Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Оксана Щепка — ДІЄСЛОВА З КОМПАРАТИВНОЮ СЕМАНТИКОЮ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

У статті пропонується аналіз дієслова як одного із засобів реалізації порівняльних відношень у
структурі функційно-семантичного поля компаративності, а також систематизуються групи дієслів з огляду
на регулярність / нерегулярність та на специфіку вираження компаративності.
Ключові слова: дієслово, компаративність, функційно-семантичне поле компаративності,
відкомпаративні дієслова, власне-компаративні дієслова.

Компаративність виступає природнім виявом людського мислення і здатністю людини порівнювати та
зіставляти явища ментального досвіду й об‘єктивного сприйняття. Виступаючи репрезентантом різних типів і
видів порівняння, компаративність останнім часом досить часто привертає увагу українських (І. Вихованець,
А. Загнітко, М. Заоборна, В. Мараховська, Н. Шаповалова і под.) та російських (Н. Арутюнова, В. Берков,
О. Бондарко, А. Вежбицька, О. Вольф, Н. Слюсарева та ін.) лінгвістів. Незважаючи на велику кількість
наукових праць, присвячених вивченню компаративності, на сьогодні немає однозначного тлумачення цього
поняття, спостерігається паралельне вживання термінів «компаративність» і «порівняння». В. Берков [Акимова,
Берков 1996, с. 107], досліджуючи семантику порівняння і різні типи її вираження, надає перевагу терміну
«компаративність», трактуючи його значно ширше, ніж порівняння, оскільки останнє вживається зазвичай „на
позначення ступенів порівняння прикметників / прислівників, або порівняльних зворотів‖ [Акимова, Берков
1996, с. 107]. Ми, слідом за В. Берковим, О. Бондарком, А. Загнітком, Н. Слюсаревою, послуговуємось
терміном «компаративність», який акумулює різні види, типи та результати порівняння. Такий підхід до
визначення компаративності передбачає дослідження різнопланових засобів реалізації компаративності у
мовленні.
Порівнювати можна не лише предмети або їхні ознаки, а також їхні дії, кількість, ознаки дій, врешті-
решт, цілі ситуації, де виступають предмети, які порівнюються, з їхніми порівнюваними кількісними
параметрами, ознаками і діями. Одним із засобів вираження компаративності виступає дієслово. Дослідження
функційних можливостей дієслів порівняння проводились на матеріалі англійської [Балута 1989], німецької
[Іванюк 2006], російської [Иванова 1990; Акимова, Берков 1996] мов. В українській мові питання про дієслова з
семою компаративності висвітлено не так повно. Необхідність деталізації дієслівної репрезентації
компаративності в сучасній українській мові і зумовлює актуальність нашої статті.
Метою роботи постає функційно-семантичний аналіз дієслова як виразника компаративної семантики у
структурі поля компаративності.
Основні завдання полягають у вивченні особливостей реалізації компаративної семантики дієсловами з
домінуючою / недомінуючою експліцитною / імпліцитною семою компаративності; а також у систематизації
груп дієслів з огляду на регулярність / нерегулярність вираження порівняльних відношень.
Дієслово – центральний клас ознакових слів, що виражають дії, процеси та стани [Вихованець,
Городенська 2004, с. 218]. Ядерну зону цього класу формують дієслова, що виражають дії. Значення процесу і
стану зазвичай передають відприкметникові та відприслівникові дієслова, що належать до периферії
дієслівного класу [Вихованець, Городенська 2004, с. 220]. Такі дієслова передають ознаку, яка розвивається у
часі. Ступінь інтенсивності цієї ознаки може змінюватись, але характер змін зазвичай уточнюється
обставинами, тобто іншими словами – прислівниками, субстантивованими словосполученнями і т. ін. Тому, на
думку В. Беркова, «компаративність властива дієсловам лише незначною мірою» [Акимова, Берков 1996,
с. 122]. Це, у свою чергу, зумовлює периферійність дієслів у структурі функційно-семантичного поля
компаративності. Ознакою периферійності, тобто приналежності конституента до сфери периферії функційно-
© Щепка О.А., 2010 ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 20

102
семантичного поля виступає «послаблений зміст, нерегулярність форми, імпліцитність, аномальність тощо»
[Селіванова 2006, с. 652]. Водночас, незважаючи на приналежність дієслів до периферійної зони поля
компаративності, виокремлюються різні типи компаративності українського дієслова, різні групи дієслів із
семою порівняння. Це дієслова типу перевищувати, перевершувати, білішати, закам’яніти і т. ін.
