Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Олена Милостна — ВНУТРІШНЯ СИМЕТРІЯ ЯК ВЛАСТИВІСТЬ КОНВЕРСІЇ НА СЕМАНТИЧНОМУ ТА СИНТАКСИЧНОМУ РІВНЯХ

У статті опрацьовано погляди різних вчених щодо явища симетрії в конверсії та запропоновано ідею
внутрішньої симетрії як властивості всіх конверсивів на синтаксичному та семантичному рівнях за аналогією
до математичних та природничих наук. Виділено типи конверсивних відношень за симетричністю учасників
ситуації в реченні.
Ключові слова: конверсія, симетрія, асиметрія.

Термін «конверсія» в мовознавстві є багатозначним. У словотворі він зустрічається як «перехід слова до
іншої частини мови без будь-яких формальних змін», наприклад, «вартовий» (прикметник) і «вартовий»
(іменник), «дідько» (іменник) і «дідько» (вигук) [Лингвистический 1990; Енциклопедія 2000]. У нашому
дослідженні ми розглядаємо конверсію в межах семантики та синтаксису. Конверсію в такому розумінні
розглядало чимало мовознавців (Ю.Д.Апресян, М.В.Всеволодова, Дж.Лайонз, Т.П.Ломтєв, Л.О.Новіков,
Ю.С.Степанов, Є.Г.Хомякова) [Апресян 1995; Всеволодова 2000; Лайонз 1978; Ломтев 1972; Новиков 1977;
Степанов 1981; Хомякова 1976]. Конверсію на матеріалі української мови досліджували І.Р.Вихованець і
Г.В.Ситар [Вихованець 1993; Ситар 2002; 2007; 2008].
Метою статті є опис класифікації конверсивів на синтаксичному та семантичному рівнях, розробленої
нами на основі симетричних відношень між учасниками ситуації. Обрана тема є актуальною, оскільки
конверсиви української мови ще досить мало досліджувалися та потребують детальнішого вивчення та
використання логічних процедур до їх аналізу.
Існує кілька поглядів на те, що саме називати конверсією і де межі цього явища. За Т.П.Ломтєвим, це
«здатність речення під час трансформації змінювати напрям відношень між компонентом, з яких один
обов‟язково є підметом» [Ломтєв 1972], наприклад: Ліки розтанули у прозорій воді <=> Прозора вода
розчинила ліки (Французький детектив), де пара слів розтанути – розчинити виступає конверсивною на
семантичному та синтаксичному рівнях. Обидва речення виражають одну ситуацію, лише підметом постає та
реалія, яка для мовця під час здійснення мовленнєвого акту є важливішою. Конверсиви, на відміну від
антонімів та синонімів, завжди не менш, ніж двовалентні [Апресян 1995: 261], тобто мають здатність до
семантичного зв‟язку не менше, ніж з двома словами [Енциклопедія 2000].
На погляд Т.П.Ломтєва, найбільш загальною властивістю двовалентних відношень є їх симетричність та
несиметричність [Ломтєв 1972]. Дослідник називає симетричною таку конверсію, яка відбиває тотожність
логічних валентностей предметів у відношенні, наприклад: Науковість не конфліктує з політичною
актуальністю <=> Політична актуальність не конфліктує з науковістю (У.Еко). Л.О.Новіков називає таке
явище «конверсив у собі» [Новиков 1977], адже в такому випадку відсутня конверсивна пара, обернені
відношення виражаються за допомогою однієї лексеми (в нашому випадку це словоформа «конфліктує»).
М.В.Всеволодова [Всеволодова 2000] поділяє конверсію на лексичну та граматичну. Граматичною
конверсією дослідниця називає таку, яка виявляється під час протиставлення активного та пасивного станів
дієслова типу розглядати – розглядатися, зумовлювати – зумовлюватися, наприклад: Питання розглядалося
найвидатнішими вченими нашого часу <=> Найвидатніші вчені нашого часу розглядали це питання (У.Еко).
Лексичні конверсиви вона поділяє на симетричні та несиметричні. До симетричної конверсії М.В.Всеволодова
зараховує відношення, які:
1) при конвертуванні не змінюють формальної структури: Іван – брат Петра <=> Брат Петра – Іван;
2) мають трансформ, що називає загальну ознаку релянтів: Іван та Петро – брати <=> Петро та Іван –
брати;
© Милостна О.К., 2009 ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 19

