Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Валентина Шевцова — ПОЗАЛІНГВАЛЬНІ ЧИННИКИ ВПЛИВУ НА ЕМПОРОНІМІЮ ЛУГАНСЬКА

У статті аналізуються позалінгвальні чинники впливу на емпоронімію міста Луганська. З’ясовується
джерельна база емпоронімів, установлюється їх зв’язок з об’єктом у момент номінації. Опосередковано автор
торкається й морфологічної структури емпоронімів та їх функцій.
Ключові слова: емпоронімія, емпоронім, номінація, номінатор, росіянізм, ономастичний маркер, онімізація.

Надання широкої культурної автономії національним меншинам України, офіційна легалізація приватної
власності, лібералізація суспільно-політичного життя, деідеологізація культурної сфери – це чинники, які
безпосередньо спричинили активні зміни в такій категорії власних назв, як емпороніми, а також і в
емпороніміконі.
Чому саме емпороніми викликали в нас інтерес, можна пояснити словами російської дослідниці
О.В. Суперанської, яка пише, що у назвах міських об‟єктів, ніж у будь-якій іншій топонімічній категорії,
виявляється свідомий процес називання й переназивання [8,128]. Інтерес до них викликаний також активним
уживанням емпоронімійних назв носіїв міста в таких функціональних стилях, як офіційно-діловий,
публіцистичний та розмовно-побутовий. Тож цікавість викликана й необхідністю вивчення мови міста:
емпоронімія є однією з її лексичних складових. І один з найважливіших чинників, який підштовхує до аналізу
питання емпоронімів – це поява назв-двійників, «тріо», «квартету», «квінтету» і т. ін. Наприклад: дві назви
«Акваріум», «Діамант», «Аркадія», три назви «Астра»; чотири назви «Горизонт»; п‟ять – «Ніка», «Глобус»;
шість – «Динамо», «Наталі»; одинадцять – «Надія»; дванадцять – «Мрія». Необхідно звернути увагу домінантів
та реєстраторів об‟єктів на це негативне явище: емпоронім покликаний виконувати інформативну, адресну й
рекламну функції. Він повинен ідентифікувати об‟єкт, а тому одноіменні назви є небажаними.
Порушену нами проблему розв‟язували такі вчені, як О.Белів [1], Ю.Карпенко [2], Є.Селіванова [6],
Є.Степанова [7], Є.Отін [4] та ін. Однак місцеві емпороніми майже не вивчалися, хоча такі дослідження дають
можливість вичерпніше описати ергонімію України, виявити їх регіональну специфіку екстралінгвальних
впливів на функції, склад, структуру, джерельну базу тощо.
Мета дослідження полягає в тому, щоб виявити передусім зв‟язок емпороніма й об‟єкта в момент
номінації. Дізнатися про мотивацію назви можливо лише на синхронному рівні. Мотивація як поняття теорії
номінації розглядається нами в онтологічному ракурсі. Учені витлумачують його як такий, при якому об‟єкт
номінується у зв‟язку зі способами відображення ознак номінованого об‟єкта [3, 135].
Реалізація мети й предмет дослідження передбачають установлення тематичних груп лексики, які й стали
джерельною базою для творення емпоронімійних назв. Об‟єктом дослідження є емпороніми Луганська.
Під емпоронімом маємо на увазі будь-яку назву торгових об‟єктів: супермаркетів, мінімаркетів,
промислових і продовольчих торгових будинків, магазинів, кіосків, павільйонів і т. ін. Термін «емпоронімія»
вживаємо в значенні сукупності емпоронімів.
Статус емпоронімів у системі мови визначають по-різному. За нашими спостереженнями, існують такі
підходи: 1) емпороніми не належать до власних назв [3, 148]; 2) тільки деякі з них не належать до власних назв,
а саме ті, у яких виразна об‟єктно-номінативна залежність, хоча апелятиви, з яких складається емпоронім
можуть онімізуватися [5, 95-96]. Поділяємо думку, що емпороніми виконують функцію одиничного імені. Вони
й ідентифікують і диференціюють об‟єкт, характеризуються колом властивих їм визначальних ознак:
збереженням мотиваційних зв‟язків, мінливістю складу і структурно-семантичною розмаїтістю. Та й функції в
емпоронімах особливі: інформаційна (повідомлення), рекламна й ідеологічна (впливу), меморіальна (у пам‟ять
рідних, близьких людей), і охорона власності. Саме тому вважаємо цю категорію назв ономастичною, а самі
назви – власними.
