Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Ольга Ситенко — ТИПОЛОГІЯ МІЖРІВНЕВИХ ЗАСОБІВ ВИРАЖЕННЯ КАТЕГОРІЇ ДЕМІНУТИВНОСТІ В АНГЛІЙСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ

Стаття присвячена дослідженню специфіки функціонально-семантичних та структурних
особливостей демінутивних одиниць на матеріалі різноструктурних мов. У ній простежено структуру
категорійної семантики демінутивності, проаналізовано структурнотвірні чинники категорії демінутивності
на різних рівнях в англійській та українській мовах.
Ключові слова: демінутивність, фундаментальні та периферійні семантичні ознаки, структурнотвірні
чинники, функція.

Якість, властивість, ознака – це набір універсальних для людства понять, що спираються на засоби
мовного вираження шляхом втілення в універсально-мовних категоріях, одною з яких, безперечно, постає
категорія демінутивності. Категорія демінутивності існує у мовах різних структурних типів, бо поділу
предметів на мале та велике притаманна універсальність: „поняття малий, маленький існують в усіх мовах” [13,
с. 20]. Остання в кожній мові має багатий арсенал засобів вираження та „обслуговує функцію характеризації”
[2, с. 47]. Однак за усієї універсальності демінутивності в кожній мові наявний свій специфічний інвентар
мовних засобів з кореспондувальними та притаманними лише певній мові структурними та функціональними
диференційними ознаками.
Спектр категорійної семантики демінутивності, особливості її вияву вимагають зіставного аналізу як
споріднених, так і неспоріднених мов для визначення регулярності / нерегулярності певних засобів реалізації
тієї чи іншої семантики та встановлення специфіки градуювання такої семантики, наявності засобів
імплікованої модифікації категорійної семантики демінутивності, що актуалізує проблему адекватного
відтворення такої семантики спеціалізованими / неспеціалізованими засобами української та англійської мов.
Останнє підтверджує актуальність такого аналізу категорійної семантики демінутивності, що в обох мовах
репрезентовано цілим спектром експлікативних та імплікативних засобів, аналіз яких є предметом дослідження
даної статті. У силу цього надзвичайно важливим постає простеження функціонально-семантичного діапазону
форм демінутивності та окреслення кореспондувальних словотвірних, морфологічних, лексичних, текстуальних
та інших засобів її вираження в аналізованих мовах. Це детермінує розв’язання таких завдань: 1) простежити
спеціалізовані / неспеціалізовані засоби вираження категорійної семантики демінутивності на різних мовних
рівнях; 2) виявити ієрархію форм демінутивної ознаки в англійській та українській мовах; 3) проаналізувати
особливості парадигматичної структури категорії демінутивності в аналізованих мовах; 4) описати синтетичні
та аналітичні засоби вираження категорії демінутивності різними частинами мови на матеріалі досліджуваних
мов; 5) простежити продуктивність засобів творення демінутивних форм; 6) визначити площини спільного та
відмінного у структурнотвірному вимірі.
Демінутивність, поза всяким сумнівом, належить до універсально-типологічних явищ, оскільки в самій
людській природі закладена потреба диференціювати ставлення до певної особи, предмета чи явища і
висловлювати певним чином власну емоційно-експресивну оцінку до учасника / неучасника комунікативно-
мовленнєвого акту.
Терміном „демінутив” кваліфікуються зменшені слова, змістова структура яких репрезентує, як зазначає
А.І.Макарова, „своєрідний семантичний синтез, що інтегрує одночасно значення розмірної ознаки об’єктивно
існуючих предметів та емоційно-оцінного відношення до них з боку мовця” [7, с. 24]. Слово „демінутив”
походить з латинської і перекладається як зменшеність, відповідно демінутиви трактуються як зменшувальні
похідні. В.М.Русанівський в енциклопедії «Українська мова» кваліфікує демінутиви як похідні іменники, що
виражають значення зменшеності, яке здебільшого супроводжує ще і значення суб’єктивної оцінки (позитивної
© Ситенко О.О., 2009 ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 19

168
або негативної) [9, с. 189]. Але демінутивність не вичерпувана вираженням лише зменшеної та суб’єктивної
оцінки, вона значно ширша: „охоплює ще й поняття про зменшену, знижену якість предметів істот чи явищ…
Як реальна зменшеність тлумачиться й неповнота вияву ознаки предмета чи явища” [6, с. 117]. У межах
значення об’єктивної зменшеності слід також виокремлювати значення недорослості, яке є різновидом
значення об’єктивної зменшеності, бо воно вказує на малих тварин, птахів, комах тощо, які ще не досягли
дорослого віку.
