Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Петра Фойту — ДО ПИТАННЯ ПРО ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ФРАЗЕОЛОГІЇ ТА ГРАМАТИКИ У СЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВАХ

У статті розглянуто взаємозв’язок фразеології та граматики у слов’янських мовах, тенденції впливу
граматики на фразеологію і здійснено спробу пояснення причин такого впливу. Проаналізовано функції
архаїчних (так званих ”неправильних” щодо сучасної граматики) елементів у фразеологізмах.
Ключові слова: фразеологія, граматика, граматична форма, архаїчний елемент, фразеологізм.

Розвиток граматики, виникнення нових граматичних форм, їх кодификація та архаїзація інших має
сильний вплив на розвиток фразеологічного фонду та на зміни, які відбуваються у цьому пласті мови.
© Фойту П., 2009 ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 18

128
У стосунку граматики до фразеології можна спостерігати дві супротивні тенденції: з одного боку,
фразеологія, на погляд багатьох фразеологів [Мокиенко 1980; Mlacek 1984; Mlacek 2007; Skladanб 1993], – це
той складник мови, який лінгвісти вважають найбільш стабільним, оскільки він здатен зберігати архаїчні (тобто
щодо сучасної граматики так звані “неправильні”) елементи. Такі архаїчні елементи часто не тільки не
перешкоджають використанню фразеологізму, але також збільшують його експресивність. Прикладом може
бути російський фразеологізм темна вода во облацех, який активно вживається також у сучасній російській
мові [Stěpanova 2002: 104]. На думку дослідниці, таке вживання цього фразеологізму виникло з переносного
значення слова темний та якраз з архаїчних компонентів: “можна припустити, що біблійний вираз темна вода
во облацех, який містить архаїзми, зберігся якраз завдяки перенесеному значенню прикметника тёмный.
Експресивність цього виразу була підкреслена наявністю архаїчних компонентів, які, завдяки своїй незвичайній
формі, можуть виступати каталізаторами виразності” [Там само: 109].
Можна констатувати стабільність та консервативність у використанні певних граматичних форм у складі
фразеологізмів, що пов’язано з однією з основних властивостей фразеологізму – усталеністю його
компонентного складу. Уживання таких архаїчних елементів у фразеології є настільки поширеним, що деякі
дослідники вважають наявність таких елементів однією з головних ознак фразеологізмів [Vedralovб 2007: 103].
Мета статті – показати основні елементи впливу граматики на фразеологію та пояснити причини такого впливу.
Розглянемо функції “неправильних” елементів у фразеологізмах.
По-перше, одна з основних причин збереження неправильних, з погляду сучасної граматики, форм у
фразеології полягає в тому, що, як доводить М.Ф.Алефіренко, мовці з дитинства вивчають фразеологізми як
одне відтворюване ціле [Алефиренко 2008]. Відтворювальність – одна з основних ознак фразеологізму, яка є
настільки важливою, що В.Хлебда кваліфікує її як основну опозицію, спираючись на яку відрізняє фразему від
інших мовних утворень (на підставі опозиції репродукт-продукт) [Хлебда 2007]. Значить, архаїчні елементи
залишаються у мові тому, що фразеологізми освоюються носіями мови разом із цими архаїчними елементами.
Саме тому у сучасній словацькій мові вживаються такі фразеологізми, як čert mi ho bol dlžen, nedať ani deravйho
grošа za koho, čo – наприклад, можна навести також інтернаціональний фразеологізм ворон ворону очі не виколе,