Номінації торгових об‟єктів сприяли передусім позалінгвальні чинники. Це номенклатурна назва об‟єкта
(магазин, дім, супермаркет і т. ін.) і людський фактор. Ним є власник об‟єкта, що номінується. Він же – і носій
мови, який знаходиться в певному соціокультурному просторі. Від його знань, уподобань і світогляду в цілому
залежить присутність у назві національно-культурного компоненту, його моральність, етичність,
інформативність та ін. Хоча в законодавчих документах Верховної Ради України, Цивільному кодексі України,
документах Мін‟юсту України й запроваджено порядок використання деяких найменувань. На нашу думку,
головною вимогою до назв є те, що вони не повинні ображати моральні, національні й релігійні почуття
громадян.
Об‟єкт номінують назвою або назвами:
1) групи товарів, які об‟єктом реалізуються; емпороніми цієї групи можна представити двома
підгрупами: ті, що реалізують продовольчі товари («Продовольчі товари»), і ті, що реалізують промислові
товари («Промислові товари»); однак при використанні конкретних груп товарів як джерела для назви жодної із
специфічних рис ні продовольчі, ні промислові товари не мають;
© Шевцова В.О., 2009 ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 19

274
2) основного продукту, що реалізуються об‟єктом: «Взуття», «Тканини», «Мівіна», «Птиця», «Союшка»,
«Інструмент», «Шпалери», «Меблі» або кому призначені товари для користування: «Будівельник», «Майстер» та ін.;
3) декількох найменувань продуктів, що реалізуються об‟єктом: «Будівельні матеріали і конструкції»,
«Хутра і шкіра», «Спортивні матеріали й обладнання», «Антикваріат», «Живопис»;
4) місця випуску продукту, що реалізується об‟єктом: «Взуття з Європи», «Луганський інструмент»,
«Луганські ковбаси», «Українська паляниця»;
5) фірми, що випускає товар, який реалізується: «Адидас», «Коровай», «Саламандра», «Фокстрот»,
«Валентина»;
6) однієї з ознак товару, який реалізується об‟єктом: «Джинс», – асортимент магазину – джинсові
вироби; «Кедр», «Клен», «Каштан» – асортимент магазину – меблі, а кедр, клен, каштан – матеріал для деяких з
них; «Престиж» – асортимент його – м‟ясні продукти, назва – обіцянка берегти авторитет, добру славу,
репутацію, реалізуючи продукцію високої якості; «Абсолют» – повний асортимент продуктів харчування і їх
висока якість (зауважимо, що так було задумано);
7) іменами членів родини, роду або власників об‟єкта; асортимент же до уваги не береться, наприклад:
«Вікторія», «Катюша», «Любава», «Ніка», «Марк»; особливістю групи є те, що задіяні в номінації жіночі імена,
чоловічі ж є поодинокими; є ще одна особливість: до номінування залучають імена літературних, казкових і
міфологічних героїв, наприклад: «Гамлет», «Чипполино»(рос. мовою),»Гера», «Данко», «Сим-сим»(рос. мовою),
«Хоттабыч»(рос. мовою) та ін.;
8) прізвищами з ініціалами власників об‟єкта або без них: Єфременко Є.Д., Самсонов А.В., Шульга В.М. –
у формі називного відмінка; прізвища, якими названо об‟єкти, є також прізвищами чоловіків; об‟єкти, які
названо прізвищами власника-чоловіка, реалізують, як правило, товари для мандрівок або канцелярські товари,
наочних посібників та інші;
9) географічного розташування об‟єкта: «Смоленський», «Центральний», «Городок», «Лугань», «Схід»,
Перехрестя» та ін.; поодинокими є назви, які стосуються географічної назви, але ніяк не пов‟язані з нею:
«Донець», «Слов‟янський», «Лугань»;
10) екзотичними: це ті назви, які аж ніяк не відбивають реальний асортимент товарів, щоправда, одні з
них – мають хоча б якусь із ознак, яка причетна до назви, у інших і така ознака відсутня: «Кроха» – товари для
маленьких дітей,(хоча є й назва магазину «Кроха», який реалізує хлібобулочні вироби, тож семантика ніякого
відношення не має до мотиву називання, «Находка» (рос. мовою) – маленький магазин з невеличким
асортиментом продовольчих товарів, але тим, що користується попитом; «Кишеня» – маленький магазин, який
також реалізує продовольчі товари; «Оаза» – торгує товарами, що об‟єднуються в лексико-семантичне поле
«Природа»; відносимо й назви об‟єктів «Івушка», «Горобина», «Яблунька» до лексико-семантичної групи
«Дерева, їх плоди»; «Орхідея», «Нарцис», «Фіалка» – назви лексико-семантичної групи «Квіти»; «Банановий
какаду», «Пави» – лексико-семантичної групи «Птахи»; «Скалярії» — лексико-семантичної групи «Риби»; до
маркованих також відносимо назви об‟єктів «Кохана» – де продаються і виставляються промислові товари,
призначені для жінок. Непрозорою є мотивація в таких назвах об‟єктів, як «Лелека», «Чайка», «Баланс», «Час
Пік», «Шериф». Магазини «Реал для Вас» (а їх багато у місті, пропонують або косметичну продукцію, або
побутову хімію). Ономастичний маркер може відбивати реальні ознаки назви об‟єкта («Українська паляниця»,
«Взуття», «За рулем»); побічно вказувати на деякі з істотних ознак об‟єкта («Луганський торговий дім»); бути
назвами-символами, які не відбивають ознак об‟єкта («Ольга», «Любава», «Алеко»); одночасно однією назвою
відбивати реальні ознаки й бути знаком-символом (» Метро», «Мода – Париж», «Дім Злата»).
