Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

АСПІРАНТИ Й ДОКТОРАНТИ ПРОФЕСОРА А.П. ЗАГНІТКА: ДОКТОРАНТИ

КОЧАН
Ірина Миколаївна

Дата і місце народження: 3 березня 1949 р., м. Львів.
Рік закінчення ВНЗ, спеціальність: 1971 р. – Львівський державний університет імені І. Франка,
«Українська мова та література».
Місце роботи на сьогодні, посада: Львівський національний університет імені І. Франка, філологічний
факультет, завідувач кафедри українського прикладного мовознавства.

Тема дисертації:
«Системність, динаміка, кодифікація слів з міжнародними кореневими
компонентами в сучасній українській мові»

План
ВСТУП
РОЗДІЛ І. НАУКОВІ ЗАСАДИ АНАЛІЗУ МІЖНАРОДНИХ КОМПОНЕНТІВ У СУЧАСНОМУ
МОВОЗНАВСТВІ.
1.1. Проблема національного і запозиченого в мові.
1.1.1. Слова-інтернаціоналізми – особливий тип запозичень.
1.1.2. Запозичені слова і лексикографічна практика.
1.2. Компонент і терміноелемент як одиниці дослідження.
1.2.1. Терміноелементи й компоненти у науковій лексиці.
1.2.2. Статус міжнародних елементів.
1.2.3. Модифікація основ з міжнародними кореневими компонентами.
РОЗДІЛ ІІ. СИСТЕМНИЙ ПІДХІД ДО ВИВЧЕННЯ СЛІВ З МКК.
2.1. Парадигматика слів з міжнародними кореневими компонентами: лексико-семантичні групи
термінів як показник системності. ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 20

320
2.2. Синтагматика термінів з міжнародними компонентами як фактор їх системності.
2.3. Творення термінів з міжнародними компонентами.
2.3.1. Використання іншомовних слів з міжнародними компонентами для найменування
нових понять: ономасіологічний та семасіологічний аспекти.
2.3.2. Використання терміноелементів іншомовного походження як словотворчих засобів чи
твірних слів в українському словотворенні.
2.4. Термінологічна норма і проблема кодифікації термінів з міжнародними компонентами.
2.4.1. Трактування термінологічної норми в науці.
2.4.2. Термінологічна норма і слова з МКК.
2.4.3. Кодифікація термінів з МКК.
РОЗДІЛ ІІІ. СПЕЦИФІКА КОМПОНЕНТІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ У СУЧАСНІЙ
УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ.
3.1. Дослідження слів з міжнародними компонентами у сучасному мовознавстві.
3.2. Специфіка препозиційних компонентів іншомовного походження у сучасній українській
терміносистемі: джерела запозичень, етимологія, фіксація, семантичні та граматичні
модифікації.
3.3. Постпозиційні компоненти: джерела запозичень, етимологія, фіксація, семантичні й
граматичні модифікації.
3.4. Специфіка компонентів, що можуть уживатися у пре- і постпозиціях: джерела запозичень,
етимологія, фіксація, семантичні модифікації.
ВИСНОВКИ

Актуальність теми зумовлена тим, що слова з МКК і самі компоненти в такому обсязі ще не були
об’єктом спеціального лінгвістичного дослідження. Їх опис дозволив виявити специфіку кожного з них,
позицію та функцію у слові (класифікаційну чи орієнтаційну), принципи систематизації кореневих та
лексичних одиниць, їх системні ознаки. Цілісна картина слів, побудованих із класичних коренів, в українській
мові на певному часовому зрізі (протягом ХХ століття) демонструє їхню статику та динаміку (зростання чи
зменшення кількості лексем з тим чи іншим міжнародним елементом, зміну семантичної структури,
маневрування між різними терміносистемами).
Мета дослідження – виявити на широкій джерельній базі загальний обсяг слів з МКК у сучасній
українській мові, з’ясувати їхню системну організацію і сфери функціонування, встановити специфіку динаміки
їхніх форми та змісту в межах одного століття (від поч. ХХ – до поч. ХХІ), особливості творення і
закономірності кодифікації.
Завдання:
1) проаналізувати різні лінгвістичні та соціолінгвістичні підходи
до визначення статусу в лексиконі мови слів з міжнародними компонентами;
2) з’ясовувати поняття компонента і терміноелемента в словах-інтернаціоналізмах;
3) визначити сумарну кількість терміноелементів у сучасній українській мові, встановлено кількісне
співвідношення слів з такими компонентами в діахронії за галузями знань;
4) виявити позиційну прив’язаність МКК, їх роль у системній організації термінолексикону;
5) простежити особливості системної організації міжнародних терміноелементів на рівні синтагматики
та парадигматики, змісту та форми;
6) проаналізувати закономірності фіксації слів з МКК у словниках різних типів (тлумачних, іншомовних
слів, орфографічних, термінологічних, перекладних);
7) розглянути динаміку семантичної структури термінів з міжнародними терміноелементами на
парадигматичних та синтагматичних осях;
8) схарактеризувати активність появи слів з МКК та продуктивність кожного з розглядуваних
міжнародних компонентів;
9) розглянути доцільність чи недоцільність використання лексем з міжнародними компонентами в
сучасній українській мові;
10) описати моделі творення термінів на базі МКК у семасіологічному й ономасіологічному аспектах;
11) встановити прогностичні моделі кодифікації термінів з міжнародними компонентами в сучасній
українській мові.
Захист: 21 червня 2006 р.

