Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Євгенія Карпіловська — ВТОРИННА НОМІНАЦІЯ У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ: ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ

У статті на матеріалі інновацій у сучасній українській мові розглянуто чинники формування та
тенденції побутування автономних (внутрішньослівних, контекстно незалежних) і неавтономних (міжслівних,
контекстно залежних) вторинних номінацій. Окрему увагу звернено на номінації, закорінені в українському
мовному ґрунті, або ті, які є наслідком розвитку семантики питомих слів чи вже засвоєних запозичень, і нові
приховані запозичення, або наслідки повторного засвоєння іншомовних слів, форма яких уже відома носієві
української мови.
Ключові слова: лексикон, вторинна номінація, інновація, неосемантизм, вторинна номінація автономна,
вторинна номінація неавтономна.

Серед нових лексичних одиниць, тобто одиниць, досі не фіксованих в українських словниках чи текстах,
представлені результати двох процесів – вторинної номінації та запозичування, яке може бути як первинним,
так і повторним, а отже, також становити результат вторинної номінації за допомогою вже засвоєної
іншомовної одиниці. При цьому, вторинну номінацію розуміємо як процес витворення нової одиниці лексикону
у межах системи української мови, запозичування ж становить процес засвоєння для потреб номінації готової
одиниці. Водночас запозичування також є процесом творчим, а не механічним введенням до номінаційного
корпусу української мови одиниці іншої мови. Доказом цього є широка шкала результатів їх формально-
семантичного адаптування. Нова лексика, зареєстрована у виданих за роки незалежності загальномовних і
термінологічних, спеціальних неологічних словниках, а також у різностильових і різножанрових текстах,
беззаперечно доводить перевагу у поповненні українського лексикону наслідків саме вторинної номінації, або,
іншими словами, перевагу номінацій з уже відомою формою, але новим змістом. Як влучно окреслила
призначення вторинної номінації В.Н.Телія, «вона присутня скрізь, де відбулося переосмислення мовної
сутності – автономної чи неавтономної» [Телия 1990: 337]. Вторинна номінація і адаптація нових запозичень
становлять два основні ресурси і способи розвитку лексикону національної мови, два шляхи його оновлення.
Якщо вторинна номінація засвідчує спроможність мови вдовольнити нові когнітивні та комунікативні потреби
спільноти за рахунок своїх внутрішніх ресурсів, то засвоєння нових запозичень вказує на відкритість
національної мови до номінативних ресурсів інших мов, здатність носіїв української мови їх творчо
опановувати й припасовувати до нових потреб українського суспільства. Такі два шляхи розвитку лексичного
складу мови визначають і дві засадничі тенденції еволюції мови в цілому: її інтернаціоналізацію, зближення з
іншими мовами та націоналізацію, віддалення від інших мов, збереження своєї самобутності. Перевага
вторинної номінації в процесах оновлення лексичного корпусу сучасної української мови спричинена
типологічними рисами української мови як мови флективної з провідною роллю синтетизму в оформленні
позначень [Вихованець 2007].
Для найменування різновидів вторинної номінації у науковій літературі використовують низку термінів:
автономна/неавтономна, пряма/непряма вторинна номінація, семантична транспозиція, неологізм-значення,
семантичний неологізм-значення, семантичний дериват тощо. Нові значення, що з‟явилися в рамках уже
наявної у мові форми, тлумачать як наслідки «внутрішньослівної семантичної деривації на основі метафори та
ін. переносів найменування «позаслівної деривації» [Котелова 1990: 331]. Останнім часом у працях з неології
вживають також термін неосемантизм. Його активно використовують, зокрема, польські лінгвісти [Markowski
2000; Waszakowa 2005]. Наприклад, А.Марковський пропонує окремо розглядати нові значення слів, що
становлять наслідок прихованого запозичення і виявляють у такий спосіб не протиставлення,
взаємозаперечення питомого й запозиченого ресурсів оновлення лексикону, а їх взаємодію, виявлену у
вторинній номінації на базі вже засвоєної запозиченої одиниці. З огляду на мову – джерело запозичування
нових значень слів польський учений пропонує для іменування такого різновиду неосемантизмів термін
чужосемантизм (пол. obcysemantyzm) чи приховане запозичення (пол. ukryte zapożyczenie). У свою чергу,
оскільки джерелом появи таких неосемантизмів останнім часом виступає переважно англійська мова, то на
позначення таких неосемантизмів А.Марковський уводить термін англосемантизм (пол. anglosemantyzm)
[Markowski 2000: 102]. Термін неосемантизм, таким чином, трактують як різновид неологізма, нове у семантиці
слова, форма якого, питома чи запозичена, вже відома носіям мови. Щоправда, приступні нам
східнослов‟янські словники лінгвістичних термінів, а також спеціальні неологічні словники цього терміна поки
що не фіксують. Не вміщують його навіть довідкові лінгвістичні видання останнього часу. Наприклад, такі
солідні праці, що побачили світ 2008-го року, як двотомний «Енциклопедичний словник-довідник
лінгвістичних термінів і понять: Російська мова» [Энциклопедический… 2008] чи «Тлумачний словник нових
слів і значень російської мови» Л.П.Катлінської [Катлинская 2008]. Згадана нова російська лінгвістична
енциклопедія для найменування наслідків розвитку семантики слова до свого реєстру включила термін
© Карпіловська Є.А., 2010 ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 20

28
вторичное значение (вторинне значення), потрактувавши його як похідне значення слова або форми, що
виникло на базі основного, номінативного. Це трактування автори енциклопедії ілюстрували російським
словом молния у значеннях «явище природи», «особливий вид застібки», «особливий вид телеграми»,
«особливий вид стінного друку» і як синонім до терміна вторичное значение подали термін переносное
значение (переносне значення) [Энциклопедический… І: 37].
