Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Роксолана Карамишева — РЕГІСТРОВО-ЖАНРОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОВІДОМЛЕНЬ ПРО СТИХІЙНІ ЛИХА НА УКРАЇНОМОВНИХ ТА АНГЛОМОВНИХ ІНТЕРНЕТ-САЙТАХ

У статті розглядаються регістрові характеристики повідомлень про стихійні лиха на Інтернет-
сайтах: специфіка каналу комунікації, зміст соціальних ролей учасників комунікації та тематичної сфери.
Досліджувані повідомлення також описуються за параметрами паспорту мовленнєвих жанрів. Подійний
зміст як елемент паспорту мовленнєвих жанрів співвідноситься із фреймовою структурою даних повідомлень.
Запропоновано структуру фрейму і особливості його реалізації у повідомленнях в англійській та українській
© Карамишева Р.Д., 2009 ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 18

168
мовах. Окреслено перспективи дослідження текстів даної тематики як особливого виду мовленнєвого жанру
«Повідомлення у ЗМІ».
Ключові слова: мовленнєвий жанр, паспорт мовленнєвого жанру, регістр.

Мовленнєві жанри (МЖ) є інваріантними зразками класів комунікативних ситуацій, які
характеризуються специфікою своїх складників, зокрема, стандартними ознаками комунікативних статусів,
інтенцій і стратегічних програм комунікантів; тематичним змістом, композиційною структурою, відбором
фонетичних, лексико-фразеологічних, граматичних, стилістичних засобів й інтенційно-прагматичними
особливостями комунікативної взаємодії, каналу передачі інформації, комунікативного середовища,
специфікою діалогічності з інтеріоризованим буттям і семіотичним універсумом культури тощо [Селіванова
2008, с. 619-620].
МЖ можна класифікувати за різними ознаками, виходячи з різних підходів до дослідження: за структурою,
тематикою, функцією, комунікативною метою, учасниками спілкування, та за дискурсами, у межах яких існують
МЖ. Це породжує множину класифікацій, що зумовлює потребу в дослідженні окремих МЖ. Критеріями
виокремлення жанру, на думку Т.В. Шмельової [Шмельова 1997, с. 81-90], є комунікативна мета, модель автора,
концепція адресованості, зміст події, чинники комунікативного минулого й майбутнього й мовне оформлення. До
перелічених дослідниками додаються тональність, тема і комунікативний смисл [Селіванова 2008, с. 620].
Суттєвими для виділення певного МЖ як окремого типу тексту можуть бути і регістрові характеристики.
Уявлення про типові моделі мовленнєвої поведінки і набір дій та жанрів, специфічних для певного типу комунікації
входить до потенційного виміру дискурсу [Шейгал 2000, с. 11; Седов 2004, с. 69], дискурс – це сукупність МЖ, які
взаємодіють, перетинаються в процесах комунікації і він може проявлятися і в різних регістрах. Маючи відповідну
інформацію про семіотичні властивості контексту, за допомогою характеристик специфіки каналу комунікації, або
способу комунікації, змісту соціальних ролей учасників комунікації і тематичної сфери ми можемо передбачати
семантичні властивості тексту, пов’язаного з ними. Проте для цього потрібен проміжний рівень – певне поняття типу
тексту – регістр за М. Халідеєм [Halliday 1993, c. 25]. Регістр можна визначити як конфігурацію семантичних
ресурсів, котрі представники певної культури зазвичай асоціюють із типом ситуації. Існування регістру є явищем
щоденного досвіду – мовці без проблем впізнають семантичні варіанти та комбінації за певних умов [Halliday 1993,
c. 25]. Таке визначення регістру тісно переплітається із визначенням МЖ В.В. Дємєнтьєва і К.Ф. Сєдова як
вербального оформлення типової ситуації соціальної взаємодії людей [Дємєнтьєв, Сєдов 1998, с. 6], і, за словами
Ф.С. Бацевича, і регістри і МЖ виформовують дискурс, виступаючи формами його реалізації та існування [Бацевич
2003, c. 221].