Демінутивність може бути покваліфікована як системно-мовне явище, оскільки на окремих мовних
ярусах (лексичному, синтаксичному, морфологічному, словотвірному) уже закріпилися певні засоби для
регулярної її реалізації. Особливості складу, кореспонденції, розподілу закономірностей функціонування
словотвірних, лексичних, синтаксичних та контекстуальних засобів вираження демінутивних відношень
детермінують сам зміст цих відношень у їхніх конкретних мовних змістових варіантах, у певних типах ситуацій
і контекстів.
Розгляд демінутивності не повинен обмежуватись окремою частиною мови чи рівнем мовної системи, а,
навпаки, мати її всеохопний розгляд. У такому разі дослідження демінутивності інтегрує семантичну і
формальну частини. Залучення мовного матеріалу досліджуваних мов дозволяє спостерігати значну спільність
у семантичному та структурному аспектах категорії демінутивності слов’янських та германських мов.
Семантична спільність категорії демінутивності досліджуваних мов передбачає певну однорідність у
формальних засобах вираження. Такі паралелі легко простежуються, але стверджувати їхню гомогенність є
необґрунтованим. Вони часто виявляють ряд споріднених між собою рис, однак зберігають мовну специфіку,
яка нерідко виступає стилістичною. Практично кожен рівень мови цих структурно різних мов має свої засоби
вираження демінутивного значення, оскільки кожна мова зберігає свою специфіку. Відмінності у конкретних
засобах вираження та їхньому комбінуванні фактично не впливають на загальні основи існування категорії
демінутивності. Значний вплив справляє співвідношення синтетичності й аналітичності в слов’янських та
германських мовах. Перші за рахунок більш розвинутих морфологічних форм слів менш залежні від
синтаксичного оточення слова. Другі володіють більшим числом багатозначних форм та постають більш
залежними від синтаксичної позиції, контексту чи ситуації спілкування.
Знакова репрезентація категорії демінутивності англійської та української мов є досить різноманітною й
охоплює кілька рівнів мови. Система засобів вираження демінутивності інтегрує фонетичні, морфологічні,
лексичні, синтаксичні та контекстуальні засоби, неоднорідні за своєю структурою, але об’єднані на основі
інваріантного значення демінутивності. Кожен мовний рівень виконує свою функцію в реалізації значення
висловлення. Морфеміка та словотвір здебільшого обслуговують номінативні потреби, синтаксис та фонетика
концентруються на комунікативних.
Основними формальними компонентами категорії демінутивності є:
а) система, що об’єднує ряди граматичних форм з однорідним змістом (морфологічна категорія,
репрезентована афіксальним способом творення): укр. дубок, браток, котик, вогничок, бджілочка, ротеня,
манюній, добренький, спатоньки, ойойоєчки тощо; англ. puppy, laddie, calfling, motherling, booklet, playlet,
childlishly і под.;
б) демінутивні утворення та їхні угруповання з неповною граматикалізацією (обмежене та нерегулярне
охоплення граматичних форм, репрезентоване складними словами, редуплікаційними формами):
укр. котик-коток, ротик-роток, золотенький-золотенький, милесенький-премилесенький, швиденько-
прешвиденько тощо; англ. cry-baby, puppy-dog, lovey-dovey та ін. Українській мові не властиві складні
демінутивні утворення тоді, як для англійської мови це цілком природно;
в) демінутивні утворення з відсутніми спеціальними граматичними маркерами (лексичні засоби у формі
кореневих слів): англ. kid, lamb, path, brief, low, slow, to weak, to narrow тощо. Кореневих слів на позначення
демінутивності в українській мові не зафіксовано;
г) синтаксичні засоби на рівні словосполучень та синтаксичних моделей, що виявляється в плеоназмі:
укр. маленький синочок, рідненька донечка, старенька матуся тощо. Подібних типологічно споріднених
структурних словосполучень на позначення демінутивної ознаки в англійській мові не зафіксовано. Для
денотації демінутивного значення англійська мова широко використовує словосполучення, де ця ознака
репрезентована тільки атрибутивним компонентом: англ. low hillocks, little girl, young doctor, tiny little kid тощо.