За походженням назви належать до власне української лексики: «Веселка», «Взуття», Золотий ланцюг»,
«Подарунки», «Хутра і шкіра», «Знання», «Думка», «Мрія», «Світлиця», «Скринька», «Чепурун», «Знахідка».
Численною групою є назви торгових об‟єктів, джерельною базою для яких слугувала лексика
іншомовного походження, вона належить до різних лексико-семантичних груп, що викликає у власника певні
відчуття. Одне з них є тяжіння до вишуканості, респектабельності («Мерлін», «Віконт», «Кардинал», «Пасаж»,
«Персона», «Барселона», «Люкс»), інше – намагання, прагнення до значущості, потакання моді («Європа»,
«Євростиль» , «Максимум», «Ідеал», «Ultra» та ін.), ще інше – розраховане на престиж назви, тому що покупці
знають високу якість продукції відомих фірм-виробників та торгових марок («ANGI», «ECCO», «MUSTANG»,
«FABIANI», «Konika», «Orifllame», » Stival» та ін.). Серед запозичень лідерами є росіянізми. Під поняттям
«росіянізм» розуміємо «слово, його окреме значення, вислів, граматичну форму тощо, запозичені з російської
мови або утворені за її зразком іншою мовою» [8, 1279]. Як на нашу думку, то значну роль у поповненні
емпоронімів росіянізмами відіграють надумані, навіяні емоційні чинники престижу, а то й навіть небажання
відшукати слово, словосполучення або й фразу в цілому українського походження. Легше використати
(звичайно, хибна думка) добре знайомі в певному соціумі всі ті ж структури російського чи іншого
походження, які вживаються в російській мові. Все це робиться навмисне, з думкою про те, що мешканці, на
яких розрахована назва, неспроможні зрозуміти й сприйняти її, якщо вона буде передаватися українською
мовою. Номінатори вчиняють, не думаючи, що такий підхід принижує інтелектуальні можливості мешканців
міста. Здається, об‟єкти, які призначені для продажу друкованих видань та їх власники не мають ніяких підстав
для порушення Закону про державність української мови. Та, на жаль, емпороніми, які б передавалися Розділ VIII. Проблеми ономастики

275
українською мовою, і серед цієї групи є поодинокими, порівняймо: укр.: «Літера», «Книжковий світ»,
«Грінченкова книгарня», «Знання» та рос.: «Аудиокниги», «Глобус – книга», «Живая книга», «Луганськ печать»,
«Здоровье» та ін. Велика кількість назв-запозичень призводить до ослаблення творчих можливостей української
мови. На нашу думку, тільки доцільно вжиті запозичені слова сприятимуть природному ходу мовної еволюції.
Усі інші запозичення в міській комунікації уявляються нам зайвими.
Досліджуваним емпоронімам властиві й морфологічні особливості. Як правило, функція називати або
позначати об‟єкт закріплюється за іменником. Більшість емпоронімів міста Луганська й справді є іменниками у
формі називного відмінка («Промінь», «Горобина», «Каштан», «Рубін» та ін.). Поодинокими є емпороніми в
непрямій відмінковій формі («Від Зайчика» – Зайчик – герой дитячого фольклору, що приносить й роздає дітям
подарунки; «У Дем‟яна» – Дем‟ян – ім‟я власника об‟єкта; «На куті» – кут – місце розташування об‟єкта).