у якому носії польської мови признаються, що не можуть навіть створити інфінітив дієслова у цьому
фразеологізмі (польський варіант kruk krokowi oka nie wykole). У російській та українській мовах цей інфінітив
існує.
По-друге, як вже було сказано, наявність архаїчного елемента у фразеологізмі може сприяти підсиленню
його експресивності, яке приводить до різкого збільшення фреквенції його використання. Прикладами
підвищення експресивності за допомогою аномалії у граматичній структурі є фразеологізми, які виникли на
основі Біблії, зокрема, наприклад, російські фразеологізми паче чаяния, глас волаючого / вопиююще в пустыне,
на сон гдядущий.
Фразеологізми, які виникли на основі Біблії засвідчують, що у фразеологічному фонді мов зустрічаються
не тільки такі випадки, у яких архаїчні елементі сприяють збереженню фразеологізму в мові, але й такі, у яких
фразеологізми навіть постали й поширилися через архаїчний елемент, який був архаїчним уже на початку
виникнення фразеологізму.
Причому, за дослідженнями А.Олешкевич: „переклад Біблії всіма мовами світу є джерелом для
запозичень з грецьких, латинських чи єврейських мовних конструкцій” [Oleskiewicz 2007: 67], що переконує:
сам факт походження фразеологізмів із Біблії повинен призводити до існування „незвичайних” елементів у цих
одиницях.
У будь-яких фразеологізмів збільшується експресивність за допомогою створення нового варіанта, у
який вкладається „неправильна” або розмовна граматична форма, оскільки така форма часто заважає
проникненню фразеологізму в літературну мову. З такими фразеологізмами можна переважно зустрітися у
розмовному мовленні, у якому висока частотність таких фразеологізмів “змагається” зі сленгoм (це
опосередковано підтверджують дослідження Я. Складаної, у яких доведено, що у фразеології словацької мови у
XV — XVIII столітті (перед кодифікацією словацької мови) існувало більше варіантів, ніж на сучасному етапі
[Skladanб 1993]. Лібор Прекслер, який займався фразеологією футбольних клубів регіону Устецька, записав,
крім літературного фразеологізму zatбhnout za zбchrannou brzdu, також короткий варіант zatбhnout za
zбchrannou. Словосполучення dбt gуl має у фразеології цих клубів формально-граматичний варіант dбt gуla
[Prexler 2008: 137], який можна зустріти не тільки у слензі футбольних клубів цілої області, але також у
розмовному мовленні. Появу такого варіанта зумовлено вживанням закінчень іменників категорії істот у
іменників категорії неістот як одного із засобів підвищення експресивності. Іншим прикладом використання
нового неправильного граматичного варіанта для підвищення експресивності фразеологізму є вживання форми
множини іменників, які належать до групи singularia tantum. Прикладом може бути варіант dбvať rozumy, у
якому таке використання має своє виправдання – слово rozum у фразеологізмі вживається у значенні „рада”.
Останні приклади, у яких не тільки зберігається граматично ”неправильний” елемент, але й для яких існує
синонім, у якому також одним із джерел експресивності є неправильність граматичної структури, – це
фразеологізм з компонентом čert — choď do čerta — choď v čerty та фразеологізми na kieho / kiho čerta. На
частотність цього займенника у фразеології вказує Л.І.Степанова [Stěpanova 2004: 173]. Розділ IV. Функціональна семантика лексичних і фразеологічних одиниць

