Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Ірина Сбітнєва — БІБЛІЯ – РЕПРЕЗЕНТ КОНЦЕПТУАЛЬНОЇ КАРТИНИ СВІТУ

У статті на матеріалі текстів Біблії українською мовою у перекладі П. Куліша та І. Огієнка
розглядаються особливості концептуальної картини світу українського народу. Увага акцентована на
формуванні вербалізованого концепту, що несе на собі національно-специфічні особливості українського
національного менталітету.
Ключові слова: когнітивна лінгвістика, концепт, концептуальна картина світу, Біблія.
© Сбітнєва І.М., 2009 ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 18

284

Когнітивна лінгвістика досліджує непрості взаємовідношення науки про мову з наукою про людську
психіку, розглядає мову не як “систему в самій собі і для самої себе”, а у зв’язку з людиною, яка безпосередньо
впливає на виникнення та функціонування цієї системи. Говорячи про “психологізм у мовознавстві”, ми
згадуємо відомих діячів ХІХ ст. – О. Потебню, Г. Штейнталя, В. Вундта, хоча зародження ґрунтовних
лінгвістичних досліджень припадає на другу половину 70-х років ХХ ст. “Зважаючи на сучасні тенденції
розвитку лінгвістичної науки, можна безпомилково констатувати пріоритетний статус когнітивної лінгвістики”
[Маковська 2008], предметом якої стає проблема ролі мови в процесах пізнання й осмислення навколишнього
світу та співвідношення концептуальних систем із мовними. Когнітивна граматика покликана з’ясувати
лінгвістичну реальність психічних гіпотез та їх лінгвістичне обґрунтування. “Переваги когнітивної лінгвістики
й когнітивного підходу до мови… в тому, що вони відкривають широкі перспективи бачення мови в усіх її
різноманітних зв’язках із людиною, з її інтелектом і розумом, з усіма мисленнєвими й пізнавальними
процесами, і, нарешті, з тими механізмами та структурами, які лежать в їх основі” [Кубрякова 1994].
Центральним поняттям сучасної когнітивної лінгвістики є концепт, який розглядається як одиниця
концептуальної системи, всієї картини світу, що відбита в людській психіці. Такої думки дотримуються
О. Кубрякова [Кубрякова 1994], З. Попова [Попова 2003], О. Бабушкін [Бабушкін 1996] та інші. Н. Таценко
вважає, що “концепти є результатом двох тенденцій: прагнення відобразити діалектичність світу, тобто
відобразити світ таким, яким він є; і прагнення конструктивізувати світ” [Таценко 2008]. В. Заботкіна акцентує
увагу на тому, що концепт – це “фрагмент світу, схоплений когнітивною структурою, яка найчастіше виступає
у вигляді групи концептів, які, у свою чергу, будучи підведеними під тіло знака, виступають у ролі значення
слів” [Заботкіна 1982]. Слід зазначити, що єдиного розуміння суті концепту в сучасній лінгвістиці ще не існує,
а тому “не вироблено і чіткої схеми концептуального аналізу” [Пашина 2006], який “націлений на вивчення
організації знань про світ” [Швачко 2007]. У процесі пізнання і взаємодії людини з оточуючим середовищем в її
уяві формується складна картина світу, яка складає ядро світобачення людини і містить у собі ціннісні
судження. На сьогодні, враховуючи той факт, що без мови неможливо пізнати світ, оскільки мова і спосіб
мислення взаємопов’язані, лінгвісти розрізняють концептуальну та мовну картини світу. Концептуальна
картина світу (ККС) пов’язана з сукупністю знань про світ і є тотожньою концептосфері етносу [Заботкіна