Кваліфікаційною ознакою наведених дієслів як носіїв компаративної семантики виступає їхня вмотивованість
порівняльними конструкціями з формами вищого ступеня порівняння прикметників / прислівників:
перевершувати → виявляти перевагу над ким-, чим-небудь, тобто бути кращим, ніж будь-хто, бути, більше
чого-небудь; перевищувати → бути більшим за що-небудь розмірами, обсягом, бути вищим кого-небудь на
зріст; білішати → ставати білішим, ніж раніше; або сполучниковими порівняльними конструкціями:
закам’яніти → стати таким (твердим, нерухомим), як камінь. Наведені дієслова можна класифікувати за
різними групами, залежно від специфіки вираження компаративності (домінуюча / недомінуюча, експліцитна /
імпліцитна) та регулярності / нерегулярності реалізації порівняльних відношень. Розглянемо основні групи
дієслів порівняння в українській мові.
1. Відкомпаративні дієслова, які «передають становлення, набуття ознаки у вищому ступені її вияву».
Ця група дієслів утворюється від основ прикметників вищого ступеня порівняння [Вихованець, Городенська
2004], пор.: добріший → добрішати → ставати добрішим, дорожчий → дорожчати → ставати дорожчим,
дешевший → дешевшати → ставати дешевшим). Семантику наведених дієслів можна передати так: кожного
наступного моменту суб‘єкт має більший або менший ступінь вияву ознаки, ніж кожного попереднього.
Словник, наприклад, подає такі тлумачення цих лексем: „меншати, 1. Ставати меншим (про обсяг, кількість,
величину чого-небудь); зменшуватися (ВТССУМ 2003, с. 672); „ближчати, Ставати ближчим … (ВТССУМ
2003, с. 55); „дрібнішати, Ставати, робитися дрібнішим щодо величини, розміру, об’єму (ВТССУМ 2003,
с. 78). Пор.: Вже йому [Івасеві] переступає за десять років; і носик виправляється, і брови густішають, і
личко наливається, як яблучко (І. Нечуй-Левицький 1985, с. 63) → брови густішають означає стають
густішими, ніж були; Горілки в пляшці меншало, а разом збільшувалися гутірки та просторікування
(У. Самчук 2003, с. 164) → горілки в пляшці меншало = кожного наступного моменту ставало менше, ніж
попереднього; Не можна, кажуть, людині помолодшати, а подобрішати завжди можна (О. Гончар 1993,
с. 123); Листя на дереві міцнішало, набираючись цілющої води (І. Нечуй-Левицький 1985, с. 99); На гілках
зав’язувалися зелепухи, обтрушували ознаки зародження, більшали і квапилися дозріти (У. Самчук 2003, с.8);
…Марія носила свої все ще гарні вуста зашпиляними, від чого вони потроху тоншали…(О. Забужко 2004, с.74);
[Лаврін:] – Гарний мед у цьому році? – на вогнистих Лаврінових щоках пожвавішали кетяги ластовиння
(М. Стельмах 1983, с. 111). Ця група дієслів характеризується регулярністю вияву компаративності, сема
порівняння в них домінує. Крім того, відкомпаративні дієслова маркуються суфіксом вищого ступеня
порівняння -ш-, -іш-.
