Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Оксана Кудря — ПОХІДНІ АД’ЄКТИВНІ ОДИНИЦІ ЗІ ВТОРИННИМ КОЛОРАТИВНИМ ЗНАЧЕННЯМ В УКРАЇНСЬКІЙ ТА АНГЛІЙСЬКІЙ МОВАХ: СЕМАНТИЧНІ ГРУПИ ТА МЕХАНІЗМИ ЇХ СЛОВОТВОРЕННЯ

Стаття присвячена вивченню похідних ад’єктивних колоративів зі вторинною колірною семантикою в
українській та англійській мовах. Досліджуючи обсяг зазначених лексичних одиниць, відібраних із тлумачних
українських та англійських словників, автор окреслює поняття похідних та вторинних кольоронайменувань, а
також простежує особливості будови лексем кольору в двох контрастивних мовах.
Ключові слова: ад’єктивний колоратив, похідні кольоропозначення, вторинна колоративна семантика,
контрастивні мови.

Групу слів-кольоропозначень можна вважати безпрецедентно популярною для фахівців
найрізноманітніших областей знань. Неослабна увага до такої невеликої й специфічної групи слів пов’язана, на
думку Р.М. Фрумкіної, з тим, що «цікаво описувати ті лексичні групи, які можна представити як системи»
[Фрумкина 1984, с. 18] (переклад наш – О.К.). При достатньо чіткому підході до визначення самого поняття
«системно організована множинність об’єктів» по-справжньому структурованою виявляється лише незначна
частина лексики – як правило, множинність слів і словосполучень, виділених за «семантичним» принципом.
Найбільш типовим прикладом такої множинності і є система кольоропозначень.
Кольоропозначення активно залучаються як матеріал для відпрацювання методів виділення семантичних
полів [Фрумкина 1978; Фрумкина 1984; Kelly 1976], під час вивчення етимології й історії мови [Бахилина 1975;
Грановская 1965; Krieg 1979], при дослідженні проблем мови й мислення [Шемякин 1960; Hardin 1997; Rosch
1977], дитячого мовлення [Johnson 1997], домінантності півкуль мозку [Николаенко 1985]. Досить продуктивно
використовується матеріал кольоропозначень при аналізі художніх засобів мови письменника [Курмакаева
2001; Adamson 1979], для опису символіки кольору [Гёте 1957] та його розгляду з етнографічної точки зору
[Beck 1969; Berlin 1970]. Але незважаючи на те, що проблема кольоропозначень є досить досліджуваною,
залишилось ще багато аспектів, що заслуговують на увагу мовознавців. Одним з таких аспектів є виникнення,
© Кудря О.А., 2009 Розділ IV. Функціональна семантика лексичних і фразеологічних одиниць

115
обсяг значень і функціонування похідних колоративів зі вторинною колоративною семантикою. Адже
дослідники широко аналізують лише базові найменування кольору, а вторинні колоративи окремо і предметно
не розглядають. Дана стаття присвячена найменш вивченим, на наш погляд, ад’єктивним одиницям в
українській та англійській мовах – похідним ад’єктивам зі вторинними колоративними значеннями. Мета цієї
роботи – дослідити обсяг простих (що містять в собі лише один корінь) колоративних ад’єктивних одиниць зі
вторинною колірною семантикою в зазначених мовах, окресливши поняття похідних та вторинних
кольоронайменувань, та простежити особливості будови лексем кольору. Порівнюючи колоративні лексичні
одиниці в українській та англійській мовах, ми звертаємо увагу на такі критерії: частиномовна приналежність
твірного слова та похідного колоратива, найбільш уживані кольороутворюючі групи слів та способи
словотворення вторинних ад’єктивних кольороназв у досліджуваних мовах. Матеріалом дослідження
послугували українські й англійські ад’єктивні кольоропозначення, відібрані з тлумачних українських та
англійських словників [Словник 1970-1980; Chambers Dictionary 1996; High School Dictionary 1986; Webster’s
Dictionary 1981].