1982]. ККС розглядається як більш широке поняття і є основою для формування мовної картини світу (МКС),
яка, у свою чергу, представляє собою сукупність зафіксованих в одиницях мови уявлень народу про дійсність
на певному етапі його розвитку; уявлення про дійсність, відбите в значеннях мовних знаків [Попова 2007].
Отже, завдяки мовній і концептуальній картинам світу відбувається пізнання оточуючого середовища
(розглядаються історичні, соціальні, культурні умови життя народу, специфіка розвитку його свідомості), а
разом з тим і Слова Божого, у якому безпосередньо відбито всі ці етапи. Оскільки Біблія рідною мовою носія –
це показник висококультурного розвитку будь-якого народу з відбиттям всіх національних і мовних
перетворень, а когнітивна лінгвістика відзначається антропоцентричним і експланаторним характером – у нас є
всі підстави стверджувати про тісний зв’язок Святого Письма з картиною світу, які взаємопереплітаються і
міцно всотуються одна в одну. Досліджуючи тексти Біблії українською мовою, ми відкриваємо особливо
специфічну картину світу, яка притаманна тільки носієві цієї мови, оскільки когнітивна лінгвістика розглядає
мову не тільки як об’єктивно існуючу систему, але й як світ людини, її соціальне оточення з характерною
тільки для неї аксіологічною системою (А. Вежбицька, В. Гак, М. Манакін, Ю. Стєпанов та ін.). Дослідниками
доведено, що МКС різних соціальних суспільств не однакова, тому що кожна мова з самого початку її
зародження надає своїм носіям певну модель світу. До того ж, потенційні носії цієї мови неусвідомлено
приймають таку систему уявлень, що формують МКС, вона непомітно нав’язується їм самою мовою.
Актуальність статті визначається тим, що вперше на матеріалі україномовних текстів Біблії у перекладі
П. Куліша та І. Огієнка досліджується концептуальна картина світу. Об’єктом дослідження стають переклади
мови Біблії П. Куліша й І. Огієнка українською мовою як безпосередній зразок ментальності українського
народу другої половини ХІХ – середини ХХ століття.
Мета розвідки – простежити на мовному матеріалі Святого Письма формування концептуальної картини
світу українського народу. Поставлена мета передбачає розв’язання таких завдань:
1) розглянути варіативність у визначенні концепту;
2) з’ясувати теоретичні аспекти тлумачення картини світу;
3) простежити зв’язок Святого Письма з концептуальною картиною світу на лексичному рівні.
У мовній картині світу втілюються різноманітні вірування, стереотипи, поняття, концепти, які є
складовою частиною концептуальної картини етносу. Деякі вербалізовані концепти, будучи універсальними,
отримують національно-специфічні особливості під впливом національного менталітету, що й відбивається
відповідною мовою. Мова – це невід’ємна частина національної культури, тісна взаємодія з якою обов’язково
передбачає не лише вивчення матеріальної складової цієї культури, а й спробу проникнення у спосіб мислення
нації. Отже, мова виступає показником розбіжностей у світогляді та національних менталітетах.
Досліджуючи ККС, лінгвісти приходять до висновків, що вона складається з ієрархічної бази знань:
мовні знання, позамовні (знання про контекст ситуації та адресата) та загальнофонові знання. Тільки у
тісній взаємодії всі ці складові сприяють об’єктивному розумінню й осмисленню людиною навколишнього Розділ Х. Актуальні проблеми когнітивної лінгвістики

