Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Олена Балабан – КОНЦЕПТУАЛЬНІ РІЗНОВИДИ ХУДОЖНЬОЇ МЕТАФОРИ: ТИПОЛОГІЧНИЙ ТА КОГНІТИВНИЙ АСПЕКТИ (на матеріалі англійської, французької, російської та української мов)

Стаття присвячена базовим типологічним рисам художньої метафори в англійській, французькій,
російській та українській мовах. Встановлено, що метафора в художніх текстах різноструктурних мов
реалізує метафоричні концепти повної, часткової та лакунарної відповідності. Увага звернена на
інтерактивну, національно-специфічну та соціокультурну, а також універсальні собливості метафори у
художньму стилі.
Ключові слова: метафора, концепт, метафоричні лакуни, інтерактивність, національно-специфічність,
універсальність.

Когнітивний підхід у мові базується на тому, що мову не можна відокремити від розумового процесу. А
одна з найголовніших функцій мови, як відомо, когнітивна (пізнавальна, гносеологічна).
Одним із основних напрямів у вивченні метафори наприкінці ХХ – початку ХХІ століть є когнітивний.
Характеристику та типологію когнітивній метафорі дають А. Григораш [Григораш 1996] та А. Попова [Попова
2003], концептуальній метафорі А. Ченкі [Ченки 2000, 2002] та О.В. Рахіліна [Рахилина 2000, 2002],
метафоричним концептам В.О. Алексеєвої [Алексеева 2000] та О.В. Івашенко [Ивашенко 2000].
Основною метою статті є порівняльне вивчення понятійних особливостей художньої метафори у
різноструктурних мовах. Серед завдань слід відзначити: 1) опис специфіки трансформацій метафор на рівні
архісеми та диференційних сем у зіставно-типологічному аспекті; 2) визначити когнітивно-прагматичні
особливості художніх метафор на рівні еквівалентності / лакунарності.
З когнітивної точки зору на мову, розумовий процес відображається в ментальних сутностях у вигляді
концептів або понятійних категорій (за термінологією Н.О. Кобріної [2000]). У статті за базисну дефініцію
було прийнято, що концепт – це сукупність семантичних ознак при компонентному аналізі лексики.
Серед трьох типів понятійних категорій, що визначила Н.О. Кобріна: а) категорії, що відображають
реальність; б) категорії-параметри; в) категорії релятивні [Кобрина 2000: 173], ми досліджували пріоритетні
категорії, які являють собою відображення реальності у вигляді форм та предметів думки (тобто збігаються з
“поняттями” у філософії), враховуючи ще й антонімічний принцип.
Метафора, на нашу думку, є інтерактивною тому, що взаємодіє як зі світом, що сприймається, так із
волевиявленням людини. Реалії, факти, предмети та явища дійсності ґрунтуються на метафоричному
порівнянні, а волевиявлення закладене в самому метафоричному посиланні.
З метою визначення відповідних концептів метафор були проаналізовані паралельні художні тексти
різносистемних мов (української, російської, англійської та французької). Внаслідок цього аналізу визначено
наступну мовленнєву парадигму. Перший тип повно-відповідних концептів метафор виражений повними
семантичними відповідниками та утворений за аналогічними асоціативними зв’язками. Повно-відповідний
концепт найбільш поширений в досліджуваних мовах та складає 96%. В англійській мові зафіксовано 303
метафори, що відображають цей концепт, у французькій – 315 метафор, у російській – 623 метафори, а в
українській – 202 метафори. У структурі лексичного значення концептів відбувається заміна архісем, а
диференційні семи можуть актуалізуватися, додаватися, узагальнюватися та випадати. Так, концепт
“послідовність” відображено іменниками (англ.) chain – “connected flexible series of metal or other links; (in pl.)