2. З-поміж дієслів, що позначаються компаративною семантикою, чисельною виступає група
відприкметникових дієслів. Оскільки вираження компаративності, тобто різного ступеня вияву ознаки у
порівнюваних предметів, є визначальним критерієм для якісних прикметників, то дієслова, які утворюються від
таких прикметників, «успадковують» їхню здатність до вираження компаративних відношень. Дієслова цієї
групи поділяються на такі підгрупи:
1) дієслова із суфіксом -і, що вказують на становлення кольорової ознаки: зеленіти – ставати зеленим,
біліти – ставати білим, блакитніти – ставати блакитним. Пор.: [Секретарка:] – Будь ласка, будь ласка,
Прокопе Івановичу, – враз заквапилася і почервоніла дівчина, яка, хоч невідомо чого, побоювалась професії
Ступача, та не страхалась його візантійських очей (М. Стельмах 1983, с.101) → почервоніла – стала
червоного кольору; Стах зверху дивився на жінку, на її пальці, що почали чорніти від вологої землі, на
картоплю, що й при місяці червоніла… (М. Стельмах 1983, с. 128);
2) дієслова із суфіксом -і, що вказують на становлення будь-якої іншої ознаки або на перетворення:
кам’яніти – ставати кам’яним, старіти – ставати старим, дерев’яніти – ставати дерев’яним і т. ін. Пор., за
словником, кам’яніти, 1. Ставати твердим, як камінь. 2. перен. Ставати нерухомим, застиглим (ВТССУМ
2003, с. 413); старіти, 1. Ставати старим або старішим. 2. Ставати застарілим. 3. спец. Змінювати свої
форми і властивості під впливом різних фізико-хімічних умов або з бігом часу (ВТССУМ 2003, с. 1189); у
реченні: Пріську наче хто у бік шпортонув ножем при тому слові; вона кинулась, тріпнулася… та так і
закаменіла на місці – хоч би слово яке сказала, хоч би зітхнула! (Панас Мирний 2007, с. 78) → у цьому разі
Пріська закаменіла означає стала нерухомою, як камінь; ЇЇ [Докії] висока стать держалася вправді завсіди
прямо, мов сосна, по її певнім ході й по поставі, трохи штивній, можна її було вмить між іншими відрізнити,
однак її гарне колись обличчя постарілося передчасно (О. Кобилянська 1988, с. 27) → обличчя постарілося =
стало старішим, ніж було раніше; З усього видать, збідніли будищанські парафіяни… (М. Стельмах 1983,
с. 119); Як клунок правди спорожнів і гинула з голоду, то Кривда вийняла з неї очі, платою за дрібні кусники
хліба (В. Барка 2003, с. 51).
3. Власне-компаративні дієслова, які вживаються на позначення порівняльних відношень. Значення
таких дієслів еквівалентне результату порівняння і може бути трансформоване у конструкцію «бути таким, як»
напр., В довгому піджаці, в мужичих чоботах, з загрубілими мозолястими руками він [дід Райко] дуже
нагадував якого-небудь діда-пасічника з селян, і тільки пильно придивившись в його очі, можна було вгадати в Розділ ІІ. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ МОРФОЛОГІЇ

103
йому інтелігентного робітника (С. Васильченко 1991, с. 87) → він нагадував діда-пасічника = він був такий,
як дід-пасічник; За все вищі були великі верби гіллясті; вони широко розкидалися вгорі і над хатками, і над
тими садочками, зеленіючи ясно на блакитному небі. Їх так багато було, що вони затуляли частину хат, і все
село здавалося якимсь садом-гаєм, що серед його побудовано було оті маленькі людські осельки (Б. Грінченко
2002, с. 379) → село здавалося якимсь садом-гаєм = село було таке, як сад-гай; І Дмитро під березою побачив
невеличку постать хлопчика років двох-трьох. У великому, насунутому на очі картузі, він більше скидався на
гриба, ніж на майбутнього погонича (М. Стельмах 1981, с. 25); також порівняймо словникові дефініції
наведених лексем: скидатися, …4. Бути схожим на кого-, що-небудь (ВТССУМ 2003, с. 1135); нагадувати,
2. Бути, здаватися схожим на кого-, що-небудь (ВТССУМ 2003, с. 555) і т. ін.
