Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Любомир Cегін — АБЛАТИВНІ ДІЄСЛОВА ДИНАМІЧНОЇ ПРОСТОРОВОЇ ЛОКАЛІЗОВАНОСТІ В УКРАЇНСЬКІЙ І ПОЛЬСЬКІЙ МОВАХ

Стаття присвячена зіставному дослідженню аблативних дієслів динамічної просторової
локалізованості в українській і польській мовах. У ході аналізу виділено смислові групи, визначено, які
словотвірні значення є спільними для обох мов, а які характерні для однієї з мов, з’ясовано кількісну
наповнюваність кожної групи, встановлено набір словотворчих засобів.
Ключові слова: аблативні дієслова динамічної просторової локалізованості, девербатив, словотвірне
значення, словотворчий засіб.

Аблативні дієслова динамічної просторової локалізованості (ДПЛ) – одна з чітко окреслених груп.
Питання словотвору цих дієслів завжди привертали увагу дослідників у слов’янському мовознавстві [3; 4; 5; 6;
7 та ін.]. Вивчення словотвірних особливостей аблативних дієслів ДПЛ у зіставному аспекті на матеріалі
української і польської мов не проводилось.
Матеріалом для зіставного аналізу послужили аблативні дієслова ДПЛ, отримані шляхом суцільної
вибірки з тлумачних словників української і польської мов і склали відповідно в українській мові – 184, а в
польській – 183 одиниці.
Завдання статті полягає в тому, щоб:
– виявити набір словотвірних значень (СЗ) в межах аналізованої групи;
– визначити, які смислові групи і підгрупи є спільними для обох мов, а які характерні для однієї з мов;
– з’ясувати кількісну наповнюваність кожної групи;
– встановити набір словотворчих засобів, які беруть участь в реалізації СЗ досліджуваних дієслів.
Найбільш чисельну групу утворюють девербативи із СЗ “за допомогою дії, названої дієсловом,
віддалитися або віддалити кого-, що-небудь”. Статистичні підрахунки дають змогу говорити про наявність в
українській мові 92 дієслів, а в польській мові – 106, що складає відповідно 50% та 57% від загальної кількості.
Аналіз матеріалу дослідження дає підстави стверджувати, що девербативи із значенням віддалення в
зіставлюваних мовах складають семантично неоднорідну групу. У рамках названого СЗ можна виділити
одиниці меншого ступеня абстракції – семантичні підгрупи, мікрогрупи:
а) “переміщаючись, віддалитися” (укр. відбігти/відбігати1,2, спливти, сплисти/спливати1,
відскочити/відскакувати1, піти3в, та інші; пол. odbiec/odbiegać1, upłynąć/upływać1, sfrunąć/sfruwać,
wywędrować та інші), включаючи, “відправитися” (про транспортні засоби): відійти, відходити2, відлетіти/
відлітати1а; odejść, odchodzić2, odlecieć/odlatywać, odjechać/odjeżdżać1: Вона кинулась було до нього, потім
зойкнула і відступила назад…( Покальчук Ю. Озерний вітер, с. 97). Вдосвіта наступного дня відпливали від
Новгорода лодьї з воїнством (Загребельний П. Диво, с. 411). Odjeżdżałem z Rzymu smutny i nieswуj (Dygat S.
Podrуż, s. 7). Gdy zwrуciłem mu wreszcie uwagę, że pociąg jego już dawno odszedł … ( Dygat S. Podrуż, s. 16);
© Сегін Л.В., 2009 Розділ V. Словотвір: напрями, аспекти дослідження