Колоративи – достатньо чітко окреслена в мові група прикметників, які означають кольори. Ця група не
замкнута, але прийнято вважати, що вона не має явної тенденції до розширення [Кулько 2004, с. 224]. Однак, на
думку А.П. Василевича та згідно з досліджуваним нами матеріалом, така група ад’єктивів поповнюється за
рахунок лексем, котрі отримали колірне значення вторинно. Звичайно, на стабільність кольоропозначень
впливає ряд факторів, серед яких можна виділити як екстралінгвістичні (культурні стереотипи), так і власне
мовні, семантичні. Але поява широкої колірної гами, яку ми сьогодні спостерігаємо, спричиняє й появу нових
кольронайменувань. Серед їх числа – колоративи зі вторинною колірною семантикою.
Серед лінгвістів немає єдиної точки зору щодо того, які саме лексичні одиниці відносити до групи
кольоронайменувань (англ. color terms, color naming). Так, О.І. Кулько, описуючи колоративи в рекламі,
всередині кольоропозначень виділяє дві семантичні групи: власне колоративи (червоний, кораловий,
блакитний та ін.) та додаткові характеристики кольору (світлий, темний, густий, тьмяний та ін.). У групі
власне колоративів автор виділяє первинні (значення кольору є основним, прямим: синій, жовтий) та
вторинні колоративи (значення кольору є переносним: вишневий, кораловий) [Кулько 2004, с. 224]. Ми лише
частково можемо погодитись з такою думкою. Слова, що позначають тон, насиченість, яскравість типу світлий,
темний, густий, тьмяний, ми не відносимо до кольоропозначень. Більш того, значення слів типу вишневий,
кораловий не є переносними. Зазначені слова отримали колірне значення як похідне від основної семантики,
напр.: вишневий має значення: 1) виготовлений з вишні; 2) темно-червоний колір, кольору вишні [Словник
1970-1980, с. 543]. І. Бабій до кольороназв відносить крім невмотивованих (білий, жовтий, сірий та ін.) та
вмотивованих з погляду носіїв мови кольоропозначень (малиновий, калиновий, пшеничний та ін.), ще й одиниці
типу ясний, смугастий, двобарвний, чистий, загорілий, похмурий та ін. Хоча останні вона характеризує як
«умовні кольороназви» [Бабій 1997]. На нашу думку, останні лексеми теж не відносяться до кольороназв, вони
передають додаткові характеристики кольору. Щодо класифікацій кольоропозначень (color terms) в працях на
матеріалі англійської мови, найчастіше можна зустріти такі групи кольоронайменувань: basic color terms:
black, white, grey, red, blue, orange, yellow, green, purple, pink, brown (див. теорію Берліна-Кея [Berlin 1969]); non-
basic, які за теорією Берліна-Кея не увійшли до 11 basic color terms: crimson, scarlet, blond, khaki, bluish, gold,
silver; secondary color terms, які утворились від іменників і отримали вторинне значення кольору: amaranthine,
brick, buff, golden, orange, tobacco, salmon і т. д. Вважаємо, що така класифікація є досить умовною, адже
лексеми orange, pink, хоча і відносяться до basic color terms, але в той же час є похідними прикметниками від
іменників orange ‘апельсин’, pink ‘гвоздика’.