285
світу. Проблема дослідження МКС міцно пов’язана з проблемою вивчення ККС, що відтворює національно-
культурні особливості людини та специфіку її буття, акцентує увагу на взаємовідносинах її зі світом та умовах
існування; МКС пояснює різні картини світу і відображає загальну. Осмислюючи навколишнє середовище,
людина не в силах охопити дійсність у цілому, оскільки процес когнітивації та концептуалізації передбачає
послідовне пізнання світу. Процес концептуалізації у своєму кінцевому результаті має на меті осмислення
отриманої інформації, формування значень об’єктивних понять та ієрархію концептів. Мова у цьому випадку
бере на себе функції знакового організатора і стає об’єднуючим фактором між внутрішнім та зовнішнім світом
людини: пізнаючи в процесі своєї бурхливої діяльності навколишній світ, людина фіксує отриману інформацію
в мові. Зазначимо, що функція мови полягає не лише в трансформації якогось повідомлення, а й у внутрішній
організації того, що підлягає повідомленню. Виникають закріплені в мові знання про світ, куди обов’язково
вплітається національно-культурний досвід, і тим самим формується МКС як сукупність знань про
навколишній світ, що відбивається на лексичному, фразеологічному, граматичному рівнях мови та ін.
Складовою мовної картини світу стають вербалізовані концепти, в основі яких лежать процеси, явища
реальної дійсності, яка була пізнана й осмислена людиною і закріплена у словах. Вербалізація концептів
відбувається не тільки окремими словами, а й ідіоматичними одиницями, реченнями, які проходять процес
лексикалізації та ідіоматизації, та відтворюються в усному мовленні автоматично за умови подібності в
комунікативній ситуації. Святе Письмо як об’єкт пізнання релігійного та реального світу стає джерелом
поповнення вербалізованих національно-специфічних концептів (фразеологічних одиниць) на лексичному
рівні, де саме і відбувається тісний зв’язок концептуальної та мовної картини світу. Отже, стає доцільним
розглянути лексичний рівень мови Біблії і виявити формування МКС на основі внутрішнього лексикону
україномовних текстів Святого Письма у перекладі П. Куліша та І. Огієнка.
Семантичне значення концепту бути подібним до Каїна – зраджувати з гнівом, вчиняти аморально, бути
жорстоким. Каїн вбив свого брата Авеля й увійшов у нашу свідомість як братовбивця. Першонароджений син
Адама та Єви став і першим убивцею на Землі (Буття 4:1-24). Саме ж ім’я Каїн у перекладі з давньоєврейської
означає „коваль”; за іншою версією ім’я Каїн (qayin) виникло від давньоєврейського дієслова qanah
(„придбати”) і значить „придбання”: “І пізнав Адам Єву, жінку свою, і вона завагітніла, і породила Каїна і
сказала: „Набула чоловіка від Господа” (Буття 4:1) [Біблія 2003]. Традиційно у давніх народів братовбивство
вважалося одним із страшних гріхів, через це не випадково, що ім’я Каїн стало загальним для злочинця та
братовбивці. У свідомості українського народу ім’я Каїн часто виступає у парі з іменем Авель, передбачаючи
протиставлення „вбивця та його жертва”.
Концепт вовк в овечій шкурі, використаний Ісусом в Євангелії від Матвія 7:15, зображує лжепророків, які
були праведними зовні, але злими всередині. “Стережіться фальшивих пророків, що приходять до вас ув одежі
овечій, а всередині – хижі вовки” [Біблія 2003]. Український народ як безпосередній представник української
ментальності вдається до цього концепту під час характеристики лицемірів, або тих, хто хоче здаватися добрим,
а насправді є злим.
Для носія української мови вузький і тернистий шлях – це шлях, який мало хто обирає і який веде до
тісної брами вічного життя. У Євангелії від Матвія 7:14 Ісус попереджав Своїх послідовників про те, що
привабливий і широкий шлях, яким йде більшість, веде до широкої брами загибелі: “Бо тісні ті ворота, і вузька
та дорога, що веде до життя, – і мало таких, що знаходять її!” [Біблія 2003].
Загальновідома фразема гроші – корінь зла є дещо неточним перекладом Першого послання до Тимофея
6:10. Апостол Павел написав, що корінь всіх бід – любов до грошей. У нас і зараз не викликає сумніву те, що
надмірна жадібність може призвести людину до різних проблем. “Корень бо всього лихого сріблолюбство;
котрого инші бажаючи, заблудили од віри, і себе прибили многими муками” [Святе Письмо 2000].
У свідомості представника українського етносу добрий самарянин – людина, яка звертає зі свого шляху,
щоб допомогти іншому. Герой притчі Ісуса, що записана в Євангелії від Луки 10:30-37, співчутливо ставиться
до іншої людини, не думаючи про свої власні справи. “Чоловік один ійшов з Єрусалиму в Ерихон, і попав ся
розбійникам, котрі, обдерши його й рани завдавши, пійшли, зоставивши півмертвого. Случаєм ійшов якийся
священик дорогою тією, і, побачивши його, пройшов мимо. Так само ж і левит, лучившись на те місце,
приступивши й подивившись, пройшов мимо. Самарянин же один, ідучи дорогою, прийшов до него й,
побачивши його, милосердував ся, і, приступивши, обвязав рани його, ллючи оливу та вино, й, посадивши його
на свою скотину, привів його в гостинницю, і пильнував його; а назавтра, одходячи, вийняв два денариї, дав
гостинникові, та й каже йому: Доглядай його, і що над се видаси, я, вернувшись, оддам тобі” [Святе Письмо
2000].
Заборонений плід – одна з багатьох старозавітних фраз, що широко використовується у наш час. У
прямому значенні “заборонений плід” був плодом дерева пізнання добра і зла. Адаму і Єві було заборонено
його їсти: “Але з дерева знання, добра й зла – не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш!”
(Буття 2:17) [Біблія 2003]. Але коли змій спокусив їх, вони не послухалися Бога й обрали грішний шлях. Цей
концепт використовується відносно участі у справах, що вважаються неправедними.
Концепт зіниця ока використовується для позначення Божого ставлення до Ізраїлю. Єврейське слово, що
вживається в цьому словосполученні, в прямому значенні означає “центр” або “зіниця” ока, а в переносному – ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 18

