Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Олеся Черхава — СЕМАНТИЧНИЙ АНАЛІЗ ТЕКСТІВ ХРИСТИЯНСЬКИХ ПРОРОЦТВ ЯК ОСНОВА ЇХ КЛАСИФІКАЦІЇ

Стаття продовжує дослідження англомовного біблійного пророцтва як мовленнєвого жанру
профетичного дискурсу. У ній проведений семантичний аналіз тексту християнського пророцтва на основі
Книги Великих Пророків, версії перекладу Королем Яковим. Виділено основні та супровідні тематичні групи
текстів християнських пророцтв.
Ключові слова: текст християнського пророцтва, семантичний аналіз тексту, ядро змісту тексту,
тематичні групи тексту.

Текст – це структурна єдність, що виявляється у взаємозв’язку і взаємодії змістовної і лексичної
структур. Такій єдності притаманні багато рівнів (звуковий, лексичний, морфологічний), завдяки чому вона є
складним об’єктом дослідження [Кухаренко 1988]. Лінгвістичний підхід до розуміння тексту включає його
семантичний аналіз, розкриття інформативно-змістового плану та виявлення специфіки розгортання
тематичних ліній.
Мета дослідження полягає у розкритті семантичного простору текстів християнських пророцтв. Мета
зумовлює необхідність розв’язання таких завдань: формування класифікації текстів християнських пророцтв
Книги Великих Пророків, аналіз лексичних засобів та їх втілення у тематичних лініях. Об’єктом дослідження є
Книги Великих Пророків версії перекладу Королем Яковим.
Семантичний простір текстів християнських пророцтв представлений в дослідженні за допомогою
моделі “семантична капсула” Е.Я.Мороховської, яка дає змогу виділити в текстах ядро, що передає основний
зміст повідомлення та супровідні тематичні групи, які нашаровуються та приносять у текст різнопланову
додаткову інформацію [Мороховська 1975]. Відповідно до Є.Й.Шендельс, “тематичне ядро тексту формується
за допомогою лексем, з яких складається основний каркас змісту повідомлення” [Шендельс 1987]. На думку
А. І. Новикова, основні тематичні лінії представляють “експліцитний задум автора, який реалізується словами
та декодований значенням” [Новиков 1983]. У цій роботі пропонується підхід, при якому смислове групування
тексту християнських пророцтв включає розбиття матеріалу за його смисловим змістом, об’єднуючи основні та
супровідні тематичні групи у ядерну та периферійну зону текстів.
Зміст християнського пророцтва є значно важливіший для віруючих від форми повідомлення. Зазвичай
це одна або кілька тематик, які розгорнуті в такий спосіб, щоб показати повноту змісту або його частковість.
Оскільки рух викладу відбувається від причин до наслідків або навпаки, від минулого до теперішнього, від
простого до складного, від відомого до невідомого, від подібного до відмінного, від фактів одного порядку до
фактів іншого, виділення, аналогії, зближення чи використання контрасту, то виклад матеріалу повідомлення
можемо вважати традуктивним:
And first I will recompense their iniquity and their sin double; because they have defiled my land, they have
filled mine inheritance with the carcases of their detestable and abominable things (Jeremiah 15:14).
Тематика християнських пророцтв ніколи не є вичерпною і служить швидше сигналом певної проблеми.
Вона виступає в контексті, який виходить поза сам текст пророцтва та вимагає від адресата ознайомлення з
релігійними реаліями.
Тематична група є поняттєвим ядром концентрованої абстракції загального змісту тексту, що
виражається вербально, а також репрезентується у вигляді логіко-семантичної структури змістового комплексу
[Мешков 1986]. Тематичні групи християнських пророцтв виступають як цілісні лексичні мікросистеми і
потребують опису з максимальною повнотою складу їхніх одиниць та системних відношень у межах однієї
групи.
© Черхава О.О., 2009 ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 18