142
3) засобом конвертування виступає одна лексема в обох реченнях: Дрібний ворог подібний до смерті
<=> Смерть подібна до дрібного ворога (С.-С.Орбелідні).
Відношення першого і другого типу ми не кваліфікуємо як конверсиви, дотримуючись вужчого погляду
на це явище. Так, в конструкції першого типу в ролі підмета виступає завжди одна й та сама реалія, лише в
різних ролях (Іван та брат Петра – це одна і та сама людина), а в конструкціях другого типу підмет
залишається незмінним, змінюється лише порядок його компонентів (Іван та Петро = Петро та Іван), що в
обох випадках є протиріччям до визначення конверсії Т.П.Ломтєвим, якого ми дотримуємося [Ломтев 1972].
Явищем симетрії на семантичному та синтаксичному рівнях займався також Дж.Лайонз [Лайонз 1972].
Вчений розмежовує термін «симетрія» та «конверсія», зазначаючи лише спорідненість цих явищ та перетин їх у
мовленнєвих актах: Іван – брат Петра <=> Петро – брат Івана (симетрія); Іван – брат Марійки <=> Марійка
– сестра Івана (конверсія). На наш погляд, обидва приклади можна вважати конверсією, бо речення Іван –
брат Петра <=> Петро – брат Івана відповідають на різні питання та актуалізують різні реалії: Хто брат
Івана? та Хто брат Петра?
Досліджуючи конверсію на семантичному та синтаксичному рівнях, ми також зацікавилися явищем
симетрії та дійшли висновку, що всім конверсивним відношенням властива внутрішня симетрія. У
математичних та природознавчих науках внутрішня симетрія пов‟язана з інваріантними властивостями, певною
кількістю перетворень, які зберігають сутність предмета [Вікіпедія; Симетрія; Урманцев 1974]. Те саме ми
спостерігаємо в мові: конверсія описує одну ситуацію під різними кутами, від чого сама сутність, факт
здійснення певної події не змінюється: Геннадій купив старий автомобіль у свого давнього знайомого <=>
Давній знайомий продав старий автомобіль Геннадію.
У нашій класифікації ми відштовхуємося від ідеї, що конверсиви є симетричними, але можуть різнитися
за ступенем симетричності у відношеннях між учасниками ситуації. Конверсиви типу сусід, земляк,
співробітник, зустрічає, подружився, тобто ті, які не потребують пари та є «конверсивами у собі», ми
зараховуємо до двобічної, або абсолютної симетрії. Вираження дійсності в таких реченнях подається в
дзеркальному, протилежному порядку, абсолютно зберігаючи тотожність відношень між складниками ситуації,
наприклад: Вранці я зустрівся з директором продуктового відділку <=> Вранці зі мною зустрівся директор
продуктового відділку (В.В.Генко); Він буде сусідом нашого Сашка <=> Наш Сашко буде його сусідом
(П.Р.Легейда).
На поданих малюнках ці відношення відображено за допомогою схем: ліворуч розташоване вихідне
речення, праворуч – відповідне конвертоване; римськими цифрами позначаються учасники ситуації, при цьому
сірий колір вказує на активний статус того чи іншого учасника; риски є осями, які відображають симетрію
відношень у реченні. На малюнку ми спостерігаємо абсолютну симетрію щодо горизонтальної та вертикальної
осей, ліва та права схема відрізняються лише зміною активного учасника (Мал.1). Ми не зараховуємо до
абсолютних конверсивів однокореневі лексеми або словоформи, які вказують на протилежність учасників дії за
статтю. Так, наприклад, не є двобічними симетричними конверсивами пари слів типу сусід – сусідка, друг –
подруга.
Малюнок 1.
Абсолютна симетрія конверсії

Нашу класифікацію конверсивів ми побудували на врахуванні опозиції «абсолютна» / «часткова»
симетрія відношень учасників ситуації. Часткові симетричні конверсиви ми поділяємо на три рівні
симетричності відповідно до ступеня логічної тотожності позицій у конвертованих реченнях. Перший рівень
часткової симетрії – гендерний. Він включає однокореневі та різнокореневі лексеми, які вказують на
симетричний статус учасників ситуації, протиставлених за статтю. Це слова типу знайомий – знайома,
однокласник – однокласниця, співробітник – співробітниця, чоловік – жінка, хлопець – дівчина, наприклад:
Марк Васильович був давнім знайомим сестри, її колишнім однокласником <=> Сестра була давньою
знайомою Марка Васильовича, його колишньою однокласницею (О.Легейда); Усі в селі вважали, що вона його
І ІІ
Ш
ІІІ Розділ IV. Функціональна семантика лексичних і фразеологічних одиниць