286
високу цінність віруючої людини в очах Божих. Псалмоспівець Давид, звертаючись до Бога, просив: “Сохрани
мене, як зїницю ока; в тїни крил твоїх стережи мене” (Пс. 16(17):8) [Святе Письмо 2000].
У семантику поняття їж, пий і веселися закладено саркастичне забарвлення. Ісус розказував народу
притчу про багатого дурня, записану в Євангелії від Луки 12:19. Багатий чоловік думав, що забезпечив себе до
кінця свого життя, але помер у ту ж саму ніч. “І скажу душі моїй: Душе, маєш багацько добра, зложеного на
лїта многі; спочивай, їж, весели ся” [Святе Письмо 2000].
Концепт Йона позначає того, хто несе невдачу або нещастя іншим. Таке ім’я мав головний герой
одноіменної книги Біблії. Пророк Йона безуспішно намагався втекти від Божого волання. Він намагався
сховатися на кораблі, але приніс багато проблем всім пасажирам, що знаходилися на ньому, оскільки Бог не
забув про Йону. “Непослух Йони й кара за нього” [Біблія 2003].
Концепт крапля з ведра вказує на “маленьку кількість” або “незначну частину чогось”. У Книзі пророка
Ісаї 40(39):15 говориться, що для Господа народи – як краплина з ведра. “В його люде – мов крапля з відра, а на
вазї важять за пилинку. Мов порошинку підійме він острови” [Святе Письмо 2000].
Концепт кривавий піт асоціюється з тяжкими стражданнями. Він вживається в Євангелії від Луки 22:44,
де зображена боротьба Ісуса в Гетсиманському саду. У результаті цієї боротьби піт, який виступив на чолі
Ісуса, був схожим на краплини крові: “І, бувши в смертній боротьбі, ще пильнїше молив ся; був же піт Його як
каплї крови, каплючі на землю” [Святе Письмо 2000]. На думку фізіологів, таке вважається цілком можливим,
якщо людина зазнає жахливих страждань.
Концепт напис на стіні означає щось неминуче, що обов’язково здійсниться. Семантичне значення його
пов’язане з п’ятою главою Книги Даниїла. Цар Валтасар побачив руку, яка писала на стіні таємниче послання.
Він покликав Даниїла, щоб той витлумачив його значення, і дізнався, що Бог зважив його на терезах вічності і
виявив дуже легким. Царство було відібрано в нього в ту саму ж ніч. “…Вийшли пальці людської руки, і писали
навпроти свічника на вапні стіни царського палацу, і цар бачив зарис руки, що писала” [Біблія 2003].
У семантиці концепту о, горе мені звучить вияв жалю. Вперше він зустрічається у Книзі пророка Ісаї 6:5,
коли він з’явився перед Богом, а також записаний у Книзі пророка Єремії. “І промовив я: Горе мені! погибель
моя! Я бо людина з нечистими устами, й живу між людьми з нечистими губами, – а се ж очі мої бачили Господа
сил небесних!” [Святе Письмо 2000].
Поняття око за око вперше згадується в книзі Левит 24:20. Цей концепт слід тлумачити не як заклик до
помсти, а як прагнення запобігти каліцтву, яке одна людина могла нанести іншій, помстившись за скоєне зло.
“Перелом за перелом, око за око, зуб за зуб: як він ушкодив людинї, так і йому нехай ушкодять” [Святе Письмо
2000]. Плотська природа людини спонукає завдавати біль іншим, і тому Закон повинен був обмежити кару
рамками рівнозначності.
У поняття пошкодуєш різки, втратиш сина покладена настанова мудрого царя Соломона щодо принципу
виховання. У Книзі притч 13:24 він говорить про те, що “хто жалує лозинки, ненавидить він сина, а хто любить
сина, той змалку наказує його” [Святе Письмо 2000].
Концепт сіль землі використовується стосовно людей, яких у нашому житті ми вважаємо цінними або
важливими. Говорячи про своїх учнів в Євангелії від Матвія 5:13, Ісус підкреслив цінність моральної чистоти.
“Ви – сіль землі. Коли сіль ізвітріє, то чим насолити її? Не придасться вона вже нінащо, хіба щоб надвір була
висипана та потоптана людьми” [Біблія 2003]. У ті часи сіль була дуже коштовною і використовувалась як засіб
оплати.
Значення концепту сліпі вожді сліпих виводиться з тексту Євангелії від Матвія 15:14, зображуючи
лжевчителів, які говорять про те, що знають істину, але насправді самі помиляються. Вони уводять довірливих
людей з вірного шляху. “Залишіть ви їх: це сліпі поводатарі для сліпих. А коли сліпий водить сліпого, – обоє до
ями впадуть…” [Біблія 2003]. Отже, ми використовуємо ці слова, зображуючи людей з високою зарозумілістю,
що обманюють самих себе.
Слова шукайте й знайдете, що часто цитуються у наш час, взяті з Нагірної проповіді Ісуса, записаної в
Євангелії від Матвія 7:7. “Просіть – і буде вам дано, шукайте – і знайдете, стукайте – і відчинять вам” [Біблія
2003]. Цей концепт широко використовують як підбадьорення тим, хто шукає і хоче досягти своєї мети.
Поняття як агнець на заклання, взяте з Книги пророка Ісаї 53(52):7, виражає покірність Месії, з якою Він
йшов виконувати волю Отця. “Його брано на допит, та він терпів добровільно й не отвирав уст своїх; неначе
вівцю на заріз, його ведено, й як ягня перед постригачем нїмує, так і він не одчиняв уст своїх” [Святе Письмо
2000]. У наш час цей концепт широко використовується, згадуючи невинних жертв або тих, хто безсилий у
певній ситуації.
Отже, україномовні тексти Біблії обох перекладачів досить яскраво відбивають ментальність
українського народу. Святе Письмо стало репрезентом як концептуальної, так і мовної картини світу,
увібравши в себе всі тонкощі україномовного середовища та його носіїв. На ілюстрованому матеріалі стає
помітним тісний зв’язок концептуальної та мовної картини світу на лексичному рівні, оскільки новоутворені
одиниці відображають фіксацію змін у мові, що з’являються у концептуальній картині світу кожного з її носіїв.
До того ж, як одиниця пізнання й осмислення навколишнього світу концепт може мати неоднаковий ступінь
інформативної насиченості, але так чи інакше він залишається цілісним утворенням, здатним повсякчас
поповнюватися й відображати накопичений людський досвід. Розділ Х. Актуальні проблеми когнітивної лінгвістики