141
б) “переміщаючи, віддалити кого-, що-небудь” (укр. відігнати, відгонити/відганяти1, відтягти,
відтягнути/відтягати, відтягувати1а, покотити2а, відтаскати/відтаскувати та інші; пол. odnieść/odnosić3
(SJPK), upędzić/upędzać1, odtaczyć/odtaczać1 та інші): Що далі коні відносили вершників від хутора, то дужче
палахкотів у Сіркових грудях вогонь (Мушкетик Ю. Ясса, с. 490). …вона таки спромоглася відіпхнути дивного
нападника, відскочила від нього… ( Мушкетик Ю. Ясса, с. 217). …w tym właśnie czasie gdy dowiedział się o
Jakubie i Ezawie, podano na obiad zoczewicę, odsunął manifestacyjny swуj talerz…( Dygat S. Podrуż, s. 22).
Девербативи із значенням віддалення у своїй семантичній структурі містять конкретизуючі семи, серед
яких виявлено такі:
– “віддалитися або віддалити кого-, що-небудь на певну відстань” (укр. відлетіти/відлітати1б,
відвести/відводити2, від’їхати, від’їздити/ від’їжджати2, розійтися, розходитися1в, затаскати1 та ін.; пол.
osunąć/ osuwać1, zajść, zachodzić9, zabiec, zabiegnąć/zabiegać3 та ін.);
– “віддалитися або віддалити кого-, що-небудь з одного місця в різні” (укр. розбігтися/ розбігатися1,
розкотити/ розкочувати2, розлетітися/розлітатися1, розвести/розводити2 та інші; пол. rozejść się, rozchоdzić
się1, rozrzucić/rozrzucać1, rozpełznąć się/rozpełzać się1 та інші): Вони швидко і чітко вишиковувалися
невеликими групами й розбігалися по прилеглих вулицях (Андрухович Ю. Рекреації, с.108). Варта розігнала
всіх цивільних зі станції і оточила місцевість… ( Багряний І. Тигролови, с.31). …w czasie bowiem pokoju wieksza
część Niżowcуw rozłaziła się z Siczy … ( Sienkiewicz H. Ogniem i mieczem, s. 32);
– “віддалитися або віддалити кого-, що-небудь на бік” (укр. з’їхати, заїздити/з’їжджати2,
відступити/відступати1, відкотити/відкочувати1 та ін.; пол. ustąpić/ustępować1, ukroczyć/ukracać1, zejść,
schodzić7 (SJPK) та ін.): Ale trzeba będzie zjechać z gościńca … ( Sienkiewicz H. Ogniem i mieczem, s. 236);
– “віддалитися або віддалити кого-, що-небудь одночасно одне від одного” (укр. роз’їхатися,
роз’їздитися/ роз’їжджатися1a, розвести/розводити2, розійтися, розходитися, розіходитися1a; пол.
rozjechać się/rozjeżdżać się2, rozwieść/rozwodzić1, rozepchać/rozpychać1);
– “віддалитися або віддалити кого-, що-небудь не туди, куди потрібно” (перелетіти/перелітати5,
завезти/завозити1, заїхати2; пол. przeholować2, zagalopować się).
– “віддалити що-небудь за кілька разів, частину чогось”: відкъдати, urzucić/urzucać1.
Усі інші значення виявлені тільки в українській мові:
– “віддалитися на короткий відрізок часу” (відійти, відходити1в, розійтися, розходитися,
розіходитися1а).
– “віддалитися або віддалити кого-, що-небудь під тиском” (відійти, відходити1а,
відступити/відступати2, відтягти, відтягнути/відтягати, відтягувати1в): Там відступало військо Остряниці
(Костенко Л., с.155).
У результаті зіставлення дієслів цієї групи слід відзначити, що значення віддалення в польській мові
репрезентоване 9, а в українській мові – 11 мікрогрупами. Це пояснюється тим, що українські дієслова
віддалення є більш багатозначні.
У творенні девербативів із значенням віддалення бере участь 17 словотворчих засобів, з яких найбільш
продуктивними є такі: від- (31%)/od- (25%), роз-…-ся (16%)/roz-…się (9%), роз- (13%)/roz- (5%), за- (9%)/za-
(6%), з-(с-) – 7%/ z-(s-) – 14%, у- (5%)/u- (18%), інші засоби непродуктивні (по-/po- (5%), ви-/wy- (1%), про-
/prze- (1%)). Крім засобів, спільних для обох мов, виявлено префікси, характерні для однієї з мов (укр. – в-; пол.
– ob-, na-, o-, wz-).
Другою групою за продуктивністю є девербативи із значенням “за допомогою дії, названої дієсловом,
вийти винести кого-, що-небудь за межі” (укр. – 29%, пол. – 22%). Ці девербативи утворюються/не
утворюються переважно на базі тих же назв руху, що й деривати із попереднім СЗ. У загальній словотвірній
семантиці можна виділити окремі часткові значення:
а) “переміщаючись, дістатися за межі чого-небудь” (укр. вимчати1, поїхати1б, вилізти/вилізати1а,
переступити/переступати2, вичвалати та інші; пол. wylecieć/wylatywać1, wyleźć/wylazić1,
przestąpić/przestąpać1, wymaszerować та інші): Причинна вийшла з хати ще поночі і рушила до ставка
(Покальчук Ю. Озерний вітер, с. 25). …Білаш збагнув, що то те ж була його зупинка. Він зійшов на наступній
(Квіти в темній кімнаті, с. 128). Kuszel nie mуwiąc nie słowa, wybiegł z izby (Sienkiewicz H. Ogniem i mieczem,
s. 121);
б) “переміщаючи, видалити кого-, що-небудь за межі чого-небудь”(укр. винести/виносити1, прогнати,
прогонити/проганяти2, вивезти/вивозити1, вибуксирувати та ін.; wynieść/wynosić1 (SJPK), wyrzucić/wyrzucać1,
wyholować, nagnać, nagonić/naganiać2 (SJPD) та ін.). У межах цього значення виділяється невелика підгрупа із
значенням “видалити все за кілька разів”, яка репрезентована тільки в українській мові (въвозити, въкидати): Зі
старої дороги, Грицю, я побачив умираюче Сільце – ані душі там не лишилося наших, тільки солдати виганяли
з обійсть худобу… (Андрухович Ю. Рекреації, с. 82). …Симеон…розповідав, як його, пораненого, вивезли під
рогожею з Москви… (Мушкетик Ю. Ясса, с. 74).
У реалізації аналізованого СЗ бере участь 10 префіксів, найпродуктивніший з яких ви-/wy- (75%), інші
префікси непродуктивні (по-/po-, ім-/іm, е-) або характерні для однієї з мов (з-(с-) – 9%, за-, u-, na-). ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 18