Існують і інші позначення обговорюваного явища, що виявляють причини та способи формування нових
номінацій з уже відомою формою, але іншим значенням і, як наслідок, відмінним семантико-прагматичним і
функціонально-стилістичним потенціалом таких номінативних одиниць. О.М.Соколов появу вторинних
значень слів розглядав як морфемно-семантичну дивергенцію в лексиці. Він уважав, що у цілих груп слів
можлива мотивація, пов‟язана з переносом назви за відсутності характерної словотворчої моделі і як приклад
таких типових семантичних перенесень подавав опозиції російських слів на зразок стол1 (різновид меблів) –
стол2 (престол, князювання) чи операция1 (дія) – операция2 (наслідок дії) [Соколов 1972: 76]. Такий різновид
розвитку семантики вихідного слова О.М.Соколов назвав пряма дивергенція на відміну від зворотної
дивергенції, що має місце у похідних слів-омографів з різними мотиваційними базами на зразок російських
іменників шотландка зі значеннями «жінка – представниця народу Шотландії», співвідносного з шотландец, і
«тканина», що зберігає зі словами цього гнізда лише опосередкований зв‟язок, або норка «тварина» і зменшене
до нора [Там само: 116], семантичний зв‟язок яких з їх спільним етимоном – праслов‟янським дієсловом noriti
«пірнати, занурюватися» дає змогу виявити лише їх етимологічний аналіз [ЕСУМ ІV: 111-112]. А.О.Білецький
номінації на взір голова як частина тіла і голова колгоспу чи завод1 «підприємство» і завод2 «звичай» уважав
наслідками семантичного, або внутрішнього словотворення на противагу афіксальним похідним чи різним
типам складних слів (композитам, юкстапозитам, абревіатурам) як результатам морфологічного, або
зовнішнього словотворення, тобто акту творення нового слова за допомогою певного формального засобу,
спеціальної моделі словотворення [Білецький 1962: 29]. Пошукам типології та характерології в появі тих чи
інших вторинних значень слів, а отже, універсальних і етнокультурно маркованих моделей творення
неосемантизмів присвячений міжнародний науково-дослідницький проект «Каталог семантичних переходів»,
здійснюваний під керівництвом Г.А.Залізняк [Зализняк 2001]. У статті «Неологізм» в останньому, 3-му,
виправленому і доповненому, виданні енциклопедії «Українська мова» О.О.Тараненко, розглядаючи нові
значення в українській мові таких слів, як вірус, пакет, послугується терміном семантичні неологізми-слова
[Тараненко 2007: 427]. Формування нового значення лексеми, за спостереженнями дослідників, може
відбуватися у межах слова і призводити до так званої автономної вторинної номінації, або у межах
словосполуки завдяки новому контексту побутування слова. Таке контекстно залежне нове значення слова
розглядають як наслідок неавтономної вторинної номінації [Телия 1990]. Матеріали комп‟ютерного фонду
лексико-словотвірних інновацій у сучасній українській мові (далі – КФІ), формованого від 2006 р. у відділі
структурно-математичної лінгвістики Інституту мовознавства ім.О.О.Потебні НАН України за матеріалами
словників і текстів різних функціональних стилів, у тому числі, й з ресурсів Укрнету – україномовного сектору
Інтернету, видрукуваних у період незалежності, засвідчують активні процеси творення обох цих типів
вторинних номінацій.