129
Друга причина використання “неправильного”, з погляду граматики, елемента пов’язана з одним із
способів виникнення нового фразеологізму – перерозкладом слова у фразеологізм. Постання фразеологізму
шляхом перерозкладу слова кваліфіковано В.М.Мокієнком як основний спосіб виникнення безобразних (термін
В.М.Мокієнка) фразеологізмів [Мокиенко 1980]. У такий спосіб, за спостереженням цього автора, виникли в
російській мові фразеологізми тянуть резинку, тянуть кота за хвост, які постали поширенням слова тянуть
у значенії медлить [Мокиенко 1980: 140]. Як приклад можна навести також українські фразеологізми їдом
їсти, їдьма їсти, заходити ходуном. Таким способом виникають у сучасному слензі чеської мови такі
фразеологізми, як записаний М. Григерковою варіант hodit dнka [Grygerkovб 2003: 146].
Наступна причина наявності архаїчного або “неправильного” елемента пов’язана з фонетичними
властивостями фразеологізму. Й.Млацек у праці “Štъdie a state o frazeolуgii” зазначає, що така ситуація у
словацькій мові з фразеологізмом beda tomu domovi, kde krava rozkazuje volovi. Цей фразеологізм був записаний
уже у першій словацькій збірці фразеологізмів Й.Затурецького “Slovenskй prнslovia, porekadlб a ъslovia”. У
фразеологізмі не можна замінити архаїчну форму domovi на сучасну “правильну” форму domu через те, що таке
пристосування фразеологізму до літературних норм сучасної мови призвело б до втрати його фонетичних
особливостей [Mlacek 2007], які також є одним із джерел експресивності як визначальної ознаки фразеологізмів
[Мокиенко 1980].
Можна зустрітися також з “нерегулярністю” утворення фразеологізмів з погляду граматичної структури.
Така нерегулярність – результат того, що слово, коли входить до фразеологізму, стає, за визначенням
Ф.Чермака, парадигматично зв’язаним [Čermбk 1982: 18]. (Зазначена зміна властивостей слова у фразеологізмі
спричиняє те, що дослідники не вважають компонент фразеологізму словом [Молотков 1997]. Але, як виявлено,
компоненти фразеологізму не можна позбавити основних властивостей слів навіть з погляду граматики.) Така
пов’язаність дає можливість створювати різні фразеологізми на базі одинакових компонентів. Прикладом може
служити словацький фразеологізм čert ho ber, який вживається у значенні вираження байдужості, та
фразеологізм čert ho berie – ’він злий, сердитий’.
З другого боку, потрібно зазначити, що граматика загалом та зміни у граматичній будові мови мають
величезний вплив на виникнення, використання та зникнення фразеологізмів.
Розвиток граматики та архаїзація певних мовних елементів може сприяти або виходу фразеологізму з
ужитку, або використанню нового варіанта, у якому архаїчний елемент у літературному фразеологізмі або
правильний елемент у розмовному фразеологізмі заміняє інший елемент (у другому випадку Й.Млацек такий
процес називає процесом стандартизації фразеології [Mlacek 2007: 229]. Пояснити такий процес можна двома
причинами. Перша причина – це сам механізм виникнення фразеологізмів у мові. Більшість фразеологів
погоджується з тим, що фразеологізми виникають з вільних сполучень слів [Мокиенко 1980; Mlacek 1984, Sotбk
1989 та ін.]. Щодо словацьких та російських прислів’їв М. Янковичова констатує: “Прислів’я – стійкі сполуки,
які мають форму речень. Вони набувають форму всіх структурних типів речення, що зустрічаються в російській
і словацькій мовах у їх вільному, актуальному вживанні, причому як простих речень (двоскладних та
односкладних), так і складних речень (складносурядних і складнопідрядних). Єдине, що їх відрізняє, – це
змінність перших і незмінність других. Отже, подібності і відмінності в синтаксичній структурі російських і
словацьких прислів’їв – це подібності і відмінності, установлені для актуальних речень зіставним російсько-
словацьким синтаксисом” [Янковичова 2007: 430] (див. також праці В.Хлебди). Така констатація актуальна і
для фразеологізмів за винятком того, що фразеологізми не мають структури речень, але також формуються за
правилами граматики, тому що виникають шляхом усталення вільних сполучень, які, за рідкісними винятками,
про які ми згадували вище, побудовані згідно з граматичними правилами мови.
Друга причина такого впливу граматики на фразеологічний фонд мови є факт, що, як доводить
В.М.Мокієнко, експресивність фразеологізму базується на відношенні прямого та переносного значення його
компонентів [Мокиенко 1980]. Отже, можна вважати, що освоєний разом з “неправильним” граматичним
елементом фразеологізм тому і відчувається носіями мови як цілком неправильний, та у носіїв мови
відчувається потреба виправити конструкцію. Така причина – причина напруження між значенням
фразеологізму як цілого та значенням його компонентів, присутня у наступному розвитку вже створеного
фразеологізму, що має вплив на виникнення його нових варіантів, які часто заміняють давні варіанти.
Так, записуючи фразеологізми у мові сучасних словаків, я зустрілася з поглядом, що у фразеологізмі mať
po ruke потрібно писати po ruke разом, тому що це прислівнік. Ідентичний процес можна спостерігати у
фразеологізмів із компонентом prбzdno. У словацькій мові зустрічається цей компонент, між іншим, у
фразеологізмі hľadieť doprбzdna, який словник зафіксував якраз у варіанті написання разом [Slovnнk 2006: 669]
(таким був процес виникнення фразеологізмів zhorieť do tla, ani zbla), доказом існування роздільного варіанта
написання може бути інший фразеологізм, у якому вживається тільки окреме написання – vэkrik do prбzdna.
Окреме написання цього фразеологізму з погляду граматики також є логічним і відповідає сучасним
граматичним правилам – доказом цього є існування варіанта vэkrik do tmy – значить, компонент prбzdno
відчувається у фразеологізмі vэkrik do prбzdna як іменник. Таке пристосування до орфоргафічних норм мови
також можна спостерігати у фразеологізмі čo by kameňom dohodil, у якому сучасний словник словацької мови
наводить також варіант čoby kameňom dohodil, та, наприклад, у фразеологізмі sčista-jasna и zčista-jasna [Slovnнk ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 18