fetters, confinement, restraining force; ornament or badge of office in form of chain worn round neck etc. → sequence,
connected set of something (of proof, events, ports, mountains)”; group of associated shops, hotels, newspapers etc.;
figure in quadrille etc.” [OED, ІI, 248]; [W, I, 369]; [C, 212]; “The doubt whether I was not linked already to a chain
of events, which even my approaching departure from Cuberland would be powerless to snap asunder” [Collins]; “I
should have made Strickland’s marriage as a chain of torment from, which escape was only possible issue”
[Maugham]; (рос.) цепь – «ряд металлических (или других крепких) звеньев, последовательно продетых одно в
другое → последовательность, набор чего-либо, нечто связное, сплошное; совокупность чего–нибудь» [ССРЛЯ,
XVII, 657]; [СРЯ, ІV, 643]; «Я почувствовал, что теперь я – одно из звеньев той цепи событий, разорвать
которую не сможет даже мой отъезд из Кумберленда» [Коллинз]; «Я должен был воспринять женитьбу
© Балабан О.О., 2009 Розділ IV. Функціональна семантика лексичних і фразеологічних одиниць

111
Стрикленда как цепь мучений, единственным выходом из которой был побег» [Моэм]; (укр.) ланцюг – “ряд
металевих кілець, послідовно з’єднаних одне з одним → дещо безперервне, послідовність чого-небудь (подій,
міркувань тощо)” [СУМ, IV, 446]; [НТСУМ, ІІ, 449]; “Болісний здогад, що віднині я – одна з ланок того
ланцюга подій, розірвати який не здатний навіть мій від’їзд із Кумберленду” [Коллінз]. У ЛСВ іменників
(англ.) chain, (рос.) цепь, (укр.) ланцюг відбувається заміна АС “series – ряд – ряд” на “sequence –
последовательность – послідовність” та пріоритетну позицію займають ДС “connected – связаный – з’єднаний”.
Семантичний процес переносу в трьох мовах сприяв появі таких метафор, як “chain of events”, “chain of
torment”, “цепь событий”, “цепь мучений”, “ланцюг подій”.
До протилежного концепту “заплутаність”, який виражений іменниками (англ.) labyrinth, (франц.)
labyrinth, (рос.) лабиринт, входять вихідні значення “complex, confused network of paths, network of paths and
hedges designed as puzzle for those who try to penetrate it”, “rйseau embrouleй de chemins tortueux de galeries dont on
a peine а sortir, dйdale, lacis”, «запутанная сеть дорожек, ходов, сообщающихся друг с другом» та похідні
“confusion, confused arrangement etc.” [OED, VI, 262]; [W, II, 1397]; [C, 877]; “Hitherto she had carefully avoided
every companion in her rambles. If her sisters intended to walk on the down, she directly stole away towards labyrinth
of lanes; if they talked of the valley, she was as speedy in climbing the hills, and never be found” [Austen]; “compliquй,
embrouillй arrangement, l’union de quelque chose” [GLDLF, IV, 2856]; [DLF, III, 1017]; [PRDLF, 1248]; “Mais en
instruction criminelle, un bout de fil qui passe vous fait trouver un peloton avec lequel on se promиne dans le
labyrinthe des consciences les plus tйnйbreuses ou des faits le plus obscurs” [Balzac]; «сложное, запутанное
расположение, сочетание чего-либо» [ССРЛЯ, VI, 8]; [СРЯ, ІІ, 158]; «До сих пор она тщательно избегала
компании в своих прогулках. Если ее сестры хотели пройтись вдоль усадьбы, она устремлялась прямо к
лабиринтам лесных тропинок; если они говорили о долине, она быстро уходила в горы и ее невозможно было
найти» [Остен]; «Но в уголовном следствии, поймав кончик нити, распутываешь клубок, с помощью которого
мы углубляемся в самые мрачные лабиринты человеческой совести и темных деяний» [Бальзак]. Зазначимо,
що і для метафор (англ.) “maze of lanes”, “le labyrinthe des consciences”, “лабиринты тропинок”, «лабиринты
совести» притаманна заміна АС “network – rйseau – сеть” на “arrangement – l’arrengement – расположение” та
актуалізація ДС “confused”, “embrouillй”, “запутанный”.
Треба зазначити, що універсальність метафори, на наш погляд, полягає в тому, що використовуються
однакові понятійні стратегії при продукуванні та інтерпретації метафоричних повідомлень у досліджуваних
мовах.
Другий тип частково-відповідних метафоричних концептів може бути виражений семантичними
еквівалентами в межах одного або різних семантичних полів. Асоціативний ряд таких концептів більш
широкий, реалії відображають національно-культурну особливість, проявляється специфічність мовної картини
світу окремої мови. Подібний метафоричний концепт зустрічається рідше (3 %) у мовах, що досліджуються. В
англійській мові знайдено 9 таких метафор, у французькій мові – 10 метафор, у російській – 19 метафор, а в
українській – 6). Структурно вони обумовлені також заміною архісем вихідних та похідних значень і
додаванням або актуалізацією ДС в похідному значенні, але архісеми та диференційні семи вихідних значень у
різносистемних мовах не збігаються.