Для дальшого викладу своїх спостережень над ресурсами і способами здійснення вторинної номінації у
сучасному українському лексиконі послугуватимуся терміном неосемантизм. На моє переконання, він добре
виявляє суть розглядуваного явища – появу нового змісту в уже відомій формі, а за своєю будовою органічно
вписується як видовий корелят в гіпонімічне об‟єднання термінів-позначень способів оновлення номінативних
одиниць з гіперонімом неологізм, пор. неографізм, неоморфема, неоформант. Оскільки неосемантизм
становить нове значення слова з уже відомою формою, закономірно постає питання, внаслідок яких процесів
розвитку наявних у слові значень воно виникло. Приступний нам матеріал дає змогу виділити три основні типи
неосемантизмів, на які вже звертали увагу дослідники, намагаючись з‟ясувати, чи маємо ми справу в тих чи
інших випадках з наслідками внутрішньослівної, або семантичної деривації чи такі нові значення повторно
запозичено з інших мов. Сигналом до пошуку джерела появи неосемантизма за межами системи української
мови є іншомовна форма слова. Якщо ж форма слова питома, є сенс передусім шукати чинники появи нового
значення слова на українському мовному ґрунті. Свого часу, досліджуючи процеси формування в суфіксальній
підсистемі української мови нових дериваційних засобів з класифікувальною функцією, зокрема, активних нині
суфіксоїдів на зразок -инг/-інг (комп‟ютеринг, паркінг, лізинг), я запропонувала визначати поняття
українського мовного ґрунту для виокремлення зі слова таких компонентів як сукупність формально-
семантичних зв‟язків слів з ними та інших слів, що містять цей компонент або основу, з якою він сполучений, у
системі самої української мови, а не мови-джерела їх запозичення чи їх етимона [Карпіловська 1999: 184].
Автономна, або внутрішньослівна, контекстно незалежна вторинна номінація, як і номінація
неавтономна, або міжслівна, контекстно залежна, виявлена в сучасній українській мові як у питомій, так і в
запозиченій, іншомовній, формах. Якщо така форма вже відома носіям української мови, то закономірно постає
питання, чи пов‟язане це нове значення з уже наявними і, якщо пов‟язане, то як саме. Залежно від відповіді на
це питання процес формування такого нового значення слова можна потрактувати як внутрішньослівну, або
семантичну деривацію чи як приховане запозичення і постання нового омоніма. Органічне входження слів у
нових значеннях до сучасної української мовної практики, їх активне вживання в різних функціональних стилях Розділ І. ТЕОРІЯ МОВИ

29
мови переконливо доводять їх зв‟язок з уже сформованою семантикою слів, закономірність такого розвитку їх
змістової структури. Аналіз сучасних українських текстів дає підстави зробити висновок, що стосовно питомої
лексики, внутрішня форма якої прозора для носіїв української мови, автономній вторинній номінації
закономірно передує вторинна номінація неавтономна. Чинником витворення нових значень питомих слів стає
новий контекст їх уживання, що, в свою чергу, виявляє їх нову лексичну й синтаксичну сполучуваність. Для
предметних імен – це їх нові означення, а для імен ознакових – нові об‟єкти такого означення. Я вже звертала
на це увагу у зв‟язку зі з‟ясуванням можливостей появи вторинних значень термінів і, навпаки, спеціалізації
семантики загальної лексики у нових контекстах її вживання [Карпіловська 2005; Карпіловська 2008].