142
Дещо менше (35 в українській і 33 у польській) представлені девербативи із СЗ “за допомогою дії,
названої дієсловом, спуститися або спустити кого-, що-небудь зверху вниз”. Девербативи із цим значенням
засвідчені в СП 20 дієслів української мови і 22 дієслів польської мови. Хоча більшість дієслів ДПЛ в
українській та польській мовах не породжують дериватів із цим СЗ, СП словотвірно активних дієслів містять
часто кілька різноформантних спільноосновних похідних. У межах значення “спуститися або спустити кого-,
що-небудь зверху вниз” виділяємо дві групи:
а) “переміщаючись, спуститися згори вниз” (укр. схудити, зійти2, збігти/збігати1, злинути/злинати3 та
інші; пол. schodzić, zejść1, zbiec/zbiegać1, zeskoczyć/zeskakiwać1, wpaść/wpadać1 та інші), в тому числі і про:
а) транспортні засоби (укр. з’їхати, з’їздити/з’їжджати1; пол. zejść, schodzić4, zjechać/zjeżdżać1); б) небесні
світила (укр. зайти, заходити5; пол. zajść, zachodzić18 (SJPK)): Я збіг вниз і побачив дикий танець Муні
(Винничук Ю. Діви ночі, с. 112). Колишня господиня Юльчиної кімнати трохи постояла, тоді зійшла з пагорба
(Вечеря на 12 персон, с. 33). Там зіскочив з коня і став щось ворожити (Багряний І. Тигролови, с. 72). Już
schodziłem po schodach ku wyjściu, gdy nagle …zawrуciłem… (Sienkiewicz H. Ogniem i mieczem, s. 18). Додаткову
сему “у великій кількості” містять дієслова напбдати; napadać;
б) “переміщаючи, спустити кого-, що-небудь згори вниз” (укр. знести/зносити2, звезти/звозити2,
скотити/скочувати1, скинути/скидати1 та інші; пол. zepchać/spychać1, znieść/znosić1, stoczyć/staczać1 та ін.).
В обох зіставлюваних мовах це СЗ реалізують 10 префіксів, продуктивністю відзначаються девербативи,
утворені за допомогою префікса з- (55%)/z- (72%). Девербативи з іншими префіксами репрезентовані
одиничними прикладами (по-/po-, про-/prze-, ім-/im-) або в одній із мов (з-(с-), за-, u-, na-).
Трьома словоформами представлено деривати із СЗ “появитися із-за чого-небудь” (укр. вийти,
виходити5a, виступити1a; пол. wyjść, wychodzić7 (SJPK), wyskoczyć): Następnie wyszedł zza kontuaru i jeszcze
przez pewien czas patszył za odchodzącym klientem (Frey D. Ostatni rejs “Korala”, s. 80).
Отже, аблативні дієслова ДПЛ мають багато спільного у наборі смислових груп, у кількісній
наповнюваності кожної групи, способах і засобах реалізації СЗ, водночас у кожному аспекті характеризуються
своїми особливостями. Серед аблативних дієслів ДПЛ в зіставлюваних мовах виявлено 16 спільних груп і
підгруп і 3 в одній із мов (українській). Як правило, однакові і засоби реалізації СЗ, серед префіксів нерідко
спостерігається неоднакова продуктивність у зіставлюваних мовах.

