Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Марина Гонтар — ФУНКЦІОНУВАННЯ ТЕРМІНІВ ЖУРНАЛІСТИКИ У МОВІ ДРУКОВАНИХ ЗМІ

У статті описано особливості функціонування українських термінів журналістики у мові друкованих
засобів масової інформації, зокрема вживання термінів у своєму прямому значенні, семантичні зміни, які
відбуваються з термінами, фіксування неологізмів, активне використання абревіатур та синонімічних
одиниць.
Ключові слова: термін журналістики, мова ЗМІ, пряме значення, зміна значення, абревіатура.

Терміни є важливою, невід‟ємною частиною кожної галузі знання чи діяльності. Журналістські терміни
зафіксовано в науковій, науково-популярній галузевій літературі, різноманітних навчальних та методичних
посібниках із журналістики, термінографічних працях, а також їх вживають в усному спілкуванні фахівці цієї
галузі. Термінологічна лексика переважає в науковому стилі. Проте терміни широко використовуються й у
публіцистичному стилі. Терміни журналістики знаходимо в газетах та журналах, чуємо на радіо і телебаченні.
Питання функціонування спеціальної лексики поза науковим контекстом порушено в працях
[Бойко 1989; Семенишина 1997; Суперанская 1989] та ін., терміни в публіцистичному стилі досліджували
[Горпинич 1989; Стишов 2003] тощо, проте специфіка вживання журналістських термінів на шпальтах
української преси ще не була об‟єктом вивчення.
Мета цієї статті – дослідити різні аспекти функціонування термінів журналістики в друкованих засобах
масової інформації (ЗМІ), прослідкувати семантичні процеси, які відбуваються у термінологічній лексиці на
шпальтах газет („Голос України”, „День”, „Вечірній Київ” (1998 – 2008 рр.)). Тема пов‟язана з проблемою
становлення, формування та функціонування термінів журналістики в сучасній українській мові.
О. В. Харченко лексику ЗМІ поділяє на лексику продукції ЗМІ та лексику професіоналів, що створюють
цю продукцію [Харченко 1999: 18]. Частиною останньої є термінологія журналістики. Функціонуючи в пресі,
лексика фахівців ЗМІ стає частиною лексики продукції ЗМІ. У цьому випадку терміни опиняються в
неспеціальному контексті, виходять за межі свого термінологічного поля і стають частиною загальновживаного
словника, тобто відбувається детермінологізація терміна. На думку О. В. Суперанської, детермінологізація
може мати дві стадії: на першій стадії термін „втрачає свою сувору концептуальність, системність,
однозначність і набуває прагматичних властивостей, яких раніше був позбавлений, тобто виникає нове слово з
термінологічним значенням, яке вимагає вже не дефініції, а тлумачення”, на другій – вже в загальновживаній
мові в цього слова з‟являється переносне значення і на його основі виникає побутове слово
[Суперанская 1989: 133-134]. О. А. Стишов розглядає процес детермінологізації як „вихід лексичних одиниць за
межі власне термінологічного вживання”, наслідком якого є переосмислення окремих термінів та цілих
терміносистем, виникнення в спеціальних слів нових переносних значень [Стишов 2003: 232-233].
Досліджуючи терміни, які функціонують поза науковою чи виробничою сферою, Л. Семенишина вказує на такі
зміни семантики спеціальних слів: поширене використання слова (спостерігається розширення сполучальних
властивостей терміна зі збереженням однієї чи кількох основних сем) та метафоризація (семантичне
перенесення на основі терміна) [Семенишина 1997: 108-109].
Спостереження за вживанням термінів журналістики в друкованих ЗМІ показує, що терміни поза
спеціальним контекстом можуть мати різні ступені детермінологізації. Більшість термінів входить до газетних
текстів зі своїм прямим значенням і переважно зберігає сполучуваність, властиву їм у текстах фахового
призначення, адже в публіцистиці „важливо представити термін саме як носій спеціального значення, як
елемент якоїсь професійної системи понять” [Костомаров 1971: 115]. Здебільшого це стосується тематичних
© Гонтар М.О., 2009 ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 19