Слід зазначити, що не треба похідні та вторинні колоративи розглядати як синоніми. Безумовно, останні
є завжди похідними, тобто обов’язково утворені від слова з первинною семантикою, але колоративне значення
у таких слів є вторинним. Наприклад: бронза – бронзовий: 1) зроблений з бронзи; 2) кольору бронзи [Словник
1970-1980, Т.1, с. 239]; bronze – bronze: 1) made of bronze; 2) dark reddish-brown in colour [Webster’s Dictionary
1981, p. 283]. Похідним же кольороназвам не в усіх випадках властива вторинна колоративна семантика, адже
похідні від іменників кольоронайменування можуть мати закріплене у словниках значення кольору як
первинне. Такі слова зустрічаються як в українській, так і в англійській мовах. Наприклад: бордо (ім.) –
бордовий, кориця – коричневий, лазур – лазурний, миша – мишастий, попіл – попелястий / попеластий; золото –
золотавий / золотистий; azure (n) – azure (adj) ‘лазуровий’, beige (n) – beige (adj) ‘бежевий’, rose – rosy
‘рожевий’, sepia (n) – sepia (adj) ‘сепія’, apricot (n) – apricot (adj) ‘абрикосовий’, canary (n) – canary (adj)
‘канарковий’, carnation (n) – carnation (adj) ‘гвоздичний’ і под.
Згідно з нашим дослідженням, в українській мові серед похідних ад’єктивних колоративів лише 5%
складають ті, що отримали значення кольору як первинне. В англійській мові спостерігаємо зовсім іншу
ситуацію – серед похідних прикметників-колоративів первинну колірну семантику мають майже 40% лексем.
Отже, колоративи зі вторинним колірним значенням – це утворені від іменників лексичні одиниці
(зазвичай прикметники), які отримали вторинну колірну семантику в якості похідних від основного значення
ад’єктива. Такі кольороназви є вмотивованими з погляду носіїв мови. R.W. Casson, вивчаючи походження
вторинних англійських колоративів, говорить про онтологічну метонімічність та асоціативність таких одиниць:
«Англійські прості вторинні колоративи, такі як russet ‘червонувато-коричневий’ та rose ‘рожевий’ <…> були ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 18

116
утворені за допомогою онтологічної метонімії «Сутність означає колір сутності». <…> Ця метонімія є втіленою
когнітивною структурою, що основана на досвіді порівняння фізичної сутності з кольором, який асоціюється з
нею» [16, с. 5] (переклад наш – О.К.).
У цьому дослідженні ми розглядаємо прості вторинні ад’єктивні колоративи, але слід зазначити, що як в
українській, так і в англійській мові колоративи зі вторинною семантикою можуть належати до іменників.
Наприклад: азарин, амарант, індиго, кармазин, кіновар, лайм, пурпур, сепія, умбра, фернамбук, фуксія, янтар;
amethyst ‘аметистовий’, amaranth ‘амарант’, carrot ‘морквяний’, cobalt ‘кобальтовий’, coffee ‘кофейний’, cognac
‘коньячний’, indigo ‘індиго’, malachite ‘малахітовий’, peach ‘персиковий’, sand ‘пісочний’, snow ‘сніжний’,
tomato ‘томатний’, tobacco ‘табачний’, violet, ‘фіолетовий’ та ін. Подібне явище надзвичайно поширене в
англійській мові. Вторинні іменники-кольоративи складають тут 60% від загальної кількості лексем зі
вторинною колоративною семантикою. Цей факт пояснюється специфікою словобудови англійської мови, де в
словосполученнях типу raspberry colour ‘малиновий колір’ перше слово, виконуючи функцію атрибута, не є