Література
1. Басиров Ш.Р. Словотвір дієслів із рефлексивним комплексом в індоєвропейських мовах: Автореф. дис.
… докт. філол. наук. – К., 2006. – 32 с.
2. Калиущенко В.Д. Типология отыменных глаголов. – Донецк: Донеччина, 1994. – 422 с.
3. Кіндей Л. Специфіка локативної семантики префікса ви- у дієслівних похідних // Наукові записки. –
Випуск 35. – Серія: Філологічні науки (мовознавство). – Кіровоград: РВЦ КПДУ ім. В.Винниченка, 2001. –
С. 156-164.
4. Соколова С.О. Префіксальна сполучуваність парних дієслів руху на тлі їхньої полісемії // Українська
мова. – 2004. – № 1. – С. 39 — 53.
5. Ostromecka-Fraczak Bożena. Rozwуj funkcji czasownikowego prefiksu wy- w języku polskim oraz wy- i iz-
w języku rosyjskim. – Łodz, 1976. – 15 s.
6. Piernikarski Cezar. Czasowniki z prefiksem po- w języku polskim i czeskim (na tle rodzajуw akcji w językach
słowiańskich). – Warszawa: PWN, 1975. – 116 s.
7. Romanowska Izabela. Czasowniki z prefiksem od- w języku czeskim i polskim // Studia z filologii polskiej i
słowiańskiej. – Warszawa: PWN, 1985. – T.23. – S. 247-253.

Умовні позначення
SJPD – Słownik języka polskiego / red. naczelny W.Doroszewski. – Warszawa: Wiedza powszechna, 1958-
1969. – T. 1-11.
SJPK – Słownik języka polskiego / pod red. I. Karłowicza i in. – Warszawa: Wyd-wo Kasy im. Minowskiego,
1900–1933. – T. 1-8.

The article is devoted to the research of ablative verbs characterized by dynamic space localization in the
Ukrainian and Polich languages. In the course of analysis the meaningful groups are distinguished. The word-building
semantics is defined as belonging to both of the languages or being peculiar for one of them. The quantitative loading
of each group is stated, the word-building means are selected.
Keywords: ablative verbs dynamic space localization, the deverbative, word-building semantics, quantitative
loading.
Надійшла до редакції 16 жовтня 2008 року.

Категорія: Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.