Загнітко Анатолій Панасович - Теоретична граматика сучасної української мови. Морфологія. Синтаксис.

2.3. Вільність / зв’язаність будови складних речень

загрузка...
До числа найважливіших і регулярних елементів побудови складно­го речення належать основні засоби зв’язку, співвідношення видо-часо- вих і модальних форм діеслів-присудків, взаеморозташування частин, а в складі складнопідрядних речень значну роль відіграють також співвідносні слова і відношення підрядної частини до головної. Саме із цих структурних елементів і будується більшість моделей складного речення (правда, існує погляд на співвідношення структурної схеми і моделі речення як мовної і мовленнєвої величин, пор.: «Структурні схе­ми на комунікативному рівні втілюються в моделі або типи. Модель словосполучення і речення — це спосіб зв’язку слів і словоформ певних семантичних класів у системі мови на основі структурної схеми. Модель виявляє закони лексико-граматичної сполучуваності» [Долгов 1993, с. 7]). Такі структури є найпродуктивнішими і стилістично нейтральни­ми і кваліфікуються як вільні.

загрузка...

У сучасній українській мові наявні також складні речення, які буду­ються за значно складнішими моделями, що зумовлюються вхо-джен- ням до їх структури інших лексичних компонентів, які зумовлюють тісніший зв’язок складових частин. Такі складні речення обмежені у своєму вжитку, переважно поширені у розмовно-побутовому та худож- ньо-белетристичному мовленні. їх моделі кваліфікуються як невільні, або зв’язані.

Таким, наприклад, виступає речення Чого-чого, чогось іншого, а горя Микола зазнав багато і різного (В. Підмогильний). Утворення зай­менниковим сполученням чого-чого, чогось іншого головної частини зумовлює не протиставні стосунки між головною і підрядною частина­ми, а видільно-зіставні. За цією ж невільною моделлю будуються і такі речення: Хто інший, а він це знає (О. Слісаренко); Де-небудь в іншому місті, а в Києві все знайдеш тощо.

У реченнях з подвійним сполучником чим… тим, у яких зіставля­ються факти у своєму розвитку, обов’язковою є наявність форми ви­щого ступеня порівняння прикметників: Чим більше було мовлено, тим набридливішим було спілкування… (В. Підмогильний). Злитість головної і підрядної частин у невільних структурах може бути різного рівня. У такому разі вона зумовлює значні труднощі у розмежуванні головної і підрядної частини.

 .

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.