Названі особливості у структурі МЖ ми досліджуємо на матеріалі тематичного блоку повідомлень про
природні катастрофи та стихійні лиха. Вибірку для дослідження становлять повідомлення на україно- та
англомовних сайтах про урагани, землетруси, лісові пожежі, повені та торнадо загальною кількістю 128 652
слів (60 598 англійською та 68 054слів українською мовою), що становить 500 повідомлень із сайтів
http://ua.korrespondent.net, http://gpu.ua, http://novynar.com.ua, www.unian.net, http://www.epochtimes.com.ua,
http://www.radiosvoboda.org, http://www.mirror.co.uk, http://news.bbc.co.uk, http://edition.cnn.com,
http:www.timesomline.co.uk, http://telegraph.co.uk, www.disasternews.net).
Дескриптивний інформаційний МЖ «замітка», а саме його вид «реєстрація факту», вже досліджувався
В. І. Провоторовим [Провоторов 2003], газетні інформаційні замітки виду «інформація про випадок/подію» чи
«повідомлення» вивчала Є.С. Батуріна [Батурина 1994], МЖ «повідомлення про подію» розглядала Л.Р. Дускаєва
[Дускаева 2004], проте немає окремого дослідження повідомлень про катастрофи за всіма параметрами МЖ, як
окремого виду повідомлень про погані новини. Ця стаття має на меті визначити специфіку регістрово-жанрових
особливостей повідомлень про стихійні лиха, що дозволить розглянути їх в аспекті мовленнєво-жанрової
організації.
Тематична сфера, або простір дії комунікації є одним із важливих понять моделі контексту ситуації [Бацевич
2003, с. 211]. Простір комунікації – це соціальна діяльність, у яку поміщений текст, одним із особливих виявів цього
простору є тема [Halliday 1993, с. 25].
Однією з важливих відмінностей повідомлень саме про стихійні лиха є те, що вони повідомляють про
погані новини, про проблему, яка є частиною глобального питання екології, котре стосується всіх і кожного і
водночас провину за яке зазвичай не можна покласти на дії чи бездіяльність якихось конкретних осіб.
Уникнути самого стихійного лиха, як правило, неможливо, але можна спробувати зробити все можливе для
запобігання його катастрофічних наслідків для людей і природи, і для оперативної допомоги постраждалим, –
тут відповідальність, безперечно, лягає на владу. Відповідно інтенційно-прагматичні особливості повідомлень
такої тематики будуть стосуватися повідомлення поганих новин спонукання відповідної реакції та емоцій
читача: співчуття, враження від наслідків, засудження чи схвалення певних дій щодо усунення негативних
наслідків стихії.
Специфіка каналу комунікації досліджуваних повідомлень визначається тим, що це новини у
письмовому вигляді, розміщені на Інтернет-сайтах. Властивості, які відрізняють їх від традиційних каналів
розповсюдження інформації: гіпертекстуальність, інтерактивність та мультимедійність оперативність, Розділ VI. Проблеми лінгвістики тексту, дискурсології, дискурс-аналізу

169
необмежений обсяг випусків видань, можливість архівів, доступність, необмежена географія, можливість
повторного використання інформації та низька собівартість [Машкова 2006, с. 52-53; Крейг 2007; Allan 2006].