120
публікацій, де порушено різні проблеми журналістики, ведуться розмови з особами, що мають відношення до
журналістики тощо, прикладом може бути уривок інтерв‟ю: Моя ж журналістська діяльність почалася в
газеті „Московский комсомолец”, де я за шість років роботи побував і кореспондентом, і
спецкореспондентом, і заступником директора інформаційної служби. Я був серед першого складу так званого
термінового номера – рубрики-підвалу на першій шпальті, який формувався на жорсткій конкурсній основі.
Паралельно, в рамках розширення спеціалізації, мені довелося ввійти у президентський журналістський пул
(День 23.06.2006). У цьому випадку у тексті функціонує слово з термінологічним значенням і хоча, як
зазначено вище, значення терміна зберігається, але саме “поняття редукується, спрощується, пристосовуючись
до сприймання нефахівців” [Суперанская 1989: 136].
Частина термінів зрозуміла пересічним читачам, оскільки має тривалу історію побутування в ЗМІ. Проте
інші терміни, особливо такі, що почали з‟являтися на шпальтах преси порівняно недавно, потребують
пояснення, наприклад, журналістський пул (група журналістів різних ЗМІ, які призначені висвітлювати певні
події): Вранці журналістський пул відправили до Лівадійського палацу, де й мав відбуватися саміт
(День 14.10.2003). „Часто незрозумілі без розшифрування терміни знаходять семантичну інтерпретацію у тексті
статті” [Шевченко 1997: 61]: В усьому світі ланкою, що стимулює експертне оцінювання, є спеціалізовані
журналісти. Вони об’єднуються в так звані пули, що з літописною ретельністю супроводжують життя
державних інституцій. Свій пул у Білому домі, у Кремлі й на Банковій. Члени журналістських пулів не лише
піддають експертній перевірці одержані на регулярних брифінгах відомості, а й супроводжують посадовців у
відрядженнях, на місці оцінюючи ефективність тих відряджень (День 19.09.2005). Термін може бути
пояснений у дужках: Коли закінчили знімати, Андрій запитує: а стенд-ап (репліку журналіста безпосередньо в
кадрі) знімати не будеш? (День 28.05.2004), У нас є два серіальні слоти (час виходу) в прайм-таймі – це 20.00 і
21.15. Кожен канал виділяє певний час, тобто певний слот під серіали, цим самим забезпечуючи собі рейтинг
(День 12.09.2003). Проте в багатьох випадках терміни вжито без додаткових пояснень і вони лишаються
незрозумілими для значної частини читацької аудиторії.
Шпальти газет також стають сферою функціонування нових спеціальних лексичних одиниць, активно
вживаних у мові ЗМІ, але не зафіксованих у словниках: нішевий канал (канал, який орієнтується на певну
аудиторію): СТБ — нішевий канал, який виробляє дещо інший продукт (День 20.01.2006), „Нішевий” канал,
проривний канал має стати аполітичним і орієнтуватися на довгостроковий прибуток (День 24.05.2005), топ-
новини (найважливіші, найактуальніші новини): Є велика ймовірність того, що «Рок-Січ» як культурна подія
також потрапить у топ-новини (День 12.04.2006), Перші шпальти газет і топ-новини на телебаченні … були
прикуті до корупції у спорті (День 14.03.2004). Поряд із запозиченим словом прайм-тайм, який став частиною
термінології радіо- і тележурналістики, зустрічається лексема постпрайм-тайм: Ситуація на вітчизняному ТБ
в цілому зміниться тоді, коли в прайм-тайм або пост-прайм-тайм в ефірі будуть змагатися програми
українського виробництва (День 24.01.2004).
Входження нових інформаційних та телекомунікаційних технологій у всі сфери діяльності людини,
формування такого нового виду журналістики як мережева журналістика (журналістика в мережі інтернет)
спричинює появу значної кількості складених слів із початковою частиною інтернет: інтернет-видання,
інтернет-газета, інтернет-журнал, інтернет-ЗМІ, інтернет-медіа, інтернет-телебачення, напр., Інтернет-
медіа в Україні займають досить своєрідну нішу. Фактично вони існують поза законом. Або, іншими словами,
за законом інтернет-ЗМІ в Україні просто не існує: на них не подаси до суду за наклеп, образу честі та
гідності… Як можна судити з передмови до інтерв’ю, та й із нього самого, полковник сам вийшов на
журналіста інтернет-газети „Трибуна” (http://tribuna.com.ua) і вирішив дати інтерв’ю, оскільки побоюється
за своє життя та життя своїх близьких (День 02.04.2005), Київська міська держадміністрація та інтернет-
журнал „Наш Київ” оголосили конкурс на найкрасивіший квітучий балкон (ВК 03.09.2008), Інтернет-
телебачення можна буде дивитися… без комп’ютера (День 04.08.2006). Дещо менше зафіксовано слів із
частиною онлайн: онлайн-видання, онлайн-репортаж, онлайн-телеканал, напр., Антимонопольний комітет
Європейської комісії може накласти величезний штраф на корпорацію „Майкрософт”…, повідомила в середу у
своєму онлайн-виданні газета Wall Street Journal (День 11.10.2001), ВВС запропонує своїм глядачам, слухачам й
інтернет-користувачам радіотрансляції кожного матчу й онлайн-репортажі, в яких хід кожної хвилини гри
описуватимуть максимально детально (День 06.06.2006), 17 вересня розпочав мовлення онлайн-телеканал
Європейського парламенту EuroparlTV — http://www.europarltv.europa.eu/ (День 19.09.2008).
У газетних текстах зустрічаємо короткі варіанти термінів, які здебільшого утворюються в усному
мовленні фахівців і вживаються поряд із нормативними термінами: прайм (прайм-тайм): Як повідомляє
моніторингова компанія GFK, художні фільми „Люблю тебе до смерті” і „Нульовий кілометр” у недільному
праймі залучили до перегляду каналу кожного четвертого глядача (ВК 07.04.2008) постпрайм (постпрайм-
тайм): Це телебачення, а не філософський, соціологічний чи політологічний семінар. Тому „Документ” зовсім
логічно переходить у постпрайм (День 11.03.2005).
На шпальтах газет засвідчена значна кількість абревіатур, які теж можна розглядати як короткі варіанти
термінів. Наявність абревіатур у текстах періодики можна пояснити тим, що „у мові діє закон економії мовної
енергії, мовних засобів, який тісно пов‟язаний із прагматичним чинником – ощадливим використанням газетної Розділ IV. Функціональна семантика лексичних і фразеологічних одиниць