Яскравим прикладом цього може слугувати нове значення, в якому нині в засобах масової інформації,
професійному мовленні вживають український прикметник сірий. У матеріалах КФІ натрапляємо на такі
сполуки з ним, як сірий паспорт, сірий імпорт, сірий піар, сірі схеми. Ось приміром, як журналіст пояснює
значення прикметника сірий у сполуці сірий паспорт (стосовно документів для виїзду за кордон, одержаних
унаслідок фіктивного шлюбу). Електронна енциклопедія Вікіпедія дає таке пояснення складеній номінації сірий
піар, що також унаявнює нові компоненти в семантиці прикметника сірий, пор.: реклама (позитивна або
негативна), яка приховує своє джерело. На відміну від «чорного піару», не обов’язково включає брехню. Також
під сірим піаром іноді розуміють різновид непрямого чорного піару, що не містить прямої брехні і спрямований
на підсвідомість (усі підкреслення мої – Є.К.) (uk.wikipedia.org, 25.04.2009). Такі ж компоненти змісту цього
прикметника виявляє сполука сірі схеми, пор.: У зверненні до учасників виборчого процесу, зробленому після
ухвалення висновку про ролик «Ванга», Незалежна експертна рада попросила всіх суб‟єктів виборчого процесу
припинити порушення правил агітації і застосування «сірих схем» з метою приховати справжніх замовників
матеріалів агітації, а також утриматися від проведення прихованої агітації у майбутньому (Юрій
Зелінський, Отар Довженко. «Сірі» починають і поки що виграють. – Телекритика, 2007, 23.08, веб-стор.). Такі
сполуки, як сіра зона, пор. приклад з матеріалів КФІ за 2006 р.: Якщо в північних та центральних районах
талібів. що там зачаїлися, вдалося знищити, то в південних, населених пуштунами, таліби та керівництво
«Аль-Каїди» змогли успішно розчинитися у сірій зоні (Дзеркало тижня, 2006, 27.05-04.06, №20, с.5), вказують на
інтернаціональний характер таких термінологізованих номінацій, вплив на їх формування, зокрема, англійської
мови, як основного на сьогодні для слов‟янських мов джерела запозичування. Англійській словосполуці grey
area «сіра зона» багатомовний електронний словник LINGVO дає тлумачення «щось середнє, ні те ні се; зона,
площа або частина чогось, наявні між двома граничними точками, яким властиві ознаки обох цих точок». Як
приклад уживання такої словосполуки з негативною конотацією у цьому словнику подано англійський
економічний термін grey area of economy зі значенням “юридично не цілком благополучна галузь економіки».
Такі ж англійські паралелі можна знайти для словосполук сірий імпорт (пор. з англ. grey import(s) зі значенням
«товар, спершу проданий правоволодільцем поза країною, а потім знову завезений до країни»), а також сірий
піар (пор. з англ. grey propaganda «сіра пропаганда» в значенні «пропаганда, що не викриває своїх джерел» на
відміну від white propaganda «біла пропаганда» з чіткою позитивною оцінкою і black propaganda «чорна
пропаганда» з чітко негативною оцінкою). Значення неповноти виявлення ознаки, пов‟язане з експресивно-
оцінною, наближеною до негативної конотації в парадигмі прикметника сірий 11-томний академічний
тлумачний «Словник української мови» (далі – СУМ) ще не фіксує. На проміжне місце на оцінній ознаковій
шкалі прикметника сірий зі значеннями «не зовсім такий, як те, що позначене прикметниками білий і чорний»
вказують і така англійська словосполука, українські еквіваленти якої нам поки що не трапилися в засобах
масової інформації чи в загальнодоступних словниках, як grey knight “сірий лицар». Словник LINGVO так її
тлумачить: сірий лицар – компанія, що діє в процесі поглинення (як «білий лицар» – white knight), проте
пропонує вигідніші умови поглинення, ніж «чорний лицар» – black knight). На відміну від неї до словосполуки
grey market «сірий ринок» «Великий тлумачний словник сучасної української мови» (далі – ВТССУМ) за
редакцією В.Т.Бусела в 3-му виданні 2007 р. вмістив сполуку сірий ринок з тлумаченням «а) неофіційний,
неявний ринок; б) неофіційне котирування та обмін цінних паперів за їх очікуваним курсом до офіційного
випуску на біржу», яке вповні відображає семантику свого англійського прототипу. З наслідків власного
обстеження мови сучасних українських засобів масової інформації можу до цієї словосполуки і згаданих вище
додати ще такі номінації, як сірий бюджет, пор.: Якщо вони і платять, то, за словами Пашковського, по
«сірому бюджету». В результаті організація колективного управління отримує копійки (www.newsru.ua,
31.10.2007), сірі претенденти, пор.: Сірі претенденти висуваються по-сірому, а яскраві – яскраво, –
прокоментували ситуацію політологи (www.33channel.vinnitsa.com, 28.12.2004). Останній приклад засвідчує й