130
2006: 517]. Такий процес виникнення варіантів може служити ще одним доказом того, що компонент
фразеологізму не втрачає властивостей слова.
Такі варіанти створюють групу граматичних варіантів (термін Й.Млацека [Mlacek 1984], зі словника
сучасної словацької мови можна навести такі фразеологізми, як je tu ako na / v cintorнne, do skonania časov / času,
pretiahnuť sa aj cez kľъčovъ dierku / kľъčovou dierkou, dostať na frak / po fraku.
Заміни відбуваються й серед фразеологізмів з архаїчним елементом. Наприклад, К. Дубровіна у своєму
описі критеріїв укладання словника біблійних фразеологізмів наводить три варіанти одного біблійного
фразеологізму: сожа / сложив / сложивши руки.
Вплив граматики, який у фразеологічному фонді мови можливий через напруження між прямим та
переносним значенням фразеологізму, значить те, що компоненти фразеологізмів сприймаються як слова,
виявляється також у міжмовній еквівалентності фразеологізмів та прислів’їв. На думку М.Янковичової, у
прислів’ях через те, що вони мають таку саму структуру, як актуальне речення, відсутність певної синтаксичної
конструкції у словацькій мові приводить до відсутності повного еквівалента російського прислів’я [Янковичова
2007: 431]. У російській мові В.М.Мокієнко відзначає тенденцію до створення нових фразеологізмів шляхом
еліпсування іменників із зауваженням, що такий спосіб “зумовлює ідіоматичні властивості фразеології”
[Mокиенко 1980: 105]. Автор наводить як приклади російські фразеологізми узнать всю подноготную, идти на
попятную; в українській мові виникли на основі еліпсування іменника такі фразеологізми, як в усю, вибратися
на сухе, вискочити як голий з маку.
Відсутність тенденції до еліпсу у граматиці певної мови зумовлює відсутність у ній таких фразеологізмів
і відповідно їх міжмовну безеквівалентність. Проте з цим фактом пов’язана остання проблема, яку вважаємо за
потрібне закцентувати, – проблема стандартизації фразеології. Згідно з дослідженням Й. Млацека, для того,
щоб фразеологізм міг з розмовного мовлення перейти до літературної мови, потрібна його стандартизація
[Mlacek 2007]. Учений пише: “очевидно, що процес стандартизації вимагає втручання до говіркової усталеності
на користь системних елементів і тенденцій літературної мови” [Mlacek 2007: 240]. Така потреба заважає стати
частиною фразеології таким фразеологізмам, у яких експресивність будується будь-яким способом на їх
архаїчному або розмовному компоненті. Автор наводить як приклад західнословацький фразеологізм chodňнkem
blнš, cestu spнš, у якому заміна компонента літературним через риму неможлива [Там само], так само, як
неможлива така заміна у фразеологізмі beda tomu domovi, kde krava rozkazuje volovi. Щодо фразеологізмів, які
виникли еліпсуванням іменника, то вони не повинні були б зустрічатися у чеській мові, де тенденція до
еліпсування іменників є меншою. Проте такі фразеологізми (або їх варіанти) наявні, наприклад, зафіксований
Л.Прекслером фразеологізм zatбhnout za zбchrannou brzdu [Prexler 2008], але через граматичні особливості
чеської мови вони не можуть проникнути у літературну фразеологію тому, що їх стандартизація неможлива.
Отже, на основі проведеного аналізу можемо зробити висновок про те, що хоч фразеологія є
найстабільнішим мовним пластом, який здатний зберігати у собі архаїчні елементи, граматика, у свою чергу,
впливає на розвиток та утворення нових фразеологічних конструкцій.

