Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

ВСТУП

Пропонований двадцять перший випуск серії «Лінгвістичні студії» окреслює і репрезентує постійне
зацікавлення науковців низкою мовознавчих проблем й у своєму змісті охоплює перебіг вивчення й аналізу,
розгляду різноманітних аспектів і вимірів тих чи інших мовних ярусів: морфологічного, лексичного,
словотвірного, семасіологічного, синтаксичного, стилістичного з простеженням особливостей їхньої взаємодії і
взаємовпливу, взаємовідношення і взаємовияву, взаємопроникнення і взаємокорелятивності з визначенням та
послідовним виявом спектрів взаємозумовленості, вияскравлює різноманітні аспекти науково-теоретичного і
теоретико-прикладного осмислення проблем теорії мови, її історії; охоплює розгляд еволюції, динаміки і
статики, статусу, структури, семантики і функцій мовних одиниць. На часі постав розділ з проблем прикладної
лінгвістики (розпочатий у шістнадцятому випуску), оскільки сьогодні цей напрям у своєму розмаїтті не постає
рівнорядним, охоплюючи проблеми прикладної фонетики, морфології, синтаксису, лексикології, лексикографії,
термінознавства, не менш вагомими в цьому розрізі постають питання корпусної лінгвістики і прикладного
спрямування перекладознавства, прикладного опрацювання проблем комунікативного впливу і штучного
інтелекту, особливо значущими виступають питання нейролінгвістичного програмування, судової
(кримінальної) лінгвістики, прикладні аспекти патопсихолінгвістики, усього того, що пов’язано з людиною.
Показовим є те, що в широкому сенсі проблеми прикладної лінгвістики охоплюють і методику викладання
іноземної та рідної мов і багато іншого. Ці проблеми активно опрацьовуються на кафедрі української мови та
прикладної лінгвістики Донецького національного університету завдяки активній співпраці з відділом
структурно-математичної лінгвістики Інституту мовознавства ім. О.О.Потебні НАН України (завідувач відділу
професор Є.А. Карпіловська), відповідними кафедрами Національного університету «Львівська політехніка»,
Московського державного університету імені М.В. Ломоносова (Росія) та Воронезького державного
університету (Росія; професор О.О. Кретов). Від самого першого випуску «Лінгвістичних студій» і до
сьогоднішнього започатковано і збережено основні концептуальні розділи, у межах яких й уміщено
пропоновані студії і дослідження1. Щоправда, лінгвістична думка є динамічною, постійно розвивається,
поглиблюється, внаслідок чого постають відчутними нові напрями, формуються нові школи, що й зумовили
висвітлення в «Лінгвістичних студіях» актуальних сьогодні проблем дискурсу, комунікативної, когнітивної
лінгвістики та ін. У силу певних об’єктивних причин, на жаль, не знайшов розвитку, започаткований у
чотирнадцятому випуску розділ «Лінгвістична спадщина кафедри української мови та прикладної лінгвістики
Донецького національного університету», у якому передбачено публікацію наукових праць викладачів, що в
різний час працювали на кафедрі української мови та прикладної лінгвістики і дослідження яких сьогодні з тих
чи інших причин є мало доступними, але вони виступають такими, що активно використовуються у вишівській
практиці, їхнє вивчення дозволяє по-іншому простежити окремі знакові проблеми, та й для наукового розвитку
кафедри української мови та прикладної лінгвістики їхнє значення непересічне. Його продовження вкрай
необхідне і буде зреалізоване в майбутніх випусках.
Випуск розпочато розділом «Теорія мови», де досліджено прецедентне ім’я в науковому висвітленні,
проаналізовано класифікаційні типології концептів, розглянуто концептосферу в етнолінгвістичному аспекті,
з’ясовано семантичний розвиток концептоутворювальних номінацій у діахронічному аспекті, окреслено
внутрішньотекстову градацію оцінки, висвітлено специфіку зіставних досліджень української та сербської мов,
визначено джерела постання відмінкової граматики (V ст. до н.е. – поч. ХХ ст. н.е.), простежено концептуальні
схеми місця й часу в американській лінгвістиці.
У двадцять першому випуску вміщено проблемні матеріали з актуальних питань теоретичної і
функційної морфології, значна увага приділена проблемам: 1) українського вокативу в текстовій структурі
історичного роману «Диво» Павла Загребельного; 2) мікрогруп далекої периферії прийменників соціативності
української мови; 3) співвідношення лінгвістичного та фізичного часу.
Дослідження теоретичних питань синтаксису охоплюють розгляд: а) когнітивно-комунікативних
властивостей еліптичного речення сучасної англійської мови; б) проблеми визначення поняття «питанння» на
логіко-семантичному, граматичному та комунікативному рівнях; г) особливостей побудови структурних схем
словосполучень сучасної української мови; ґ) емотивних фактивних предикатів у семантичній структурі
висловлювання; д) структурних особливостей уточнювальних конструкцій (на матеріалі англійської та
польської мов) тощо.
Аналіз функціональної семантики лексичних і фразеологічних одиниць охоплює: 1) дослідження
дублетності наукових термінів в українській і російській мовах: функціональний аспект; 2) розгляд тематичних
груп вторинних номінатів українських лексем кінь та комонь; 3) аналіз фразеологізмів як репрезентантів
ментальної діяльності людини у мовній картині світу Марії Матіос; 4) простеження лінгвістичної природи
прислівникової оказіональної номінації; 5) висвітлення сучасних підходів до створення словників-мінімумів,
створених на семантичній основі; 6) дослідження семантики похiдних iменникiв iз локативним значенням у
турецькiй мовi; 7) розгляд семантико-граматичної класифікації фразеологізмів у словнику фразеологічних
термінів сучасної української мови; 8) дослідження локусів на позначення медіального простору в сучасній
українській мові; 9) з’ясування асоціативно-термінальної мотивації фразеологічних одиниць сучасної німецької
мови з компонентом на позначення звучання; 10) аналіз структурно-семантичних особливостей оцінних