В.М. Телія відзначала роль метафори у побудові мовної картини світу та акцентувала увагу на специфиці
її фіксації в різних мовах, оскільки “мова фіксує практично все, що прийнято вважати національно-культурним
здобутком народу та мовна картина – факт національно-культурного спадку, а мова і є одна з форм фіксації
цього спадку” [Телия 1988: 203].
У цьому контексті слід згадати думку Г. Вежбицької [Вежбицкая 1999], яка погоджується з Вільгельмом
фон Гумбольдтом в тому, що незважаючи на наявність універсалій, в цілому семантичні системи різних мов
унікальні та культуроспецифічні, а наявність універсалій не означає абсолютної еквівалентності в мовному
використанні.
Нижченаведені метафори свідчать, що в російській та українській мовах, наприклад, виникнення надії,
підозри, ідеї тощо, асоціюється з процесом зародження, а в англійській та французькій мовах з процесом
входження, проникнення. В англійській та французькій мовах у метафоричних словосполученнях conjectures
entered, hope entered, conjectures sont entrйe вживані дієслова руху (англ.) to enter – “to go or to come in (into
place, room etc.) → to appear, to penetrate (about feelings, suspisions etc.)” [OED, III, 208]; [W, I, 756]; [C, 460]; “His
countenance gave us rise to conjectures, which might not otherwise have entered Elinor’s head” [Austen]; “But it was
too late. Hope had already entered into her heart; and feeling all its anxious flutter, she bent over her sister to watch –
she hardly knew for what” [Austen]; (франц.) entrer – “aller а l’intйrieur de; passer (dans lieu), se mettre → apparaоtre,
s’insinuer, pйnйtrer (des ideйs, sentiments, suspicions)” [GLDLF, II, 1664]; [DLF, II, 1438]; [PRDLF, 782]; “Julien
murmura а son amie: – Aujurd’hui nous ne pouvons pas nous voir : les suspicions sont entrйs а la tкte de votre mari, je
peut me jurer que cette longue lettre sur laquelle il soupirait longtemps, rien d’autre qu’un message anonyme”
[Stendhal], а в російській та українській мовах дієслова (рос.) зародиться – «давать жизнь в процессе родов (о
человеке, животном) → появиться, возникнуть (о чувстве, подозрении и т. д.)» [ССРЛЯ, VI, 854]; [СРЯ, І, 567];
«Это-то и пробудило у Элинор подозрения, которые иначе, вероятно, у нее не зародились бы» [Остен]; «Но
было уже слишком поздно. Надежда уже зародилась в ее сердце, и все трепетное чувство она пренесла на
заботу о своей сестре, не понимая почему ей выпало такое испытание» [Остен]; «Жюльен шепнул своей ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 18

112
подруге: – Сегодня нам нельзя видеться: у вашего мужа зародились подозрения; готов об заклад побиться,
что это длинное письмо, над которым он так вздыхал, не что иное, как анонимное послание» [Стендаль];
(укр.) зародитися – “давати життя під час пологів (про людину чи тварину) → появитися, виникнути, бути
причиною появи чогось; створювати (про почуття, підозри тощо)” [СУМ, I, 1067]; [НТСУМ, ІІ, 94]; “Жюльєн
шепнув своїй подрузі: – Сьогодні ми не зустрінемося : у вашого чоловіка зародилися підозри; готов побитися
об заклад, що цей довгий лист, над яким він так зітхав і є анонімне послання” [Стендаль] позначають дію, що
відбувається між двома або декількома особами, де кожна з них одночасно є і суб’єктом, і об’єктом дії. В цьому
випадку, АС “go in – aller а” та ДС “place”, “room”, “une chambre”, “un lieu” прямого значення в англійській та
французькій мовах не збігаються з АС “давать жизнь – давати життя” та ДС “роды”, “человек”, “животное”,
“пологи”, “людина”, “тварина” в російській та українській, на відміну від переносного значення, де АС “appear
– apparaоtre – появиться – з’явитися” і ДС “feelings”, “suspisions”, “sйntiments”, “suspicions”, “чувство”,
“подозрение”, “почуття”, “підозри” є однаковими.