121
площі” [Навальна 2008: 45].
Широко вживані абревіатури, утворені на основі журналістських термінів, серед них уламкові (утворені
поєднанням асемантичних частин слова): власкор (власний кореспондент), спецкор (спеціальний кореспондент),
юнкор (юний кореспондент): Життя журналістки … проходить між Парижем і Києвом. Там вона — власкор
української редакції Бі-бі-сі, тут — координатор програми „Репортери без кордонів” (День 17.12.1999),
Спецкором телеканалу „1+1” у Польщі я працюю з серпня минулого року (День 06.06.2008), Спецкор „Інтеру”
переміг у номінаціях публіцистичних програм як автор „N-кілометру” і як кращий репортер за зйомки в
Афганістані (День 25.03.2002), Нещодавно талановитий юнкор у складі донецької команди побував на
ІV всеукраїнському турнірі юних журналістів у Сумах (ГУ 19.04.2008).
Представлені також усічено-словесні абревіатури (утворені поєднанням частини слова цілого слова):
інформагентство (інформаційне агентство), інформповідомлення (інформаційне повідомлення), інформпривід
(інформаційний привід), корпункт (кореспондентський пункт), редколегія (редакційна колегія), спецвипуск
(спеціальний випуск), напр.: В останні тижні в кількох інформагентствах Києва проходили прес-конференції, в
ході яких противників забудов звинувачували в тому, що вони займаються здирництвом грошей у будівельників
(ВК 03.09.2008), Роз’яснювальна робота, яку проводить Президент, мабуть, покликана якось компенсувати
інформаційний вакуум, що склався (незважаючи на численні, але досить загальні за змістом
інформповідомлення) навколо переговорного процесу стосовно газового консорціуму (День 09.10.2002), Це
інтрига, це ще один інформпривід заявити про себе (День 31.03.2005), За кілька місяців відкрився корпункт
„Інтеру” в Лондоні, де я працював до травня цього року (ВК 29.08.2008), Відомо, що редколегія – дорадчий
орган при головному редакторові, яка збирається з питань стратегічних, кардинальних (ГУ 28.02.2008), Було
розповсюджено спецвипуск газети „Здоров’я киян”, а також роздано десятки тисяч інформаційно-
просвітницьких листівок про цукровий діабет (ВК 28.11.2007).
На шпальтах газет зафіксовано активне використання абревіатур ТРК (телерадіокомпанія) та ТБ
(телебачення): Загальнонаціональні ТРК також зобов’язалися робити все можливе для припинення демпінгу з
боку їхнiх представників на місцях, а регіональні й місцеві ТРК домовилися підтримувати ринкові ціни на
рекламні послуги, які ними надаються (День 15.12.2006), Суспільне ТБ має компенсувати все те, що глядач
недоодержує на комерційних телеканалах (День 21.01.2005). Численні приклади слів, у яких одним із
компонентів виступає абревіатура ТБ: ТБ-трансляція (трансляція по телебаченню), ТБ-новини (новини
телебачення), ТБ-сигнали (сигнали телебачення): Компанія Media Sport Promotion оприлюднила показник, за
яким визначається рейтинг ТБ-трансляцій матчів футбольних клубів України (ВК 05.06.2008), Як ви
вважаєте, чи існують, у принципі, різні методики роботи в жанрі ТБ-новин? (День 23.06.2006), Компанія, що