Великою є група торгових об‟єктів, назва яких передається номенклатурною назвою торгового об‟єкта і
цифрами (магазин №1 – магазин №246). Кількісний числівник використано в назві меблевого магазину («7/1»,
що вживається в значенні «Сім раз відмір – один відріж»). Назвою «одиначкою» є ад‟єктивований, потім
субстантивований прикметник, а потім онімізований іменник «кохана». Магазин «Кохана» реалізує промислові
товари для жінок. Неактивно для іменування торгових об‟єктів використовуються прикметники
(«Мічурінський», «Смоленський», «Молодіжний»), проте активно вони використовуються у складі
словосполучення.
Як джерело для називання використовуються не лише окремі лексеми («Дежавю», «Комфорт»,
«Слов‟янський»), а й сполучення слів та словосполучення. До складу словосполучень найчастіше входять:
«іменник + прикметник» («Побутова техніка», «Українська паляниця», «Нові меблі»); «іменник + іменник»
(«Декор класик», «Джинс клуб», «Мода-Париж»); «іменник + займенник» («Наш дім» – поодинокі назви. Такими
ж поодинокими є речення: повні та неповні з опущеними дієсловами («На лівому», «Реал для Вас», «Все для
виробництва м‟яких меблів»).
Таким чином, поєднання у структурі назви виду об‟єкта (загального: магазин, салон, гастроном, кіоск,
мінімаркет, супермаркет, павільйон і та ін.) і одиничної, особливої, диференціальної, ідентифікуючої
(«Діаманти», «Сапфір», «Лаваль» та ін.), тобто терміна виду торгового об‟єкта та ономастичного маркера, і
визначає структуру функціонального типу емпороніма.
Запозичені емпороніми зазнають – лише в деяких випадках – послідовної морфологічної адаптації, тобто
транскрибуються або одержують українські афікси й флексії. Це сприяє органічному включенню емпороніма до
парадигми української мови.
Аналіз позалінгвальних чинників номінації міських торгових об‟єктів показав, що вони різняться
активністю використання певного чинника й кількісним складом емпоронімів. У нашому випадку активність
чинників можна подати у такій послідовності: належність об‟єкта власнику – назва групи товарів, яка
реалізується – назва одного із групи товарів, яка реалізується, – екзотичні, престижні, модні назви. У
кількісному відношенні емпороніми, які функціонують завдяки названим чинникам, ці ряди будуть мати такий
вигляд: імена – прізвища – прізвища та ініціали – апелятиви, які до процесу їх онімізації називали конкретні
предмети – апелятиви, які до процесу онімізації називали уявні поняття.
Тож дозволимо собі дати декілька порад номінаторам торгових об‟єктів, яким бажано дбати про те, щоб
назва несла інформацію, спрямовану на потенційного покупця: інтелектуальну, емоційну, експресивну тощо.
Реалізувати всі види інформації можна різними мовними засобами. Саме від них залежить рівень
експресивності. Українська мова – одна з найбагатших мов щодо експресивних мовних засобів, яка повністю
забезпечить успішність виконання емпоронімом комунікативного завдання, хоча інколи експресії додасть
емпороніму запозичене слово.
Література
1. Белей О. Сучасна українська ергонімія. – Ужгород, 1999. – 112 с.
2. Карпенко Ю.А. Современное развитие русской ономастической системы // Актуальные вопросы
русской ономастики. Сб. науч. трудов. – Киев, 1988. – С.5-14.
3. Ожегов С.М., Шведова Н.Ю. Толковый словарь русского языка. – М., 1999. – 944 с.
4. Отин Е.С. Из истории русской эргонимики // Материалы серии «Народы и культуры». – Вып. XXV:
Ономастика. – Кн.1. Имя и культура. – М., 1993. – Ч. 1. – С.110-123.
5. Подольская Н.В. Словарь русской ономастичекой терминологии. – М.: Наука, 1978. –192 с.
6. Степанов Е.М. Факторы формирования одесской урбанотопонимии / Записки з ономастики. Випуск 4.
Зб. наук. пр. Одеса: Астропринт, 2000. – С.12-23.
7. Суперанская А.В. Общая терминология: Вопросы теории. – М.: Наука, 1989. – 328 с.
8. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. В.Т.Бусел. – К, 2005.
The nonlingvical factors of influence on the antroponims of the Lugansk are analysed in the article.
A spring base of antroponims turns out, their connection is established with an object in the moment of
nomination. An author touches mediaticaly the morphological structure of emporonimas and their functions.
Keywords: emporonimiya, emporonim, nomination, nominator, rosiyanizm, onomastical marker, onimization.
Надійшла до редакції 7 листопада 2008 року

Категорія: Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.