Засоби мовного коду, що теж стосується способу комунікації, не включають великої кількості
спеціальних термінів для характеристики природних явищ та їх потужності:
Нагадаємо, сьогодні також було зафіксовано сильний землетрус магнітудою 6,6 балів за шкалою
Ріхтера на півночі від берегів Бразилії. (http://ua.korrespondent.net, 11.09.2008)
Винуватцем розгулу стихії у регіоні став природний феномен Ла-Нінья, що є аномальним пониженням
температури води у східній частині Тихого океану. Він прийшов на зміну своєму «антиподу» — теплому перебігу
Ель-Ніньо. (http://gpu.ua, 05.02.2008)
Термінологія може вживатися не в основній частині повідомлення, а у спеціальних вставках з
додатковою інформацією, які є особливо популярними на англомовних сайтах:
HOW HURRICANES FORM Sea surface temperatures above 26.5C (79.7F). A pre-existing weather
disturbance. Moisture in the atmosphere. Favourable conditions, such as light winds or weak wind shear
(http://news.bbc.co.uk, 18.08.2008)
Частіше автор-журналіст вказує потужність явища і саму подію, не використовуючи термінології, а
описово для найширшої аудиторії, що одразу ж дає уявлення про силу стихії:
Вітер виривав із землі дерева, руйнуючи будинки і «здуваючи» автомобілі з доріг… (http://gpu.ua,
12.05.2008)
Такий опис швидше дасть зрозуміти читачеві потужність стихії, ніж бали щодо певної шкали, чи
пояснення з великою кількістю термінів.
Щодо мовленнєвих актів, які складають повідомлення про катастрофи, то це в основному асертиви,
метою котрих є судження про певні стани речей, наприклад, констатації, сумніви, прогнозування тощо [Остин
1986], проте вони не завжди мають на меті лише констатацію чи прогнозування, інколи в повідомленнях
можуть бути присутні мовленнєві акти із непрямим втіленням ілокуції, наприклад констатація такого типу
За даними Грецької влади, готелі в областях, зачеплених землетрусом, не постраждали. … Усі поранені –
місцеві жителі, туристів серед них немає. (http://www.epochtimes.com.ua, 10.06.2008)
може переконати читачів, що популярний курорт є повністю безпечним, і закликати проводити відпустку
там. У інших випадках автор може застерігати від поїздки на курорт:
…37 tourists killed when their coach was buried in a landslide …. Officials said they had also lost contact with
15 British tourists,… (http://www.news.com.au, 13.03.2008)
Інші асертиви можуть мати на меті викликати засудження чи виправдання певних дій:
На відміну від М’янми, де уряд довго думав перед тим, як допомогти жертвам циклону, китайська
влада почала діяти негайно. (http://www.radiosvoboda.org, 13.05.2008)
With the Beijing Olympics just weeks away, China is anxious to avoid any comparison with the mismanagement
of relief efforts in Burma. (http://telegraph.co.uk, 13.05.2008)
Мавленнєвий акт асертив може також приховувати іронію:
В Арканзасі загинули сім людей – у тому числі, дитина. Чиновники, які займалися підрахунком голосів
після виборів, говорили про те, що це була «божевільна ніч». Майк Хакабі, який одержав перемогу на праймеріз
Республіканської партії в Арканзасі, висловив співчуття родинам, що постраждали в результаті стихії.
(http://novynar.com.ua, 6.02.2008)
Отже, бачимо, що попри свій об’єктивний характер, такі повідомлення дають автору змогу показати різні
точки зору за умови вдалого використання мовних засобів.
Щодо змісту соціальних ролей, то в даному випадку ними є автор-журналіст та читач. Образ адресанта
(автора) показує нам людину, уповноважену інформувати інших про новини. Автор є авторитетним, йому
можна довіряти, оскільки повідомлення рясніють покликами на офіційні урядові інстанції, високопосадовців та
інформаційні агенції. Попри це, автор не є фахівцем, що стосується наукового підґрунтя виникнення катастроф,
про які повідомляє. Якщо у повідомленні і надається інформація про передумови чи причини виникнення
певних катаклізмів, що буває рідко, то це цитата слів експерта в даній галузі:
According to Frank Strait of AccuWeather, the storm began in Texas… Strait said the severe weather was
spawned by the cold weather from the central part of the country clashing with the warm, damp air that has enveloped
the South in recent days. (www.disasternews.net, 17.02.2008)
Читач (адресат) може бути людиною, яка випадково наштовхнулася на дані повідомлення під час перегляду
повідомлень про останні події в світі. Проте, якщо ми говоримо про Інтернет, то слід пам’ятати, що пошук
інформації в цій мережі відбувається цілеспрямовано, за допомогою ключових слів, чи на окремих сайтах із заданою
тематикою. Таким чином, образ адресата в цьому разі, це радше образ людини, яка зацікавлена в погодних умовах, в
екологічному стані планети, у природних катастрофах. У той час як читач, зацікавлений у політичних, економічних
чи спортивних подіях, може вважати себе досить обізнаним у цій галузі, то читач повідомлень про катастрофи може
потребувати наукового роз’яснення причин описуваної події.
