Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Тетяна Єщенко — ВИВЧЕННЯ ЛІНГВІСТИЧНОГО АНАЛІЗУ ТЕКСТУ У ВИЩІЙ ШКОЛІ ЗА КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЮ СИСТЕМОЮ НАВЧАННЯ

У статті висвітлюється досвід викладання лінгвістичного аналізу тексту у вищій школі за кредитно-
модульною системою навчання, аналізуються її переваги і можливості. Подаються різновиди самостійної
роботи студентів, типи індивідуальних навчально-дослідних завдань, специфіка здійснення підсумкового
контролю знань студентів.
Ключові слова: лінгвістичний аналіз тексту, самостійна робота студентів, індивідуальні навчально-
дослідні завдання, підсумковий контроль знань студентів.

Постановка проблеми. Сьогодні доволі часто у науковому колі викладачів вишів уживаються поняття,
які віддзеркалюють європейський вектор розвитку вищої освіти в Україні (пор.: «європеїзація освіти»,
«європейські стандарти освіти», «європейська якість навчання», «Болонський процес», «європейський вимір
освіти», «європейська система цінностей в освіті» і под.). Це невипадково, оскільки за своєю цивілізаційною
належністю Україна є європейською державою. Геніальна, на наш погляд, ідея формування єдиного простору
вищої освіти, або так званого європейського суспільства знань, де знання постають засобом самореалізації і
розвитку особистості, нині на теренах України, на жаль, зведена до суто формальних показників: «кредит»,
«модуль», «тест», «модульний контроль» тощо. Останні, в свою чергу, постають лише інструментом для
досягнення якісних показників в освіті і не відбивають єства розглядуваного поняття. На наше глибоке
переконання, скільки б не чинили супротив прихильники «традиційної» (радянської) системи вищої освіти
«європейській», зміни неминучі. Адже внаслідок кризових процесів, що відбувалися в Україні у 80-90-ті роки
ХХ ст., поряд із перевагами, вітчизняна система вищої освіти накопичила чималу низку недоліків: 1) суб’єктно-
об’єктні відносини між студентом і викладачем; 2) одноманітна методологія здобуття знань (лекційно-
семінарська); 3) значні витрати часу на проведення екзаменаційних сесій; 4) відсутність систематичної роботи
студентів упродовж семестру і под.
У лінгводидактиці активно опрацьовуються питання викладання мовознавчих дисциплін за модульно-
рейтинговою технологією навчання (Л.Е. Довбня, Л.П. Кожуховська, Т.М. Левченко, М.І. Навальна,
О.І. Потапенко, Г.І. Потапенко, Т.І. Товкайло, Н.Д. Юрійчук), проте відсутні праці, в яких було б узагальнено
здобутки упровадження кредитно-модульної системи навчання лінгвістичного аналізу тексту.
Мета статті – висвітлення практичного досвіду викладання лінгвістичного аналізу тексту у вищій школі
за кредитно-модульною системою навчання.
Лінгвістичний аналіз тексту – основний курс циклу професійно-орієнтованих дисциплін, який вивчається
упродовж одного семестру студентами напряму підготовки – 6.0305 «Філологія», освітньо-кваліфікаційного
рівня – «бакалавр». Дисципліну було уведено до навчального плану вищих навчальних закладів ще у 70-і роки
ХХ століття, але і досі відсутня єдність щодо моделі самого курсу (пор.: лінгвістичний аналіз художнього
тексту, лінгвістична інтерпретація художнього тексту, лінгвістика тексту, лінгвістичний аналіз тексту), а
також одностайність думок щодо понятійно-термінологічного апарату, системи прийомів, методів і етапів
навчання. Лінгвістичний аналіз тексту є продовженням ланки предметів (уже опанованих студентами),
об’єктом уваги яких постає текст (стилістика, поетика, основи мовленнєвої діяльності, риторика). З-поміж
вказаних наук, за допомогою яких формується фах філолога, вчителя, лінгвістичному аналізові тексту належить
особливе місце, оскільки останній має практичну спрямованість і покликаний формувати у майбутніх
педагогів-словесників мовленнєво-творчі й аналітичні здібності. Він має на меті розкрити механізм кореляції
гетерогенних рівнів мови (фонетико-орфоепічного, графічного, лексико-фразеологічного, морфемно-