розширення словотворчих можливостей прикметника сірий завдяки появі в його семантичній парадигмі такого
нового значення. З‟явився і активно вживається в сучасній мовній практиці в такому новому, успадкованому
від твірного прикметника значенні прислівник по-сірому як проміжний член градуальної опозиції, граничні
ланки якої задають прислівники по-білому і по-чорному також у нових якісних оцінних значеннях, відповідно,
«законний» і «незаконний», пор. також: Громадськість хоче працювати не в “тіні”, не “по-чорному” чи
“по-сірому”, а “по-білому” (gukr.com, 1.05.2009). Утім, обговорюване нове значення прикметника сірий
«неофіційний, не зовсім законний, такий, що не вповні наділений ознаками певного об‟єкта” розвинулося на
ґрунті вихідного значення цього слова, описаного в СУМІ так: 1. Колір, середній між білим і чорним», але під
впливом не прямих, а метафоризованих, оцінних значень прикметників білий і чорний. У СУМі знаходимо такі ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 20

30
їх дефініції: білий – 1// Вимитий, випраний; чистий, пор. такі сполуки, подані в СУМі, як білий двір на
противагу чорному двору, білий хліб (пшеничний) і чорний хліб (житній); чорний – 11. перен. Який не викликає
схвалення; поганий, негативний, ганебний, пор. приклади чорна дошка, чорна книга, чорна пляма, чорні сотні,
чорні списки або цікаві для нас в контексті обговорення нового значення прикметника сірий словосполуки
чорна біржа і чорний ринок з поясненням «а) у капіталістичних країнах – місце для нелегальних валютних
операцій; б) місце, де таємно продають товари перев. за спекулятивними цінами». Майже 30 років бурхливого
суспільного життя, що минули з моменту виходу у світ останнього тому СУМу, внесли суттєві корективи в це
тлумачення: чорний ринок і в першому значенні став, на жаль, реалією українського сьогодення. Від деяких з
таких усталених словосполук, в яких прикметники сірий, білий, чорний беруть участь у формуванні нових
неавтономних вторинних номінацій, уже утворилися похідні на зразок активно вживаного в українських
джерелах прикметника чорноринковий, пор. такі контексти його вживання з матеріалів КФІ, як чорноринковий
курс юаня до долара в найбільших китайських містах (www.ji.lviv.ua, 1.05.2009), чорноринкова ціна джинсів
(culturalstudies.in.ua, 1.05.2009), чорноринкові ціни цигарок (gazeta.lviv.ua, 30.06.2006), чорноринкові спекулянти
(ispp.org.ua, 1.05.2009). Нового, оцінного, значення набув і вже наявний у лексиконі зі значенням опредметненої
ознаки відприкметниковий іменник чорнота, пор.: Возити «чорноту» – саме так закарпатці називають
промисел із переправки мігрантів через кордон (www.ut.net.ua, 1.05.2009). У цьому неосемантизмі негативна
оцінка незаконної діяльності людини може поєднуватися зі значеннями, вже наявними в змістовій парадигмі
іменника чорнота: опредметненої ознаки (враховуючи склад мігрантів, із вказівкою на темний колір їх шкіри,
пор. з назвою ринку секонд-хенду в Києві, де торгують мігранти з Африки, – Чорний Квадрат) та із вказівкою
на належність такої спільноти до непривілейованих верств суспільства, простого люду.
Сигналом можливого впливу іншої мови на появу в слові нового значення може бути його використання
для позначення реалії, раніше відсутньої в житті української спільноти. Прикладом може слугувати нове,
термінологічне значення українського слова вікно, яке вже у виданні 2005 року засвідчив ВТССУМ: 4) Частина
екрана дисплея, з яким програма чи користувач працює як з окремим екраном. || У комп’ютерній графіці –
задана частина віртуального простору. || У комп‟ютерних мережах – упорядкована множина послідовних
порядкових номерів пакетів даних, які можна передавати без отримання підтвердження. Асоціація цього нового
аспекта поняття організації інформації в українській мові зі словом вікно спричинена зв‟язком зі спеціальною
операційною системою комп‟ютерів WINDOWS, в якій і використаний такий пакетний спосіб оброблення
даних, а самий пакет здобув найменування window, що в перекладі з англійської й означає «вікно». Звідси і
назва цієї операційної системи, що по-українськи звучала б як ВІКНА. Такий неосемантизм беззаперечно
можна розглядати як приховане запозичення, тобто запозичення нового значення і його «вкладення» у форму
вже наявного у мові-реципієнті слова, у цьому випадку, питомого. Оскільки в системі української мови слово
вікно раніше не використовували для найменування понять, пов‟язаних з опрацюванням інформації і
комунікацією в цілому, то трактуємо його як наслідок автономної вторинної номінації внаслідок прихованого
запозичування з мови-донора нового змісту у формі, відомій мові-реципієнту.