СКАБ
Марія Василівна

Дата і місце народження: 30 липня 1958 р. – с. Полноват Березівського району Тюменської області.
Рік закінчення ВНЗ, спеціальність: 1980 р. – Чернівецький державний університет, «Українська мова та
література».
Місце роботи на сьогодні, посада: Чернівецький національний університет імені Ю. Федьковича,
філологічний факультет, доцент кафедри історії та культури української мови.

Тема дисертації:
«Концептуалізація сакральної сфери в українській мові»

План
ВСТУП
РОЗДІЛ І. РОЗГОРТАННЯ СЕМАНТИЧНОГО ПРОСТОРУ СЛОВА-ІМЕНІ КОНЦЕПТУ ЯК ВИЯВ
ДИНАМІКИ КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЇ ОКРЕМИХ СФЕР ДІЙСНОСТІ В МОВІ.
1.1. Концепт як ментальна одиниця в когнітивній лінгвістиці.
1.1.1. Поняття концепту в сучасному мовознавстві.
1.1.2. Методика концептуального аналізу.
1.2. Семантичний простір слова як спосіб існування змісту лексеми.
1.2.1. Використання терміна простір у лінгвістиці.
1.2.2. Поняття семантичного простору слова.
1.2.3. Семантичний простір слова в парадигматиці та синтагматиці мови.
1.2.4. Семантичний простір слова в діахронному та синхронному аспектах.
1.2.5. Семантичний простір слова у мові та мовленні.
1.2.6. Семантичний простір слова і денотат.
1.3. Дослідження концепту через аналіз розгортання семантичного простору слова.
1.4. Сакральне і людина. Душа як одне із ключових понять Сакрального.
1.5. Дослідження динаміки розвитку сакральної сфери атомарним шляхом: макроконцепт
ДУША як компонент сакральності.
1.6. Душа як об’єкт вивчення різних наук.
РОЗДІЛ ІІ. ПАРАДИГМАТИЧНИЙ ВИМІР СЕМАНТИЧНОГО ПРОСТОРУ ІМЕНІ КОНЦЕПТУ ЯК
СПОСІБ ЙОГО ВЕРБАЛІЗАЦІЇ.
2.1. Етимологічне значення слова як його первинне значення.
2.2. Розгортання семантичної структури лексеми душа в Книзі Буття.
2.3. Відбиття семантичної структури лексеми душа у фольклорі як джерелі фіксації
дописемного періоду розвитку мови.
2.4. Розгортання семантичної структури слова у процесі історичного розвитку мови.
2.4.1. Розвиток семантичної структури слова душа в українській мові (на матеріалі
лексикографічних праць).
2.4.2. Розвиток семантичної структури слова душа в українській мові (на матеріалі текстів
художньої літератури).
2.4.2.1. Функціонування семантичної структури лексеми душа у староукраїнській мові.
2.4.2.2. Функціонування семантичної структури слова душа у новій українській мові.
2.5. Структура макроконцепту ДУША та його стосунки з іншими концептами сакральної і
несакральної сфер за даними парадигматичного виміру.
2.5.1. Парадигматичні відношення душа – дух як засіб вираження стосунків концептів
ДУША і ДУХ.
2.5.2. Парадигматичні відношення душа – серце як засіб вираження стосунків концептів
ДУША – СЕРЦЕ.
2.5.3. Парадигматичні відношення душа – психіка як засіб вираження стосунків
однойменних концептів.
2.5.4. Парадигматичні відношення душа – совість як засіб вираження стосунків концептів
ДУША – СОВІСТЬ.
2.5.5. Парадигматичні відношення душа – присяга як засіб вираження стосунків
однойменних концептів.
2.5.6. Парадигматичні відношення душа – людина як засіб вираження стосунків концептів
ДУША – ЛЮДИНА. ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ.
2.5.7. Парадигматичні відношення душа – життя як засіб вираження стосунків
однойменних концептів.
РОЗДІЛ ІІІ. СЛОВОТВІРНИЙ ВИМІР СЕМАНТИЧНОГО ПРОСТОРУ ІМЕНІ КОНЦЕПТУ ЯК СПОСІБ
ЙОГО ВЕРБАЛІЗАЦІЇ.
3.1. Похідні як засіб виявлення активності та важливості слова в мові.
3.2. Змінність набору похідних у процесі розвитку мови.
3.2.1. Похідні від лексеми душа в українській лексикографії.
3.2.2. Похідні від лексеми душа в українському фольклорі та творах українських
письменників.
3.2.2.1. Похідні від лексеми душа у фольклорі.
3.2.2.2. Похідні від лексеми душа у староукраїнській мові.
3.2.2.3. Похідні від лексеми душа у новій українській мові.
3.3. Співвідношення загальномовного та оказіонального у словотвірному гнізді з вершиною
душа
3.4. Структура макроконцепту ДУША та його стосунки з іншими концептами сакральної і
несакральної сфер за даними словотвірного виміру.
РОЗДІЛ ІV. СИНТАГМАТИЧНИЙ ВИМІР СЕМАНТИЧНОГО ПРОСТОРУ ІМЕНІ КОНЦЕПТУ ЯК
СПОСІБ ЙОГО ВЕРБАЛІЗАЦІЇ.
4.1. Функціонування лексеми душа у складі вільних словосполук.
4.2. Лексема душа у складі фразеологізованих сполучень слів.
4.3. Означення до слова-імені концепту душа як концептовиражальний компонент.
4.4. Ім’я концепту в складі порівняння.
4.4.1. Душа як суб’єкт порівняння.
4.4.2. Душа як об’єкт порівняння.
4.5. Образно-метафоричне вживання імені концепту.
4.6. Слово-ім’я концепту як символ.
4.7.Структура макроконцепту ДУША та його стосунки з іншими концептами сакральної і
несакральної сфер за даними синтагматичного виміру.
РОЗДІЛ V. НАПРЯМИ РОЗГОРТАННЯ СЕМАНТИЧНОГО ПРОСТОРУ СЛОВА ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ
ОСНОВНИХ СВІТОГЛЯДНИХ ПОЗИЦІЙ МОВЦІВ.
5.1. Суспільна детермінованість актуалізації фрагментів простору та виокремлення
концептуальних ознак.
5.1.1. Вплив релігійних вірувань на розвиток семантичного простору слова-імені концепту.
5.1.2. Ставлення суспільства до релігії і розвиток та функціонування сакральних концептів.
5.2. Індивідуальне та загальномовне у вираженні концепту
5.3. Проблема істинності (верифікації) зафіксованої мовою Інформації.
5.3.1. Психолінгвістичний експеримент як шлях верифікації результатів дослідження.
5.3.2. Використання екстралінгвістичних відомостей у вивченні сакральної сфери.
5.4. Аналіз динаміки концептуалізації певної сфери дійсності та прогнозування перспектив
мовознавчих досліджень.
ВИСНОВКИ