4. Аналітичні дієслова [Вихованець 1988, с. 122], яким, за твердженням І.Вихованця, «властива категорія
ступенів порівняння. Від цих слів утворюються синтетичні й аналітичні форми порівняння, але вони належать
до периферійних груп компаративних одиниць» [Вихованець 1988, с. 122],: Дітям стало веселіше; Надворі
стало жаркіше; У класі стало тихіше; Хворому легше; Їй важче; У квартирі стало затишніше. Олені
зробилося ще більш досадно і гірко від того, що чоловік почав її про все розпитувати (Г. Тютюнник)
[Вихованець, Городенська 2004, с. 296]. Пор.: Мабуть, примічав [сторож], що жінка з дрібними дітьми ночує,
але не виказував нічого! – ще й соломи накидав по їхніх слідах: нехай візьмуть, буде тепліше (В. Барка 2003,
с. 175); Дедалі ставало трудніше спускатись (М. Коцюбинський 1947, с. 351); Йти стало важче
(Г. Тютюнник 1990, с. 67).
5. Дієслова інтенсивності дії, які вживають на позначення різного ступеня вияву інтенсивності дії.
Причому вияв інтенсивності може бути як посилений, так і послаблений, пор.: перекрикувати, Кричати
голосніше, ніж, ніж хто-небудь інший, ніж усі; заглушувати криком усі інші голоси (ВТССУМ 2003, с. 730);
недоважувати, Важити неповною вагою, меншою від потрібної (ВТССУМ 2003, с. 597); покахикувати,
кахикати потроху або час від часу (ВТССУМ 2003, с. 839). Розглянемо такі речення: 1. Марійка кричить
голосно. 2. Федора кричить голосно. Відомо, що у Федори голос гучніший, сильніший, тому Федора кричатиме
голосніше, ніж Марійка. Тобто Федора перекричить / перекрикує Марійку. Пор.: … так оптимістично міркує
собі Дарка, чиї видатки на поливання, тобто на креми й лосьйони, віднедавна почали перевищувати видатки
на одяг (О. Забужко 2004, с. 38) → видатки, тобто витрати на креми й лосьйони стали більші, ніж витрати на
одяг; Меценас мовчав добру хвилю, заложивши цвікер на ніс, придивлявся панкові, всміхався, покашлював…
(І. Франко 2005, с. 154) сема компаративності в дієслові покашлював реалізує відношення відмінності →
покашлював – кашляв трохи, рідше, слабкіше, ніж норма.
6. Аналітична структура типу: маркер посилення / послаблення + дієслово. Цей тип репрезентації
компаративності дієслів вживається досить активно. Так, для вираження різного ступеня інтенсивності дії при
дієслові вживаються такі маркери посилення / послаблення, як: дуже, занадто, рішуче, більше, найбільше,
трохи, ледве, менше, найменше, не дуже і т. ін., напр.: дуже хочеться, цілком підтримую, рішуче
заперечуємо, трохи посварив. Пор.: І небожата мене дуже жалували, аж за мене було змагаються між
собою: «Се моя тітка!», а той собі тягне: «Моя!» (Марко Вовчок 2001, с. 8); [Олена Петрівна:] – Отож і
потерпаю за ту віхолу [Ярину] щоб не дуже захурделилось у її голові. А в кого найбільше хурделиться як не в
дівчат на виданні? (М. Стельмах 1983, с. 132).
7. Повторення дієслівної форми: їхали-їхали, читають-читають, шукали-шукали і т. ін., що виступає
«важливим засобом вираження інтенсивності процесу» [Акимова, Берков 2004, с. 123]. Пор.: Річка тече, як
щире золото, між зеленими берегами; кучеряві верби купають у воді віти; цвітуть-процвітають маки
городні… (Марко Вовчок 2001, с. 15); І тут Рада, котра дотепер усе легшала і легшала, мов поступово
вивільнялася з тіла, раптом ухнула в нього, як у бездонний колодязь … порожнечі… (О. Забужко 2004, с. 222).