Основною метою новин про стихійні лиха, є повідомити про те, що трапилося, з якими наслідками, і не
менш важливо – що роблять для ліквідації таких негативних наслідків. Оскільки повідомлення новин зазвичай ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 18

170
будуються за принципом перевернутої піраміди [Крейг 2007], де спочатку надається найважливіша інформація,
а потім супровідні факти, то повідомлення про стихійні лиха в більшості випадків починаються із кількості
жертв та постраждалих, адже життя людей є найціннішим. Така стратегія має велику ймовірність привернути
увагу читачів, зацікавити їх, викликати їх співчуття. Тут автори часто застосовують тактики слів очевидців,
поклик на офіційні джерела, а також додаткову інформацію про природу описаних стихійних лих. Зокрема,
більшу зацікавленість читача може викликати опис сили стихії у прикладі (1), ніж у прикладі (2):
(1) Під натиском потоків завалився міст, по якому проходило залізничне полотно, повністю
затоплені сто міських будинків. (http://ua.korrespondent.net, 13.06.2008)
(2) У посольстві Росії в Пекіні загойдалася люстра. (www.epochtimes.com.ua, 12.05.2008)
Тональність повідомлень про катастрофи обов’язково мусить бути серйозною, адже йдеться про погані
новини. Тут не місце жартівливому тону, автор просто надає факти, перелік втрат та жертв підкреслює серйозність
ситуації. Описи безтурботної поведінки людей, чи піднесеного настрою і таких повідомленнях сприймаються як
відхилення від норми:
…the mood was typically nonchalant. Jim Garlands neighbors brought their drinks to the deck of his 35-foot trawler…
to celebrate the passage of the storm. (http://www.reuters.com, 18.08.2008)
Згадки про потерпілих та жертв зазвичай мають співчутливий тон. Тому незвичною для повідомлення
про катастрофи є репліка, на зразок:
“There are a lot of stupid people. When the sign says ‘Road closed, high water’, that’s what it means”.
(http://news.bbc.co.uk, 20.03.2008)
Схожі висловлювання здаються зневажливими щодо жертв стихії, серед яких багато поранених, тих, хто
втратив близьких людей чи все своє майно.
Таким чином, бачимо, що повідомлення про стихійні лиха мають свій набір регістрових особливостей.
Деякі особливості повідомлень про катастрофи можна також визначити за елементами паспорту МЖ,
запропонованого Т.В. Шмельовою.
Щодо комунікативної мети – першого елемента паспорту МЖ, то повідомлення про катастрофи є безперечно
інформативним жанром і має на меті донести до адресата нову для нього інформацію про стихійні лиха чи
техногенні катастрофи, що відбулися в світі останнім часом. Запланованим перлокутивним ефектом може бути
співчуття, сильне враження від масштабів наслідків, занепокоєння, схвалення чи несхвалення дій щодо ліквідації
наслідків стихії. Перлокутивний ефект таких повідомлень буде більш яскравим, ніж ефект від гарних новин, оскільки
доведено [Shah, Kwak, Schmierbach, Zubric 2006 ], що повідомлення про втрати більше, ніж повідомлення про
здобутки, заохочують людей співвідносити потенційну небезпеку із власною ситуацією, заохочуючи глибше
обдумування інформації. Причому, чим більше історій про чиєсь особисте нещастя, на відміну від
загальносуспільних, тим більше люди на них концентруються, саме тому автори і застосовують слова очевидців та
постраждалих. Слід зазначити, що серед англомовних повідомлень – 42% містить таку словесну реакцію, серед
україномовних – лише 5%. Комунікативний смисл, досліджуваних повідомлень можна визначити так: автор
журналіст володіє відповідною достатньою кількістю інформації, і повідомляє читачів про стихійне лихо, яке
відбулося нещодавно.