Актуальність дослідження зумовлена відсутністю спеціальних праць про формування концепту ДУША,
який співвідноситься із двома світами – ідеальним та матеріальним та є чи не найкращим матеріалом для
спостережень за динамікою концептуалізації усієї сакральної сфери. Актуальності дослідження сприяє й
нинішня етнонаціональна ситуація: зростання національної самосвідомості населення, підвищене зацікавлення
витоками традиційної культури, етнічної історії тощо.
Мета роботи – проаналізувати динаміку концептуалізації сакральної сфери в українській мові на
матеріалі функціонування семантичного простору лексеми душа через дослідження зміни способів
категоризації – систематизації значень слів у мовній свідомості українців.
Завдання:
1) виробити методику концептуального аналізу, яка давала б змогу на основі об’єктивних формальних
ознак розглянути динаміку концептуалізації фрагмента мовної картини світу;
2) виявити особливості розвитку семантичної структури аналізованого слова-імені концепту впродовж
усього періоду розвитку української мови, установити тенденції семантичних змін, їхні причини;
3) дослідити роль семантико-парадигматичних відношень лексеми душа із лексемами дух, серце, совість
та іншими в концептуалізації аналізованої сфери;
4) простежити закономірності формування та функціонування словотвірного гнізда з вершиною душа,
виявити тенденції змін;
5) установити роль церковнослов’янської мови у процесах розвитку семантичної структури лексеми-
імені концепту та словотвірного гнізда із вершиною душа;
6) проаналізувати вільні та стійкі словосполучення української мови із компонентом душа та похідними
від нього, дослідити образно-метафоричне вживання лексеми імені концепту, а також семантичне
навантаження аналізованого слова як об’єкта та суб’єкта порівняння, виявити тенденції їхнього використання;
7) з’ясувати когнітивні процеси, що зумовили появу описуваних мовних явищ, установити способи
категоризації цього фрагмента мовної картини світу;
8) зробити висновки про основні механізми концептуалізації сакральної сфери з погляду її формування в
наївно-побутовій та художній картинах світу та її впливу на сферу сакрального, специфіку вияву цих
механізмів та тенденції їхнього розвитку в українській мові;
9) порівнявши результати аналізу мовних явищ з відомостями інших галузей знань, простежити
істинність / міфічність прихованих за досліджуваним явищем уявлення, обґрунтувати ступінь достовірності
тези про мову як скарбницю істинних знань.
Захист: 26 лютого 2009 р.

Категорія: Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.