1
Усі матеріали випуску авторизовані (редколегія).
7
фразеологічних одиниць в українській мові; 11) простеження асоціативно-термінальної мотивації
фразеологічних одиниць сучасної німецької мови з компонентом на позначення звучання; 12) окреслення
структурно-семантичних особливостей оцінних фразеологічних одиниць в українській мові; 13) вияв
семантичного рівня кореферентних засобів у творах Марії Матіос; 14) дослідження структурних ознак
неологічних фразеологізмів; 15) з’ясування семантичної структури складних іменників з метафоричним
компонентом (на матеріалі сучасної німецької мови); 16) розгляд питомих неологізмів у хорватській мові (на
матеріалі мови засобів масової інформації 90-х років ХХ – початку ХХІ століття).
Досить ґрунтовним постає розгляд проблем сучасного словотвору, з-поміж яких особливу увагу
привертають студії з: 1) дослідження комбінаторного аспекту й словотвірної продуктивності китайських
запозичень в американському варіанті англійської мови; 2) розгляду чинників словотворчої поведінки назв
знарядь праці у сучасній українській мові; 3) вивчення структури й семантики складних іменників зі значенням
подібності тощо.
З-поміж актуальних проблем лінгвістики тексту, дискурсології, дискурс-аналізу варто наголосити на:
а) аналізі функційних виявів когезійної зв’язності як змістово-семантичної категорії художньотекстової
структури (на матеріалі роману Дж. Лондона «Мартін Іден»); б) дослідженні політичних дебатів як типу
аргументативного політичного дискурсу; в) простеженні типологічних різновидів повтору в сучасній
лінгвістичній думці; г) розгляді прагматичних і функційно-комунікативних особливостей іронії як засобу
міжособистісного спілкування; ґ) з’ясуванні функційної зумовленості модифікованих форм і значень мовних
одиниць у тексті; д) дослідженні мовленнєвого жанру загадки (на матеріалі англійської мови); е) вивченні
займенника як чинника евфемізмів у сучасних політичних рекламних текстах; є) характеристиці філософського
дискурсу риторики; ж) проблемі закономірності градуювання аксіологічних значень сучасного українського
політичного дискурсу; з) аналізі образних стереотипів сприйняття часу в ідіостилі О. Забужко (на матеріалі
збірки вибраних поезій «Друга спроба») і т.ін.
Належна увага приділена питанням сучасних українських говорів та проблемам соціолінгвістики, де
знайшли висвітлення проблеми: а) дослідження назв страв з вареного тіста в донецьких говірках; б) аналіз назв
одягу для ніг у східностепових українських говірках; в) вивчення сленгу та суміжних із ним понять з погляду
хорватських та українських лінгвістів; г) історичного розвитку українських дифтонгічних вокалів та ін.
З-поміж актуальних проблем ономастики досліджено прізвища Горохівщини, похідні від назв тварин.
У розділі, присвяченому проблемам сучасної прикладної лінгвістики, простежено: а) квантитативні
показники багатозначності в нідерландському, німецькому й англійському словниках; б) мову права в Інтернет-
комунікації: когнітивні й прагматичні виміри; в) парадигматичну стратифікацію каталанської лексики й
аксіологеми каталанської ментальності; г) квантитативна характеристика слов’янської фразеології;
ґ) дистанційні уроки з дисципліни «Вступ до спеціальності (прикладної лінгвістики)»: принципи створення та
структуру; д) моделювання синтаксичної структури українського речення в термінах орієнтованого графа;
е) успіх як результат і важливий компонент у навчанні іноземної мови.
У розрізі проблем історії мови проаналізовано такі актуальні питання: 1) особливості творення та
значення форм аориста у церковнослов’янській мові української редакції кінця XVІ – XVII ст.; 2) семантична
багатоплановість лексеми оумъ в агіографічному тексті (на матеріалі давньоросійського перекладу «Жития
Андрея Юродивого»); 3) мовні особливості казання Петра Могили «Крестъ Христа Спасителя и кождого
человhка».
У розділі «Фонетика і фонологія» особливу увагу звернуто на: а) відображення системи консонантизму
середньонаддніпрянського діалекту у ранніх повістях Івана Нечуя-Левицького; б) позиційно-комбінаторне
варіювання німецьких приголосних у сильній та слабкій позиціях.
Аналіз україністики за кордоном охоплює розгляд специфіки викладання спеціальності українська мова і
література на кафедрі славістики філологічного факультету Бєлградського університету.
Не обійдено увагою і нові лінгвістичні праці, які проаналізовано в розділі «Рецензії та анотації»,
висловлена оцінка їхньої актуальності та значущості для розвитку сучасного мовознавства.
Автори випуску «Лінгвістичні студії» сподіваються, що вміщені в ньому статті спонукатимуть до
міркувань та дискусій. Відгуки і пропозиції слід надсилати на адресу: Редакція серії «Лінгвістичні студії»,
кафедра української мови та прикладної лінгвістики, вул. Університетська, 24, Донецький національний
університет, корп. І, 83001, м. Донецьк, Україна.
Анатолій Загнітко, науковий редактор

Категорія: Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.