словотвірного, морфолого-синтаксичного) у текстовій архітектоніці, продемонструвати новітні підходи,
сучасні технології й інструментарій структурної організації тексту, спираючись на сучасну теоретичну базу
лінгвістики тексту, збагачену ідеями теорії мовленнєвої діяльності, семіотики, когнітивної лінгвістики,
герменевтики тощо. Окрім цього, лінгвістичний аналіз тексту є загальнофілологічною наукою, що підсумовує
знання з вивчених студентами раніше літературознавчих і мовознавчих дисциплін, формує у свідомості
майбутніх філологів мовне чуття, виробляє навички тлумачення глибинних смислів у текстах різних жанрів і
стилів. Курс охоплює 54 академічні години. Форма підсумкового контролю – заліковий кредит, що базується на
рейтинговій системі оцінювання пізнавальної діяльності студента. Теоретичний матеріал згруповано у
своєрідні «інформаційні вузли» (В.Бондар), або змістові модулі (ЗМ), кожен з яких є концептуальною,
автономною одиницею навчального матеріалу. Кожен ЗМ містить питання для самоконтролю, ключові поняття
модуля, евристичні питання і творчі завдання для самостійної роботи студентів, завдання для модульного
контролю, рекомендовану літературу. Вичерпні дані для студентів про навчальну дисципліну, методики і
технології викладання, залікові кредити, форми та умови проведення контрольних заходів, систему оцінювання
знань тощо повідомляються студентам на першому занятті.
© Єщенко Т.А., 2009 Розділ Х. Актуальні проблеми методики викладання мови

311
Змістовий модуль 1 «Лінгвістичний аналіз тексту як філологічна наука і навчальна дисципліна» має на
меті ознайомити студентів з основними поняттями, принципами, аспектами та правилами лінгвістичного
аналізу тексту як художнього, так і нехудожнього. До складу модуля входить п’ять тем, з-поміж яких – лекційні
і практичні заняття, самостійна робота студентів. Форма модульного контролю – тестова перевірка знань.
Орієнтовні завдання тесту:
1. Оберіть ряд, у якому подано перелік дисциплін, об’єктом вивчення яких постає текст: а) синтаксис,
фразеологія, фонетика, риторика, лінгвістика тексту; б) стилістика, риторика, основи мовленнєвої діяльності,
лінгвістика тексту; в) стилістика, морфологія, поетика, лексикографія, лінгвістика тексту. 2. У
текстоцентричному підході до мовних одиниць пріоритетними є: а) слово; б) морфема; в) текст. 3. Текст
вивчається на рівні: а) будови мовних одиниць; б) мовного використання або вживання; в) мови як системи
систем (різновидів). 4. Центрами теоретичного вивчення тексту вважаються: а) Німеччина, Франція, Англія,
Голландія, Швейцарія, Чехія; б) Польща, Нідерланди, Болгарія, Італія, Австрія, Франція; в) Німеччина, США,
Данія, Португалія, Румунія. 5. Ім’я Віктора Виноградова у науці зазвичай пов’язують з поняттям: а) текст;
б) мова реклами; в) мова художньої літератури і под.
На модульний контроль виносяться такі питання: 1) предмет, об’єкт і завдання курсу «Лінгвістичний
аналіз тексту»; 2) принципи лінгвістичного аналізу тексту; 3) лінгвістичний і літературознавчий аналіз текстів;
4) цілісний лінгвістичний аналіз тексту; 5) аспекти часткового лінгвістичного аналізу тексту; 6) методи і
прийоми лінгвістичного вивчення текстів; 7) текст у лінгвістиці та інших філологічних науках; 8) текст і
дискурс, текст і твір: розмежування понять.
Змістовий модуль 2 «Лінгвістичні класифікації текстів» має на меті сформувати чіткі уявлення у
студентів про основні підходи до лінгвістичної класифікації текстів, про диференційні ознаки кожної з
текстових груп; виробити навички розрізняти тексти за характером побудови, за функціонально-смисловим
призначенням, жанровою і стильовою належністю, формою репрезентації. Змістовий модуль охоплює лекційні,
практичні заняття, самостійну роботу студентів. До складу модуля входить сім тем. Форма модульного
контролю – письмова творча робота, яка складається з п’яти завдань: Орієнтовні завдання одного з варіантів
МКР можуть бути такими:
1. Складіть зв’язний текст (5-6 речень), використавши синоніми барвистий, кольористий, квітчастий.