8. Дієслова з префіксами під-, при-, компаративність яких реалізується через репрезентацію недостатньої
інтенсивності дії порівняно з нормою, пор.: підсушити – недостатньо висушити, тобто менше за певну норму;
присмажити – виконати дію, інтенсивність якої менше, ніж норма; порівняймо за словником: підмерзати,
1. Трохи, злегка мерзнути, твердішати від морозу (ВТССУМ 2003, с. 774); применшувати, 1. Видавати
меншою, ніж є насправді, кількість чого-небудь. 2. Видавати що-небудь за менш значне, ніж воно є насправді
(ВТССУМ 2003, с. 938);
З огляду на класифікаційні і кваліфікаційні ознаки дієслів порівняння, зазначимо, що вони структурують
периферійну зону функційно-семантичного поля компаративності. Компаративнісь властива дієсловам лише
незначною мірою, вона є розмитою і має свої специфічні характеристики. Дієслова у форматі
компаративності – це порівняння:
1) інтенсивності ознаки дії: ширитись – ставати ширшим, м’якшати – ставати м‘якшим, подобрішати –
ставати добрішим і под.;
2) інтенсивності дії: пересолити – посолити більше за норму, недоспати – поспати менше, ніж
необхідно, прикрикувати, трохи відпочити, дуже кричати, шукати-шукати і т. ін.;
3) різних станів: дозріти – стати зрілим, п’яніти – стати п‘яним, збагатіти – стати багатим, шаленіти –
стати шаленим і т. ін.;
4) власне порівняння: нагадувати, здаватися, скидатися. Загалом дієслова такого типу вживаються в
порівняльних конструкціях в ролі показника порівняння, пор.: х такий, як у (де х – суб‘єкт порівняння, тобто ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 20

104
те, що порівнюємо, у – об‘єкт порівняння, те, з чим відбувається процес порівняння, як – показник
порівняльних відношень) і Будинок і справді нагадував лігво: повне запустіння (І. Роздобудько 2007, с. 222) →
будинок нагадував лігво = будинок, як лігво.
Результатом порівняння інтенсивності ознак дії, інтенсивності самої дії, різних станів є: а) встановлення
відношень відмінності, які передає формула: х не такий, як у, де х – інтенсивність дії чи стан до моменту
мовлення, у – на момент або після моменту мовлення, напр.: [Магазаник:] – Поле ж як тихе море! – і
подобрішав піщаник в його очах, що теж розуміли не тільки силу, але й красу ниви (М. Стельмах 1983, с. 122).
У цьому разі дієслово подобрішав реалізує компаративні відношення відмінності → подобрішав = став не
такий, як раніше, став добріший, ніж був до цього часу; б) відношень подібності: кам’яніти – ставати, як
камінь, дерев’яніти – ставати, як дерево. Зважаючи на це, зазначаємо, що дієслова з компаративною
семантикою формують периферійні зони як мікрополя подібності, так і мікрополя відмінності функційно-
семантичного поля компаративності.
Дослідження останніх років у галузі семантики значно розширили і поглибили наше уявлення про
компаративність, яку пов‘язують, як правило, з прикметниками і прислівниками. У нашому дослідженні
компаративність пов‘язується з дієсловом як виразником семи порівняння, а також конституентом поля
компаративності. Перспективним, на нашу думку, видається подальше вивчення дієслів порівняння у
взаємозв‘язку з таким категоріями, як норма, інтенсивність, градація.

Література
Акимова, Берков 1996: Акимова, Т.Г., Берков, В.П., Бондарко, А.В., Военкова, М.Д. и др. Теория
функциональной грамматики. Качественность. Количественность [Текст] / РАН. Інститут лингвистических
исследований / А.В. Бондарко (отв. ред.). – СПб.: Наука, 1996. – 264 с. – Библиогр.: с. 245-254 – ISBN 5-02-
028108-5.
Арутюнова, Н.Д. Тождество и подобие (заметки о взаимодействии концептов) [Текст] // Тождество и
подобие. Сравнение и идентификация: Сб. ст. / Н. Д. Арутюнова. – М.: Наука, 1990. – С. 7-32. – Библиогр.: с. 32.
Ахапкина, Бондарко 2005: Ахапкина, Я.Э., Бондарко, А.В., Воейкова, М.Д., Гиро-Вебер, М. и др.
Проблемы функциональной грамматики. Полевые структуры [Текст] / РАН. Институт лингвистических
исследований / А.В. Бондарко (отв. ред.), С.А. Шубик (отв. ред.). – СПб.: Наука, 2005. – 478 с. – Библиогр.:
с. 426-458. – ISBN 5-02-026996-4.
