Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Валентина Бадер — ФУНКЦІОНАЛЬНО-СТИЛІСТИЧНИЙ ПІДХІД У ФОРМУВАННІ КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ СТУДЕНТІВ-ФІЛОЛОГІВ

Стаття продовжує цикл публікацій автора про шляхи вдосконалення культури усного і писемного
мовлення. У ній розглянуто сутність функціонально-стилістичного підходу у формуванні культури мовлення
студентів-філологів при вивченні курсу «Стилістика української мови».
Ключові слова: культура мовлення, лінгводидактика, функціональна стилістика, функціонально-
стилістичний підхід.

Держава, яка хоче бути розвиненою, не може не враховувати, що рівень розвитку суспільства нерозривно
пов’язаний із загальною культурою особистості, з рівнем її культури мовлення.
Складовою загальної культури людини є культура мовлення, яка пов’язана з такими морально-етичними
категоріями, як любов до рідної мови, мовно-національна самосвідомість. Проблема культури мовлення
невіддільна від розуміння національного і соціокультурного феномена мовної особистості, зокрема мовної
особистості викладача, вчителя-філолога, оскільки саме він відіграє важливу роль у мовному вихованні та мовній
освіті майбутніх поколінь. Саме від його особистісних якостей, культури його мови, думки, почуттів залежить
формування інтелектуального потенціалу країни, витворення суспільних етичних й естетичних ідеалів, нових
комунікативних стратегій, створення позитивної атмосфери спілкування. Професійна й особистісна
самореалізація фахівця відбувається з допомогою слова, мови, мовленнєвої діяльності.
Саме тому проблема лінгвістичної освіти у вищій школі, зокрема на філологічних факультетах, у наш час є
однією з основних у національній системі освіти будь-якої держави, в тому числі й України. Це зумовлено
насамперед тією роллю, яку відіграє мова як акумулятор знань і соціального досвіду, першооснова нагромадження
культурних цінностей, один із найголовніших засобів самовираження особистості – соціально активної,
культурної та духовно багатої.
Зауважимо, що з виходом України на світову арену як самостійної незалежної держави зросла
зацікавленість іноземців українською мовою, зріс попит на висококваліфікованих спеціалістів у галузі філології,
здатних як організувати вивчення української мови за кордоном, так і задовольнити потреби у міжкультурній,
економічній, політичній сферах спілкування в українській державі. Значно розширилися і сфери діяльності
філолога в Україні. Так, на ринку праці поряд із традиційними сферами діяльності філологів (учитель, викладач)
з’явився попит на фрірайтерів (збирачів і оброблювачів інформації, яка здебільшого призначена для Інтернет-
видань), перекладачів, редакторів, кореспондентів, референтів, копірайтерів (філологів, які займаються
створенням рекламного тексту), лінгвістів-інформатиків тощо. Можемо прогнозувати, що надалі сфери ці будуть
швидко розширюватися. Якщо зважити на те, що продукція (усні й письмові тексти), яку постачають наші
випускники-філологи є почасти низького ґатунку (недосконале володіння українською літературною мовою,
відсутня висока культура спілкування на різних рівнях, у різних сферах – науковій, діловій, навчальній,
виробничо-професійній тощо), то досить гостро постає проблема пошуку нових шляхів удосконалення процесу
мовної освіти у вищій школі. Відтак виникає потреба у спеціально створених методиках, заснованих на сучасних
досягненнях у лінгвістиці й психолінгвістиці, комунікативній лінгвістиці й функціональній стилістиці,
лінгводидактиці, прикладній лінгвістиці тощо. І насамперед лінгводидакти мають спрямувати свої зусилля на
створення усіх умов для підготовки висококваліфікованих філологів, здатних задовольнити потреби суспільства в
найрізноманітніших сферах людської діяльності, зокрема в галузі мовної освіти в усіх її ланках – початковій,
загальноосвітній середній і вищій школах.
Оскільки регуляторами мовлення є правильність і комунікативна доцільність, важливе місце в
удосконаленні культури мовлення студентів-філологів посідають мовні норми як важливий чинник професійної
підготовки майбутнього фахівця, а також якості мовлення – точність, змістовність, логічність, зв’язність, чистота,
багатство й різноманітність, виразність, доречність. Тож формування особистості самого студента-філолога,
поліпшення процесу підготовки його до вибору засобів професійної й особистісної самореалізації пов’язані з
опануванням культури мови й культури мовлення як необхідних чинників набуття професійної компетенції.
Серед підходів, котрі розробляються нині українською лінгводидактикою, особливу увагу привертає
функціонально-стилістичний аспект у формуванні культури мовлення в усіх ланках мовної освіти (М.Вашуленко,
О.Біляєв, Т.Донченко, Л.Златів, В.Мельничайко, І.Нагрибельна, Т.Окуневич, Л.Паламар, М.Пентилюк та ін.).
Вчені відмічають, що формування національно свідомої мовної особистості можливе за умови розвитку вмінь
вільно володіти нормами усної і писемної форм української літературної мови, цілеспрямовано й майстерно
використовувати мовні засоби в різноманітних комунікативних ситуаціях. Вченими робляться спроби окреслити
© Бадер В.І., 2009 ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 19