прикметником, хоча при перекладі на українську мову виступає ад’єктивом, а не іменником. Аналіз фактичного
матеріалу [Словник 1970-1980; Chambers Dictionary 1996; High School Dictionary 1986; Webster’s Dictionary
1981] свідчить про те, що в українській мові лексикографічними джерелами закріплено 200 ад’єктивів зі
вторинною колірною семантикою, в англійській мові серед 190 вторинних колоративних одиниць зафіксовано
72 ад’єктива зі вторинним колоративним значенням. Твірним словом для колоративів, що аналізуються, в обох
мовах є іменник. У ході дослідження нами було виокремлено 11 семантичних груп, у які входять ці
кольоропозначення. Проаналізуємо зазначені групи. Перша група – ад’єктиви, які виникли з іменників, що
називають овочі, фрукти, ягоди (укр.: абрикосовий, апельсиновий, баклажанний, банановий, буряковий,
виноградний, вишневий, калиновий, журавлинний, малиновий, мандаринний, морквяний, персиковий,
помаранчевий, сливовий, цитриновий, цитроновий та ін.; англ.: cherry ‘вишневий’, mulberry ‘кольору
шовковиці’, lemon ‘лимонний’, limy ‘лайм’, orange ‘апельсиновий’, peachy ‘персиковий’ та ін.). Друга група –
коштовне каміння (укр.: аквамариновий, алмазний, агатовий, аметистовий, бірюзовий, опаловий, рубіновий,
сапфіровий, смарагдовий, хризолітовий і под.; англ.: amethystine ‘аметистовий’, emerald ‘смарагдовий’, opaline
‘опаловий’, sapphire ‘сапфіровий’, turquoise ‘бірюзовий’). Третя – барвники та мінеральні фарби (укр.:
алізариновий, білильний, вохристий, кіноварний, кошенільний, охровий, пурпурний, чорнильний та ін.; англ.:
bistred ‘бістр’, ochre ‘охровий’, ochreous ‘охровий’, verdigrisy ‘мідного кольору’, vermilion ‘кіноварний’). П’ята
– рослини чи їх плоди (укр.: барвінковий, бузковий, васильковий, волошковий, гвоздичний, геліотроповий,
гороховий, кукурудзяний, оливковий, осиковий та ін.; англ.: amaranthine ‘амарантовий’, chestnut ‘каштановий’,
ebony ‘кольору чорного дерева’, mahogany ‘кольору червоного дерева’, pink ‘рожевий’, primrose ‘кольору
примули’, rose ‘рожевий’, flaxen ‘лляний’, straw ‘солом’яний’, wheaten ‘пшеничний’). Шоста – метали (укр.:
залізний, золотий, латунний, мідяний, олов’яний, сталевий, срібний та ін.; англ.: bronze ‘бронзовий’, brass
‘мідний’, copper ‘мідний’, gold ‘золотий’, iron ‘залізний’, platinum ‘кольору платини’, silver ‘срібний’). Сьома –
тварини та птахи (укр.: воронів, лососевий, тигровий; англ.: buff ‘кольору буйволової шкіри’). Восьма – їжа та
напої (укр.: винний, кавовий, кофейний, медовий, молочний, шоколадний та ін.; англ.: champagne ‘кольору
шампанського’, chocolate ‘шоколадний’, cream ‘кремовий’, milky ‘молочний’, mustard ‘гірчичний’, winy
‘винний’). Дев’ята – тканини (укр.: джинсовий, кармазиновий, кумачевий, нанковий, чесучевий; англ.: calico
‘ситцевий’, khaki ‘хакі’, nankeen ‘нанковий’). Десята – мінерали та гірські породи (укр.: глинястий, крейдяний,
лабрадоровий, малахітовий, офітовий, мармуровий та ін.; англ.: alabaster ‘алебастровий’, beryline ‘берильний’,
chalky ‘крейдяний’, sand ‘пісочний’, terracotta ‘теракотовий’). Одинадцята – назви різних предметів та явищ
природи (укр.: болотяний, димний, небесний, пломенистий, сажний, смолистий, сонячний та ін.; англ.: ashen
‘попільний’, blushful ‘рум’яний’, flamy ‘вогненний’, natural ‘натуральний’, smoky ‘димчастий’, snowy ‘сніжний’,
sunny ‘кольору сонця’).