З’ясовано, що архісеми та диференційні семи метафор у вихідних значеннях в різносистемних мовах
можуть не збігатися, тому, такі метафори формують частково-відповідний тип метафоричних концептів, а
національно-специфічність метафори, на наш погляд, проявляється в тому, що реалії відображають
національно-культурну особливість та визначається специфічність мовної картини світу окремої мови.
Третій тип – це концепти метафоричних лакун. В “Енциклопедії: Українська мова” лакуна визначається
як “слово чи вираз, що не має прямого відповідника в іншій мові” [Енциклопедія 2000]. Отже, для концепта
метафоричних лакун характерна метафоризація лексичних одиниць, які притаманні словнику тільки певної
мови, а його відсотковій показник 1% у аналізованих мовах. В англійській мові визначено 3 таких метафори, у
французькій мові – 3 метафори, у російській – 6 метафор, а в українській мові – лише 2 метафори. Значення
лакун, і метафоричних зокрема, може бути передано словом чи виразом з прямим значенням або порівняльною
конструкцією. Так, наприклад, англійський іменник bouncer, який має пряме та переносне значення “person
employed to expel troublesome persons from public house → to talk much (about person)” [OED, I, 1568]; [W, I,
1674]; [C, 106]; “Everything the Miss Ablewhites said began with a large ‘O’, everything they did was done with a
bang; and they giggled and screamed, in season and out of season, on the smallest provocation. ‘Bouncers’ – that’s
what I called them” [Collins]. У російській мові відповідник тараторка «тот, кто говорит быстро, не
останавливаясь» [ССРЛЯ, XV, 1541]; [СРЯ, IV, 778]; «Все, что говорили Мисс Эблуайт, начиналось с большой
буквы “О”; все, что они делали сопровождалось шумом; они хихикали и кричали кстати и некстати при
малейшем поводе. “Тараторки” – вот как я их прозвал» [Коллинз] не має переносного значення, а в
українській мові дієслово цокотіти “видавати короткі дзвінкі звуки” презентує в прямому значенні процес
характерний для птахів, комах тощо, а в преносному – для людини “говорити швидко, не вгаваючи” [СУМ, ХІ,
1862]; [НТСУМ, IV, 791].
Таким чином, англійська метафора bouncer знайшла своє еквівалентне вираження в українській мові на
відміну від російської, але семантичні процеси при утворенні цих метафор відрізняються на рівні архісеми, в
першу чергу. В англійській мові відбувається заміна АС з “person” на “person”, а в українській з “тварина” на
“людина”. На рівні диференційних сем спостерігаємо додавання нових ДС “talk”, “much”, “говорити”,
“швидко”.
Англійське дієслово fathom, що має як пряме “to measure depth of water with sounding line”, так і
переносне значення “to get to the bottom of something, to comprehend” [OED, IV, 1269]; [W, II, 1353]; [C, 1236];
“The difficulty was to fathom Miss Rachel” [Collins] також не знайшло еквівалентного метафоричного вираження
в російській «Затруднение состояло в том, чтобы понять Мис Рэчел» [Коллинз] та українській мовах
“Труднощі полягали в тім, щоб зрозуміти Міс Речел” [Коллінз]. Як у російській мові, так і в українській
дієслова понять «уяснить значение чего-нибудь, смысл чьих-нибудь слов, поступков» [ССРЛЯ, XV, 1434];
[СРЯ, ІІІ, 581] та зрозуміти “сприйняти розумом, збагнути, проникнути у суть чогось” [СУМ, ІІ, 1375];
[НТСУМ, ІІ, 174] не мають переносних значень. В англійській мові відзначаємо семантичний процес заміни АС
з “subject” на “person” та актуалізацією ДС “bottom”.
Отже, визначення типів метафоричних концептів є одним з актуальних завдань когнітивної лінгвістики,
оскільки звернення до сфери, що має справу з когнітивною діяльністю людини дає можливість проаналізувати
розумові процеси, які виявляють не тільки національно-специфічні риси, але й універсальні поняття.