Таке ж запозичення значення разом з реалією, проте втілення його у формі вже відомого носіям
української мови запозичення демонструє іменник модератор. Цей латинізм «Словник чужомовних слів»
І.Бойкова, О.Ізюмова, Г.Калишевського та М.Трохименка (Х., 1932) засвідчив як технічний термін у значенні
«прилад у машині, що регулює її хід» [СЧС: 266]. Академічний «Словник іншомовних слів» за редакцією
О.С.Мельничука у своєму першому виданні (К., 1974) подав його етимон – латинський іменник moderator «той,
що стримує» – й уточнену дефініцію «пристрій у музичних клавішних інструментах для приглушення звуку».
Натомість нині під впливом англійської мови, в якій цей латинізм вживається переважно для означення особи,
(пор. англ. moderator «арбітр, посередник; голова зборів»), в сучасній українській мовній практиці слово
модератор стали використовувати як номінацію особи, що головує на певних публічних заходах (наукових
конференціях, переговорах, державних іспитах, у телевізійних програмах тощо), веде їх, тобто як синонім до
українського слова ведучий. За матеріалами нашого КФІ вимальовується досить широкий спектр фнкціонування
цього прихованого англійського запозичення-неосемантизма в сучасних українських засобах масової
інформації, напр.: модератор політичного та суспільного дискурсу (журналіст Савік Шустер), модератор
етнокультурного процесу, модератор інформаційної телепрограми, модератор харківського літфесту
(письменник Сергій Жадан), модератор вечора письменника (письменниця Ірена Карпа) та інші. Як бачимо,
здебільшого вони стосуються подій у духовному житті суспільства. На сьогодні це нове значення латинізма
модератор ще не зареєстроване в жодному українському загальномовному словнику. Між тим воно, як і інші
неосемантизми-приховані повторні запозичення, вказує на актуалізацію, розширення номінативних
спроможностей у сучасній українській мові слів, запозичених раніше і з інших джерел, їх нове життя в
когнітивній і мовній свідомості сучасних українців, а отже, й потребу їх внормування та кодифікації в
нормативних українських словниках. Такі неосемантизми, не пов‟язані на українському мовному ґрунті з уже
наявноими значеннями іншомовної лексеми, також є всі підстави трактувати як результати вторинної
автономної номінації.
Наявність прихованого запозичення як ґрунт для вторинної номінації засвідчує й нове, якісне, значення
прикметника зірковий «видатний, високого рівня, високої якості». Щоправда, на сьогодні загальномовні
тлумачні й перекладні словники ще не подають такого його значення. Хоча, наприклад, Д.В.Мазурик у своєму Розділ І. ТЕОРІЯ МОВИ

31
словнику-довіднику «Нове в українській лексиці» (Л., 2002) відзначила якісно-оцінне значення «ознака
найвищого ґатунку» основи зірк- в семантичній структурі нового складного прикметника п‟ятизірковий з
ілюстрацією вживання цього прикметника-новотвору для означення готелю найвищого рівня [СМ: 99]. Утім, на
базі цього значення, як свідчать матеріали нашого КФІ, в сучасній українській мові вже сформувалося і стрімко
поповнюється нове підгніздо в складі лексико-словотвірного гнізда від слова зірка. До нього, крім уже
згаданого прикметника п‟ятизірковий, а також дво-, три- і чотиризірковий, входять похідні від прикметника
зірковий – іменник зірковість, форма вищого ступеня зірковіший, похідні від вихідного слова гнізда зірка –
простий префіксальний іменник суперзірка, іменники-композити та юкстапозити поп-зірка, рок-зірка, даун-
зірка, телезірка, фешн-зірка, ведучий-зірка, порнозірка, мегазірка і ціла низка словосполук, що засвідчують
наслідки неавтономної вторинної номінації за участю неосемантизма – прикметника зірковий та іменника зірка
в його переносному значенні на взір зірковий акторський склад, зіркова примха, зіркові лавсторі, зірка
модельного бізнесу, зірка шоу-бізнесу (шоу-бізу), зірка фешн-фотографії, колега по зірковому цеху, зіркові
учасники, зірковий чоловік та інші. Попри виразний зв‟язок цього вторинного значення прикметника зірковий із
семантикою англійського слова star «зірка» (див. такі його переносні значення, як «провідний актор або
актриса» і відповідні словосполуки star guest «буквально – зірковий гість» щодо запрошених до фільму акторів,
film-star «буквально – зірка фільму», пор. також питоме зірка екрану стосовно знаменитих акторів або
«військова відзнака, військове звання», пор. словосполуку four-star general «чотиризірковий генерал» як
найменування вищого військового звання в армії США, частково еквівалентне нашому маршалу: така особа
очолює об‟єднане командування родів військ (сухопутних, морської піхоти та авіації) на театрі воєнних дій і
підпорядкована безпосередньо Президенту США або його представникові – міністру оборони: У Львові
чотиризірковий генерал Девід МакКірнан відвідає Львівський інститут Сухопутних військ ім. гетьмана Петра
Сагайдачного Національного університету “Львівська політехніка”…– pda.zahid.net, 06.06.2007) і
відповідними реаліями європейського життя – зіркою як знаком рівня готелю, якості умов проживання в ньому
і надаваних клієнту послуг, семантика самого цього українського слова має сприятливий ґрунт для закорінення
нового семантичного запозичення. Це доводять такі якісно-оцінні значення слова зірка, зареєстровані СУМом,
як-от: 2. перен. Про дуже видатну, прославлену людину або 3 // Відзнака, орден, який має форму п‟ятикутної
геометричної фігури [СУМ ІІІ 1972: 577].