Щодо способу словотворення окреслених кольороназв, то тут мають місце значні розбіжності через
специфіку двох мов, їх приналежність до синтетичного чи аналітичного типу. Так, в українській мові
колоративні ад’єктиви зі вторинним колірним значенням будуються лише морфологічним способом суфіксації
(виняток – лексема за-дим-л-ен-ий, де поєднані префіксально-суфіксальний способи словотворення) від основи
твірного слова з додаванням суфіксів -ов (сніг-ов-ий), -н (янтар-н-ий), -ян (солом’-ян-ий), -ев (мигдал-ев-ий), —
ен(н) (вогн-енн-ий), -ист (смол-ист-ий), -яст (цегл-яст-ий), -ав (крив-ав-ий), -аст (перл-аст-ий), -к (смол-к-ий),
-ич (фосфор-ич-ний). На відміну від синтетичної української мови, в аналітичній англійській в більшості
випадків форми твірного іменника й похідного прикметника збігаються. Ад’єктиви творяться способом
конверсії, коли лексема без допомоги афіксів змінює частиномовну приналежність, і до вже існуючої форми
слова додається нове, вторинне значення. Наприклад: amber (n) ‘янтар’ – amber (adj) ‘янтарний’, brick (n)
‘цегла’ – brick (adj) ‘цегляний’, coral (n) ‘корал’ – coral (adj) ‘кораловий’, pearl (n) ‘перли’ – pearl (adj)
‘перлистий’, sand (n) ‘пісок’ – sand (adj) ‘пісочний’. Зазначений спосіб словотворення є більш продуктивним і
складає 57% від загальної кількості виокремлених нами вторинних ад’єктивних колоративів. Менш
продуктивним є спосіб суфіксації, що теж має місце в англійській мові, наприклад, -ine (amaranth-ine), -y
(chalk-y), -en (gold-en), -ful (blush-ful), -ed (bistr-ed), -ic (cobalt-ic), -ous (ochre-ous). Кількість прикметників,
побудованих цим способом, становить 43%. Спільним для двох мов є те, що від одного твірного слова можна Розділ IV. Функціональна семантика лексичних і фразеологічних одиниць

117
утворити кілька ад’єктивів зі вторинною колірною семантикою, які різняться лише формами, а значення
кольору є одним і тим же. Пор.: укр.: шафран – шафранний / шафрановий, сталь – сталевий / стальний, салат
– салатний / салатовий, вогонь – вогневий / вогненний / вогнистий / вогнястий / вогняний, перли – перластий /
перлистий / перлинний / перловий, коноплі – конопляний / конопельний та ін.; англ.: alabaster (n) – alabaster /
alabastrine ‘алебастровий’, ash – ashen / ashy ‘попільний’, cream (n) – cream / creamy ‘кремовий’, gold (n) – gold /
golden ‘золотий’, pearl (n) – pearl / pearly ‘перловий’, sand (n) – sand / sandy ‘пісочний’. Зазначимо лише, що в
українській мові таке явище більш поширене і становить приблизно 20% від загальної кількості досліджуваних
нами лексем (в англійській мові – 12%).
Характерною тільки для українських кольоропозначень є можливість утворення від однієї твірної основи
як вторинних, так і не вторинних похідних ад’єктивних колоративів. Таким є, наприклад, іменник попіл, від
якого творяться вторинні назви кольору попеловий / попільний. Наприклад: попільний – 1) прикметник до попіл:
Є підстави гадати, що і Венера тепер переживає період вулканічної активності. Доказом цього є суцільна
хмарність, запорошеність атмосфери, очевидно, попільними частинками, велика кількість вуглекислого газу в
атмосфері (з журналу «Наука і життя»); 2) який має колір попелу: Дивився на вогник і іноді ледве рухав
попільними губами, наче щось шепотів (З.П. Тулуб. «Людолови») [Словник 1970-1980, Т.7, с. 207]. Також від
іменника попіл походять і не вторинні прикметники-кольороназви попелястий / попеластий / попельнастий, у
яких значення кольору є первинним, наприклад: Із-за обрію стали накочуватия хмари, що громадилися все
більше і більше, з білих робилися попелястими; потім стали бузиновими (Г.М. Тютюнник. «Вир») [Словник
1970-1980, Т.7, с. 185]; Стару попеласту гуску забив хворостиною в шкоді сусід (І.Я. Франко. Твори) [Словник
1970-1980, Т.7, с. 185]; Попельнаста із рудою Миші покумались, Це б, сказати, з польвою хатня родичались
(І.І. Манжура. Твори) [Словник 1970-1980, Т.7, с. 185].