298
окремі аспекти реалізації функціонально-стилістичного підходу при опануванні видів мовленнєвої діяльності,
означити вміння користуватися стилістичними засобами і прийомами з врахуванням мети й умов комунікації,
запропонувати методи і прийоми формування комунікативно доцільного мовлення. Як свідчить аналіз
лінгводидактичної літератури, практика формування комунікативно-мовленнєвих умінь і навичок учнів, студентів
тісно пов’язана з сучасними напрацюваннями вчених у царині культури мови й культури мовлення, стилістики
мови й стилістики мовлення, лінгвістичної теорії тексту, комунікативної лінгвістики (Ф.Бацевич, І.Вихованець,
К.Городенська, П.Дудик, А.Загнітко, С.Єрмоленко, А.Коваль, Л.Мацько, Т.Радзієвська та ін.). Саме завдяки
фундаментальним дослідженням лінгвістів з’явилася низка праць із питань оволодіння культурою мови й
культурою мовлення (Н.Бабич, Т.Донченко, С.Дорошенко, І.Кочан, Л.Мацько, В.Мельничайко, М.Пентилюк,
М.Стельмахович, С.Струганець, Г.Шелехова та ін.).
Разом з тим вітчизняна лінгводидактика має обмаль спеціальних досліджень у галузі вдосконалення
культури мовлення студентів-філологів, зокрема у функціонально-стилістичному аспекті. Недостатнє й методичне
забезпечення лінгвістичних курсів методичною літературою, яка б вичерпно могла презентувати різноманітні
методи і прийоми формування комунікативно-мовленнєвої компетенції студентів при вивченні дисциплін. Відтак
недоліки методичного забезпечення спричиняють те, що у студентів не сформовані вміння визначити стилістично
нейтральні та стилістично марковані мовні одиниці, відбирати з синонімічного ряду найбільш вдалі
мовностилістичні засоби, будувати висловлювання з урахуванням різних ситуацій спілкування тощо.
Допомогти студентам опанувати стилістичними нормами сучасної української мови, засвоїти стилістичний
потенціал мовних одиниць усіх рівнів мовної системи, формувати вміння використовувати стилістичні засоби
відповідно до мети, завдань, умов спілкування покликаний насамперед курс „Стилістика української мови‖.
Метою цієї статті є показати шляхи реалізації функціонально-стилістичного підходу й ознайомити з
методичною системою формування комунікативних якостей усного й писемного мовлення студентів-філологів на
функціонально-стилістичних засадах при вивченні курсу „Стилістика української мови‖.
Як свідчить аналіз програми зі „Стилістики української мови‖, цей курс не передбачає різнобічної роботи
над удосконаленням комунікативних умінь студентів, оскільки дисципліна розглядає текст у стилістичному
аспекті і, як правило, вимагає від студентів засвоєння певного кола понять і вже сформованих мовленнєвих умінь і
навичок. З огляду на це при розробці методичної системи формування комунікативної компетенції студентів –
структуруванні навчального матеріалу й визначенні обсягу вмінь і навичок, необхідних для вдосконалення
культури усного й писемного мовлення майбутніх фахівців, розробці дидактичних вправ, нами було зроблено
спробу надати виразного комунікативного спрямування посібнику, покликаному, з одного боку, допомогти
студентам засвоїти теоретичні відомості зі стилістики, а з іншого – вдосконалити культуру усного і писемного
стилістично диференційованого мовлення.
Зауважимо, що паралельно було розроблено електронний підручник, зміст якого представлено відповідно
до вимог комп’ютерної лінгводидактики (враховано специфіку принципів комп’ютеризованого навчання, способів
подачі теоретичного й практичного матеріалу – вправ, особливості контролю й самоконтролю набутих знань).
Макет електронного підручника ―Стилістика української мови‖ автора подається нижче.
Модуль 1.
Стилістика української мови як лінгвістична наука й навчальна дисципліна
1.1. Вступ
1.2. Основні поняття стилістики
1.3. Вправи

