Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Катерина Виноградова, Ганна Ситар — ТИПОЛОГІЯ МОДЕЛЕЙ МОДАЛЬНИХ МОДИФІКАЦІЙ РЕЧЕНЬ В УКРАЇНСЬКІЙ І РОСІЙСЬКІЙ МОВАХ. СТАТТЯ 2: ІМПЛІЦИТНІ МОДЕЛІ

У статті розглянуто другу частину загальної типології модальних модифікацій речень в українській і
російській мовах – імпліцитні моделі (з позицій зіставного аналізу). Виділено моделі речень, спільні для
основних типів модальності – бажання, можливості, необхідності, та моделі, за якими побудовано
модифікації одного з указаних типів.
Ключові слова: імпліцитна модель, модальність, модель речення, модифікація речення, структурна
схема речення.

Пропоноване дослідження виконано в межах міжнародного проекту «Моделі слов‟янських простих
речень з урахуванням їх типових значень і мовленнєвих реалізацій». Головними завданнями проекту є
виділення типів слов‟янських простих речень і з‟ясування особливостей їх реалізацій у мовленні, тобто
© Виноградова К.М., Ситар Г.В., 2009 Розділ ІІІ. Теоретичні питання синтаксису

73
визначення граматичних і структурно-семантичних модифікацій, актуалізаційних та інтерпретаційних
трансформацій1 (про завдання й перспективи проекту детальніше див. [Всеволодова 2005]).
Аналіз модальних модифікацій із позицій теорії моделі речення й системи парадигм речення є
актуальним і на сьогодні нерозв‟язаним завданням граматики. Окремим аспектам категорії
внутрішньосинтаксичної2 модальності в російській мові присвячені дослідження [Слесарева 2004, 2004а, 2004б;
ТФГ 1990; Федорова 2000]. З-поміж усіх модальних модифікацій імпліцитного типу на попередніх етапах
нашого дослідження розглянуто речення, що передають значення необхідності [Виноградова, Ситар 2005а], усі
інші типи, як і їх зіставлення в українській і російській мовах, досі не були предметом спеціальних досліджень.
Мета статті полягає у визначенні імпліцитних моделей речень як складника загальної типології
модальних модифікацій речень в українській і російській мовах, що передбачає розв‟язання таких завдань:
1) виявити максимально повний список моделей модальних модифікацій імпліцитного типу в українській
і російській мовах;
2) класифікувати виділені моделі;
3) порівняти моделі речень, які виражають основні семантичні різновиди модальності – необхідність,
бажання, можливість;
4) зіставити моделі модальних модифікацій в українській і російській мовах.
Пропонований аналіз спирається на попереднє дослідження окремих типів модальних значень
(необхідності, бажання, можливості) та окремих груп моделей, у результаті чого виділено такі диференційні
критерії опису засобів вираження різних типів внутрішньосинтаксичної модальності в українській і російській
мовах: наявність / відсутність спеціальних лексем, тобто експліцитність / імпліцитність вираження модальності,
синтаксично незмінений / змінений суб‟єкт, частиномовна належність модального компонента, частиномовний
статус залежного від модального компонента та ін. (детальніше див. [Виноградова, Ситар 2005а; Виноградова,
Ситарь 2005б; Виноградова, Ситарь 2006; Виноградова, Ситар 2007 та ін.]). Наведені параметри дають змогу
репрезентувати систему цих засобів у вигляді дихотомії:
1. Моделі речень з експліцитним модальним компонентом.
1.1. Моделі із синтаксично незміненим суб‟єктом.
1.1.1. Моделі з дієслівним модальним компонентом.
1.1.1.1. Моделі, у яких модальне дієслово приєднує інфінітив.
1.1.1.2. Моделі, у яких модальне дієслово приєднує іменну групу.
1.1.2. Моделі з недієслівним модальним компонентом.
1.1.2.1. Моделі з іменним модальним компонентом.
1.1.2.1.1. Моделі з модальним компонентом-іменником.
1.1.2.1.1.1. У складі описових предикатів.
1.1.2.1.1.1.1. Речення, у яких модальний іменник приєднує
інфінітив.
1.1.2.1.1.1.2. Речення, у яких модальний іменник приєднує
іменну групу.
1.1.2.1.1.2. Без описових предикатів.
1.1.2.1.2. Моделі з модальним компонентом-прикметником.
1.1.2.1.2.1. Речення, у яких модальний прикметник приєднує інфінітив.
1.1.2.1.2.2. Речення, у яких модальний прикметник приєднує іменну
групу.
1.1.2.2. Моделі з неіменним (прислівниковим) модальним компонентом.
1.2. Моделі із синтаксично зміненим суб‟єктом.
1.2.1. Моделі з дієслівним модальним компонентом.
1.2.1.1. Моделі, у яких модальне дієслово приєднує інфінітив.
1.2.1.2. Моделі, у яких модальне дієслово приєднує іменну групу.
1.2.2. Моделі з недієслівним модальним компонентом.
1.2.2.1. Моделі з іменним модальним компонентом.
1.2.2.1.1. Моделі з модальним компонентом-іменником.
1.2.2.1.1.1. У складі описових предикатів.
1.2.2.1.1.1.1. Речення, у яких модальний іменник приєднує
інфінітив.
1.1.2.1.1.1.2. Речення, у яких модальний іменник приєднує
іменну групу.