Описані вище критерії можна звести до порівняльної таблиці простих похідних колоративів зі
вторинною колірною семантикою в українській та англійській мовах.
Таблиця 1
Прості похідні колоративи зі вторинною колірною семантикою в українській та англійській мовах

Критерії Українська мова Англійська мова
Частина мови твірного слова Іменник Іменник
Частина мови похідного
колоратива
Іменник, прикметник Іменник, прикметник
Найбільш вживані
кольороутворюючі групи слів
Назви овочів, фруктів чи
ягід; коштовного каміння;
барвників та мінеральних фарб;
назви рослин чи їх плодів; металів;
тканин; назви тварин та птахів;
напоїв; мінералів та гірських
пород; явищ природи
Назви овочів, фруктів чи
ягід; коштовного каміння;
барвників та мінеральних фарб;
назви рослин чи їх плодів; металів;
тканин; назви тварин та птахів;
напоїв; мінералів та гірських
пород; явищ природи
Спосіб творення вторинних
ад’єктивних кольороназв
Суфіксація, префіксально-
суфіксальний спосіб
Конверсія,
суфіксація

Отже, дослідивши обсяг простих ад’єктивних кольороназв зі вторинною колірною семантикою, що
нараховує 200 одиниць в українській та 72 одиниці в англійській мові, ми прийшли до висновку, що значна
розбіжність в кількості досліджуваних лексем є наслідком аналітичності англійської мови, де більшість слів, що
позначають колір, належить до іменників. Спільним для двох мов є частиномовна приналежність твірного слова
– іменник. Однак, в українській мові похідні колоративи зі вторинною колірною семантикою будуються
переважно суфіксальним способом, тоді як в англійській мові більш продуктивною є конверсія. Результати
цього дослідження дозволяють відзначити той факт, що значні розбіжності в галузі простих вторинних
ад’єктивних кольропозначень української й англійської мов не свідчать про відмінність колірної гами, а є
наслідком лексичних, семантичних та морфологічних особливостей двох контрастивних мов. Зазначені
особливості української та англійської мов на матеріалі слів-кольоропозначень зі вторинним колірним
значенням плануємо розглянути більш детально в наших подальших роботах.

Література
Бабій 1997: Бабій І.М. Семантика, структура та стилістичні функції назв кольорів у сучасній українській
мові (на матеріалі малої прози В. Стефаника, М. Коцюбинського, М. Хвильового): Дис… канд. філол. наук:
10.02.01 / НАН України. – К., 1997. – 239 с.
Бахилина 1975: Бахилина Н.Б. История цветообозначений в русском языке. – М.: Наука, 1975. – 288 с. ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 18

118
Гёте 1957: Гёте И.В. Избранные сочинения по естествознанию. – М.: Изд-во АН СССР, 1957. – С. 309-
327.
Грановская 1965: Грановская Л.М. Прилагательные, обозначающие цвет, в русском языке XVII – XX вв.:
Автореф. дис… канд. филол. наук: 10.02.01 / АН СССР; Ин-т русского языка. – М., 1965. – 24 с.
Кулько 2004: Кулько О.И. Колоративы и обозначения цвета в рекламе // Русская и сопоставительная
филология: состояние и перспективы: Международная научная конференция, посвященная 200-летию
Казанского университета (Казань, 4-6 октября 2004 г.): Труды и материалы / Под общ. ред. Галиуллина К.Р. –
Казань: Изд-во Казан. ун-та, 2004. – C. 224-225.
Курмакаева 2001: Курмакаева В.Ш. Символика цвета в английском художественном тексте: Автореф.
дис. … канд. филол. наук: 10.02.04 / МГЛУ. – М., 2001. – 26 с.