Настановчо-мотиваційний міні-модуль
Змістово-пошуковий міні-модуль
Контрольно-смисловий міні-модуль
Адаптивно-перетворювальний міні-модуль
Контрольно-рефлексивний міні-модуль
Духовно-естетичний міні-модуль Розділ Х. Актуальні проблеми методики викладання мови

299

Модуль 2.
Функціональні стилі української мови
2.1. Науковий стиль
2.2. Провідні ознаки офіційно-ділового стилю
2.3. Публіцистичний стиль
2.4. Ознаки художнього стилю
2.5. Ознаки розмовно-побутового стилю
2.6. Вправи

Модуль 3.
Стилістичні засоби української літературної мови

3.1. Фонетичні засоби стилістики
3.2. Лексичні засоби стилістики
3.3. Фразеологічні засоби стилістики
3.4. Морфологічні засоби стилістики
3.5. Стилістичний синтаксис
3.6. Вправи

Настановчо-мотиваційний міні-модуль
Змістово-пошуковий міні-модуль
Контрольно-смисловий міні-модуль
Адаптивно-перетворювальний міні-модуль
Контрольно-рефлексивний міні-модуль
Духовно-естетичний міні-модуль
Настановчо-мотиваційний міні-модуль
Змістово-пошуковий міні-модуль
Контрольно-смисловий міні-модуль
Адаптивно-перетворювальний міні-модуль
Контрольно-рефлексивний міні-модуль
Духовно-естетичний міні-модуль ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 19

300
Контрольні тести до модулів 1, 2, 3.

Зупинимося на детальнішій характеристиці паперового носія посібника. Насамперед при структуруванні
теоретичного матеріалу було змінено традиційну логіку його засвоєння: спочатку засвоюються відомості про
екстралінгвістичні й інтралінгвістичні ознаки текстів різних стилів, а далі студентам пропонується засвоїти
стилістичні ресурси кожного мовного ярусу. Такий підхід дозволив нам організувати процес формування
комунікативних умінь і навичок на текстовій основі.
Враховано й вимоги кредитно-модульної системи навчання. Навчальний посібник „Стилістика
української мови‖ складається з таких модулів: „Стилістика української мови як лінгвістична наука й навчальна
дисципліна‖, „Функціональні стилі української мови‖, „Стилістичні засоби української літературної мови‖.
Структурними елементами кожного модуля є міні-модулі (настановчо-мотиваційний, змістово-пошуковий,
контрольно-смисловий, адаптивно-перетворювальний, контрольно-рефлексивний, духовно-естетичний), які
підпорядковані меті – допомогти студентам підвищити свій рівень культури усного й писемного мовлення,
засвоїти основні стилістичні поняття, навчитися різних форм і методів самостійної роботи з мовностилістичним
матеріалом, науковою і методичною літературою; сформувати вміння здійснювати стилістичний аналіз текстів;
розвивати науково-дослідницькі здібності; формувати вміння моделювати власні зв’язні стилістично
диференційовані висловлювання усної й писемної форм, виробляти навички контролю й самоконтролю.
Так, враховуючи сфери і спрямування майбутніх професійних завдань філологів, попит суспільства на
фахівця з високим рівнем мовленнєвої культури, здатного виконувати покладені на нього обов’язки, а також
спираючись на ті відомості про ознаки текстів різних функціональних стилів, функції мовностилістичних
засобів (фонетичних, лексичних, морфологічних, синтаксичних), які засвоюються студентами в процесі
опанування курсу, розроблено систему вправ і завдань репродуктивного, творчого і конструктивного характеру.
Завдання і вправи, вміщені у посібнику, формують поняття про стилістичну систему української мови,
орієнтують на глибоке осмислення змістової й стилістичної структури тексту, спрямовані на формування вмінь
і навичок класифікувати мовностилістичні явища, давати їм усебічну характеристику, визначати їх функції у
комунікативно-мовленнєвій діяльності; продукувати й поліпшувати власні зв’язні висловлювання, усувати
допущені помилки та недоліки (стилістичний аналіз, стилістичний експеримент, конструювання й
переконструювання словосполучень, речень, текстів з певною стилістичною настановою, редагування текстів
різних стилів, усний і письмовий переказ, переклад текстів різних функціональних стилів з російської мови на
українську й навпаки, моделювання власних усних і письмових стилістично диференційованих висловлювань).
Завдання творчого характеру підпорядковані меті реалізувати лінгвістичну й комунікативно-діяльнісну змістові
лінії.
Винятково важливим для суспільства сьогодні є також духовний розвиток особистості, яка вміє не тільки
швидко видобувати інформацію, приймати належні рішення у будь-якій сфері діяльності, а й володіє такими
особистісними якостями, як порядність, чесність, справедливість, відповідальність, оптимізм, тактовність,
вихованість, доброзичливість, повага до старших тощо. Тому вважали за необхідне добирати такий
дидактичний матеріал, який би забезпечував відтворення і трансляцію морально-духовних цінностей,
формування внутрішнього світу. Зміст текстів дозволяє також поглиблювати знання про український фольклор,
виховувати повагу до рідної мови, використовувати її виражальні засоби, опановувати багатства українського
мовного етикету, розширювати коло знань про видатних діячів української культури, виховувати шану й повагу Розділ Х. Актуальні проблеми методики викладання мови