Доберіть заголовок. Які мовні ознаки укладеного тексту?
2. У тексті-діалозі розкрийте значення фразеологізму хто знання має, той мур ламає. Охарактеризуйте
діалог з мовного погляду. 3. Складіть опис улюбленого свята (5-6 речень), використовуючи при цьому тільки
іменники та прикметники. Яку роль, на вашу думку, виконують ці частини мови у тексті?
4. Поясніть синтаксичну організацію і ритмічність прози Олеся Гончара, опрацювавши наукову працю
Н.М. Сологуб (//Мовознавство. – 1998. – №1).
5. Спираючись на індуктивний (докази, факти – висновок) чи дедуктивний (теза – докази) шлях
мислення, побудуйте текст-міркування щодо вислову Віктора Гюго: «Кохання – як дерево, яке виростає, пускає
глибоко коріння у все наше єство і нерідко продовжує зеленіти і цвісти навіть на руїнах нашого серця».
Питання, що виносяться на модульний контроль: 1) основні підходи до лінгвістичної класифікації
текстів; 2) різновиди текстів за характером побудови; 3) класифікація текстів за функціонально-смисловим
призначенням; 4) розподіл текстів за участю у мовленні одного, двох і більше учасників; 5) різновиди текстів за
їх жанровою належністю; 6) типологія текстів за їх стильовою співвіднесеністю; 7) типи текстів за формою
репрезентації.
Змістовий модуль 3 «Основні категорії тексту» покликаний ознайомити студентів з основними
категоріями тексту, навчити визначати способи мовної реалізації тієї чи іншої категорії в текстовій
архітектоніці, здійснювати цілісний лінгвістичний аналіз текстів різних стилів і жанрів, специфіки тієї чи іншої
текстової категорії. Змістовий модуль охоплює лекційні, практичні заняття, самостійну роботу студентів. До
складу модуля входить дванадцять тем. Форма модульного контролю – тестова перевірка знань. Тест
складається з 15 питань. Орієнтовні завдання тесту:
1. Імпліцитність тексту виявляється у тому, що: а) в одних чи кількох реченнях тексту пропущені
певні члени речень, немає частин речень; б) вживаються ненормативні мовні засоби; в) вживаються властиві
певному стилю лексичні, морфологічні мовні засоби.
2. Знайдіть неправильний варіант відповіді: а) завершеність і цілісність тексту завжди визначаються
автором тексту; б) цілісність тексту – це відповідність змісту тексту його формі в обсязі, визначеному автором
тексту та його адресатом, технічним укладачем для виконання визначених ними комунікативних завдань;
в) завершеність тексту – це вичерпне змістове і структурне вираження задуму автора.
3. Автономність текстових фрагментів виражається такими засобами: а) графічними, лексичними,
граматичними, композиційними; б) лексичними, граматичними; в) композиційними, модальними словами,
віддієслівними іменниками. 4. У текстах наявна така інформація: а) змістово-фактуальна; б) змістово-
концептуальна; в) змістово-підтекстова.
5. Провідну роль у створенні категорії континууму в текстах відіграють: а) видо-часові форми дієслів;
б) віддієслівні іменники; г) темпоральні й просторові прислівники, прийменники і под. ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 19

312
Питання, які можуть бути винесені на модульний контроль: 1) поняття текстової категорії у
мовознавстві, різні підходи до типології категорій тексту; 2) категорія цілісності тексту; 3) зв’язність як
найважливіша категорія тексту; 4) дискретність, або членованість як текстова категорія; 5) сладне синтаксичне
ціле (ССЦ), надфразна єдність (НЄ), прозова строфа (ПС) як одиниці дискретності тексту; 6) членування тексту
на абзаци; 7) дискретність тексту і заголовок; 8) категорія інформативності, або змістовності, її мовне
вираження у тексті; 9) репрезентація категорії референційності у тексті; 10) континуум: категорія часу і
простору у тексті; 11) категорія інтертекстуальності; 12) категорія антропоцентричності: адресантність та
адресатність у тексті.
Як бачимо, академічне навантаження в межах кожного модуля охоплює як аудиторну, так і самостійну
роботу студента, яка обов’язково оцінюється викладачем.