Аналіз нової української лексики переконливо доводить активну тенденцію творення вторинних
номінацій різних типів, як автономних, з вільним значенням, так і неавтономних зі значенням, зв‟язаним з
певними контекстами вживання певного слова. Джерелами появи таких неосемантизмів стають питомі
українські лексеми і давно засвоєні запозичення, а отже, їх ґрунтом стає система самої української мови.
Процес формування таких вторинних значень слів можна розглядати як семантичну деривацію. Якщо ж нові
значення не виявляють зв‟язку із семантикою наявних в українській мові лексем і до того ще й позначають нові
реалії, поняття, явища суспільного життя, то в таких випадках є всі підстави надавати подібним семантизмам
статусу прихованих нових запозичень. Засвоєння таких запозичень, як і словотвірна активність семантичних
дериватів, доводять поповнення номінаційних ресурсів сучасної української мови для забезпечення нових
когнітивних і комунікативних потреб суспільства. Нові пояснювальні словники української мови –
загальномовні тлумачні, перекладні, аспектні – мають відобразити цей розвиток семантичного потенціалу
лексики, а для цього вкрай необхідно не лише виявити й описати неосемантизми – наслідки вторинної номінації
різних типів, а й розробити поняттєвий і методико-процедурний апарат для їх аналізу, встановлення
функціонального потенціалу в системі мови і в тексті, визначення критеріїв їх унормування та кодифікації для
введення до реєстрів українських словників нового покоління.

Умовні скорочення джерел
ВТССУМ – Великий тлумачний словник сучасної української мови / В.Т.Бусел (ред.). – К., Ірпінь:
Перун, 2005. – 1736 с. – 3-є вид.
ЕСУМ – Етимологічний словник української мови: У 7 т. / О.С.Мельничук (голов. ред.). – К.:
Наук. думка, 2003. – Т.IV: Н–П. – 656 с.
КФІ – Комп‟ютерний фонд лексико-словотвірних інновацій в сучасній українській мові відділу
структурно-математичної лінгвістики Інституту мовознавства ім.О.О.Потебні НАН України
СМ – Мазурик Д. Нове в українській лексиці: Словник-довідник. – Л.: Світ, 2002. – 130 с.
СУМ – Словник української мови: в 11 тт. – К.: Наук. думка, 1970-1980.
СЧС – І.Бойків, О.Ізюмов, Г.Калишевський, М.Трохименко. Словник чужомовних слів: Репринт з 2-го
переробл. вид. 1955 р. – К.: Музей Івана Гончара; видавн. фірма Родовід, 1996. – 535 с.

Література
1. Білецький 1962: Білецький А.О. Програма курсу «Загальне мовознавство» [Текст] / А.О. Білецький. –
К.: Вид-во Київ. ун-ту, 1962. – 50 с.
2. Вихованець 2007: Вихованець І.Р. Синтетизм [Текст] / І.Р. Вихованець // Українська мова:
енциклопедія / НАН України; Інститут мовознавства ім. О.О.Потебні; Інститут української мови; Видавництво ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 20

32
«Українська енциклопедія» ім. М.П.Бажана / В.М. Русанівський (голова ред.кол.). – вид. 3-тє, зі змінами і доп. –
К.: «Українська енциклопедія » ім. М.П.Бажана, 2007. – С.619. – ISBN 978-966-7492-43-4.
3. Зализняк 2001: Зализняк А.А. Семантическая деривация в синхронии и диахронии: проект «Каталога
семантических переходов» [Текст] / А.А. Зализняк // Вопросы языкознания. – 2001. – № 2. – С. 13-25.