Досить розповсюджені такі словосполучення і в українській мові, пор.: укр. маленький син, невеличка
квартира, тихесенький вітер і под.;
ґ) різні комбіновані та контекстуальні засоби, що виявляють або інтенсифікують можливості, закладені в
семантиці зменшено-емоційних одиниць, у тому числі такі, що належать до сфери „прихованої граматики”. Так,
до контекстуальних засобів, що посилюють значення зменшеності-пестливості, можна віднести прислівники з
позитивним навантаженням: укр. Затишно там, веранди у виноградах, металеві ворітця чепурно пофарбовані,
а на ворітцях у кого що: у того якір, у того чайка, вирізана з жерсті, а в того вітрильце теж залізне
(Гончар О.Т., Бригантина); англ. In the lower ground a streamlet ran among the dense trees. It could be hardly
noticed (Voinich E.D., The Gadfly). У другому реченні вказівка на малість, зменшене значення слова „streamlet”
увиразнюється контекстологічним аналізом – наявністю в контексті слів-індикаторів „could be hardly noticed” та Розділ V. Словотвір: напрями, аспекти дослідження. Морфонологія

169
„dense trees”, які розкривають та уточнюють демінутивне значення;
д) фонетичні й акцентологічні варіанти зменшено-емоційних слів, пор.: укр. березонька – берізонька,
лебедонька – лебідонька, суботонька – субіточка; козбченько — козачйнько, дівчънонька – дівчинунька, озйречко
– озерйчко, зозэленька – зозулйнька, пнсенька – пісенька тощо. Подібних фонетичних або акцентологічних
демінутивних варіантів в англійській мові не зафіксовано.
Українська та англійська мови забезпечені як синтетичними, так і аналітичними засобами словотвору
форм демінутивності. Розвиток синтетичних і аналітичних форм демінутивного ступенювання йшов різними
шляхами: у слов’янських мовах синтетичні форми з’являються пізніше аналітичних, але перерва між цими
часовими зрізами відносно незначна; у германських мовах цей процес ішов довше, період між появами
аналітичних та синтетичних форм демінутивності становить кілька століть [4, с. 41-50]. Це пов’язано з тим, що
слов’янські мови більш флективні, ніж германські, що виявляється у творенні афіксальних форм. Особливістю,
що суттєво відрізняє аналізовані мови, є преференція, яка надається морфологічному способу творення
демінутивних одиниць в українській мові, а саме суфіксальному, що зумовлено синтетизмом слов’янських мов.
Для англійської мови суфіксація не є продуктивним типом демінутивного словотвору, що детерміновано
аналітичним ладом германських мов. Це зумовлює широке використання лексико-синтаксичних засобів
творення лексичних одиниць.
Якщо проградуювати аналізовані мови за фриквентативністю вживання суфіксальних демінутивніх
форм, то умовно їх можна розмістити так: українська (52 суфіксальні демінутивні морфеми), англійська (16
суфіксальних демінутивних морфем). Навіть, порівнюючи такі близькоспоріднені мови як українська та
російська, можна без сумнівів першенство віддати українській мові. Так, Л.П.Дідківська зазначає, що 5
російським іменникам зі зменшеними формантами відповідають 14 українських [3, с. 8]. Українська мова
займає перше місце невипадково, бо „демінутивна лексика є поширеною в усіх смислових (і не тільки) частинах
мови” [12, с. 142]. Сучасні дослідники слов’янських мов теж одностайні у твердженні щодо вирішального
чинника українських демінутивних суфіксів у створенні емоційно-експресивного колориту в мові: „Емоційним
суфіксам належить вирішальна роль в оформленні емоційного та кваліфікаційного значень великої групи слів в
слов’янських мовах, особливо в українській” [10, с. 19]. Апроксиматично українська мова нараховує 54
демінутивних іменникових суфіксів, причому за кожним родом іменників закріплені в абсолютній більшості
випадків певні суфікси. Зокрема для жіночого роду: -к-, -очк-, -ечк-, -оньк-, -еньк-, -ин-, -иц-, -ун- (-юн-), -ус-, -ц-;
для чоловічого: -ок, -очок, -ичок, -(ч)ик, -ец-, -еньк-, -к-, -ус-; для середнього: -к-, -ц-, -чк, -очк, -ц- та ін.