1
Аналіз парадигматики простого речення ґрунтується на понятті синтаксичного поля речення [Золотова 1973;
Золотова, Онипенко, Сидорова 1998], а також системи парадигм речення [Всеволодова 2000].
2
Про розмежування зовнішньо- і внутрішньосинтаксичної модальностей див. працю Г.О. Золотової [Золотова 1973]. ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 19

74
1.2.2.1.1.2. Без описових предикатів.
1.2.2.1.2. Моделі з модальним компонентом-прикметником.
1.2.2.2. Моделі з неіменним (прислівниковим) модальним компонентом.
2. Імпліцитні модальні моделі речень.
2.1. Нефразеологізовані моделі:
2.1.1. Моделі з часткою укр. би (б) / рос. бы.
2.1.1.1. Моделі з еліпсисом модального і/або основного дієслова.
2.1.1.1.1. Моделі із синтаксично незміненим суб‟єктом.
2.1.1.1.2. Моделі із синтаксично зміненим суб‟єктом.
2.1.1.2. Моделі без еліпсиса.
2.1.2. Моделі без частки укр. би (б), рос. бы.
2.1.2.1. Із синтаксично незміненим суб‟єктом.
2.1.2.1.1. Моделі з імперативом.
2.1.2.1.2. Моделі без імператива.
2.1.2.2. Із синтаксично зміненим суб‟єктом.
2.2. Фразеологізовані моделі:
2.2.1. З фінітною формою дієслова.
2.2.2. З інфінітивом.
Першу частину запропонованої класифікації – експліцитні модальні моделі речень проаналізовано в
першій статті цього циклу [Виноградова, Ситар 2009]. У цій розвідці розглянемо імпліцитні моделі речень.
2. Імпліцитні моделі.
2.1. Нефразеологізовані моделі.
2.1.1. Моделі з часткою укр. би (б) / рос. бы. У межах цієї групи виділяємо окремий підклас
моделей з еліпсисом. Відповідно другий підклас утворюють моделі без еліпсиса.
2.1.1.1. Моделі з еліпсисом модального і/або основного дієслова: укр. Для нас ветерани
Великої Вітчизняної війни здійснили подвиг, підсумок якому – Велика Перемога. Нам залишилось зовсім
неважке. Нам би зрозуміти, чому вони були такими мужніми і відданими своєму народові. Нам би оцінити
здійснене ними. Нам би знати і пам‘ятати їх імена (Народна трибуна. – 11.03.2004); Мені б лише трохи цукру і
мельхіорову ложечку Для вірного питця – з чашкою і спрагою (І. Андрющенко); рос. – Я бы жареного с кашей,
– сказал В. П. Далматов (НКРЯ3); – Мне бы открывалку, – неуверенно говорю я. – Пиво открыть… (НКРЯ).
Щодо групи моделей з еліпсисом хочемо відзначити кілька моментів. По-перше, з формального
погляду ці моделі не мають експліцитно вираженого модального компонента, що дає змогу зарахувати їх до
імпліцитних моделей. Саме імпліцитні моделі (через відсутність у них вербально вираженого модального
змісту) можуть викликати значні труднощі в розумінні інофонами, які вивчають українську й російську мови,
що є ще одним аргументом на користь необхідності систематизації імпліцитних засобів вираження
модальності.
По-друге, еліптичні речення становлять одну з можливих реалізацій відповідних експліцитних моделей,
тобто їх побудовано за структурною схемою, яка містить модальний компонент. У силу цього речення з
еліпсисом утворюють зону перетину систем експліцитних та імпліцитних модальних моделей. Отже, подібні
речення з‟являються в нашій класифікації у двох місцях: в експліцитних моделях, де вказується на можливість
еліпсиса модального компонента, і в імпліцитних моделях, до складу яких потрапляють конструкції з
еліпсисом.
По-третє, у деяких випадках досить складно точно визначити, який саме компонент (модальне, основне
дієслово або обидва ці компоненти) еліптовано. Пор. можливість кількох інтерпретацій речення: рос. Я бы чаю
= Я бы выпил чаю; Я бы чаю = Я бы хотел чаю; Я бы чаю = Я бы хотел выпить чаю. З метою унаочнення в
структурній схемі речення перед еліптованим компонентом ставимо знак .
Еліптичні речення можуть бути як із синтаксично незміненим, так і з синтаксично зміненим суб‟єктом.
2.1.1.1.1. Моделі із синтаксично незміненим суб‟єктом (структурна схема4
S1 би/бы Vf mod Inf N2/4): рос. «Скучно, – говорит судьба случаю. – Я бы чаю … скучаю…» (О.Мартынова);
Вот уж кого не ждала встретить на своей кухне, так это Ее. – Может кофе тогда? – Я бы чаю зеленого …
(www.proza.ru). В українській мові речення, побудовані за цією структурною схемою, вживаються рідко й
мають недиференційоване5 значення: – Я би його за це на палю. Так сотникові віддячується за те, що його ще