287
У наступних розвідках планується провести компаративний аналіз англійської й української мовної
картини світу на матеріалі Біблії відповідних носіїв.

Література
Бабушкин 1996: Бабушкин А.П. Типы концептов в лексико-фразеологической семантике языка. –
Воронеж, 1996. – С. 19-27.
Біблія 2003: Біблія або книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту із мови давньоєврейської й
грецької на українську дослівно наново перекладена / Переклад проф. Івана Огієнка. – К.: Українське Біблійне
Товариство, 2003. – 1375 с.
Заботкина 1982: Заботкина В.И., Степанов Г.М. Неологизмы в современном английском языке. –
Калининград, 1982. – С. 124.
Кубрякова 1994: Кубрякова Е.С. Начальные этапы становления когнитивизма: лингвистика – психология
– когнитивная наука // Вопр. языкознания. – 1994. – № 4. – С. 35.
Маковська 2008: Маковська Н. Когнітивний аналіз дискурсу як методологічна база для вивчення
непорозуміння // Філологічні студії. – Луцьк, 2008. – № 1-2. – С. 370-377.
Пашина 2006: Пашина А.В. К вопросу о методике концептуального анализа художественного текста (на
материале сказок И.М. Ермакова) // Режим доступу:
http://www.rusnauka.com/ONG_2006/Philologia/16490.doc.htm.
Попова 2003: Попова З.Д., Стернин И.А. Проблема моделирования концептов в лингвокогнитивных
исследованиях // Мир человека и мир языка: Серия “Концептуальные исследования”. – Вып. 2. – Кемерово,
2003. – С. 8, 72-74.
Попова 2007: Попова З.Д., Стернин И.А. Когнитивная лингвистика. – М., 2007. – С. 54.
Святе Письмо 2000: Святе Письмо Старого і Нового Заповіту: Мовою русько-укр. / Переклад П.О.
Куліша та ін. Британське і Загранічне Біблійне Товариство 1903 р. – К.: Рада, 2000. – 825 с.
Таценко 2008: Таценко Н. “Концепт” як ключове поняття когнітивної лінгвістики // Вісник СумДУ. –
2008. — № 1. – С. 105-110.
Швачко 2007: Швачко С., Кобякова І., Анохіна Т. Концептуальний підхід до структурних одиниць
текстів: контрастивні аспекти // Режим доступу: http://visnyk.sumdu.edu.ua/arhiv/2007/2(107)/33_Shvach.pdf.

The article represents the features of the conceptual picture of the world of the Ukrainian people based on the
texts of the Bible translated into Ukrainian by P. Kulish and I. Ohiyenko. Much attention is given to the forming of the
verbal concept that transfers the nationally-specific features of the Ukrainian national mentality.
Keywords: cognitive linguistics, concept, conceptual picture of the world, the Bible.
Надійшла до редакції 11 жовтня 2008 року.

Категорія: Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.