Таким чином, дослідження різноструктурних мов довело, що існують: 1) повно-відповідні метафоричні
концепти, які виражаються повними семантичними відповідниками, утворюються за аналогічними
асоціативними зв’язками та є базовими для художніх метафор англійської, французької, російської та
української мов. У структурі їх лексичного значення відбувається заміна архісем, а диференційні семи можуть
актуалізовуватися, додаватися, узагальнюватися та випадати; 2) частково-відповідні метафоричні концепти
виражені семантичними еквівалентами в межах одного або різних семантичних полів. Асоціативний ряд таких
концептів більш широкий, реалії відображають національно-культурну особливість, виявляється специфічність
мовної картини світу окремої мови. Структурно вони зумовлені також заміною АС вихідних та похідних
значень і додаванням або актуалізацією ДС в похідному значенні, але АС та ДС вихідних значень у
різносистемних мовах не збігаються; 3) концепти метафоричних лакун зустрічаються дуже рідко, зумовлені Розділ IV. Функціональна семантика лексичних і фразеологічних одиниць

113
відсутністю прямого відповідника в мові-компоранті, їх значення виражене словом чи виразом з прямим
значенням або порівняльною конструкцією та утворене за однією з чотирьох семантичних структур: 1) заміна
АС та актуалізація ДС; 2) заміна АС та додавання нових ДС; 3) заміна АС та узагальнення ДС; 4) заміна АС та
випадіння ДС.

Література
Алексеева В.О. Метафорические коцепты в системе поэтического языка В. Набокова // Материалы 2-ой
Международной школы-семинара по когнитивной лингвистике “Когнитивная семантика”. – Тамбов: Изд-во
ТГУ, 2000. – С. 36 – 38.
Баранов А.Н. Очерк о когнитивной теории метафоры // Русская политическая метафора: материалы к
словарю. – М.: Ин-т русского языка АН СССР, 1991. – С. 184 – 193.
Бахмутова Н.И. О некоторых основных понятиях процесса метафоризации // Вопросы стилистики. –
1972. – № 4. – С. 95 – 104.
Башук А.І. Ключові концепти поетичної картини світу М. Гумільова в метафоричному осмисленні:
Автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.02.02 / Національний педагогічний університет. – К., 2002. – 21 с.
Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков: Пер. с англ. – М.: Языки русской
культуры, 1999. – 780 с.
Григораш А. Когнітивна метафора серед типів мовних метафор // Тези Всеукраїнської наукової
конференції “Провідні лінгвістичні концепції кінця ХХ ст.”. – Львів: ЛДУ. – 1996. – С. 69-70.
Демьянков В.З. Когнитивная лингвистика как разновидность интерпретирующего подхода // Вопросы
языкознания. – 1994. – № 4. – С. 17 – 32.
Енциклопедія: Українська мова. Енциклопедія / НАН України ім. О.О. Потебні. – К.: Українська
енциклопедія, 2000.
Жаботинская С.А. Концептуальный анализ: типы фреймов // Вісник Черкаського університету. Сер.
філолог. науки. – 1999. – Вип. 11. – С. 12 – 25.
Ивашенко О.А. Когнитивная метафора в формировании абстрактных концептов // Материалы 2-ой
Международной школы-семинара по когнитивной лингвистике “Когнитивная семантика”. – Тамбов: Изд-во
ТГУ, 2000. – С. 74 – 75.
Кобрина Н.А. Когнитивная лингвистика: истоки становления и перспективы развития // Материалы 2-ой
Международной школы-семинара по когнитивной лингвистике “Когнитивная семантика”. – Тамбов: Изд-во
ТГУ, 2000. – С. 170 – 175.
Когнитивные аспекты изучения языковых явлений в германских языках : Межвуз. сб. науч. ст. – Самара:
Самарский государственный университет. – 2000. – 136 с.
Колесник Д.М. Концептуальний простір авторської метафори у творчості А. Мердок: Автореф. дис. …
канд. філол. наук: 10.02.04 / Київський державний лінгвістичний університет. – К., 1996. – 18 с.
Кустова Г.И. Неметафорические когнитивные модели в семантической деривации // Обработка текста и
когнитивные технологии. – 2000. – № 4. – С. 204 – 218.
Лакофф Дж. Когнитивное моделирование // Язык и интеллект . – М.: Прогресс, 1995. – С. 143 – 184.
