виникла змога, виникла можливість; рос. у кого появилось желание, появилась
необходимость, появилась возможность, возникло желание, возникла необходимость, возникла возможность):
укр. Співаючи в його [Миколи Ляха] хорі, я вперше почув дивовижні за красою духовні твори композиторів
Д. Бортнянського, М. Березовського, А. Веделя, обробки народних пісень М. Лисенка, М. Леонтовича,
К. Стеценка, зарубіжну класику. Під враженням цих творів у мені спалахнуло бажання і самому творити
(М. Гринишин); рос. Вскоре у каждого появилось желание произнести хотя бы краткую речь (НКРЯ).
Крім системних негацій, утворюваних шляхом додавання частки не, реалізуються заперечні модифікації
зі словами укр. лінь, ліньки, неохота, рос. лень, неохота (структурна схема S3 Copf Advmod Inf): укр. А в його
книжці, вибачай, таке, що й слухать неохота: про козлика, про котика та півника – нісенітниця, одно слово!
(І. Карпенко-Карий); Сумно мені, коханий./– До праці берись, моя пані./– Ах, щось воно все мені ліньки…
(О. Забужко); рос. Лень вспоминать, неохота помнить, все забыли все … (А. и Г. Вайнеры).
Очевидно, це далеко не весь перелік компонентів інтерпретаційної парадигми. Їх детальний аналіз
може стати предметом окремих студій.
Перспективним для подальшого дослідження також є визначення семантичних підтипів у межах кожного
типу модальності (необхідності, можливості й бажання) і з’ясування їх співвідношення з виділеними моделями
речень.

Література
Виноградова, Ситар 2005а: Виноградова К.М., Ситар Г.В. Модальні модифікації необхідності: моделі
імпліцитного типу // ХІІ Международная конференция по функциональной лингвистике «Функционализм как
основа лингвистических исследований»/ Сборник научных докладов (Ялта, 3-7 октября 2005 г.). –
Симферополь, 2005. – С. 62-63.
Виноградова, Ситарь 2005б: Виноградова Е.Н., Ситарь А.В. К типологии модальных модификаций в
русском и украинском языках // Е.Ф.Карский и современное языкознание: материалы Х международных
Карских чтений, 16-17 мая 2005 г., Гродно: В 2 ч. – Ч. 1 / Отв. ред. М.И.Конюшкевич. – Гродно: ГрГУ, 2005. –
С. 187-193.
Виноградова, Ситарь 2006: Виноградова Екатерина, Ситарь Анна. Модальные модификации желания
предложений с акциональными предикатами в русском и украинском языках // Лінгвістичні студії: Зб. наук.
праць. Випуск 14 / Укл.: Анатолій Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2006. – С. 131-141. ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 18

70
Виноградова, Ситар 2007: Виноградова Катерина, Ситар Ганна. Моделі модальних модифікацій
можливості речень з акціональними предикатами в українській і російській мовах // Лінгвістичні студії:
Зб. наук. праць. Випуск 15 / Укл.: Анатолій Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2007. – С. 234-243.
Вихованець 2003: Вихованець I.Р. Що Ви маєте? Можливість? Чи змогу? // Українська мова. – 2003. –
№1. – С.76.
Всеволодова 2000: Всеволодова М.В. Теория функционально-коммуникативного синтаксиса. Фрагмент
прикладной (педагогической) модели языка: Учебник. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 2000. – 502 с.
Всеволодова 2005: Всеволодова Майя. «Модели славянских простых предложений с учетом их типовых
значений и речевых реализаций». Задачи и перспективы межнационального проекта // Лінгвістичні студії:
Зб. наук. праць. Випуск 13 / Укл.: Анатолій Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2005. – С. 142-146.
Всеволодова, Кузьменкова 2003: Всеволодова М.В., Кузьменкова В.А. Описательные предикаты как
фрагмент русской синтаксической системы // Вестник МГУ. – Серия 9. Филология. – 2003. – № 5. – С. 7-29.
Золотова 1973: Золотова Г.А. Очерки функционального синтаксиса. – М.: Наука, 1973.– 351 с.
Золотова, Онипенко, Сидорова 1998: Золотова Г.А., Онипенко Н.К., Сидорова М.Ю. Коммуникативная
грамматика русского языка / Под ред. Г.А.Золотовой. – М.: Изд-во Моск. ун-та, Ин-та русского языка РАН,
1998. – 528 с.
Кузьменкова 2000: Кузьменкова В.А. Типология описательных предикатов и их аналогов в современном
русском языке: Дис. … канд. филол. наук. – М., 2000. – 202 с.
Слесарева 2004: Слесарева И.П. Выражение возможности и невозможности // Книга о грамматике:
Русский язык как иностранный / Под ред. А.В. Величко. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 2004.
– С. 370-386.
Слесарева 2004а: Слесарева И.П. Выражение желательности / нежелательности и опасения // Книга о
грамматике: Русский язык как иностранный / Под ред. А.В. Величко. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Изд-во
Моск.ун-та, 2004. – С. 403-418.
Слесарева 2004б: Слесарева И.П. Выражение необходимости и ненужности // Книга о грамматике:
Русский язык как иностранный / Под ред. А.В. Величко. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Изд-во Моск.ун-та, 2004. –
С. 387-403.
СУМ: Словник української мови: В 11 т. – К.: Наукова думка, 1970 – 1980.
ТФГ 1990: Теория функциональной грамматики. Темпоральность. Модальность. – Л.: Наука, 1990. –
264 с.
Федорова 2000: Федорова И.Р. Модальность возможности в современном русском языке: (На материале
газ.). – Калининград: Калинингр. гос. ун-т, 2000. – 85 с.

In article it’s requested the typology modal modifications sentences in Ukrainian and Russian languages. It’s
allocated explicite model which are common to three main types modalities — desire opportunities necessity and model
which construct modifications one specified types. It’s undertaken an attempt comparative analysis models modal
modifications in two languages.
Keywords: modality, model of sentence, modification of sentence, paradigm of sentence, structural scheme of
sentence.

Категорія: Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.