Подійний зміст, за словами Т.В. Шмельової [Шмельова 2007], звернений до позамовної дійсності; він
охоплює такі ознаки: віднесеність/невіднесеність до особистісної сфери автора й адресата, часова перспектива,
оцінка події, важлива кількість подій [Бацевич 2003]. Характер подійного змісту значною мірою впливає на
формування МЖ у тій чи іншій ситуації. Тут можна спостерігати схожість поняття подійного змісту,
запропонованого Т. В. Шмельовою, із поняттям фрейму – структури, що репрезентує стереотипні ситуації у
свідомості людини і призначена для ідентифікації нової ситуації, що ґрунтується на такому ситуативному шаблоні
[Бацевич 2006], який і буде шаблоном для змісту події. Побудова повідомлення відповідно до новинного фрейму
допомагає правильній інтерпретації події [Entman 1991].
М. Мінський обгрунтвав роль фреймів як регуляторів мовленнєвої поведінки [Минский 1979]. Фрейм – це вид
об’єднання концептів, одиниць інформації, що складають основу мовної картини світу. Фрейм мовленнєвої події
схематизує знання про типи контексту інтеракції, які допомагають інтерпретувати лексичні одиниці та граматичні
конструкції. Наприклад, існують подійні фрейми для казок, академічних лекцій, побутових розмов, газетних статей
тощо [Evans, Green 2006]. Фрейм розгортається навколо концепту – оперативної змістової одиниці пам’яті й
поняттєвої системи, що об’єднує смисли, якими оперує людина в процесах мислення [Бацевич 2006]. У даному
випадку фрейм формується навколо концепту «Стихійне лихо» в українській мові та «Natural disaster» – в
англійській. Судячи з досліджуваних повідомлень, ситуація пов’язана зі стихійним лихом розчленовується на такі
компоненти:
1) відбулося якесь стихійне лихо (саме природна, а не техногенна катастрофа, опис ходу події);
2) подія має погані наслідки (людські жертви, матеріальна шкода, вплив на екологію, зміни в житті
людей);
3) оскільки стихійне лихо масштабне, то подія потребує офіційної реакції (заяви влади, її дії, чи
бездіяльність);
4) потрібно уникнути погіршення ситуації (рятувальні операції, допомога постраждалим, прогноз
умов, що складатимуться найближчим часом); Розділ VI. Проблеми лінгвістики тексту, дискурсології, дискурс-аналізу

171
5) щось спричинило дану катастрофу (опис природного явища, географічних, геологічних та
кліматичних особливостей місцевості);
6) подібні події траплялися і раніше (хроніка).
Подійний зміст, як зазначає Т.В. Шмельова [Шмельова 2007], може реалізовуватися в різних мовленнєвих
жанрах, наприклад, про стихійне лихо можна зняти документальний, чи науковий фільм, можна досліджувати його
природу, лихо може спричинити дискусію щодо того, як його попередити. У випадку досліджуваних текстів
подійний зміст, чи фрейм, що формується навколо концепту «Стихійне лихо»/ «Natural disaster», реалізується у
вигляді повідомлення новин на Інтернет-сайтах.