301
до видатних українців, уродженців Донбасу, кращі моральні якості тощо. Крім того, дібраний дидактичний
матеріал забезпечує професійно-орієнтований характер мовлення майбутнього фахівця.
Рекомендовані після кожної теми контрольні питання орієнтують студентів на глибоке засвоєння
теоретичного матеріалу, усвідомлення взаємозв’язків мовностилістичних явищ, дають можливість зрозуміти
сутність певної наукової проблеми. Визначені ключові поняття теми допомагають сконцентрувати увагу на
тлумаченні лінгвостилістичних понять у науковій літературі, а також зрозуміти природу й сутність
виражальних засобів рідної мови, їх роль у мовленнєвій діяльності особистості; осмислити взаємозв’язок
даного курсу з методикою навчання мови, роль набутих знань у майбутній фаховій діяльності.
Посібник адресований викладачам та студентами філологічних спеціальностей з метою допомогти
усвідомити, що ціннісні орієнтації, професійні знання, комунікативні можливості особистості віддзеркалює
культура усного й писемного мовлення. Тому опанування фахівцем культури мови й мовлення, стилістичного
багатства української мови – головний чинник ефективної професійної й особистісної комунікативної
діяльності.

Література
Бабич Н.Д. Практична стилістика і культура української мови. – Львів: Світ, 2003. – 434 с.
Волкотруб Г.Й. Стилістика ділової мови: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2002. – 208 с.
Дорошенко С.І. Основи культури і техніки усного мовлення: Навч. посіб. – Харків: ―ОВС‖, 2002. – 144 с.
Дудик П.С. Стилістика української мови: Навч. посіб. – К.: ВЦ ―Академія‖, 2005. – 368 с.
Куварова О.К. Роль культури мовлення у формуванні мовної особистості // Культура професійного
мовлення: Матеріали регіональної науково-методичної конференції. – Дніпропетровськ: Пороги, 2006.
Мацько Л.І., Сидоренко О.М., Мацько О.М. Стилістика української мови. – К.: Вища школа, 2003. – 462 с.
Мацько Л.І., Кравець Л.В. Культура української фахової мови: Навч. посіб. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – 359 с.
Нагрибельна І.А. Функціонально-стилістичний підхід до вивчення сполучників і часток у
загальноосвітній середній школі: Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.02
―Теорія та методика навчання (українська мова)‖ / І.А. Нагрибельна. – Херсон, 2003. – 20 с.
Окуневич Т.Г. Культура мовлення майбутнього вчителя-словесника в умовах українсько-російської
двомовності: Дис. … канд. пед. наук: 13.00.02 / Окуневич Тетяна Григорівна. – Херсон, 2003. – 243 с.
Омельчук С. Формування мовленнєво-комунікативних умінь у процесі вивчення синтаксису:
Лінгводидактичні аспекти // Дивослово. – 2006. – № 9.
Полатай Е.Г. Формування культури мовлення студентів філологічних факультетів як умова їхньої
соціалізації: Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.05 ―Соціальна педагогіка‖ /
Е.Г. Полатай. – Харків, 2001. – 20 с.
Попова О.І. Передумова експериментально-дослідної роботи з формування стилістичної вправності
мовлення майбутніх учителів початкових класів // Педагогіка та психологія / За ред. І.Ф. Прокопенка. – Харків:
ХДПУ, 2000. – Вип.15. – С. 159 – 165.

The article continues the cycle of publications of author about the ways of perfection of culture of verbal and
writing speech. In it essence of functionally stylistic approach is considered in forming of culture of speech of students-
philologists at the study of course “Stilistika of Ukrainian”.
Keywords: culture of speech, lingvodidaktika, functional stilistika, functionally stylistic approach.

Надійшла до редакції 5 листопада 2008 року.

Категорія: Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.