управляє ними, стягує плату з усіх громадян, які мають удома працюючий телевізор, здатний приймати
ТБ-сигнали (ВК 26.02.2008), зафіксовано низку слів із компонентом ТВ (телевізійний): ТВ-канал, ТВ-програма:
Широкий резонанс, якого набула акція завдяки ТВ-каналам… та підтримка її багатьма ЗМІ… можуть
послужити й досягненню журналістами країни значно ширших і більш значущих цілей, ніж локальні вимоги
„Експреса” (День 26.04.2000), Як повідомляло УНІАН, книга Людмили Скирди в Японії викликала широкий
інтерес. Відбулись громадські презентації, ТВ і радіопрограми (День 04.02.2003), рубрики друкованих видань,
наприклад, газети „День” мають назви ТВ-дайджест, ТВ-новини.
У газетних текстах зустрічаємо терміни-синоніми, здебільшого це терміни: питомі і запозичені
(примірник – екземпляр), (наклад – тираж) або запозичені з різних мов (часопис (чес.) – журнал (фр.)). Для
наукового стилю синонімія термінів є небажаною, однією з вимог до терміна є однозначність: один термін –
одне поняття, проте і в науковому тексті однозначність терміна часто не вдається зберегти. У текстах
публіцистичного стилю синоніми „використовуються для врізноманітнення викладу, для уникнення
монотонності, набридливості” [Пономарів 2000:59]. Вони виступають у тексті як абсолютні синоніми, є
взаємозамінюваними в реченні: Наймасовішим виданням у США є „USA Today”. Щоденний тираж газети
перевищує 2,25 млн примірників, і серед усіх англомовних паперових видань у світі вона поступається лише
„The Times of India” з накладом понад 2,6 млн екземплярів (ВК 13.11.2007). Такі синоніми також можуть
вживатися в одному реченні: Якщо йдеться про Україну, то в 90-ті роки це був інтелектуальний часопис
номер один, журнал для думаючих людей – пояснює директор „Сучасності” (День 03.07.2008) або ж у сусідніх:
У часописі „Я сама” спілкування особливе – суто дитяче. Створюється враження, що один незвичайний
педагог зумів об’єднати навколо себе хлопчиків і дівчаток з усієї України і зайняти їх дуже корисною і цікавою
справою – саморозвитком. Та не лише дітлахів, а й їхніх батьків і вчителів, які також захопилися ідеєю
журналу (День 16.04.2003). Приклади функціонування синонімічних пар в одному реченні нечисленні, частіше
автори публікацій вживають лише один із термінів пари по всьому тексту. Використовуючи той чи інший
термін, журналісти сприяють закріпленню його в мовній практиці. Слово часопис вживається на шпальтах газет
не лише як синонім до слова журнал, але і до газета, а також як узагальнена назва газет і журналів: Щиро
вітаю вас із восьмою річницею від часу заснування всеукраїнської газети „День” – популярного щоденного
часопису про Україну та світ, історію та сьогодення (День 29.09.2004). Загалом така практика вживання слова
часопис у мові ЗМІ відображає неунормованість цього терміна в терміносистемі журналістики, адже у фахових
словниках спостерігаємо співвіднесеність терміна з різними поняттями.
Як було зазначено вище, термін у неспеціальному контексті може змінювати своє значення, зокрема ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 19