3
Приклади, позначені абревіатурою НКРЯ, почерпнуто з Національного корпусу російської мови
(www.ruscorpora.ru).
4
Символом S у структурній схемі позначаємо суб‟єкт з метою наочної репрезентації суб‟єктної синтаксеми і
розмежування формально тотожних моделей з різним значенням.
5
В імпліцитних моделях досить часто складно визначити тип реалізованого модального значення. Так, поза
контекстом можливою є інтерпретація речення Мені б на дачу і як Мені б треба на дачу, і як Мені б хотілося на дачу. Такі
моделі ми будемо вважати недиференційованими щодо вираження типу модального значення. За нашими спостереженнями,
така невизначеність характерна для поєднання необхідності і бажання й майже не стосується значення можливості. Розділ ІІІ. Теоретичні питання синтаксису

75
малим щенюком біля себе примістив. От дивіть! Йому нашої панночки забаглось (А.Чайковський) (= Я би його
за це посадив на палю або Я би його за це хотів посадити на палю або Його за це треба посадити б на палю) на
відміну від російської мови, у якій вони реалізують значення бажання.
2.1.1.1.2. Моделі із синтаксично зміненим суб‟єктом. З-поміж речень з еліпсисом і
синтаксично зміненим суб‟єктом виділяємо модель на позначення необхідності й недиференційовану модальну
модель, у якій поєднано значення необхідності й бажання:
— необхідність (структурна схема S3 би/бы Advmod Inf): укр. – На мою думку, нам би підождати на
морі, щоб нікому не лізти в очі, або ховатися десь під болгарським берегом і підождати до ночі
(А.Чайковський) (=На мою думку, нам би треба підождати на морі…); рос. Нам бы только до утра
прокантоваться, а там… (А.Вампилов) (= Нам бы надо только до утра прокантоваться);
— недиференційовані модальні значення виражаються за допомогою моделі
S3 би/бы Vf3mod / Advmod Inf N2/4, яка має дві реалізації:
а) з одним еліптованим компонентом – модальним дієсловом / прислівником: S3 би/бы Vf3mod
/ Advmod Inf N2/4: укр. «Мені б лише внука побачити», – відмахувалася від мене Світлана. Так і сталося: через
два тижні після народження малюка жінка померла (Ваше здоров‟я. – 03.02-09.02.05 (№ 5 (780)); (= Мені б
лише хотілося внука побачити або Мені б лише треба внука побачити); рос. Мне бы (щелкнул по фотографии)
такую спасти! (А.Вампилов) (= Мне бы хотелось такую спасти); Сучков вздохнул: – Мне бы денег раздобыть
на учебники… И на дрова… (НКРЯ) (= Мне бы денег надо раздобыть на учебники… И на дрова…);
б) з двома еліптованими компонентами – модальним дієсловом / прислівником та основним
дієсловом у формі інфінітива: S3 би/бы  Advmod /Vf3mod Inf N2/4: укр. «А мені б морозива в чашечці і м’яч», –
мріє 8-річний Діма (Україна молода. – 08.05.2009 (№ 82)); рос. Мне бы спицу вязальную, я бы ею почесалась
(НКРЯ). Такі речення, як і речення із синтаксично незміненим суб‟єктом (2.1.1.1.1), можуть бути інтерпретовані
по-різному: укр. Та в нас лише сатин, мені б щось осіннє… (В.Дрозд) (= Мені б треба щось осіннє; Мені б