Аналіз повідомлень про катастрофи англійською та українською мовами показав деякі особливості у
вияві даного фрейму. Перш за все, слід відзначити, що не всі його елементи завжди є наявнимими у
повідомленні. Обов’язковими для будь-якого повідомлення про катастрофи є перший та другий блоки, в яких
розповідається про те, що сталось та з якими наслідками. Практично 100% повідомлень українською та
англійською мовами містять ці блоки. Повідомлення англійською мовою частіше описують реакцію офіційних
осіб на події – 65% повідомлень, ніж українською – 45%. Заходи для уникнення погіршення ситуації
описуються в 59% україномовних і 76% англомовних текстів вибірки. Пояснення причин стихії подаються у
43% повідомлень українською та в 20% повідомлень англійською мовою. Україномовні повідомлення частіше
розповідають про те, які подібні події вже траплялися в тій місцевості, така хроніка подається в 60 %
повідомлень, в англійській мові – 46%.
Із вибірки англійською мовою 8% повідомлень містили всі шість елементів фрейму, а українською
мовою – менше 1 %. Це може свідчити про те, що новини про природні лиха англійською мовою частіше мають
на меті дати всебічну інформацію про подію в одному повідомленні. У випадку ж українських Інтернет-новин,
автор більше концентрується на якомусь одному чи лише кількох аспектах в межах повідомлення.
Досить рідко, проте трапляються випадки, коли повідомлення містить інформацію, що не входить у цей
фрейм. Це може бути детальний опис політичної ситуації в країні, чи розповідь про стан її туристичної галузі.
Ця інформація стосується наслідків стихії та їх усунення, тому не є серйозним порушенням структури фрейму.
А.В. Олянич [Олянич 2007] визначив у своєму дослідженні набір концептів, які знаходяться у полі зору
сучасних ЗМІ, серед них концепти «Політика», «Економіка», «Освіта», «Релігія», «Війна», «Погода» та ін.,
кожен з яких має свої лінгвосеміотичні засоби для їх формування. Ретельне дослідження та опис засобів
вербалізації концепту «Стихійне лихо»/ «Natural disaster» є особливо актуальним у випадку його представлення
в новинах на Інтернет-сайтах, оскільки це дасть можливість визначити оптимальний набір ключових слів, за
допомогою яких можна здійснювати пошук повідомлень такої тематики.
У цьому дослідженні, поняття фрейму та концепту допомагає розкрити подійний зміст мовленнєвого
жанру, як один із критеріїв його виокремлення з-поміж інших жанрів.
Ще один елемент паспорту МЖ – комунікативне минуле. Дуже часто, інформацію, яка передувала написанню
повідомлення, можна побачити одразу в заголовку, оскільки вона стала стимулом для створення повідомлення, то і є
основним відправним пунктом розвитку теми. Таким комунікативним минулим може бути характеристика вченими
небезпеки стихії:
За оцінками вчених, швидкість вітру в центрі урагану вже досягла відмітки 270 кілометрів за годину.
(http://www.unian.net, 21.08.2007) – у повідомлені під заголовком «Тропічний ураган «Фелікс» досяг найвищої
категорії небезпеки».
Попереднім мовленнєвим жанром може бути офіційне повідомлення про кількість жертв:
Жертвами потужного землетрусу, що стався у суботу на півночі японського острова Хонсю, стали
щонайменше шість осіб. Такі уточнені дані опубліковані в місцевих ЗМІ, передає Reuters. (http://oglyadach.com,
15.06.2008) – із заголовком «Кількість жертв японського землетрусу зросла».
Повідомлення може також бути реакцією на заяви чи дії влади:
Кількість військових та поліцейських, направлених в зону лиха на південному заході Китаю, досягла ста
тисяч чоловік, повідомляє AFP з посиланням на заяву прем’єра держави КНР Вень Дзябао. (http://gpu.ua,
14.05.2008) – під назвою «Китай кинув на боротьбу з наслідками землетрусу 1000 тисяч військових».
У 54% повідомлень українською мовою і в 52% повідомлень англійською мовою подія чи заява,
реакцією на котру є повідомлення, заявлена в заголовку.