Переважна більшість українських демінутивних суфіксів є продуктивними, поліфункціональними,
фриквентативними та градуальними.
Демінутивні суфікси української мови характеризуються міжкласністю та міжкатегорійністю.
Потенційно можлива міжкласна категорія демінутивності стала в українській мові універсальною завдяки тому,
що первісно іменникові і прикметникові суфікси -к-, -еньк- (-оньк-) перенесено в дериваційні системи
займенників (пор. всенький, саменький тощо), числівників (пор. двійко, двоєчко та ін.), дієслів (пор. їстки,
спатки, їстоньки, спатоньки і под.), прислівників (пор. таменьки, тутеньки, додомоньку і т. ін.). Подібні
демінутивні афіксальні синоніми можна вважати міжкласними синосуфіксами.
Необхідно зазначити, що продуктивність демінутивних суфіксів у межах різних класів неоднакова.
Найбільші дериваційні можливості вони виявляють у сферах іменника, прикметника та прислівника, найменші
– в межах числівника, займенника, дієслова та вигука.
Міжкатегорійна омонімія формантів розвивається через словотвірну полісемантичність зменшено-
емоційних афіксів, шляхом перенесення їх з однієї категорії в іншу, семантично близьку, пор. гороб’я „пташа
горобця”, кур-ча „пташа курки”, гус-еня „пташа гуски” – чабан-я „дитина чабана”, турч-еня „дитина турка” –
стар-ча, стар-ченя „дитина жебрак” – мал-еня „мала дитина”, дошкільн-я „дитина, яка ще не ходить до школи”,
дівч-а „дівчинка” (здріб.-пестл.) – дитин-ча (здріб.-пестл.) – кон-еня „малий кінь, кінь невисокого зросту” –
руч-еня „рученька” (здріб.-пестл.) – сороч-еня „невелика сорочка”, горн-я, горщ-а „малий горщик”.
Категорійна семантика демінутивності є регулярною щодо прикметникових суфіксів -еньк-, -есеньк-,
-юсіньк-, -ус-, -ус + еньк- та ін., оскільки вони навіть поза лексемою містять у собі семантику пестливості,
зменшеності. Як правило, афіксальні демінутивні утворення у текстовій площині відіграють особливу
синтаксико-композиційну функцію, постаючи структурнотвірними чинниками, сприяючи інтонаційній та
ритмомелодійній насиченості.
Зменшено-емоційні суфікси сучасних слов’янських мов репрезентують продуктивну групу у
словотвірній системі мови, детермінують відповідну квалітативну її природу. Сам термін „зменшено-
емоційний” розтлумачує основну семантичну функцію суфіксів – надавати лексемам зменшеного й емоційного
значень симультанно або з преференцією однієї з функцій залежно від семантики твірної основи або контексту.
Переважна більшість слов’янських демінутивних суфіксів є продуктивними, поліфункціональними, частотними
та градуальними. Визначення ступеня ознаки залежить від кількості суфіксів, що створюють демінутивне
значення слова: „чим більше демінутивних суфіксів приєднується до тієї самої основи, тим багатша його сема
демінутивності” [11, с. 432]. В українській мові до основи іменника може приєднуватись від одного до трьох
демінутивних суфіксів. Відповідно демінутивність може визначатись трьома ступенями: дівчина – дівчинка – ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 19

170
дівчинонька, хатина – хатинка – хатиночка – хатинонька, дубок – дубочок – дубочечок, мати – матінка –
матіночка тощо. В міру приєднання демінутивних суфіксів до основи лексеми значення здрібнілості
послаблюється або зовсім зникає, тоді як емоційний відтінок стає домінувальним.
Англійська мова репрезентована невеликою кількістю суфіксів демінутивності, що характеризуються
низькою продуктивністю (лише 4 демінутивні суфікси -y / -ey / -ie / -ee є продуктивними, інші обмежені у
своєму лексичному обсязі лише кількома лексемами) та меншим семантичним діапазоном відтінків, утворених
за їхньою участю слів. Основною детермінувальною причиною економного використання демінутивних
суфіксів в англійській мові є запізніла підтримка в розвитку суфіксів демінутивної системи англійської мови:
„Більш пізній розвиток суфіксального способу вираження зменшеності сприяло міцному укоріненню в
англійській мові інших лексичних засобів, яким властива певна гнучкість для вираження як об’єктивної
малості, так і різних відтінків експресії” [8, с. 20]. Для сучасної англійської мови не властива суфіксальна
градуальна система: до твірної основи може приєднуватись не більше одного суфікса; виняток складають
кілька пестливих утворень з відтінком другого ступеня: nanny, mummy, daddy [5, с. 83]. Зменшено-емоційні
суфікси англійської мови не відображають навіть усіх можливостей вираження даного категорійного поняття.