хотілося щось осіннє; Мені б купити щось осіннє; Мені б треба купити щось осіннє або Мені хотілося б
купити щось осіннє);
— можливість (на позначення можливості подібних речень не зафіксовано).
2.1.1.2. Моделі без еліпсиса.
Речення без еліпсиса охоплюють тільки моделі із синтаксично незміненим суб‟єктом (структурна схема
(S1 би/бы Vf praet)):
— необхідність (цю модель використовують для висловлення поради, рекомендації, у позиції суб‟єктної
синтаксеми передбачено другу або третю особу): укр. Сходив би ти в церкву, покаявся …
(http://forum.korrespondent.net/read.php?2,687038,page=16); рос. – Господи, да сходил бы ты к этому адвокату
сам и рассказал бы дело с глазу на глаз (НКРЯ);
— бажання: укр. – Тобі, Олюню, вже треба, мабуть, лягти. Не втомилася? Що у вас нового, Володю?
– Дякую. Нічого особливого, – сказав Володько.
– Я б ще трохи посиділа, – відповіла Ольга (У.Самчук);
рос. Кормят здесь хорошо, но все же с удовольствием поел бы сейчас твоих пельменей (А.Вампилов);
— можливість (у зібраному фактичному матеріалі речень, побудованих за цією структурною схемою, на
позначення можливості не зафіксовано).
Отже, моделі з часткою укр. би (б) / рос. бы характерні для вираження необхідності або бажання й не
типові для вираження можливості.
2.1.2. Моделі без частки укр. би (б) / рос. бы.
2.1.2.1. Моделі із синтаксично незміненим суб‟єктом.
2.1.2.1.1. Моделі з імперативом.
Серед імперативних речень виявлено дві моделі на позначення необхідності й одну модель,
недиференційовану щодо вираження бажання й необхідності.
Для вираження значення необхідності використовують такі моделі:
а) S1 Vimp: укр. В цей момент менеджери їм ввічливо пояснюють, що у зв’язку з таким великим напливом
клієнтів фірма не в змозі відразу видати омріяну покупку. Ми, мовляв, із Вами заключаємо договір, а Ви
платіть перший внесок, своєчасно щомісяця оплачуйте рахунки, а омріяний товар отримаєте в порядку
черговості через декілька місяців… (М. Горбатюк); рос. Ты гуляешь, а я – работай; Сейчас бы попала под
машину / а я отвечай / это он говорит (НКРЯ). За нашими спостереженнями, ця модель функціонує тільки за
наявності протиставних відношень: Шановні колеги, з переходом до ринку нам доводиться платити за кожну
цифру. Я прошу вирішити питання про надання нам інформації державними установами безплатно. Бо
Держстат України каже: ми вам дамо цю інформацію, але ви платіть нам, бо нам ні за що жити (Виступ
депутата С. І. Дорогунцова // Стенограма 39 засідання Верховної Ради України від 4.11.1991 р.). Переважно в
подібних реченнях втілено негативну оцінку мовцем повідомлюваного (= Ми маємо платити за інформацію, і я
ставлюсь до цього негативно);
б) Vimp: укр. З’являться хитруни до півмертвого і покажуть сухарик, промовляючи: віддай з грудей
хрестик – сухарик дістанеш! (В. Барка); рос. Плати городскую подать пятнадцать целковых, да торгуй. Такі ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 19