Самостійна робота студентів (СРС) – одна з форм організації навчального процесу з лінгвістичного
аналізу тексту (поряд із лекційними, практичними і семінарськими заняттями), яка є основою успішної
самоактуалізації студентів. Навчальний час, що відводиться для самостійної роботи студентів з дисципліни,
регламентовано навчальним планом спеціальності. СРС з лінгвістичного аналізу є:
І. Аудиторна, що складає біля 5% загальної кількості навчальних годин; прикладами завдань для СРС на
занятті є:  Чим, на ваш погляд, зумовлена строкатість назв лінгвістики тексту (пор.: металінгвістика,
гіперсинтаксис, транслінгвістика, лінгвістика мовлення тощо)?  Як співвідносяться лінгвістика мовлення і
лінгвістика тексту, лінгвістика тексту і лінгвістичний аналіз тексту?  Окресліть об’єкт і предмет
дослідження в лінгвістичному та літературознавчому аналізі текстів?  У чому полягає відмінність
лінгвістичного аналізу художнього і нехудожнього текстів?
ІІ. Позааудиторна, котра охоплює 1/3 (для денної форми навчання) від загального обсягу академічного
часу. Основними видами позааудиторної СРС з лінгвістичного аналізу тексту є:
1) самостійне опрацювання лекційного матеріалу ( Типи текстів за їх стильовою належністю.
 Членування тексту на абзаци.  Складне синтаксичне ціле (ССЦ) як одиниця тексту.  Групи текстів за
формою репрезентації);
2) виконання індивідуальних творчо-дослідницьких завдань ( Як співвідносяться поняття «цілісність
тексту» і «завершеність тексту»?  Чи є специфіка зв’язності у так званих гіпертекстах (енциклопедіях,
мережі інтернет)? У чому вона виявляється?  Як співвідносяться поняття «зміст» і «тема» тексту?  Як
співвідносяться поняття «текст у тексті» і цитата?);
3) конспектування першоджерел з певною дидактичною настановою ( Випишіть основні положення
(тези) наукової статті «Проблеми тексту в лінгвістиці, філології та інших гуманітарних науках» відомого
російського дослідника Михайла Бахтіна (Бахтін М. Проблема тексту в лінгвістиці, філології та інших
гуманітарних науках // Слово. Знак. Дискурс. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. – Львів:
ЛітОпис, 1996. – С. 318-324). Чи погоджуєтеся ви з автором?  Складіть порівняльну таблицю основних
відмінностей між текстом і твором, спираючись на наукову статтю французького дослідника Ролана Барта
(Барт Р. Від твору до тексту // Слово. Знак. Дискурс. Антологія світової літературно-критичної думки
ХХ ст. – Львів: ЛітОпис, 1996. – С. 378 — 385). Спробуйте доповнити цей перелік відмінностей);
4) укладання текстів за вказаними параметрами ( Складіть опис квітки спочатку у науковому, потім у
художньому стилях.  Напишіть про одну і ту ж подію у формі розповіді й у формі повідомлення.
 Напишіть текст-міркування на будь-яку тему спочатку в науковому, а потім у публіцистичному стилі.
 Укладіть анотацію до Вашої дипломної роботи. У чому полягає своєрідність такого прийому роботи з
текстом?  Наведіть приклади текстів, в яких адресант і адресат збігаються);
5) розробка конспектів уроків для основної школи з лінгвістики тексту, формулювання визначень,
опорних схем і под. ( Використовуючи книгу Мельничайка В.Я. (Уроки рідної мови. Лінгвістика тексту. 9
клас. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2002. – 23 с.), а також інтернет-ресурси: http://www.ostriv.in.ua.,
http://www.ukrlit.vn.ua, http://www.ukr-in-school.edu-ua.net, запропонуйте власну програму (перелік тем) вивчення
основ лінгвістики тексту у загальноосвітній середній школі.  Запропонуйте кілька завдань для школярів на
використання методу лінгвістичного експерименту з текстом.  Запропонуйте власне визначення тексту,
адаптоване для дітей загальноосвітньої середньої школи. Додайте до нього опорну схему);
6) виконання завдань, спрямованих на встановлення міжпредметних зв’язків ( У якому аспекті
вивчається текст іншими філологічними науками: семіотикою, лінгвістикою тексту, літературознавством,
текстологією, герменевтикою, феноменологією, когнітивною лінгвістикою, лінгвістичною прагматикою,
соціолінгвістикою? Що у цих підходах спільного, а що відмінного?  Як розрізнити поняття «текст» і
«твір»? Чи є тотожними поняття «художній текст» і «художній твір»?);
7) робота з інтернет-ресурсами ( Чи погоджуєтеся ви з визначенням тексту, поданим у «Вікіпедії»
(http://www.wikipedia.org.)?  Чи погоджуєтеся ви з визначенням дискурсу, яке подане в інтернет-енциклопедії:
http://www.wikipedia.org.)?;
8) пошукова робота ( Доберіть з газет і журналів, художньої літератури текст-опис. Випишіть назву
описуваного предмета (явища природи, людини і под.), і прикметники, які характеризують цей предметю.