Комунікативне майбутнє досліджуваного мовленнєвого жанру може включати подальше обговорення
адресатами (читачами) описаної події, а також подальші повідомлення в ЗМІ про усунення наслідків
катастрофи.
Щодо мовного оформлення, то повідомлення новин мають досить чітку форму. Найчастіше, як вже
згадувалося, вони побудовані за принципом «перевернутої піраміди» із основною інформацією спочатку, і
спадом важливості до кінця тексту. Таку структуру мають 70% україномовних та 82% англомовних
повідомлень. В інших випадках повідомлення будують за хронологією або містять найважливішу інформацію
вкінці. ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 18

172
Повідомлення може починатися із так-званого ліду (lead) – ввідного речення чи кількох, у якому або
розвивається інформація, що міститься в заголовку, або передається короткий зміст основного тексту. 20%
повідомлень українською та 43% повідомлень англійською мовою містять лід.
Отже, можна зробити висновок, що повідомлення про стихійні лиха на україномовних та англомовний
Інтернет-сайтах мають такий набір жанрово-регістрових особливостей:
Тематична сфера, яка охоплює лише природні стихійні лиха. Каналом комунікації досліджуваних
повідомлень є Інтернет-сайти. Засоби мовного коду, що теж стосується способу комунікації, не включають
великої кількості спеціальних термінів.
Повідомлення про природні катастрофи в основному складають мовленнєві акти асертиви, проте вони
можуть мати на меті не лише констатувати, але й рекомендувати, застерігати, прогнозувати, іронізувати,
засуджувати, підтримувати.
Адресантом є автор-журналіст – людина уповноважена інформувати інших про новини, образ адресата
– людина, зацікавлена в погодних умовах, в екологічному становищі планети, у природних катастрофах.
Для підвищення інтересу читачів до повідомлення використовуються описи вражаючих подробиць події
та слова очевидців, що певною мірою дозволяє адресатові відчути себе на місці потерпілих. Комунікативний
смисл повідомлень про стихійні лиха такий: автор журналіст володіє відповідною достатньою кількістю
інформації і повідомляє читачів про стихійне лихо, яке відбулося.
Подійний зміст досліджуваних текстів можна описати за допомогою фреймової структури навколо концепту
«Стихійне лихо» / «Natural disaster». Основними вузлами фрейму є: стихійне лихо; його негативні наслідки; реакція
офіційних осіб; заходи щодо уникнення погіршення ситуації; причини катастрофи; подібні події, що траплялися
раніше (хроніка).
Комунікативним минулим для досліджуваних повідомлень можуть бути: характеристика вченими небезпеки
стихії, офіційні заяви представників влади чи рятувальників, або повідомлення в інших ЗМІ. Комунікативне
майбутнє включає обговорення адресатами події, а також повідомлення в ЗМІ про усунення наслідків катастрофи і
розвиток подій навколо стихійного лиха.
Новини про природні катастрофи мають досить чітку форму. Найчастіше вони побудовані за принципом
«перевернутої піраміди» (70% україномовних та 82% англомовних повідомлень).
Описаний набір характеристик показує, що повідомлення про стихійні лиха на англомовних та україномовних
Інтернет-сайтах є особливим тематичним видом повідомлень у межах новинного дискурсу зі своїми особливостями
подачі поганих новин. Майбутні дослідження такого типу текстів будуть мати на меті детальний опис лексичних
засобів вербалізації концепту «Стихійне лихо»/ «Natural disaster», системи субжанрів представленого виду МЖ,
провести зіставний аналіз МЖ повідомлення для виявлення типологічних спільних і відмінних рис організації жанру
в українській та англійській мовах.

Література
Бацевич 2006: Бацевич Ф.С. Вступ до лінгвістичної генології: Навчальний посібник. – К.: Видавничий
центр «Академія», 2006. – 248 с.