76
речення становлять перетин функціонально-семантичних полів модальності й умови: Якщо хочеш дістати
сухарик, треба віддати з грудей хрестик; Если хочешь работать, надо заплатить подать.
Модель з імперативом, побудована за структурною схемою N3 Vimp N4, становить результат згортання
формально й семантично складного речення: укр. Їм подавай двомовність, нереальні політичні обіцянки,
пропаганду зверхності старшого брата та ненависть до інших національностей (Кримська світлиця. –
23.06.2006 (№ 26)); рос. Не хотят генералы контрактников, призывников им подавай, ай, до чего подлые…
(НКРЯ). У структурі подібної ситуації можна виділити два суб‟єкти: перший (експліцитний) – суб‟єкт
волевиявлення, другий (імпліцитний) – потенційний виконавець вимог першого суб‟єкта. Унаслідок згортання
вихідної конструкції виникає формально просте семантично неелементарне речення, у якому адресат (ім‟я в
давальному відмінку N3) є суб‟єктом першої пропозиції (суб‟єктом модальності), а дієслово у формі наказового
способу (Vimp) – предикатом другої. Характерною ознакою імперативної моделі є нашарування модальних
значень бажання і необхідності, напр.: укр. За цих умов колективна оборона в рамках НАТО – найефективніша
й економічно доцільна. Але що означає для українофобів чужа думка та досвід, їм подавай референдум, бо вони
добре прогнозують його результати в непоінформованому про НАТО українському соціумі (Львівська газета. –
30.05.2007) (= Вони хочуть, щоб влада оголосила референдум; Їм потрібно, щоб влада оголосила референдум);
рос. Не учатся, политикой занимаются, революцию затеяли, конституцию им подавай… (НКРЯ) (= Они
хотят, чтобы парламент принял конституцию или Им нужно, чтобы парламент принял конституцию).
Відзначимо, що в нашому матеріалі зафіксовано приклади такого типу тільки з дієсловом укр. подавати, рос.
подавать. Тому, очевидно, можна стверджувати, що речення, побудовані за структурною схемою N3Vimp N4,
близькі до фразеологізованих.
2.1.2.1.2. Моделі без імператива.
Речення з фінітною формою дієслова використовуються на позначення вміння, вони будуються за
зразком ядерного дієслівного речення (структурна схема S1Vf), проте містять прихований модальний
компонент. При цьому значення вміння супроводжується позитивною оцінкою, вираженою прислівниками
типу чудово, добре: укр. І знаєте ще що: вона чудово співає деяких наших пісень. Попрохаймо її, щоб вона нам
хоч одну заспівала (Т.Шевченко. Музика. Переклад Б. Якубовського) (= Вона вміє співати деяких наших
пісень); рос. Итальянские певцы прекрасно поют, но совершенно не могут создать на сцене полноценного
драматического образа … (НКРЯ) (= Итальянские певцы умеют петь). Подібне значення можливості
передають і моделі речень з дієловом-предикатом у формі майбутнього часу доконаного виду, напр.: рос. На
такой вопрос я отвечу без подготовки (= На такой вопрос я (с)могу ответить без подготовки); Здесь вы
спуститесь на берег (= Здесь вы можете спуститься на берег) [Слесарева 2004]. Як зазначено в праці
[Слесарева 2004: 376], у таких реченнях форма дієслова майбутнього часу доконаного виду виражає значення
потенційно можливої дії: Навіть дитина це зрозуміє (=Навіть дитина може це зрозуміти).
2.1.2.2. Моделі із синтаксично зміненим суб‟єктом.
Інфінітивні моделі використовуються для вираження необхідності (структурна схема S3 Inf): укр. Звісно,
коли із банку надходить повідомлення про прострочення платежів – шахрай зітхає: „Твоє ім’я на документах,
тобі і платити‖, а строки ж ідуть і сума зростає (Офіційний сайт МВС України: mvs.gov.ua, 31.07.2008); рос.
Ты – заинтересованное лицо, тебе и платить, дражайший (М.Веллер).
2.2. Фразеологізовані моделі.
2.2.1. З фінітною формою дієслова.
Фразеологізована модель з фінітною формою дієслова (как не Vf 2s) характерна для російської мови, вона
вживається тільки для вираження необхідності: рос. Как же не купишь, если сейчас по двадцать рублей
продают, а потом он подорожает [Балобанова 2001]; А как не пойдешь, не сообщишь такие вести (НКРЯ).
В українській мові в таких випадках використовується фразеологізована модель з інфінітивом (див.
2.2.2).
2.2.2. З інфінітивом:
— необхідність: на позначення необхідності вживаються дві моделі:
а) укр. як не Inf: … Як же не піти востаннє побачити Горовенчиху (О.Кониський); «Ну як тут не
допомогти, – сказав командир, – все ж таки свій!» (Є. Свірський); рос. как не Inf: Как же ей не отдать, если у
нее совсем ничего нет [Балобанова 2001]; Надзирателю, бригадиру, – а придурку посылочному как не дать?
(НКРЯ); Как тут не вспомнить сказанные еще в 1918 г. слова Н.А. Бердяева о том, что «сцены из Гоголя
разыгрываются на каждом шагу в революционной России» (НКРЯ);
б) укр. чи S3 не Inf: Народна ініціатива – це ж дуже легко. Чи тобі не знати, як сформувати народну
ініціативу? (Радіо «Свобода», 04.04.2009); рос. S3 ли не Inf: Тебе ли не понять этого! [Величко 1996];
Завидовали ребятишки, соседские бабы говорили матери «Тебе ли не жить теперь… Подмога » (НКРЯ);
— бажання (цю модель в обох мовах не реалізовано);
— можливість: укр. чому б не Inf: Якщо пограбував «мать городов российских» і найдивніший собор
нашої землі один князь і його ще й похвалено та названо Боголюбським, то чому б не спробувати й іншим?
(П.Загребельний); Чому б не зробити вхід збоку з брами, обладнати гарну вивіску, як це практикують, до
прикладу, в Польщі, а не розрубувати віконні прорізи (Львівська газета. – 23.07.2007 (№ 125 (195)); рос. почему Розділ ІІІ. Теоретичні питання синтаксису