 Доберіть з газет і журналів текст-розповідь. Визначте тему тексту. Випишіть слова, які допомагають Розділ Х. Актуальні проблеми методики викладання мови

313
виразити перебіг подій, про які йдеться у тексті.  Доберіть листівку чи фотографію із зображенням
мальовничої місцевості нашого краю. Опишіть її);
9) мовні спостереження ( Чи можна вважати плагіат прихованою цитатою?  Чи завжди збігається
джерело інформації й автор тексту?  Чи може вважатися текстом одне висловлення? Чому?  Чи може
текст бути змодельованим однією текстовою категорією?);
10) самостійна робота зі словниками, конструювання понять, доповнення класифікацій ( Випишіть з
тлумачного словника значення слів «аналіз», «лінгвістичний» і «текст». Самостійно сформулюйте поняття
лінгвістичного аналізу тексту.  Уявіть собі, що вам необхідно метафорично окреслити поняття «текст»,
який образ ви б запропонували? Чи погоджуєтеся ви з визначенням тексту як «лінгвістичного всесвіту»
(В. Звегінцев)? Обґрунтуйте свою відповідь.  Доповніть класифікацію заголовків, подану у підрозділі).
11) здійснення цілісного лінгвістичного аналізу тексту за поданою схемою: 1) визначте тип тексту;
2) вкажіть на мовні засоби вираження цілісності тексту; 3) як виражається у тексті категорія членованості?
4) дайте характеристику інтегрування тексту графічними засобами; 5) вкажіть на мовну своєрідність
інтегрування тексту фонетичними засобами; 6) визначте специфіку інтегрування тексту на лексичному рівні;
7) охарактеризуйте текст на морфологічному рівні; 8) проаналізуйте текст з на синтаксичному рівні;
9) охарактеризуйте категорію зв’язності у тексті; 10) у чому полягає мовна своєрідність категорії
інформативності тексту? 11) як виражаються у тексті категорії адресантності й адресатності? 12) у чому полягає
специфіка текстового континууму? 13) яку роль відіграє інтертекстуальність аналізованого вами тексту?
14) визначте логічну і мовну домінанти тексту; 15) зробіть висновок про доцільність мовних засобів, які несуть
основне смислове і виразове навантаження, сприяють точній і дійовій передачі теми та концепції тексту.
Ідея СРС з лінгвістичного аналізу тексту полягає у тому, щоб навчити студента вчитися самостійно.
Викладач у цьому разі виконує роль консультанта.
Індивідуальні навчально-дослідні завдання (ІНДЗ) – це різновид позааудиторної індивідуальної
роботи студента з лінгвістичного аналізу тексту дослідницького характеру, який використовується під час
опанування студентом курсу і входить до складників модульного контролю. На першому занятті студентам
пропонуються на вибір ІНДЗ, які виконуються упродовж семестру і подаються викладачеві на перевірку у
письмовій формі за два тижні до заліково-екзаменаційної сесії. Передбачений також усний захист ІНДЗ.
Орієнтовна тематика ІНДЗ може бути такою: 1) Своєрідність часткового етнолінгвістичного аналізу тексту;
2) Види адресатів у публіцистичних текстах; 3) Функціональні вияви заголовків у рекламних текстах;
4) Фактуальна, підтекстова й концептуальна інформація в художньому тексті; 5) Специфіка часткового
психолінгвістичного аналізу тексту; 6) Текст, підтекст, контекст: порівняльна характеристика;
7) Лінгвовізуальні (креолізовані) тексти та їх специфіка; 8) Мовна реалізація категорії часу у публіцистичному
тексті; 9) Мовне вираження категорії інтертекстуальності у тексті тощо.