122
розширювати його додаванням нових сем, при цьому сполучуваність слова змінюється. Так, термін дайджест
у фахових словниках має визначення „1) періодичне видання, яке містить адаптований виклад художнього
твору; 2) періодичне видання, яке передруковує (часто скорочено) найцікавіші матеріали з інших видань”
[Словник журналіста 2007: 31]. У текстах газет слово дайджест вжито зі значеннями „періодичне видання, яке
містить вибрані матеріали конкретного видання”, напр.: Вирішили разом … розпочати спільну акцію газети
„День” і Центру „Інтенсив” під гаслом „Уся Україна вчить англійську!”. У рамках цієї акції в англомовному
щотижневому дайджесті газети „День” „The Day” ми публікуватимемо уроки англійської, що базуються на
прогресивній методиці Китайгородської (День 23.04.2004), Які вітчизняні видання особисто вас все ж таки
задовольняють як професіонала?.. Читаю дайджест „Независимости” – не саму „Независимость”, а
дайджест (День 02.07.1998), “короткий огляд новин з певної теми на телебаченні”: За 15 хвилин до матчу
транслюватиметься дайджест новин ліги, підготований журналістами телеканалу „1+1” (ВК 03.03.2008),
Ви дізнаєтеся про останні події в житті „зірки” із перших уст, а також переглянете дайджест найсвіжіших
новин (ВК 25.09.2007).
Зафіксовано також невелику кількість випадків образного вживання термінів журналістики. Такі
вживання мають швидше індивідуально-авторський характер: Міра ж моєї журналістської свободи
максимальна. І лімітується вона тільки моїм „внутрішнім редактором”, тобто досвідом, почуттям міри і
небажанням, боязню зашкодити (День 16.10.1998), Нещодавно на електронну адресу газети надійшов лист від
запорізьких студентів, який вони самі визначили як „своєрідний дайджест думок” про історію, газету „День”
та їхнє творче співіснування (День 01.07.2005). У названих прикладах маємо метафоричне перенесення: лист як
дайджест думок, тобто текст, де коротко викладено основні думки, положення авторів. Величезна кількість
газет асоціюється у автора наступного речення з морем, як наслідок отримуємо образне вживання терміна
газетний: Якось навесні на шпальтах пробиваючого собі шлях у газетному морі, – як криголам у рихлих
торосах, – тижневику „Подноготная правда” серед інших солідних матеріалів з’явилися дві замітки
(День 12.04.2002).
На шпальтах періодичних видань також засвідчено помилкові вживання журналістських термінів. Так,
виявлено кілька прикладів використання абревіатури ТВ зі значенням „телебачення”, наприклад, у заголовку
„Неснодійний” ефект дитячого ТВ” (День 09.12.2005), Нині на ТВ одноманітні програми, одноманітний підхід
(День 13.01.2006). Припускаємо, що абревіатура ТВ – це транслітерація іншомовної абревіатури TV (television)
або запозичення з російської мови ТВ (телевидение). Видається помилковим вживання абревіатури ТВ у
наведених контекстах, адже в українській мові активно вживаною є абревіатура ТБ, тож, на нашу думку, варто
послуговуватися саме нею.
Замість нормативного терміна рухомий рядок автори публікацій часто використовують словосполучення
з не властивим для українскої мови активним дієприкметником теперішнього часу біжучий рядок: За кордоном,
наприклад в Австрії, Італії, на ТБ є окремі програми, де подається довідка про погодну ситуацію, умови
проживання і ціни на тих чи інших курортах. Ця інформація вміщується у „біжучий рядок”, але одночасно на
екрані з’являється й відеоряд (День 23.07.2004), Мене не цікавить біжучий рядок із вказівкою марки одягу
ведучого, було б цікавіше прочитати прізвище редактора передачі (День 29.12.2004). Часто вживаними у
газетних текстах є пасивні конструкції на -ся замість традиційних для української мови активних конструкцій:
На TVT транслюється багато концертів, але музичні кліпи одні й ті самі (День 23.08.2002). Загалом,
порушення мовних норм у публікаціях, на жаль, досить поширене явище. Це стосується не лише термінів
журналістики, але й термінів інших галузей та слів загальновживаної мови.
Отже, терміни журналістики, вживаючись у мові ЗМІ, стають частиною загальновживаного словника.
Засвідчено різні ступені детермінологізації термінів у текстах періодичних видань. Як правило, терміни
журналістики функціонують у газетних матеріалах зі своїм прямим значенням і є засобом передачі фахової
інформації, проте можуть змінювати своє значення і лексичну сполучуваність, вживатися в переносному
значенні. Шпальти газет фіксують нові лексичні одиниці, які потрапляють із термінології журналістики у
загальний вжиток, численні абревіатури та синоніми, помилкові вживання окремих термінів, а також приклади
порушення мовних норм.
Плануємо продовжити дослідження проблеми взаємозв‟язку і взаємопроникнення загальновживаної і
спеціальної лексики на прикладі термінологізації в українській терміносистемі журналістики слів
загальновживаної мови.