143
дівчина <=> Усі в селі вважали, що він її хлопець (О.Легейда). На малюнку розрізнення за статтю ми
відображаємо за допомогою вертикальної асиметрії, у той час як горизонтально відношення між учасниками
залишаються симетричними (Мал. 2).
Малюнок 2
Перший рівень часткової симетрії

До другого рівня часткової симетрії (власне лексичного), на наш погляд, належать інші лексичні
конверсиви, окрім тих, що було зараховано до першого ступеня часткової конверсії. Відношення між
учасниками ситуації на цьому рівні не характеризуються тотожністю їх статусів та дій, але при цьому
зберігають внутрішню змістову симетрію та мають не менше двох активних діячів. До такого типу можна
включити конверсивні пари типу купувати – продавати, віддавати – отримувати, шеф – підлеглий, викладач –
студент, легший – важчий та інші, наприклад: Гред часто згадував, як він був студентом видатних
талановитих професорів <=> Гред часто згадував, як видатні талановиті професори були його викладачами
(У.Еко). На малюнку 3 такі відношення зображено за допомогою горизонтальної асиметрії (Мал. 3).
Малюнок 3
Другий рівень часткової симетрії

До другого типу часткової симетрії ми зараховуємо також конверсиви, які виступають в реченні
нетотожними за статусом і за статтю одночасно. Схематично це можна показати за допомогою асиметрії
відносно горизонтальної та вертикальної осі (Мал. 4).
Третій ступінь часткової симетрії (граматичний) утворюють граматичні конверсиви, які становлять
протиставлення активного та пасивного станів однієї лексеми-дієслова, наприклад, висвітлювати –
висвітлюватися (ми дотримуємося погляду, що активний та пасивний стан є формами одного дієслова) та
протиставлення дієслова та відповідного однокореневого дієприкметника, наприклад, розчиняти – бути
розчиненим, наприклад: Кислота розчинила бруд на плиті <=> Бруд на плиті розчинився кислотою та Бруд на
плиті був розчинений кислотою. Граматичні конверсиви характеризуються найменшим ступенем тотожності
статусів учасників ситуації, адже навіть в умовах конвертування тільки один учасник залишається активним в
обох реченнях, на відміну від речень попередніх типів. На малюнку це відображено за допомогою активного
статусу (сірий колір) одного й того самого учасника в обох реченнях (Мал. 5).
І ІІ
Ш
ІІІ
І
ІІ
Ш
І
ІІ ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 19

144

Малюнок 4
Другий рівень часткової симетрії (гендерний підтип)

Малюнок 5
Третій рівень часткової симетрії

На малюнках 1-5 видно, що ліва частина (вихідне речення) в усіх випадках є дзеркальним відображенням
правої (конвертованого речення). Явище внутрішньої симетрії, яке притаманне всім конверсіям, на мовному
матеріалі характеризується як дзеркальне.
Отже, в нашому дослідженні симетрія відношень учасників у реченні є ключовою в типології
конверсивів, оскільки вона властива всім конверсивним відношенням, але в різних ступенях. В основі нашої
теорії симетрії конверсії лежить принцип логічності, який дозволяє розглядати конверсивні пари не на
лексичному рівні (як антоніми або синоніми), а на семантичному і синтаксичному рівнях. Узагальнюючи
типологію, ми виділяємо абсолютні та часткові конверсивні відношення, останні ми поділяємо на часткові
конверсиви першого (гендерного), другого (власне лексичного) та третього (граматичного) типу (Схема 1). На
майбутнє планується деталізувати та розширити цю типологію, а також відповідно до неї модифікувати вже
створену комп‟ютерну базу даних «Українські конверсиви» (про базу даних див. [Ситар, Милостна 2008]).
І
ІІ
Ш І
ІІ
І ІІ
Ш
ІІІ Розділ IV. Функціональна семантика лексичних і фразеологічних одиниць