77
бы не Inf [Балобанова 2001; Величко 1996]: Но тогда почему бы не вручать три комплекта золотых медалей?
(НКРЯ); Володька приблизился – коротенький, широкоплечий, как краб. Не Борис, конечно. Но и не урод.
Почему бы не потанцевать? Мог бы и сам подойти (НКРЯ)6:
Аналіз зібраного фактичного матеріалу засвідчив продуктивність серед моделей імпліцитного типу
контамінацій заперечної й модальної модифікацій, до яких належать:
а) фразеологізовані речення типу: укр. Але тут вийшов старий Козел і сказав поважно:
– Подивися, Владико, на Бабуїна! По-перше, він частіше вертикально ходить — з переду до заду він
вельми плаский у податковому вимірі. І як можна собі уявити процес вимірювання індексу випирання, якщо він
з бабуїнками не часто гуляє. Де вже тут справедливість?
– Боже ти мій! – сплеснув крилами Папуга. – До чого ця заздрість? Цей Бабуїн тільки з виду чоловік, а
зад у нього все одно голий (Контракти. – 28.06.2004 (№ 26)) (= Не треба заздрити Бабуїну);
Де тобі його вигнати, вовчику! (Казка “Коза-дереза”) (= Ти не можеш його вигнати); Куди тобі,
грішному, до царівни? (Казка про Іваньку-дурачка) (= Ти не можеш дострибнути до царівни); рос. Опомнись!
Зачем тебе ломать свою жизнь с больным и нищим? Вернись к себе! (М.Булгаков) (= Тебе не надо ломать
свою жизнь); Куда девочке это съесть! (= Девочка не может это съесть); Нам ли жаловаться на судьбу‖!
(= Мы не должны жаловаться на судьбу); К чему этот разговор! (= Этот разговор не нужен) [Величко 2004:
661];
б) нефразеологізовані інфінітивні моделі: укр. Мені не написати монографії на тему Селянського бунту,
поки я не перегляну всієї присвяченої цій темі бібліографії та не простудіюю всіх перелічених у бібліографії
праць (Колінгвуд Р. Ідея історії / Пер. з англ. О. Мокровольський. – К.: Основи, 1996) (= Я не зможу написати
монографію на тему Селянського бунту); Допоможи, будь ласка, приготувати обід, без тебе мені не
встигнути! (zhivchik.ua/content/view/140/59/lang,uk/) (= Без тебе я не зможу встигнути); рос. Мне не написать
эту статью (= Я не смогу написать эту статью); В комнату не войти: все завалено книгами (= В комнату
нельзя войти);
в) моделі з фінітними дієсловами: укр. Кохання перемагає все і всіх, і цього не заперечиш (Львівська
газета. – 16.03.2006 (№ 48 (855)) (= Я не можу цього заперечити або Ніхто не може цього заперечити);
В’ячеслав, подивований несподіваною обізнаністю керівника, змушений буркнути: «Цього факту не
заперечиш…» (Електронний підручник з сучасної української мови:
linguist.univ.kiev.ua/WINS/pidruchn/dijesl/txexers.htm) (=Я не можу цього заперечити); рос. С этим не
поспоришь! (= Я не могу спорить с этим!).
Отже, внутрішньосинтаксична модальність має надзвичайно широкий спектр засобів вираження.
Імпліцитні модальні моделі характеризуються відсутністю спеціальних модальних компонентів і належать до
периферії функціонально-семантичного поля модальності. Їм властиві експресивність та емоційне забарвлення,
тому на відміну від стилістично нейтральних модальних експліцитних речень, вони мають стильову
маркованість – вживаються переважно в розмовному, художньому й публіцистичному стилях.
Імпліцитні моделі зафіксовано на позначення всіх трьох типів модальності –необхідності, бажання,
можливості. Найпродуктивнішими серед імпліцитних модальних моделей виявилися речення зі значенням
необхідності: воно може бути виражене як фразеологізованими, так і нефразеологізованими моделями,
моделями з часткою би (б) / бы і без частки, імперативними й інфінітивними моделями, а також моделями з
еліпсисом. Для імперативних речень зі значенням необхідності властивою є негативна оцінка мовцем
окреслюваної ситуації.
На позначення бажання вживаються тільки два типи імпліцитних речень, причому обидва належать до
нефразеологізованих моделей, що містять частку би (б) / бы: S1 би/бы Vf praet і S1 би/бы Vf mod Inf N2/4
(остання продуктивна в російській мові). З-поміж фразеологізованих моделей конструкцій на позначення
бажання не зафіксовано.
Серед імпліцитних моделей можливості продуктивними є власне імпліцитні речення на позначення
вміння як семантичного підтипу можливості, які будуються за зразком ядерного дієслівного речення, проте
містять прихований модальний компонент. Подібних моделей не реалізовано серед модифікацій бажання й
необхідності. Крім цієї моделі, значення можливості має ще один засіб вираження імпліцитного типу –
фразеологізована інфінітивна модель укр. чому б не Inf, рос. почему бы не Inf.
Здійснений аналіз дає підстави зробити висновок про те, що для низки імпліцитних моделей речень
властивим є недиференційоване модальне значення, складність у семантизації якого безпосередньо пов’язана з
відсутністю вербально виражених модальних компонентів. На наш погляд, коректна кваліфікація значення в