200
Оскільки, тематика пророцтв Книги Великих Пророків завжди дотична до Божественої сили, людини та
їх взаємної реляції, виділяємо основні та супровідні тематичні групи християнських пророцтв, які, в свою
чергу, будуть формувати ядерну та периферійну лексичні зони.
До основної та найчастотнішої тематичної групи віднесемо пророцтва, які описують величність
Божественої сили. Ядро даної тематичної групи будуть складати:
— лексеми (God, Lord, loving, longsuffering);
— словосполучення (hearing prayers, God of Jews, seeing everything, God of gods;
— фразеологічні одиниці (God’s finger, for God’s sake),
— паремії (God sends fortune to fools)
— засоби непрямої номінації: метафора и метонимія:
Drop down, ye heavens, from above, and let the skies pour down righteousness: let the earth open, and let them
bring forth salvation, and let righteousness spring up together; I the Lord have created it (Isaiah, 45:8).
Cупровідна група включає периферійну лексику, яка містить таку додаткову інформацію до теми як:
— існування Божественої сили;
— Божої могутності;
— впливовості;
— повстання із мертвих;
— вмінням побороти зло
Образ Божественої сили в християнських пророцтвах пов’язаний з його представленням як автора
тексту та баченням через нього інформації про себе самого. Слова Божі, які можна прочитати з пророцтв,
стають найчастіше нагадуванням або ж наново відкриттям змісту Святого Писання.
Першим способом вираження Божественної сили в пророцтвах є використання власних імен Lord, God,
Saviour або особового займенника I. Проте іноді достатньо лише атрибутики, яку приписують Божественній
силі, а саме єдиність(unity) та вічність(eternity):
For thus saith the high and lofty One that inhabiteth eternity, whose name is Holy; I dwell in the high and holy
place, with him also that is of a contrite and humble spirit, to revive the spirit of the humble, and to revive the heart of
the contrite ones(Isaiah, 57:15).
Завдяки цьому підкреслюється монотеїстичне (єдинобожне) та особове походження Божественої сили,
що відрізняє християнство від інших релігій (існування єдиного Бога хоча і в трьох особах). У пророчих
повідомленнях адресатові вказується, хто саме з Божих осіб промовляє:
— Бог-Отець;
— Бог-Син;
— Дух Святий;
— єдність усіх трьох осіб.
Визначником Божественої сили стає також абстрактна атрибутика, така як спокій, справедливість,
вірність, правда, милосердя або ж цілий її ряд (Fate, Fortune, Heaven, Destiny, Nature, Providence).
Окрім абстрактних ознак, Божествена сила має також метафоричні, які відомі нам з інших святих
переказів та піддаються різним інтерпретаціям, а саме: світлість світу, дорога, скеля, хліб та вода (the source of
living water, who gives life (Jeremiah 2:13; 17:13).
Останнім визначником Божественої сили є ряд чинників, які підносять її над усіма іншими істотами. До
них належить провідник люду, творення чогось нового, проникнення в земні справи та інші (the Creator of the
ends of the earth (Isaiah, 40:28)).
Другою за частотністю основною тематичною групою можемо вважати пророцтва, що відображають
відношення Божественої сили до релігійного життя людини (зв’язок між людиною та Богом). Вони
супроводжується зазвичай:
— мотивом милосердя Божественої сили до людини (лексеми kindness, mercy, charity):
For thus saith the LORD, Enter not into the house of mourning, neither go to lament nor bemoan them: for I
have taken away my peace from this people, saith the Lord, even lovingkindness and mercies (Jeremiah 16:5);
— детальними поправками та вказівками на правильний вибір (лексеми choose, selection, вирази take the
choice ):
Also, thou son of man, appoint thee two ways, that the sword of the king of Babylon may come: both twain
shall come forth out of one land: and choose thou a place, choose it at the head of the way to the city (Ezekiel, 21:19 );
— містять опис функцій, які виконує Божествена сила стосовно людини, а саме лікувальну,
заспокійливу, благословення, пробачення та інші.
Пророцтва цієї тематичної групи передають інформацію про поганий стан світу та його лікування
шляхом проголошення Божої науки і вмінням її почути, вказують на те, що необхідно бути готовим до часу,
який прийде. Найзагальнішою характеристикою зв’язку Божественої сили з людиною у пророцтвах є
надзвичайна Божа активність. Представлений через тексти пророцтв, Бог пізнається не лише як статистична
постать, яка створила світ, дала закони як у ньому керувати, а як хтось, хто вимагає від людини виконання цих
законів та дотримання певної обітниці. Розділ VI. Проблеми лінгвістики тексту, дискурсології, дискурс-аналізу