145
Схема 1
Різновиди конверсивних відношень

Література
1. Апресян 1995: Апресян Ю.Д. Избранные труды. – Т.1. Лексическая семантика: 2-е изд., испр. и доп. –
М.: Школа «Языки русской культуры», изд.-кая фирма «Восточная литература» РАН, 1995.– XIII с., 472 с.
2. Вихованець 1993: Вихованець І.Р. Граматика української мови. – Синтаксис. – К.: Либідь, 1993. – 365 с.
3. Вікіпедія : Википедия (свободная энциклопедия) (ru.wikipedia.org)
[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%BC%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%8F].
4. Всеволодова 2000: Всеволодова М.В. Теория функционально-коммуникативного синтаксиса. – М.:
МГУ, 2000. – С.121-130.
5. Енциклопедія 2000: Українська мова. Енциклопедія / Ред. кол.: Русанівський В.М., Тараненко О.О. –
К.: Українська енциклопедія, 2000. – 752 с.
6. Короткий словник термінів 2001: Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних
термінів / За ред. С.Я.Єрмоленко. – К.: Либідь, 2001. – 224 с.
7. Лайонз 1978: Лайонз Дж. Введение в теоретическую лингвистику (перевод с английского). – М.,
1978. – 209 с.
8. Лингвистический 1990: Лингвистический энциклопедический словарь. – М.: Советская энциклопедия,
1990. – 687 с.
9. Ломтєв 1972: Ломтев Т.П. Предложение и его грамматические категории. – М., 1972. – 177 с.
10. Новиков 1977: Новиков Л.А. Семантика русского языка. – М.: Высшая школа, 1977. – 272 с.
11. Симетрія: Вересова Н.А., Жавгурян О.В. Симетрія [novgorod.fio.ru/ projects/ Project137/ index.htm].
12. Ситар 2002: Ситар Г.В. Конверсивність предикатів частини і цілого в українській мові // Південний
архів: Зб. наук. праць. Філологічні науки. – Вип. IV. – Херсон, 2002. – С. 282-286.
13. Ситар 2007: Ситар Г.В. Моделі речень із предикатами відношення частини й цілого в українській
мові. – Донецьк: ДонНУ, 2007. – 238 с.
14. Ситар 2008: Ситар Г. Конверсивність прийменникових одиниць в українській мові // Ucrainica III.
Současnб ukrajinistika: Problйmy jazyka, literatury a kultury. Acta Universitatis Palackianae Olomucensis. Facultas
Philosophica Philologica 97-2008 / 1. čбst / Sbornik člбnků IV. Olomouckй sympozium ukrajinistů 28.-30.srpna 2008. –
Olomouc: Univerzity Palackйho v Olomouci. – P. 77-82.
15. Ситар, Милостна 2008: Ситар Ганна, Милостна Олена. База даних як інструмент лінгвістичного
дослідження (на прикладі аналізу лексичних конверсивів) // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. Вип. 16. –
Донецьк: ДонНУ, 2008. – С. 385-392.
15. Степанов 1981: Степанов Ю.С. Имена. Предикаты. Предложения. – М.: Наука, 1981. – 360 с.
16. Урманцев 1974: Ю.А.Урманцев. Симметрия природы и природа симметрии (Философские и
естественнонаучные аспекты). – М.: «Мысль», 1974. – С.10-12.
17. Хомякова 1976: Хомякова Е.Г. Семантико-синтаксический анализ конверсных отношений глаголов в
современном английском языке. – Л., 1976. – 19 с.
КОНВЕРСИВНІ
ВІДНОШЕННЯ
АБСОЛЮТНА СИМЕТРІЯ ЧАСТКОВА СИМЕТРІЯ
Перший рівень
(гендерний)
Другий рівень
(власне лексичний)
Третій рівень
(граматичний) ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 19

146
Джерела

1. Генко В.В. Забутися… – Х., 1997. – 537с.
2. Еко У. Як написати дипломну роботу. – К., 2003. – 246с.
3. Легейда П.Р. Так просто вижити. – К., 2004. – 176с.
4. Орбелідні С.-С. Мудрість вигадки. – К., 1959. – 362с.

The article deals with views of different researchers concerning the phenomenon of symmetry in conversives.
The author of the article proposes idea of inside symmetry as the feature of all syntactic and semantic conversives by
analogy with mathematics and natural science. There is the conversive’s relations’ typology of symmetry between
participant of the situation in a sentence.
Keywords: conversion, symmetry, asymmetry.
Надійшла до редакції 30 березня 2009 року.

Категорія: Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.