Аналітичний лад англійської мови зумовлює широке використання лексико-синтаксичних засобів
творення лексичних одиниць. Найбільш продуктивними є безафіксальний спосіб творення демінутивів,
репрезентований кореневими лексемами, та синтаксичний спосіб на рівні словосполучень.
Кореневі слова постають необхідним та невід’ємним конституентом вираження категорії демінутивності.
Безафіксне демінутивне словотворення в сучасній англійській мові постає надзвичайно продуктивним способом
творення нових слів, на противагу слов’янським мовам, де безафіксне словотворення взагалі мало розвинуте
[1, с. 208].
До цієї групи слів належать слова, що позначають демінутивність без будь-яких спеціальних
граматичних показників, тобто маркерів демінутивності і тому пов’язуються з поняттям імпліцитності. Цей
спосіб творення демінутивних одиниць є міжрозрядним та інтегрує окремі групи іменників (kid, lamb, calf, path,
stream тощо), прикметників (brief, small, low, slight і под.), дієслів (to weak, to slit, to narrow, to cut та ін.),
прислівників (little, a little, less, least, slow і т. ін.). що зовсім не характерно для граматичного ладу слов’янських
мов. Демінутивне значення кореневих слів пов’язано не з окремими словотвірними формантами, а з лексичним
значенням їхньої основи, які поряд з конкретним лексичним значенням виражають узагальнене значення
зменшеності або зменшеності-пестливості: I had rheumatic fever when I was a kid (Salinger J, Nine Stories); She
was slight and small, with the large, dark, starry eyes of her race and a mass of raven hair (Murdoch I, The
sandcastle).
Демінутивне значення англійської мови можуть передавати також складні слова, утворені за рахунок
приєднання двох основ. Основною за фриквентативними показниками є модель складання двох субстантивних
основ: cry-baby, puppy-dog, herd-boy, lovey-dovey, petty-cake тощо.
Визначальним засобом творення демінутивних одиниць англійської мови є синтаксичний,
репрезентований різними за структурою та об’ємом типами словосполучень, а саме дво- та трискладовими: tiny
table, little flat, young doctor, tiny little kid, small pocket, poor little girl і под. Домінувальними постають
словосполучення, конституйовані пре- та іноді пост позиційними щодо іменника, з яким вони узгоджуються,
якісні прикметники на позначення малого розміру, віку, ваги тощо або з семою оцінки: little, young, small, short,
few, narrow, tiny, low, thin, dear, sweet та деякі інші [6, с. 58 – 70]. Подібні ад’єктивно-субстантивні моделі
словосполучень постають основними виразниками демінутивного значення в англійській мові, пор.: Fiesta sat
with her hands cupping her chin, staring at a corner of the little kitchen (Abrahams J, The Path of Thunder); At this
other tiny table, right to my left … there was this funny-looking girl (Sheldon S, The Doomsday Conspiracy); I had
often heard the song before, and always with lively delight; for Bessie had a sweet voice – at least, I thought so
(Brontѐ Ch., Jane Eyre). Для системи англійської мови характерне однобічне вираження демінутивного значення
ад’єктивним конституентом. Модель Adj + N є найпоширенішою в кількісному плані, що становить 78% від
загального числа наявних словосполучень в англійській мові. Синтаксичному рівню творення демінутивів
властива певна градуальність у вираженні демінутивного значення, що досягається поєднанням препозитивного
прикметника зі значенням демінутивності та іменника з демінутивним суфіксом: low hillocks, little hamlets тощо.
Але ці явища значно рідше зустрічаються в англійській мові порівняно з українською мовою, в якій явище
семантичного плеоназму є досить поширеним: маленький синочок, рідненька донечка, старенька матуся,
дорогенька бабуся; малюсенькие рученьки, красивенький столик, вкусненький супчик, чистенькая водичка та ін.