201
Найбільше Божествену силу з віруючими пов’язує тема вчення любові. Слова любові звучать у
пророцтвах найчастіше, не обмежені в часі та не мають міри:
Since thou wast precious in my sight, thou hast been honourable, and I have loved thee: therefore will I give
men for thee, and people for thy life (Isaiah, 43:4).
Супровідна тематична група вчення любові базується на створенні родинних зв’язків між Отцем та
людиною. Божествена сила як Отець постає для того, щоб людина могла пізнати його у цій ролі (for I am a
father to Israel, and Ephraim is my firstborn((Jeremiah 31:9)) та була свідома того, який він суворий, справедливий
та люблячий. У адресативних зворотах люди, в свою чергу, виступають як діти, сини та дочки. Ця реляція
показує, що в перспективі життя на небі людина та Божествена сила будуть єдиною родиною. Також вчення
любові до християн (часто в образі Ізраєля) може базуватися на подружньому зв’язку або зв’язку наречених.
Виражається це у словах, які символізують, що обидві сторони:
— беруть шлюб:
For as a young man marrieth a virgin, so shall thy sons marry thee: and as the bridegroom rejoiceth over
the bride, so shall thy God rejoice over thee (Isaiah, 62:5)
— мають близькі стосунки і це видно зі слів, які притаманні лише для закоханих:
Rejoice ye with Jerusalem, and be glad with her, all ye that love her: rejoice for joy with her (Isaiah, 66:10)
— проходять усі етапи закоханих (напр. із звертання до дочки Єрусалиму):
Now when I passed by thee, and looked upon thee, behold, thy time was the time of love; and I spread my
skirt over thee, and covered thy nakedness: yea, I sware unto thee, and entered into a covenant with thee, saith the
Lord God, and thou becamest mine (Ezekiel, 16:8 ) — зустріч, закоханість, вірність.
But thou didst trust in thine own beauty, and playedst the harlot because of thy renown, and pouredst out thy
fornications on every one that passed by; his it was (Ezekiel, 16:15 )- зрада коханої.
I will even deal with thee as thou hast done, which hast despised the oath in breaking the
covenant(Ezekiel,16:59)-погроза.
And I will establish my covenant with thee; and thou shalt know that I am the LORD: That thou mayest
remember, and be confounded, and never open thy mouth any more because of thy shame, when I am pacified toward
thee for all that thou hast done, saith the Lord God (Ezekiel, 16:62-63)- прощення та повчання.
Близькою до вчення любові є супровідна тема Божественої сили як найкращого друга людини.
Божествена сила декларує свою приязнь та очікує цього від людей:
But thou, Israel, the seed of Abraham my friend Fear not; I will help thee for I the Lord thy God will hold thy
right hand (Isaiah 41:8-13).
Цей зв’язок виражається в допомозі, яку людина має отримати, та в близькості Бога, завдяки якій людина
має себе почувати безпечно (Israel shall dwell safely). Допомога може безпосередньо надходити від божих
посланців та має позачасовий вимір:
Thou son of man, the children of thy people still are talking against thee by the walls and in the doors of the
houses, and speak one to another, every one to his brother, saying, Come, I pray you, and hear what is the word that
cometh forth from the Lord (Ezekiel, 33:30).
Ще одним зв’язком з людиною є вираження влади Божественої сили:
Lift up your eyes on high, and behold who hath created these things, that bringeth out their host by number: he
calleth them all by names by the greatness of his might, for that he is strong in power; not one faileth(Isaiah 40:26).
Божествена сила, як Володар, керує та дає накази, а людина в свою чергу повинна добровільно віддатися
підданству вищої сили.
Для того, щоб людина могла виконати дану їй місію, необхідно обдарувати її різними дарами. Окрім
обдарування людина отримує науку як діяти, підтримку, розуміння Божого наміру та своєї місії, яка полягає у
виконанні задуму Божественої сили.
Образ Божественої сили та його відношення до людини допомагає нам зрозуміти, в який спосіб
утверджується Божий авторитет, а також вказати на спосіб зменшення дистанції між людьми та визнаним ними
Богом.
Останньою за частотністю тематичною групою можемо вважати пророцтва, що зображають людину,
зазвичай у них міститься інформація про типи людей, їхню слабість, делікатність, сумніви, тощо. Ця група
містить зазвичай лексеми weak, feeble, slack, poor:
Strengthen ye the weak hands, and confirm the feeble knees (Isaiah 35:3).
Отже, провівши семантичний аналіз текстів християнських пророцтв Книги Великих Пророків, можемо
класифікувати християнські пророцтва щодо основних тематичних ліній на пророцтва, які описують величність
Божественої сили, пророцтва, що відображають ставлення Божественої сили до релігійного життя людини та
пророцтва, що зображають людину. Саме вони передають основний зміст повідомлення пророцтва і містять
ядерну лексичну зону тексту, тоді як супровідні тематичні групи нашаровуються та приносять у текст
пророцтва різнопланову додаткову інформацію (родинний, подружній, дружній, владний зв’язок). Дослідження
можемо вважати актуальним у звязку з особливою увагою до релігійного бачення світу, пророчих текстів та
перспективою подальшого аналізу профетичного дискурсу загалом. ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 18

202

Література
Кухаренко 1998: Кухаренко В.А. Интерпретация текста. – М., 1988. – 387 с.
Мешков 1986: Мешков О.Д. Семантические аспекты словосложения английского язика. – М.: Наука,
1986. – 208 с.
Мороховская 1975: Мороховская Е.Я. Основные аспекты общей теории лингвистических моделей. – К.,
1975. – 243 с.
Новиков 1983: Новиков А. И. Семантика текста и ее формализация / А. И. Новиков. – М.: Наука, 1983. –
216 с.
Шендельс 1987: Шендельс Е. И. Внутренняя организация текста // Иностранный язык в школе. – 1987. –
№ 4. – С. 9-12.
Electronic Text Center: The Bible, King James Version

The article is the sequential of the investigation of English Bible Prophecy as a speech genre of prophetic
discourse. The semantic analysis of the text is investigated, the main and additional thematic groups are discovered.
Keywords: text of English Bible Prophecy, semantic analysis of the text, the kernel of the text content, the main
and additional thematic groups of the text.
Надійшла до редакції 28 жовтня 2008 року.

Категорія: Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.