Бондарко 1984: Бондарко А. В. Функциональная грамматика [Текст] / А. В. Бондарко. – Л.: Наука, 1984. –
136с.
Вежбицкая, Анна. Сравнение – градация – метафора [Текст] / Анна Вежбицкая // Метафора в языке и
тексте. – М.: Наука, 1988. – С. 133-152.
ВТССУМ 2003: Великий тлумачний словник сучасної української мови / [гол. ред. В. Т. Бусел]. — К.:
Ірпінь: ВТФ, 2003. — 1440 с.
Вихованець 1988: Вихованець І.Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті [Текст] /
І. Р. Вихованець; АН УРСР; Ін-т мово знав. Ім.. О. О. Потебні. – К.: Наукова думка, 1988. – 256 с. – Бiблiогр.:
с. 247-254.
Вихованець, Городенська 2004: Вихованець, І.Р., Городенська, К.Г. Теоретична морфологія української
мови [Текст] / І. Р. Вихованець (ред.). – Університетське видавництво «Пульсари», 2004. – 398с. – (Академічна
граматика української мови). – Бібліогр.: с. 391-398. – 2000 пр. – ISBN 966-7671-60-7
Вольф 2006: Вольф, Е. М. Функциональная семантика оценки [Текст] / Н.Д. Арутюнова (вступ.ст.),
И.И. Челышева (вступ.ст.). – Изд. 3-е, стер. – М.: КомКнига, 2006. – 261с. – (Лингвистическое наследие XX
века). – Библиогр.: с. 247-256. – ISBN 5-484-00400-4.
Загнітко 2007: Загнітко, А. П. Сучасні лінгвистичні теорії [Текст] / Донецький національний ун-т. –
2. вид., випр. і доп. – Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2007. – 219с. – Бібліогр.: с. 202-218. – ISBN 978-966-
374-175-8.
Иванова 1990: Иванова, Л.А. Глаголы в составе функционально-семантического поля равенства [Текст]:
автореф. дис… канд. филол. наук: 10.02.01 / Башк.ГУ. – Уфа, 1990. – 22с.
Іванюк 2006: Іванюк, Н.М. Комунікативно-функціональні характеристики дієслів порівняння сучасної
німецької мови [Текст]: автореф. дис… канд. філол. наук: 10.02.04 / Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. – Х., 2006. – 20 с.
Кузьмина, Т.Е. Функционирование в предложении глаголов со значением сходства и различия. (На
материале современной английской научной прозы) [Текст] / Т. Е. Кузьмина // Исследования по семантике.
Семантика языковых единиц разных уровней. – Уфа, 1988. – С. 127-133.
Новак 2001: Новак, Г.Ф.Структурні та семантичні особливості німецьких дієслів з першим безпосереднім
складником durch-, unter-,ber-, um-, hinter-, wider-, wieder-, voll- [Текст]: автореф. дис… канд. філол. наук:
10.02.04 / Київ. держ. лінгв. ун-т. – К., 2001. – 19 с.
Селіванова 2006: Селіванова, О.О. Сучасна лінгвістика термінологічна енциклопедія [Текст] /
О. О. Селіванова. – Полтава: Довкілля-К, 2006. – 716 с. – Бiблiогр.: с. 668-688. – ISBN 966-8791-00-2
Розділ ІІ. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ МОРФОЛОГІЇ

105
В статье предлагается анализ глагола как одного из средств реализации отношений сравнения в
структуре функционально-семантического поля компартивности, а также систематизируются группы
глаголов в соответствии с регулярностью / нерегулярностью, а также спецификой виражения
компаративности.
Ключевые слова: глагол, компаративность, функционально-семантическое поле компартивности,
откомпаративные глаголы, собственно-компартивные глаголы.

This article suggests analysis of verb as one of the realization ways for comparative relations in functional-
semantic field of comparison (FSFC) and systematizes groups of verbs in accordance with their regularity/irregularity
and peculiarity to express comparative.
Key words: verb, comparison, functional-semantic field of comparison (FSFC), verbs which formed from
comparative, own-comparative verbs.
Надійшла до редакції 3 червня 2009 року.

Категорія: Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.