6 Відзначимо наявність низки прикладів з нашаруванням кількох модальних значень: З усього було видно, що вони
страшенні бідолахи, можливо, навіть якісь бездомні і, звичайно, голодні. Чому б не купити для них якогось їдла?
(Ю.Андрухович) (= Я хочу / можу / повинен купити для них їжу); Хлопці задумали зробити електронного робота! Це
кібернетична черепаха навела Голованя на таку думку. А й справді, чому б не спробувати? (В.Бережний) (= Можна / треба
/ хочеться спробувати). Очевидно, у таких випадках йдеться про специфічний підтип модальності, і для точного його
визначення необхідним видається створення детальної класифікації семантичних типів модальності. ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 19

78
цих реченнях можлива лише за умови врахування контексту. Характерно, що недиференційоване значення
стосується складних випадків розмежування значень бажання й необхідності, а значення можливості переважно
виділяється однозначно.
Особливістю розглянутих фразеологізованих моделей є наявність у них заперечної частки не: рос. как не
Vf 2s, укр. як не Inf, рос. как не Inf, укр. чи S3 не Inf, рос. S3 ли не Inf, укр. чому б не Inf, рос. почему бы не Inf.
Запропонована дихотомія імпліцитних модальних моделей ґрунтується на врахуванні таких ознак:
а) синтаксична форма семантичного суб’єкта (моделі із синтаксично незміненим і синтаксично зміненим
суб’єктом);
б) наявність / відсутність еліпсиса модального / основного дієслова;
в) наявність / відсутність частки би (б) / бы;
г) фразеологізованість / нефразеологізованість моделі;
д) фінітність/ нефінітність основного дієслова;
е) наявність / відсутність імператива.
Іншими словами, саме ці ознаки виявилися релевантними для систематизації імпліцитних модальних
моделей.
Зіставлення критеріїв, актуальних для систематизації імпліцитних та експліцитних моделей, засвідчило,
що спільною ознакою для них є тільки одна – синтаксична форма семантичного суб’єкта. Показово, що
параметри, другорядні для експліцитних речень (наявність/відсутність еліпсиса та частки би (б) / бы),
виявилися важливими для моделей імпліцитного типу. Водночас для імпліцитних моделей цілком прогнозовано
(через відсутність формально вираженого модального компонента) нерелевантними є такі ознаки:
частиномовна належність модального компонента, частиномовний статус залежного від модального
компонента, наявність / відсутність описових предикатів.
Загалом типологія моделей речень з імпліцитним модальним значенням в українській і російській мовах
характеризується спільністю. Відмінності стосуються непродуктивності або відсутності окремих моделей в
українській мові. Зокрема, обмеженою є реалізація моделі S1 би/бы Vf mod Inf N2/4 в українській мові, замість
російської моделі 2.2.1. как не Vf 2s на позначення подібної ситуації вживається інфінітивна модель 2.2.2.
Перспективним для подальшого дослідження є встановлення семантичних підтипів у межах кожного
типу модальності (необхідності, можливості й бажання). Окремого дослідження потребують також недієслівні
моделі, зокрема, речення з так званими модальними прикметниками: укр. Місія здійсненна (= Місію можна
здійснити); рос. Это поправимая ошибка (= Эту ошибку можно поправить); Эта задача выполнима (= Эту
задачу можно выполнить).