Література
Алефиренко Н.Ф. Фразеология в свете современных лингвистических парадигм. – М., 2008.
Бирих А. К., Мокиенко В.М., Степанова Л. И. Русская фразеология. Историко-этимологический
справочник. – М., 2005.
Дубровина К. Словарь библейской фразеологии русского языка (основные критерии его составления) //
Rossica olomucensia. – Olomouc, 2007. – С. 345-350.
Мокиенко В. М. Славянская фразеология. – М., 1980.
Молотков А.И. Основы русского языка. – Л., 1997.
Словник фразеологізмів української мови. – К., 2003.
Хлебда В. Фразема. К истории одного термина // Frazeologickй štъdie V. Ružomberok, 2007. – S. 105-119.
Янковичова М. Эквивалентность vs. идиоматичность русских и словацких пословиц // Rossica
olomucensia. – Olomouc, 2007.
Čermбk F. Idiomatika a frazeologie češtiny. – Praha, 1982.
Dorotjakovб V. a kol. Rusko-slovenskэ frazeologickэ slovnнk. – Bratislava, 1998.
Grygerkovб M. Frazйmy ve slenzнch. In. Parйmie nбrodů slovanskэch. – Ostrava, 2003. – S.144-147.
Mlacek J. Slovenskб frazeolуgia. – Bratislava, 1984.
Mlacek J. Štъdie a state o frazeolуgii. – Ružomberok, 2007.
Oleśkiewicz A. Zwiazki frazeologiczne o proweniencji biblijnej i anticznej w ewropskiej wspуlnocie
slownikowiej. – Krakуw, 2007.
Prexler L. K frazeologii klubů amatйrskй kopanй Ъstecka // Naše Řeč. – 2008. – S. 135-140.
Skladanб J. Frazeologickэ fond slovenčiny v predspisovnom obdobн. – Bratislava, 1993.
Slovnнk sъčasnйho slovenskйho jazyka. – Bratislava, 2006.
Sotбk M.: Slovnэ fond slovenskэch a ruskэch frazйm. – Bratislava, 1989.
Stěpanova L. Českб a ruskб frazeologie. Diachronnн aspekty. – Olomouc, 2004. Розділ IV. Функціональна семантика лексичних і фразеологічних одиниць

131
Vedralovб H. K zбkladnнm aspektům obecnй frazeologie // Časopis pro modernн filologii. – 2007. № 8. – S. 103-
113
Zбtureckэ A.P. Slovenskй prнslovia, porekadlб a ъslovia. – Bratislava, 1975.

The article is dealing with the influence of grammatical system on phraseology of various Slavonic languages. In
the article there are given the main reasons for the existence of the incorrect or archaic grammatical forms in the
composition of an idiomatic phrase as well as its affects on the usage of the idiomatic phrases.
In the second part there are mentioned some reasons why there appear grammatical changes in the structure of
the idiomatic phrase.
Keywords: phraseology, grammatical system, grammatical form, archaic grammatical form, idiomatic phrase.
Надійшла до редакції 19 жовтня 2008 року.

Категорія: Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.