4. Карпіловська 2005: Карпіловська Є.А. «Сполучені посудини» українського лексикону: зміни у
функціональних спектрах номінацій [Текст] / Є.А. Карпіловська // Наук. вісник Херсон. держав. ун-ту. –
Сер. «Лінгвістика». – Херсон, 2005. – Вип.1. – С.140-146.
5. Карпіловська 1999: Карпіловська Є.А. Суфіксальна підсистема сучасної української літературної мови:
будова та реалізація [Текст] / Є.А. Карпіловська. – К.: Ін-т мовознавства ім.О.О.Потебні НАН України, 1999. –
297 с.
6. Карпіловська 2008: Карпіловська Є.А. Тенденції оновлення сучасного українського лексикону [Текст] /
Є.А. Карпіловська // Клименко Н.Ф., Карпіловська Є.А., Кислюк Л.П. Динамічні процеси в сучасному
українському лексиконі. – К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2008. – С. 6-133. – Бібліогр.: с. 126-133. –
300 пр. – ISBN 978-966-489-009-7.
7. Катлинская 2008: Катлинская Л.П. Толковый словарь новых слов и значений русского языка: ок. 2000
слов [Текст] / Л.П.Катлинская. – М.: АСТ: Астрель, 2008. – 380, [4] с.
8. Котелова 1990: Котелова Н.З. Неологизмы [Текст] / Н.З. Котелова // Лингвистический
энциклопедический словарь. – М.: Сов. энциклопедия, 1990. – С.331.
9. Соколов 1972: Соколов О.М. Вопросы морфемно-семантической соотносительности в лексике русского
языка: Материалы для спецкурса [Текст] / О.М. Соколов. – Томск: Изд-во Томск. ун-та, 1972. – 218 с.
10. Тараненко 2007: Тараненко О.О. Неологізм [Текст] / О.О. Тараненко // Українська мова:
енциклопедія / НАН України; Інститут мовознавства ім. О.О.Потебні; Інститут української мови; Видавництво
«Українська енциклопедія» ім. М.П. Бажана / В.М. Русанівський (голова ред. кол.). – вид. 3-тє, зі змінами і
доп. – К.: «Українська енциклопедія » ім. М.П. Бажана, 2007. – С.426-427. – ISBN 978-966-7492-43-4.
11. Телия 1990: Телия В.Н. Номинация [Текст] // Лингвистический энциклопедический словарь. – М.:
Сов. энциклопедия, 1990. – С.336-337.
12. Энциклопедический словарь-справочник лингвистических терминов и понятий. Русский язык: в 2 т.
[Текст] / А.Н.Тихонов, Р.И.Хашимов, Г.С.Журавлева и др. / А.Н.Тихонова, Р.И.Хашимова (ред.). – М.: Флинта:
Наука, 2008.
13. Markowski 2000: Markowski A. Jawne i ukryte nowsze zapożyczenia leksykalne w mediach [Text] /
A. Markowski // Język w mediach masowych / J.Bralczyk, K.Mosiołek-Kłosińska (red.). – Warszawa:
Upowszechnianie Nauki-Oświata “UN-O”, 2000. – S. 96–111.
14. Waszakowa 2005: Waszakowa K. Przejawy internacjonalizacji w słowotwуrstwie wspуłczesnej polszczyzny
[Text] / K. Waszakowa. – Warszawa: WUW, 2005. – 265 s.

В статье на материале инноваций в современном украинском языке рассмотрены факторы
формирования и тенденции бытования автономных (внутрисловных, контекстно независимых) и
неавтономных (междусловных, контекстно зависимых) вторичных номинаций. Особое внимание уделено
номинациям, закрепленным в украинской языковой почве, т.е. являющимся следствием развития семантики
собственно украинских слов или уже усвоенных заимствований, и новым скрытым заимствованиям, или
следствиям повторного усвоения иностранных слов, форма которых уже известна носителю украинского
языка.
Ключевые слова: лексикон, вторичная номинация, инновация, неосемантизм, вторичная номинация
автономная, вторичная номинация неавтономная.

In article on the material of innovations in modern Ukrainian language factors of formation and the tendencies
of existing of independent (within the word, contextually independent) and dependent (between the words, contextually
dependent) secondary nominations are considered. The special attention is turned on the nominations connected with
the Ukrainian language soil, or such words which are the rezults of development of semantics of primordial words or
already acquired loans, and new hidden loans, or consequences of repeated loan of the words which form is already
known to the Ukrainian native speaker.
Key words: lexicon, secondary nomination, innovation, neosemantyzm, secondary nomination independent,
secondary nomination dependent.
Надійшла до редакції 17 квітня 2009 року.

Категорія: Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.