Підсумковий контроль – заліковий кредит, що здійснюється за накопичувальним принципом поточного
контролю усіх передбачених трьох модулів упродовж семестру і проводиться на останньому занятті під час
визначення підсумкового рейтингу з лінгвістичного аналізу тексту. У разі, якщо студент набрав 60 % і більше
від максимальної кількості балів (60-100 балів) – «ЗАРАХОВАНО», 59% і менше від максимальної кількості
балів (59-0 балів) – «НЕЗАРАХОВАНО». Студент, який накопичив упродовж навчального року не менше 60%
від максимальної кількості балів – автоматично оцінюється з подальшим виставленням залікового кредиту.
Студент, який за результатами роботи не набрав необхідної кількості балів, може покращити свої результати в
період заліково-екзаменаційної сесії. Рейтинг з навчального курсу «Лінгвістичний аналіз тексту» враховує:
1) виконання МКР (максимальна кількість балів за одну роботу + 15 балів, 3 роботи – 45 балів); 2) виконання
контрольної роботи до курсу + 14 балів; 3) участь студентів у наукових конференціях, олімпіадах, конкурсах
відповідного напряму + 5 балів; 4) виконання і захист індивідуального навчально-дослідного завдання + 7
балів; 5) роботу на практичних заняттях + 1 бал, 9 занять – 9 балів; 6) виконання завдань із самостійної роботи
+ 2 бали, 10 занять – 20 балів; 7) відсутність на практичному занятті – 5 балів. Максимальна кількість балів –
100.
Висновки. Модель організації навчання лінгвістичного аналізу тексту за кредитно-модульною системою
є за своєю сутністю розвивальною, оскільки: стимулює майбутніх фахівців до систематичної, вольової,
цілеспрямованої праці, до інноваційної навчальної діяльності, сприяє переходу від навчання до самонавчання,
ефективно формує уміння та навички працювати з першоджерелами, самостійно віднаходити необхідну
інформацію, передбачає свободу вибору форм і темпів навчання, дозволяє індивідуалізувати та диференціювати
знання, створити для студента ситуацію успіху, умови для особистісного зростання. Найсуттєвішим є те, що за
таких умов студент є не пасивним об’єктом, одержувачем знань, а активним суб’єктом освітнього процесу. Така
система докорінно змінює мотивацію і зацікавленість у навчанні студентської молоді, сприяє її
самовизначенню, саморозвитку, самовдосконаленню, забезпечує якість підготовки філологів. З-поміж позитивів
виокремимо демократичність, відкритість, діалогічність, рефлексивність і те, що такого поняття, як «2» за
зазначеної системи немає. Бездіяльність студента або виконання завдань на не належному рівні матиме
відповідне вираження у балах і віддзеркалиться на його низькому рейтингу. Різноманітні форми аудиторної і
позааудиторної роботи дають підґрунтя для застосування викладачем нових методів і прийомів навчання:
робота з електронними носіями знань, інтернетом, алгоритмізація, метод емпатії, смислового бачення, ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 19

314
евристичних запитань, порівняння, конструювання понять, метод гіпотез, вигадування, образного бачення,
гіперболізації, аглюцинації, метод синектики, проектування, «мозкового штурму», лінгвістичної інтуїції,
інтерактивного навчання тощо.

Література
1. Болонський процес: Нормативно-правові документи. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2004. – 102 с.
2. Комаренко Н. Мистецтво добротворення та краси (технологія співпраці особистостей) // Українська
мова і література в школі. – 2003. – №2. – С. 45 – 48.
3. Методика навчання української мови у вищих та середніх освітніх закладах: Навч.-метод. посібник /
О.І. Потапенко, Л.П. Кожуховська, Л.Е. Довбня та ін. – К.: Міленіум, 2006. – 332 с.
4. Освітні технології: Навч.-метод. посібник / О.М. Пєхота, А. З. Кіктенко, О.М. Любарська та ін. – К.:
А.С.К., 2002. – 255 с.

In the article experience of teaching of linguistic analysis of text lights up at higher school after credit-module by
the system of studies, its advantages and possibilities are analysed. The varieties of independent work of students are
given, types of educational-experimental tasks, specific of realization of final control of knowledges of students.
Keywords: linguistic analysis of text, independent work students, individual teaching and research tasks, the
final control of student.
Надійшла до редакції 20 березня 2009 року.

Категорія: Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.