Лукашинец Е.Г. Когнитивные особенности вторичной языковой системы // Материалы 2-ой
Международной школы-семинара по когнитивной лингвистике “Когнитивная семантика”. – Тамбов: Изд-во
ТГУ. – 2000. – С. 104 – 106.
Маслова В.А. Когнитивная лингвистика. – Минск: ТетраСистемс, 2004. – 35 с.
Минский М. Остроумие и логика когнитивного бессознательного // НЗЛ. – Вып. XXІІІ. – Когнитивные
аспекты языка. – М.: Прогресс, 1988. – С. 281-310.
Полина А.В. Использование метафоры в процессе концептуализации понятия “Бог” // Вісник
Харківського національного університету. Сер. романо-германська філологія. – 2001. – № 537. – С. 166 – 171.
Попова А.О. Когнітивна метафора та її типи: Автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.02.15 / Донец. нац.
ун-т. – Донецьк, 2003. – 20 с.
Рахилина Е.В. Пространственные концепты в теории когнитивной семантики // Материалы 2-ой
Международной школы-семинара по когнитивной лингвистике “Когнитивная семантика”. – Тамбов: Изд-во
ТГУ, 2000. – С. 8 – 10.
Рахилина Е.В. Основные идеи когнитивной семантики // Современная американская лингвистика:
фундаментальные направления. – М.: Едиториал УРСС, 2002. – С. 370 – 388.
Селиванова Е.А. Когнитивная ономасиология. – К.: Фитосоциоцентр, 2000. – 247 с.
Телия В.Н. Метафора как модель смыслопроизводства и ее экспрессивно-оценочная функция //
Метафора в языке и тексте. – М.: Наука, 1988. – С. 26-52.
Ченки А. Конструкции, метафоры и слияние концептов // Материалы 2-ой Международной школы-
семинара по когнитивной лингвистике “Когнитивная семантика”. – Тамбов: Изд-во ТГУ, 2000. – С. 6 – 8.
Ченки А. Семантика в когнитивной лингвистике // Современная американская лингвистика:
Фундаментальные направления. – М.: Едиториал УРСС, 2002. – С. 341-369. ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 18

114
Шафиков С.Г. Типология лексических систем и лексико-семантических универсалий. – Уфа: Изд-во
БГУ, 2000. – 259 с.
Словники
OED – Oxford English Dictionary / ed. by James A. H. Murray, Henry Bradley, W.A. Craigie, C.T. Onions. –
Oxford: Oxford University Press, 1970. – V. I – XII.
W – Webster’s Third New International Dictionary of the English Language. – Encyclopedia Britanica, 1981. –
V. I – III.
C – Cambridge International Dictionary of English. – Cambridge : Cambridge University Press, 1983. – 1773 p.
GLDLF – Grand Larousse de la Langue Franзaise. – Paris: Librairie Larousse, 1971. – V. I – VI.
DLF – Littrй E. Dictionnaire de la Langue Franзaise. – Paris: P. Hachette, 1984. – V. I – IV.
PRDLF – Le Petit Robert Dictionnaire de la Langue Franзaise. – Paris: Dictionnaires Le Robert: Paris, 1996. –
2432 p.
ССРЛЯ – Словарь современного русского литературного языка. – М.: Изд-во АН СССР, 1950 – 1965. –
Т. 1 – 17.
СРЯ – Словарь русского языка / под. ред. А.П. Евгеньева. – М.: Изд-во Русский язык, 1981 – 1984. – Т. 1-
4.
СУМ – Словник української мови / І.К. Білодід, А.А. Бурячок, В.О. Винник та ін.: У 11 т. – К.: Наукова
думка, 1970 – 1980.
НТСУМ – Новий тлумачний словник української мови / В. Яремченко, О. Сліпушко: У 4 т. – К.: Аконіт,
1998.

The article is devoted to the basic typological features of fiction metaphor in English, French, Russian and
Ukrainian. It is noticed metaphor in fiction texts in the languages of different structures realizes concepts of equivalent,
partially-equivalent and metaphorical lacunae. It is determined that metaphor has interactive, national-specific and
socio-cultural as well as universal features in fiction style.
Keywords: metaphor, concept, metaphorical lacunae, interactive, national-specific, universal features.
Надійшла до редакції 5 жовтня 2008 року.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.