Література
Бойко 1989: Бойко Н. І. Від терміна до слова // Науково-технічна революція і сучасні процеси розвитку
лексики української народно-розмовної мови. – Ужгород, 1989. – С. 17-18.
Горпинич 1989: Горпинич Н. Г. Засоби масової інформації як джерело вивчення змін у лексичному
складі мови // Науково-технічна революція і сучасні процеси розвитку лексики української народно-розмовної
мови. – Ужгород, 1989. – С. 42-44.
Костомаров 1971: Костомаров В. Г. Русский язык на газетной полосе. Некоторые особенности языка
современной газетной публицистики – М.: Изд-во МГУ, 1971. – 266 с. Розділ IV. Функціональна семантика лексичних і фразеологічних одиниць

123
Навальна 2008: Навальна М. Акроніми в мові сучасної української періодики // Наукові записки. Серія:
Філологія. Збірник наукових праць. Вип. 10. У 2-х т. – Вінниця, 2008. – Т. 2. – С. 45-50.
Пономарів 2000: Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови: Підр. – Тернопіль: Навчальна
книга – Богдан, 2000. – 248 с.
Семенишина 1997: Семенишина Л. До питання семантичного перетворень термінів в умовах
неспеціального контексту // Українська термінологія і сучасність: Матеріали ІІ Всеукраїнської наукової
конференції. – К., 1997. – С. 107-110.
Стишов 2003: Стишов О. А. Українська лексика кінця ХХ століття: (На матеріалі мови засобів масової
інформації). – К.: Пугач, 2005. – 388 с.
Словник журналіста 2007: Словник журналіста: Терміни, мас-медіа, постаті / За заг. ред. Ю. М. Бідзілі. –
Ужгород: ВАТ „Видавництво „Закарпаття”, 2007. – 224 с.
Суперанская 1989: Суперанская А. В., Подольская Н. В., Васильева Н. В. Общая терминология. Вопросы
теории. – М.: Наука, 1989. – 246 с.
Харченко 1999: Харченко О. В Особливості розвитку сучасної журналістської термінології англійської
мови (1960-1990-і роки): Дис… канд. філол. наук: 10.02.04 / Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 1999. –
234 с.
Шевченко 1997: Шевченко Л. І. Функціонування термінів у сучасній пресі // Українська термінологія і
сучасність: Матеріали ІІ Всеукраїнської наукової конференції. – К., 1997. – С. 61-63.

Умовні скорочення
ВК газета „Вечірній Київ”
ГУ газета „Голос України”
День газета „День”

The article describes the features of the functioning of the Ukrainian journalistic terms in the print media
language, in particular the use of terms in its direct meaning, semantic changes of the terms, recording neologisms,
active use of abbreviation and synonyms.
Keywords: journalistic term, media language, direct meaning, changing of meaning, the abbreviation.

Надійшла до редакції 17 листопада 2008 року.

Категорія: Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.