Николаенко 1985: Николаенко Н.И., Родионов В.Д. Классификация цвета и функциональная ассиметрия
мозга // Сенсорные системы: сенсорные процессы и ассиметрия полушарий. – Л.: Наука, 1985. – С. 57-67.
Словник 1970-1980: Словник української мови: в 11т. – К.: Наук. думка, 1970-1980. – Т.1. – 1970. – 800 с.;
Т. 7. – 1976. – 724 с.
Фрумкина 1978: Фрумкина Р.М. О методе изучения семантики цветообозначения // Семиотика и
информатика. – М.: ВИНИТИ, 1978. – Вып.10. – С. 142-161.
Фрумкина 1984: Фрумкина Р.М. Цвет, смысл, сходство: Аспекты психолингвистического анализа. – М.:
Наука, 1984. – 175 с.
Шемякин 1960: Шемякин Ф.Н. К вопросу об отношении слова и наглядного образа (Цвет и его название)
// Изв. Академии Пед. Наук РСФСР. – 1960. – Вып. 113: Мышление и речь / Отв. ред. Ф.Н. Шемякин. – М. –
С. 5-48.
Adamson 1979: Adamson R. The Colour Vocabulary in L’Etranger // Ass. Liter. Ling. Comp. Bull. – 1979. –
Vol. 8. – № 3.
Beck 1969: Beck B.E.F. Color and Heat in South Indian Ritual // Man. – 1969. – Vol. 4. – № 4. – P. 557-572.
Berlin 1970: Berlin B.A. Universalist-Evolutionary Approach in Ethnographic Semantics // Current Directions in
Anthropology. Bull. Am. Anthrop. Ass. – 1970. – Vol. 3, Part 2. – P. 3-18.
Berlin 1969: Berlin B.A., Kay P. Basic Color Terms: their Universality and Evolution. – Berkeley; Los Angeles:
Un-ty of California Press, 1969. – 178 p.
Casson 1994: Casson R.W Russet, Rose, and Raspberry. The Development of English Secondary Color Terms //
Journal of Linguistic Anthropology. – 1994. – Vol. 4. – №1. – P. 5-22.
Chambers Dictionary 1996: Chambers 21st Century Dictionary [editor-in-chief M. Robinson]. – Great Britain:
Cambridge University Press, 1996. – 1654 p.
Hardin 1997: Hardin C.L., Maffi L. Color Categories in the Thought and Language. – Cambridge: Cam. Un-ty
Press, 1997.
High School Dictionary 1986: High School Dictionary [editor-in-chief E.L. Thorndike]. – USA: Scott, Foresman
and Company, 1986. – 1096 p.
Johnson 1997: Johnson E.G. The Development of Color Knowledge in Preschool Children // Child. dev., 1997. –
Vol. 48. – № 1. – P. 308-311.
Kelly 1976: Kelly K.L., Ludd D.B Color: Universal Language and Dictionary of Names. – Washington, 1976.
Krieg 1979: Krieg M.F. The Influence of French Color Vocabulary on Middle English // Michigan Academician.
– 1979. – Vol. 11. – № 4.
Rosch 1997: Rosch E. Human Categorization // Warren N. (ed.). Studies in Cross-cultural Psychology. –
London, 1977. – P. 1-49.
Webster’s Dictionary 1981: Webster’s Third New International Dictionary of the English Language Unabridged,
USA: Merriam-Webster inc. Publishers, 1981. – 2662 p.

The given article studies derivative adjectival colour terms with secondary colour semantics in Ukrainian and
English. Investigating the amount of the mentioned lexical units selected from Ukrainian and English explanatory
dictionaries, the author underlines the notion of derivative and secondary colour terms, points out the word-building
peculiarities of colour units in two contrasting languages.
Keywords: adjectival colour term, derivative colour naming, secondary colour semantics, contrasting
languages.
Надійшла до редакції 15 жовтня 2008 року.

Категорія: Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.