Отже, демінутивна синтаксична система слов’янських мов також є важливим структурнотвірним чинником
вираження відтінків демінутивності.
Фонетичні й акцентологічні засоби творення емоційності притаманні лише слов’янським мовам.
Пестливо-зменшувальні акцентологічні та фонетичні модифікації слів, поєднуючись із жанровою
маркованістю, стилістично збагачують українську та російську літературні мови, значно посилюють виразність
висловлювання. Акцентологічні варіанти мають народнопісенне походження і віддавна служать українським та
російським поетам засобом стилізації під фольклор [14, с. 129]. Наприклад, такі демінутивні форми як
козаченько, дівчинонька, озеречко, зозуленька, пісенька тощо значно виразніші від форм козаченько, Розділ V. Словотвір: напрями, аспекти дослідження. Морфонологія

171
дівчинонька, озеречко, зозуленька, пісенька та ін. Функціонально-стилістичні фонетичні варіанти демінутивів
з’явились як результат взаємодії літературної мови з діалектами та говорами: березонька – берізонька,
лебедонька – лебідонька, суботонька – субіточка і под.
Отже, категорійне поняття демінутивності існує у мовах різних структур. Категорія демінутивності є
універсальною, закономірно з кореспондувальними та притаманними лише певній мові структурними та
функціональними диференційними ознаками.

Література
1. Аракин В.Д. Сравнительная типология английского и русского языков. – М.: Физматлит, 2000. – 256 с.
2. Арутюнова Н.Д. Предложение и его смысл. Логико-семантические проблемы.– М.: Наука, 1976.–363 с.
3. Дідківська Л.П., Родіна Л.О. Словотвір, синонімія, стилістика. – К.: Наукова думка, 1982. – 172 с.
4. Жирмунский В.М. Об аналитических конструкциях // Аналитические конструкции в языках различных
типов. – М. – Л.: Наука, 1965. – С. 5 – 58.
5. Корунець Л.І. Категорія демінутивності в англійській та українській мовах // Мовознавство.– 1981.– №4.– С.81-85.
6. Кравченко М.В. Зменшено-емоційні іменники в сучасній українській мові // Словотвірна структура слова.
– К.: Наукова думка, 1981. – С. 109 – 189.
7. Макарова А.И. Именная деминутивная система молдавского языка (деривация): Автореф. дис. … канд.
филол. наук. – Кишинев, 1970. – 27 с.
8. Макарчев Б.В. Словообразовательная структура и семантико-функциональные особенности
диминутивных образований в английском и немецком языках: Автореф. дис. … канд. филол. наук.– М., 1973.– С.20.
9. Русанівський В.М. та ін. Українська мова. Енциклопедія. – К.: Укр. енц. ім. М.П.Бажана, 2000. – 820с.
10. Сагач Г.М. Эмоциональные суффиксы имен существительных современного украинского литературного
языка: Автореф. дис. … канд. филол. наук. – Киев, 1977. – 21 с.
11. Сальникова О.О. Функціонально-семантичне поле здрібнілості в українській мові // Лінгвістичні студії:
Зб. наук. праць. Вип. 11. – Донецьк: ДонНУ, 2003. – Ч.ІІ. – С. 429 – 433.
12. Ткачук В. Категорія суб’єктивної модальності: Монографія. – Тернопіль: Підручники й посібники,
2003.– 240 с.
13. Успенский Б.А. Некоторые гипотетические универсалии из области грамматики // Языковые
универсалии и лингвистическая типология. – М.: Наука, 1969. – С. 5 – 20.
14. Чабаненко В.А. Основи мовної експресії. – К.: Вища школа, 1984. – 166 с.
15. Longman Dictionary of Comprehensive English. – London: Longman Dictionaries, 1995. – 1668 p.
16. Marchand H. The Categories and Types of Present-Day English Word-Formation. – Mьnchen, 1969.– 545 p.

In this article the structure of the categorical semantics of diminutiveness is observed. The stress is made on the
finding out of the markers of diminutiveness from the different language layers (phonetic, morphological, lexical,
syntactical, lexical-syntactical and textual levels) in the languages with different grammatical structure.
Key words: diminutiveness, synthetic form, analytical form, functional-semantic paradigm, function.
Надійшла до редакції 14 листопада 2008 року.

Категорія: Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.