Бацевич 2003: Бацевич Ф.С. Нариси з комунікативної лінгвістики: Монографія. – Львів: Видавничий
центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2003. – 281 с.
Батурина 1994: Батурина Е.С. Лингвотекстовые особенности речевого жанра «газетная информационная
заметка» (на материале газетной прессы ФРГ). Дис. канд. филол. наук. 10.02.04. – М., 1994. – 168с.
Дементьев, Седов 1998: Дементьев В.В., Седов К.Ф. Социопрагматический аспект теории речевых
жанров. – Саратов: Изд. Сарат. Пединститута, 1998. – 107 с.
Дускаева 2004: Дускаева Л.Р. Диалогическая природа газетних речевых жанров: Дис…. д-ра филол. наук:
10.01.10. журналистика – Перьмь, 2004, – 359 с.
Крейг 2007: Крейг Р. Інтернет-журналістика: робота журналіста і редактора у нових ЗМІ/ Перекл. з англ.
А.Іщенка. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2007. – 324 с.
Машкова 2006: Машкова С.Г. Сетевые СМИ: факторы ефективности: Дис. … канд. филол. наук: 10.01.10.
– Воронеж, 2006. – 199 с.
Олянич 2007: Олянич А.В. Презентационная теория дискурса: Монография. – М.: Гнозис, 2007. – 407 с.
Остин 1986: Остин Дж. Слово как действие // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. 17. Теория речевых
актов. – М., 1986. – С. 22-129.
Провоторов 2003: Провоторов В.И. Очерки по жанровой стилистике текста (на материале немецкого
языка): Уч. пос. – 2-е изд, испр. – М.: НВИ-ТЕЗАУРУС, 2003. – 140 с.
Седов 2004: Седов К.Ф. Дискурс и личность: эволюция коммуникативной компетенции. – М.: Лабиринт,
2004. – 320 с.
Селіванова 2008: Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: напрямки та проблеми: Підручник. – Полтава:
Довкілля – К., 2008. – 712 с.
Шейгал 2000: Шейгал Е.И. Семиотика политического дискурса. – М.; Волгоград: Перемена, 2000. – 368с.
Шмелева 1997: Шмелева Т.В. Модель речевого жанра // Жанры речи: сборник научных статей. –
Саратов: Изд-во Государственного учебно-научного центра «Коледж», 1997. – Вып.1. – С. 88-98.

Allan 2006: Allan S. Online News: Journalism and the Internet. – Buckingham: Open University Press, 2006. –
216 p.
Entman 1991: Entman R.M. Framing U.S. Coverage of International News: Contrasts in Narratives of the KAL
and Iran Air Accidents [Electronic resource] // Journal of communication. – 1991. – Vol. 41, Issue 4. – P. 6-27. – Mode
of access: http//www.3.interscience.wiley.com/journal
Evans, Green 2006: Evans V., Green M.C. Cognitive Linguistics: An Introduction, – Edinburg: Edinburg
University Press, 2006. – 803 p.
Halliday 1993: Halliday M.A.K. Language as Social Semiotic // Language and Literacy in Social Practice ed. By
Janet Maybin, – Multilingual Matters, 1993. – P. 23-43
Shah, Kwak, Schmierbach, Zubric 2006: Shah D.V., Kwak N., Schmierbach M., Zubric J. The Interplay of News
Frames on Cognitive Complexity [Electronic resource] // Human Communication Research. – 2006. – Vol. 30, Issue 1.
– P. 102-120. – Mode of access: http//www.3.interscience.wiley.com/journal

The paper dwells upon the register characteristics of the news about natural disasters on the Internet-Sites and
describes this type of news according to the speech genre passport. The speech genre situational content, which is one
of the passports elements, is described with the help of the frame structure of the researched type of news texts. The
perspectives of the further study of the news about natural disasters are considered.
Keywords: speech genre, speech genre passport, register.
Надійшла до редакції 27 жовтня 2008 року.

Категорія: Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.