Література
Балобанова 2001: Балобанова Л.А. Структурно-семантические особенности и функционирование
синтаксических фразеологизмов со значением невозможности // Русский язык: исторические судьбы и
современность: Международный конгресс исследователей русского языка (Москва, МГУ им. М.В.Ломоносова,
13-16 марта 2001 г.): Труды и материалы / Под общ. ред. М.Л.Ремневой и А.А.Поликарпова. – М., 2001. – С.158.
Величко 1996: Величко А.В. Синтаксическая фразеология для русских и иностранцев: Учебное пособие.
– М., 1996. – 95 с.
Величко 2004: Величко А.В. Выражение отрицания // Книга о грамматике: Материалы к курсу «Русский
язык как иностранный» / Под ред. А. В. Величко. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 2004.
Виноградова, Ситар 2005а: Виноградова К.М., Ситар Г.В. Модальні модифікації необхідності: моделі
імпліцитного типу // ХІІ Международная конференция по функциональной лингвистике «Функционализм как
основа лингвистических исследований»/ Сборник научных докладов (Ялта, 3-7 октября 2005 г.). –
Симферополь, 2005. – С. 62-63.
Виноградова, Ситарь 2005б: Виноградова Е.Н., Ситарь А.В. К типологии модальных модификаций в
русском и украинском языках // Е.Ф.Карский и современное языкознание: материалы Х международных
Карских чтений, 16-17 мая 2005 г., Гродно: В 2 ч. – Ч. 1 / Отв. ред. М.И.Конюшкевич. – Гродно: ГрГУ, 2005. –
С. 187-193.
Виноградова, Ситарь 2006: Виноградова Екатерина, Ситарь Анна. Модальные модификации желания
предложений с акциональными предикатами в русском и украинском языках // Лінгвістичні студії: Зб. наук.
праць. Випуск 14 / Укл.: Анатолій Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2006. – С. 131-141.
Виноградова, Ситар 2007: Виноградова Катерина, Ситар Ганна. Моделі модальних модифікацій
можливості речень з акціональними предикатами в українській і російській мовах // Лінгвістичні студії: Зб.
наук. праць. Випуск 15 / Укл.: Анатолій Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2007. – С. 234-243.
Виноградова, Ситар 2009: Типологія моделей модальних модифікацій речень в українській і російській
мовах. Стаття 1: експліцитні моделі // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. Випуск 18 / Укл.: Анатолій Загнітко
(наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2009. – С. 61-70.
Всеволодова 2000: Всеволодова М.В. Теория функционально-коммуникативного синтаксиса. Фрагмент
прикладной (педагогической) модели языка: Учебник. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 2000. – 502 с. Розділ ІІІ. Теоретичні питання синтаксису

79
Всеволодова 2005: Всеволодова Майя. «Модели славянских простых предложений с учетом их типовых
значений и речевых реализаций». Задачи и перспективы межнационального проекта // Лінгвістичні студії:
Зб. наук. праць. Випуск 13 / Укл.: Анатолій Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2005. – С. 142-146.
Золотова 1973: Золотова Г.А. Очерки функционального синтаксиса. – М.: Наука, 1973.– 351 с.
Золотова, Онипенко, Сидорова 1998: Золотова Г.А., Онипенко Н.К., Сидорова М.Ю. Коммуникативная
грамматика русского языка / Под ред. Г.А.Золотовой. – М.: Изд-во Моск. ун-та, Ин-та русского языка РАН,
1998. – 528 с.
Слесарева 2004: Слесарева И.П. Выражение возможности и невозможности // Книга о грамматике:
Русский язык как иностранный / Под ред. А.В. Величко. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 2004.
– С. 370-386.
Слесарева 2004а: Слесарева И.П. Выражение желательности / нежелательности и опасения // Книга о
грамматике: Русский язык как иностранный / Под ред. А.В. Величко. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Изд-во
Моск.ун-та, 2004. – С. 403-418.
Слесарева 2004б: Слесарева И.П. Выражение необходимости и ненужности // Книга о грамматике:
Русский язык как иностранный / Под ред. А.В. Величко. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Изд-во Моск.ун-та, 2004. –
С. 387-403.
ТФГ 1990: Теория функциональной грамматики. Темпоральность. Модальность. – Л.: Наука, 1990. –
264 с.
Федорова 2000: Федорова И.Р. Модальность возможности в современном русском языке: (На материале
газ.). – Калининград: Калинингр. гос. ун-т, 2000. – 85 с.

The second part of modal modifications typology with implicit models in Ukrainian and Russian languages is
examined from comparative point of view. Certain modals are used to express three main modality types – wish,
possibility and necessity. Some modals are relevant only for one modal meaning.
Keywords: implicit model, modality, model of sentence, modification of sentence, structural scheme of sentence.

Надійшла до редакції 3 березня 2009 року.

Категорія: Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.